Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аудит – конспект лекцій (УДПСУ)
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Аудит – конспект лекцій (УДПСУ)
1. Закономірність аудиторського контролю і його розвиток в Україні.
2. Суть, мета і завдання аудиту.
3. Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю. Відмінність аудиту від ревізії фінансово - господарської діяльності підприємства.
4. Нормативи аудиту.
Самостійна робота.
1. сутність і зміст аудиту
2. місце аудиту в системі фінансово - господарського контролю.
3. Необхідність аудиту в умовах ринкової економіки.
1. Перехід економіки на ринкові відносини пов'язаний з розширенням прав підприємств, демократизацією управління і використання економічних важелів і стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічним результатом. У зв'язку з цим визначається новий напрямок економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль.
Закономірність виникнення аудиторського контролю в Україні обумовлена проведенням приватизації державного майна, управління яким проводив власник адміністративними методами, використовуючи для цього різні державні структури.
Створення спільних підприємств з іноземним капіталом, орендних, комерціалізованих, кооперативів, приватних та інших суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами господарювання і власності, керуючись Законами України про власність, підприємницьку діяльність, власник набув право сам обирати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності.
Таке право власника закріплено Законом України про аудиторську діяльність, який передбачає організаційне і методичне забезпечення виконання контрольних функцій аудиту на договірних засадах з власником, передбачає відповідальність сторін за об'єктивну, неупереджену перевірку фінансової діяльності, відображення результатів її результатів у публічній звітності та правильність розрахунків з державою по оплаті податків, нарахованими девідентами акціонерам і володарям цінних паперів.
Державна податкова служба та її податкові інспекції мають право вимагати від підприємств і підприємців при поданні річних звітів про фінансово-господарську діяльність представлення сертифікатів (актів) про перевірку достовірності бухгалтерського обліку і звітності, а також мають право вимагати акти установи НБУ при наданні кредитів, цим же правом користуються комерційні банки, органи державної статистики з питань їх компетенції.
Аудит в сучасному розумінні існує понад 200 років. Зародився він тоді, коли в перше виникло розмежування інтересів між особами які безпосередньо займаються управлінням підприємством і вкладниками коштів у його діяльність.
В той же час почали зароджуватися акціонерні товариства, і аудит зайняв центральне місце громадського контролера зовнішньої звітності і правління підприємством, обстоюючи інтереси сторін, зацікавлених у об'єктивних бухгалтерських показниках.
Таким чином формується в основному зміст сучасного аудиту, який набув широкого застосування у країнах з розвинутою ринковою економікою.
2. Суть, мета і завдання аудиту.
Ринкові відносини, конкурентність у господарюванні у високо розвинутих країнах зумовили виникнення внутрішнього аудиту, організованого власниками концернів, корпорацій.
Внутрішній аудит вирішує для клієнта такі завдання: - вивчає систему контролю за активами;
- перевіряє відповідність діючого контролю політиці підприємства;
- аналізує ситуації ризику і запобігання від банкрутства;
- використовує ноу-хау для збільшення прибутку і ефективності нової технології та вживає інші заходи, що сприяють розвитку підприємства у фінансовому бізнесі.
3. У світовій практиці бізнесу
У свою чергу приватне підприємство має можливість кваліфіковано незалежного від будь-якого відомства контролера - ревізора (аудитора), а держава - забезпечити контроль за достовірністю фінансової звітності, - і як наслідок правильність оподаткування, не витрачаючи на це бюджетних коштів державного бюджету.
Аудиторська форма контролю передусім поширюється на міжгалузеві концерни, асоціації, об'єднання, орендні, акціонерні, спільні приватні підприємства, які входять до підпорядкування міністерств і відомств, комерційні банки, кооперативи і громадські організації.
Отже, аудит фінансово-господарської діяльності у сфері виробництва, обігу і споживання суспільно необхідного продукту в умовах ринку сприяє задоволенню попиту покупців активним впливом на збільшення випуску конкурентоспроможних товарів, послуг на ринку, зростанню прибутків підприємств і через систему податків збільшенню відрахувань до державного бюджету.
Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують. Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська експертиза вивчає окремі недоліки, виявленні ревізією для документального обґрунтування позовних вимог, предявленних у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відповідальних осіб чи посадових осіб.
Аудит досліджує лише ті питання, які на його вирішення поставив за договором замовник, або які передбачені законодавством.
Суттєва відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань, поставлених на його вирішення замовником або законодавством, а також цільовим використанням висновків аудиторів у підприємницькій діяльності.
4. Аудиторська перевірка проводиться
Норми для аудиторів не є директивними, але на практиці аудиту їх здебільшого дотримуються. Було б невірним вважати, що норми задовольняють аудитора у всіх можливих ситуаціях, тоді вони не задовольняли б потребу контролю комерційних нововведень і стримували б розвиток аудиту. Тому аудитори, можуть відхилитися від норм, але повинні пояснити причину їх недотримання.
Наприклад: нормою аудиту є методичні рекомендації при виявленні шахрайства у фінансовій звітності з метою приховування і викривлення розміру податків.
Норма аудиту включає в себе: аналітичну перевірку і процедури пов'язані з аудиторською перевіркою на всіх її стадіях: планування перевірки, аналізу фінансової звітності відповідно до операційного стандарту.
В аудиторській практиці виділяється два основних напрями діяльності: приватний аудит і аудит за законом.
Під терміном "приватний аудит" розуміють аудит, який здійснюється за замовленням заінтересованої сторони, приватно за домовленістю, незалежно від того, чи передбачена така перевірка законом.
Аудит за законом (обов'язковий) є необхідною мірою захисту інтересів власників (акціонерів, учасників капіталу) і держави від навмисного викривлення у звітності показників підприємницької діяльності.
Кожна компанія з обмеженою відповідальністю за законом забов"язана, що року запрошувати кваліфікованого аудитора для перевірки своїх бухгалтерських рахунків.
Характер і масштаби приватного аудиту залежить від зацікавленості клієнта.
Масштаби аудиту за законом чітко визначені і змінювати їх ні директора, ні акціонери, ні аудитори не мають права.
Аудит є моральним стимулом для чесної роботи службовців фірми. Розуміння того, що всі записи і звіти будуть проаналізовані незацікавленими особами, змушує службовців акуратно і чітко вести облік і складати звітність про господарську діяльність підприємства.
Тема 2. Предмет, метод і методичні прийоми аудиту. 1. Предмет і об"єкти аудиторського контролю.
1. Предмет і об"єкти аудиторського контролю.
2. Метод аудиторського контролю його сутність.
3. Методичні прийоми аудиторського контролю.
Самостійна робота.
Дати характеристику предмету аудиторського контролю та його об"єкти. Фактографічна та нормативно- законодавча інформація, що використовується під час аудиторського конотролю. Метод аудиторського контролю і його методичні прийоми.
1. Предметом аудиторського контролю є процес розширенного відтворення суспільно необхідного продукту і додержання його економіко-правового регулювання в умовах ринкової економіки.
На всіх стадіях виробництва уадиторський контроль вивчає продуктивні сили і виробничі відносини з метою виявлення суперечностей і своєчасного їх регулювання з метою із застосуванням економічних явищ, при цьому аудиторський контроль визначає ефекитвність використання праці, предмети і засоби праці, відповідність їх чинному законодавству. Зокрема, переіряють організацію і технологічну підготовку виробництва, планування та ефективність праці, витрачання з/п, якість праці та її оплати, використання робочого часу працівників, машин обладнання і предметів праці.
На стадії розподілу суспільно необхідного продукту аудиторський контроль перевіряє його використання на задоволення різноманітних потреб суспільства- відшкодування витрат викоритсних засобів виробництва, розподіл та перерозподіл створеного продукту в умовах ринкових відносин.
Контролюють виробничі відносини, щодо відворення норм запасів засобів і предметів праці.
На стадії обміну суспільного продукту, тобто обороту товарів в умовах товарно-грошових відносин, предмет аудиторського контролю включає договірні відносини, виконання договорів поставок із збуту, задоволення попиту на засоби матеріально-технічного забезпечення народного господарства і населення на товари народног споживання нгасиченням ринку товарами.
На стадії споживання - аудиторський контроль перевіряє операції, пов"язані в основному з виробничим споживанням, тобто відтворенням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб.
Отже, об"єктивні умови задоволення потреб пов"занні з процесом виробництва. На всіх стадіях процесу відтворення, аудиторський контроль є засобом виявлення суперечностей у суспільстві з метою своєчасного регулювання їх.
Предмет аудиторського контролю конкретизується його об"єктами, які деталізують кожну стадію виробництва.
Об"єктами аудиторського контролю є предмети і засоби праці, аткож сама праця, яка використовується в процесі розширенного відтворення суспільно необхідного продукту.
Залежно від ступеня складності розрізняють прості і складні об"єкти дослідження, які розрізняються числом елементів і видом зв"язку між ними, тому вони називаються системними.
До простих відносять об"єкти, які місять кілька елементів. Наприклад: продукція є простим об"єктом для контролю її можна розкласти на такі елементи: якість, асортимент, естетична привабливість.
До складних належать об"єкти з невизначеною структурою, яку треба дослідити, а потім описати елементи що їх конкретизують. Так, наприклад, ефективність нової техніки, відносять до складних об"єктів, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході - вироблена продукція. Про те елементи які її характеризують, тобто фактори, що впливають на результати діяльності, кількісне відображення їх для визначення впливу на контролюючий об"єкт можна встановити при подальшому дослідженні із застосуванням метоів економічного аналізу.
2. Метод аудиторського контролю
- аналіз і сиснтез;
- індукцію і дедукцію;
- аналогію і моделювання;
- абстрактування і конкретизацію;
- системний аналіз;
- функціонально - вартісний аналіз.
1.1. Аналіз - прийом дослідження, який включає вивчення предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об"єкти. Кожну з виділених частин аналізують в межах одного цілого. (комплексна ревізія виробничої і фінансво - господарської діяльності).
1.2. Синтез - прийом вивчення об"єкта в цілісності в єдності і взаємозв"язку його частин (контроль виконання договорів на поставку продукції).
1.3. Індукція - прийом дослідження, при якому загальний висновок про прикмети множини елементів об"єкта складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів цієї множини.
Наприклад - ревізію дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного а потім сиснтетичного обліку.
1.4. Дедукція - досліджують стан об"єкта в цілому, а потім його складових елементів, тобто висновки від загального до окремого. (Ревізію дебіторської заборгованості спочтку проводять за даними синтетичного обліку, а потім аналітичного обліку).
1.5. Аналогія - прийом наукових висновків, завдяки якому досягають пізнання одних об"єктів на основі подібності їх з іншими.
1.6. Моделювання - прийом наукового пізнання, щор грунтується на на зміні об"єкта, явища, які вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.
У аудиторському контролі застосовують організаційні моделі проведення конотрольно аудиторського процесу - стандарти.
1.7. Абстрагування - прийом відоволікання. При цьому методи абстракції переходять від конкретних об"єктів до загальних понять і законів розвитку (наприклад, перевіряють стан контролю трудової дисципліни в окремих підрозділах підприємства, і абстрагуючись роблять висновки в цілому).
1.8. Конкретизація - дослідження об"єктів у всій їх різнобічності. При цьому досліджують стан об"єктів за певними конкретними умовами існування їх та розвитку, виявлення у процесі контролю непродуктивних витрат за місцями їх утворення.
1.9. Системний аналіз - вивчення об"єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему, передбачає оцінку поведінки об"єктів, як системи з усіма факторами.
1.10. Функціонально - вартісний аналіз - вивченя об"єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яка вимагає проектування складних систем у процесі дослідження функціонування їх (проектування і оцінка економічної ефективності технололгічних процесів.
3. Власні методичні прийоми аудиторського контролю
- органолептичні
- розрахунково - аналітичні
- документальні
- узагальнення і іреалізації результатів контролю
2.1. Органолептичні - інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові і суцільні спостереження, тохнологічний та хіміко - технологічний контроль, експертизи, службове розслідування, експеремент.
2.1.1. Інвентаризація - перевірка об"єктів контролю в натурі, визначається оглядом, підрахунками, зважуванням, обмірюванням.
2.1.2. Контрольні заміри - прийом фактичного контролю обсягів виробництва робіт, послуг.
2.1.3. Вибіркові спостереження - використовується коли суцільний контроль технічно не можливий.
2.1.4. Суцільні спостереження - прийом статистичного контролю фактичного стпну об"єктів, які вивчають, наприклад, проведення хронометричних спостережень при контролі норм виробітку, використання робочого часу працівників за звітний період.
2.1.5. Технологічний контроль - прийом контролю інженерної і технологічної підготовки виробництва, а також якості продукції, яку випускають, її відповідність технологічним умовам.
2.1.6. Хіміко - технологічний контроль - прийом контролю якості сировини і матеріалів, які використовуються в виробництві (у громадськом у харчуванні - це встановлення калорійності, смакових якостей, додержання рецептур страв та інше). Здійснюють такий контроль лабараторним аналізом.
2.1.7. Експертизи різних виідів - прийоми експертних оцінок, що застосовується технологічними, судово-бухгалтерськими, криміналістичними, товарознавчими та іншими еспертизами.
2.1.8. Службове розслідування - сукупність прийомів перевірки додержання посадовими особами, а аткож робітниками і службовцями нормативно - правових актів, що регулюють виробничі відносини у різних сферах виробництва.
2.1.9. Експеремент - науково поставлений дослід відповідно до мети аудиторського контролю.
2.2. Розрахунково - аналітичні - економічний аналіз, статистичні розрахнки, економіко - математичні методи.
2.2.1. Економічний - система прийомів в аудиторському контролі для розкриття причинних зв"язків, що зумовлюють результати явищ і процесів. Застосовують при попередноьму, поточному і заключному контролі виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства.
2.2.2. Статистичні розрахунки - прийом одержання таких величин і якісних характеритик, яких немає в економічній інформації. Розраховують коефіцієнти трудової участі членів бригади, використання обладнання, динаміку виконання завдань.
2.2.3. Економіко - математичні методи - визначення впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії планування і проектування.
Наприклад: Оптимізація маршрутів перевезення пасажирів.
2.3. Документальні - інформаційне моделювання, досліження документів, камеральні перевірки, нормативно - правове регулювання.
2.3.1. Інформаційне моделювання - це інформаційна сукупність, яка представляє контрольний об"єкт у вигляді моделі. Метою моделювання є одержання необхідної інформації про об"єкт для вивчення його стану, при цьому контролюють обєкти Основних фондів, товарно матеріальних цінностей, кошти та інші засоби.
2.3.2. Дослідження документів - прийоми документального контролю достовірності, доцільності, ефективності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативним актам.
2.3.3. Камеральні перевірки - прийоми документального контролю проектно-кошторисної документації по капітальним вкладенням, які подають установі банку, що здійснює контроль за фінансуванням капітальних вкладень із держбюджету. Застосовуються податковими службами для контролю звітності, до проведення контрольної перевірки її на підприємстві.
2.3.4. Нормативно - правове регулювання - система прийомів, що використовується в аудиторському контролі для вивчення порушень нормативних і правових актів у процесі здійснення господарських і фінансових операцій.
2.4. Узагальнення і реалізація результатів контролю - сукупність прийомів синтезування результатів контролю і прийняття рішень щодо усунення виявленних недоліків і запобіганню їх у майбутньому. До таких прийомів відносять:
3.4.1. Групування недоліків - систематизація і узагальнення недоліків і порушень нормативно-правових актів за економічною однорідністю, часом проведення і важливістю.
Групування передбачає хронологічну послідовність, систематизований і хронологічно - систематизований способи.
3.4.2. Хронологічна послідовність - спосіб групування недоліків і порушень виявленних в процесі дослідження документів. При цьому документи перевіряють у такому порядку, в якому їх було згруповано при бухгалтерській обробці і зброшуровано у папки за звітними періодами.
3.4.3. Систематизований спосіб групування дає змогу виявити недоліки при дослідженні однорідних документів за весь період. При цьому спочатку перевіряють документи, що відображають касові операції, потім - товарні, розрахункові.
3.4.4. Хрнологічно - систематизований спосіб - це мішане групування, яке полягає в тому, що аудитор виявляє недоліки в хронологічні й послідовності, систематизує їх за хронологічною однорідністю операцій (касові, банківські, товарні, розрахункові).
3.4.5. Документування результатів проміжного контролю - це спосіб оформлення результатів контрольних дій напроміжних стадіях аудиту (наприклад - складання акту, вибіркова інвентаризація товарно - матеріальних цінностей).
3.4.6. Аналітичне групування - це сукупність прийомі статистичних групувань за однорідністю ознак підконтрольних об"єктів та виявленних недоліків (складання таблиць аналізу факторів, які впливають на випуск, реалізацію продукції, аналіз факторів збитковості).
3.4.7. Слідчо - юридичне обгрунтування включає способи одержання доказів аудитом недоліків і попрушень законодавства, розміри завданих матеріальних збитків і відповідальних за них конкретних осіб (опитування і розгляд письмових пояснень складання позовної заяви у арбітражні органи).
3.4.8. Систематизований виклад недоліків в акті аудиторського контролю - комплекс прийомів узагальнення результатів проведеного контролю відповідно до правил Єдиної державної системи діловодства (при складанні актів аудиторського контролю, тема перевірок, доповідних записок).
3.4.9. Прийняття рішень за результатами аудиту - спосіб впливу суб"єкта на об"єкт контролю, що забезпечує його функціонування у заданих параметрах і режимах (Застосовують при розробці і виданні наказів, розпоряджень, службового листа за результатами аудиту, тематичної перевірки тощо).
3.4.10. Контроль за виконанням прийнятих рішень - прийом реалізації пракитчних рішень, який передбачає встановлення фактичного стану об"єкта і його поведінки відповідно до управлінської ідеї (наприклад - перевіряють виконання розпорядчих документів за результатами аудиту щодо відшкодування заподіяного збитку підприємству).
Тема3. Організація, планування, стадії та процедури аудиту. 1. Основні принципи організації аудиту.
1. Основні принципи організації аудиту.
2. Сертифікація і ліцензування аудиту.
3. Планування діяльності аудиторських фірм і аудиторів. Контрольно ревізійний процес під час аудиту.
1. Основні принципи і вимоги, щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту - 1. "Мета і основні принципи проведення аудиту" - і № "Основні принципи регулювання аудиту".
До основних принципів відносять:
- цілісність, об'єктивність, і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;
- правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами;
- документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором;
- перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;
- аналіз висновків аудитора і складання ним звіту.
Міжнародні нормативи аудиту розроблені і затвердженні Міжнародною федерацією бухгалтерів. Вони мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики: вступ, мета аудиту, відповідальність за фінансові звіти, обсяг аудиту, етика, планування, робота виконана іншими аудиторами, документація, очевидність аудиту, висновок і звіт.
Правові і організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством.
Основні національні нормативи аудиту в Україні затверджені аудиторською палатою:
1.Мета та завдання проведення аудиту.
2. Договір на проведення аудиту.
3. Основні принципи, які регулюють аудит.
4. Планувань аудиту.
5. Оцінка ризиків, та вплив їх на аудиторські процедури.
6. Оцінка системи внутрішнього контролю.
7. Критерії істотності доказів і достовірності при застосуванні в аудиті.
8. Аудиторські свідчення.
9. Ризик впливу конкретних факторів та аудиторських виборкових спостережень.
10. Аналіз інформації.
11. Формування висновків аудиту.
12. Документальне оформлення аудиту.
13. Аудиторський висновок.
14. Використання матеріалів іншого аудитора або експерта.
15. Відповідальність аудитора за висновок.
16. Інформування клієнта.
17. Контроль якості роботи аудитора.
18. Використання комп'ютерної техніки в аудиті.
19. Роботи, супутні аудиту.
20. Вартість аудиторських робіт.
Застосування міжнародних та національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва, та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку та звітності.
2. Організацію аудиту проводить Аудиторська палата
Діяльність аудиторської палати ґрунтується на принципах демократії і самоуправління, колегіальності і гласності за умови одночасного збережена комерційної таємниці.
Основними завданнями діяльності Аудиторської палати є організація і координація незалежної аудиторської діяльності, сприяння її розвитку, удосконалення та методологічна модифікація аудиту в Україні, надання допомоги у професійній захищеності аудиторів при виконанні покладених на них функцій.
Аудиторська палата розробляє нормативи і методичні рекомендації на проведення аудиту, атестує і видає кваліфікаційні сертифікати на право здійснення аудиторської діяльності, проводить роботу з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації, здійснює облік аудиторських фірм, контролює їх діяльність, вивчає ринок аудиторських послуг.
3. Аудиторські фірми
Планування необхідне для отримання інформації про бізнес клієнта, вивчення системи обліку і внутрішнього контролю, оцінки ступеня ризику, розрахунку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи.
Портфель замовлень на аудиторські послугу формується за договорами, а також замовленнями, що надходять від підприємств. За портфелем замовлень аудиторська фірма складає плани своєї діяльності на календарний рік із розбиванням на квартали.
Зовнішній аудит виконують аудиторські фірми за договорами із замовником, підприємством, відповідно до цих договорів замовник надсилає аудиторській фірмі замовлення, в якому визначає конкретні питання для вирішення аудитором. Питання ці стосуються перевірки стану фінансово-господарської діяльності за даними бухгалтерського обліку, балансу, звітності.
При цьому аудит визначає відповідність такої діяльності законодавству, а також достовірності і відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності, надає різні послуги щодо удосконалення бухгалтерського обліку і контролю діяльності, консультації, рекомендації.
Аудит на сучасному етапі розвитку поділяють на добровільний і обов'язковий для підприємств, річні звіти яких за чинним законодавством підлягають обов"зковому аудиту. Перелік підприємств визначають органи державного управління за дорученням уряду залежно від певних економічних критеріїв - виду власності і форми діяльності.
За результатами перевірки складається висновок, в якому аудитор дає оцінку стану обліку, контролю і достовірності звітності підприємства, а також іншим сторонам його діяльності. На підставі аудиторського висновку власник приймає рішення про затвердження річного звіту підприємства.
В разі негативного висновку аудитора підприємство забов"язане усунути вказані недоліки і подати виправлену звітність на повторну аудиторську перевірку.
Контрольно - ревізійний процес - є системним впливом на суб'єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації та нормативно - правового регулювання в умовах ринкових відносин.
Включає стадії: організаційна, дослідна узагальнення та реалізація результатів контролю.
Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і організаційно - методичну підготовку.
Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту за тривалістю між ревізійного періоду повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці.
Організаційно - методична підготовка аудиту починається з вивчення стану економіки об'єкта аудиту. При цьому вивчаються попередні плани виробничої і фінансової діяльності підприємства та їх виконання.
Як джерело інформації використовується виробничо - фінансовий план (бізнес - план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну звітність акт попередньої перевірки та рішення по ній; Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини і на підставі цього аудиторська служба розробляє програму аудиту, яка затверджується керівником, який призначив аудит. У ній знзачають об'єкт контролю, його зміст, послідовність перевірки.
Потім визначають методичні прийоми і контрольна аудиторські процедури, і конкретизують ці питання при розробці плану - графіку аудиту, який встановлює термін перевірки кожного об'єкта.
Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який проводиться на підприємстві вищим органом управління за підпорядкованістю.
Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який проводять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються колом питань, поставлених замовником на його вирішення, часом проведення.
Дослідна стадія контрольно - аудиторського процесу складається з 2 - х етапів:
Передодслідного етапу, який включає процедури організаційного характеру, для створення умов для якісного проведення аудиту у встановлені терміни.
Дослідний етап - це виконання процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки.
Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає:
Узагальнення результатів контролю - це систематизація недоліків у діяльності підприємства, які групують, оформлять результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, узагальнюють і відображають результати аудиту в акті (висновку).
Реалізація результаті контролю - завершальний етап в контрольно ревізійному процесі. Бригада контролерів разом з керівником підприємства, обговорюють результати контролю, які оформлюють спеціальним протоколом.
3. Аудиторські фірми
Планування необхідне для отримання інформації про бізнес клієнта, вивчення системи обліку і внутрішнього контролю, оцінки ступеня ризику, розрахунку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи.
Портфель замовлень на аудиторські послугу формується за договорами, а також замовленнями, що надходять від підприємств. За портфелем замовлень аудиторська фірма складає плани своєї діяльності на календарний рік із розбиванням на квартали.
Зовнішній аудит виконують аудиторські фірми за договорами із замовником, підприємством, відповідно до цих договорів замовник надсилає аудиторській фірмі замовлення, в якому визначає конкретні питання для вирішення аудитором. Питання ці стосуються перевірки стану фінансово-господарської діяльності за даними бухгалтерського обліку, балансу, звітності.
При цьому аудит визначає відповідність такої діяльності законодавству, а також достовірності і відображення в системі бухгалтерського обліку і звітності, надає різні послуги щодо удосконалення бухгалтерського обліку і контролю діяльності, консультації, рекомендації.
Аудит на сучасному етапі розвитку поділяють на добровільний і обов'язковий для підприємств, річні звіти яких за чинним законодавством підлягають обов"зковому аудиту. Перелік підприємств визначають органи державного управління за дорученням уряду залежно від певних економічних критеріїв - виду власності і форми діяльності.
За результатами перевірки складається висновок, в якому аудитор дає оцінку стану обліку, контролю і достовірності звітності підприємства, а також іншим сторонам його діяльності. На підставі аудиторського висновку власник приймає рішення про затвердження річного звіту підприємства.
В разі негативного висновку аудитора підприємство забов"язане усунути вказані недоліки і подати виправлену звітність на повторну аудиторську перевірку.
Контрольно - ревізійний процес - є системним впливом на суб'єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації та нормативно - правового регулювання в умовах ринкових відносин.
Включає стадії: організаційна, дослідна узагальнення та реалізація результатів контролю.
Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і організаційно - методичну підготовку.
Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту за тривалістю між ревізійного періоду повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці.
Організаційно - методична підготовка аудиту починається з вивчення стану економіки об'єкта аудиту. При цьому вивчаються попередні плани виробничої і фінансової діяльності підприємства та їх виконання.
Як джерело інформації використовується виробничо - фінансовий план (бізнес - план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну звітність акт попередньої перевірки та рішення по ній; Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини і на підставі цього аудиторська служба розробляє програму аудиту, яка затверджується керівником, який призначив аудит. У ній знзачають об'єкт контролю, його зміст, послідовність перевірки.
Потім визначають методичні прийоми і контрольна аудиторські процедури, і конкретизують ці питання при розробці плану - графіку аудиту, який встановлює термін перевірки кожного об'єкта.
Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який проводиться на підприємстві вищим органом управління за підпорядкованістю.
Організаційні принципи зовнішнього аудиту, який проводять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються колом питань, поставлених замовником на його вирішення, часом проведення.
Дослідна стадія контрольно - аудиторського процесу складається з 2 - х етапів:
Передодслідного етапу, який включає процедури організаційного характеру, для створення умов для якісного проведення аудиту у встановлені терміни.
Дослідний етап - це виконання процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки.
Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає:
Узагальнення результатів контролю - це систематизація недоліків у діяльності підприємства, які групують, оформлять результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, узагальнюють і відображають результати аудиту в акті (висновку).
Реалізація результаті контролю - завершальний етап в контрольно ревізійному процесі. Бригада контролерів разом з керівником підприємства, обговорюють результати контролю, які оформлюють спеціальним протоколом.
Тема №4. Методи аудиторської перевірки облікової інформації та оцінки фінансової (бухгалтерської) звітності. 1. Об'єкти облікової інформації і її використання під час аудиту.
1. Об'єкти облікової інформації і її використання під час аудиту.
2. Методи і прийоми аудиторської перевірки облікової інформації.
3. Аудиторська оцінка фінансової звітності.
Аудиторський контроль виконує свої функції за допомогою власного методу, який є системою методичних прийомів і конкретних методик. Реалізація будь-якого методу управління, в тому числі і фінансово-господарського контролю і аудиту, здійснюється за допомогою певних процедур.
Процедура - поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення мети.
Контрольно-аудиторські процедури реалізують методичні прийоми контролю і аудиту, тому їх характеризують за тими функціями, які вони виконують у контрольно-аудиторському процесі.
За призначенням у застосуванні прийомів можна поділити на організаційні, моделюючі, нормативно-правові, аналітичні, розрахункові, лічильно-обчислювальні, логічні, порівняльно-зіставні та інші.
1. Організаційні - вибір спеціалістів для виконання контрольних функцій, оформлення організаційно-розпорядчої документації (накази, розпорядження, графіки), встановлення об'єкта і вибір методики.
2. Моделюючі - встановлюють нормативно-правову і фактографічну інформацію, яка стосується об'єкта контролю, створюють інформаційний образ.
3. Нормативно-правові - перевірка відповідності і функціонування об'єкта контролю правилами, передбаченим нормативно-правовими актами, наприклад, додержання трудового законодавства у трудових відносинах на підприємстві.
4. Аналітичні - розчленування об'єкта контролю на складові елементи і дослідити їх із застосуванням спеціальних методик. Наприклад: аналізують виконання державного замовлення з випуску найважливіших видів продукції в асортименті.
5. Розрахункові - перевіряють достовірність кількісних і вартісних вимірників в господарських операцій, розраховують узагальнюючі показники, які характеризують об'єкт контролю (показники продуктивності праці)
6. Лічильно-обчислювальні - застосовують під час перевірки кількісної характеристики об'єктів контролю. До них відносять - встановлення вартості товарів відповідно до ринкових цін, перевірку правильності нарахування заробітної плати робітникам, розрахункових відносин тощо.
7. Логічні - ґрунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі контролю.
8. Порівняльно-зіставні - передбачають порівняння і зіставлення об'єкта з його аналогом, затвердженими зразками.
Інвентаризація - органолептичний методичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних об'єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності.
Організація і методика проведення її здійснюється відповідно до Основних положень з інвентаризації основних засобів,
За часом проведення інвентаризації поділяють на планові і позапланові.
Залежно від повноти охоплення - повна і вибіркова.
2. Використання у контрольно-аудиторському
Поєднують з документальними методами.
Розрахункові аналітичні методи - об'єднують економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи.
Економічний аналіз - застосовується при перевірці виробництва і реалізації продукції, використання трудових ресурсів, основних фондів, виявлення перевитрат собівартості окремих видів продукції, визначення рентабельності, а також дійсного фінансового стану підприємства.
В умовах ринкових відносин важливим завданням є виявлення фактів зменшення обсягів реалізації продукції та зниження отриманого валового доходу з метою ухиленням від оподаткування.
За допомогою документальних методичних прийомів у процесі контролю за даними бухгалтерського обліку на рахунках "Основне виробництво", "Готова продукція", "Доход від реалізації", "Розрахунки з покупцями" встановлюють, коли оприбутковано на складах, чому ш відвантажено покупцям або чому не надійшла оплата за продукцію. Це дає змогу вивчити викривлення обліку обсягів продукції при виробництві і на стадії реалізації її покупцям.
Зокрема, необхідно здійснити інвентаризацію залишку продукції на кінець року на складах підприємства. Трапляються випадки, коли фактичний залишок нереалізованої продукції відображений неправильно. Продукція реалізована на складах її значно менше, але гроші на рахунок підприємства не надійшли повністю, а залишилися на рахунках в банках, відкритих на вигаданих осіб.
Завданням контролю є проведення статистичних розрахунків та впливу зовнішніх факторів на виконання завдань підприємства, тобто витрат минулої матеріалізованої праці, зміни індексу цін на сировину і засоби праці. Статистичний розрахунок використовують при встановленні ритмічності випуску продукції у натуральному вигляді, визначення рівня продуктивності праці та її оплати, обчислення індексу витрат на 1грн. товарної продукції.
Економіко-математичні методи використовують для встановлення оптимальних виробничих ситуацій і зіставлення їх із факторами, які склалися у процесі виробництва, для виявлення невикористаних резервів раціонального господарювання, економного витрачення матеріальних ресурсів. Наприклад: використання автомобілів при виконанні транспортного процесу - при цьому визначають: зниження собівартості, скорочення простоїв, рац. маршрути і т.д. або оптимізація розкрою тканин, коли між лекальні відходи у швейному виробництві мінімальні.
При використанні документальних прийомів контролю господарських операцій перевіряють достовірність, законність і господарську необхідність їх на основі документів, у яких вони знайшли відображення.
Контроль здійснюють за формою і змістом, зустрічною перевіркою операцій, взаємним контролем операцій і документів, аналітичним і логічним прийомами.
При перевірці первинних документів за формою встановлюють додержання нормативно-правових актів при відображенні господарських операцій у первинних документах, облікових реєстрах. При цьому аудитори керуються нормативними актами про документи і документооборот у бухгалтерському обліку.
Для встановлення юридичної сили документа перевіряють наявність реквізитів (назва, дата, зміст, вимірники). Перевіряють справжність підписів, наявність штампів, печаток, наявність підстав для відпуску цінностей, специфікацій, доручень.
Виявляють випадки необґрунтованих виправлень, підчищення, зміни кількості, ціни, суми.
Недодержання встановленого порядку оформлення і погашення первинних документів часто призводить до приховування, зловживань і крадіжок цінностей. Так, необґрунтовані виправлення кількості виданих із складу на виробництво сировини і матеріалів знижують відповідальність винних у вчиненні незаконної операції. Порушення порядку погашення касових документів створює умови для повторного використання касових ордерів для списання грошей із підзвіту касира та проведення інших протиправних дій.
Перевірка документів за змістом помагає у критичній оцінці змісту документа - відповідність характеру відображеної у ньому господарських операцій;
В разі сумніву, аудитор може застосувати метод службового розслідування - викликати осіб, які брали участь у оформленні документа уточнити його достовірність, а в разі потреби вимагати від цих осіб пояснення в письмовій формі.
Достовірність операції, контролюють також зустрічною перевіркою документів. Цей спосіб використовують тоді, коли у здійсненні операції, брала участь ін...
12.10.2012 16:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора