Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розробка основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту організацій
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка та управління підприємством
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра менеджменту організацій
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Економіка та управління підприємством»
на тему: «Розробка основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства»
Завдання на курсовий проект студенту групи ЗІД-12
Варіант – 12.
1. Річна виробнича програма випуску:
- деталей А – (29+N=41) тис. шт.;
- деталей Б – (45+N=57) тис. шт.;
- деталей В – (33+N=45) тис. шт.;
- деталей Г – (24+N=36) тис. шт.;
2, Трудомісткість обробки деталей по операціях та розряди робіт
№ п/п
Найменування операції
Розряд роботи
Годинна тарифна ставка, грн./год.
Нормативна трудомісткість обробки деталей, нормогодин
А
Б
В
Г
1.
Токарна
V
3,75
1,9
0,92
1,35
1,35
2
Складальна
III
2,75
0,78
0,67
0,77
1,18
3
Зварювальна
V
3,22
0,41
0,33
0,49
0,26
4
Слюсарна
Ш
2,42
0,53
0,24
0,25
0,14
3. Витрати матеріалу на деталь
п/п
Найменування деталі
Маса чистової деталі, кг
Ціна одиниці матеріалу,
грн./кг
Процент
випуску
на
обробку
Процент виходу зворотних
відходів
Ціна одиниці зворотних відходів,
грн./кг
1
Деталь А
5
3,5
7,5
60
0,55
2
Деталь Б
7
4,2
8
65
0,65
3
Деталь В
7,5
6
7
70
0,45
4
Деталь Г
5
8,4
7
80
0,7
1. Розрахунок нормативних і фактичних витрат часу
1.1. Розрахунок нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми
Нормативна трудомісткість представляє собою усереднені затрати часу робітників на виготовлення певного виду продукції, розраховані у відповідності до заздалегідь встановлених і обґрунтованих норм затрат часу на одиницю цієї продукції.
Для визначення нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми () потрібно попередньо розрахувати декілька проміжних розрахункових величин:
1) річну нормативну трудомісткість обробки деталей кожного j-го найменування по кожному і-му виду робіт;
річну нормативну трудомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому і-му виду робіт;
річну нормативну трудомісткість обробки деталей кожного окремого j-го найменування по всіх видах робіт.
Річна нормативна трудомісткість обробки деталей кожного j-го найменування по кожному і-му виду робіт () розраховується за формулою (1):
(1)
де - нормативна трудомісткість обробки однієї деталі j-го найменування на устаткуванні і-ої групи, нормо-годин (приймається за вихідними даними);
- річна виробнича програма випуску деталей j-го найменування, шт.
Річна нормативна трудомісткість обробки деталей всіх найменувань по кожному окремому виду робіт () представляє собою нормативні затрати часу основних робітників і-ої професії на виготовлення усієї продукції, яка проходить обробку на даній технологічній операції. Розрахунок цієї величини виконується за формулою (2):
(2)
де т-кількість найменувань деталей в річній виробничій програмі,
Річна нормативна трудомісткість обробки деталей кожного окремого найменування по всіх видах робіт () представляє собою нормативні затрати часу основних робітників усіх професій лише на виготовлення продукції j-го виду. Розрахунок цієї величини виконується за формулою (3):
(3)
де l - кількість груп основного технологічного устаткування, тобто, кількість технологічних операцій, потрібних для виготовлення виробу кожного найменування, (l = 4).
Нормативна трудомісткість виконання річної виробничої програми () розраховується за формулою (4):
(4)
Усі результати проведених розрахунків різних значень нормативної трудомісткості виконання річної виробничої програми округляються до найближчого більшого цілого числа і зводяться у розрахункову форму №1:
Розрахункова форма № 1
Розрахунок нормативної трудомісткості виконаний
річної виробничої програми
№
п/п
Найменува-ння робіт
Нормативна трудомісткість деталей, нормо-годин,
Річна програма випуску деталей, шт.
Річна нормативна трудомісткість, нормо-год.
Разом ( Ті)
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1.
Токарні
1,9
0,92
1,35
1,35
41000
57000
45000
36000
77900
532680
60750
48600
719930
2.
Складальні
0,78
0,67
0,77
1,18
41000
57000
45000
36000
31980
532680
34650
42480
641790
3.
Зварювальні
0,41
0,33
0,49
0,26
41000
57000
45000
36000
16810
191070
22050
9360
239290
4.
Слюсарні
0,53
0,24
0,25
0,14
41000
57000
45000
36000
21730
138960
11250
5040
176980
Разом (Тj )
148420
1395390
128700
105480
1.2. Розрахунок фактичної верстатомісткості річної виробничої програми
Після визначення нормативних затрат часу, потрібних для виконання річної виробничої програми підприємства, розраховуються також фактичні значення цих затрат.
Фактичні затрати часу основних робітників на виготовлення продукції розраховуються з урахуванням планових значень коефіцієнтів виконання норми виробітку (Квн). Ці коефіцієнти передбачають можливість перевиконання норм за рахунок впливу певних, наявних на підприємстві факторів (рівень кваліфікації зайнятих на виробництві робітників, тип використовуваного устаткування тощо). Таким чином відбувається зниження фактичних значень затрат часу на виготовлення продукції у порівнянні з відповідними нормативними величинами.
Для спрощення розрахунків у курсовій роботі фактичні затрати часу робітників (фактична трудомісткість виготовлення продукції) ототожнюються з фактичними затратами часу роботи устаткування і робочих місць, тобто, з фактичною верстатомісткістю. Таким чином не враховується можливість одночасного обслуговування одним робітником декількох робочих місць, тобто, багатоверстатність виробництва.
Спочатку розраховується фактична верстатомісткість обробки однієї деталі j-го найменування на устаткуванні і-ої групи (Wіj). Розрахунок виконується за формулою (5):
(5)
де коефіцієнт виконання норми виробітку на і-х роботах.
Одержані значення фактичних верстатомісткостей обробки однієї деталі кожного найменування на відповідному устаткуванні або робочих місцях округлюються з точністю до сотих і зводяться в розрахункову форму №2.
Розрахункова форма № 2
Визначення фактичної верстатомісткості обробки деталей
№
п/п
Найменування робіт
Нормативна трудомісткість обробки деталі, н-год.
Коефіцієнт виконання норм
Фактична верстатомісткість деталі, верстато-год.
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1.
Токарні
1,9
0,92
1,35
1,35
1,18
1,61
0,78
1,14
1,14
2.
Складальні
0,78
0,67
0,77
1,18
1,05
0,74
0,64
0,73
1,12
3.
Зварювальні
0,41
0,33
0,49
0,26
1,1
0,37
0,30
0,45
0,24
4.
Слюсарні
0,53
0,24
0,25
0,14
1,14
0,46
0,21
0,22
0,12
Далі провадяться розрахунки інших значень фактичної верстатомісткості виготовлення деталей усіх найменувань. Ці розрахунки виконуються аналогічно вищенаведеному розрахунку нормативної трудомісткості річної виробничої програми і проводяться вони за формулами (6) - (9):
(6);
(7);
(8);
(9);
де - річна фактична верстатомісткість обробки деталей j-го найменування на і-ому устаткуванні, верстато-год.;
- річна фактична верстатомісткість обробки деталей всіх найменувань тільки на і-ому устаткуванні, верстато-год;
- річна фактична верстатомісткість обробки деталей тільки j-го найменування на всіх видах робіт, верстато - год;
- фактична верстатомісткість виконання усієї річної виробничої програми, верстато-год;
Усі результати проведених розрахунків фактичної верстатомісткості виконання річної виробничої програми округляються до найближчого більшого цілого числа і зводяться у розрахункову форму №3.
Розрахункова форма № З
Розрахунок фактичної верстатомісткості виконання
річної виробничої програми
№ п/п
Найменувавння робіт
Фактична верстатомісткість
верстато-год.
Річна програма випуску деталей, шт.
Річна фактична верстатомісткість, верстато-год.
Разом (Wі.)
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
А
Б
В
Г
1
Токарні
1,61
0,78
1,14
1,14
41000
579000
45000
36000
66010
451620
51300
41040
609970
2.
Складальні
0,74
0,64
0,73
1,12
41000
579000
45000
36000
30340
370560
32850
40320
474070
3.
Зварювальні
0,37
0,3
0,45
0,24
41000
579000
45000
36000
15170
173700
20250
8640
217760
4.
Слюсарні
0,46
0,21
0,22
0,12
41000
579000
45000
36000
18860
121590
9900
4320
154670
Разом (Wj)
130380
1117470
114300
94320
2. Розрахунок річного ефективного фонду часу устаткування
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування розраховується для подальшого визначення необхідної кількості основного технологічного устаткування, потрібного для виконання річної виробничої програми підприємства. Саме значення ефективного фонду часу залежить від багатьох факторів (кількості робочих днів у році, змінності роботи підприємства, виду та складності використовуваного устаткування тощо).
Річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування і-ої групи (ФЕфі) визначається за формулою (10):
(10)
де ФЕфі - номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування , годин;
(11)
де S - кількість робочих змін за добу, (для розрахунків приймається S=2);
ФС - середня тривалість робочої зміни, годин, (для 40-годинного робочого тижня приймається ФС = 8 годин);
ДРОБ, ДПС - відповідно, кількість робочих та передсвяткових днів у роді.
Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році проводиться у вигляді розрахункової форми №4 (у відповідності до фактичних даних календарного року, щодо якого виконуються розрахунки);
∆ФПС - скорочення тривалості робочої зміни у передсвяткові дні, годин (приймається ∆ФПС =1 год.);
КРі — коефіцієнт, що враховує час простою і-тої групи устаткування у плановому ремонті.
Значення коефіцієнта КРі задається в % до ФНОМ і залежить від ступеня конструкційної складності виконання конкретного виробничого устаткування та ряду інших факторів. Рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення КРі наведено в розрахунковій формі № 5.
Усі результати проведених розрахунків номінального та ефективного фонду часу роботи одиниці устаткування і-ої групи (ФНОМ та ФЕФі) округлюються до найближчого більшого числа і зводяться у розрахункові форми №5 та №6.
Розрахункова форма № 4
Розрахунок кількості робочих та передсвяткових днів у році
№
п/п
Показники
Місяці року
Всього, 2009 рік
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
1.
Кількість календарних днів
31
28
31
30
31
30
31
31
30
31
30
31
365
2.
Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця на яке припадає свято)
1
1
3
2
0
1
0
0
0
0
0
10
3.
Кількість вихідних днів
9
8
9
8
10
8
8
10
8
9
9
8
104
4.
Всього кількість днів, робота в які не проводяться (п.2 + п.3)
11
9
10
11
12
8
9
10
8
9
9
8
114
5.
Кількість робочих днів (п.1 -п.4)
20
19
21
19
19
22
22
21
22
22
21
23
251
6.
Кількість передсвяткових днів, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному робочому тижні скорочується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується трива лість робочого дня)
-
-
1
1
1
1
-
-
-
-
-
1
5
Розрахункова форма № 5
Розрахунок річного ефективного фонду часу устаткування
№
п/п
Найменування показників
Види устаткування та робочих місць
токарне
складальне
зварювальне
слюсарне
1.
Номінальний фонд часу роботи одиниці устаткування (одного робочого місця) (ФНОМ), год.
4006
2.
Коефіцієнт, що враховує час простою устаткування в ремонті, (КРІ), %
4
5
3,5
4,5
3.
Річний ефективний фонд часу одиниці устаткування (одного робочого місця), (ФЕФі), год.
3845,76
3805,7
3865,79
3825,73
3.Розрахунок необхідної чисельності усіх категорій персоналу підприємства
Розрахунок необхідної чисельності працівників виконується окремо для кожної з нижчеперелічених категорій персоналу підприємства:
основні робітники;
допоміжні робітники;
керівники та спеціалісти;
службовці;
До основних відносяться ті робітники, що безпосередньо зайняті виробництвом продукції підприємства і працюють на основному технологічному устаткуванні та робочих місцях.
Необхідна кількість основних робітників підприємства розраховується для їх кожної професії зокрема, а сам розрахунок провадиться за формулою (12):
(12)
де ЧРОБ - чисельність основних робітників і-ої професії, чол.;
ФР0Б - річний ефективний фонд часу одного робітника, годин.
Значення річного ефективного фонду часу робітника залежить від багатьох факторів:
від кількості робочих та неробочих днів у році;
від планової (середньої) величини неявок на роботу з поважних причин – через відпустку, хворобу тощо;
від номінальної та середньої тривалості робочого дня;
від планових втрат робочого часу у зв'язку зі скороченням тривалості робочого дня для певних категорій працюючих.
Для спрощення розрахунків в курсовій роботі приймається, що для всіх категорій основних робітників ФРОБ = 1850 год.
Одержані розрахункові значення необхідної чисельності основних робітників кожної професії округляються до найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункову форму № 6.
До допоміжних відносяться робітники, не зайняті безпосередньо виробництвом продукції. Функції допоміжних робітників передбачають лише обслуговування основного технологічною устаткування, забезпечення надійності та безперебійності його функціонування, а також утримання виробничих приміщень та інших площ.
Необхідна чисельність допоміжних робітників розраховується для кожної професії зокрема. Для розрахунків використовуються передбачені для допоміжних робітників укрупнені норми обслуговування різних виробничих об'єктів одним допоміжним робітником.
При розрахунках враховується і те, що основні об'єкти, обслуговувані допоміжними робітниками, поділяються на дві окремі категорії:
технологічне устаткування;
основні робітники.
Це, в свою чергу, зумовлює особливості проведення розрахунків для різних професій допоміжних робітників.
Для тих категорій допоміжних робітників, об'єктом обслуговування яких є тільки основні робітники, розрахунок виконується за формулою (13):
(13)
де чисельність допоміжних робітників к-ої професії, об’єктом обслуговування яких є тільки основні робітники, чол.;
НООРК - норма обслуговування основних робітників одним допоміжним робітником к-ої професії в одну зміну, чол./чол.
Для тих категорій допоміжних робітників, які займаються обслуговуванням устаткування та робочих місць, розрахунок виконується за формулою (14):
(14)
де - загальна чисельність допоміжних робітників к-ої професії, які займаються обслуговуванням технологічного устаткування та робочих місць, чол..;
- прийнятна кількість устаткування;
НОРМК- норма обслуговування основних верстатів та робочих місць одним допоміжним робітником к-ої професії в одну зміну, шт./чол.
Розраховані значення необхідної чисельності допоміжних робітників усіх передбачених в курсовій роботі професій округляються до найближчого більшого цілого числа і заносяться в розрахункову форму № 6.
Розрахунок загальної чисельності керівників, спеціалістів та службовців в курсовій роботі здійснюється укрупнено, без розподілу цих працівників за конкретними категоріями і професіями. Чисельність керівників, спеціалістів та службовців задається у відсотках до кількості усіх основних робітників, потрібних для виконання річної виробничої програми, і приймається наступною:
для парних варіантів - загальна чисельність керівників і спеціалістів складає 10% від кількості основних робітників, а чисельність службовців - 3%;
для непарних варіантів - загальна чисельність керівників і спеціалістів складає 8% від кількості основних робітників, а чисельність службовців - 4%.
Одержані результати розрахунків необхідної чисельності керівників, спеціалістів та службовців округляються в більшу сторону, до найближчого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 6. В цій формі також провадиться розрахунок процентного співвідношення різних категорій працюючих до їх загальної чисельності (взятої за 100%).
Розрахункова форма № 6
Чисельність промислово-виробничого персоналу
№
п/п
Категорії персоналу підприємства
Всього,
осіб
В % від загальної
кількості працюючих
1.
Основні робітники, всього
788
72,43
В т.ч. токарі
330
32,73
складальники
257
22,55
зварювальники
118
10,18
слюсарі
84
7,27
2.
Допоміжні робітники, всього
197
18,11
В т.ч. наладчики устаткування
15
5,45
електромонтери
15
5,45
розподілювачі робіт
10
3,64
комірники
5
1,82
підсобні робітники
5
1,82
3.
Керівники і спеціалісти, всого
79
7,26
4.
Службовці, всього
24
2,21
Всього персоналу
1088
100
4.розрахунок витрат основних матеріалів
Усі розрахунки витрат основних матеріалів провадяться за двома напрямками – на одну деталь кожного найменування та на річну виробничу програму підприємства в цілому.
Витрати основних матеріалів на деталь j-го найменування (СМj) визначається за формулою (15):
(15)
де - - маса чистової деталі j-го найменування, кг;
- процент припуску на обробку , %;
- ціна одиниці матеріалу, грн./кг;
- коефіцієнт що враховує транспортно заготівельні витрати (приймається =0.05).
Розрахункові значення витрат основних матеріалів на деталь визначається з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №7 та №17.
Витрати основних матеріалів на річну виробничу програму деталей j-го найменування () визначаються за формулою (16):
(16)
Розраховані значення витрат основних матеріалів на річну виробничу програму деталей j-го найменування округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму №7.
5. Визначення вартості зворотних відходів
Усі розрахунки вартості зворотних витрат проваляться за двома напрямами - на одну деталь кожного найменування та на річну виробничу програму підприємства в цілому.
Величина зворотних відходів на деталь j-го найменування (СЗВj) визначається з урахуванням можливості одержання (виходу) зворотних відходів при виготовленні деталей кожного найменування, а сам розрахунок виконується за формулою (17).
(17)
де - процент виходу зворотних відходів, %;
- ціна одиниці зворотних відходів, грн./кг.
Розрахункові значення вартості зворотних відходів на деталь кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №7 та №17.
Зворотні відходи на річну виробничу програму випуску деталей j-го найменування () розраховуються за формулою (18):
(18)
Одержані значення величини зворотних відходів на річну виробничу програму округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 8.
6. Розрахунок витрат на заробітну плату основних робітників
6.1. Розрахунок розцінок за деталь
В курсовій роботі приймається, що всі основні робітники підприємства оплачуються за відрядною системою оплати праці. Усі розрахунки основної заробітної плати основних робітників виконуються за двома напрямками - на одну деталь кожного найменування та на річну виробничу програму підприємства в цілому. При цьому в собівартість виробу безпосередньо включаються витрати на основну заробітну плату тільки основних робітників, які займаються виготовленням цієї продукції.
Розцінка за деталь певного найменування представляє собою загальну суму основної заробітної плати, яку одержують ті основні робітники, які безпосередньо займаються виготовленням цієї деталі.
Розцінка за деталь j-го найменування (Рj) розраховується за формулою (19):
(19)
де - середня годинна тарифна ставка для робіт на і-ій групі устаткування, грн./нормо-год.
Розрахункові значення розцінок на деталі кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми №7 та №17.
6.2. Визначення загального фонду основної заробітної плати робітників
Загальний фонд основної зарплати основних робітників на річний випуск j-го виду деталей (ОЗПj) визначається за формулою (20):
(20)
Загальний річний фонд основної зарплати усіх основних робітників, зайнятих виконанням річної виробничої програми підприємства (OЗПР), визначається за формулою (21):
(21)
Розрахункові значення річних фондів основн ої зарплати (ОЗПj та ОЗПР) округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму №7.
7. Визначення розміру прямих витрат
За способом віднесення на собівартість продукції усі витрати підприємства поділяються на прямі і непрямі.
Прямі витрати безпосередньо включаються в калькуляцію собівартості виробів, оскільки їх розмір нормується в залежності від виду виготовленої продукції, виконаної роботи чи наданої, послуги. До прямих витрат на виріб j-го найменування (ПВj) відносяться:
витрати основних матеріалів;
вартість зворотних відходів;
основна заробітна плата основних виробничих робітників;
додаткова заробітна плата основних робітників;
відрахування у спеціальні фонди (з заробітної плати основних робітників).
Прямі витрати на деталь j-го найменування визначаються за формулою (22):
(22)
де - додаткова заробітна плата основних робітників на виріб j-го найменування, грн. розраховується як відсоток від основної зарплати основних робітників (розцінки) і приймається у відповідності до заданого варіанту вихідних даних:
для парних варіантів - 30% від розцінки;
для непарних варіантів - 40% від розцінки.
Розрахункові значення додаткової заробітної плати основних робітників на виріб кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми № 7 та № 17;
- відрахування у спеціальні фонди (на соціальні заходи) на виріб j-го найменування, грн. Відрахування у спеціальні фонди розраховуються як відсоток від загальної суми основної та додаткової зарплати основних робітників і, згідно чинного в Україні законодавства, укрупнено складають 37% від цієї суми.
Розрахункові значення відрахувань у спеціальні фонди на виріб кожного найменування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункові форми № 7 та № 17.
Прямі витрати на деталь кожного найменування розраховуються з точністю до сотих величин (як і усі складові формули (22)) і заносяться в розрахункові форми №7 та №17.
Прямі витрати на річну виробничу програму випуску деталей, j-го найменування () розраховуються за формулою (23):
(23)
Розрахункові значення прямих витрат на річну виробничу програму випуску деталей кожного найменування округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 7.
Розрахункова форма № 7
Визначення розміру прямих витрат
№
п/п
Найменування
показника
Найменування деталей
Сума, всього грн.
А
В
В
Г
1.
Річна програма випуску (Nj), шт.
41000
57000
45000
36000
2.
Витрати основних матеріалів:
а) на деталь (СМJ),грн..
19,75
33,34
50,56
47,19
150,84
б) на річну виробничу програму (),грн.
809878,125
19303628,4
2275087,5
1698732
24087326,03
3.
Зворотні відходи:
а) на деталь (СЗВJ), грн..
0,12375
0,2366
0,165375
0,196
0,721725
б) на річну виробничу програму (), грн..
5073,75
136991,4
7441,875
7056
156563,025
4.
Основна зарплата основних робітників:
а) на деталь (розцінка – Рj), грн.
11,87
6,94
9,36
9,48
37,66
б) на річну виробничу програму (ОЗПj), грн.
486784,8
4015886,1
421326
341406
5265402,9
5.
Додаткова зарплата основних робітників (на одну деталь - ДЗПj ), грн.
632820,24
5220651,93
547723,8
443827,8
6845023,77
6.
Відрахування у спеціальні фонди (на одну деталь- Відрj), грн.
234143,4888
1931641,214
202657,806
164216,286
2532658,795
7.
Прямі витрати:
а) на деталь ( ПВj ), грн..
380211
380224
329116
266695
1356246
б) на річну виробничу програму ( ), грн.
15588651000
2,2015E+11
14810220000
9601020000
2,6015E+11
8. Визначення загального розміру непрямих витрат підприємства та їх розподіл між виробами різних найменувань
Непрямі витрати не пов'язані безпосередньо з випуском певного виду продукції, а їх наявність на підприємстві зумовлюється необхідністю процесу управління та обслуговування виробництва. Непрямі витрати не можна безпосередньо відносити на собівартість певної продукції: спочатку потрібно визначити їх загальний розмір по підприємству (виробничому підрозділу) за певний проміжок часу (як правило - за рік), а потім пропорційно розподілити між виробами різних найменувань за певним методом розподілу витрат.
Загальний розмір усіх непрямих витрат підприємства за рік () в курсовій роботі розраховується за формулою (28):
(24)
де - річні загальновиробничі витрати підприємства (з урахуванням витрат на
утримання та експлуатацію устаткування);
- річні адміністративні витрати підприємства;
- інші річні виробничі (операційні) витрати підприємства;
- річні збутові витрати підприємства.
В роботі розраховані значення усіх складових формули (24) округлюються до найближчих більших цілих чисел і представляються у відповідних розрахункових формах.
8.1. Розрахунок річних загальновиробничих витрат
В загальному випадку до загальновиробничих витрат можна відносити:
- витрати на утримання і експлуатацію устаткування (його амортизація і витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування);
витрати на утримання обслуговуючого персоналу - допоміжних робітників (їх основна і додаткова зарплата, а також відрахування у спеціальні фонди);
витрати на утримання та експлуатацію будівель (їх амортизація та витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування);
витрати на силову електроенергію, на опалення та освітлення;
інші загальновиробничі витрати.
В спрощеному вигляді загальновиробничі витрати можна розрахувати за формулою (25):
(25)
де - вартість річних амортизаційних відрахувань устаткування;
- вартість річних амортизаційних відрахувань будівель;
- річна основна зарплата допоміжних робітників;
- річна додаткова зарплата допоміжних робітників;
- річна вартість відрахувань у спеціальні фонди (з заробітної плати
допоміжних робітників);
- річна вартість інших загальновиробничих витрат.
Розрахунок вартості річних амортизаційних відрахувань устаткування та будівель провадимо за лінійним (рівномірним) методом нарахування амортизації.
Вартість річних амортизаційних відрахувань устаткування можна визначити за формулою (26):
(26)
де - вартість річних амортизаційних відрахувань устаткування і-ої групи,
грн;
- річна норма амортизації устаткування і-ої групи, %;
- первинна вартість устаткування і-ої групи, грн.
Річна норма амортизації для устаткування і-ої групи за лінійного (рівномірного) методу нарахування амортизації визначається за формулою (27):
(27)
де - оптимальний строк служби устаткування і-ої групи, років. Рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення наведено в розрахунковій формі № 8.
Розрахункові значення річних норм амортизації для устаткування визначаються з точністю до сотих величин і зводяться в розрахункову форму № 8.
Первинна вартість устаткування і-ої групи розраховується за формулою (28):
(28)
де - первинна вартість одиниці устаткування і-ого виду, грн. (рекомендовані для розрахунків в курсовій роботі значення наведено в розрахунковій формі № 8.
Розрахункові значення первинної вартості та річних амортизаційних відрахувань для устаткування кожної групи округлюються до найближчого більшого цілого числа і зводяться в розрахункову форму № 8.
Розрахункова форма №8
Розрахунок вартості річних амортизаційних відрахувань устаткування
№
п/п
Найменування показників
Види устаткування (робочих місць)
токарне
складальне
зварювальне
слюсарне
1.
Прийнята кількість устаткування і-го виду ()
158,6084415
124,5684105
56,33001275
56,91985582
2.
Первинна вартість одиниці устаткування і-го виду (В1і), грн..
55000
72000
68000
93000
3.
Первинна вартість усього устаткування і-го виду (і-ої групи) (Ві), грн..
8723464,28
8968925,56
3830440,87
5293546,59
4.
Оптимальний строк служби устаткування і-ої групи (ТОПТі), роки
10
9
7
8
5.
Річна норма амортизації устаткування і-ої групи (НАІ),%
10,00
11,11
14,29
12,50
6.
Річні амортизаційні відрахування устаткування і-ої групи (Амі), грн..
872346,4283
996547,2843
547205,8382
661693,3239
7.
Річні амортизаційні відрахування для всього устаткування (Амуст), грн..
3077792,875
Вартість річних амортизаційних відрахувань будівель визначається за формулою (29):
( 29)
де - річна норма амортизації будівель, (розраховується за оптимального строку служби будівель = 35 років). Значення розраховується з точністю до сотих величин і зводиться в розрахункову форму № 9
-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора