Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Економіка та підприємництво
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Економіка і підприємництво
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та вплив його на результати господарської діяльності підприємства
Навчально-дослідна робота (курсова робота) студента
з „Економіки підприємства" за галуззю знань 030506
„Економіка та підприємництво"
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
Дисципліна “Економіка підприємства’’ Спеціальність “Економіка підприємства”
Курс 2 Група 3 Семестр 4
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу студента
___________ _Курелюка Тараса Петровича_____________________
прізвище, ім.'я, по-батькові
Варіант курсової роботи за вибором ___________________________
Тема проекту / роботи/
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів
та вплив його на результати господарської діяльності підприємства
2.Строк здачі студентом закінченого проекту /роботи_____________________________________________
____________________________________________________________________________________________
3. Вихідні дані до проекту /роботи/______________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________
4. Зміст курсової роботи / перелік запитань, які підлягають розробці__________________________________
____________________________________________________________________________________________
5. Додаткові відомості_________________________________________________________________________
6. Дата видачі завдання________________________________________________________________________
Оцінювання курсової роботи
Показники
Кількість балів
у термін
Здача курсової
10
-
Зміст
15 - 50
Захист
0-40
Студент Курелюк Т.П.
Керівник Шебуня В.Д.
“______’’ 2011р.
Вихідні дані для курсової роботи
Таблиця 1
№ п/п
Показники
Одиниці виміру
Варіант
49
1
2
3
3а
4
5
5а
5б
5в
6
6а
7
7а
7б
7в
8
8а
8б
9
10
11
12
13
13а
14
14а
15
16
Проектна потужність підприємства
Обсяг реалізації продукції
Первісна вартість ОВФ
З них активна частина
Залишкова вартість ОВФ
Використання ОВФ:
в першу зміну
в другу зміну
в третю зміну
Чисельність працівників
З них робітників
Працювало працівників:
в першу зміну
в другу зміну
в третю зміну
Корисний фонд робочого часу використання ОВФ:
за планом
фактично
Тривалість зміни
Внутрішньозмінні втрати робочого часу
Річний знос ОВФ
Вибуло ОВФ
Поступило ОВФ
із них нових
Собівартість продукції
в т.ч. матеріальні витрати
Витрати на утримання і експлуатацію ОВФ
Збільшення обсягу виробництва продукції
у плановому році
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
чол.
чол.
чол.
чол.
чол.
дні
дні
год.
год.
%
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
млн. грн.
% від Соб-ті
відсотків
8,20
6,10
4,00
3,00
3,40
3,50
2,00
1,80
310
270
200
60
50
219
160
8
1,5
8,6
0,32
0,33
0,33
5,00
3,50
17,2
10,0
Зміст с.
Вступ………………………………………………………………………………………5
Розділ 1. Фондоозброєність праці робітників підприємства і ефективність виробництва (теоретична частина):……………………………………………………...7
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-со ціальне значення…………………………………………………………………………………7
1.2. Фондоозброєність праці як економічна категорія……………………………....9
1.3. Механізм впливу фондоозброєності праці на ефективність ви рибництва….10
1.4. Заходи щодо підвищення ефективності фондоозброєності ро бітників……...10
Розділ 2. Визначення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства (розрахункова частина):…………………………………………………12
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства...12
2.2. Показники, що характеризують рух та оборотність основних виробничих
фондів підприємства………………………………………………………………….13
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними
виробничими фондами……………………………………………………………….14
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними
виробничими фондами……………………………………………………………….14
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих
фондів підприємства в часі…………………………………………………………..15
2.6. Узагальнюючі показники………………………………………………………..16
Розділ 3. Заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства в часі……………………………………………….18
3.1.Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо
поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі….18
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу…........18
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу.......21
3.1.3. Підвищення ефективності збільшення змінності використання ОВФ....24
3.1.4. Підвищення ефективності використання календарного часу…………..28
3.2. Аналіз одержаних результатів…………………………………………………..31
3.3. Вплив підвищення ефективності використання основних виробничих
фондів на господарську діяльність підприємства………………………………….33
Висновки………………………………………………………………………………..36
Список використаної літератури………………………………………………….37
Вступ
Будь-який господарюючий суб'єкт, здійснюючи виробничу діяльність, використовує обмежені економічні ресурси, що підрозділяються на природні, матеріальні, трудові, фінансові і підприємництво (як особливий ресурс).
Визначальною складовою усієї виробничо-господарської діяльності підприємства є основні фонди (засоби).
Основною ознакою основних фондів виступає засіб перенесення вартості на
продукт - поступово, протягом ряду кругообігів (виробничих циклів), частинами в міру зносу. Таким чином, одноразово авансована вартість у статутний капітал (фонд) у частині основного капіталу здійснює постійний оборот, переходячи з грошової в продуктивну, товарну і знову в грошову форму. У цьому складається економічний зміст основних фондів.
Основні виробничі фонди беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігають свою натурально-речовинну форму до кінця експлуатації, переносять свою вартість на продукт, що виготовляється, у міру зносу, відшкодовуються спочатку в грошовій формі, потім у натуральній формі.
Перехід до ринкової системи господарювання неможливий без вирішення питання підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства в економіці, його фінансовий стан, конкурентоздатність на ринку. Технічний рівень, якість, надійність, довговічність продукції залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання, що визначає ефективність виробництва. Це визначає актуальність теми даної роботи.
Мета даної курсової роботи - формування економічного мислення, знань та пра к ти ч них навичок з обґрунтування терміну корисного використання ос но вних виробничих фондів підприємства.
Для цього потрібно вирішити наступні завдання:
-розглянути методику аналізу стану та ефективності використання основних фондів підприємства;
-дослідити напрямки підвищення ефективності використання основних фондів підприємства.
Вирішення завдань дасть змогу практичним шляхом покращити ефективність використання основних засобів.
Фондоозброєність праці робітників характеризує співвідно шення між величиною основних виробничих фондів та чисельн істю робітників на підприємстві, визначається вартістю основ них виробничих фондів, що приходиться на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні
По мірі розвитку матеріально-технічної бази підприємств фондоозброєність праці робітників зростає. Праця стає все більше механізованою, поліпшуються умови праці, що призво дить до росту її продуктивності. Для підвищення ефективності виробництва необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту фондоозброєності праці на підприємстві.
Перший розділ знайомить з такими поняттями основні фонди, як фондоозброєність праці як економічна категорія, механізм впливу фондоозброєності праці. Дає їх характеристику, допомагає зрозуміти роль фондоозброєності у діяльності підприємства.
У другому розділі обраховуються показники, пов'язані з використанням ОВФ на підприємстві.
У третьому розділі проводимо розрахунок заходів по підвищенню ефективності використання ОВФ на підприємстві, а також проводиться загальна порівняльна характеристика стану підприємства до і після впровадження запропонованих заходів.
РОЗДІЛ 1. ФОНДООЗБРОЄНІСТЬ ПРАЦІ РОБІТНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-со ціальне значення
Основні виробничі фонди — це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах і частинами переносять свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму.
За натурально-речовим складом вони включають машини й устаткування, споруди (свердловини, тунелі, мости, вишки), транспортні засоби, виробничий інвентар, робочу і продуктивну худобу, будівлі (виробничі і господарські), передавальне обладнання, інструменти та пристрої, господарський інвентар, багатолітні насадження, інші основні засоби.
Треба відзначити, що не всі елементи виробничих фондів виконують однакову роль. Одні з них беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини, верстати, конвеєри, потокові лінії). Вони становлять активну частину виробничих фондів. Інші, наприклад, будівлі, склади, прямої участі у виробництві не беруть - їх називають пасивними. Основні виробничі фонди оцінюються в грошах. Така оцінка необхідна для обліку динаміки їхнього розвитку, обчислення зношуваності, нарахування амортизації, розрахунку собівартості продукції, рентабельності підприємства тощо.
Основні виробничі фонди зношуються. Є два види зношування — фізичне і моральне . Фізичне зношування — це матеріальне зношування машин, інструментів, будинків і споруд та інших засобів праці під час їх використання в процесі виробництва або під дією природних сил — вітру, температури, сонця, води та інших.
У результаті фізичного зношування фонди поступово втрачають частину своєї вартості. Вона переноситься на створюваний продукт тією мірою, якою втрачається їх споживна вартість. Швидкість зношування засобів праці залежить від якості матеріалів, з яких вони виготовлені, ступеня навантаження, інтенсивності використання, кваліфікації працівників, своєчасності ремонту, захисту від
впливів - атмосферних умов та іншого. Основні фонди, які не використовуються, також фізично зношуються під впливом сил природи, а морально - під впливом науково технічного прогресу.
Моральне зношування основних фондів — це передчасна втрата ними їхньої вартості внаслідок появи ефективніших засобів виробництва аналогічного призначення, або здешевлення їх у результаті технічного прогресу. Відчислення на заміщення вартості зношеної частини основних фондів називають амортизаційними відрахуваннями. З них утворюється фонд амортизації. Амортизаційні відрахування можуть не збігатися з фактичним зношуванням.
Відсоток, який відраховується для заміщення зношеної частини основних фондів називається нормою амортизації. Вона встановлюється в законодавчому порядку. Високі темпи науково-технічного прогресу прискорюють моральне зношування основних фондів і ведуть до того, що держава збільшує норму амортизації. Це дає змогу швидше списувати морально зношені засоби праці, а з іншого боку — стимулює інтенсивне використання виробничих фондів. Таким способом здійснюється політика прискореної амортизації.
Систематичне і повне завантаження основних виробничих фондів дає змогу збільшити виробництво продукції, підвищити ефективність виробництва і збільшити фондовіддачу, яка є головним показником використання основних виробничих фондів. Вона показує випуск продукції, що припадає на одну грошову одиницю виробничих фондів і визначається як відношення вартості виготовленої продукції до вартості основних виробничих фондів.
Збільшення фондовіддачі залежить від таких чинників:
1) повноти залучення у виробничий процес машин і устаткування;
2) зростання коефіцієнта змінності;
3) ліквідації простоїв;
4) скорочення строків освоєння нових виробничих потужностей.
Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці в сільському господарстві, формують ступінь комплексної механізації та автоматизації виробництва, забезпечують якісне і своєчасне виконання сільськогосподарських робіт і цим визначально впливають на продуктивність праці.
Залежно від цільового призначення основні фонди поділяють на дві групи:
1)основні виробничі фонди;
2)основні невиробничі фонди.
Основні виробничі фонди беруть безпосередню участь у процесі виробництва і формуванні собівартості та вартості продукції На них припадає переважна частка основних фондів аграрних підприємств — до 85—90 %. Основні невиробничі фонди не беруть участі в процесі виробництва. Вони формують соціальні умови життя людей на селі, а тому рівень забезпечення ними опосередковано впливає на результати виробничої діяльності. До складу цих фондів відносять фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування, організацій культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення.
На основі даних про первісну вартість основних виробничих фондів визначають по кожному підприємству такі важливі економічні показники, як фондооснащеність виробництва і фондоозброєність праці.
1.2. Фондоозброєність праці як економічна категорія
Фондоозброєність праці робітників характеризує співвідно шення між величиною основних виробничих фондів та чисельн істю робітників на підприємстві, визначається вартістю основ них виробничих фондів, що приходиться на одного робітника, зайнятого у найбільшій зміні і визначається за формулою (1.1.1.):
Фоз = Восн.ф. / Ч (1.1.1.)
де:
- Восн.ф – вартість основних фондів,
- Ч – кількість працівників.
По мірі розвитку матеріально-технічної бази підприємств фондоозброєність праці робітників зростає. Праця стає все більше механізованою, поліпшуються умови праці, що призво дить до росту її продуктивності. Для підвищення ефективності виробництва необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту фондоозброєності праці на підприємстві.
Запропонований підхід до оцінки комплексного показника ефективності використання основних засобів дає можливість підвищити точність такої оцінки у зв’язку з врахуванням системного підходу до аналізу основних засобів як елементу системи машин підприємства, а також через фондоозброєність показує врахування реальної віддачі основних засобів у вигляді чистого прибутку від реалізації продукції та оцінки рівня її конкурентоспроможності, що є особливо важливою складовою ринкового механізму господарювання підприємств.
Визначаючи внутрішні ціни, адміністративно-управлінському апарату підприємства необхідно об’єктивно оцінити в рівні ціни основні параметри виробничого потенціалу кожного підрозділу. Одним із таких параметрів є фондоозброєність праці, яка залежить від наявності машин та обладнання в окремому структурному підрозділі. Рівень фондоозброєності праці в багатьох випадках залежить від технологічних умов виробництва і тому в підрозділах підприємства може бути неоднорідним.
1.3. Механізм впливу фондоозброєності праці на ефективність ви рибництва
Підвищення фондоозброєності праці означає збільшення частки уречевленої праці і відповідне зменшення частки живої праці в сукупних витратах праці на одиницю виробленої продукції. При зростанні вартості основних виробничих фондів підприємства фондоозброєність має тенденцію до зниження, що зумовлено зростанням чисельності персоналу підприємства та очевидно підвищенням частки ручної праці у виробничому процесі. Таке явище не можна назвати позитивним.
Продуктивність праці значною мірою залежить від її фондоозброєності, оскільки підвищення рівня першого показника – є наслідком нарощування потужностей і підвищення ефективності використання основних виробничих фондів у господарствах.
Напрями підвищення фондоозброєності: розширення автоматизації виробництва шляхом впровадження верстатів з числовим програмним управлінням, роботокомплексов, гнучких автоматизованих систем, електронно-обчислювальної техніки.
Фондоозброєність праці одного працівника з кожним роком збільшується, що пов’язано зі збільшенням середньорічної вартості основних фондів.
1.4. Заходи щодо підвищення ефективності фондоозброєності ро бітників
Підвищення фондоозброєності вимагає удосконалення організації виробництва і праці. Фондоозброєність показує, що показник за умови максимальної наближеності його значення до одиниці, ефективність використання засобів праці будь-якого підприємства буде максимальною і навпаки.
Фактори що впливають на ефективність фондоозброєності робітників:
1) ступінь технічної оснащеності праці;
2) рівень прогресивності технології;
3) технічний рівень устаткування;
4) рівень механізації та автоматизації виробництва.
Заходи щодо підвищення ефективності фондоозброєності ро бітників:
1) збільшення питомої ваги інноваційних машин;
2) устаткування;
3) установок (тобто активної частини основних виробничих фондів ).
Рівень фондоозброєності праці в багатьох випадках залежить від технологічних умов виробництва і тому в підрозділах підприємства може бути неоднорідним.
Зростання показника призведе до зростання кількості виготовленої продукції робітником, а тим самим буде підвищуватись продуктивність праці.
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Показники наявності та стану основних виробничих фондів підприємства
Показник наявності основних виробничих фондів: на балансі підприємства знаходиться основних виробничих фондів на суму 4,00 млн.грн.
Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою 2.1.1:
Бвк = Бвп + Бвпв - Бвв (2.1.1)
де: Бвк - балансова вартість ОВФ на кінець періоду,
Бвп - балансова вартість ОВФ на початок періоду,
Бвпв - балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,
Бвв - балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.
Бвк = 4,0 + 0,33 - 0,32 = 4,01 млн. грн.
Бвр = (Бвп + Бвк)/2, (2.1.2)
Бвр= (4,0+ 4,01)/2 = 4,005 млн. грн.
Показник технологічної структури основних виробничих фондів:
Активна частина - 3 млн. грн. або 75 %. Пасивна частина - 4,0-3,0 = 1 млн. грн. або пасивна частина – 25 %. Так як активна частина основних виробничих фондів підприємства становить 75% і значно перевищує пасивну 25%, можна стверджувати, що дане підприємство промислового призначення.
Коефіцієнт придатності:
Кпр = Бвз / Бвп (2.1.3)
де: Бвз - балансова залишкова вартість ОВФ .
Кпр =3,40/4,0=0,85
Даний коефіцієнт свідчить про те, що залишкова балансова вартість основних виробничих фондів складає 85% від первісної. На новостворену продукцію ще треба перенести вартість основних засобів на 85 %.
Коефіцієнт зносу :
Кзн = 1- Кзн (2.1.4)
Кзн = 1-0,85= 0,15
Даний коефіцієнт свідчить про те, що основні засоби вже зносилися на 15%, тобто перенесли частку вартості на новостворену продукцію. Але, основні виробничі фонди повинні знаходитись ще в стані використання своєї повної потужності.
2.2. Показники, що характеризують рух та оборотність основних виробничих
фондів підприємства
Коефіцієнт вибуття:
/ (2.2.1)
Кв = 0,32/ 4,0 = 0,08
Отже 8% основних виробничих фондів, що були на балансі підприємства, вибули внаслідок їх фізичного чи морального зносу..
Коефіцієнт надходження:
/ (2.2.2)
Кн = 0,33 /4,0 = 0,083
Отже, в результаті господарської діяльності для заміни вибувших основних фондів та збільшення оснащеності підприємства основними фондами на баланс підприємства поступило 8,3 % (від загальної кількості) основних виробничих фондів.
Коефіцієнт оновлення:
/ (2.2.3)
Кон = 0,33/4,0 = 0,083
Цей коефіцієнт показує, що частина модифікованого нового обладнання введеного в експлуатацію у звітному періоді від загальної вартості основних фондів, становить 8,3 %.
Період оновлення:
/ (2.2.4)
Тон = 4,0/ 0,33 = 12,1 років.
Період оновлення ОВФ складає 12,1 років. Коефіцієнт інтенсивності оновлення:
/ (2.2.5)
Кіон = 0,083/ 0,08 = 1,04
За даними розрахунку видно, що інтенсивність оновлення основних фондів становить 1,04.
Тривалість обороту:
/ (2.2.6)
Тоб = 4,0 /( 4,0 * 0,086) = 11,6 роки
Отже, тривалість оброту ОВФ становить 11,6 роки.
Коефіцієнт оборотності:
/ (2.2.7)
Коб = 4,0 * 0,086 /4,0 = 0,086
Отже, у процесі виробництва буде відшкодовуватись 8,6 % вартості ОВФ.
2.3. Показники, що характеризують забезпеченість підприємства основними
виробничими фондами
Фондозабезпеченість виробництва:
/ (2.3.1)
Фо = 4,0/6,1 = 0,66
Отже, підприємство має в наявності 0,66 грн. основних виробничих фондів для виробництва одної гривні продукції. Необхідно збільшувати обсяг основних фондів підприємства.
Механозабезпеченість виробництва:
/ (2.3.2)
Мз = 3/6,1 = 0,5
Отже, на одиницю виробленої продукції припадає 0,6 активної частини основних фондів (станків, обладнання тощо).
2.4. Показники, що характеризують озброєність працівників основними виробничими фондами.
Фондоозброєність праці:
/ (2.4.1)
Для того, щоб визначити фондоозброєність праці необхідно спочатку визначити середньоспискову чисельність робітників, що працюють в найбільш чисельну зміну.
Визначимо скільки в загальному припадає робітників на одного працівника 270/310=0,87.
Тоді робітників в першу зміну буде: 200*0,87=174 чол.
Фп =4,0/174 = 0,023 млн. грн./чол.=23 тис.грн./чол..
Даний показник показує оснащеність працівників основними фондами.
Вданому випадку на одного працівника припадає 0,023 млн. грн. Зростання показника призведе до зростання кількості виготовленої продукції робітником, а тим самим буде підвищуватись продуктивність праці.
Механоозброєність праці:
/ (2.4.2)
Мн = 3,0/174 = 0,017
Даний показник показує скільки припадає активної частини основних виробничих фондів на одного робітника. Ефективність виробництва буде відбуватися за умов, що ріст механозабезпеченості буде забезпечувати зростання продуктивності праці, але темпами які випереджають зростання рівня механозабезпеченості.
2.5. Показники, що характеризують використання основних виробничих фондів підприємства в часі.
Коефіцієнт використання календарного часу:
/ (2.5.1)
Кк.ч = 160/365 = 0,4
За отриманими результатами можна стверджувати, що основні виробничі фонди використовуються на 40% календарного часу протягом року.
Коефіцієнт використання робочого часу:
/ (2.5.2)
Кр. ч. = 160/219 = 0,73
Даний показник показує ступінь використання робочого часу на протязі року, на даному підприємстві він складає 0,5 ефективне використання основних виробничих фондів забезпечується при коефіцієнті використання робочого часу 0,75 - 0,80. Отже, дії підприємства не знаходяться в межах цього показника.
Коефіцієнт змінності:
/ (2.5.3)
Кзм = (3,50 + 2,00 + 1,80) / 4,0 = 1,83
Цей показник характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. На даному підприємстві він складає 1,83 зміни протягом доби. При підвищенні цього показника підвищується використання основних фондів протягом доби.
Коефіцієнт використання внутрізшньомінного часу:
/ (2.5.4)
Кв.зм. = (8 – 1,5) / 8 = 0,81 , де 0,81 год. - внутрізмінні витрати робочого часу.
Цей показник характеризує ступінь використання робочого часу на протязі зміни, який на даному підприємстві становить 0,81. Можна стверджувати, що ефективність використання основних фондів в даних умовах забезпечується.
Інтегральний коефіцієнт використання часу:
/ (2.5.5)
Кін = 0,4 *0,73 *0,81 *1,83 = 0,43
Даний показник показує що ступінь використання основних виробничих фондів в часі середній. Забезпечується певна ефективність використання основних виробничих фондів в часі.
2.6. Узагальнюючі показники
Фондовіддача - усього обсягу основних виробничих фондів підприємства:
(2.6.1)
Фв = 6,10 / 4,0 = 1,53
Фондовіддача 1,53 означає, що 1,53 грн. виготовленої продукції припадає на одну гривню основних фондів.
Фондовіддача - по активній частині основних виробничих фондів:
/ (2.6.2)
Фв.а. = 6,10 : 3,0 = 2,03 грн./грн.
Даний показник показує, що 2,03 грн. виготовленої продукції припадає на одну гривню активної частини основних виробничих фондів (верстатів, обладнання екскаваторів, бульдозерів, транспортних засобів тощо).
Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів:
/ (2.6.3)
Для того щоб визначити коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів необхідно спочатку визначити суму річних амортизаційних відрахувань.
/ (2.6.4)
а=8,6
Звідси Ар = 4,0* 0,086 = 0,34 млн. грн.
Кв.с. = 6,10/ 0,34 = 17,9 грн./грн.
За результатами обрахунку можна сказати, що на 17,9 одиниць виготовленої продукції припадає одна одиниця зносу основних фондів.
Коефіцієнт фондозйому:
/ (2.6.5)
Кфз = 6,1 /(5 * 0,172) = 7,09
Отже, розрахований показник характеризує обсяг продукції яку отримують на одиницю витрат з експлуатації основних виробничих фондів. Коефіцієнт фондозйому становить 7,0.
РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА В ЧАСІ
3.1.Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо
поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
3.1.1. Підвищення ефективності використання річного робочого часу
Величина робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства залежить від їх технічного стану протягом року, забезпеченості підприємства матеріально-технічними та трудовими ресурсами, організації виробництва, від попиту на продукцію тощо.
Ефективність використання робочого часу основних виробничих фондів характеризує коефіцієнт використання річного робочого часу. Щоб підвищити його рівень і, відповідно, забезпечити - підвищення, ефективності використання основних виробничих фондів, необхідно здійснити комплекс заходів, спрямованих на підвищення їх технічного стану, особливо активної частини (технічне обслуговування, ремонт тощо) та поліпшити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за умови, що буде забезпечуватися збут продукції підприємства. Ці заходи дозволять збільшити тривалість використання основних виробничих фондів в межах 5 — 30 відсотків, що вплине на рівень ефективності виробництва.
Порядок розрахунків.
1. Насамперед необхідно передбачити заходи, які би забезпечили збільшення тривалості річного робочого часу протягом року, обґрунтувати доцільність їх впровадження і показати механізм їх впливу на збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів.
2. На основі запроектованого комплексу заходів визначається величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у відсотках (∆Рч).
На основі запроектованих заходів, збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів становить 5%.
3. Визначаємо загальну величину збільшення робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році:
/ (3.1.1.1)
де /- приріст часу використання основних виробничих фондів, днів;
Рч б - фактичний робочий час використання основних виробничих фондів у базовому році, днів;
/ - величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів у плановому році, відсотків від величини базового року.
/ = 160 * 0,05 = 8 днів
4. Визначаємо коефіцієнт використання робочого часу в році:
/ (3.1.1.2)
/- плановий (можливий) робочий час використання основних виробничих фондів.
Кр.ч. = (160 + 8) / 219 = 0,77
5. Визначаємо збільшення числа змін використання основних виробничих фондів підприємства у плановому році за рахунок збільшення робочого часу:
/ (3.1.1.3)
де / - приріст числа змін використання основних виробничих фондів, змін;
Кзмб – коефіцєнт змінності використання основних виробничих фондів у базовому році
/= 1,83 * 8=15 змін
6. Визначаємо загальне число змін використання основних виробничих фондів при базовому рівні змінності їх використання:
/ (3.1.1.4)
де: 3м.б. - величина змін використання основних виробничих фондів у плановому році.
Змб =160 *1,83+15 = 307,8 ≈ 308 зміни
7. Визначаємо приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів:
/ (3.1.1.5)
де: / - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
Об - обсяг виробництва продукції у базовому році;
Зм б - число змін використання основних виробничих фондів у базовому році.
/= (6,1/308) * 15 = 297 тис. грн.
8. Визначаємо додаткові витрати підприємства, пов'язані із підвищенням ефективності використання річного робочого часу, виходячи із нормативу додаткових витрат на 1 тис. грн. активної частини основних виробничих фондів - 0,1грн. у додаткову зміну:
/ (3.1.1.6)
де / - додаткові витрати, пов'язані із збільшенням річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
/ - балансова (первісна) вартість активної частини основних виробничих фондів;
/- додаткові витрати, в грн. на 1 тис. грн. балансової вартості активної частини основних виробничих фондів у додаткову зміну.
/ =3000 * 0,1 * 15=4,50 тис. грн.
9. Визначаємо зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у собівартості (вартості) продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. обсягу продукції.
Доля цих витрат визначається за формулою 3.1.1.7:
(3.1.1.7)
де: / - доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсяг продукції: і-го року;
/ - балансова вартість основних виробничих фондів в і-му році;
а - норма річних амортизаційних відрахувань;
/= 4,0 млн. грн.,
а - річний знос ОВФ; а =8,6 %
Оі - обсяг виробництва продукції в і-му році. Оі = 6,10 млн. грн.
Доля річних амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції становить:
а) у базовому році / = (4,0 * 0,086) / 6,1 = 0,056 грн./грн.
б) у плановому році / (3.1.1.8)
де: / - сума на яку вибуло ОВФ;
/ - сума на яку поступило ОВФ;
/ - приріст обсягу виробництва продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів;
/ = (4,0-0,32+0,33) * 0,084/(6,1 + 0,297) = 0,053 грн/грн
Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
/ (3.1.1.9)
де: /- економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції;
/- річний обсяг виробництва продукції у плановому році
/= (0,056-0,053) * (6,1+0,297) = 0,019 млн. грн.=19 тис.грн.
Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме
/ (3.1.1.10)
де / - зниження собівартості продукції за рахунок збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів
/= 19 - 4,5 =14,5 тис. грн.
3.1.2. Підвищення ефективності використання внутрішньозмінного часу
В процесі виробництва (будівництва) на підприємстві можливі втрати робочого часу на протязі зміни використання основних виробничих фондів. Причини простоїв на різних організаціях ідентичні: несвоєчасне і некомплектне матеріально-технічне забезпечення виробництва (будівництва), недоліки в технічному обслуговуванні машин та обладнання, дефекти в організації та управлінні виробництва і, нарешті, відсутність відповідної економічної зацікавленості робочих та інженерно-технічного персоналу.
Порядок розрахунків
1. Передбачити заходи, які би забезпечували зменшення втрат внутрішньозмінного часу. Обґрунтувати доцільність їх впровадження і показати механізм їх впливу на скорочення втрат внутрішньозмінного часу, а відповідно, і на ефективність використання основних виробничих фондів.
Зменшення внутрізмінних витрат робочого часу буде досягатися за рахунок комплексу технічних та організаційно-виробничих заходів:
- поліпшення умов організації роботи;
- забезпечення додаткової експлуатації, технічного обслуговування, аварійного ремонту устаткування;
- підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення виробництва (об'єктів будівництва);
- економічні стимули (доплати й ін.). Зменшення внутрізмінних витрат призведе до скорочення вартості основних фондів, зниження умовно-постійної частини накладних витрат, економії амортизаційних відрахувань, тощо.
- це забезпечить підвищення ефективності використання внутрізмінного часу.
2. На основі запроектованих заходів визначається величина зменшення внутрішньозмінних втрат робочого часу використання ОВФ (∆Вз.р.чпл) підприємства (у відсотках).
На основі запроектованих заходів величина зменшення внутрішньозмінних втрат робочого часу використання основних виробничих фондів підприємства становить
5%.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора