Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Удосконалення бухгалтерського обліку у сільськогосподарських підприємствах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Основи наукових досліджень
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство науки і освіти України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Звіт
з дисципліни «Основи наукових досліджень» по темі:
«Удосконалення бухгалтерського обліку у сільськогосподарських підприємствах»
Рівне 2009
Зміст
Вступ 3
1. Облікова політика сільськогосподарських підприємств 5
2. Удосконалення бухгалтерської звітності 7
3. Автоматизація обліку сільськогосподарських підприємств 11
4. Удосконалення облікового механізму 12
Висновки 15
Список використаної літератури: 17
Вступ
Актуальність. Останніми роками на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств створені нові форми господарювання: господарські товариства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, приватні підприємства, агрофірми, фермерські господарства. Основним видом діяльності таких підприємств є виробництво сільськогосподарської продукції, первинна її обробка та реалізація.
Щоб бути представленим на сучасному ринку досить широко і повно, мати привабливість для інвесторів, швидко адаптуватися до змін в законодавчій базі, своєчасно реагувати на коли вання попиту, то необхідно удосконалити бухгалтерський облік. Обсяг бухгалтерської та регламентованої звітності змушує відмови тись від старих методів ведення обліку, забезпе чити надійний механізм контролю фінансуван ня, ефективний розподіл коштів та ресурсів.
Проблемам обліку сільськогосподарських підприємств присвячено праці багатьох вчених П.К. Бечко, Ф.Ф. Бутинця, Д.І. Деми, М.Я. Дем'яненка, С.І. Дем'яненка, В.Б. Моссаковського, В.Г. Лінника, М.Ф. Огійчука, П.Т. Саблука, Л.К. Сука, П.Я. Хомина та інших. Загалом розв'язані проблеми основ організації обліку, варіативності застосування форм і способів його ведення, облікової політики, аналітичного обліку витрат і доходів, складання звітності тощо. Проте у світ лі узагальнення досвіду реформування обліку можна завважити, що проблеми обліку для фермерських господарств, особливо в частині його галузевих та організаційних особливостей, вимагають узагальнення й опрацювання щодо перспективного розвитку.
Метою роботи є визначення теоретичних основ та обгрунтування необхідності удосконалення бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств для ефективного функціонування в сучасних умовах господарювання.
Завдання:
розглянути облікову політику сільськогосподарських підприємств;
розглянути бухгалтерську звітность;
розглянути автоматизацію обліку сільськогосподарських підприємств;
розглянути удосконалення облікового механізму;
Об’єктом дослідження є обліку сільськогосподарських підприємств.
Предметом дослідження є теоретико- методологічні засади організації обліку сільськогосподарських підприємств, які здійснюютьгосподарську діяльність. Теоретико - методологічною основою роботи є використання сучасних досягнень вітчизняних і зарубіжних вчених в економічній науці стосовно обліку сільськогосподарських підприємств.
1. Облікова політика сільськогосподарських підприємств
Загальні правила бухгалтерського обліку в Україні встановлюються законодавчо, а на кожному підприємстві залежно від галузі господарювання, умов діяльності, кваліфікації персоналу, технічного забезпечення вони конкретизуються його обліковою політикою.
Створення системи бухгалтерського обліку передбачає активне застосування такого елемента обліку та звітності як облікова політика. У практиці обліку багатьох держав світу термін "облікова політика" застосовується тривалий час і визначається як сукупність способів ведення обліку підприємством. В Україні можливість його використання з'явилася з введенням у 1993 році Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності. Ним передбачалося, що підприємства можуть самостійно встановлювати форму обліку, визначати методи його введення, розробляти систему внутрішньовиробничого (управлінського) обліку, звітності і контролю тощо.
Офіційно термін "облікова політика" введено з 1999 року із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання і подання фінансової звітності.
Облікова політика підприємства має організаційно-технологічні та методичні складові. До перших слід віднести: вибір організаційної побудови обліку та його форми; розподіл повноважень власника (керівника) та головного бухгалтера за ор ганізацію обліку; структуру бухгалтерії підприємства; перелік посадових осіб підпри ємства з правом розпорядчого підпису; перелік матеріально відповідальних та під звітних осіб; перелік і склад фінансової, статистичної та оперативної звітності, цо надає підприємство відповідним користувачам.
До методичних складових облікової політики слід віднести обрані підприємством методи та процедури організації й ведення бухгалтерського обліку на окремих його ділянках. Підприємства самостійно розробляють: робочий план рахунків; графік до кументообігу; положення про організацію інвентаризаційної роботи; положення про організацію зберігання та утилізації документів.
Зауважимо, що облікова політика залежно від вибору методів оцінки активів та зобов'язань може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства. При кладом цього впливу є застосування різних методів амортизації основних засобів, оцінки виробничих запасів, застосування різних баз розподілу загальновиробничих витрат, методів калькулювання виробничої собівартості продукції.
Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Вдало обрана облікова політика позитивно впливає на діяль ність підприємства, забезпечує ефективну роботу бухгалтерії
Як свідчать дані, деякі питання організації обліку окремих об'єктів наводяться не в повному обсязі або зовсім не висвітлені. Загалом елементи облікової політики, затверджені в більшості наказів, не відповідають умовам господарювання сільсько господарських підприємств, що свідчить, в першу чергу, про неусвідомлення керів ництвом стратегічного значення облікової політики для підприємства ті недостатній досвід роботи в новому економічному середовищі.
Слід погодитися з думкою бухгалтерів-практиків, які зауважують, що створення облікової політики на підприємстві — дуже трудомісткий і відповідальний процес. Адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати свої активи і зобов'язання згідно з розробленою ним обліковою політикою.
Розроблення і прийняття облікової політики підприємства має ґрунтуватися не тільки на глибокому і всебічному вивченні ринкового середовище, потенціалу і пер спектив розвитку підприємства, нормативної бази діяльності і ведення облікових ро біт, а й на інформації, одержаній бухгалтером-аналітиком після ґрунтовного прове дення розрахунків та оцінки фінансових наслідків вибору того чи іншого методу об лікової політики.
2. Удосконалення бухгалтерської звітності
Процес управління сільським господарством, як і іншими сферами матеріального вироб ництва передбачає ряд послідовних процесів, важливе місце серед яких займає одер жання й аналіз інформації для прийняття рішення. Головним її джерелом є бухгалтер ський облік і його завершальна стадія — звітність. Тому проблеми бухгалтерської звіт ності безпосередньо пов'язані з ефективністю обслуговування управлінських рішень.
Як правило, загальна спрямованість концепції звітності залежить від потреб основних користувачів (табл.). Серед рівнів управління виділяють потребу в загальній господарсько-економічній інформації, в оцінці стану ресурсів, у т. ч. грошових, у фінансових результатах. Звітність обслуговує інформацією комплекс економічних зв'язків між інвестором та об'єктом інвестування, керівниками та власниками підприємства, працівниками, кредиторами, продавцями й покупцями, що загалом можна виразити у схемі "суспільство-підприємство".
Таблиця 1.
Спрямованість концепції бухгалтерської звітності
Форма звітності
Концепція звітності
Інформація звітності
Баланс
Стан економічних ресурсів, які кон тролюються підприємством
Оцінка ресурсів, їх структури, лік відності та платоспроможності
Звіт про фінансові
результати
Доходи, витрати і фінансові резуль тати діяльності підприємства за зві тний період
Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат
Звіт про власний капітал
Зміни у складі власного капіталу підприємства
Оцінка й прогноз змін у складі вла сного капіталу
Звіт про рух грошо вих коштів
Генерування та використання гро шових коштів протягом звітного періоду
Оцінка та прогноз руху грошових коштів від операційної, інвестицій ної та фінансової діяльності підпри ємства
Примітки
Обрана облікова політика; додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зро зумілості
Розкриття факторів, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання; діяльність підрозділів тощо
Така спрямованість концепції не цілком узгоджується зі змістом внутрішніх пот реб управління. Необхідно, щоб у бухгалтерській звітності були розкриті ті показни ки, потрібні для управління галуззю, була відповідність загальним потребам заінте ресованих користувачів і адекватно відображені фінансові результати господарюван ня за умови значного рівня внутрішньогосподарського споживання.
Для розв'язання цієї проблеми пропонуються різні підходи. Більшість дослідників, зокрема П.Я. Хомин, пропонують удосконалити чинні форми фінансової звітності, деякі — Л.М. Біла вважають за необхідне розширити склад приміток, а колектив авторів ННЦ "Інститут аграрної економіки" розвиває ідею розширення суто фінан сової звітності до рівня виробничого звіту сільськогосподарського підприємства, де передбачити структуру базових звітних показників про стан економіки та рівень со ціального розвитку.
На нашу думку, розкриваючи бухгалтерську звітність необхідно враховувати пот реби усіх рівнів управління для підвищення ролі інформації в управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств.
Як бачимо, поки що показників, передбачених чинними формами фінансової звіт ності, недостатньо для прийняття ефективних рішень. Проект бухгалтерської звіт ності наслідує традиції вітчизняного обліку, тоді як при зміні економічної ситуації необхідні нові критерії формування звітних показників. Тому звітність вимагає роз витку в плані забезпечення цілісності виробничо-фінансової інформації для інвести ційних і виробничих рішень для сприяння ефективному функціонуванні сільськогос подарських підприємств.
Інформація, яка фіксується у формах звітності, насамперед відображає фінансові результати минулих подій, охоплює різні за характеристиками показники, але в ці лому не спроможна надати відомості, потрібні для районного та обласного рівнів управління аграрного сектора України. Суттєвим моментом при цьому є те, що знач ного спрощення, а то й повного виключення, зазнали такі показники як трудові ре сурси, соціальна сфера, виробництво, структура реалізації, розподіл прибутку тощо.
Разом із тим, розглянуті проблеми звітності є методологічною основою для фор мування програми та характеристики стосовно стану й перспектив соціально-економічних відносин аграрного сектора України. Розробка організаційно-економічного механізму державної підтримки сільського господарства вимагає змі стовних досліджень форм звітності та їх складових.
Властивостями простої форми обліку є елементарність групування при здійсненні записів і побудові регістрів. В її основу покладено найпростіший варіант моделі "ви трати — випуск" зіставлення доходів від здійснення господарської діяльності із ви тратами матеріальних і фінансових ресурсів для визначення прибутку. Облік ведеть ся позиційно без використання подвійного запису, тому складання звітної форми балансу доволі проблематичне.
Спрощений фермерський облік характеризується застосуванням укрупнених за економічною ознакою рахунків, які зручні для логічного узагальнення, але не досить аналітичні для звітних форм балансу та визначення фінансових результатів за вида ми діяльності. Використання умовних рахунків не завжди доцільне, оскільки створює певні труднощі додаткових групувань і інтерпретації.
Методичними рекомендаціями для обліку за спрощеним планом пропонується ре гістр "Журнал-Головна". Але й для цієї форми потрібна детальна аналітична інфор мація в окремих регістрах, яка передбачає можливість складання статистичної, а за необхідності й податкової звітності.
У обліку для суб'єктів малого підприємництва особливістю є спрощення обліку витрат, яке полягає в тому, що немає необхідності обліковувати їх рух протягом ро ку. Одразу по надходженні ресурси списуються на виробництво. Якщо вони повністю не використані, в кінці року сума витрат коригується на зміну залишків незаверше ного виробництва і готової продукції, яка визначається шляхом проведення інвента ризації. Але для фермерських господарств проблема поглиблюється тим, що через організаційні й галузеві особливості залишки є обов'язковими факторами відтворен ня, і варіативна їх оцінка при інвентаризації, пропонована П(С)БО, впливає на досто вірність фінансових результатів.
Крім того, немає чіткості при врахуванні особливостей внутрішньофермського споживання. Попри те, що в регістрах спрощеного обліку відповідно до принципів фінансового обліку не обліковують внутрішньогосподарський оборот і споживання власної продукції (а її обсяг, за дослідженнями, сягає 60%) у господарстві, перед бачений також облік вилучених коштів (витрат за рахунок прибутку) — особисте споживання сім'єю фермера власної продукції (оціненої за середніми реалізаційними цінами) та витрати такої продукції на благодійні цілі. До складу цих сум, згідно з п. 7.7 Методрекомендацій відносять також збитки від операцій минулих років, вияв лені в поточному році, сплачені податки фермера як фізичної особи (на майно, на присадибну ділянку, з власників транспортних засобів). Це передбачає зменшення оподатковуваного доходу фізичних осіб, і таку пільгу мають тільки фермерські гос подарства.
З метою підвищення аналітичності звітних форм і розширення можливості щодо прийняття вивірених управлінських рішень, на нашу думку, необхідно до складу звіт ності включити перелік основних показників діяльності сільськогосподарських під приємств. Але це слід робити не шляхом механічного відновлення раніше існуючої сільськогосподарської звітності, а шляхом її наукового опрацювання та покращання з урахуванням закономірностей сучасного стану галузі.
Таким чином користувачі, насамперед держава, змогли б мати необхідну інфор мацію для прийняття рішень щодо інвестування, надання кредитів та аналізу пер спектив розвитку цієї важливої сфери економіки.
На нашу думку, у звітності необхідно передбачити забезпечення можливостей га лузевого аналізу з метою всебічного й глибокого вивчення усіх сторін діяльності, виявлення резервів економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. У таких звітних формах варто обрати компромісний варіант поєднання інтересів ко ристувачів.
3. Автоматизація обліку сільськогосподарських підприємств
Щоб бути представленим на сучасному ринку досить широко і повно, мати привабливість для інвесторів, швидко адаптуватися до змін в законодавчій базі, своєчасно реагувати на коли вання попиту, то необхідно володіти інформа цією. Тому виникає необхідність в автоматизації системи управління та обліку сільськогосподарського підприємства. Обсяг бухгалтерської та регламентованої звітності змушує відмови тись від старих методів ведення обліку, забезпе чити надійний механізм контролю фінансуван ня, ефективний розподіл коштів та ресурсів. Але проблемою автоматизації на сільськогоспо дарських підприємствах залишається відсут ність програмного забезпечення саме з обліку аграрного виробництва.
Правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко й миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до пра вових норм, які часто змінюються.
На ринку програмного забезпечення ос таннім часом з'явилася велика кількість конфі гурацій бухгалтерських програм, які є спеціалі зованими відповідно до характеру діяльності підприємства. Діяльність агропромислових підприємств та агроформувань є специфічною і відрізняється від інших галузей народного господарства. Галузева специфіка підприємств АПК вимагає від українських виробників програмного забезпе чення створення спеціалізованих бухгалтерських програм.
Для відображення господарсь кої діяльності в обліку сільсько господарські підприємства мо жуть застосовувати універсальні бухгалтерські програми, але дані такого обліку не задовольнять потреби всіх користувачів фінансової інформації, насамперед внутрішніх користувачів.
У 2003 році на ринку України з'явився но вий програмний продукт для ведення гос подарського обліку в сільськогосподарських підприємствах України, розроблений в сис темі «1С: Підприємство» і має назву «Конфі гурація для сільськогосподарських підпри ємств України» .
4. Удосконалення облікового механізму
Необхідно передбачити напрями подальшого розвитку фермерського обліку, що передбачає не тільки адекватне відображення діяльності але обгрунтовану систему заходів поліпшення самого облікового механізму. Така система повинна враховувати кілька важливих позицій: рівень методологічного забезпечення; система тизація фінансових відносин і їх категорій; оцінка ресурсів; урахування потреб управління; обслуговування вимог оподаткування; кваліфікація облікових кадрів.
Удосконалення методологічного забезпечення пов'язано з недостатнію розробкою базових категорій обліку в сільському господарстві. Насамперед потребує пе регляду система державного регулювання обліку. На рівнях загального керівництва обліком (Міністерство фінансів, дорадча Методологічна рада з бухгалтерського обліку), галузевої спеціалізації (Управління організації і методології бухгалтерського обліку Міністерства аграрної політики України, Науково-методична рада « Облік та фінанси в галузях агропромислового виробництва») та обласних і районний управлінь сільського господарства (відділи фінансів, кредитного забезпечення та бухгалтерського обліку) слід забезпечити можливість формування системною базового рівня інформації про діяльність сільськогосподарських підприємств, який можна було б порівнювати протягом тривалого періоду. Необхідна чітко встановлена залежність і взаємозв'язок методик обліку сільськогосподарських підприємств загалом і окремих їх організаційних форм.
При систематизації фінансових відносин і їх категоріального апарату слід орієн туватися на розподіл об'єктів обліку за напрямами: формування капіталу; виробницт во і реалізація продукції; розрахункові відносини з постачальниками, покупцями, замовниками, підрядчиками; виконання взаємних фінансових зобов'язань; відносини з фінансовою системою держави при сплаті податків та інших платежів у бюджет, формування позабюджетних фондів, одержання асигнувань, податкових пільг, засто сування штрафних санкцій; відносини з банківською системою при одержанні й по гашенні кредитів, сплаті процентів за кредит, одержанні банківських послуг; між гос подарством і страховими органами при виникненні зобов'язань за страхуванням майна, працівників, ризиків.
Досі не опрацьований на методичному рівні цілий комплекс проблем в обліку, пов'язаний з оцінкою ресурсів — майна, особливо основних засобів і землі. Ця про блема загальна для сільськогосподарських підприємств. Введений у практику госпо дарювання варіативний метод оцінки матеріальних цінностей, що широко застосову ється у світовій економіці, для фермерських господарств практично непридатний. Для них необхідно розробити економічно виправдані саме для даної галузі й форми діяльності нормативи оцінки кожного виду ресурсів і засобів.
В умовах ринкових відносин значно ускладнюється процес управління виробницт вом, ефективність якого дедалі більшою мірою залежить від обсягу і якості інфор маційного забезпечення управління. По мірі вибору видів діяльності, ринків збуту, цінової політики ускладнюються і завдання, що ставляться перед системою обліку. Врахування потреб управління фермерськими господарствами для макро та мікрорі-внів потребує відповідного розмежування інформації, з уточненням переліку показ ників, обов'язкових для цих рівнів.
Не можна обійти увагою питання аналізу облікових показників з метою їх викі і-ристання в управлінні. Розроблені нині методики аналізу фінансової звітності спр. і-мовані на оцінку критерію можливого продажу підприємства, тоді як для сільською господарства навіть збиткова діяльність може мати достатньо позитивне економіч»е підґрунтя. Знову ж таки, недостатня методологічна обгрунтованість категоріальної о апарату, відсутність єдиної визнаної економічної теорії1 є причиною штучності окре мих базових облікових понять. Це, в свою чергу, породжує проблеми достовірності
та істинності всієї системи обліку як такої, що створена збагненими зусиллями для пізнання господарської дійсності. Адже метою обліку є наперед задана програма збору інформації, тому важливим є закладення вихідних критеріїв.
Приведення форми обліку у відповідність до вимог системи оподаткування перед бачає збір і систематизацію інформації для обгрунтування оподаткування та звітності за ним. На особливу увагу тут заслуговує потреба та необхідність ведення документа ції податкового і бухгалтерського обліку, забезпечення достовірних даних про соціа льні платежі з доходів членів фермерського господарства та найманих працівників, обгрунтування можливості сплати фіксованого сільськогосподарського податку, засто сування пільг з ПДВ тощо. Повинна бути розроблена спеціальна для галузі методика визначення фінансового результату, а не тільки для фермерських господарств на рівні облікових методичних рекомендацій. За умов ринкового середовища цей критерій є метою ведення обліку і множинність у підходах до нього неприпустима.
Вагомим чинником удосконалення фермерського обліку є підвищення кваліфіка ції облікових кадрів. За даними досліджень обласних фермерських центрів, із зага льної чисельності керівників фермерських господарств області 40% мають вищу освіту, 55 — середню спеціальну і тільки 5% — середню. Якщо врахувати такий високий освітній потенціал, то можна передбачити, що значна частина власників гос подарств спроможна вести бухгалтерію, для цього потрібно тільки належним чином організувати їх забезпечення інформацією про бухгалтерське оформлення діяльності господарства, оцінку ресурсів, розрахунків, зобов'язань тощо. А кваліфіковані кадри є чинником ефективності реформ.
Висновки
Загальні правила бухгалтерського обліку в Україні встановлюються законодавчо, а на кожному підприємстві залежно від галузі господарювання, умов діяльності, кваліфікації персоналу, технічного забезпечення вони конкретизуються його обліковою політикою.
Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Вдало обрана облікова політика позитивно впливає на діяль ність підприємства, забезпечує ефективну роботу бухгалтерії
Розроблення і прийняття облікової політики підприємства має ґрунтуватися не тільки на глибокому і всебічному вивченні ринкового середовище, потенціалу і пер спектив розвитку підприємства, нормативної бази діяльності і ведення облікових ро біт, а й на інформації, одержаній бухгалтером-аналітиком після ґрунтовного прове дення розрахунків та оцінки фінансових наслідків вибору того чи іншого методу об лікової політики.
Процес управління сільським господарством, як і іншими сферами матеріального вироб ництва передбачає ряд послідовних процесів, важливе місце серед яких займає одер жання й аналіз інформації для прийняття рішення. Головним її джерелом є бухгалтер ський облік і його завершальна стадія — звітність. Тому проблеми бухгалтерської звіт ності безпосередньо пов'язані з ефективністю обслуговування управлінських рішень.
На нашу думку, розкриваючи бухгалтерську звітність необхідно враховувати пот реби усіх рівнів управління для підвищення ролі інформації в управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств.
З метою підвищення аналітичності звітних форм і розширення можливості щодо прийняття вивірених управлінських рішень, на нашу думку, необхідно до складу звіт ності включити перелік основних показників діяльності сільськогосподарських під приємств. Але це слід робити не шляхом механічного відновлення раніше існуючої сільськогосподарської звітності, а шляхом її наукового опрацювання та покращання з урахуванням закономірностей сучасного стану галузі.
Таким чином користувачі, насамперед держава, змогли б мати необхідну інфор мацію для прийняття рішень щодо інвестування, надання кредитів та аналізу пер спектив розвитку цієї важливої сфери економіки.
На нашу думку, у звітності необхідно передбачити забезпечення можливостей га лузевого аналізу з метою всебічного й глибокого вивчення усіх сторін діяльності, виявлення резервів економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. У таких звітних формах варто обрати компромісний варіант поєднання інтересів ко ристувачів.
привабливість для інвесторів, швидко адаптуватися до змін в законодавчій базі, своєчасно реагувати на коли вання попиту, то необхідно володіти інформа цією. Тому виникає необхідність в автоматизації системи управління та обліку сільськогосподарського підприємства.
Для відображення господарсь кої діяльності в обліку сільсько господарські підприємства мо жуть застосовувати універсальні бухгалтерські програми, але дані такого обліку не задовольнять потреби всіх користувачів фінансової інформації, насамперед внутрішніх користувачів.
У 2003 році на ринку України з'явився но вий програмний продукт для ведення гос подарського обліку в сільськогосподарських підприємствах України, розроблений в сис темі «1С: Підприємство» і має назву «Конфі гурація для сільськогосподарських підпри ємств України» .
Необхідно передбачити напрями подальшого розвитку фермерського обліку, що передбачає не тільки адекватне відображення діяльності але обгрунтовану систему заходів поліпшення самого облікового механізму. Така система повинна враховувати кілька важливих позицій: рівень методологічного забезпечення; система тизація фінансових відносин і їх категорій; оцінка ресурсів; урахування потреб управління; обслуговування вимог оподаткування; кваліфікація облікових кадрів.
Список використаної літератури:
Деркач А. М. Основи бухгалтерського обліку фермерських господарств // Економіка АПК.- 2007.-№1.-С. 102-106
Іванова Н. А. Удосконалення бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК.-2006.-№6. С.70-72
Радченко О. Д., Тростенюк Д. Г. Удосконалення бухгалтерського обліку фермерських господарств // Економіка АПК.- 2005.-№12.-С. 96-101
Третяк М. Н. Автоматизація обліку підприємств агропромислового комплексу // Облік та фінанси АПК- 2005.- №11.- С.116-119
Фабіянська В. Ю. Облікова політика сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК.- 2006.-№12. -С. 105-110
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора