Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Інформаційна безпека
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Захист інформації
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Конспект лекції з курсу “Організація та проведення робіт, пов’язаних із захистом інформації з обмеженим доступом” для студентів базового напрямку 6.1601 “Інформаційна безпека”.
ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ ЗА ФАКТАМИ РОЗГОЛОШЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, ВТРАТИ МАТЕРІАЛЬНИХ НОСІЇВ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО МІСТЯТЬ ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ, ТА ІНШИХ ПОРУШЕНЬ РЕЖИМУ СЕКРЕТНОСТІ.
Затверджено
на засіданні кафедри
“ Інформаційна безпека ”
Протокол № ___ від ___.___.2009 р.
Львів - 2009
Чинні законодавчі акти передбачають обов’язкове призначення службового розслідування за кожним (без винятку) фактом розголошення державної таємниці, втрати матеріальних носіїв інформації, що містять державну таємницю. Остаточне рішення про правову оцінку таких фактів приймають слідчі органи відповідно до покладених на них законодавством повноважень з урахуванням висновків службового розслідування.
Службові розслідування вказаних фактів призначаються керівниками підприємств, установ і організацій, де такі факти виявлені. Наказами цих керівників створюються комісії для проведення розслідувань. У роботі комісій можуть брати участь представники підприємств, установ, організацій вищого рівня, органів СБУ, інших державних органів, які виконують окремі функції щодо охорони державної таємниці в межах повноважень наданих їм чинним законодавством.
Рішення про необхідність і доцільність проведення службового розслідування інших порушень режиму секретності в кожному конкретному випадку приймається керівником підприємства, установи, організації за його власною ініціативою або за пропозицією СБУ, міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить підприємство, установа, організація.
СБУ за власною ініціативою, має право призначати службове розслідування фактів розголошення державної таємниці або втрати її носіїв, створювати комісії для їх проведення із залученням представників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади (за погодженням з їх керівниками).
Методичне забезпечення службових розслідувань.
Методичне забезпечення та контроль за ходом службових розслідувань, які призначаються і проводяться у державних органах, на підприємствах і організаціях, є однією із важливих функцій СБУ.
У разі виявлення факту розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носив керівник підприємства, установи, організації після попереднього з'ясування обставин, але не пізніше одної доби з часу виявлення такого факту, повідомляє у письмовій формі орган СБУ, а також підприємство, установу, організацію вищого рівня та замовника секретних робіт.
Повідомлення про факт розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носив повинно містити інформацію про час, місце та обставини виявлення факту розголошення або втрати, характер секретної інформації, яку розголошено, або тип (вид) матеріального носія інформації, назву, гриф секретності, реєстраційні номери, інші характерні дані втраченого матеріального носія, осіб, які вчинили розголошення секретної інформації або причетні до втрати матеріального носія інформації, причини та умови, що цьому сприяли (якщо це відомо), вжиті та заплановані заходи для запобігання (локалізації) негативним наслідкам розголошення або втрати, а також розшуку втраченого матеріального носія.
Якщо факти розголошення державної таємниці, втрати матеріальних її носіїв виявлено під час комплексних, цільових, контрольних перевірок або експертних перевірок у зв’язку з наданням дозволу на діяльність, пов’язану з державною таємницею, вимоги про інформування державних органів та призначення службового розслідування доцільно викласти в акті (довідці) за результатами перевірки.
Рішення про необхідність і доцільність службового розслідування інших порушень режиму секретності, виявлених під час вищевказаних перевірок, приймає комісія, яка проводила вказану перевірку. Пропозиції комісії про службове розслідування причин порушення режиму секретності, які створюють передумови для розголошення державної таємниці, втрати її матеріальних носіїв та вжиття заходів для усунення виявлених порушень, викладаються в акті (довідці) за результатами перевірок. Доцільно також у цих пропозиціях визначати строк проведення службового розслідування та інформування СБУ (територіального підрозділу).
Інформування СБУ про факти розголошення державної таємниці, втрати матеріальних її носіїв здійснюється негайно.
Водночас необхідно надіслати секретні матеріали, відомості з яких розголошені або втрачені, державним експертам з питань таємниці для оцінки і прийняття рішень (висновків) про наявність в них відомостей, що становлять державну таємницю. Надсилати вказані матеріали доцільно через центральний апарат СБУ, який має право давати відповідні доручення державним експертам, а в разі необхідності – для обґрунтованого вирішення цих питань залучати декількох експертів.
Працівники територіальних підрозділів СБУ відповідно до повноважень, передбачених нормативними актами, можуть брати безпосередню участь у проведенні службових розслідувань і зобов’язані у межах своїх функцій здійснювати контроль за ходом службових розслідувань, обґрунтованістю їхніх висновків та вжитими заходами для реалізації цих висновків. Виконання вказаних завдань здійснюється на підставі розпорядження за підписом керівників територіальних підрозділів СБУ.
У разі, коли одночасно із службовим розслідуванням проводиться розслідування кримінальної справи, порушеної за вказаними фактами, порядок службового розслідування узгоджується з відповідними слідчими органами.
Після отримання завдання на проведення службового розслідування голові комісії доцільно скласти робочий план проведення службового розслідування з розподілом обов’язків між членами комісії, встановленням строків виконання передбачених планом заходів, обсяги та порядок їх документування.
План службового розслідування у ході його виконання може доповнюватися, коригуватися як щодо строків, так щодо запланованих заходів.
Основними завданнями комісії з проведення службового розслідування є:
організація розшуку втраченого матеріального носія секретної інформації, вжиття заходів для запобігання винесенню (вивезенню) його за межі підприємства, установи, організації;
установлення обставин, причин та умов розголошення секретної інформації або втрати її матеріального носія;
установлення oci6, які розголосили секретну інформацію або втратили її матеріальні носії, а також кола oci6, яким внаслідок цього секретна інформація стала відома;
проведення попередньої оцінки інформації, що міститься в розголошених відомостях або втрачених матеріальних носіях, на наявність чи відсутність в них відомостей, що становлять державну таємницю, а також ступеня їх секретності;
розроблення рекомендацій щодо усунення причин i умов, які сприяли розголошенню або втраті, а також відвернення шкоди національній безпеці України у зв'язку із вчиненим правопорушенням.
Члени комісії з проведення службового розслідування мають право:
оглядати приміщення підприємства, установи, організації, ділянки місцевості, сховища матеріальних носив секретної інформації, металеві урни (скрині), шафи, столи, робочі папки вcix виконавців та інші місця, де можуть перебувати втрачені матеріальні носи секретної інформації;
розкривати i перевіряти секретну i несекретну кореспонденцію, підготовлену до відправлення;
перевіряти секретну i несекретну документацію, облікові форми тощо;
опитувати працівників підприємства, установи, організації, причетних до розголошення державної таємниці або втрати матеріального носія секретної iнфopмaції, а також інших працівників, які можуть сприяти встановленню обставин такого розголошення або втрати, отримувати від них усні чи письмові пояснення та заяви;
на підставі запиту керівника підприємства, установи, організації, який призначив службове розслідування, звертатися до інших підприємств, установ, організацій, яким помилково міг бути відправлений матеріальний носій секретної інформації, що розшукується, отримувати i збирати потрібну інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних oci6;
залучати з дозволу керівника підприємства, установи, організації інших працівників цього підприємства, установи, організації до виконання окремих доручень, пов'язаних з розслідуванням;
виконувати інші дії, спрямовані на об’єктивне i повне розслідування розголошення секретної інформації або втрати її матеріальних носив, а також запобігання (локалізацію) можливим шкідливим наслідкам такого розголошення або втрати.
Термін службового розслідування не повинен перевищувати 30 днів. Якщо за цей час не вдалося установити місцезнаходження втраченого матеріального носія секретної інформації, oci6, причетних до розголошення або втрати, всебічно з'ясувати інші обставини, пов'язані з такими порушеннями, термін службового розслідування керівником підприємства, установи, організації може бути продовжений, але не більш як на 15 днів.
Службове розслідування доцільно розпочинати з вивчення і аналізу інформації, яку мають керівники та режимно-секретні органи підприємств, установ і організацій про вказані виявлені факти. У процесі цієї роботи визначається коло посадових осіб, які можуть бути причетними до розголошення секретних відомостей, втрати носіїв такої інформації. Від цих посадових осіб необхідно обов’язково отримати письмові пояснення про виявлені факти. Письмове пояснення повинно бути підписане посадовою особою (автором пояснення) із зазначенням дати його написання. Член комісії, який отримав таке пояснення, робить на ньому позначку про час його одержання, вказує свою посаду і ставить особистий підпис.
На підставі інформації керівників підприємства, установи, організації, режимно-секретних органів та отриманих пояснень від посадових осіб визначаються подальші напрями службового розслідування.
У разі, коли втрачено документи, вироби, інші носії секретної інформації, доцільно вивчити і проаналізувати заходи, які були вжиті до прибуття комісії та визначити додаткові заходи і напрямки пошуків втрачених носіїв секретної інформації. Про припинення пошуків, якщо вичерпано всі можливі заходи, з’ясовано обставини їх втрати і встановлено винних у цьому осіб, комісія складає мотиваційний висновок. Затверджений у встановленому порядку, він є підставою для видання наказу відповідного керівника про зняття з обліку втрачено носія секретної інформації.
Мотивований висновок про припинення пошуків втрачених носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, складається за довільною формою, однак у ньому необхідно обов’язково викласти наступне:
повний обсяг заходів, які були вжиті для пошуків втрачених носіїв секретної інформації;
загальний висновок, на підставі вжитих заходів, що подальший пошук втрачених носіїв інформації, віднесено до державної таємниці, позитивних результатів не дає;
пропозиції про припинення подальшого пошуку цих носіїв.
Мотиваційний висновок про припинення пошуку втрачених носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, підписують члени комісії і затверджується керівником підприємства, установи, організації.
Мотивований висновок про припинення пошуків втрачених носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, долучається до матеріалів службового розслідування.
В процесі службового розслідування, коли виявлено повний обсяг розголошених відомостей, віднесених до державної таємниці, та встановлена загальна кількість втрачених документів, виробів, інших носіїв інформації, віднесеної до державної таємниці, вирішується питання про передання вказаних документів, матеріалів, виробів тощо для розгляду й оцінки державним експертом з питань таємниць для визначення ступеня секретності інформації, яку вони містять.
До отримання рішення (висновку) державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності розголошених відомостей та втрачених носіїв такої інформації комісія керується вимогами ЗВДТ та відомчих розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю.
Заходи, що вживаються у ході службового розслідування, обов’язково документуються у письмовій формі.
Акти перевірки (у разі необхідності) наявності секретних документів, виробів, інших носіїв секретної інформації складаються у відповідності з вимогами „Порядку …” – 1561-12.
У випадку, коли виникає необхідність задокументувати ознаки, що підтверджують сліди злому, проникнення у режимне приміщення тощо складаються акти огляду службових приміщень, сховищ та інших об’єктів. Вказані акти підписують члени комісії, яка проводила цей огляд.
До матеріалів службового розслідування обов’язково додаються заяви (якщо вони були) посадових осіб, причетних до випадку, який розслідується, про додаткове вивчення окремих фактів, затребування і долучення окремих матеріалів тощо. На вказаних заявах член комісії, який їх отримав, робить такі ж позначки, як і на пояснювальних записках посадових осіб.
Копії секретних документів, пов’язані прямо чи опосередковано з матеріалам, за якими проводиться службове розслідування, прилучати, у разі необхідності, до матеріалів службового розслідування на підставі офіційного письмового запиту СБУ (територіального підрозділу).
У разі залучення науковців та спеціалістів державних органів, підприємств, установ, організацій до вивчення й оцінки окремих питань, пов’язаних з службовим розслідуванням, їх висновки оформляються у письмовому вигляді. На цьому висновку вказують дату, посаду вченого (фахівця) який ставить на ньому особистий підпис.
У випадках, коли причинами розголошення державної таємниці могли стати порушення вимог режиму секретності під час обробки, накопичення і пересилання інформації технічними засобами, доцільно вивчити порядок доступу до цих технічних засобів, наявність розголошених відомостей у базі даних укладених технічних засобів тощо. За результатами вивчення цих питань слід скласти окремий акт за підписами членів комісії.
Службове розслідування, може вважатися закінченим, якщо виконане його головне завдання, а зібрані матеріали є підставою для обґрунтованих висновків про обставини розголошення державної таємниці, втрату його носіїв, достатньо доказів вини у цьому посадових осіб та причетних до цього випадку осіб, встановлено причини та умови здійснення вказаних фактів.
Отримані матеріали у процесі службового розслідування необхідно всебічно вивчити і проаналізувати всім членам комісії, детально обговорити висновки, які будуть викладені у підсумковому документі. Висновки розслідування повинні базуватися тільки на основі встановлених фактів, підтверджених документально.
За результатами всіх здійснених заходів комісія складає висновок (висновки) про результати службового розслідування у відповідності із вимогами „Порядку …” – 1561-12. Висновок (висновки) про результати службового розслідування підписують усі члени комісії і затверджує керівник, що призначив службове розслідування. До висновку додаються всі документи і матеріали, зібрані комісією.
За формою і змістом цей документ доцільно складати таким чином:
У правому верхньому кутку робиться позначка про затвердження висновку (висновків) керівником, що призначив службове розслідування;
Назва документа: Висновок (висновки) про результати службового розслідування факту (фактів) розголошення державної таємниці (вказується, яка або про що), втрати документів, виробів, інших носіїв інформації, що містять державну таємницю (вказується яких);
На початку висновку (висновків) наводиться склад комісії (посади, прізвища та ініціали) з посиланням на номер і дату наказу (розпорядження) керівника, яким призначено службове розслідування факту (фактів) розголошення державної таємниці (вказується яких або про що) втрат документів, виробів, інших носіїв інформації, що містить державну таємницю (вказується яких), на підприємстві, в установі, організації (повна назва цього підприємства);
Якщо до вирішення окремих питань підчас службового розслідування залучалися науковці та фахівці, у висновку (висновках) вказуються їхні посади, прізвища, ініціали, а також питання, які вони вирішували;
Далі викладаються встановлені комісією факти про розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, та про втрачені її носії з посиланням на рішення (висновки) державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності (зниження ступеня їх секретності, розсекречування або про відсутність у розголошених відомостях та їх носіях інформації, віднесеної до державної таємниці);
Обставини розголошення державної таємниці, втрати секретних документів, виробів тощо;
Особи, винні у розголошенні державної таємниці, втраті секретних документів, виробів, тощо з посиланням на задокументовані докази;
Висновки про результати пошуків втрачених документів, виробів тощо;
Причини та умови, а також посадові особи, які своїми діями або бездіяльністю сприяли розголошенню державної таємниці, втраті секретних документів, виробів тощо;
У заключній частині висновку (висновків) викладаються пропозиції, де необхідно передбачити:
заходи для усунення причин і умов, які спричинили розголошення державної таємниці, втрату секретних документів, виробів тощо;
доцільність подальших пошуків втрачених секретних документів, виробів, інших носіїв секретної інформації;
відповідальність винних осіб та доцільність подальшого доступу до державної таємниці.
У випадках, коли рішення (висновки) державного експерта з питань таємниць встановлено, що розголошені відомості, втрачені документи, вироби тощо містять державну таємницю, у пропозиціях слід передбачити передання матеріалів службового розслідування до відповідних органів СБУ для правової оцінки вказаних фактів.
Про результати службового розслідування керівник підприємства, установи, організації у десятиденний термін письмово інформує орган СБУ, підприємство, установу, організацію вищого рівня, а також замовника секретних робіт.
У повідомленні зазначається інформація про основі результати службового розслідування, ступінь секретності розголошених відомостей або інформації, що міститься у втраченому матеріальному носії, вжиті заходи для усунення причин та умов, які сприяли розголошенню секретної інформації або втраті її матеріальних носіїв, а також заходи щодо притягнення до відповідальності причетних осіб.
Керівник підприємства, установи, організації вищого рівня може призначити повторне службове розслідування у разі коли висновки комісії недостатньо обґрунтовані.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора