Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Вентиляція
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
НУ ˝Львівська політехніка˝
Кафедра ˝Теплогазопостачання
і вентиляції˝
Курсова робота
з дисципліни ˝Будівельна теплофізика˝
˝Розрахунок теплового режиму приміщення˝
Зміст курсової роботи
1.Комплексний теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій.
1.1.Кліматологічні дані місця будівництва ст.5-6.
1.2.Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджуючих конструкцій:
1.2.1.Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни ст.
1.2.2.Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття ст.
1.2.3.Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом ст.
1.2.4.Теплотехнічний розрахунок вікон ст.
1.3.Розрахунок тепловтрат в характерних перетинах стіни ст.
1.4.Перевірка зовнішніх захищень на повітропроникність ст.
1.5.Перевірка вологісного стану стіни ст.
1.5.1.Перевірка умов конденсації водяної пари на внутрішній поверхні стіни при сталій температурі внутрішнього повітря ст.
1.5.2.Перевірка умов конденсації при змінній температурі ст.
1.5.3.Розрахунок вологісного стану стіни ст.
1.5.4.Перевірка опору паро проникності стіни ст.
1.6.Перевірка показника теплозасвоєння підлоги ст.
1.Перевірка теплостійкості огороджуючих конструкцій для теплого періоду року.
2.1.Перевірка теплостійкості стіни в літній період року при сумісній дії на неї температури зовнішого повітря і сонячної радіації ст.
1.Перевірка теплового режиму приміщення для холодного періоду року.
3.1.Підрахунок втрат теплоти ст.
3.2.Перевірка другої умови комфортності ст.
3.3.Перевірка відповідності теплового режиму приміщення першій умові комфортності теплової обстановки ст.
3.4.Перевірка теплостійкості приміщення при подаванні теплоносія 6 годин і перервою 18 годин ст
Список літератури ст.
1.Комплексний теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій.
1.1.Кліматологічні дані місця будівництва
Для міста Ужгород виписую наступні кліматологічні дані з додатку 8.[4]:
- розрахункова графічна широта: 48оп.ш.
- барометричний тиск: 990 гПа
- швидкість вітру для холодного періоду року (параметри Б) 1м/с.
З таблиці ˝Температура зовнішнього повітря˝ з додатку 6.[3]:
- абсолютна мінімальна температура - 28 оС;
- середня за місяцями температура зовнішного повітря:
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Температура зовнішнього повітря, оС
-3,1
-0,7
4,8
10
15,6
18,4
20,5
19,7
18,5
9,7
4,9
0,1
- середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92: -18 оС;
- середня температура періоду з середньодобовою температурою повітря ≤8оС (середня температура опалювального періоду): 1,6 оС;
- тривалість періоду з середньою температурою ≤8оС (тривалість опалювального періоду): 162 діб.
З додатка 6.[3] також виписуємо:
- максимальне значення амплітуди добових коливань температури зовнішнього повітря в липні 15,8 оС:
Середня за місячними пружність водяної пари зовнішнього повітря:
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Пружність водяної пари зовнішнього повітря, оС
4,5
4,6
5,6
8,4
11,3
14,7
15,8
15,7
12,6
9
7,5
5,6
З дод.4.[3]:
- повторюваність напрямків вітру у відсотках і середні швидкості вітру м/с за напрямками у січні і липні:
Січень
Липень
Пн
Пн.Сх
Сх
Пд.Сх
Пд
Пд.Зх
Зх
Пн.Зх
Пн
Пн.Сх
Сх
Пд.Сх
Пд
Пд.Зх
Зх
Пн.Зх
%
10
10
14
40
8
2
4
12
14
18
11
15
9
6
7
20
м/с
4,2
4
3,1
3,6
2,9
2,4
2
4
3,2
3,2
3,1
3,1
3,2
2,6
2,8
3,4
З дод.7.[3]:
Залежно від геодезичної широти міста Ужгорода:
для 48о північної широти:
максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації, Вт/м2 (пряма плюс розсіяна) для вертикальних поверхонь західної орієнтації:
максимальна сонячна радіація імах=657 Вт/м2;
середньодобова сонячна радіація ісер=159 Вт/м2.
1.2.Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджуючих конструкцій:
1.2.1.Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
Вся територія України розбита на 4 температурні зони, що відображенні на карті-схемі, точніше температурну зону можна знайти за кількістю градусо-діб (КГД) опалювального періоду за формулою:
КГД=( tв - tо.п.)*zо.п.
де: tв-середня температура внутрішнього повітря;
tо.п.-середня температура опалювального періоду;
zо.п.-тривалість опалювального періоду.
КГД=[20-1,6]*162=2980,8 градусо-діб
КГД=2980,8 градусо-діб – це відповідає ІІІ – й температурній зоні.
Згідно таблиці 1.[1]:
Rq.min.=2,2 (м2*К)/Вт.
Приймаємо, що в житловому будинку вологісний режим – нормальний. За додатком К.[1], при нормальному вологісному режимі умов експлуатації огороджуючих конструкцій приймаємо Б.
1.Поризований гіпсоперлітовий розчин, з додатка
Л, п.52.[1]:
γ01=500 кг/м3
δ1=0,02 м
λ1=0,19 Вт/(м*К)
S1=2,95 Вт/(м2*К)
μ1=0,43 м2/(м*год*Па)
2.Залізобетон, з додатка Л, п.81.[1]:
γ02=2500 кг/м3
λ2=2,04 Вт/(м*К)
δ2=0,06 м
S2=18,95 Вт/(м2*К)
μ2=0,03 м2/(м*год*Па)
3.Перлітопластбетон,з додатка 3*,п.154.[2]:
γ03=200 кг/м3
λ3=0,06 Вт/(м*К)
δ3=х м
S3=1,01 Вт/(м2*К)
μ3=0,008 м2/(м*год*Па)
4.Плити з гіпсу, з додатка Л, п.66.[1]:
γ03=1200 кг/м3
λ3=0,47 Вт/(м*К)
δ3=0,03 м
S3=6,7 Вт/(м2*К)
μ3=0,1 м2/(м*год*Па)
З рівняння загального теплового опору стіни визначаємо товщину утеплювача δ3:
; (3).[3]
Приймемо, що Rзаг=Rq.min.=2,2 (м2*К)/Вт;
άв-коефіцієн тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, Вт/(м2*К);
άз-коефіцієн тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, Вт/(м2*К);
δ – товщина шару, м;
λ – розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару, Вт/(м*К).
З додатку Е.[1]:
άв=8,7 Вт/(м2*К);
άз=23 Вт/(м2*К);
;
;
δ3=0,11 м.
Приймаємо утеплювач товщиною δ3=0,12 м.
Тоді загальна товщина стіни δст.=0,23 м. Що відповідатиме нормованому термічному опору.
*Із забезпеченням надійності стіни вносимо поправку до шару залізобетону в конструкції стіни і ставимо товщину залізобетонної стінки δ2=0,08 м.
Тоді:
;
δ3=0,11 м.
Приймаємо утеплювач товщиною δ3=0,12 м.
Тоді загальна товщина стіни δст.=0,25 м.
;
;
Rзагдійсне ≥ Rq.min.
2,367 ≥ 2,2
Термічний опір стіни відповідає нормованим вимогам.
1.2.2.Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття
1.Багатопустотна залізобетонна плита, з таблиці Л,п.81.[1]:
δ1=0,220 м
γ1=2500 кг/м3
λ1=2,04 Вт/(м*К).
2.Гідроізоляція, руберойд, з таблиці Л,п.100.[1]:
δ2=0,002 м
γ2=600 кг/м3
λ2=0,17 Вт/(м*К).
3.Утеплювач, перлітопластбетон, з додатку 3*,п.154.[2]:
δ3=х м
γ3=200 кг/м3
λ3=0,06 Вт/(м*К).
4.Цементно – піщана стяжка, з таблиці Л,п.83.[1]:
δ3=0,04 м
γ3=1600 кг/м3
λ3=0,81 Вт/(м*К).
Визначимо термічний опір залізобетонної плити. Оскільки конструкція плити неоднорідна в теплотехнічному відношенні, то її термічний опір визначають таким чином:
а).площинами паралельними напрямку теплового потоку плити умовно ділимо на ділянки, з яких І ділянка неоднорідна, а ІІ однорідна ділянка.
Круглі отвори замінюємо на рівновеликі квадрати:
Sкруга=Sквадрата,
,
З таблиці Л,п.81.[1]:
- визначимо коефіцієнт теплопровідності залізобетону:
λ1=2,04 Вт/(м*К)
З таблиці И.1.[1]:
- визначаємо термічний опір повітряного прошарку при потоці теплоти знизу вгору: Rп.пр.=0,15 (м2*К)/ Вт
Визначимо термічний опір в перетині І:
Визначимо термічний опір в перетині ІІ:
Термічний опір плити паралельно тепловому потоку:
; (5).[3].де:
FI, FII – площі окремих ділянок захищення, м3;
RI, RII – термічні опори вказаних ділянок захищення, (м2*К)/Вт.
б).Площинами перпендикулярними напрямку теплового потоку, плиту умовно ділять на ділянки, з яких І ділянка однорідна, а ІІ неоднорідна ділянка.
Визначимо термічний опір в перетині І:
Визначимо термічний опір в перетині ІІ:
,
де RІ=0,15 (м2*К)/ Вт,
;
;
Термічний опір захищення перпендикулярно тепловому потоку визначаємо як силу термічних опорів окремих ділянок:
Приведений термічний опір плити перекриття визначаємо за формулою:
,
якщо різниця між Rп і R не перевищує 25%.
Отже:
,(6).[3].
Прирівнюємо потрібний термічний опір горищного перекриття з нормальним: Rпотр=Rнорм.
З таблиці 1.[1]: Rнорм=2,6 (м2*К)/Вт, для горищного перекриття для третьої температурної зони.
Товщина утеплювача х шукаємо за формулою:
;(3).[3].
де άв-коефіцієн тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, Вт/(м2*К);
άз-коефіцієн тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, Вт/(м2*К);
З додатку Е.[1]:
άв=8,7 Вт/(м2*К);
άз=12 Вт/(м2*К);
;
;
х=0,13 м.
Приймаємо утеплювач перлітопластбетон товщиною δ3=0,14 м.
Тоді загальна товщина горищного перекриття буде δгор.пер.=0,402 м.
;
;
Rзагдійсне≥Rq.min.
2,75 ≥ 2,6
Термічний опір горищного перекриття відповідає нормованим вимогам.
1.2.3.Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом
1. Багатопустотна залізобетонна плита, з таблиці Л,п.81.[1]:
δ1=0,220 м
γ1=2500 кг/м3
λ1=2,04 Вт/(м*К).
2.Гідроізоляція, руберойд, з таблиці Л,п.100.[1]:
δ2=0,002 м
γ2=600 кг/м3
λ2=0,17 Вт/(м*К).
3.Утеплювач, перлітопластбетон, з додатку 3*,п.154.[2]:
δ3=х м
γ3=200 кг/м3
λ3=0,06 Вт/(м*К).
4.Цементно – піщана стяжка, з таблиці Л,п.83.[1]:
δ3=0,04 м
γ3=1600 кг/м3
λ3=0,81 Вт/(м*К).
5.Дуб поперек волокон, з таблиці Л,п.71.[1]:
δ3=0,02 м
γ3=700 кг/м3
λ3=0,23 Вт/(м*К).
Визначимо термічний опір залізобетонної плити. Оскільки конструкція плити неоднорідна в теплотехнічному відношенні, то її термічний опір визначають таким чином:
а).площинами паралельними напрямку теплового потоку плити умовно ділимо на ділянки, з яких І ділянка неоднорідна, а ІІ однорідна ділянка.
Круглі отвори замінюємо на рівновеликі квадрати:
З таблиці Л,п.81.[1]:
- визначимо коефіцієнт теплопровідності залізобетону:
λ1=2,04 Вт/(м*К)
З таблиці И.1.[1]:
- визначаємо термічний опір повітряного прошарку при потоці теплоти знизу вгору: Rп.пр.=0,19 (м2*К)/ Вт
Визначимо термічний опір в перетині І:
Визначимо термічний опір в перетині ІІ:
Термічний опір плити паралельно тепловому потоку:
; (5).[3].де:
FI, FII – площі окремих ділянок захищення, м3;
RI, RII – термічні опори вказаних ділянок захищення, (м2*К)/Вт.
б).Площинами перпендикулярними напрямку теплового потоку, плиту умовно ділять на ділянки, з яких І ділянка однорідна, а ІІ неоднорідна ділянка.
Визначимо термічний опір в перетині І:
Визначимо термічний опір в перетині ІІ:
,
де RІ=0,19 (м2*К)/ Вт,
;
;
Термічний опір захищення перпендикулярно тепловому потоку визначаємо як силу термічних опорів окремих ділянок:
Приведений термічний опір плити перекриття визначаємо за формулою:
,
якщо різниця між Rп і R не перевищує 25%.
Отже:
,(6).[3].
Прирівнюємо потрібний термічний опір підвального перекриття з нормальним: Rпотр=Rнорм.
З таблиці 1.[1]: Rнорм=2,2 (м2*К)/Вт, для підвального перекриття для третьої температурної зони.
Товщина утеплювача х шукаємо за формулою:
;(3).[3].
де άв-коефіцієн тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення, Вт/(м2*К);
άз-коефіцієн тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції, Вт/(м2*К);
З додатку Е.[1]:
άв=8,7 Вт/(м2*К);
άз=12 Вт/(м2*К);
;
;
х=0,10 м.
Приймаємо утеплювач перлітопластбетон товщиною δ3=0,11 м.
Тоді загальна товщина підвального перекриття буде δпер.підвал.=0,392 м.
;
;
Rзагдійсне≥Rq.min.
2,36 ≥ 2,2
Термічний опір над перекриттям неопалювальним підвалом відповідає нормованим вимогам.
1.2.4.Теплотехнічний розрахунок вікон
З таблиці (1).[1], виписуємо потрібний термічний опір для третьої температурної зони:
З додатка М, таблиці М.1.[1], підбираємо таку конструкцію вікна:
вікно однокамерне
варіант скління 4М1-16-4К
газовий склад середовища камер склопакетів-100% Повітря
Опір теплопередачі вікна становить:
0,53 ≥ 0,5
Термічний опір вікна відповідає нормованим вимогам.
1.3.Розрахунок тепловтрат в характерних перетинах стіни
Температура повітря будь-якого шару захищення або в будь-якому його перетині можна знайти за формулою:
.(29).[3].
де - сума термічних опорів захищень або його однорідної частини від внутрішньої поверхні до перетину, температур в якому ним необхідно визначити.
Для зовнішньої температури найбільш
холодної п’ятиденки tз=-18 оС
Для абсолютно мінімальної температури
зовнішнього повітря tз=-28 оС
1.4.Перевірка зовнішніх захищень на повітропроникність
При інфільтрації повітря через захищення останні чинять опір повітропроникності. Отже зовнішні захищення повинні мати певний опір повітропроникності, який нормується і називається потрібним опором повітропроникності Rіпотр.
Перевірка вікон на повітропроникність
Вписуємо опір повітропроникності однокамерного вікна з двома ущільненими притворами з додатку (10).[3].
Потрібний опір повітропроникності вікна визначається за формулою:
де - нормована повітропроникність захищень, кг/(м2*год);
ΔP – різниця тисків на зовнішній і внутрішній поверхні захищень, Па.
ΔPв=10Па – різниця тисків повітря, при якій визначаються опір повітропроникності вікна Rв.
З таблиці 1.[1].
.(32).[3].
де Н=19,6м – висота будинку;
γз, γв – питома вага відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря, Н/м3.
υ – максимальна із середніх швидкостей вітру по румбах за січень, повторюваність яких становить 16% і більше, м/с.
З таблиці 4.[5]. υ=3,6м/с.
βν – коефіцієнт, що враховує зміну швидкостей повітря за висотою будівлі.
З таблиці Т1.[1]. βν=0,55
Густину повітря визначаємо за формулою:
.(33).[3].
Список використаної літератури
1.ДБН В.2.6.-31:2006 «Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель» Київ, 2006.
2.СНип ІІ-3-79** «Строителыныэ нормы и правила. Нормы проектирования. Строительная теплотехника», Москва 1986.
3.Розрахунок теплового режиму приміщення. Методичні вказівки до курсової роботи з курсу «Будівельна теплофізика», Львів, НУ «Львівська політехніка», 1990.
4.СНиП 2.04.05-91* у Отопления, вентиляция и кондиционирование. –Киев, 1996р.
5.СНиП 2.01.01.-82 Строительная климатология и геофізики. – М.: Стройиздат, 1983.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора