Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Інформаційна безпека
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Захист інформації
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Конспект лекції з курсу “Організація та проведення робіт, пов’язаних із захистом інформації з обмеженим доступом” для студентів базового напрямку 6.1601 “Інформаційна безпека”.
ТЕМА: ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ.
Затверджено
на засіданні кафедри
“ Інформаційна безпека ”
Протокол № ___ від ___.___.2009 р.
Львів - 2009
Заходи щодо охорони державної таємниці на підприємствах, в установах та організаціях повинні здійснюватись на плановій основі. Режимно-секретні органи як структурні складові установ безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці в цих установах шляхом розроблення та реалізації заходів щодо забезпечення режиму секретності та здійснення постійного контролю за його дотриманням.
При розробці та реалізації заходів щодо охорони державної таємниці на підприємствах, в установах та організаціях необхідно керуватись Законом України „Про державну таємницю”, „Порядком – 1561-12”, іншими законодавчо-нормативними актами, наказами і розпорядженнями своїх відомств і установ вищого рівня, наказами і розпорядженнями керівника установи, а також іншими керівними і методичними документами з питань організації охорони державної таємниці.
Шляхом планування заходів встановлюються основні напрямки зусиль та прийняття рішень, що забезпечує єдність мети для всіх працівників установи. Планування – це один із важелів, за допомогою якого керівництво встановлює єдиний напрямок зусиль усіх працівників установи до досягнення її загальної мети.
У загальному вигляді планування – це процес, основним змістом якого є передбачення майбутнього та шляхів його здійснення.
Планування передує прийняттю рішень стосовно того, якими повинні бути цілі установи і що повинні робити її працівники для досягнення цих цілей. За своєю сутністю, планування дозволяє:
дати оцінку сильним і слабким сторонам установи за основними напрямками її діяльності з метою визначення, чого здатна реально досягти установа;
оцінюючи можливості та загрози в середовищі навколо установи, зміни, що там відбувається, визначити, якими повинні бути цілі установи, що може завадити їх досягти;
вирішити як у загальних рисах, так і конкретно, що повинні робити працівники, щоб досягти цілей установи.
Планування це не одноразова дія, а безперервний процес. Тому плани необхідно періодично переглядати, щоб вони узгоджувалися з дійсністю, тобто реальним станом справ.
Сутність та завдання планування діяльності РСО.
У системі забезпечення охорони державної таємниці в установах важливе місце належить діяльності РСО. Така діяльність є плановою і здійснюється в установах шляхом розробки і впровадження заходів щодо охорони державної таємниці та постійного контролю за їх виконанням.
Планування діяльності РСО – це процес підготовки та прийняття рішень щодо діяльності РСО, а також визначення шляхів досягнення поставлених цілей, заходів та засобів для забезпечення охорони державної таємниці в установі. Результатом планування є прийняття керівництвом РСО рішення стосовно того, що повинно бути зроблено, де й яким чином. Таке рішення оформлюється відповідним чином у вигляді плану.
Планування діяльності РСО дозволяє вирішити такі завдання:
привести систему режимних заходів у відповідь із специфікою діяльності установи з урахуванням зовнішніх та внутрішні чинників які впливають на етап охорони державної таємниці в установі;
забезпечити комплексне та раціональне використання сил і засобів РСО, установи в цілому, її бюджету для здійснення заходів охорони державної таємниці в установі;
визначити взаємозв’язок та послідовність реалізації режимних заходів;
організувати роботу з вирішення першочергових, найбільш важливих питань режиму секретності в установі у запланованому періоді;
досягти максимальних результатів у роботі при мінімальних витратах сил та засобів;
здійснювати своєчасний дієвий контроль за виконанням заходів режиму секретності тощо.
Планування діяльності РСО має свої особливості які обумовлені специфікою покладених на РСО завдань. Серед основних особливостей планування діяльності РСО слід відзначити таке:
Чітка нормативна визначеність завдань РСО обумовлює процедурний регламентований характер заходів на виконання цих завдань. Так, обов’язкові заходи щодо недопущення необґрунтованого допуску осіб до секретної інформації передбачені Законом України “Про державну таємницю” та відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, основні заходи щодо недопущення необґрунтованого доступу осіб до секретної інформації визначені теж цим Законом та Номенклатурами посад працівників установ, які підлягають оформленню на допуск, тощо.
Кожна установа, діяльність якої пов’язана з державною таємницею, як і будь-яка інша організація, має свої специфічні особливості, обумовлені її місією, основними цілями, сферами інтересів, стратегією, структурою, формою власності тощо. РСО такої установи плануючи свою роботу та здійснюючи заходи щодо забезпечення режиму секретності, повинен враховувати специфіку діяльності установи. Це досягається шляхом узгодження планів РСО з планами діяльності установи.
Окремі напрямки діяльності установи вимагають від РСО розробляти та реалізовувати разом з іншими структурними підрозділами установи певні заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці. Залучення структурних підрозділів установи до таких заходів сприяє комплексному підходу до вирішення завдань охорони державної таємниці в установі, дозволяє планово здійснювати заходи режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов’язаних із державною таємницею та під час здійснення установою зовнішніх відносин.
Принципи та методи планування.
Плануванню діяльності РСО притаманні такі загальні принципи:
обґрунтованість планування –відповідність запланованих заходів вимогам нормативно правових актів з питань охорони державної таємниці, урахування зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на етап охорони державної таємниці в установі;
безперервність планувань –органічне поєднання і взаємозв’язок перспективного і поточного планування діяльності РСО, використання в процесі планування позитивного досвіду роботи РСО, урахуванням досягнутих результатів, допущених недоліків та прорахунків в попередній діяльності;
конкретність планування – досягається за рахунок зрозумілого і чіткого визначення цілей та завдань, пошуку раціональних шляхів і методів їх досягнення, визначення відповідальних осіб за організацію та виконання планових позицій, встановлення реальних термінів реалізації заходів;
актуальність планування – досягається спрямованістю заходів на вирішення найбільш важливих, актуальних питань охорон державної таємниці в установі;
гнучкість планування – досягається можливістю корегування планів діяльності РСО при змінах зовнішніх та внутрішніх умов, які впливають на стан охорони державної таємниці в установі;
економічна обґрунтованість планування – досягається шляхом створення умов для досягнення максимальної ефективності заходів РСО при мінімальних витратах сил та засобів. Передбачає раціональне використання робочого часу, матеріальних, фінансових та інших витрат, необхідних для підготовки та проведення запланованих заходів.
Знання принципів планування, вміле і комплексне застосування їх на практиці – одна з важливих умов високої ефективності планування діяльності РСО.
При плануванні діяльності РСО використовуються певні методи, серед яких – аналітичний, нормативний, метод погодження планових рішень, метод оптимізації планових рішень, програмно-цільовий метод, дослідно-статистичний метод тощо.
Аналітичний метод – передбачає дослідження стану охорони державної таємниці в установі, а також осягнутого рівня роботи, як вихідних даних для планування. Цей метод дає змогу відслідковувати відхилення від намічених цілей в процесі реалізації планів діяльності РСО, оцінювати ефективність режимних заходів, виявляти негативні моменти, що стосуються охорони державної таємниці і установі.
Нормативний метод – базується на використанні науково обґрунтованих норм та нормативів, розроблених з урахуванням організаційно технічних умов діяльності установи та її РСО.
Метод погодження планових рішень – передбачає погодження цілей, завдань та заходів плану роботи РСО з планами діяльності установи, нормативно-правовими актами тощо. Крім того, плани роботи РСО повинні враховувати результати виконання попередніх планів та, як правило, бути їх безпосереднім продовженням.
Метод оптимізації планових рішень – полягає в одночасній розробці декількох варіантів планових рішень діяльності РСО та вибір із них оптимального варіанту. Оптимальний варіант планових рішень діяльності РСО повинен враховувати достатність наявних сил та засобів необхідних для здійснення заходу, характер та вірогідність настання негативних наслідків при здійсненні запланованих заходів, повноваження РСО тощо. Варіанти планових рішень діяльності РСО, які не були прийняті за основні, можуть використовуватися у випадку змін зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на стан охорони державної таємниці в установі. Таким чином підвищується гнучкість планування діяльності РСО і готовність до можливих не передбачуваних випадків.
Програмно-цільовий метод – полягає у виділенні важливих проблем, пов’язаних з охороною державної таємниці в установі, які потребують комплексного вирішення, що вимагає від РСО об’єднання своїх сил, засобів та можливостей, залучення інших підрозділів установи, розроблення плану взаємопов’язаних режимних заходів.
Дослідно-статичний метод – характеризується визначенням відправних показників фактично досягнутих в минулому результатів, відносно яких здійснюватиметься планування діяльності РСО. Такий метод планування діяльності РСО є достатньо простим, але він має суттєві недоліки: плановий показник, визначений таким чином, відображає рівень роботи РСО, який склався, з його не використаними ресурсами та недоліками в минулому.
Вибір тих чи інших методів при плануванні діяльності РСО обумовлений змістом завдань, які планується вирішити. Використання цих методів сприяє забезпеченню комплексного підходу до вирішення завдань діяльності РСО в установі.
Етапи планування, зміст та структура планів.
Планування передбачає певні етани:
інформаційне забезпечення планування;
складання проекту плану;
узгодження та затвердження плану.
Інформаційне забезпечення планування – це відбір інформації, необхідної для підготовки плану, який передбачає оцінку результатів роботи РСО за певний період діяльності, які впливають на стан охорони державної таємниці в установі та опрацювання інформації отриманої від органів державної влади, органів СБ України, РСО установ вищого рівня (для установ з недержавною формою власності від РСО державних адміністрацій за місцем їх розташування), установ-замовників та взаємодіючих установ.
Оцінка результатів діяльності РСО полягає у з’ясуванні позитивного досвіду та недоліків, які мали місце в роботі РСО. Така інформація може міститись у розпорядчих документах, звітах та статистичних звітах про діяльність РСО установи, актах та довідках про перевірки стану охорони державної таємниці в установах тощо.
Складання проекту плану - це визначення цілей і завдань РСО, розроблення заходів на їх виконання, визначення відповідальних осіб, безпосередніх виконавців та термін виконання цих заходів.
Узгодження проекту плану та його затвердження. За наявності в заходах проекту плану діяльності РСО випадків залучення працівників інших підрозділів установи він повинен бути узгоджений з керівниками цих підрозділів. Після складання проекту плану, розгляду і оцінки його змісту та його узгодження план затверджується керівником установи. Затверджений проект плану діяльності РСО набуває чинності, тобто підлягає обов’язковому виконанню.
Планування діяльності РСО може удосконалюватись з виникненням нових знань і завдань у сфері охорони державної таємниці
Зміст плану діяльності РСО повинен відповідати таким основним вимогам:
визначення цілей та завдань діяльності РСО повинно бути максимально чітким, конкретним та повним, тобто потрібно сформулювати якого конкретного результату і в якому вигляді потрібно досягти;
заходи плану повинні бути обґрунтованими, цілеспрямованими та не повинні виходити за межі повноважень РСО;
плани повинні бути оптимально напруженими та реальними для виконання тощо.
План повинен охоплювати основні напрямки діяльності РСО установи. Таким, як:
Забезпечення режиму секретності під час виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та інших наукових робіт.
Опрацювання вимог до режиму секретності у договорах із замовниками на виконання робіт, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Приведення у відповідність до вимог нормативних документів розділів технічних завдань (ТЗ) на виконання НДДКР, що стосується охорони державної таємниці, а також правильності надання грифів секретності НДДКР в цілому, їх складових частин або етапів, основних характеристик виробів, виконання робіт та заходів щодо технічного захисту інформації на етапах НДДКР.
Залучення до розробки планів забезпечення режиму секретності виконання НДДКР виконавців та співвиконавців НДДКР, погодження цих планів із замовниками.
Організація та вдосконалення порядку підготовки та захисту дисертаційних досліджень і дипломних робіт, які містять відомості що становлять державну таємницю.
Забезпечення режиму секретності під час роботи із секретними виробами.
Розробка і впровадження заходів із забезпечення режиму секретності під час виготовлення, зберігання, транспортування, експлуатації та знищення секретних виробів.
Організація та дотримання внутрішньооб’єктового режиму.
Розробка і забезпечення організаційних і технічних заходів та правил, спрямованих на забезпечення режиму секретності в установі, у спеціально виділених приміщеннях відповідно до ступеня секретності виконуваних робіт.
Розробка та вдосконалення розпорядчих документів, які регламентують режим секретності в установі, організацію робіт із секретними документами, виробами, порядок проведення службових нарад з використанням секретної інформації, використання технічних засобів обробки і передачі секретної інформації, роботи з представниками установ-суміжників, забезпечення приймання і ведення переговорів з іноземними представниками.
Організація пропускного режиму та охорони установи.
Розробка та вдосконалення правил, які регламентують пропуск на територію працівників установи, відвідувачів та транспортних засобів. Визначення порядку переміщення через пункт пропуску установи секретних документів та виробів. Вдосконалення системи охорони установи.
Розроблення заходів контролю за станом інженерно-технічних засобів охорони, злагодженістю і надійністю їхньої роботи, веденням обліку випадків спрацювання технічних засобів у разі виникнення надзвичайних ситуацій та контролю за їх роботою.
Організація в установі допуску та доступу до відомостей, що становлять державну таємницю України.
Опрацювання номенклатури посад працівників установи, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, внесення змін та доповнень до неї.
Підготовка пакету документів для отримання або поновлення установою дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею.
Організація та здійснення допуску та доступу працівників установи до відомостей, що становлять державну таємницю.
Ведення обліку осіб, які прибули у відрядження до установи, розроблення порядку надання їм доступу до матеріальних носіїв секретної інформації.
Організація та ведення секретного діловодства.
Розробка та ведення номенклатури секретних справ установи. Схема організації секретного діловодства, система обліку секретних документів, їх вдосконалення відповідно до завдань та умов діяльності установи.
Визначення складових секретного діловодства (підготовка секретних документів; приймання секретної кореспонденції; облік секретних документів; оформлення, облік, використання та зберігання секретних розпорядчих документів, облік та використання інвентарних видань; облік та використання спеціальних і робочих зошитів; контроль проходження і виконання секретних документів тощо) та можливе виокремлення їх в окремі ділянки роботи. Розподіл співробітників РСО установи за конкретними ділянками роботи, уточнення посадових інструкцій.
Експертна оцінка секретних документів відбору документів і справ для подальшого зберігання та знищення.
Забезпечення режиму секретності під час обробки секретної інформації з використанням технічних засобів.
Розробка та вдосконалення розпорядчих документів, положень, інструкцій тощо, які визначають порядок використання технічних засобів для обробки секретної інформації в установі та закріплення цих технічних засобів за конкретними посадовими особами.
Визначення заходів для сертифікації технічних засобів обробки секретної інформації в установі та для не уможливлення обробки секретної інформації за допомогою обчислювальної техніки, що не має відповідного технічного захисту.
Приведення у відповідність до вимог нормативних документів режиму секретності в приміщеннях, де використовується технічні засоби для обробки секретної інформації, та здійснення сертифікації цих приміщень.
Робота по технічному захисту секретної інформації в установі.
Визначення порядку взаємодії та організація спільних заходів з підрозділом технічного захисту інформації установи по технічному захисту всіх видів секретних робіт, які виконуються в установі.
Забезпечення режиму секретності при здійсненні установою міжнародних зв’язків.
Розробка та вдосконалення розпорядчих документів, які регламентують порядок забезпечення режиму секретності при здійсненні установою міжнародних зв’язків.
Визначення кола осіб, які залучатимуться до роботи з іноземцями, виділення та обладнання для цієї мети спеціальних приміщень.
Організація роботи по підготовці до прийому іноземних делегацій або окремих іноземців: участь правників РСО у підготовці програм прийому іноземних делегацій та розробленні режимних заходів на забезпечення реалізації цієї програми. Визначення інформації, яка буде доведена до іноземців та її оцінка на предмет наявності відомостей, що становлять державну таємницю. Інструктаж посадових осіб, які залучатимуться до роботи з іноземцями.
Інформування органів СБ України про склад, мету, період перебування закордонних делегацій у встановленому порядку.
Інформування РСО підприємства, установи, організації вищого рівня чи замовника про запланований прийом іноземців.
Організація роботи з посадовими особами установи, які відряджаються за кордон для участі у міжнародних виставках, симпозіумах, конференціях тощо.
Визначення ступеня обізнаності із секретною інформацією посадових осіб, які виїжджають за кордон у службові відрядження або на постійне місце проживання.
Організаційне забезпечення діяльності РСО установи.
Уточнення структури РСО, його чисельності, підпорядкованості у зв’язку з можливими змінами напрямків діяльності установи, отриманням замовлень на виконання секретних робіт тощо.
Уточнення функцій та завдань РСО установи з урахуванням реально виконуваних секретних робіт.
Опрацювання документів, які регламентують діяльність РСО установи функціональних обов’язків посадових осіб РСО.
Організація роботи в установі на виконання вимог нормативно-правових актів України з питань охорони державної таємниці та відповідних відомчих нормативних актів, розпоряджень і вказівок РСО підприємства, установи організації вищого рівня.
Взаємодія з представниками замовників з питань забезпечення режиму секретності в межах відповідних замовлень.
Звітність РСО про стан охорони державної таємниці в установі.
Професійне навчання співробітників РСО.
Заходи, розроблені за основними напрямками діяльності РСО, як правило, систематизуються в план за окремими розділами, назва кожного з яких відповідає певним видам діяльності: організаційному, методичному, аналітичному, контрольному тощо. План діяльності РСО може складатися в довільній формі. Практика планування в РСО свідчить про доцільність складання планів їх діяльності за такими типовими розділами:
Організаційно-методичні заходи.
Аналітичні заходи.
Попереджувально-профілактичні заходи.
Контрольно-перевірочні заходи.
Робота з кадрами.
Зміст організаційно методичних заходів:
розроблення розпорядчих документів, інструкцій, положень тощо за напрямками діяльності РСО в установі; вивчення нормативно-правових актів з питань охорони державної таємниці вищих органів управління із співробітниками РСО і його уповноваженими;
відстеження змін у нормативно правових актах з питань охорони державної таємниці, змін в умовах діяльності установи пов’язаної з державною таємницею та внесення на підставі цього коректив до розпорядчих документів, інструкцій, положень тощо з питань забезпечення режиму секретності в установі;
підготовка і проведення в установі службових нарад, конференцій, засідань тощо з питань, які передбачають використання секретної інформації;
заслуховування керівників структурних підрозділів у керівник установи та його заступника з режиму з питань підтримання режиму секретності у підпорядкованих їм підрозділах;
заслуховування звітів керівників філій та уповноважених РСО у керівника РСО;
підбір, оформлення та навчання уповноважених РСО;
підготовка і передача секретних справ для зберігання в державних або відомчих архівних установах;
складання державної статистичної звітності та інших звітів про роботу РСО за визначений період;
взаємодія РСО зі структурними підрозділами установи по підтриманню режиму секретності;
взаємодія РСО з органами державної влади, органами та підрозділами Служби безпеки України, РСО вищого рівня (для установ з недержавною формою власності – з РСО державних адміністрацій за місцем їх розташування), установами-замовниками та іншими взаємодіючими установами з питань охорони державної таємниці.
До організаційно-методичних можуть належати і такі заходи, як складання планів роботи, подання заявок на виготовлення бланків, складання номенклатури справ на наступний рік, аналіз змісту опублікованих за рік статей у відкритих засобах інформації з питань охорони державної таємниці і технічного захисту інформації та інших видів робіт.
Аналітичні заходи. При проведенні заходів аналізуються:
забезпеченням режиму секретності при відкритому опублікуванні матеріалів;
надійність збереження секретних документів та виробів на всіх етапах їх проходження;
надійність та досконалість контрольно-перевірочної роботи щодо стану охорони державної таємниці в установі;
ефективність проведених заходів щодо попередження витоку секретної інформації;
порушення вимог режиму секретності які сталися в установі і причин їх виникнення тощо.
Аналітична робота дозволяє визначити достатність та ефективність розроблених заходів режиму секретності, а також впровадження форм і методів роботи з попередження, виявлення та усунення каналів можливого витоку секретної інформації, розроблення та вжиття додаткових заходів, які підвищують надійність охорони державної таємниці в установі.
Попереджувально-профілактична робота з працівниками установи, діяльність яких пов’язана з державною таємницею, визначається як сукупність заходів, які спрямовані на попередження можливого розголошення секретної інформації чи втрати документів (виробів), що містять таку інформацію, інших порушень режиму секретності цими працівниками. Така робота повинна проводитися конкретно і цілеспрямовано, бути гнучкою у виборі засобів, форм та методів і, за кінцевим підсумком, забезпечувати надійну охорону державної таємниці в установі.
До попереджувально-профілактичних заходів можна, зокрема, віднести:
проведення роз’яснювальної роботи щодо забезпечення режиму секретності, підвищення пильності і відповідальності працівників (виступи відповідальних посадових осіб установи, зустрічі з вищим керівництвом, представниками охоронних органів, ветеранами праці відповідної галузі тощо);
обговорення питань із забезпечення режиму секретності при виконанні всіх видів секретних робіт в установі та підвищення особистої відповідальності керівників структурних підрозділів і виконавців за збереженням інформації в підрозділах установи;
навчання виконавців, які працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, правилам користування секретними документами і виробами (вивчення нормативно-правових актів України, відомчих розпорядчих документів, проведення інструктажів, прийом заліків, іспитів тощо);
навчання виконавців, які працюють із секретними документами і виробами, прийомам і способам запобігання витоку секретної інформації з урахуванням конкретних умов роботи кожного виконавця;
заохочення виконавців;
участь в атестації працівників установи тощо.
При проведені попереджувально-профілактичної роботи з працівниками установи важливо забезпечити узгодження дій керівництва установи, керівників структурних підрозділів та їх режимно секретного органу.
Однією з важливих умов забезпечення охорони державної таємниці є правильно налагоджена система контролю за станом режиму секретності в установі. Вона дозволяє безпосередньо на місці отримати повну та об’єктивну інформацію щодо охорони державної таємниці в установі.
Контрольно - перевірочні заходи:
контроль за виконанням посадовими особами установи і РСО вимог нормативно-правових актів України, відомчих нормативних документів з питань охорони державної таємниці;
контроль та перевірка дотримання режиму секретності в установі;
контроль за дотриманням режиму секретності в окремих структурних підрозділах установи та на робочих місцях виконавців;
перевірка забезпечення вимог режиму секретності при роботі із секретними документами осіб, які відряджені для роботи до установи;
перевірка роботи підпорядкованих РСО філій РСО та уповноважених РСО установи тощо.
Контрольно-перевірочна робота є складовою організації режиму секретності в установі та є одним із основних чинників, який забезпечує високу ефективність заходів щодо охорони державної таємниці. Результати контрольно-перевірочних заходів, які здійснюються РСО, як правило, оформляються актами, довідками тощо і можуть оголошуватися розпорядчими документами керівника установи.
Робота з кадрами є передумовою високої ефективності режиму секретності в установі. Особливості роботи з відомостями що становлять державну таємницю вимагають від працівників установи наявності високих ділових якостей та достатньо професійної підготовки.
Професійна підготовка працівників РСО передбачає не тільки спеціальну підготовку з питань режиму секретності фахівців установи, які за своїми функціональними обов’язками виконують роботи з використанням відомостей, що становлять державну таємницю.
Робота з кадрами передбачає:
якісний підбір та призначення працівників на штатні посади РСО, роботу з резервом на заміщення вакантних посад;
організацію професійного навчання працівників РСО;
розроблення і впровадження заходів, спрямованих на ефективне використання робочого часу, розвиток ініціативи працівників РСО на виконання завдань РСО;
атестацію працівників РСО, посадових осіб установи, які виконують роботи пов’язані з державною таємницею;
проведення службових нарад із заслуховуванням працівників РСО щодо окремих питань їх роботи та наданням оцінки такій роботі з боку керівництва РСО установи тощо.
Залежно від специфіки діяльності установи та покладених на РСО завдань план може містити і інші розділи. План діяльності РСО є показником досвіду професійної зрілості керівництва РСО, вміння визначити головне в роботі, бачити перспективу, орієнтуватися в обставинах обумовлених впливом зовнішнього середовища та внутрішніх чинників на стан охорони державної таємниці в установі.
Види і форми планів.
РСО відповідно до покладених до них завдань розробляють перспективні та поточні плани заходів щодо охорони державної таємниці. Результати виконання поточних планів забезпечують реалізацію заходів перспективних планів. У свою чергу перспективні плани є основою для складання поточних планів.
Перспективне планування діяльності РСО, як правило, пов’язане з розробленням планів, термін дії яких перевищує календарний рік. Перспективне планування має на меті постановку важливих завдань діяльності РСО, для вирішення яких вимагається не тільки багато часу, але й значних сил та засобів. До перспективних планів включаються заходи, які мають масштабний характер, є трудомісткими і довгостроковими та потребують об’єднання зусиль з іншими структурними підрозділами установи і з іншими установами.
Підготовка перспективного плану дозволяє:
втілювати в життя єдину стратегічну лінію держави щодо охорони секретної інформації;
сприяти об’єднанню зусиль усіх рівнів управління установи за основними напрямками їх діяльності, які пов’язані з державною таємницею;
координувати діяльність структурних підрозділів установи при вирішенні загальних завдань забезпечення охорони державної таємниці;
обирати найбільш важливі цілі й завдання РСО в установі.
Перспективний план можна розглядати як програму, що спрямовує діяльність РСО протягом тривалого часу. Зміни зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на стан охорони державної таємниці в установі, можуть викликати потребу його коригування і уточнення.
Поточне планування діяльності РСО охоплює всі напрямки діяльності установи, пов’язані з державною таємницею, а також конкретні ділянки, де виконуються секретні роботи. Таке планування передбачає розроблення планів річних, квартальних, місячних планів за окремими напрямками діяльності РСО, планів роботи на окремих (найбільш важливих) ділянках роботи РСО тощо.
Поточне планування передбачає розроблення заходів на виконання поточних завдань РСО щодо підтримання режиму секретності в установі з урахуванням завдань перспективного планування.
Поточні плани містять деталізовані конкретні заходи РСО щодо реалізації завдань охорони державної таємниці в установі. Поточні плани можуть корегуватись в разі виникнення нових, не передбачених раніше обставин.
Плани діяльності РСО можуть мати описову, календарну або табличну форми.
Контроль за забезпечення виконання планів.
Реалізація планів роботи РСО – це процес перетворення планів РСО в конкретну діяльність, що відповідає його основному призначенню, функціям і завданням щодо забезпечення режиму секретності під час здійснення установою її основної діяльності. Реалізація планів в установі створює умови для поточної діяльності установи в сфері охорони державної таємниці.
Чітке визначення місця РСО в загальному процесі функціонування установи, діяльність якої пов’язана з державною таємницею, дозволяє керівництву РСО ефективно спрямовувати зусилля підлеглих на реалізацію планових заходів, націлених на охорону державної таємниці в установі.
Реалізація планів роботи РСО потребує певного організаційного забезпечення. Від уміння організувати виконання планів залежить, за кінцевим підсумком, ефективність реалізації завдань, що стоять перед РСО.
Організація виконання планів передбачає:
Доведення запланованих заходів до виконавців – ознайомлення виконавців зі змістом заходів, директивними вказівками, розпорядженнями тощо, в яких викладено вимоги щодо необхідності та цілей проведення тієї чи іншої роботи.
Визначення з виконавцями особливостей, обсягу і методів роботи на виконання запланованих заходів, в порядку їх здійснення, форми та періодичності здійснення, форми та періодичності звітності щодо їх виконання.
Створення виконавцям оптимальних умов для успішного виконання поставлених їм завдань. Залежно від обсягу та характеру роботи, коли її виконання потребує ґрунтовної підготовки і займає багато часу (участь в аналітичних дослідженнях, у роботі експертних, перевірочних комісій тощо), виконавці на цей час можуть звільнятися від виконання основних функціональних обов’язків. Крім того, виконання окремих заходів плану роботи РСО може потребувати створення додаткових умов: оформлення перепусток, забезпечення доступу до потрібної інформації, надання необхідного обладнання, транспорту, здійснення цільового фінансування тощо.
Визначення та делегування виконавцям достатніх повноважень, меж самостійності для прийняття рішень тощо.
Формування та активне використання в РСО системи заохочень, що забезпечуватиме потрібну поведінку працівників і сприятиме відповідальному ставленню до виконання завдань.
Всебічне організаційне забезпечення реалізації планових заходів РСО є однією з основних передумов, виконання яких дозволяє досягти намічених цілей, отримувати очікувані результати.
Не менш важливою передумовою досягнення намічених цілей є контроль за виконанням планів роботи РСО що дозволяє своєчасно відслідковувати можливі відхилення від намічених цілей та забезпечувати зворотній зв’язок шляхом проведення корегуючих заходів.
Контроль за виконанням планів роботи РСО повинен бути всеосяжним. Кожен керівник структурного підрозділу РСО повинен здійснювати контроль за виконанням планів, як невід’ємну частину своїх посадових обов’язків. Під контролем повинна бути діяльність усіх працівників РСО та спеціалістів, які залучені до виконання заходів плану РСО.
Оперативність та систематичність контролю за виконанням планів забезпечуються регулярним проведенням службових нарад, перевірок ходу виконання планових заходів, своєчасним отримання довідкової інформації тощо.
Контроль повинен бути об’єктивним, тобто оцінка роботи повинна враховувати як позитивні, так і негативні моменти.
Таким чином, контроль за реалізацією планів роботи РСО – це процес, що забезпечує виконання планових заходів РСО, їх своєчасне коригування з урахуванням динаміки змін внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на стан охорони державної таємниці в установі, і спрямований, за кінцевим рахунком, на досягнення цілей РСО та в установи в цілому, стимуляцію їх успішної діяльності, пов’язаної з державною таємницею.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора