Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Планування діяльності підприємств
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра регіонального управління
Курсова робота
з дисципліни
«Планування діяльності підприємства» на прикладі ДП “Бурштин”
Варіант -7
ЗМІСТ стор.
Вступ............................................................................................................
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його
виробничої програми..................................................................
Аналіз зовнішнього середовища підприємства...................
Сегментація ринку..................................................................
Вивчення ємності ринку підприємства.................................
Оцінка конкурентноздатності товару підприємства............
Планування ціни на товар підприємства...............................
Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства.......
Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для
виконання виробничої програми............................................
2.1. Планування виробничої програми підприємства.....................
2.2. Планування виробничої потужності підприємства..................
2.3. Розрахунок балансу часу при плануванні
виробничої програми................................................................
2.4. Розрахунок завантаженості виробничого обладнання.............
2.5. Планування матеріально-технічного забезпечення
підприємства..............................................................................
2.5.1. Планування потреби в матеріально-технічних
ресурсах...........................................................................
2.5.2. Баланс матеріальних ресурсів підприємства................
2.6. Планування праці і персоналу на підприємстві........................
2.6.1. Планування росту продуктивності праці.....................
2.6.2. Визначення планової чисельності робітників та
керівників для виконання виробничої програми........
2.7. Планування фонду заробітної плати на підприємстві..............
Розділ 3. Планування фінансової діяльності підприємства.......................
3.1. Планування зниження собівартості продукції
по окремим техніко-економічним факторам............................
3.2. Планування доходів і надходжень..............................................
3.3. Фінансовий план підприємства...................................................
Висновки та пропозиції.................................................................................
Список використаної літератури......................................................................
Вступ
Становлення і розвиток ринкових відносин в Україні потребує глибоких зрушень в усіх сферах економіки – одній з найважливіших сфер людської діяльності. Ринкова економіка по своїй суті є засобом, що стимулює ріст продуктивності праці і збільшення ефективності виробництва. Підвищення ефективності суспільного виробництва означає ефективніше використання наявних трудових ресурсів для збільшення випуску якісної і потрібної країні продукції, а також постійно співставляти затрати з отриманими результатами і вносити певні корективи для того, щоб вкладені кошти принесли максимальну віддачу. В умовах ринкової економіки підвищення ефективності виробництва на підприємстві невіддільно пов’язане із проблемою економіки всіх видів ресурсів.
Підприємство – це основна народногосподарська ланка країни, від результатів функціонування якої залежить економічний розвиток держави. В умовах ринкових відносин підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно саме, в першу чергу, зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшенні прибутковості.
Задоволення потреб населення на ринку у тій чи іншій продукції залежить від обсягу виробництва продукції на підприємстві, тобто від пропозиції. Проте, обсяг виробництва продукції на підприємстві залежить від того, наскільки ефективно спланована діяльність підприємства.
На будь-якому підприємстві перед запуском у виробництво ретельно сплановуються усі процеси, заходи, які матимуть місце для забезпечення ефективного виробництва.
Тому саме тема планування є актуальною для підприємств на усіх етапах його життєвого циклу.
Метою даної курсової роботи є планування використання МТР, МТЗ та персоналу на рідприємстві для виконання виробничої програми.
Також завданням є дослідження підприємства на ринку, тобто аналіз зовнішнього середовища, сегментів ринку, конкурентоспроможності продукції, визначення обсягів реалізації продукції та планування ціни на товар.
Об’єктом дослідження є ДП “Бурштин”.
Робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків.
У І розділі визначається місце підприємства на ринку та шляхи формування його виробничої програми.
В ІІ – проводиться планування використання ресурсів підприємства для виконання виробничої програми.
В ІІІ розділі планується фіансова діяльність підприємства на 2005 рік.
У висновках висвітлюється інформація про основні розрахунки під час написання роботи.
Розділ 1. Місце підприємства на ринку, шляхи формування його виробничої програми
1.1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства
Історія створення підприємства “Бурштин” сягає ще 1990р., коли ВО “Західкварцсамоцвіти” завершило роботи з розвідки, підрахунку запасів та підготовки матеріалів для експлуатації Клесівського родовища бурштину. Використовуючи соціально-політичну ситуацію тих часів, до розробки родовища потяглися комерційні структури, які увійшли до створеного у 1991р. МП ”Бурштин”. Проте їхній підхід до видобування і реалізації цінної сировини, яка в умовах набутої Україною незалежності увійшла до ряду дорогоцінних сировинних ресурсів та сприяла б поповненню бюджету країни, не відповідав загальнодержавним інтересам. Для вирішення цієї проблеми було проведено ряд заходів і випущено ряд документів на рівні Президента, Кабінету Міністрів, Рівненської обласної держадміністрації. Як наслідок, наказом Мінфіну України №17 від 10.03.93р. було створене державне підприємство “Укрбурштин”, основним завданням якого було захистити родовища бурштину від розкрадання і створити достатні виробничі потужності для видобутку та переробки бурштину у ювелірні вироби. У березні 2002 р. було проведено реорганізацію держаного підприємства “Укрбурштин” у дочірнє підприємство. Проте і це підприємство не змогло справитись з поставленим завданням у повній мірі, адже в останні роки працювало збитково. Тому відтепер його правонаступником є держане підприємство “Бурштин”.
Місцезнаходження підприємства: м. Рівне, вул. Київська, 94.
Підприємство створено з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері переробки сировини дорогоцінних металів та каміння, виробництва виробів з використанням дорогоцінних металів та каміння, а також отримання прибутку у цих та інших напрямках діяльності.
Предметом діяльності підприємства є :
переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння для виробничих, інвестиційних чи комерційних потреб (як товарної продукції);
виробництво виробів широкого вжитку та виробничо-технічного призначення з використанням дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння та їх реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках;
здійснення оптової та роздрібної торгівлі, в тому числі дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним та декоративним камінням, продуктами їх переробки (сировиною, напівфабрикатами, продуктами переробки, відходами, виробами з їх використанням), включаючи ввезення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння , дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з-за кордону та вивезенням з України;
зовнішньоекономічна діяльність;
вивчення та аналіз потенційних джерел інвестицій і діяльність з їх залучення у виробництво;
надання консультаційно-пошукових послуг з маркетингу ринків дорогоцінних металів, дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння, а також виробів з їх використанням;
надання транспортно-експедиційних послуг та послуг з митного оформлення вантажів;
надання послуг з переробки давальницької сировини резидентів та нерезидентів;
ведення таких видів діяльності, що є допоміжними та необхідними для реалізації цілей та предмету діяльності за умови, що така діяльність не суперечить чинному законодавству України.
Функціонування підприємства в ринкових умовах неможливе без комплексного аналізу факторів зовнішнього середовища, які впливають на його діяльність. До таких факторів, які не є контрольованими підприємством, відносять: технологічні (рівень розвитку НТП); міжнародні (вплив міжнародного ринку товарів); економічні (вплив інфляції, рівень зайнятості, стабільність національної валюти); політичні (законодавство країни ринку, урядові постанови укази президента); соціально-культурні (відношення до підприємства різних груп населення); ринкові (можливість проникнення на ринок, розподіл сегментів, перспектива розвитку ринку та його структури); конкуренти (умови, що домінують на ринку товарів, можливість співіснування, тощо).
Для оцінки загроз та можливостей впливу перерахованих факторів М.Х. Мескон та М. Альберт пропонують перелік загроз та можливостей, з якими підприємство зустрічається у зовнішньому середовищі.
Вплив зовнішнього фактора на підприємство розраховується за формулою:
(1);
де - оцінка впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства;
kФ - коефіцієнт, який враховує важливість впливу зовнішнього фактора, див. вихідні дані, табл.1, №1;
Y – значення впливу зовнішнього фактора на діяльність підприємства, обирається самостійно.
Значення “Y” М. Мескон рекомендує приймати в межах (-50...+50). Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів наведена в таблиці 1:
Таблиця 1
Оцінка загроз та можливостей зовнішніх факторів для підприємства
№ п/п
Фактори зовнішнього середовища
Коефіцієнт “kФ”
Значення впливу фактора “Y”
Оцінка впливу фактора “Зн”
1
2
3
4
5
1
Економічні
1,07
+30
+22,1
2
Ринкові
1,57
-40
-62,8
3
Політичні
0,37
+50
+18,5
4
Технологічні
2,07
+40
+82,8
5
Конкурентні
0,27
-20
-5,4
6
Міжнародні
1,17
-40
-46,8
7
Соціальні
0,17
+50
+8,5
Примітка. Значення “Y” в таблиці вибрано довільно, а значення коефіцієнта “k” – згідно вихідних даних.
Вплив зовнішніх факторів на діяльність підприємства визначається по шкалі Ф. Хедоурі (рис 1.).
Як бачимо, найсприятливішими фактомами впливу є технологічні, найнебезпечніші – ринкові.
1.2. Сегментація ринку
Підприємство при плануванні свого місця на ринку повинно орієнтуватись на його окремий сегмент – групу споживачів, які зайняті пошуком однотипних товарів та згодні їх купити.
Сегментація здійснюється за наступними принципами: кожен із сегментів, що розглядається має бути чітко вираженим; вибраний сегмент має бути досить значимим, щоб забезпечити прибуток підприємству; сегмент має бути доступним для застосування ефективних методів збуту.
В першу чергу необхідно визначитись, хто є споживачем товару: населення чи організації. Населення є в основному споживачем товарів широкого вжитку (ТШВ). Сегментація тоді здійснюється за такими ознаками:
Географічна – розташування регіону, чисельність та щільність населення, структура комерційної діяльності, клімат, динаміка розвитку регіону, рівень інфляції, тощо.
Демографічна – стать, вік, склад сім'ї та етап її життєвого циклу, сфера діяльності, освіта, релігійні переконання, національність, тощо.
Психографічна – суспільний клас (тобто стабільні групи суспільства, яким характерні споріднені цінності, уявлення, інтереси, поведінка), спосіб життя, тип особистості.
Поведінкова – рівень знань, взаємовідносини, норми споживання, ступінь використання товару, готовність купити товар, випадковість покупки, тощо.
Організації є в основному споживачами товарів промислового призначення (ТПП). Ознаки сегментації ринку ТПП подібні до ознак сегментації ринку ТШВ. Відмінність полягає в тому, що ринок ТПП сегментують в основному за географічними, а також за деякими соціально-економічними ознаками: розміри підприємств-покупців, структура каналів збуту, організаційні форми торгівлі, техніка і технологія закупівель. Другорядного значення набувають демографічні, культурні та поведінкові ознаки.
Спочатку необхідно розділити покупців залежно від концентрації їхніх складів. Чим ближче вони розміщені до підприємства-виробника, тим більшою буде частота поставок і ширшим асортимент товарів, які поставляються в одній пакувальній одиниці.
Демографічні ознаки сегментації ринку ТПП можуть стосуватись кількості працюючих, галузі спеціалізації, наявних ресурсів, а також демографічних особливостей осіб, що беруть участь у прийнятті рішень про купівлю.
Здійснивши сегментацію, виробник може вибрати той сегмент, на якому він буде концентрувати свої маркетингові зусилля.
1.3. Визначення ємності ринку підприємства
Ємність ринку – можливий об’єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об’єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку.
Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період.
Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою
QРИНКУ = n1 * n2 (2);
Де QРИНКУ – загальна ємність ринку в натуральних показниках;
n1 – кількість покупців товару, чол., див. вихідні дані, табл. 1, № 2;
n2 – кількість покупок здійснених середнім покупцем, шт., див. вихідні дані, табл. 1, № 3.
QРИНКУ = 400070*3=1200210 шт.
1.4. Оцінка конкурентноздатності товару
Конкурентноздатність – це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.
Рівень конкурентноздатності можна оцінити за допомогою системи одиничних, групових (зведених) та інтегральних показників.
Одиничний показник – відображає відсоткове відношення дійсної величини параметру до його величини, при якому елемент потреби повністю задовольняється.
Груповий показник – поєднує одиничні показники та показує ступінь задоволення потреби взагалі.
Інтегральний показник – чисельна характеристика конкурентноздатності товару, що є відношенням групового показника за технічними параметрами до групового показника за економічними параметрами.
Визначивши інтегральний показник, його значення порівнюють із нормативним або із значенням інтегрального показника товару-зразка і роблять висновок про конкурентноздатність товару.
До технічних параметрів конкурентноздатності товару відносять: класифікаційні параметри, які визначають належність виробу до певного виду, класу, типу продукції; конструктивні (характеристики конструкторсько-технічних рішень); нормативні (що відповідають міжнародним стандартам, правилам); ергономічні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), які демонструють відповідність товару властивостям людського комплексу; естетичні, які характеризуються єдністю змісту і форми предмета.
До економічних параметрів відносять: енергомісткість та економічність у споживанні сировини на одиницю продукції або здійснюваної роботи; вартість сировини та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періодичність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуговуючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.
Отже для визначення інтегрального показника конкурентноздатності необхідно:
1. Визначити груповий параметричний показник за технічними параметрами;
Визначити груповий параметричний показник за економічними параметрами;
Визначити інтегральний показник конкурентноздатності;
Порівняти інтегральний показник з еталоном і зробити висновок про рівень конкурентноздатності товару.
Груповий параметричний індекс по технічних та економічних параметрах визначається залежністю:
(3) ;
де аі – значення впливу одиничного показника, долі одиниці;
pi – параметричний індекс.
Таблиця 2
Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами
№
п/п
Один ичний показник
Значення %
Значення, долі одиниці
Оцінка
Параме-тричний
індекс
Груповий параме-тричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Сортність
40
0,4
5
1
0,4
2.
Міцність
10
0,1
3
0,6
0,06
3.
Чистота каменю
20
0,2
4
0,75
0,15
4.
Відповідність міжнородним стандартам
10
0,1
5
1
0,1
5.
Точність обробки
20
0,2
5
1
0,2
Всього
100
1
-
-
0,91
В колонці 4 вказано значення одиничного показника в долях одиниці (колонка 3 /100). Параметричні індекси (колонка 6) визначаються на основі тестування споживачів (колонка 5), тобто по оцінці, яку отримав кожен із 5 параметрів. Оцінці “відмінно” відповідає параметричний індекс 1, “добре” – 0,75, “задовільно” – 0,6, “з недоліками” – 0,2, “з великими недоліками” – 0,1.
Колонка 7 – добуток параметричного індексу (колонка 6) та значення відповідного одиничного показника в долях одиниці (колонка 4). Значення отримане у рядку “ВСЬОГО” колонки 7 і є тим значенням групового параметричного індексу за технічними параметрами.
Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Розрахунок проводять в табличній формі аналогічно таблиці 2.
Таблиця 3
Визначення групового параметричного індексу за економічними параметрами
№
п/п
Одиничний показник
Значення %
Значення, долі одиниці
Оцінка
Параме-тричний
індекс
Груповий параме-тричний індекс
1
2
3
4
5
6
7
1.
Ціна
20
0,2
4
0,75
0,15
2.
Економічність
15
0,15
5
1
0,15
3.
Енергомісткість
15
0,15
3
0,6
0,09
4.
Безвідходні технології
15
0,15
5
1
0,15
5.
Експлуатаційні затрати
10
0,1
4
0,75
0,075
6.
Експлуатаційні затрати
10
0,1
4
0,75
0,075
7.
Рівень заробітної плати
15
0,15
4
0,75
0,1125
Всього
100
1
-
-
0,8025
Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою
(4);
де - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами;
- груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.
К=0,91/0,8025=1,134
Отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням товару зразка (див. вихідні дані, табл. 1, № 4). Наш показник є меншим від аналогічного значення товару-конкурента (1,134<1,14).
Отже, наша продукція не є досить конкурентноздатною.
1.5. Планування ціни на товар підприємства
Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.
При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.
Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.
Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.
В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку.
В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”. Зобразимо “криву попиту” (див. рис. 2) згідно вихідних даних, табл. 10.
Для встановлення рівняння “кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки, як видно з рис. 2, залежність має лінійний характер.
Канонічне рівняння прямої має вигляд: .
Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння.
Дані для побудови кривої попиту мають вигляд:
Ціна (Ц), грн.
10
20
30
40
50
Попит (N), шт.
32000
24000
16000
8000
0
Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:
Спростивши даний вираз отримаємо:
N=-800*Ц+40000;
Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-800; в=40000.
Нехай була встановлена залежність:
N = a*Ц + в (5);
Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;
Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;
а, в – параметри лінійного рівняння.
Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):
П = Д – В (6);
П = 302808-238756=64052
Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):
Д = N * Ц (7);
Д = 7440*40,7=302808
Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:
В = ВЗМПЛ * N + ВПОСТПЛ (8);
В = 31,40*7440+5140=238756
Де ВЗМПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 6;
N – обсяг реалізації, шт.;
ВПОСТПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 5.
З формул (6), (7), (8) отримаємо:
П = N * Ц – ВЗМПЛ * N – ВПОСТПЛ (9);
П = 7440*40,7-31,40*7440-5140 = 64052
Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:
П = f (Ц) = а * Ц2 + в * Ц – ВЗМПЛ * а * Ц – ВЗМПЛ * в – ВПОСТПЛ =
а * Ц2 + (в – ВЗМПЛ * а)Ц – (ВЗМПЛ * в + ВПОСТПЛ) (10);
Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П = f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):
П’ = 2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) (11);
Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:
2аЦ + (в – ВЗМПЛ * а) = 0
(12);
Ц= ½(31,40-40000/(-800)) = 40,7грн.
1.6. Прогнозування об’ємів продажу товарів підприємства.
Необхідно зазначити, що точних методів визначення майбутнього об’єму продажу товарів не існує. В попередньому параграфі було встановлено ціну на одиницю продукції, при якій буде досягнуто максимального прибутку. Маючи залежність N = а * Ц + в (5) , можна отримати приблизне значення обсягу реалізації продукції у плановому році в натуральних одиницях.
N=-800*40,7+40000=7440 од.
Розділ 2. Планування використання ресурсів підприємства для забезпечення виконання виробничої програми
2.1. Планування виробничої програми підприємства
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає товарній номенклатурі, якості, вимогам плану продажу. Вона обґрунтовує завдання по введенню нових виробничих потужностей, потребу в матеріальних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті.
Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральних показниках, плану виробництва у вартісному виразі.
План виробництва продукції в натуральному виразі приводить показники випуску продукції визначеної номенклатури, асортименту, якості в фізичних одиницях виміру (тонах, м2, м3, шт.).
План виробництва продукції у вартісному виразі містить наступні показники: реалізована продукція (валовий дохід); товарна продукція; валова продукція.
Реалізованою рахують продукцію, яка оплачена покупцем або збутовою організацією.
Плановий обсяг реалізованої продукції QРПЛ визначається за формулою:
, (13)
Qпл Р = (417307,28+21400+11400)=450107,28 грн.
де QTіПЛ – обсяг товарної продукції і-го виду в оптових цінах підприємства, див. формула (15);
∆QПзіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду на складі підприємства на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 7;
∆QПвіПЛ – сальдо залишків готової продукції і-го виду, відвантаженої, але не оплаченої споживачем на початок і кінець планового періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 8;
n – кількість видів товарної продукції.
Розрахуємо план випуску продукції в натуральних показниках в плановому році (QВіПЛ). Її величину приймаємо рівною на 10…15 % відсотків більшою за плановий обсяг реалізації продукції (N):
, (14);
QплВі = 7440*1,125=8370
де N – плановий обсяг продажу продукції в натуральних показниках, див. параграф 1.6.;
n – кількість видів товарної продукції (приймаємо 1).
Товарна продукція включає вартість: запланованих до випуску готових одиниць товару (прийнятих відділом технічного контролю, укомплектованих, відправлених на склад готової продукції підприємства), призначених для капітального ремонту підрозділів підприємства власними силами, інструментів та оснасток власного виробництва.
Плановий обсяг товарної продукції розраховується за формулою:
, (15);
QплТ і=(8370*40,7)*1,225= 417307,28 грн.
де QВіПЛ – план випуску і-го виду продукції в натуральних показниках, див. формула (14);
Ці – оптова ціна одиниці і-го виду продукції, див. формула (12);
n – кількість видів товарної продукції;
QП.Р.і – обсяг послуг та робіт промислового характеру, грн. Приймаємо рівним 20...25 % від плану випуску продукції у вартісних показниках (QВіПЛ * Ці);
m – кількість видів робіт промислового характеру.
Валова продукція включає вартість всієї виготовленої продукції і виконаних робіт чи послуг, в тому числі незавершеного будівництва. Вона оцінюється в порівняних цінах. Обсяг валової продукції розраховується за формулою:
QВАЛ=QТі+(QЗ.К-QЗ.П)+(QІ.К-QІ.П) (16);
Qвал = 417307,28+(16000-5700)+(6000-2700)=430907,28 грн.
де QЗ.К., QЗ.П – залишки незавершеного виробництва у вартісному виразі на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 9;
QІ.К., QІ.П. – залишки інструментів і оснастки власного виробництва на кінець і початок періоду, див. вихідні дані, табл. 1, № 10.
На основі приведених розрахунків складаються форми (див. табл.3, 4.):
План виробництва і реалізації продукції підприємства в натуральному виразі
Таблиця 3.
Найменування продукції
Кількість продукції в натуральному виразі
Звіт за попередній період (на 5% менше за план)
очікуване виконання (факт)
План
в тому числі по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення (5% від Qпл)
1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього
418,50
418,50
104,63
104,63
104,63
104,63
397,58
в тому числі:
- експорт
41,85
10,46
10,46
10,46
10,46
39,76
- нова продукція
83,70
20,93
20,93
20,93
20,93
79,52
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від Qпл)
2.1. Готові вироби, всього
7323,75
6361,20
1590,30
1590,30
1590,30
1590,30
6043,14
в тому числі:
- експорт
636,12
159,03
159,03
159,03
159,03
604,31
- нова продукція
636,12
159,03
159,03
159,03
159,03
604,31
2.2. Продукція із давальної сировини
795,15
198,79
198,79
198,79
198,79
755,39
2.3. Роботи промислового характеру і послуги на сторону
159,03
39,76
39,76
39,76
39,76
151,08
2.4. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
397,58
99,39
99,39
99,39
99,39
377,70
2.5. Інші види продукції
238,55
59,64
59,64
59,64
59,64
226,62
Всього
8370,00
2092,50
2092,50
2092,50
2092,50
7951,50
План виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі
Таблиця 4.
Найменування продукції
Кількість продукції в грошовому виразі
В цінах базисного року
В цінах планового року
в тому числі по кварталах
1
2
3
4
1. Державне замовлення (5% від Qпл)
1.1. Виробництво профілюючих видів продукції, всього
13102,27
17032,95
4258,24
4258,24
4258,24
4258,24
в тому числі:
- експорт
1310,23
1703,30
425,82
425,82
425,82
425,82
- нова продукція
2620,45
3406,59
851,65
851,65
851,65
851,65
2. Продукція, план продажу якої формується підприємством (95% від Qпл)
2.1. Готові вироби, всього
199154,49
258900,84
64725,21
64725,21
64725,21
64725,21
в тому числі:
- експорт
19915,45
25890,08
6472,52
6472,52
6472,52
6472,52
- нова продукція
19915,45
25890,08
6472,52
6472,52
6472,52
6472,52
2.2. Продукція із давальної сировини
24894,31
32362,61
8090,65
8090,65
8090,65
8090,65
2.2. Роботи промислового характеру і послуги на сторону
4978,86
6472,52
1618,13
1618,13
1618,13
1618,13
2.3. Вироби і напівфабрикати власного виробництва, які включені в товарну і валову продукцію
12447,16
16181,30
4045,33
4045,33
4045,33
4045,33
2.4. Інші види продукції
7468,29
9708,78
2427,20
2427,20
2427,20
2427,20
При заповненні колонки “Кількість продукції в грошовому виразі в цінах планового року” – дані з табл. 3, колонка “План” перемножуються на ціну (12).
При заповненні колонки “В цінах базисного року” використовується індекс цін, дивись вихідні дані, табл. 1, № 14.
2.2. Планування виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної якості в номенклатурі, передбаченій на плановий період при повному використанні обладнання та виробничих площ при заданому режимі роботи, прийнятій технології та організації праці.
Діюча потужність підприємства (цеху, лінії) відображає потенційну здатність виготовити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом номенклатури.
Діючу потужність характеризують декілька показників: потужність на початок планового періоду (вхідна); потужність на закінчення планового періоду (вихідна); середньорічна потужність.
Середньорічна потужність (МС.Р.) обчислюється як середньозважена величина, додаванням до вхідної потужності середньорічного приросту і відніманням середньорічного
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора