Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Самостійна робота №3
на тему:
„ ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ”
Варіант №13
ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ
До комбінованих систем оплати праці належать ті системи, які інтегрують в собі елементи почасової і відрядної платні. Системи переходу від почасової до відрядної використовують при досягненні визначеного рівня продуктивності ( нормативного коефіцієнта виконання норм виробітку (Кн).
Заробіток (З) нараховується за такими формулами:
Зп = Сп Тф при Тн < Кн Тф (3.1)
Зв = Св Тн = Св Нч N при Тн ( Кн Тф, (3.2)
де Тф і Тн ( відповідно фактичний час роботи і нормативна трудомісткість виконаної роботи; Сп і Св ( відповідно почасова і відрядна тарифні ставки (Св > Сп); Нч ( норма часу на виконання одиниці роботи; N ( фактичний обсяг виконаної роботи (норма виробітку).
Нормативний коефіцієнт виконання норм виробітку розраховують за формулою:
. (3.3)
В свою чергу, фактичний коефіцієнт виконання норм виробітку можна обчислити так:
. (3.4)
Такі системи варто застосовувати при відсутності постійних організаційно-технічних умов для досягнення нормативного Кн: Кн = 1 (система Гантта); Кн = 0,75 (система Аткінсона); Кн = 0,67 (система Емерсона).
Одна зі систем оплати праці, яка інтегрує в собі елементи почасової і відрядної оплати праці, є система Барта. Цю систему варто використовувати за таких умов:
а) немає можливості пронормувати обсяг виконаної роботи працівником;
б) є потреба збільшити продуктивність праці;
в) немає можливості рівномірно завантажити працівника роботою;
г) підвищення продуктивності не призводить до збільшення браку. Заробіток за Бартом розраховують за формулою:
, (3.5)
де С – тарифна ставка за одиницю часу.
Задача 3.1
Побудувати графічно залежність між обсягом виконаної роботи (коефіцієнтом виконання норм виробітку) і рівнем заробітку за умови використання системи оплати праці Барта.
Таблиця 3.1
Вихідні дані
№ п/п
Показник
Умовні позна-чення
Одиниці виміру
Значення показника
1
2
3
4
5
1.
Годинна тарифна ставка
С
грн./год.
5
2.
Норма часу на виконання одиниці роботи
Нч
год./шт.
0,5
3.
Фактичний час роботи
Тф
год.
8
Розв’язування
Побудуємо залежність заробітку від норми виробітку і фактичного коефіцієнта виконання норм виробітку (рис. 3.1):
N
Тн
К
ЗБ
0
0
0
0
2
1
0,125
14,1
4
2
0,25
20
8
4
0,5
28,3
16
8
1
40
32
16
2
56,6
/
Рис. 3.1. Графічна залежність рівня заробітку за Бартом від норми виробітку (коефіцієнта виконання норм виробітку).
Отже, можна побачити, що зі збільшенням норми виробітку збільшується рівень заробітку. До N<32 – почасова форма оплати праці, від N>32 – відрядна.
Задача 3.2
Розрахувати нормативний коефіцієнт виконання норм виробітку і розрахувати (з нанесенням на графік) рівні заробітку для таких норм виробітку: N1 = 10 шт./зміну; N2 = 15 шт./зміну; N3 = 20 шт./зміну за умови використання системи переходу від почасової до відрядної оплати праці.
Таблиця 3.2
Вихідні дані
№ з/п
Показник
Умовні позначення
Одиниці виміру
Значення показника
1
2
3
4
5
1.
Годинна тарифна ставка
Сп
грн./год.
1.45
2.
Відрядна тарифна ставка
Св
грн./год.
1.65
3.
Норма часу на виконання одиниці роботи
Нч
год./шт.
0,5
4.
Фактичний час роботи
Тф
год.
8
Розв’язування
нормативний коефіцієнт виконання норм виробітку:
.
2)рівні заробітків при різних значеннях норм виробітку:
а) для норми виробітку N1 = 10 шт./зміну:
.
Оскільки К1 < Кн, то заробіток – почасовий.
грн.
б) для норми виробітку N2 = 15 шт./зміну:
.
Оскільки К2 ( Кн, то оплата праці – відрядна.
грн.
в) для норми виробітку N3 = 20 шт./зміну:
.
Оскільки К3 ( Кн, то оплата праці – відрядна.
грн.
На графіку (рис. 3.2) можна відкласти пряму, яка показуватиме рівень почасової заробітної плати (числове значення – 11,6 грн.). Після цього необхідно відкласти ще одну пряму, яка показуватиме зростання рівня відрядної заробітної плати в залежності від фактичного коефіцієнта виконання норм виробітку, або в залежності від норми виробітку (формула 3.2). Прямі перетнуться у точці, де К = Кн.
Рис. 3.2. Графічна залежність між рівнем коефіцієнтом виконання норм виробітку і рівнем заробітку.
Отже, при значенні норми виробітку N1=10, до значення коефіцієнта виконання норм виробітку (0,88) у нас почасова форма оплати праці. При N2=15, N3=20 – у нас відрядна форма оплати праці.
Задача 3.3
Використовуючи дані задачі 3.2, показати графічно “мертву зону” за умови, що співвідношення між почасовою і відрядною тарифними ставками залишається без змін, а робітнику повідомили, що при досягненні коефіцієнта норм виробітку у 60% і більше (К = 0,6) йому платитимуть за відрядними розцінками.
Розв’язування
Розрахуємо нормативний час виконаної роботи при К = 0,6 (за формулою 3.4):
; Тн = 4,8 год.;
норма виробітку при цьому N = = 4,8/0,5 = 9,6 шт.
Тепер слід обчислити відрядну заробітну плату для Тн = 4,8 год. (формула 3.2):
Зв = 4,8 ( 1.65 = 7,9 грн.;
при почасовій формі зарплати робітник отримає: Зп = 16,4 грн.
3)Розрахуємо рівні заробітної плати при досягненні нормативного коефіцієнта виконання норм виробітку (К = Кн = = 0,8):
Зп = 1.45 ( 8 = 11,6 грн.;
Зв = Св ( Тн = Св ( К ( Тф = 1.65 ( 1.45 ( 8 = 19.1 грн.;
нормативна трудомісткість виконаної роботи Тн = К ( Тф = 1.45 ( 8 = 11,6 год.;
норма виробітку при цьому N = = 11.6/0,5 = 23.2 шт.
4. Відобразимо графічно систему переходу від почасової до відрядної заробітної плати, взявши за основу рис. 3.2, але при цьому робітнику платити за відрядними розцінками, починаючи з норми виробітку в 9,6 шт. і більше, або при К ( 0,6 (див. рис. 3.3).
/
Рис. 3.3. Графічне відображення можливої невідповідності між виданим завданням робітникові (фактичний коефіцієнт виконання норм) і співвідношенням між відрядною і почасовою тарифними ставками (нормативний коефіцієнт виконання норм).
Отже, для норми виробітку в межах від 9,6 шт. до 23,2 шт. за зміну (К = 0,6…0,8) робітнику вигідно виготовляти менше, оскільки нарахування зарплати почасово є вищим, або виникає при цьому т.зв. “мертва зона” з дестимулюючим ефектом.