Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оцінка управління фінансами ЗАТ ,,Електромашпромсервіс”
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Дипломна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Дипломна робота
Оцінка управління фінансами ЗАТ ,,Електромашпромсервіс”
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Теоретичні основи фінансів акціонерних товариств 6
1.1 Акціонерні товариства як форма підприємницької діяльності 6
1.2 Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств 18
1.3 Формування та розподіл прибутку акціонерних товариств 24
2. Управління фінансами АТЗТ ,,Електромашпромсервіс” 33
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТЗТ ,,Електромашпромсервіс” 33
2.2 Оцінка структури майна, джерел його створення та аналіз фінансового стану акціонерного товариства 42
2.3 Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства 47
2.4 Аналіз ліквідності і платоспроможності акціонерного товариства 53
2.5 Аналіз рентабельності акціонерного товариства 60
3. Напрямки вдосконалення управління фінансами АТЗТ ,,Електромашпромсервіс” 64
3.1 Удосконалення структури управління АТЗТ ,,Електромашпромсервіс” 64
3.2 Шляхи зниження собівартості продукції 66
3.1 Удосконалення фінансового планування
АТЗТ ,,Електромашпромсервіс” 70
Висновки 74
Список використаної літератури 79
Додатки 80
Вступ
Фінансовий стан підприємства треба систематично і усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу, щоб визначити „больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективного використання та управління фінансовими ресурсами, їх раціонального розміщення.
Метою написання даної роботи являється комплексна оцінка управління фінансами закритого акціонерного товариства ,,Електромашпромсервіс” за допомогою існуючих методів, обчислення коефіцієнтів та поліпшення фінансового стану підприємства, вдосконалення управління фінансами підприємства.
Основними завданнями проведення оцінки фінансового стану підприємства та управління фінансами підприємства є:
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
визначення змін в фінансовому стані в структурно-часовому аспекті;
визначення факторів, що викликали ці зміни;
прогноз основних тенденцій в фінансовому стані підприємства.
Джерелами інформації для написання роботи послужили такі форми звітності та документи:
форма № 1 „Баланс підприємства” за 2003, 2004, 2005 роки;
форма № 2 „Звіт про фінансові результати та їх використання” за 2003, 2004, 2005 роки;
форма № 3 „Звіт про фінансово–майновий стан підприємства” за 2003, 2004, 2005 роки;
форма № 4 ,,Звіт про рух грошових коштів” за 2003, 2004, 2005 роки;
Статут АТЗТ ,,Електромашпромсервіс”.
В першому розділі зазначено теоретично-методичні основи фінансів акціонерного товариства, особливості їх формування та використання.
У другому розділі представлений аналіз фінансового стану підприємства та визначено напрямки управління фінансами АТЗТ „Електромашпромсервіс”.
В процесі оцінки фінансового стану підприємства було охарактеризовано основні показники, які характеризують фінансову стійкість, ліквідність, платоспроможність та рентабельність підприємства, дана аналітична оцінка існуючих показників ефективності використання фінансів підприємства та виявлено резерви щодо поліпшення фінансово-економічного стану підприємства, запропоновано напрямки удосконалення структури управління фінансами АТЗТ ,, Електромашпромсервіс”.
Комплексна оцінка управління фінансами підприємства необхідна для визначення фінансового стану підприємства та управління ним.
Оцінка ефективності управління фінансами підприємства складається з наступних кроків:
загальна оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період;
фінансова стійкість підприємства;
ліквідність балансу;
рентабельності;
ділова активність, платоспроможність підприємства.
Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості відображають сутність фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінювати поточну платоспроможність та надавати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги та платоспроможності в майбутньому.
Так, вивчення факторів стійкості викликає необхідність внутрішнього аналізу запасів та витрат, а уточнення оцінки ліквідності балансу проводиться за допомогою внутрішнього аналізу стану дебіторської та кредиторської заборгованості.
В ході аналізу для характеристики різноманітних аспектів фінансового стану використовуються фінансові коефіцієнти, які є відносними показниками фінансового стану і розраховуються у вигляді відношень абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій.
Дуже часто для повної характеристики фінансового стану підприємства та тенденції щодо зміни достатньо порівняти невелику кількість фінансових коефіцієнтів. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відбивав найбільш суттєві сторони фінансового стану підприємства.
1 Теоретичні основи фінансів акціонерних товариств
Акціонерні товариства як форма підприємницької діяльності
Процес ринкової трансформації економіки України об'єктивно супровод жується виникненням і поширенням підприємництва як головного структуроутворюючого елементу ринкового середовища. Підприємницький сектор створює сприятливі умови для становлення реальних ринкових економічних відносин, реалізації прав власності, розвитку особистої ініціативи, активізації економічних інтересів.
Досвід розвинених країн із ринковою економікою переконує, що вибір стратегії на становлення у суспільстві власника в особі великого й дрібного акціонерів є найвдалішим. Акціонерне товариство як структура господарювання найбільшою мірою відповідає економічній природі людини та інтересам держави. Це пов'язано з тим, що акціонерна форма господарю вання найспроможніша до швидкої регенерації в періоди зростання після економічного спаду. Вона володіє можливістю прискореного нарощування по тенціалу, а також інтеграції і взаємодії з іншими ринковими суб'єктами гос подарювання.
Сьогодні акціонерні товариства відіграють важливу роль в економічному роз витку будь-якої держави. В Україні останніми роками не лише зростає загальна кількість акціонерних товариств — 34761 станом на жовтень 2004 року, — а й їхня питома вага у загальному обсязі виробництва продукції, надання послуг і виконання робіт. Так, за питомої ваги акціонерних товариств серед промисло вих підприємств у розмірі 14,6% вони забезпечують 63% усього промислового виробництва [11, с. 105].
Згідно із Законом України ,,Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. [1] акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність по зобов'язаннях тільки майном товариства.
Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах на лежних їм акцій.
У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства також у межах несплаченої суми.
Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства.
Акціонерні товариства бувають відкритого та закритого типу. Це схематично зображено на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Класифікація акціонерних товариств
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шля хом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому в Законі України ,,Про господарські товариства” від 19.09.1991 року [1] і внесенням змін до статуту товариства.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни.
Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонер ного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції і третіми особами.
Засновники несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити пові домлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на ак ції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.
Акціонерне товариство має право випуску облігацій та інших цінних папе рів відповідно до Закону України ,,Про цінні папери та фондову біржу” від 18.07.1991 року № 1201 – ХІІ [4].
Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на під ставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку із збільшенням статутного фонду — з товариством.
Якщо інше не передбачене статутом товариства, акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визна чається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб. Поря док реалізації акцій визначається відповідно до Закону України ,,Про господарські товариства” від 19.09.1991 року [1].
При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).
Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства проводиться засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути власниками акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менш як 2 роки.
Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступ ну відкриту підписку, в якій мають бути вказані його фірмове найменування, предмет, цілі та строки діяльності товариства, склад засновників, дата прове дення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається, номі нальна вартість акцій, їх кількість та види, переваги і пільги засновників, місце проведення, початковий та кінцевий строки підписки на акції, склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі, найменування банківської уста нови та номер розрахункового рахунку, на який мають бути внесені початкові внески. За рішенням засновників у повідомлення можуть бути включені також інші відомості. Строк відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців.
Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого зас новники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.
Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції, повер таються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів. За не виконання цього зобов’язання засновники несуть солідарну відповідальність [1].
У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, заснов ники можуть відхиляти зайву підписку. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не від хиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються.
До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, по винні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків номі нальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасо ві свідоцтва.
У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.
Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ними акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказа ні акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.
Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.
У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних від суми простроченого платежу.
При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу ак ціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.
Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збит ків, пов'язаних з його господарською діяльністю.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції.
При пропущенні вказаного строку особа, що підписалася на акції, має пра во вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.
Згідно із Законом України ,,Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. [1] установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку.
Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товарист во вважається таким, що не відбулося.
Голосування на установчих зборах провадиться за принципом: одна акція — один голос.
Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв про обрання ради акціонерного товариства (спостереж ної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, що підписалися на акції, а інші питання — простою більшістю голосів,
Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання:
1. приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверд жують його статут;
2. приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що пере вищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рі шення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачуваний статутний фонд);
3. зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідом ленні;
4. обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконав чий та контролюючий орган акціонерного товариства;
5. вирішують питання про схвалення угод укладених засновниками до створення акціонерного товариства;
6. визначають пільги, що надаються засновникам;
7. затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;
8. інші питання відповідно до установчих документів.
Статут акціонерного товариства, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номі нальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купу ються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій.
Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.
Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Акціонери користуються переважним правом на придбання додатково випущених акцій.
Згідно із Законом України ,,Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. [1] збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено, статутом.
Зміни статуту, пов'язані із збільшенням статутного фонду, повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.
Рішення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду.
Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій, у їх власників з метою анулювання цих акцій.
Рішенням акціонерного товариства про зменшення розміру статутного фонду акції, не подані до анулювання, визначаються недійсними, але не раніше, як через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів передба ченим статутом способом.
Акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов'язані із змі нами статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються судом або арбітражним судом.
У повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного фонду акціонерного товариства повинні міститися:
1. мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення ста тутного фонду;
2. проект змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних із збільшенням або зменшенням статутного фонду;
3. дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість;
4. відомості про нову номінальну вартість акцій;
5. права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні:
6. дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випуска ються, або їх вилучення;
7. порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із зміною статутного фонду.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери; незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони являються. Брати участь, у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих ор ганів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кож ний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
У статуті товариства може бути встановлена міні мальна кількість акцій, яка надає право голосу, або обмеження кількості голо сів, які надаються одному акціонеру.
Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціо нер вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, до вівши про це до відома виконавчий орган акціонерного товариства.
До компетенції загальних зборів належить:
1. визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
2. внесення змін до статуту товариства;
3. обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);
4. обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
5. затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;
6. створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та пред ставництв, затвердження їх статутів та положень;
7. винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності поса дових осіб товариства;
8. затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів това риства, визначення організаційної структури товариства;
9. вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;
10. визначення умов оплати праці службових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;
11. затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перебільшує вка зану в статуті товариства;
12. прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути відне сені й інші питання.
Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій пові домляються персонально. Крім того, повинно бути зроблено загальне повідом лення передбаченим статутом способом про наступні збори з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.
Будь-який з акціонерів вправі вносити свої пропозиції щодо порядку ден ного загальних зборів не пізніш як за 40 днів до скликання загальних зборів. В цей же строк акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, можуть вимагати включення питань до порядку денного.
До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можли вість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.
Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до по рядку денного.
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності това риства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного това риства в цілому.
Збори повинні бути також скликані виконавчим органом на вимогу ради акціонерів (спостережної ради).
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, вправі вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого при воду. Якщо протягом 20 днів правління не виконало вказаної вимоги, вони вправі самі скликати збори.
В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного това риства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконав чого органу.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціо нерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покла дено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів,
Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.
Роботою правління керує голова правління, який призначається або оби рається відповідно до статуту акціонерного товариства.
Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що входять до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління.
Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного това риства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.
Голова правління акціонерного товариства вправі без доручення здійсню вати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наді лені цим правом згідно з статутом.
Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань прав ління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.
Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які пере бувають з товариством у трудових відносинах.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціо нерів.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджу ється загальними зборами акціонерів відповідно до статуту товариства.
Згідно із Законом України ,,Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. [1] перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться реві зійною комісією за дорученням загальних зборів, ради акціонерного товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів. Ревізійній комісії акціо нерного товариства повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи і особисті пояснення службових осіб на її вимогу.
Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок за гальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного товариства (спостережній раді).
Члени ревізійної комісії вправі брати участь з дорадчим голосом у засідан нях правління.
Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах. Без ви сновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.
Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.
Таким чином, акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність по зобов'язаннях майном товариства.
До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки і купуватися та продаватися на біржі.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління.
1.2 Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств
Із виникненням у нашій державі недержавного сектору економіки постало питання вибору організаційних структур, які б найбільшою мірою сприяли швидкому розвитку ринкових відносин і відповідали принципу соціальної спра ведливості.
Становлення підприємницького сектору найчастіше пов'язують із малим і середнім бізнесом, підприємствами індивідуального та партнерського типу. Розвиток саме корпоративної форми господарювання у вигляді акціонерних товариств має сприяти зміні й удосконаленню структури власності вітчизняної економіки, мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів країни й залученню інвестицій ззовні.
Існування сучасних наукомістких, інфраструктурних і природокористу-вальних галузей економіки без застосування в них акціонерної форми організації ка піталу було б неможливим. Так, серед зареєстрованих банків України найбіль ша питома вага акціонерних товариств — понад 85%. Решта банків (крім двох державних) належать до товариств з обмеженою відповідальністю.
Організація підприємства у формі акціонерного товариства, здатна максимізувати його прибутковість. На це є три причини:
1. Обмежена відповідальність знижує ризик інвесторів. При цьому постій но діє принцип: чим менше ризиків у діяльності фірми, тим вища вартість її капіталу.
2. Вартість капіталу фірми залежить від можливостей її розвитку, що, у свою чергу, залежить від уміння залучати капітал. Адже акціонерним товариствам зручніше залучати капітал, ніж іншим підприємствам, вони мають кращі мож ливості зростання у бізнесі.
3. Вартість фірмового майна також залежить від його ліквідності, тобто лег кості продажу певного майна за готівкову конвертовану валюту за поточною ринковою ціною. З огляду на те, що інвестиції в акціонерний капітал корпора ції мають більшу ліквідність, ніж подібні інвестиції в індивідуальні та партнерські підприємства, це також означає, що саме акціонерна форма організації біз несу може збільшити вартість підприємства.
З точки зору організаційно-правової форми, акціонерне товариство для ринкової економіки є найприйнятнішим видом підприємницького об'єднання, оскільки найповніше забезпечує функцію концентрації й централізації капіталу і його подальшого використання [11, с. 107].
Дослідження фінансів акціонерних товариств, їхньої ролі й місця у фінан совій системі ґрунтується на вивченні їх суті як структуризації фінансових від носин шляхом виділення їхніх окремих складових, що є передумовою глибшо го їх вивчення.
За своєю природою фінансові відносини є розподільними, причому розпо діл вартості здійснюється насамперед за суб'єктами. Останні формують грошові фонди цільового призначення залежно від ролі, яку вони відіграють у суспільно му виробництві. Саме за цим критерієм і виділяються окремі сфери фінансових відносин, які й визначають специфіку фінансової системи окремо взятої країни. Усередині кожної зі сфер виділяються ланки, а групування фінансових від носин здійснюється залежно від характеру діяльності суб'єкта, яка впливає на склад і призначення цільових грошових фондів. Так, у сфері нефінансового сек тору економіки за цим критерієм можна виділити такі ланки: фінанси під приємств, що функціонують на комерційних засадах; фінанси закладів і органі зацій, що здійснюють некомерційну діяльність; фінанси громадських об'єднань. Кожна ланка фінансової системи, у свою чергу, може бути поділеною відпо відно до внутрішньої структури фінансових взаємозв'язків. Так, у складі фінан сів, що функціонують на комерційних засадах, залежно від галузевої належності можуть бути виділені фінанси промислових підприємств, сільськогосподарських, торговельних, транспортних підприємств тощо, а залежно від організаційно-правової форми власності — фінанси приватних, колективних та акціонерних під приємств.
Поняття "фінансова система" є одним із базисних понять, які характеризу ють структуризацію фінансових відносин. Фінансова система — система молод шого рангу щодо економічної системи і за своєю ієрархією належить до класу економічних систем, які називають великими, складними.
Незалежно від схеми побудови організаційної структури управління органі зація фінансів підприємства будується на єдиних базових принципах, незалеж но від його галузевої належності чи організаційно-правового статусу, а саме: економічної самостійності, самофінансування, зацікавленості у результатах фі нансової діяльності й відповідальності за її результати, контролю за фінансовою діяльністю, резервування під фінансові ризики.
Проте за спільних принципів управління фінансами у підприємств різних організаційно-правових форм та галузей економіки виникають специфічні особливості реалізації фінансових відносин. Це відбувається через специфіку багатьох економічних процесів, притаманних комерційним організаціям різних типів, а отже, й фінансових відносин, що їх опосередковують. Різниться структура джерел фінансування, набір активів, швидкість обороту капіталу, об сяг грошових потоків залежно від видів діяльності, дохідності операцій, рівня ризиків тощо.
Нині система фінансових відносин сфери фінансів підприємств наповни лася новим змістом і значно змінилася. Спектр фінансових відносин став знач но ширшим і випливає з реалій сьогодення, впливає на грошові потоки, формування й використання фінансових ресурсів. З'явилися абсолютно нові групи фінансових відносин, наприклад, відносини, що пов'язані з банкрутством; від носини, що виникають при злитті, поглинанні чи поділі підприємств. Найширша гама фінансових відносин з'явилася з ініціюванням функ ціонування в нашій країні акціонерних товариств.
Визначаючи роль фінансів акціонерних товариств, не можна не сказати про їхню багатогранність, адже вони охоплюють грошові відносини із засновника ми товариств, трудовим колективом, із постачальниками, покупцями, бюдже том, банками, позабюджетними, страховими й іншими організаціями. Фінанси акціонерних товариств функціонують у процесі придбання сировини, матеріа лів та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації виробленої продукції. В процесі інвестування, формування капіталу і резервів, створення й розподілу прибутку, при виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями, у проце сі сплати податків до бюджету, при отриманні й погашенні кредитів. Відміннос ті в організаційно-правовому статусі акціонерних товариств помітно відбивають ся на організації їхніх фінансів — джерелах і порядку формування статутного капіталу та закріпленні прав власників через акціонування, системі розподілу прибутку (доходу), взаємовідносинах із бюджетом [11, с.109].
Функції фінансів акціонерних товариств безпосередньо пов'язані з форму ванням і рухом (розподілом, перерозподілом і використанням) капіталу, дохо дів, фондів, резервів та інших грошових джерел, засобів підприємства, тобто його фінансових ресурсів. Отже, безпосередніми об'єктами управління фінан сами акціонерного товариства є грошові потоки і фінансові ресурси.
Фінанси акціонерного товариства — це сукупність форм і методів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів із метою забезпечення ста тутної діяльності й розширеного відтворення, а також відносини, що виникають на всіх стадіях створення, діяльності, реорганізації та ліквідації товариства [11, с. 109].
Функції будь-якої економічної категорії є формою вираження її суспільного призначення, її сутності в дії. З огляду на це фінанси акціонерних товариств виконують такі функції:
формування капіталу, грошових доходів і фондів фінансових ресурсів;
використання капіталу, грошових доходів та фондів фінансових ресурсів;
регулювання грошових потоків.
Формування капіталу, грошових доходів і фондів фінансових ресурсів — не обхідна умова безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції, збіль шення основних фондів і обігових коштів, здійснення економічного стимулю вання й матеріального заохочення, формування доходів держави.
У ході реалізації функції використання фінансових ресурсів відбувається оптимізація вкладення капіталу і залучених коштів до оборотних і необоротних ак тивів, забезпечення платежів до бюджету і позабюджетних фондів, вкладення вільних грошових ресурсів у найліквідніші активи, використання грошових до ходів на цілі розвитку. Реалізація такої функції забезпечує розвиток підприєм ства, інтересів трудового колективу й акціонерів.
Функція регулювання грошових потоків відображає специфіку суспільного призначення фінансів акціонерних товариств і пов’язана з процесом формуван ня й використання фінансових ресурсів, який опосередковується відповідними грошовими потоками. Результуючим ефектом є забезпечення збалансованості грошових і матеріальних потоків та формування фінансових ресурсів, необхід них для забезпечення статутної діяльності, виконання всіх зобов’язань.
Реалізація зазначених функцій у процесі управління фінансами акціонер них товариств, природно, супроводжується і здійсненням контролю (як однієї з функцій будь-якого управлінського процесу) за грошовими потоками та фор муванням капіталу, грошових доходів і фондів.
Деталізація функцій фінансів акціонерних товариств має досить умовний характер, оскільки усі функції тісно переплетені й здійснюються практично од ночасно. Відповідальність за конкретну їх реалізацію покладається на фінансо ві служби і фінансових менеджерів. Негативні наслідки незадовільного фінан сового управління можуть виявитися у вигляді як суто фінансових втрат, втрат і згаяних вигод, так і у вигляді падіння якості бізнесу в цілому.
Отже, організаційно-правові форми підприємств визначають їхні фінансові особливості. Дуже важливим завданням є визначення спільних характерних рис фінансів підприємств, сучасних організаційно-правових форм і встановлен ня основних відмінностей, які визначають вибір тієї чи іншої форми. Практика переконує: якщо підприємства не враховують фінансових особливостей, харак терних для вибраної ними форми, у них неминучі конфлікти між власниками, керівниками і працівниками.
Отже, органі зація фінансів підприємства будується на єдиних базових принципах, а саме: економічної самостійності, самофінансування, зацікавленості у результатах фі нансової діяльності й відповідальності за її результати, контролю за фінансовою діяльністю, резервування під фінансові ризики.
Фінанси акціонерного товариства — це сукупність форм і методів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів із метою забезпечення ста тутної діяльності й розширеного відтворення, а також відносини, що виникають на всіх стадіях створення, діяльності, реорганізації та ліквідації товариства.
Фінанси акціонерних товариств охоплюють грошові відносини із засновника ми товариств, трудовим колективом, із постачальниками, покупцями, бюдже том, банками, позабюджетними, страховими й іншими організаціями, вони функціонують у процесі придбання сировини, матеріа лів та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації виробленої продукції, в процесі інвестування, формування капіталу і резервів, створення й розподілу прибутку, при виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями, у проце сі сплати податків до бюджету, при отриманні й погашенні кредитів.
1.3 Формування та розподіл прибутку акціонерних товариств
Прибуток як економічна категорія відображає остаточну грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємства, його фінансового стану.
Прибуток є визначальним критерієм ефективності господарювання і основним джерелом ресурсів підприємства, основним фактором його економічного та соціального розвитку.
Основним нормативно-правовим документом, що регулює формування та розподіл прибутку підприємств є Закон України ,,Про оподткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року [2].
У загальному вигляді прибуток є різницею між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення.
Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменьшення зобов’язань, які збільшують власний капітал (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
Доходи підприємства формуються за рахунок:
1. Виручка від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання послуг);
2. Інші операційні доходи;
3. Фінансові доходи;
4. Інші доходи.
Витрати – зменьшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменьшення власного капіталу.
Валовий прибуток – різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Чистий дохід від реалізації визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації податку на додану вартість та акцизного збору [12, с. 321].
З урахуванням інших операційних доходів, адміністративних витрат і витрат на збут визначається фінансовий результат ( прибуток або збиток ) від загального обсягу операційної діяльності. Це означає, що прибуток від операційної діяльності є різницею між валовим прибутком, збільшеним на інші опер...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора