Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Хмельницький національний університет
Кафедра радіоелектронних апаратів і телекомунікацій
Основи поштового зв’язку
Розрахункова робота
«Розрахунок обласної мережі перевезень поштових відправлень»
Зміст
1. Обласна мережа поштових відправлень………………………………………..3
1.1. Потоки навантаження між вузлами мережі…………………………………..4
1.2. Пропускна спроможність вузлів………………………………………………5
1.3. Розрахунок пропускної спроможності вузлів по транзитним поштовим відправлення…………………………………………………………………………6
2. Оптимізація плану перевезень поштових відправлень за критерієм мінімуму витрат на оброблення………………………………………………………………..7
2.1. Обмеження на перевезення поштових відправлень
через транзитні вузли……………………………………………………………….7
2.2. Формування цільової функції…………………………………………………..9
2.3. Підготовка вихідних рівнянь для рішення транспортної задачі…………....10
2.4. Складання транспортних таблиць…………………………………………….11
3. Рішення задачі оптимізації переверень поштових відправлень на ЕОМ…….14
3.1. Упорядкування транспортних таблиць у числовому виді…………………..14
3.2. Приведення транспортних таблиць до машинного виду……………………16
3.3. Аналіз отриманих результатів………………………………………………...18
Висновок…………………………………………………………………………….21
Список використаної літератури…………………………………………………..22
1. Обласна мережа поштових відправлень
Обласна мережа перевезення ПВ показана на рис. 1. Наведена мережа охоплює 6 районів Володимирецький, Дубровицький, Сарненський, Рокитнівський, Костопільський, Рівненський,. З них 5 є районними центрами Володимирець, Дубровиця, Сарни, Рокитне, Костопіль, і одне Рівне є обласним центром.Надалі зручно користуватися цифровими позначеннями вузлів мережі, що показані в табл. 1.
Таблиця 1
Найменування
Позначення
Дубровиця
1
Володимирець
2
Сарни
3
Костопіль
4
Рівне
5
Рокитне
6
Рисунок. 1 - Обласна мережа перевезення ПВ
1.1.Потоки навантаження між вузлами мережі
Навантаження між вузлами мережі Q ij визначається кількістю ПВ, що відправляються з вузла i у вузол j . Це навантаження незупинно змінюється в залежності від різноманітних факторів, основним із яких є зниження поштового обміну. Кількість ПВ сьогодні різко знизилась і складає від 1 до 10 ПВ на добу, в той час як у 1990 р. це навантаження складало 0,2 - 2 тис. ПВ. Проте, незалежно від падіння навантаження, проведення розрахунків і складання оптимальних планів напрямку ПВ залишається доцільним, тому що призводить до мінімізації витрат праці і коштів з даною матеріально-технічною базою вузлів зв'язку. Виконаємо розрахунки оптимального плану напрямку ПВ між вузлами мережі для добових потоків навантажень, поданих у табл.2.
Таблиця 2
Вузливідправлення
Вузли призначення
1
2
3
4
5
6
1
-
5
6
3
6
6
26
2
5
-
7
6
4
6
28
3
7
5
-
4
6
3
25
4
4
5
5
-
7
4
25
5
7
5
6
5
-
5
28
6
4
4
4
5
8
-
25
27
24
28
23
31
24
1.2. Пропускна спроможність вузлів
На пропускну спроможність вузла при обробці ПВ впливає оснащеність вузла засобами механізації, автоматизації і транспорту. Так, наприклад, чисельне значення пропускної спроможності залежить від фактичної продуктивності поштооброблювальної машини та інших засобів механізації, що установлені у вузлі Пф , а також від мінімального числа годин роботи цих засобів на добу t min . При цьому пропускна спроможність вузла може бути обчислена за формулою:
Wдоб. min = Пф * t min
В даний час у зв'язку зі зменшенням поштових потоків застосування високопродуктивних машин стає недоцільним. Оброблення ПВ виконується вручну, що призводить до зменшення пропускної спроможності вузла. Так, наприклад, якщо раніше при великих потоках розмір пропускної спроможності вузла складав 0,2 - 20 тис. ПВ на добу, то сьогодні вона не перевищує 400 ПВ. У результаті статистичного аналізу отримані вихідні значення пропускних спроможностей і витрат на оброблення ПВ у вузлах мережі. Ці дані будуть використовуватися в подальших розрахунках і наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Номер вузла (i)
1
2
3
4
5
6
Пропускна спроможність вузла Wi ,(шт.)
300
300
340
340
330
350
Витрати на обновлення ПВ Сі ,(люд.хв./шт.)
2
3
3
4
5
2
1.3. Розрахунок пропускної спроможності вузлів по транзитним поштовим відправленням
Пропускна спроможність кожного вузла мережі в загальному випадку може бути використана на оброблення вхідних, вихідних і транзитних ПВ. Для того, щоб визначити, які з вузлів повинні бути використані для оброблення транзитних ПВ, необхідно знати пропускну спроможність Wi , що залишається вільною після оброблення вхідних і вихідних ПВ. Саме ця частина пропускної спроможності може бути використана для оброблення транзиту. Одержати це значення пропускної спроможності можна шляхом віднімання з загальної пропускної спроможності вузла частини пропускної спроможності, використовуваної для оброблення вихідних і вхідних ПВ. При цьому справедлива формула:
Для значень і = 1, 2, 3…9, де Qij , Qji – добові потоки навантаження для вихідних і вхідних вузлів (див. табл. 2).
Розрахуємо для всіх вузлів мережі протускну спроможність по транзиту.
= 300-26-27=247
= 300-28-24=248
= 340-25-28=287
= 340-25-23=292
= 330-28-31=271
= 350-25-24=301
З проведених розрахунків видно, що вузли мережі мають достатню пропускну спроможність по транзиту, що безпосередньо впливає на вибір критерію оптимальності. У даному випадку, коли пропускна спроможність вузлів по транзиту достатня в умовах відносно невеликих потоків, як критерій оптимальності виберемо мінімум коштів і витрат робочого часу на оброблення і пересилання. У випадку, якщо пропускна спроможність вузлів була б нижче розміру потоків, то задачу прийшлося б вирішувати на мінімум неопрацьованих ПВ.
2. Оптимізація плану перевезень поштових відправлень за критерієм мінімуму витрат на оброблення.
2.1. Обмеження на перевезення поштових відправлень через транзитні вузли
Запишемо обмеження за навантаженням для усіх вузлів мережі, що не мають прямих транспортних зв'язків.
Рівняння між вузлом 1 та іншими вузлами:
X132 = Q12,
X231 = Q21,
X126 = Q16,
X621 = Q41,
X124 + X134 +X164 = Q14,
X421 + X431 + X461 = Q41,
X135 + X1245 +X165 = Q15,
X531 + X5421 + X561 = Q51,
У рівняннях змінні X132 , X231 , X126 , X621 явно відомі, тому їх можна виключити, що спростить систему рівнянь-обмежень. Надалі врахуємоцю обставину, тобто рівняння з одним невідомим записувати не будемо.
Рівняння між вузлом 2 та іншими вузлами будуть:
X245 + X235 +X265 = Q25,
X542 + X532 + X562 = Q52,
X264 + X234 = Q24,
X462 + X432 = Q42,
Рівняння для вузла 3 :
X326 + X346 +X316 = Q36,
X623 + X643 + X613 = Q63,
X324 + X3124 +X354 = Q34,
X423 + X4213 + X453 = Q43,
X345 + X3245 +X3265 = Q35,
X543 + X5423 + X5623 = Q53,
Дотримання цих умов забезпечує перевезення ПВ в усіх напрямках у заданій кількості при допущенні, що пропускна спроможність вузлів не нижче навантаження, що надходить. Тому що кожний вузол має обмежену пропускну спроможність за обробленням транзиту, то рішення може бути реальним тільки в тому випадку, якщо кількість транзитних ПВ, що направляються через вузол, не буде перевищувати пропускну спроможність цього вузла. Запишемо обмеження пропускної спроможності вузлів мережі за транзитом:
X316 + X 613 +X4213 + X3124 ≤W11
X124 + X421 + X1245 + X5421 + X623 + X326 + X324 + X423 + X237 + X4213 + +X3124+X3124 + X3265 + X5623 ≤ W21,
X134 + X431 + X135 + X531 + X235 + X532 ≤ W31,
X1245 + X5421 + X245 + X542 + X346 + X643 + X345 + X543 + X3245 + X5423 ≤ W41,
X354 + X453 ≤ W51,
X264 + X462 + X164 + X165 + X561 + X265 + X562 + X3265 + X5623 ≤ W61,
Всі записані рівняння у вигляді рівностей і нерівностей утворюють одну єдину систему обмежень. Всякий план напрямку ПВ, що задовольняє цій системі обмежень, буде реальним, якщо вважати пропускну спроможність транспорту достатньо великою.
2.2. Формування цільової функції
У нашому випадку критерієм оцінки оптирисьного плану напрямку ПВ є цільова функція у вигляді розміру витрат на оброблення транзитних ПВ. Цільова функція може бути подана сумою добутків витрат на оброблення одного ПВ у вузлі на відповідну величину потоку ПВ.
Отже, задача полягає в тому, щоб із множини допустимих рішень знайти саме таке, щоб забезпечувалося виконання завдання з мінімально можливими витратами. Запишемо вираз для цих витрат:
Z = C1(X316 + X613 +X4213 + X3124) + C2(X124 + X421+ X1245 + X5421 + X623 + X326+ +X324 + X423 + X4213+X3124 + X3245 + X3265+ X5623) + C3(X134 + X431 + X135 + X531+ +X235 + X532 )+C4 (X1245 + X5421 + X245 + X542 + X346 + X643 + X345 + X543+ X643 + X3245 + X5423) + C5 (X345 + X453) +C6 (X264 + X462 + X164 + X165 + X561 + X265 + X562 + X3265 + X5623).
Отриману задачу можна вирішити симплексним методом. Проте може виявитися можливим використання менш трудомістких методів. В одержаній системі рівнянь-обмежень кожне невідоме зустрічається тільки в двох обмеженнях і притому із коефіцієнтом +1. Ця властивість характерна для транспортних задач. На відміну від транспортної задачі в її звичайній постановці, тут перевезення однорідного вантажу з певного вузла допускається тільки у певні пункти споживання.
2.3. Підготовка вихідних рівнянь для рішення транспортної задачі
Якщо в одержаній системі рівнянь виключити з розгляду варіанти з використанням двох і більше транзитів, то задача значно спрощується і може бути зведена до транспортної. Можливість такого підходу пояснюється тим, що розмір витрат на оброблення ПВ із двома транзитними вузлами більше, ніж з одним. Крім того варіанти з двома і більше транзитами значно збільшують строки проходження ПВ, тому є небажаними. У тих випадках, коли напрямок ПВ із двома і більше транзитами є єдиним варіантом, такі маршрути можуть бути однозначно визначені і виключені з подальшого розгляду.
Формування системи рівнянь
Всі перераховані можливості приведення задачі до транспортної дозволяють одержати такі рівняння-обмеження:
X124 + X134 +X164 = Q14,
X421 + X431 + X461 = Q41,
X135 +X165 = Q15,
X531+ X561 = Q51,
X245 + X235 +X265 = Q25,
X542 + X532 + X562 = Q52,
X264 + X234 = Q24,
X462 + X432 = Q42,
X326 + X346 +X316 = Q36,
X623 + X643 + X613 = Q63,
X324 +X354 = Q34,
X423 + X453 = Q43,
X316 + X 613 ≤W11
X124 + X421 + X623 + X326 + X324 + X423 + X237 ≤ W21,
X134 + X431 + X135 + X531 + X235 + X532 ≤ W31,
X245 + X542 + X346 + X643 + X345 + X543 ≤ W41,
X354 + X453 ≤ W51,
X264 + X462 + X164 + X165 + X561 + X265 + X562 ≤ W61,
Цільова функція у вигляді розміру витрат на оброблення транзитних ПВ у вузлах мережі буде мати такий вид:
Z = C1(X316 + X 613) + C2(X124 + X421 + X623 + X326 + X324 + X423 + X237) + C3(X134 + X431 + X135 + X531 + X235 + X532 ) + C4 (X245 + X542 + X346 + X643 + X345 + X543) + C5 (X354 + X453) + C6 (X264 + X462 + X164 + X165 + X561 + X265 + X562).
2.4. Складання транспортних таблиць
Для розгляду можливих варіантів напрямку ПВ з одним транзитом складається допоміжна табл. 4. В основу складання таблиці беруться обмеження за навантаженням для транзитних вузлів.
Таблиця 4
Пункти
відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
5
6
1
2,3,6
3,6
2
3,6
3,4,6
3
2,5
2,4,1
4
2,3,6
3,6
2,5
5
3,6
3,4,6
6
2,4,1
Користуючись табл. 4, побудуємо математичну модель, в яку включимо всі потоки з одним транзитом. Попередньо необхідно ввести нову індексацію невідомих і потоків. Перелік старих і нових індексів зведено в табл. 5.
Таблиця 5
Стара індексація
Нова індексація
Стара індексація
Нова індексація
Стара індексація
Нова індексація
Q14
Q1
X214
X21
X241
X27
Q15
Q2
X314
X31
X341
X37
Q24
Q3
X614
X61
X641
X67
Q25
Q4
X315
X32
X342
X38
Q34
Q5
X615
X62
X642
X68
Q36
Q6
X324
X33
X243
X29
Q41
Q7
X624
X63
X543
X59
Q42
Q8
X325
X34
X351
X3,10
Q43
Q9
X425
X44
X651
X6,10
Q51
Q10
X625
X64
X352
X3,11
Q52
Q11
X234
X25
X452
X4,11
Q63
Q12
X534
X55
X652
X6,11
X236
X26
X263
X2,12
X436
X46
X463
X4,12
X136
X16
X163
X1,12
Далі з урахуванням нової індексації складається транспортна табл. 6.
Таблиця 6
Пункти відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
ф
1
М
М
М
М
М
С1
М
М
М
С1
М
С1
О
W11
2
С2
М
М
М
С2
С2
С2
М
С2
М
М
С2
О
W21
3
С3
С3
С3
С3
М
М
С3
С3
М
С3
С3
М
О
W31
4
М
М
М
С4
М
С4
М
М
М
М
С4
С4
О
W41
5
М
М
М
М
С5
М
С5
М
С5
М
М
М
О
W51
6
С6
С6
С6
С6
М
М
С6
С6
М
М
С6
М
О
W61
Qj
Q1
Q2
Q3
Q4
Q5
Q6
Q7
Q8
Q9
Q10
Q11
Q12
Qф
Транспортна таблиця являє собою матрицю 6 на 13, в якій є 31 невідомi, що представляють собою обсяги перевезених ПВ з пунктів відправлення в пункти призначення. Ці невідомі Xij повинні бути записані в тих клітинах таблиці, в яких проставлені значення витрат у транзитних вузлах Cі . Рішення задачі можна спростити, якщо поділити загальне число невідомих на дві групи (підзадачі), в яких змінні будуть незалежними, тобто будуть знаходитися в різних рядках і стовпцях табл. 3. Незаповнені матриці цих двох спрощених підзадач наведені в табл. 7 і 8.
Таблиця 8
Пункти відправлення
Пункти призначення
5
6
7
8
9
10
11
12
ф
1
М
С1
М
М
М
С1
М
С1
О
W11
2
С2
С2
С2
М
С2
М
М
С2
О
W21
3
М
М
С3
С3
М
С3
С3
М
О
W31
4
М
С4
М
М
М
М
С4
С4
О
W41
5
С5
М
С9
М
С5
М
С9
С9
О
W51
6
М
М
С6
С6
М
М
С6
М
М
W61
Qj
Q5
Q6
Q7
Q8
Q9
Q10
Q11
Q12
Qф
Таблиця 7
Пункти відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
ф
2
С2
М
М
М
О
W21
3
С3
С3
С3
С3
О
W31
4
М
М
М
С4
О
W41
6
С6
С6
С6
С6
О
W61
Qj
Q1
Q2
Q3
Q4
Qф
3. Рішення задачі оптимізації переверень поштових відправлень на ЕОМ
3.1. Упорядкування транспортних таблиць у числовому виді
Розглянуті в попередньому розділі табл. 7 і табл. 8 показують можливість поділу досить складної транспортної задачі на дві більш прості незалежні підзадачі. Вирішуючи кожну з підзадач окремо, одержимо значення невідомих потоків ПВ через транзитні вузли і дві незалежні цільові функції мінімальних витрат на оброблення цих ПВ Z1 i Z2. Загальна цільова функція буде визначатися сумою Z = Z1 + Z2. Заповнимо раніше отримані табл. 7 і 8 конкретними числовими значеннями:
1.Витрати на оброблення одного ПВ в транзитних вузлах (люд∙хв). Ці витрати далі будемо називати вартостями:
Для першої підзадачі
С1 = 2 люд∙хв, С2 = 3 люд∙хв, С3 = 3 люд∙хв, С4 = 4 люд∙хв,
С5 = 5 люд∙хв, С6 = 2 люд∙хв.
Для другої пвдзадачі
С2 = 3 люд∙хв, С3 = 3 люд∙хв, С4 = 4 люд∙хв, С6 = 2 люд∙хв.
2. Потік транзитних ПВ між вузлами, що мають один транзитний, фактично визначається кількістю ПВ на добу:
Q1=Q14=3, Q2=Q15=6, Q3=Q24=6, Q4=Q25=4, Q5=Q34=4, Q6=Q36=6, Q7=Q41=4, Q8=Q42=5, Q9=Q43=5, Q10=Q51=6, Q11=Q52=5, Q12=Q63=4.
3. Пропускна спроможність вузла по обробленню транзитних ПВ на добу:
W11=247, W21=248, W31=287, W41=292, W51=271, W61=301.
4. Для приведення до збалансованої моделі уводиться фіктивний вузол (Ф) оброблення транзитних ПВ. Потік транзитних ПВ через цей фіктивний вузол для кожної із підзадач обчислюється окремо.
Для підзадачі 1 (табл. 7) фіктивний потік буде мати таке значення:
Qф1=(W1’+ W2’+W3’+ W4’ + W5’ + W6’ ) – (Q5 +Q6+Q7+Q8+Q9+Q10+Q11+Q12) =
=(247+248+287+292+271+301) – (4+3+4+5+5+6+5+4)=1646 – 36 =1610.
Для підзадачі 2 (табл. 8) обчислимо фіктивний потік ПВ:
Qф2=( W2’+W3’+ W4’ + W6’ ) – (Q1 +Q2+Q3+Q4) =
=(248+287+292+301) – (3+6+6+4)= 1128 – 19 =1109.
5. Значення коефіцієнта M приймемо достатньо великим М=900 . Для
підзадачі 1 одержимо заповнену числовими значеннями табл. 9.
Пункти відправлення
Пункти призначення
5
6
7
8
9
10
11
12
ф
1
900
2
900
900
900
2
900
2
0
247
2
3
3
3
900
3
900
900
3
0
248
3
900
900
3
3
900
3
3
900
0
287
4
900
4
900
900
900
900
4
4
0
292
5
5
900
900
900
5
900
900
900
0
271
6
900
900
2
2
900
900
2
900
0
301
Qj
4
3
4
5
5
6
5
4
1610
1646
Таблиця 9
У верхніх кутах кліток таблиці вказуються значення витрат (вартості) на оброблення одного транзитного ПВ.
Повинні дотримуватися обмеження за стовпцями і за рядками
Запишемо ці обмеження для табл. 9:
Q5 = Q34 = X25+X55 = X234+X534 = 4,
Q6 = Q36 = X16+X26+X46 = X136+X236+X436 = 3,
Q7 = Q41 = X27+X37+X67 = X241+ X241+ X641 = 4,
Q8 = Q42 = X38+X68 = X342+ X642 = 5,
Q9 = Q43 = X29+X59 = X243+X543 = 5,
Q10 = Q51 = X1,10+X3,10 = X651+X351 = 6,
Q11 = Q52 = X3,11+X4,11+X6,11 = X352+ X452 + X652 = 5,
Q12 = Q63 = X1,12+X2,12+X4,12 = X163+ X263 + X463 = 4,
W’1 = X16+X1,10+ X1,12 +X1ф = 247,
W’2 = X25+X26+ X27+X29 +X2,12 +X2ф = 248,
W’3 = X37+X38+ X3,10+X3,11 +X3ф = 287,
W’4 = X46 + X4,11 + X4,12+ X4ф = 292,
W’5 = X55 + X59 + X5ф = 271,
W’6 = X67 + X68 + X6,11+ X6ф = 301.
Для підзадачі 2 заповнена числовими значеннями табл. 10 буде мати вид:
Таблиця 10
Пункти відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
ф
2
3
900
900
900
О
248
3
3
3
3
3
О
287
4
900
900
900
4
О
292
6
2
2
2
2
О
301
3
6
6
4
1109
1128
Обмеження за стовпцями і за рядками для табл. 10, що записані через невідому величину потоків, будуть:
Q1 = Q14 = X21+X31+X61 = X214+X314 +X614 = 3,
Q2 = Q15 = X32+X62 = X315+X615 = 6,
Q3 = Q24 = X33+X63 = X324+X624 = 6,
Q4 = Q25 = X34+X44+X64 = X325+X425+X625 = 4,
W’2 = X21+X2ф = 248,
W’3 = X31+X32+X33 +X34 +XФ = 287,
W’4 = X44+X4ф = 292,
W’6 = X61 + X62 + X63 + X64 + X6ф = 301.
3.2. Приведення транспортних таблиць до машинного виду
Приведення транспортних таблиць до машинного виду полягає в тому, щоб привести у відповідність позначення, прийняті в реальній мережі й у програмі, для пунктів відправлень і призначень, для невідомих потоків навантаження, а також для обмежень і коефіцієнтів витрат на оброблення. У програмі прийняті такі позначення для підзадачі 1 табл. 9:
1. Пункти відправлення нумеруються послідовно, тобто (1, 2, 3, 4, 5), що відповідає пунктам відправлення по табл. 6 (1, 2, 3, 4, 5, 6). Пункти призначення нумеруються також послідовно, тобто (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9), що відповідає пунктам призначення в табл. 6 (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, Ф).
2. Коефіцієнти при невідомих Cij у програмі вказуються на пересіченні i рядка і j стовпця:
C(1,2) = C1 = 2, C(1,6) = 2, C(1,8)=2,
C(2,1) = C2 = 3, C(2,2) = C2 = 3, C(2,3) = C2 = 3, C(2,8) = C2 = 3,
C(3,3) = C3 = 3, C(3,4) = C3 = 3, C(3,6) = C3 = 3, C(3,7) = C3 = 3,
C(4,2) = C4 = 4, C(4,7) = C4 = 4, C(4,8) = C4 = 4,
C(5,1) = C5 = 5, C(5,5) = C5 = 5.
3. Обмеження за рядками (число рядків М = 6):
A(1) = W’1 = 247, A(2) = W’2 = 248, A(3) = W’3 = 287, A(4) = W’4 = 292,
A(5) = W’5 = 271, A(5) = W’6 = 301.
4. Обмеження за стовпцями (число рядків N = 9):
B(1) = Q5 = 4, B(2) = Q6 = 3, B(3) = Q7 = 4, B(4) = Q8 = 5, B(5) = Q9 = 5,
B(6) = Q10 = 6, B(7) = Q11 = 5, B(8) = Q12 = 4, B(9) = Qф = 1610.
5. Невідомі потоки Хij :
X(1,1) = X16 , X(1,6) = X1,10 , X(1,8) = X1,12,
X(2,1) = X25, X(2,2) = X26, X(2,3) = X27, X(2,5) = X29, X(2,8) = X2,12 ,
X(3,3) = X37, X(3,4) = X38, X(3,6) = X3,10 , X(3,7) = X3,11,
X(4,2) = X46, X(4,7) = X4,11, X(4,8) = X4,12,
X(5,1) = X55, X(5,5) = X59,
X(6,3) = X67, X(6,4) = X68, X(6,7) = X6,11.
Транспортна табл. 9, приведена до машинного виду, набуває вид табл. 11.
Таблиця 11
Пункти відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Аі
1
900
2
900
900
900
2
900
2
0
247
2
3
3
3
900
3
900
900
3
0
248
3
900
900
3
3
900
3
3
900
0
287
4
900
4
900
900
900
900
4
4
0
292
5
5
900
900
900
5
900
900
900
0
271
6
900
900
2
2
900
900
2
900
0
301
Вj
4
3
4
5
5
6
5
4
1610
1646
Складемо транспортну таблицю, приведену до машинного виду, для підзадачі 2, користуючись табл. 7 й умовними позначеннями, прийнятими в програмі:
Пункти відправлення нумеруються послідовно (1, 2, 3, 4), що відповідає пунктам відправлення в табл. 7 (2, 3, 4, 6). Пункти призначення нумеруються (1, 2, 3, 4, 5), що відповідає пунктам призначення в табл. 10 (1, 2, 3, 4, Ф).
Коефіцієнти при невідомих:
С(1, 1) =С1 = 3,
С(2,1) = С2 =3, С(2,2) = С2 = 3, С(2,3) = С2 = 3, С(2,4) = С2 = 3
С(3,4) = С3 = 4,
С(4,1) = С4 =2, С(4,2) = С4 = 2, С(4,3) = С4 = 2, С(4,4) = С4 = 2
Обмеження за рядками (число рядків М =4):
А(1) = W2' = 248, А(2) = W3' = 287, А(3) = W4' = 292, А(4) = W5' = 216.
Обмеження за стовпцями (число стовпців N=5):
В(1) = Q1 = 4, В(2) = Q2 = 6, В(3) = Q3 = 6, В(4) = Q4 = 4, В(5) = Qф =1109 .
Невідомі потоки:
X(1,1) =X21,
X(2,1) = X3 1, X(2,2) = X32, X(2,3) = X53, X(2,4) = X34,
X(3,4) = X44,
X(4,1) = X361, X(4,2) = X62, X(4,3) = X63, X(4,4) = X64,
Транспортна табл. 10 приводиться до машинного виду і подана табл. 12.
Таблиця 12
Пункти відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
ф
2
3
900
900
900
О
248
3
3
3
3
3
О
287
4
900
900
900
4
О
292
6
2
2
2
2
О
301
3
6
6
4
1109
1128
3.3. Аналіз отриманих результатів
У результаті виконання підзадачі 1 на ЕОМ одержане остаточне рішення, що мінімізує витрати на оброблення транзитних ПВ. Остаточне рішення підзадачі 1 подане в табл.13.
Пункти відправлення
Пункти призначення
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Аі
1
900
2
900
900
900
2
900
2
0
247
3
6
4
247