Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Фізичні якості людини та рухотворча функція
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
/
Студентська наукова робота на тему:
«Фізичні якості людини та рухотворча функція»
Фізичні якості людини
При різних рухотворчих діях у праці та в побуті цілісні функції організму знаходять свій вираз у якісних особливостях рухотворчої діяльності, у розвитку фізичних якостей: сили, швидкості,витривалості, гнучкості, спритності – і у різних взаємозв’язках між ними.
Під силою людини розуміють здатність розвивати одномоментне максимальне напруження м’язів. Величина сили визначається в Ньютонах. Вона залежить від рухотворчого навику та координації рухів, котрі забезпечують можливість участі максимальної кількості м’язів у тих чи інших рухах. Сила кожного м’язу залежить від розвитку внутрішньом’язової координації – рухових «одиниць». Сила кожного з м’язових волокон пов’язана з його будовою та біохімічним складом. При навантаженнях загального характеру сила залежить від функцій ЦНС, серцево-судинної системи, від тканинного дихання.
Витривалість при фізичних навантаженнях характеризується здатністю тривалий час виконувати роботу із заданою інтенсивністю. Вона залежить від формування рухотворчого навику і координації рухів, котрі забезпечують оптимальну кількість працюючих м’язів при оптимальній динаміці їх скорочення та розслаблення. При цьому, в процесі тренування формується змінність у роботі рухових «одиниць» у кожному з м’язів, перебудовується структура та біологічні процеси у кожному з м’язових волокон.
Тренування витривалості в циклічних видах спорту нерозривно пов’язане з удосконаленням функції дихання та кровообігу, виділення і терморегуляції.
Функції усіх систем не тільки забезпечують збереження ритму і динаміки м’язових скорочень, але й поновлення організму людини і всіх її працюючих систем в процесі роботи.
Витривалість залежить також від розвитку механізмів, які забезпечують переключення координації рухів (зміни у напруженнях різних груп м’язів, їх ритму і динаміки скорочень).
Швидкість – це здатність за найменший проміжок часу виконувати ті чи інші дії або задану роботу. У спорті швидкість визначається бігом на короткі дистанції. В основі цієї якості лежить особлива координація процесів у нервово-м’язовій системі, яка забезпечує швидке наростання процесів збудження у нервових центрах і мобілізацію за мінімальний відрізок часу функції м’язового скорочення. Швидкість також залежить від координації рухів, яка забезпечує скорочення тільки необхідних груп м’язів і швидке їх розслаблення, а також оптимальну змінність рухових «одиниць» у кожному із працюючих м’язів. Штангіст, наприклад, володіє великою швидкістю при одномоментному скороченні м’язів, коли мобілізується максимум рухів, однак він швидко втомлюється у спринтерському бігу, коли необхідно забезпечити змінність рухових «одиниць» і чергування напруження та розслаблення м’язів. При спринтерському бігу важливу роль відіграє інтенсивне постачання м’язів киснем, що залежить від тканинного дихання і мікроциркуляторних механізмів.
Під спритністю розуміють здатність людини виконувати складні по координації рухи при зміні динаміки їх виконання. Цими якостями повинні володіти усі спортсмени незалежно від виду спорту. Фізіологічною основою цієї якості є координаційні умовно-рефлекторні механізми, сформовані в умовах постійних корекцій у зв’язку з впливом умов виконання тих чи інших вправ. Ця якість напряму залежить від втоми, а тому збереження спритності у спорті вимагає розвитку витривалості. Спритність – найбільш складна, багатозначна якість, котра формується за допомогою спортивних та рухливих ігор.
Гнучкість – це здатність людини виконувати рухи з великою амплітудою; вона залежить від анатомічних особливостей суглобів, від еластичності зв’язкового апарату, м’язових сухожиль і м’язів, а також від здатності чергувати розслаблення і скорочення м’язів-антагоністів при даному русі в суглобах. Розвиток гнучкості пов’язаний з підвищенням еластичності м’язів, м’язових суглобів і зв’язок, з вдосконаленням координації роботи м’язів –антагоністів.
Результат спортивних вправ пов’язаний зі специфічним чергуванням кількісних особливостей рухотворчої діяльності і рухотворчих навиків. Втома, що по різному впливає на силу, спритність, швидкість, гнучкість, порушує їх взаємозв’язок; при цьому витривалість і працездатність зменшуються.
Втома
Втома – це стан, що виникає як наслідок роботи при недостатності поновлюваних процесів і проявляється у зниженні працездатності, порушенні координації регуляторних механізмів та у відчутті втомленості. Втома є причиною зниження працездатності та стійкості організму і виникнення багатьох хвороб.
Втома виникає як при локальному, так і при загальному фізичному навантаженні. Вона пов’язана зі зміною функціональної активності нервових центрів та їх взаємозв’язків, з порушеннями функцій нервово-м’язового синапсу, а також з виснаженням функціональних резервів у самому м’язі. Гостра втома виникає при роботі значної інтенсивності, що не відповідає рівню готовності організму до виконання даного фізичного навантаження.
При розумовій роботі втома характеризується зміною активності та взаємодії процесів збудження і гальмування у нервових центрах, а також порушенням динаміки кровообігу і кисневого обміну у корі великих півкуль головного мозку та в інших відділах ЦНС. Це призводить до розладу у динаміці умовно-рефлекторних механізмів як у другій, так і у першій сигнальній системах.
Боротьба з втомою пов’язана з оптимальною фізичною активністю, переключенням у роботі, з активним відпочинком, використанням раціонального харчування, зі встановленням гігієнічного способу життя.
Рухотворча функція. Підвищення стійкості організму людини до різних умов середовища
Проблема фізіологічної адаптації (пристосування) охоплює широке коло питань, які мають велике значення у житті людини. Людина буде здоровою, якщо навчиться керувати своїм фізіологічним станом, який забезпечує активне життя при коливанні умов внутрішнього та зовнішнього середовищ. Структура фізіологічного пристосування носить динамічний характер, вона постійно змінюється; у ній беруть участь різні органи і функціональні системи. Вони або активізуються, вдосконалюються, або виходять з ладу, що вимагає від організму мобілізації та додаткових компенсаторних зусиль.
Рухотворча функція забезпечує збереження і поглиблення зв’язків організму з навколишнім середовищем як за рахунок вдосконалення механізмів, які забезпечують керування складними по координації рухами, так і внаслідок розвитку сили, швидкості, витривалості.
Фізичне тренування здійснює різнобічний вплив на психічні функції, забезпечує їх діяльність і стійкість. Основа стійкості психіки закладається з дитинства. При цьому значення рухотворчої функції для розвитку мови і мислення особливо яскраво розкривається на ранніх етапах онтогенезу. Є численні дослідження стійкості уваги, пам’яті, здатності до усного рахунку різної складності, сприйняття деяких сторін мислення у тренованих і не тренованих людей. Стійкість параметрів, що вивчаються, оцінювалася за рівнем їх збереження під впливом втоми різного ступеню, а також за здатністю збереження працездатності у нічний час. Було встановлено, що стійкість вищезгаданих параметрів розумової діяльності перебувала у прямій залежності від рівня різносторонньої фізичної підготовки. При цьому, для збереження високого рівня психічних функцій, сміливості, рішучості, відповідне значення мали швидкість, сила, витривалість і спритність.
Розумова працездатність меншою мірою погіршується під впливом несприятливих факторів (ізоляції, гіподинамії, несприятливого мікроклімату та ін.), якщо в цих умовах відповідним способом застосовували фізичні вправи. Висока фізична тренованість забезпечує збереження низки показників вищої нервової діяльності, стійкості функцій другої сигнальної системи у людей різного віку.
Різностороння фізична підготовка сприяє розвитку активності різних м’язів, покращує функції внутрішніх органів та систем. Тренований організм вдосконалює механізми поновлення і швидкого повернення до норми навіть при значних фізичних та інших напруженнях, вдосконалюючи також і головні вегетативні системи, забезпечуючи стійкість внутрішнього середовища. Активні рухи стимулюють розвиток вегетативного середовища організму. Вони знижують підвищений і, навпаки, приводять до норми знижений тиск крові, нормалізують вміст холестерину у крові, позитивно впливають на сольовий обмін.
Отже, рухова функція – це основна функція людського організму. Та людина, яка постійно вдосконалює її, одночасно вдосконалює й свій організм.
06.10.2012 12:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора