Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2008
Тип роботи:
Звіт про науково - дослідну роботу
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування УДК 330.522.2 КП ХХХ № ХХХ Г. Пархомчук 33024 м. Рівне, Чорновола 55а. тел. 80961710991 Звіт про науково-дослідну роботу «Рівень використання основних виробничих фондів їх стан та ефективність виробництва» 25.05.2008 Г. Пархомчук Рукопис закінчено 26.05.2008 Рівне - 2008 Зміст Реферат……………………………………………………………………………..3 Вступ………………………………………………………………………………..4 Теоретичні аспекти використання ОВФ………………………………………5 Характеристика об’єкта дослідження: Вплив фондовіддачі на ефективність виробництва Вихідна інформація та методика дослідження……………………………….7 Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва…………………………………..9 Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню……………………………13 Вплив коефіцієнта оновлення на ефективність виробництва Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва………………………16 Вплив коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню………………..19 Вплив коефіцієнта зносу на ефективність виробництва Вплив коефіцієнта зносу на обсяг виробництва……………………………22 Вплив коефіцієнта зносу на витрати на одну гривню………….................. 25 Вплив коефіцієнта придатності на ефективність виробництва Вплив коефіцієнта придатності на обсяг виробництва…………………….28 Вплив коефіцієнта придатності на витрати на одну гривню……………....31 Висновок…………………………………………………………………………32 Список використаної літератури …………………………………………… 33 Реферат В даній науковій роботі на тему "Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва" досліджувались різні показники використання основних виробничих фондів, та їх впливу на ефективність виробництва. Основні фонди багатократно використовується у виробничому процесі і переносять свою вартість на готовий продукт частинами. Зростання оснащеності підприємств основними виробничими фондами вимагає статистичного вивчення ефективності їх використання. При здійсненні дослідження, проводились розрахунки, на основі чого будувався ранжирований ряд та діаграми, таким чином знаходивши параметри рівняння а1 та а0. На основі коефіцієнта кореляції я обраховувував коефіцієнт детермінації, для того, щоб визначити як впливає даний показник на обсяг виробництва та ефективність виробництва, визначивши також і похибку коефіцієнта кореляції. Для характеристики використання основних фондів обчислюють такі показники, як фондовіддача, фондомісткість та фондоозброєність праці. Їх розрахунок здійснюється на основі обчислення середньорічної суми основних фондів. Ключові слова: придатність, ефектиність виробництва, фондовіддача, коефіцієнт оновленості та зношеності. Вступ Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні. Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються. Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці. Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо. Теоретичні аспети використання основних виробничих фондів Для оцінки технічного стану основних фондів розраховується коефіцієнту зносу та придатності Кзн = З / Офб З – сума нарахованого зносу Офб – первісна вартість основних фондів Коефіцієнти зносу та придатності розраховуються для загальної величини основних фондів і для окремої групи. Найбільш узагальненим показником є фондоозброєність праці, що розраховується за формулою: Кіфоз = ОФср / ( ОФср – середньорічна (балансова) вартість основних фондів ( - чисельність робітників в найбільшу зміну Найбільш узагальненими показниками, що характеризують використання промислово-виробничих фондів підприємства, є показники фондовіддачі та фондоємності. Вони розрахуються співставленням вартості основних фондів з вартістю виробленої або реалізованою продукцією. Фондовіддача визначається за формулою: Кфв = ТП (РП) / ОФср ТП (РП) – вартість товарної або реалізованої продукції ОФср – середньорічна вартість промислово-виробничих фондів. Аналіз узагальнюючих показників інтенсивності використання основних фондів повинен включати і визначення показника їх рентабельності, що розраховується співвідношення прибутку підприємства за звітний (рік, квартал) до середньорічної вартості основних виробничих фондів: Кр = Пзп / ОФср Пзп – прибуток підприємства за звітний період Протилежним показником фондовіддачі є фондоємність, що є співвідношенням вартості основних фондів до вартості товарної або реалізованої продукції: Фє = ОФср / РП (ТП) 1.1. Вихідна інформація та методика дослідження. Залежність величини похибки вибірки від її абсолютної чисельності і від ступеню варіювання ознаки знаходять своє визначення у формулі середньої похибки вибірки. Відхилення вибіркових характеристик від генеральних не перевищує деякої величини, яка називається граничною похибкою вибірки, які пов’язані із середньою похибкою таким рівнянням: , (1) де  - гранична похибка вибірки;  – коефіцієнт довіри який залежить від вірогідності. . (2) Формула (2) для визначення граничної похибки вибірки дає можливість не тільки визначити похибку вибірки, а й розрахувати чисельність вибірки,. Тоді чисельність безпоторотної вибірки буде становити: де σ – квадратичне відхилення варіюючої ознаки; σ2 – дисперсія варіюючої ознаки;  – коефіцієнт довіри; N – чисельність генеральної сукупності;  - гранична похибка вибірки. Завдання: - Значення σ прийняті на рівні 0,5 - стандартна похибка безповоротної вибірки μ 0,10 - значення критерію достовірності t =2 Тепер ми можемо провести розрахунок: ; ; Отже, при проведені розрахунку зі застосуванням безповоротної вибірки ми отримали 20 підприємств. Відібрані одиниці сукупності необхідно звести у відповідну таблицю (табл. 1.1), які в подальшому будуть використовуватися у дослідженнях. Таблиця 1.1. Таблиця з вихідними даними. Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис.грн. Балансова вартість ОВФ, тис.грн. Витрати виробництва, тис.грн. Річний знос ОВФ, відсотків Поступило нових ОВФ, тис.грн.    Первісна Залишкова     5 3100 2610 1460 2940 8,4 60  19 4280 3240 1910 3510 7,4 60  23 4400 3270 2200 3940 7,1 60  26 4540 3820 2010 3780 8,2 60  28 4700 3900 3100 3700 7,6 50  29 4680 3810 1980 3990 7,9 80  31 4000 3420 1900 3480 8,2 60  32 4400 3520 1910 3740 8 40  34 1820 1630 890 1440 8,1 40  36 1720 1420 780 1470 7,2 30  38 2020 1970 980 1680 7,9 40  40 2130 1980 1010 1740 8 60  43 2890 2190 1240 2140 7,9 50  64 4810 4390 2910 4310 8,2 50  72 3630 3190 1900 3360 7,8 40  77 3870 3540 1910 4420 8,1 40  80 3180 2720 1310 2520 7,7 50  84 3580 3000 1800 3000 8,2 60  87 3680 3120 1620 3240 8 60  90 3790 3250 2010 3260 8,1 40   1.2. Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства: Фв = , (3) де Фв – фондовіддача основних фондів, О – фактичні обсяги робіт Бв – балансова вартість основних виробничих фондів Таблиця 1.2.1. Ранжирований ряд по впливу фондовіддачі на обсяг виробництва № Фондовіддача, тис.грн/тис.грн Обсяг виробництва продукції, тис.грн  5 1,19 3100  19 1,32 4280  23 1,35 4400  26 1,19 4540  28 1,21 4700  29 1,23 4680  31 1,17 4000  32 1,25 4400  34 1,12 1820  36 1,21 1720  38 1,03 2020  40 1,08 2130  43 1,32 2890  64 1,10 4810  72 1,14 3630  77 1,09 3870  80 1,17 3180  84 1,19 3580  87 1,18 3680  90 1,17 3790   На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.1):  Мал. 1. Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 1.2.2. Таблиця 1.2.2. Вплив фондовіддачі на обсяг виробництва Підприємство Фондовіддача Обсяг виробництва       Х У Х2 У2 Х*У Ух  5 1,19 3100 1,411 9610000 3681,992 3578,086  19 1,32 4280 1,745 18318400 5653,827 4181,751  23 1,35 4400 1,811 19360000 5920,489 4293,099  26 1,19 4540 1,412 20611600 5395,707 3581,449  28 1,21 4700 1,452 22090000 5664,103 3656,864  29 1,23 4680 1,509 21902400 5748,661 3762,051  31 1,17 4000 1,368 16000000 4678,363 3495,865  32 1,25 4400 1,563 19360000 5500,000 3860,150  34 1,12 1820 1,247 3312400 2032,147 3255,636  36 1,21 1720 1,467 2958400 2083,380 3684,678  38 1,03 2020 1,051 4080400 2071,269 2842,539  40 1,08 2130 1,157 4536900 2291,364 3070,766  43 1,32 2890 1,741 8352100 3813,744 4175,622  64 1,10 4810 1,200 23136100 5270,182 3160,985  72 1,14 3630 1,295 13176900 4130,690 3352,435  77 1,09 3870 1,195 14976900 4230,763 3149,879  80 1,17 3180 1,367 10112400 3717,794 3493,722  84 1,19 3580 1,424 12816400 4272,133 3603,428  87 1,18 3680 1,391 13542400 4340,513 3540,700  90 1,17 3790 1,360 14364100 4419,723 3480,295  В середньому: 1,18 3561 1,408 13630890 4245,842 3561,000  Параметри  і  обчислюються за такими формулами: (4) (5) ; ; (6) Ух= 4530,38 · х - 1802,8; Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції:  (7) де r – коефіцієнт кореляції; х – фондовіддача; у – обсяг виробництва продукії. Підставляємо дані у формулу і отримуємо: r = 0,3765 Розрахунковий коефіцієнт кореляції є додатнім, а це означає, що між показниками існує прямий зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – помірний. Dx = R2 = 0.14 значення коефіцієнта детермінації близьке до нуля, це свідчить про низький рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна обсягу виробництва на 14% пояснюється зміною фондовіддачі, а на 86% - іншими факторами. Визначимо похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою: , (8) Де, n – кількість одиниць сукупності.  Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від 0,16 до 0,59. Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розрахункове значення якого обчислюється за формулою:  (9) Обраховуємо значення: ; |tR*|<tкр тому можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції є статистично не значимим і зв'язок між змінними моделі відсутній. Знаходимо максимальну і мінімальну точки: Ymin = 4530,38 · 1,03 - 1802,8 = 2863,49; Ymax = 4530,38 · 1,35 - 1802,8 = 4313,21; 1.3. Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню Досліджуємо вплив фондовіддачі на одну гривню, для цього побудуємо таблицю (табл. 1.3.1.) Таблиця 1.3.1. Ранжирований ряд впливу фондовіддачі на витрати на одну гривню № Фондовіддача, тис.грн/тис.грн Витрати на 1 грн.  5 1,19 0,9  19 1,32 0,82  23 1,35 0,90  26 1,19 0,83  28 1,21 0,79  29 1,23 0,85  31 1,17 0,87  32 1,25 0,85  34 1,12 0,79  36 1,21 0,85  38 1,03 0,83  40 1,08 0,82  43 1,32 0,74  64 1,10 0,90  72 1,14 0,93  77 1,09 1,14  80 1,17 0,79  84 1,19 0,84  87 1,18 0,88  90 1,17 0,86   На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.2):  Мал 2.Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню. Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 1.3.2. Таблиця 1.3.2. Вплив фондовіддачі на витрати на одну гривню Підприємство Фондовіддача Витрати на 1 грн.       Х У Х2 У2 Х*У Ух  5 1,19 0,9 1,411 0,899 1,126 0,860  19 1,32 0,82 1,745 0,673 1,083 0,824  23 1,35 0,90 1,811 0,802 1,205 0,817  26 1,19 0,83 1,412 0,693 0,990 0,860  28 1,21 0,79 1,452 0,620 0,949 0,856  29 1,23 0,85 1,509 0,727 1,047 0,849  31 1,17 0,87 1,368 0,757 1,018 0,865  32 1,25 0,85 1,563 0,723 1,063 0,843  34 1,12 0,79 1,247 0,626 0,883 0,880  36 1,21 0,85 1,467 0,730 1,035 0,854  38 1,03 0,83 1,051 0,692 0,853 0,905  40 1,08 0,82 1,157 0,667 0,879 0,891  43 1,32 0,74 1,741 0,548 0,977 0,824  64 1,10 0,90 1,200 0,803 0,982 0,885  72 1,14 0,93 1,295 0,857 1,053 0,874  77 1,09 1,14 1,195 1,304 1,249 0,886  80 1,17 0,79 1,367 0,628 0,926 0,865  84 1,19 0,84 1,424 0,702 1,000 0,859  87 1,18 0,88 1,391 0,775 1,038 0,863  90 1,17 0,86 1,360 0,740 1,003 0,866  В середньому: 1,18 0,86 1,408 0,75 1,02 0,86  Обчислюємо параметри  і (за формулами 4, 5 відповідно): ; ; Записуємо отримане рівняння у вигляді : Ух= -0,27 · х +1,18; Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції: r = -0,28; Розрахунковий коефіцієнт кореляції є відємним, а це означає, що між показниками існує протилежний зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – низький. Dx = R2 = 0.08 значення коефіцієнта детермінації близьке до нуля, це свідчить про низький рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна витрат на одну грнивню на 8% пояснюється зміною фондовіддачі, а на 92% - іншими факторами. Визначимо похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою:  Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від -0,51 до - 0,05. Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розрахункове значення якого обчислюється за формулою:  (9) Обраховуємо значення: ; |tR*|<tкр тому можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції є статистично не значимим і зв'язок між змінними моделі відсутній. Знаходимо максимальну і мінімальну точки: Ymin = -0,27 · 0,74 + 1,18 = 0,98; Ymax = -0,27 · 1,14 + 1,18 = 0,88; 2.1.Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва Досліджуємо вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва, для цього побудуємо таблицю (табл. 2.1.1.) Таблиця 2.1.1. Ранжирований ряд впливу коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва № Коефіцієнт оновлення Обсяг виробництва продукції  5 0,0411 3100  19 0,0314 4280  23 0,0273 4400  26 0,0299 4540  28 0,0161 4700  29 0,0404 4680  31 0,0316 4000  32 0,0209 4400  34 0,0449 1820  36 0,0385 1720  38 0,0408 2020  40 0,0594 2130  43 0,0403 2890  64 0,0172 4810  72 0,0211 3630  77 0,0209 3870  80 0,0382 3180  84 0,0333 3580  87 0,0370 3680  90 0,0199 3790  На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.3):  Мал. 3 Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 2.1.2. Таблиця 2.1.2. Вплив коефіцієнта оновлення на обсяг виробництва Підприємство Коефіцієнт оновлення Обсяг виробництва       Х У Х2 У2 Х*У Ух  5 0,0411 3100 0,00169 9610000 127,39726 3012,892  19 0,0314 4280 0,00099 18318400 134,45026 177,085  23 0,0273 4400 0,00074 19360000 120 0,000  26 0,0299 4540 0,00089 20611600 135,52239 0,000  28 0,0161 4700 0,00026 22090000 75,806452 0,000  29 0,0404 4680 0,00163 21902400 189,09091 0,011  31 0,0316 4000 0,00100 16000000 126,31579 974,766  32 0,0209 4400 0,00044 19360000 92,146597 20,414  34 0,0449 1820 0,00202 3312400 81,797753 -0,707  36 0,0385 1720 0,00148 2958400 66,153846 -0,027  38 0,0408 2020 0,00167 4080400 82,44898 0,000  40 0,0594 2130 0,00353 4536900 126,53465 0,000  43 0,0403 2890 0,00163 8352100 116,53226 0,000  64 0,0172 4810 0,00030 23136100 82,646048 0,000  72 0,0211 3630 0,00044 13176900 76,421053 0,000  77 0,0209 3870 0,00044 14976900 81,04712 0,000  80 0,0382 3180 0,00146 10112400 121,37405 0,000  84 0,0333 3580 0,00111 12816400 119,33333 0,000  87 0,0370 3680 0,00137 13542400 136,2963 0,000  90 0,0199 3790 0,00040 14364100 75,422886 0,000  В середньому: 0,0325 3561,0 0,0 13630890,0 108,3 209,2  Обчислюємо параметри  і (за формулами 4, 5 відповідно): ; ; Записуємо отримане рівняння у вигляді : Ух= -63858 · х +5637,2; Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції: r = -0,71; Розрахунковий коефіцієнт кореляції є відємним, а це означає, що між показниками існує протилежний зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – високий. Dx = R2 = 0.50 значення коефіцієнта детермінації близьке до одиниці, це свідчить про високий рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна обсягу виробництва на 50% пояснюється зміною коефіцієту оновлення, а на 50% - іншими факторами. Визначимо похибку коефіцієнта кореляції за наступною формулою:  Отже, значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від -0,88 до - 0,54. Виконуємо перевірку статистичної значимості коефіцієнта кореляції, для цього використовуємо критерій Ст’юдента, розрахункове значення якого обчислюється за формулою:  (9) Обраховуємо значення: ; |tR*| > tкр тому можна зробити висновок, що коефіцієнт кореляції є статистично значимим і зв'язок між змінними моделі досить високий. 2.2. Вплив коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню Досліджуємо вплив коефіцієнта оновлення на одну гривню, для цього побудуємо таблицю (табл. 2.2.1.) Таблиця 2.2.1. Ранжирований ряд впливу коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню № Коефіцієнт оновлення Витрати на 1 грн.  5 0,04 0,95  19 0,03 0,82  23 0,03 0,90  26 0,03 0,83  28 0,02 0,79  29 0,04 0,85  31 0,03 0,87  32 0,02 0,85  34 0,04 0,79  36 0,04 0,85  38 0,04 0,83  40 0,06 0,82  43 0,04 0,74  64 0,02 0,90  72 0,02 0,93  77 0,02 1,14  80 0,04 0,79  84 0,03 0,84  87 0,04 0,88  90 0,02 0,86  На основі якого будуємо графік, на якому зобразимо емпіричні і теоретичні дані (Мал.4):  Мал. 4. Вплив коефіцієнту оновлення на витрати на одну гривню Обраховуємо коефіцієнт кореляції, детермінації і параметри моделі () , дані до яких представлені у таблиці 2.2.2. Таблиця 2.2.2. Вплив коефіцієнта оновлення на витрати на одну гривню Підприємство Коефіцієнт оновлення Витрати на 1 грн.       Х У Х2 У2 Х*У Ух  5 0,04 0,9 0,002 0,899 0,039 0,839  19 0,03 0,82 0,001 0,673 0,026 0,864  23 0,03 0,90 0,001 0,802 0,024 0,875  26 0,03 0,83 0,001 0,693 0,025 0,868  28 0,02 0,79 0,000 0,620 0,013 0,905  29 0,04 0,85 0,002 0,727 0,034 0,840  31 0,03 0,87 0,001 0,757 0,027 0,864  32 0,02 0,85 0,000 0,723 0,018 0,892  34 0,04 0,79 0,002 0,626 0,036 0,828  36 0,04 0,85 0,001 0,730 0,033 0,846  38 0,04 0,83 0,002 0,692 0,034 0,839  40 0,06 0,82 0,004 0,667 0,049 0,790  43 0,04 0,74 0,002 0,548 0,030 0,841  64 0,02 0,90 0,000 0,803 0,015 0,902  72 0,02 0,93 0,000 0,857 0,019 0,892  77 0,02 1,14 0,000 1,304 0,024 0,892  80 0,04 0,79 0,001 0,628 0,030 0,846  84 0,03 0,84 0,001 0,702 0,028 0,859  87 0,04 0,88 0,001 0,775 0,033 0,849  90 0,02 0,86 0,000 0,740 0,017 0,895  В середньому: 0,033 0,86 0,001 0,75 0,03 0,86  Обчислюємо параметри  і (за формулами 4, 5 відповідно): ; ; Записуємо отримане рівняння у вигляді : Ух= -2,64 · х +0,95; Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції: r = -0,36; Розрахунковий коефіцієнт кореляції є відємним, а це означає, що між показниками існує протилежний зв'язок. Значення коефіцієнта кореляції свідчить про те, що зв'язок між фондовіддачею і обсягом виробництва – помірний. Dx = R2 = 0.13 значення коефіцієнта детермінації близьке до одиниці, це свідчить про високий рівень адекватності оціненої моделі статистичним даним. Зміна витрат
Антиботан аватар за замовчуванням

04.09.2012 12:09-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!