Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Звіт про науково - дослідну роботу
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
УДК 330.142.211
КП ХХХ
№ ХХХ
Ірина Мельник
Рівне, Чорновола 55а
Звіт
про науково-дослідну роботу
«Дослідження впливу рівня використання ОВФ підприємства, їх стану на ефективність виробництва»
07.05.2010 ( І.Мельник )
Рукопис закінчено 07.05.2010 р.
м. Рівне
Реферат
В науковій роботі досліджується вплив рівня використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва. Об’єктом дослідження була вибірка, об’єм якої є 24 підприємства.
В даному звіті ми дослідили вплив рівня використання основних виробничих фондів на ефективність виробництва, тобто витрати на 1 грн продукції. Одним із завдань наукового дослідження було визначення впливу стану ОВФ на обсяги і ефективність виробництва. Основним показником, який характеризує стан основних виробничих фондів є коефіцієнт придатності.
В науково-дослідній роботі були використані наступні методи дослідження: метод середніх величин, метод кореляційного зв’язку, метод економічного групування, аналіз, синтез та інші.
В даній роботі представлено 9 таблиць і 2 рисунки, які допомагають узагальнити результати даного дослідження.
Ключові слова: коефіцієнт придатності, рівень використання основних виробничих фондів, основні виробничі фонди, фондовіддача, стан основних виробничих фондів.
Зміст
Вступ
І ПАРАГРАФ: Теоретичні засади підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1 Ефективність виробництва як економічна категорія
1.2 Механізм впливу використання ОВФ на ефективність виробництва
Шляхи поліпшення використання ОВФ
ІІ ПАРАГРАФ: Дослідження впливу рівня використання ОВФ, їх стану на ефективність виробництва
2.1 Характеристика об’єкта дослідження
2.2 Методи дослідження
2.3 Дослідження рівня впливу використання ОВФ на ефективність виробництва
2.4 Дослідження впливу придатності ОВФ на ефективність виробництва
Висновки
Перелік посилань
Додатки
Параграф І
Теоретичні основи підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ОВФ
1.1.Ефективність виробництва як економічна категорія
Економічна ефективність виробництва – це поняття, яке характеризує результати діяльності трудових колективів по відношенню до виробничих витрат. Механізм керування ефективністю включає множину кількісних і якісних показників (ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення якості продукції) та інших вимірювачів, що визначають розміри результату і витрат живої та уречевленої праці. Керувати ефективністю означає постійно підтримувати ріст об’єму продукції, яка випускається.
Економічна ефективність суспільного виробництва вимірюється шляхом співставлення результатів виробництва з витратами чи застосовуваними ресурсами. ЇЇ рівень оцінюється на основі єдиного народногосподарського критерію – максимізації росту національного доходу (чистої продукції по відношенню до витрат чи до застосованих у виробництві ресурсів при оптимальному співвідношенні росту фондів споживання і накопичення.
Управління ефективністю використання виробничих фондів в кінці кінців зводиться до рішення загальних задач по підвищенню ефективності виробництва і полягає у постійному збільшенні віддачі їх одиниць і зростання потужності при оптимальних сумарних витратах засобів на їх виробництво, оборот, експлуатацію.
Підвищення інтенсивності використання виробничих фондів пов’язане з рішенням двох важливих взаємопов’язаних проблем. Одна з них полягає в раціональному використанні капітальних вкладень на створення нових потужностей, більш ефективних засобів праці, їх обновлення і технічне переозброєння.
Друга проблема полягає в повному використанні накопичених фондів і удосконаленні механізму управління цим процесом. Загальною метою рішення цих проблем є досягнення кінцевих народногосподарських результатів: підвищення споживчої вартості виробничих фондів; забезпечення запланованого росту об’єму виробництва й якості продукції; активна заміна живої праці машинною; покращення умов праці робітників. З народногосподарської точки зору важливо не тільки задоволення потреб суспільства в необхідній продукції, але й забезпечити її виробництво з мінімальними затратами трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів.
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
Економічна ефективність виробничих фондів – це комплексне поняття. Воно виражається сукупно декількома усуспільнюючими показниками ефективності: зростанням якісних і кількісних характеристик засобів праці, зниженням капітальних і поточних витрат на процес відтворення основних фондів, підвищення інтенсивності їх використання, зростанням фондовіддачі та ін.
В роботі використовуються поняття “ефективність виробничих фондів”. Вони виражають загальну суть і тісно взаємопов’язані. Економічна ефективність виробничих фондів – це більш ширше поняття, яке передбачає перш за все їх потенційну можливість та інші якісні та кількісні зміни їх характеристик. Найбільш важливими показниками ефективності виробничих фондів являється: фондоозброєність праці одного працюючого, фондоємкість продукції, питомі капітальні вкладення на одиницю потужності і на 1 грн. приросту продукції.
Система показників, яка може вичерпно характеризувати ефективність ОВФ, охоплює два блоки: перший - показники ефективності і відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий - показники рівня використання ОВФ у цілому та окремих їхніх видів. Необхідність виокремлення в самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їхнього руху, технічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно й безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.
Чинна система показників ефективності відтворення ОВФ в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Визначення коефіцієнтів відтворення ОВФ за середньорічною їхньою вартістю треба вважати методологічно більш правильним.
Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів —екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих ОВФ. Інтенсивне оновлення передбачає зміну діючих ОВФ новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих і спрацьованих ОВФ не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.
Поряд з цим у систему показників ефективності відтворення ОВФ доцільно включити два нові: коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття ОВФ (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).
Показники, що характеризують рівень ефективності використання ОВФ, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже з самої назви. Пояснень потребують лише деякі , а саме:
Коефіцієнт змінності роботи устаткування – відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;
Напруженість використання устаткування (виробничих площ) – випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);
Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування – відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.
Рис.1.3. Система показників ефективності основних фондів
З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності роботи устаткування. Проте використовуваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визнати досконалим, оскільки він не враховує внутрізмінних втрат робочого часу. У зв'язку з цим коефіцієнт змінності методологічно правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Отже, за коефіцієнта використання календарного фонду часу, наприклад, 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).
Раціональне та економне витрачання окремих елементів оборотних фондів підприємств має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної та питомої витрати окремих видів ресурсів, дає змогу з такої самої кількості сировини й матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві.
ПАРАГРАФ ІІ
Дослідження впливу рівня використання основних виробничих фондів, їх стану на ефективність виробництва.
2.1. Характеристика об’єкту дослідження.
Нам були педставлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:
(2.2.1)
де, – це обсяг генеральої сукупності (дано 100);
– це обсяг вибіркової сукупності;
- гранична похибка вибірки (при =0,09, а при =2 становитиме 0,18 ());
- дисперсія сукупності (дано 0,5);
- критерій значущості.
Ми вибрали безповторну вибірку, яка передбачає те, що кожна обстежувана одиниця (серія) не повертається в генеральну сукупність.
В таблиці 2.1. наведені вихідні дані по 24 об’єктам дослідження: Таблиця 2.1. Чисельність вибірки та її склад.
Вихідні дані
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Балансова вартість, тис.грн.
Витрати виробництва, тис.грн.
Річний знос ОВФ, %
Поступило новий ОВФ, тис. грн.
Первісна
Залишкова
12
2480
2010
1480
2140
7,2
30
04
6000
4810
2840
5310
8,2
55
43
2890
2190
1240
2140
7,9
50
86
3640
3090
1980
3200
8,1
40
19
4280
3240
1910
3510
7,4
60
96
3980
3460
2240
3720
8,0
50
48
3980
3440
1980
3510
8,4
60
20
4340
3620
2010
3690
7,2
50
58
4600
4200
2870
4210
8,3
50
45
3410
2980
1680
2860
7,8
50
70
3740
3240
1720
3300
8,0
40
03
5140
3240
2010
4180
8,0
50
14
3100
2600
1580
2800
7,3
40
75
3710
3310
1980
3360
8,0
50
56
4520
4080
2670
4140
8,1
60
95
3940
3510
2160
3440
8,1
40
68
4310
3780
2000
3710
8,1
40
78
3290
3580
1840
3460
8,0
50
36
1720
1420
780
1470
7,2
30
42
2590
2120
1050
1980
7,7
55
66
4180
3510
2200
3420
8,2
50
76
3840
3400
1840
3350
8,1
50
44
3300
2840
1620
2840
7,9
50
30
4400
3610
2060
3810
8,0
60
Разом
91380
77280
45740
79550
189,2
1160
Сер.значе-
ння
3807,5
3220
1905,83
3314,58
7,88
48,33
2.2. Методи дослідження
Основними методами опрацювання результатів статистичного спостереження є:
- економічне групування - розподіл одиниць сукупності на однорідні групи за істотними ознаками, при групуванні можна розділити всю сукупність на групи виділити основні типи і форми явища, це дозволяє вивчити взаємовідносини між групами, типами, формами явищ. Розглядаючи зміну ознак від групи до групи, можна визначити залежність результативної ознаки від факторної;
- середня величина - абстрактна узагальнююча величина, що характеризує рівень варіаційної ознаки у якісно-однорідній сукупності. За допомогою середньої величини можна охарактеризувати сукупність по кількісній варіації ознаки. При розрахунку середньої величини погашаються випадкові відхилення окремих величин, явищ;
- відносні величини – співвідношення абсолютних величин. Необхідні для відображення кількісного співвідношеннями між ознаками соціально-економічних явищ. Отримують шляхом ділення однієї статистичної величини на іншу, при цьому величина з якою проводять порівняння називають базою, а порівнювана величина (чисельник) – звітною;
- кореляційний аналіз взаємозв'язків – метод за допомогою якого можна отримати кількісні вираження взаємозв’язків між соціально-економічними явищами. Його суть полягає у побудові економічно-математичної моделі, у вигляді рівняння регресії , формування кореляційного зв'язку, що виражає залежність середньої зміни результативної ознаки від одного або кількох ознак факторів.
Етапи кореляційного аналізу:
сформувати завдання дослідження і обґрунтувати методику вимірювання результативної
ознаки тобто обрати показник, який найбільш чітко характеризує цю ознаку, виходячи із завдання дослідження;
обрати найбільш важливі фактори, які теоретично мають вплив на результативну ознаку;
обрати факторні показники;
визначити математичну формулу, яка виражає залежність у від х;
оцінити тісноту зв'язку і перевірити їх достовірність за допомогою критеріїв економічної статистики.
В даній курсовій роботі використовувався прямолінійний зв’язок
У = а0 + а1х, де
a0 =
a1 =
Ще одним завданням кореляційного аналізу - визначення тісноти зв’язку між ознаками.
r =
За шкалою Чеддока, якщо кореляційне співвідношення знаходиться знаходить в межах
0,1-0,3 - зв'язок слабкий;
0,3-0,5 - помірний;
0,5-0,7 - помітний;
0,7-0,9 - високий;
0,9-0,99 - занадто високий;
- індексний метод
Індекс – особлива відносна величина, за допомогою якої можна виміряти безпосередньо неспівставні явища і проводити оцінку окремих факторів, що формують складне соціально-економічне явище;
- дисперсійний аналіз – основною метою дисперсійного аналізу є виявлення на основі величини загальної дисперсії, впливу окремих чинників, які визначають варіацію ознаки. Для оцінки частки варіації, яка зумовлена тією чи іншою ознакою, сукупність розділяється на групи за ознакою впливу якої досліджується.
Групова дисперсія - характеризує варіацію ознаки навколо групової дисперсії.Міжгрупова – міра варіації групових середніх навколо загальної середньої.
- вибіркове спостереження – поширений вид несуцільного спостереження при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина, відібрана за певними правилами і забезпечує отримання даних, які характеризують сукупність в цілому цим забезпечує репрезентативність вибіркової сукупності, тобто є властивість відтворювати всю сукупність.
Для визначення кількості підприємств застосовуємо безповторну вибірку:
,
,
За допомогою таблиці випадкових чисел вибираємо 24 підприємства.
Вибрана чисельність підприємств опрацьовується за допомогою економічного групування, яке передбачає розчленування сукупності одиниць на групи за суттєвими ознаками з метою вивчення структури і структурних зрушень.
2.3. Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва.
Для того, щоб дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів необхідно обрахувати фондовіддачу та витрати на 1 гривню по кожному підприємству.
(2.3.1)
(2.3.2)
Обрахунки представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.Розрахунок фондовіддачі та витрати на 1 грн. продукції
Підприємство
Балансова вартість первісна, тис.грн.
Обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Фондовіддача грн/грн
Витрати виробництва, тис.грн.
Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн.
12
2010
2480
1,23
2140
0,86
04
4810
6000
1,25
5310
0,89
43
2190
2890
1,32
2140
0,74
86
3090
3640
1,18
3200
0,88
19
3240
4280
1,32
3510
0,82
96
3460
3980
1,15
3720
0,93
48
3440
3980
1,16
3510
0,88
20
3620
4340
1,21
3690
0,85
58
4200
4600
1,09
4210
0,92
45
2980
3410
1,14
2860
0,84
70
3240
3740
1,15
3300
0,88
03
3240
5140
1,59
4180
0,81
14
2600
3100
1,19
2800
0,9
75
3310
3710
1,12
3360
0,91
56
4080
4520
1,11
4140
0,92
95
3510
3940
1,12
3440
0,87
68
3780
4310
1,14
3710
0,86
78
3580
3290
0,92
3460
1,05
36
1420
1720
1,21
1470
0,85
42
2120
2590
1,22
1980
0,76
66
3510
4180
1,19
3420
0,82
76
3400
3840
1,13
3350
0,87
44
2840
3300
1,16
2840
0,86
30
3610
4400
1,22
3810
0,87
Разом
77280
91380
28,52
79550
20,84
Сер.значення
3220
3807,5
1,18
3314,58
0,87
Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. В таблиці 2.3. наведений ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від фондовіддачі ОВФ.
Таблиця 2.3. Ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від фондовіддачі
Підприємство
Фондовіддача грн/грн
Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн.
78
0,92
1,05
58
1,09
0,92
56
1,11
0,92
75
1,12
0,91
95
1,12
0,87
76
1,13
0,87
45
1,14
0,84
68
1,14
0,86
96
1,15
0,93
70
1,15
0,88
48
1,16
0,88
44
1,16
0,86
86
1,18
0,88
14
1,19
0,9
66
1,19
0,82
20
1,21
0,85
36
1,21
0,85
42
1,22
0,76
30
1,22
0,87
12
1,23
0,86
04
1,25
0,89
43
1,32
0,74
19
1,32
0,82
3
1,59
0,81
Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнт кореляції. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю.
Табл. 2.4. Кореляційна таблиця
Підприєства
х
y
2
2
x * y
*
x 2
78
0,92
1,05
-0,26
0,18
0,0676
0,0324
0,966
-0,0468
0,8464
58
1,09
0,92
-0,09
0,05
0,0081
0,0025
1,0028
-0,0045
1,1881
56
1,11
0,92
-0,07
0,05
0,0049
0,0025
1,0212
-0,0035
1,2321
75
1,12
0,91
-0,06
0,04
0,0036
0,0016
1,0192
-0,0024
1,2544
95
1,12
0,87
-0,06
0,00
0,0036
0
0,9744
0
1,2544
76
1,13
0,87
-0,05
0,00
0,0025
0
0,9831
0
1,2769
45
1,14
0,84
-0,04
-0,03
0,0016
0,0009
0,9576
0,0012
1,2996
68
1,14
0,86
-0,04
-0,01
0,0016
0,0001
0,9804
0,0004
1,2996
96
1,15
0,93
-0,03
0,06
0,0009
0,0036
1,0695
-0,0018
1,3225
70
1,15
0,88
-0,03
0,01
0,0009
0,0001
1,012
-0,0003
1,3225
48
1,16
0,88
-0,02
0,01
0,0004
0,0001
1,0208
-0,0002
1,3456
44
1,16
0,86
-0,02
-0,01
0,0004
0,0001
0,9976
0,0002
1,3456
86
1,18
0,88
0,00
0,01
0
0,0001
1,0384
0
1,3924
14
1,19
0,9
0,01
0,03
0,0001
0,0009
1,071
0,0003
1,4161
66
1,19
0,82
0,01
-0,05
0,0001
0,0025
0,9758
-0,0005
1,4161
20
1,21
0,85
0,03
-0,02
0,0009
0,0004
1,0285
-0,0006
1,4641
36
1,21
0,85
0,03
-0,02
0,0009
0,0004
1,0285
-0,0006
1,4641
42
1,22
0,76
0,04
-0,11
0,0016
0,0121
0,9272
-0,0044
1,4884
30
1,22
0,87
0,04
0,00
0,0016
0
1,0614
0
1,4884
12
1,23
0,86
0,05
-0,01
0,0025
0,0001
1,0578
-0,0005
1,5129
04
1,25
0,89
0,07
0,02
0,0049
0,0004
1,1125
0,0014
1,5625
43
1,32
0,74
0,14
-0,13
0,0196
0,0169
0,9768
-0,0182
1,7424
19
1,32
0,82
0,14
-0,05
0,0196
0,0025
1,0824
-0,007
1,7424
3
1,59
0,81
0,41
-0,06
0,1681
0,0036
1,2879
-0,0246
2,5281
Разом
28,52
20,84
-0,21
-0,04
0,316
0,0838
24,652
-0,1124
34,2056
Сер.
1,18
0,87
-0,01
0
0,0132
0,00349
1,0272
-0,00468
1,4252
Визначаємо рівняння:
Коефіцієнт кореляції обчислюємо за формулою:
(2.3.4)
r= - 0,69
Оскільки коефіцієнт кореляції r менше за 0, то зв’язок між фондовіддачею та обсягом продукції обернений.
Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
(2.3.5)
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = -0,69 0,15.
Знаходимо значення tr за формулою:
(2.3.6)
При суттєвому кореляційному зв’язку tr факт > tr теор, у даному випадку trфакт<trтеор, -4,6<2,1 отже кореляційний зв’язок не суттєвий.
Визначаємо рівняння, яке опису дану залежність, за даним рівнянням знаходимо у і визначаємо теоретичну криву:
y= а + b*х
Параметри а і b обчислюються за такими формулами:
(2.3.7)
(2.3.8 )
Рівняння регресії має виглядy=0,83+0,03·х
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі, ми будуємо діаграму впливу коефіцієнта фондовіддачі на витрати виробництва на 1 гривню (Рисунок 2.1.)
Рисунок 2.1. Залежність ефективності виробництва від рівня фондовіддачі
З рисунку видно, що теоретичне значення має незначне відхилення від емпіричного.
Проаналізувавши зв’язок між фондовіддачею та витратами на 1 грн. продукції, я помітила, що у даному випадку значної залежності не простежується. Як відомо, при збільшенні фондовіддачі витрати на 1 грн. продукції зменшуються. Отже, за наданих нам вихідних даних наукова гіпотеза не підтверджується. Щоб підтвердити наукову гіпотезу необхідно взяти більшу кількість вибірки, котра зможе забезпечити репрезентативність даних про генеральну сукупність в цілому.
2.4. Дослідження рівня впливу придатності ОВФ на ефективність виробництва
Стан основних виробничих фондів характеризують такі показники, як придатність та зношеність основних виробничих фондів. Ці показники впливають на результат господарської діяльності, а саме на: 1) обсяг виробництва продукції, а відповідно і на фондовіддачу; 2) рівень собівартості продукції, а відповідно і на витрати на 1 гривню проданої продукції.
(2.4.1)
Розрахунок придатності ОВФ та ефективність виробництва наводяться в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5. Розрахунок придатності ОВФ та ефективність виробництва
Підприємство
Обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Балансова вартість, тис.грн.
Коефіцієнт придатності ОВФ
Витрати виробництва, тис.грн.
Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн.
первісна
залишкова
12
2480
2010
1480
0,74
2140
0,86
04
6000
4810
2840
0,59
5310
0,89
43
2890
2190
1240
0,57
2140
0,74
86
3640
3090
1980
0,64
3200
0,88
19
4280
3240
1910
0,59
3510
0,82
96
3980
3460
2240
0,65
3720
0,93
48
3980
3440
1980
0,58
3510
0,88
20
4340
3620
2010
0,55
3690
0,85
58
4600
4200
2870
0,68
4210
0,92
45
3410
2980
1680
0,56
2860
0,84
70
3740
3240
1720
0,53
3300
0,88
03
5140
3240
2010
0,62
4180
0,81
14
3100
2600
1580
0,61
2800
0,9
75
3710
3310
1980
0,59
3360
0,91
56
4520
4080
2670
0,65
4140
0,92
95
3940
3510
2160
0,62
3440
0,87
68
4310
3780
2000
0,53
3710
0,86
78
3290
3580
1840
0,51
3460
1,05
36
1720
1420
780
0,55
1470
0,85
42
2590
2120
1050
0,51
1980
0,76
66
4180
3510
2200
0,63
3420
0,82
76
3840
3400
1840
0,54
3350
0,87
44
3300
2840
1620
0,57
2840
0,86
30
4400
3610
2060
0,57
3810
0,87
Сума
91380
77280
45740
14,18
79550
20,84
Серед.
3807,5
3220
1905,83
0,59
3314,58
0,87
В таблиці 2.6. наведений ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від рівня придатності ОВФ.
Таблиця 2.6. Ранжирований ряд залежності ефективності виробництва від придатності
Підприємство
Коефіцієнт придатності ОВФ
Витрати на 1 грн. проданої продукції, грн.
78
0,51
1,05
42
0,51
0,76
70
0,53
0,88
68
0,53
0,86
76
0,54
0,87
20
0,55
0,85
36
0,55
0,85
45
0,56
0,84
43
0,57
0,74
44
0,57
0,86
30
0,57
0,87
48
0,58
0,88
4
0,59
0,89
19
0,59
0,82
75
0,59
0,91
14
0,61
0,9
3
0,62
0,81
95
0,62
0,87
66
0,63
0,82
86
0,64
0,88
96
0,65
0,93
56
0,65
0,87
58
0,68
0,92
12
0,74
0,86
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора