МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Методи пошуку і локалізації джерел
небезпечних радіосигналів
ІНСТРУКЦІЯ
до лабораторної роботи № 1
з курсу “ … ”
для студентів …
Затверджено
на засiданнi кафедри
"Захист інформації"
Протокол N … вiд…..
Львів 2008
Мета роботи – ознайомлення з методами пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Загальні відомості
Радіоканал (високочастотне випромінювання) витоку інформації виникає електромагнітне поле, пов'язане з проходженням електричного струму в технічних засобах АС. Канали витоку інформації в радіочастотному діапазоні можуть бути створені штучно (навмисно), за рахунок використання "зацікавленими" органами і організаціями спеціальних технічних засобів (радіомікрофони, телефонні радіоретранслятори, несанкціоновано включені радіостанції, радіомаяки і т. п.). Вони можуть виникнути і природно, за рахунок побічних електромагнітних випромінювань (ПЕМВ) технічних засобів обробки інформації (ЕОМ, телекси, факси і тому подібне).
1.2. Загальні методи пошуку радіоканалів витоку інформації
Підготовчі заходи, проводять в два етапи. Перший- етап попередньої підготовки, другий- етап безпосередньої підготовки.
Етап попередньої підготовки передусім полягає, в завчасному детальному вивченні об'єкту майбутньої контрольно-пошукової роботи. При цьому вивчаються умови розташування об'єкту (характер зовнішньої території, наявність і призначення суміжних, вище і нижче розташованих приміщень), а також його конструктивні особливості (розміри, висота стель, матеріал і технологія зведення стін і перегородок). Крім того, важливе на цьому етапі, значення мають оформлення інтер'єру приміщення (розміщення меблів) і насиченість технічними засобами (ПЕВМ, ксерокси, факси, телефонні апарати, побутова техніка і т. п.). Вважається за доцільне отримані дані в тому або іншому вигляді протоколювати (аж до фотографування). На цьому етапі слід виявити наявність і траси проходження електро і інших комунікацій.
Безумовно необхідною вважається їх паспортизація або, принаймні, наявність виконаних в масштабі схем мережі електроживлення, абонентської мережі телефонного зв'язку, систем пожежної і охоронної сигналізації, трас тепло- і водопостачання, вентиляція.
Порядок проведення безпосередньої підготовки багато в чому залежить від цілей і конкретних завдань контрольно-пошукових робіт, від міри передбачуваного задіювання режимів і можливостей приладу. Тому зміст безпосередніх підготовчих заходів, як і основні правила (прийоми) виконання операцій контролю, найзручніше розглядати стосовно кожного виду контрольно-пошукових робіт і режиму використання приладу.
В той же час, існує загальне, перевірене практикою, правило. Воно полягає в тому, що у всіх випадках необхідно виключити присутність на контрольованому об’єкті (у приміщенні, що перевіряється) осіб, що не мають відношення до підготовки і проведенняперевірки.
Якщо приміщення, що перевіряється, або суміжні обладнані системами активного радіотехнічного маскування (радіочастотні генератори шуму тощо), їх необхідно вимкнути на час проведення перевірки. Слід відключити радіотелефони і інші радіопередавальні засоби.
Для активації радіозакладок із акустопуском і забезпеченнями класифікації радіосигналів, що виявляються, в контрольованому приміщенні і включають ідентифікаційне джерело звуку, як який можна використовувати магнітофон або CD-плеер в режимі відтворення музики або мовної фонограми. Не рекомендується використовувати в цих цілях радіоприймач або телевізор, оскільки звуковий сигнал, що створюється ними може корелювати із відповідним радіосигналом, на якому ведеться дана передача, прийнятим пошуковим приладом.
1.3. Призначення і основні можливості
Багатофункціональний пошуковий прилад ST 031 «Піранія» призначений для проведення заходів щодо виявлення і локалізації спеціальних технічних засобів перехоплення інформації, для виявлення природних і штучно створених каналів витікання інформації, а також для контролю якості захисту інформації.
ST 031 зберігає працездатність при напрузі живлення не нижче 4.8В, атмосферному тиску від 630 до 800 мм рт.ст., температурі довкілля від -5 до +35(С і вологості повітря, що не перевищує 95%.
З використанням приладу ST 031 «Піранія» можливе вирішення таких контрольно-пошукових задач:
а). Виявлення факту роботи і локалізація місця розташування радіовипромінюючих технічних засобів, що створюють потенційно небезпечні, з точки зору витоку інформації, радіовипромінювання.
б). Виявлення і локалізація місця розташування спеціальних технічних засобів, що працюють з випромінюванням в інфрачервоному діапазоні.
в). Виявлення і локалізація місця розташування спеціальних технічних засобів, що використовують для добування і передачі інформації дротяні лінії різного призначення, а також технічних засобів обробки інформації, що створюють наведення інформативних сигналів на поруч розташовані дротяні лінії або стікання цих сигналів в лінії мережі електроживлення.
г). Виявлення і локалізація місця розташування джерел електромагнітних полів з переважанням (наявністю) магнітної складової поля, трас прокладки прихованої (непозначеною) електропроводки. потенційно придатною для установки заставних пристроїв, а також дослідження технічних засобів, оброблювальних мовну інформацію.
д). Виявлення найбільш вразливих місць, з точки зору виникнення віброакустичних каналів витоку інформації, а також оцінка ефективності систем віброакустичного захисту приміщень.
е). Виявлення найбільш вразливих місць, з точки зору виникнення каналів витоку акустичної інформації, а також оцінка ефективності звукоізоляції приміщень.
1.4. Склад комплекту
Прилади, що входять в типовий варіант комплекту приладу ST 031 "Піранія", показані на рис.1.:
Основний блок управління, обробки і індикації.
Адаптер скануючого аналізатора провідних ліній із пристроєм ослаблення сигналів і світлодіодними індикаторами наявності напруги в лінії, що перевіряється.
Насадки до адаптера (типа «Ігла»).
Насадки до адаптера (типа «220»).
Насадки до адаптера (типа «Крокодил»).
Навушники.
Магнітна антена детектора низькочастотних магнітних полів із для забезпечення диференціального режиму роботи.
Високочастотна антена детектора-частотоміра.
9. Сполучний кабель для підключення магнітної антени і інфрачервоного датчика.
10. Виносний мікрофон акустичного приймача.
Інфрачервоний датчик детектора інфрачервоних випромінювань.
Виносний датчик віброакустичного приймача.
Телескопічна антена детектора-частотоміра
Перехідник до телескопічної антени
Наплічний ремінь основного блоку.
Підставка для основного блоку.
Блок живлення.
Батареї типу АА (4шт.).
1.5. Режим високочастотного детектора
У цьому режимі прилад забезпечує прийом радіосигналів в діапазоні від 30 до 2500 Мгц в ближній зоні (в межах об'єкту спецробіт), їх детектування і вивід для слухового контролю і аналізу у вигляді тональних посилок (клацань), що чергуються, або у вигляді явних фонограм при їх прослухуванні як на вбудований гучномовець, так і на навушники.
У кожен конкретний момент часу на фоні реальних перешкод, приймаються і детектуються найбільш потужни із всього діапазону радіосигналів в робочому діапазоні. Його рівень, відносно встановленого порогу детектора, відображуєтьс у верхній частині рідкокристалічного дисплея.
Відмінність у використанні двох шкал полягають у: верхня шкала відображає усереднене значення продетектованого сигналу, а нижня його пікові значення. Відповідно, у верхньому рядку переважатимуть сигнали із постійною несучою частотою (без модуляції, частотнамодуляція), а в нижній близькі до імпульсних сигналів (наприклад сигнали із амплітудною і імпульсною модуляцією). Наявність індикації на двох шкалах говорить про змішаний вигляд сигналу на вході детектора (наприклад, телевізійний сигнал).
В разі впевненого прийому сигналу, з відомими параметрами, відображається напис ідентифікації сигналу під цифровою шкалою рівня сигналу.
Можлива індикація сигналів таких стандартів: GSM (напис «GSM»), DECT (напис «DECT»).
Залежно від умов і цілей проведення контрольно-пошукових робіт є можливість вибору і установки необхідного (найбільш раціонального) порогу детектора.
Одночасно здійснюється вимірювання поточних значень частоти прийнятого радіосигналу і визначення найбільш стійкого її значення (для сигналів із постійною несучою частотою). І ті, і інші значення у явному вигляді відображуються на екрані дисплея.
Для якісної оцінки ступеня мінливості частоти радіосигналу, що приймається, використовується спеціальна обчислювальна процедура, результати якої відображуються на екрані дисплея у вигляді тонкої горизонтальної лінії з динамічно змінюючоюся довжиною, безпосередньо над цифровими символами поточних значень частоти сигналу, що приймаються (залежність довжини лінії і стабільності частоти – обернено пропорційна, тобто чим вище мінливість частоти радіосигналу, тим коротше довжина лінії, що відображає)
1.6. Перевірка працездатності тракту високочастотного
детектора-частотоміра
Після включення приладу і індикації режиму написом на екрані дисплея «RADIO-FREQUENCY CHANNEL» необхідно перевірити працездатність:
радіотракту широкосмугового приймача прямого посилення;
системи автоматичної і ручної установки так званого «нульового» порогу детектора;
управління зміною динамічного діапазону вимірювань;
амплітудного детектора і його виходу для слухового і візуального контролю сигналу, що приймається;
частотоміра;
зупинки і запуску динамічних вимірювань;
ідентифікації сигналів стандарту DECT і GSM.
Порядок перевірки радіо тракту широкосмугового приймача полягає у:
Підключити високочастотну антену до роз'єму «RF ANT». На відстані не менше 30см включити тестовий радіомікрофон з відомою потужністю і частотою випромінювання. Переконатися, що із зміною відстані до джерела радіовипромінювання і просторової орієнтації антени змінюється кількість забарвлених сегментів індикаторів і збільшення частоти клацань у вбудованому гучномовці або в головних телефонах (включений режим звукової індикації «TONE»). Повторити перераховані операції із телескопічною антеною.
ПРИМІТКА! При перевірці всього радіотракту необхідно орієнтуватися на сигнали зовнішніх джерел радіовипромінювання з відомими параметрами (тестові радіомікрофони, широкомовні радіостанції і тому подібне).
Автоматична установка «нульового» порогу працездатна, якщо:
а). Після включення приладу і індикації напису «RADIO-FREQUENCY CHANNEL» у верхньому рядку екрану дисплея короткочасно з'являється напис «AUTOTUNING LEVEL ZERO».
б). При натисненні кнопки «(» у верхньому рядку екрану дисплея короткочасно з'являється напис «AUTOTUNING LEVEL ZERO».
Ручна установка «нульового» порогу працездатна, якщо:
а). При натисненні будь-якій з кнопок «(» або «(» на екран дисплея безпосередньо під нижньою шкалою індикатора рівня виводиться додаткова шкала «min - - -(- - -max» з вертикальним маркером.
б). При натисненні кнопки «(» маркер додаткової шкали переміщається управо, збільшується кількість забарвлених сегментів верхньої шкали індикатора рівня і зростає частота клацань у вбудованому гучномовці або в головних телефонах.
в). При натисненні кнопки «(» досягається зворотний ефект.
г). Досягши верхньої (max) і нижньої (min) меж регулювання короткочасно з'являється запобігання «RANGE OUT!», супроводжуване специфічним звуковим сигналом.
Перевірка управління зміною динамічного діапазону вимірювання рівня сигналу, що приймається, полягає в перегляді числових значень (у децибелах), що виводяться безпосередньо під нижньою шкалою індикатора. Передбачено три варіанти фіксованих меж динамічного діапазону: -8.+16dB, -8.+32dB і -8.+48dB вибір будь-який з яких здійснюється кнопкою «SET».
Перевірка амплітудного детектора і його виходів для слухового і візуального контролю здійснюється шляхом виконання таких операцій:
а). Підключити амплітудний детектор до виходу радіотракту натисненням кнопки «ENTER». Переконатися, що при цьому в правому верхньому кутку екрану дисплея напис «TONE» змінится написом «AUD», а у вбудованому гучномовці або в головних телефонах прослухується сигнал, що демодулюється.
б). Натискувати кнопку «OSC» і переконатися, що до виходу амплітудного детектора підключився вбудований низькочастотний осцилограф. Про це свідчить поява на екрані дисплея зображення деякої осцилограми з вказівкою супутніх реквізитів.
в). Натискувати кнопку «SA» і переконатися, що до виходу амплітудного детектора підключився вбудований низькочастотний аналізатор спектру. Про це свідчить поява на екрані дисплея зображення деякої спектрограми з вказівкою супутніх реквізитів.
Частотомір працездатний, якщо в останньому рядку екрану дисплея відображається результат динамічного вимірювання значень частоти радіосигналу «Freq = Хххх.Хх Мнz», безпосередньо над цим написом виводиться тонка горизонтальна лінія, що графічно відображає стабільність частоти вхідного сигналу (чим вища стабільність – тим коротша довжина лінії). При збігу результатів декількох вимірів в останньому рядку екрану з'являється напис «Capt = XXXX.XX MHz», що фіксує факт захоплення частоти.
Перевірка працездатності системи зупинки і запуску динамічних вимірювань:
а). Перевірити зупинку і запуск динамічних вимірів частоти. Для цього натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що в написі «Freq. = Хххх.Хх Мнz» стійко зафіксувався результат останнього виміру, а в правому верхньому кутку екрану з'явився напис «STOP». Повторно натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що динамічні виміри оновилися (напис «STOP» з екрану дисплея зникає, швидко змінюються цифри в поточному значення частоти, переважно в розрядах після коми).
б). Перевірити зупинку і запуск динамічних вимірів параметрів сигналу в режимах осцилографа і аналізатора спектру. Для цього кнопкою «OSC» («SA») включити осцилограф (аналізатор спектру), натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що напис «AUTO» в правому верхньому кутку екрану замінюється написом «STOP», а зображення осцилограми (спектрограми) із значеннями супутніх параметрів «завмирає». Повторно натискувати кнопку «RUN/STOP» і переконатися, що динамічні виміри поновлюються (на екрані відновлюється напис «AUTO», зображення осцилограми і спектрограми «оживають»).
Перевірка працездатності системи ідентифікації стандартів DECT і GSM:
Включити на відстані не більш 0.5м (при підключеній телескопічній антені) телефон стандарту DECT. Переконатися в наявності напису «DECT» під нижньою шкалою індикатора рівня.
Включити на відстані не більш 0.5м (при підключеній телескопічній антені) телефон стандарту GSM. Переконатися в наявності напису «GSM» під нижньою шкалою індикатора рівня.
При позитивних підсумках перевірки за всіма перерахованими пунктами прилад можна вважати працездатним в режимі високочастотного детектора-частотоміра.
1.7. Один з практичних підходів до класифікації радіосигналів
З точки зору вирішення задач контролю захисту інформації з використання при цьому приладу ST 031 «Піранія», всі радіосигнали, що потрапляють в його робочий діапазон, можна досить об'єктивно поділити на НЕБЕЗПЕЧНІ і БЕЗПЕЧНІ.
Корисною для практики є також класифікація радіосигналів за найбільш вірогідним місцем їх виникнення (ВНУТРІШНІ і ЗОВНІШНІ), відносно об'єкту, що перевіряється.
НЕБЕЗПЕЧНІ радіосигнали можуть бути створені як внутрішніми, так і зовнішніми джерелами. Більш того, на практиці зустрічається досить велике число їх найрізноманітніших поєднань.
Звичайно до чистий ВНУТРІШНІХ НЕБЕЗПЕЧНИХ радіосигналів відносять:
сигнали «радіозакладок» (радіомікрофони, телефонні радіотранслятори і тощо).
сигнали радіомаяків;
сигнали несанкціоновано включених в приміщенні радіостанцій і радіотелефонів;
побічні електромагнітні випромінювання ПЕВМ і інших технічних засобів обробки інформації.
До категорії НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОВНІШНІХ, прийнято відносити радіосигнали, джерелами яких можуть бути:
радіомікрофони з виносним акустичним мікрофоном;
телефонні радіоретранслятори, встановлені на лінії зв'язку за межами приміщення (але поблизу нього);
радіостетоскопи, встановлені із зовнішнього боку поверхонь, що захищають приміщення;
винесені передавачі прихованих відеокамер;
пристрої зовнішнього високочастотного опромінення.
Чисто ЗОВНІШНІ джерела радіовипромінювання, як правило, прямої НЕБЕЗПЕКИ, з точки зору витоку інформації, не представляють. До їх числа можна віднести широкомовні радіостанції, станції телевізійного мовлення, засоби радіозв'язку, тощо.
Як джерела ВНУТРІШНІХ БЕЗПЕЧНИХ радіосигналів можуть розглядатися, перш за все, електроприлади, оргтехніка, побутові засоби, а також їх блоки живлення.
Враховуючи різноманіття джерел потенційно небезпечних сигналів при роботі з приладом
1.8. Методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів
На практиці при роботі із приладом ST 031 «Піранія» зокрема, використовують окремо або в поєднанні два основні методи пошуку і локалізації джерел небезпечних радіосигналів. Ними є так звані «Амплітудний метод» і метод «Акустичної зав'язки».
«Амплітудний метод» заснований на різкому зростанні рівня сигналу, що приймається, при наближенні приймальної антени приладу до місця розташування його джерела. Радіус зони виявлення джерела залежить від потужності випромінюваного ним сигналу, спрямованості його антени і рівня фону електричного поля в точці розташування приймальної антени приладу.
Після фіксації факту виявлення потенційно небезпечного радіосигналу слід рухатися у напрямі зростання його рівня. Контроль за рівнем сигналу, що приймається, необхідно здійснювати за свідченнями індикаторів рівня на екрані дисплея приладу і по частоті клацань звукової сигналізації в режимі «TONE».
Метод «Акустичної зав'язки» заснований на виникненні позитивного акустичного зворотного зв'язку між мікрофоном «радіозакладки» і динаміком приладу ST – 031 «Піранія». Обов'язкове включення звукової сигналізації приладу в режим «AUD» для виводу на динамік сигналу, що демодулюється. Ефект «акустичної зав'язки» виникає лише відносно «радіозакладки», в якій застосовані звичайні види модуляції, – амплітудна і частотна (вузькосмугова або широкосмугова). Причому в разі частотної модуляції ефект заснований на наявності «паразитної» амплітудної модуляції в частотномодульованому сигналі (в разі якісно виконаної «радіозакладки» ефект «акустозавязки» буде досить слабким, аж до повної відсутності).
Ознакою виникнення «акустозавязки» є поява характерного «писку», тон і інтенсивність якого змінюються при наближенні динаміка приладу до мікрофону «радіозакладки».
Слід враховувати, що наявність характерного звуку при використанні даного методу демаскує проведення робіт. В разі застосовування «радіозакладок» з дистанційним управлінням вони можуть бути вимкнені на час перевірки.
Раціональний вибір того або іншого методу багато в чому залежить від особливостей, властивих потенційно небезпечним радіосигналам і їх джерелам.
1.8.1. Радіомікрофони
Широке поширення мають радіомікрофони з параметричною стабілізацією частоти передавача. Основна особливість – великі межі зміни частоти, що несе (до декількох мегагерц). Тому для локалізації радіомікрофонів такого типа найбільш доцільне використання методу «акустозавязки».
Досить широкий застосовуються радіомікрофони з кварцевою стабілізацією частоти і вузькосмуговою частотною модуляцією. Основні їх особливості полягають в невеликих межах зміни частоти (до десятка кілогерц), що несе, і слабкому звуковому сигналі на виході амплітудного детектора приймача приладу. Для пошуку і локалізації такого типа джерел найбільш доцільне використання амплітудного методу.
Як високопрофесійні засоби добування інформації застосовуються радіомікрофони з винесеним передавачем. Їх основна особливість – рознесення місць установки мікрофону і власне радіопередавача (аж до винесення в інше приміщення). В цьому випадку необхідне поєднання методу «акустозавязки» і амплітудного методу. Причому для локалізації мікрофону необхідно використовувати метод «акустозавязки», а радіопередавача (у приміщенні, що перевіряється, або за його межами) – амплітудний метод.
Високопрофесійними засобами є і радіомікрофони із закритим або маскованим радіоканалом. Їх основна особливість в тому, що прийнятий сигнал, що демодулюється, не несе в собі інформації про акустичний фон приміщення. Це визначається використанням маскування радіоканалу методів інверсії спектру, цифрових методів передачі і складних видів модуляції. Отже, в основі їх виявлення і локалізації повинен лежати амплітудний метод з доповненням його аналізом осцилограм і спектрограм в режимах «OSC» і «SA», відповідно.
В радіомікрофонів, призначених для установки в автомобілях і інших транспортних засобах, виділяють дві основні особливості – підвищена потужність радіопередавача і чистіший, без ознак зовнішнього фону, сигнал, що демодулюється (через звукоізолюючі властивості корпусу автомобіля). Інші особливості можуть виявлятися залежно від використовуваних способів стабілізації частоти, що несе, і вживаних видів модуляції.
Тому методи пошуку і локалізації таких радіомікрофонів цілком аналогічні розглянутим вище.
1.8.2. Телефонні радіоретранслятори
Не дивлячись на різноманіття варіантів виконання телефонних радіоретрансляторів, виділяють дві групи за способом підключення до елементів телефонної лінії – з гальванічним контактом і без нього. При цьому гальванічне підключення може здійснюватися як послідовно (у розрив один з дротів телефонної лінії), так і паралельно (одночасно до двох проводів телефонної лінії).
Телефонні радіоретранслятори послідовного включення відрізняються головною особливістю – появою в ефірі модульованого сигналу лише при піднятій трубці телефонного апарату. Локалізацію телефонних ретрансляторів даного типа найдоцільніше здійснювати амплітудним методом.
Телефонні радіоретранслятори паралельного включення можуть мати два різновиди.
Перший – передбачає реалізацію лише функції ретранслятора. При цьому в режимі піднятої трубки на радіочастоті прослуховування сигналів АТС («виклик», «зайнято»), клацання набору номера і розмова абонентів. При покладеній трубці модуляція радіосигналу відсутня, може бути відсутнім і сама несуча частота. Для локалізації закладок такого типу використовують переважно амплітудний метод з їх активізацією шляхом піднімання трубки телефонного апарату.
У другому різновиді часто поєднують функції телефонного радіоретранслятора і радіомікрофону, що живиться від телефонної лінії і забезпечує контроль акустики приміщення в режимі покладеної трубки. Такі закладки встановлюються на елементах телефонної лінії в межах приміщення, що цікавить. Для їх локалізації при покладеній трубці використовується метод «акустозавязки» із застосуванням тестового звукового сигналу. У режимі піднятої трубки для локалізації таких закладок переважно застосовують амплітудний метод.
Необхідно мати на увазі, що радіоретранслятори гальванічного підключення, як правило, не мають власних антен, а використовують замість них дроти телефонних ліній. В цьому випадку їх локалізація може бути здійснена амплітудним методом за рахунок виявлення розподілу максимумів рівня високочастотного електромагнітного поля вздовж телефонної лінії. Максимуми чергуються через половину довжини хвилі, а найближчий, по відношенню до передавача, віддалений від нього на відстань чверті довжини хвилі.
Довжина хвилі визначається відповідно до значення частоти, «захопленої» частотоміром приладу. Наприклад, при частоті випромінювання 300МГц довжина хвилі складає 1 метр. Отже максимуми випромінювання для даного випадку чергуватимуться через 0,5 метра, а місця найбільш вірогідної установки такого роду радіоретрансляторів знаходитимуться на відстані 25 сантиметрів від точок максимуму.
Телефонні радіоретранслятори не гальванічного включення (індуктивного знімання інформації) можуть бути встановлені на будь-якій ділянці телефонної лінії, як правило, поза приміщенням, що цікавить, на абонентській проводці без порушення ізоляції. Вони формують модульований радіосигнал лише при підніманні трубки телефонного апарату. При цьому прослухуються сигнали АТС («виклик», «зайнято»), клацання набору номера, розмова абонентів після встановлення з'єднання. Їх локалізація здійснюється амплітудним методом у міру обстеження телефонної лінії на всьому її доступному протязі.
1.8.3. Інші джерела потенційно небезпечних радіовипромінювань
Тут слід розглянути, перш за все, радіостетоскопи, приховані відеокамери з радіоканалом передачі інформації, радіозакладки в ПЕВМ, радіомаяки, засоби просторового високочастотного опромінення, несанкціоновано включені засоби зв'язку (радіостанції, радіотелефони, телефони із радіоподовжувачами).
Основна особливість радіостетоскопів полягає в тому, що вони встановлюються лише із зовнішнього боку поверхонь, що захищають контрольоване приміщення, або на трубах систем опалювання, що виходять за його межі, водопроводу і інших комунікаціях. Для виявлення їх сигналів можна використовувати режим «AUD» і класифікацію «на слух», а для локалізації джерел радіовипромінювання – амплітудний метод з переміщенням приладу в суміжних, вище і нижче розташовані приміщення.
Приховані відеокамери з радіоканалом передачі інформації відрізняються тим, що сигнал, що випромінюється в радіодіапазоні, по структурі схожий з сигналом каналу яскравості передавачів телевізійного мовлення. Цей сигнал, по обумовленій вище класифікації, є ВНУТРІШНІМ (відносно приміщення, що перевіряється). Виявлення такого сигналу і локалізацію його джерела найдоцільніше здійснювати амплітудним методом, доповнюючи цей метод прослухуванням зміни тону продетектованого сигналу в режимі «AUD» і аналізом зміни структури сигналу в режимах «OSC» і «SA».
Радіозакладки в ПЕВМ призначені для передачі зображення монітора і цифрових сигналів системного блоку і інших елементів фізичної архітектури комп'ютера. Основна їх особливість полягає в тому, що сигнал, передавальний зображення монітора, по структурі схожий на сигнал передавача прихованої відеокамери, а в інших випадках містить всі ознаки цифрової передачі. Основою для їх виявлення і локалізації служить амплітудний метод, що доповнюється аналізом зображень в режимах «OSC» і «SA».
Радіомаяки відрізняються тим, що їх радіовипромінювання не має модуляції акустичним фоном приміщення (об'єкту), є безперервним або виразно вираженим періодичним. Можлива модуляція тоном. Їх виявлення може здійснюватися амплітудним методом у поєднанні з прослухуванням сигналу в режимі «AUD», а локалізація – лише амплітудним методом.
Засоби просторового високочастотного опромінення є ЗОВНІШНІМИ і використовуються для добування інформації з приміщень шляхом орієнтації на нього (переважно через віконні отвори) потужного гостронаправленого променя електромагнітного випромінювання високої частоти і прийому переизлученного (вже промодульованого) сигналу на частотах вищих гармонік. Основні особливості, що забезпечують можливість їх (засобів) виявлення і локалізації полягають в тому, що зондуючий сигнал є стабільним по частоті, його модуляція відсутня, рівень нерівномірний (вищий в районі вікон, істотно нижчий в коридорі і інших приміщеннях). Крім того, переизлученный сигнал по частоті відповідає вищим гармонікам зондуючого сигналу і має модуляцію акустичним фоном приміщення. Тому виявлення таких засобів здійснюється амплітудним методом у поєднанні з прослухуванням сигналу в режимі «AUD», а локалізація напряму опромінення – лише амплітудним методом.
Основною особливістю несанкціоновано включених на передачу радіостанцій, радіотелефонів і телефонів з радіоподовжувачем є значно менша, ніж в радіомікрофонів чутливість вбудованого мікрофону. Крім того, в багатьох з них (особливо в радіотелефонах) використовуються складні види модуляції. Це приводить до того, що в прийнятому і продетектованому радіосигналі або не прослухується акустичний фон приміщення, або «акустозавязка» виникає в безпосередній близькості до таких засобів. Для їх пошуку і локалізації слід орієнтуватися на амплітудний метод.
1.8.4 Основні правила підготовки і проведення контрольно-пошукових робіт
Початковий етап підготовки приміщення полягає в створенні умов, при яких забезпечується мінімально можливий рівень фону електричного поля. Це досягається відключенням потенційних джерел підвищення фону (засоби оргтехніки, ПЕОМ, перетворювачі і блоки живлення, базові станції безпровідних телефонів, люмінесцентні освітлювальні лампи і інші електронні пристрої та електроприлади). Доцільно також зачинити вікна і двері, опустити штори або жалюзі.
ОСОБЛИВО Слід звернути увагу НА ТЕ, АБИ БУЛИ ВИМКНЕНІ РАДІОТЕЛЕФОНИ І ІНШІ РАДІОПЕРЕДАВАЛЬНІ ЗАСОБИ, А також ЗАСОБИ АКТИВНОГО РАДІОТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ, ЯКЩО НИМИ ОБЛАДНАНО ПРИМІЩЕННЯ, що ПЕРЕВІРЯЄТЬСЯ, АБО СУМІЖНІ ІЗ НИМ. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ОДНОЧАСНА РОБОТА ПРИЛАДУ ST 031 «ПІРАНІЯ» З НЕЛІНІЙНИМИ ЛОКАТОРАМИ.
Якщо об'єктом перевірки є автомобіль, то необхідно правильно вибрати, з точки зору зменшення рівня електромагнітного фону, місце проведення робіт. Так, поблизу нього не повинні знаходитися високовольтні лінії електропередач, трансформаторні підстанції, випромінюючі засоби зв'язку, телерадіомовлення, а також крупні відзеркалювальні (переизлучающие) поверхні – металеві огорожі, стіни будинків, гаражі, інші автомобілі.
Пошук потенційно небезпечних радіосигналів і їх джерел звичано проводять послідовно, по черзі перевіряючи наявність:
автономних радіомікрофонів і телефонних радіоретрансляторів;
замаскованих радіомікрофонів, що живляться від електромережі;
радіостетоскопів;
прихованих відеокамер з радіоканалом;
просторового високочастотного опромінення;
радіозакладок в ПЕВМ.
Для створення акустичного фону і для активізації радіозакладок з акустопуском слід підготувати і розмістити в контрольованому приміщенні тестове джерело звуку. Як таке джерело можна використовувати магнітофон з добре відомою музичною або мовною фонограмою. Не рекомендується використовувати в цих цілях радіоприймач або телевізор, оскільки створюваний ними звуковий сигнал, переданий «радіозакладкою», може збігтися із радіосигналом самої мовної станції. Вибір гучності тестового звукового сигналу визначається як розмірами приміщення, так і чутливістю мікрофону «радіозакладки». Зазвичай такі мікрофони упевнено сприймають звук середньої гучності з відстані приблизно 10 метрів.
Підготовка самого приладу ST 031 «Піранія» (після перевірки його працездатності в даному режимі) полягає в установці «нульового» порогу детектора, що є, фактично, визначним для успішного проведення робіт. Заниження порогу обов'язково приведе до частих помилкових спрацьовувань індикації, а його завищення – до вірогідного пропуску сигналу «радіозакладки». І те, і інше значно ускладнює роботу оператора, збільшує час і знижує достовірність результатів перевірки. Тому для установки «нульового» порогу необхідно обов'язково дотримуватися декількох простих правил.
Не можна проводити установку порогу в приміщенні, що перевіряється, оскільки при функціонуванні в нім вже розміщеної «радіозакладки», рівень її радіовипромінювання буде визначений приладом як «нульовий».
Під час налаштування порогу недопустимо використання радіостанцій, радіотелефонів і інших радіовипромінюючих засобів.
Не наближати антену приладу до включених ПЕОМ і інших засобів оргтехніки, як джерел ПЕМВ в діапазоні роботи приладу.
Не допускати контакту антени приладу з металевими предметами і дротами, як джерелами перевипромінених високочастотних сигналів.
Тому налаштування приладу слід проводити в одному з найближчих до приміщення, що перевіряється, в якому, приблизно, рівень фону суттєво не відрізняється, а установка «радіозакладок» або неможлива, або недоцільна. Як такі приміщення звичайно розглядають приміщення іншого призначення, але розташовані на тому ж поверсі і з віконними отворами, що виходять на ту ж сторону будівлі.
Якщо об'єктом перевірки є автомобіль або інший транспортний засіб, то, забезпечивши правильний вибір місця робіт, налаштування «нульового» порогу слід проводити не ближче 10(20 метрів від нього.
Після встановлення «нульового» порогу прилад переміщають в контрольоване приміщення (до контрольованого об'єкту) БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ ЖИВЛЕННЯ. Бо кожне наступне його включення приводить до автоматичної установки порогу вже стосовно нових умов електромагнітної обстановки.
Виконавши вище зазначені правила і обмеження, можна рахувати приміщення (об'єкт), що перевіряється, і прилад ST 031 «Піранія» підготовленими до проведення контрольно-пошукових робіт
Пошук автономних радіомікрофонів і телефонних радіоретрансляторів доцільно здійснювати, відключивши від розеток електромережі шнури живлення всіх санкціонованих споживачів і вимкнути освітлювальні прилади з лампами розжарювання.
З урахунком того, що радіочастотний тракт приладу ST 031 «Піранія» виконаний за сумісною схемою детектора-частотоміра, для його застосування придатні ті ж самі прийоми і методи, як і для автономних детекторів поля, інтерсепторіві радіочастотомірів. В загальному вони полягають в наступному.
Якщо не накладаються обмеження на секретність проведення робіт, то найкращий ефект дає поєднання амплітудного методу і методу «акустозавязки». При проведенні секретноого пошуку необхідно орієнтуватися на амплітудний метод з прослухуванням детектованих сигналів через навушники.
Особлива увага звертається на радіовипромінювання в діапазоні 60(640МГц, найбільш типовому для використання радіомікрофонами і телефонними радіо ретрансляторами.
Пошук здійснюється шляхом обходу приміщення (об'єкту) рухаючись уздовж стін з обстеженням меблів і інших предметів. Зважаючи на чималу чутливість високочастотної антени пошук доцільно починати із застосуванням телескопічної антени. При обході антену необхідно орієнтувати в різній плоскості, здійснюючи плавні, повільні повороти основного блоку і добиваючись максимального рівня сигналу. Антену приладу доцільно тримати на відстані не більше 20(25 см від обстежуваних поверхонь і предметів. За відсутності обмежень на використання методу «акустозавязки» динамік вбудованого гучномовця приладу слід орієнтувати у бік обстежуваних поверхонь і предметів (значення гучності має бути встановлене на значення не менше від максимального).
При наближенні антени приладу ST 031 «Піранія» до місця розміщення «радіозакладки» напруженість електромагнітного поля зростає, відповідно підвищується і рівень сигналу на його вході. З перевищенням рівнем сигналу встановленого «нульового» порогу, залежно від вигляду сигналу, збільшується кількість забарвлених секторів одного з рядків індикаторів рівня і, починаючи з четвертого, зростає частота клацань звукової сигналізації в режимі «TONE», а при включенні режиму «AUD» і динаміка гучномовця виникає «акустозавязка».
В разі знаходження джерела з частотномодульованим сигналом збільшуватиметься кількість забарвлених секторів верхнього індикатора рівня сигналу. При достатньому наближенні до джерела радіочастотомір здійснює «захват» частоти і показує в останньому рядку екрану її значення за результатами декількох вимірів. Шляхом зменшення гучності кнопкою «-», зміни кордонів динамічного діапазону кнопкою «SET», збільшення вручну порогу спрацьовування детектора, постійного спостереження за свідченнями частотоміра звужується зона обстеження і, тим самим, локалізується місце установки «радіозакладки» з погрішністю в пределах10(15 див. Додаткові можливості, перш за все по класифікації радіовипромінювань, дає періодичне включення режиму «AUD» і прослухування сигналу, що демодулюється.
Однак необхідно пам'ятати, що ефект «акустозавязки» і чітке прослухування сигналу, що демодулюється, спостерігаються не завжди. Наприклад, якщо закладки мають маскований радіоканал. Тому в основі їх пошуку лежить використання амплітудного методу в чистому вигляді. Доповнюючим тут може бути звичайний прийом. Якщо вимкнути джерело тестової фонограми і створити в приміщенні, що перевіряється, короткий різкий звук (сильна удар по кришці столу або металевому предмету), то можна зафіксувати характерні зміни сигналу, що демодулюється, «на слух» в режимі «AUD», зміни осцилограми в режимі «OSC» і спектрограми в режимі «SA».
В разі застосування «радіозакладки» з цифровими методами модуляції індикація підвищення рівня відбуватиметься на нижньому індикаторі. Індикація частоти прийнятого сигналу в даному випадку буде випадковою.
В разі застосування як «радіозакладки» телефонів стандарту DECT або GSM, окрім індикації підвищення рівня сигналу в нижньому рядку, на індикаторі з'явиться надпис DECT або GSM.
Аналогічно пошуку радіомікрофонів здійснюється пошук телефонних радіоретрансляторів. При цьому для їх активізації необхідно зняти трубки всіх телефонних апаратів. Власне пошук проводиться в два етапи.
Спочатку на наявність закладних пристроїв перевіряються самі телефонні апарати. Встановлений в апараті радіоретранслятор виявляється так само як і радіомікрофон. При наближенні антени приладу до такого телефонного апарату реагують засоби звукової (у режимі «TONE») індикації, індикатор рівня сигналу і частотомір. При перемиканні в режим «AUD» в динаміку або в навушниках прослуховується або безперервний, або перервний тональний сигнал телефонної станції. У ряді випадків при наближенні мікрофону телефонної трубки до динаміка приладу ST 031 «Піранія» може виникнути ефект «акустозавязки». Не рекомендується перевіряти телефонні апарати в режимі гучномовного зв'язку (якщо він передбачений), оскільки в цьому випадку може виникнути помилкова «акустозавязка» між мікрофоном і динаміком самого апарату.
Далі пошук телефонних радіоретрансляторів здійснюється шляхом обходу приміщення уздовж абонентської телефонної лінії і виявлення на ній місць із максимумом рівня радіосигналу. При обході антену приладу необхідно орієнтувати в різних площинах на мінімально можливій відстані від лінії. Практично завжди існує необхідність перевірки лінії аж до основного розподільного щита. Особливу увагу слід звертати на розподільні коробки і місця, де лінія прокладена прихованою проводкою. Встановлені на лінії телефонні радіоретранслятори локалізуються, в основному, амплітудним методом, що доповнюється перевіркою на виникнення «акустозавязки».
Пошук замаскованих радіомікрофонів, що живляться від електромережі, і локалізація місця їх установки здійснюється тими ж методами, які були охарактеризовані вище. Для їх активізації необхідно включити тестове джерело звуку. По черзі включити наявні освітлювальні прилади з лампами розжарювання і підключити до розеток електромережі шнури живлення санкціонованих споживачів. Послідовно провести обстеження кожного із підключених засобів.
Пошук радіостетоскопів має певні особливості, обумовлені способами їх застосування (встановленні поза контрольованим приміщенням). Тому для виявлення сигналів радіостетоскопів необхідно обстежувати всі доступні зовнішні поверхні конструкцій, що захищають приміщення. Оскільки середовищем поширення віброакустичних коливань можуть бути труби опалювання і водопостачання, тому необхідно перевірити і ці комунікації.
У переважній більшості радіостетоскопи використовують відкритий радіоканал. Це дає можливість аналізу прийнятого сигналу «на слух» в режимі «AUD». При перевірці огороджуючи конструкцій антену приладу слід розташовувати на мінімально можливій відстані від обстежуваних поверхонь, оскільки радіус зони виявлення сигналу від радіостетоскопа зазвичай менше, ніж від радіомікрофонів. При перевірці трубопровідних комунікацій необхідно виконувати ці ж рекомендації, але не допускати контакту антени з металевими поверхнями.
Локалізація радіостетоскопів здійснюється амплітудним методом в суміжних приміщеннях, що доповнюється, при необхідності, використанням режимів «OSC» і «SA».
Пошук прихованих відеокамер з радіоканалом передачі зображення (не рідко і звуку) зв'язаний із деякими труднощами, які визначаються схожістю сигналу відеопередавача з сигналом яскравості передавачів телевізійного мовлення і роботою значної кількості цих пристроїв в діапазоні телестанцій (від 60 до 500МГц).
Тому в ході проведення робіт при виявленні такого сигналу першим є задача його розпізнавання по критерію «зовнішньо-внутрішній». Для розпізнавання необхідно зачинити вікна шторами або жалюзі, залишивши включеним