Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Методика аудиту доходів від реалізації
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Облік і аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
РІВНЕНСЬКА ФІЛІЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ І АУДИТУ
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
Курсова робота
з навчальної дисципліни:
“Аудит”
На тему: «Методика аудиту доходів від реалізації»
(На матеріалах: “Сарненський хлібозавод”
2012
Зміст
Вступ.......................................................................................................... .5
Економічна сутність доходів від реалізації товарів (робіт, послуг)....................................................................................................7
Економіко-організаційна структура підприємства...........................15
Завдання, джерела і послідовність проведення аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг)....................................................20
Методика аудиту доходів від реалізіції продукції (робіт,послуг) та аудитурський висновок ВАТ “Сарненський хлібозавод”.................25
Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю ВАТ “Сарненський хлібозавод”...................................................................35
Шляхи удосконалення обліку доходів................................................44
Висновки та пропозиції..............................................................................46
Список використаної літератури...............................................................48
Додатки........................................................................................................52
ВСТУП
Питання дослідження аудиту обліку доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов'язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни господарюючі суб'єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її дохідність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу, вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.
Правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку й складання бухгалтерської звітності по підприємствах визначені в ЗУ ”Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р.№996-xv.Порядок організації та ведення обліку рекомендується Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та Інструкцією про застосування, затвердженими наказом МФУ від 30.11.1999р. №291 на виконання Закону України ”Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ”.
Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування. Доход іноді є об'єктом оподаткування.
Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінансових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прийняття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.
Метою курсової роботи є дослідження особливостей аудиту доходів підприємства, закріплення здобутих навичок на практиці та розробка шляхів теоретичного вдосконалення аудиту доходів підприємства.
Відповідно до поставленої мети в даній роботі поставленні наступні завдання:
1) дослідити особливості аудиту доходів підприємства;
2) визначити законодавче та інформаційне забезпечення аудиту доходів підприємства;
3) визначити об'єкти аудиту операцій з обліку доходів;
4) детально дослідити процес планування аудиту доходів підприємства;
5) оволодіти методикою аудиту доходів підприємства;
6) здійснити аудит доходів досліджуваного підприємства ВАТ «Сарненський хлібозавод»;
7) обґрунтувати напрямки подальшого вдосконалення аудиту доходів підприємства.
Об`єктом дослідження є доходи підприємства ВАТ «Сарненський хлібозавод» .
Предметом дослідження є безпосередньо методика й організація аудиту доходів від реалізації та їх практичне застосування.
При написанні роботи використовувалися методи: спостереження, аналіз, синтез, експеримент, групування, вимірювання, моделювання та графічні методи.
Теоретичною і методологічною основою дослідження були економічна теорія, законодавчі акти, нормативно-правові документи, що регулюють та регламентують діяльність аудиторів і аудиторських фірм, національні стандарти бухгалтерського обліку.
В ході виконання курсової роботи використовувались роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з бухгалтерського обліку, основ аудиту, методики й організації аудиту, періодичні видання та інша спеціальна література.
1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ (РОБІТ, ПОСЛУГ).
Метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку. Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Звідси отримання доходів прямо пропорційно впливає на суму отриманого прибутку, тобто на досягнення основної мети підприємництва. Тому всі об'єкти підприємницької діяльності прагнуть одержати якнайкращі результати за цими показниками [14].
Поняття "дохід" — надзвичайно розповсюджене, широко вживане і, в той же час, дуже багатозначне.
У широкому тлумаченні цього слова "дохід" означає будь-яке надходження грошових коштів або матеріальних цінностей, що мають грошову оцінку.
Дохід суб'єкта господарювання — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 “Дохід” [9].
Під економічною вигодою розуміють потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Прикладом збільшення активів, а отже, відображення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності , є зростання дебіторської заборгованості внаслідок відвантаження продукції з наступною оплатою.
Доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку та включають до Звіту про фінансові результати згідно з принципом нарахування й відповідності доходів і витрат. Принцип відповідності передбачає, що обов’язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємством витрат для його отримання. Цей принцип забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду (доходу) одночасно з витратами, які здійснено для отримання цих доходів. Наприклад, у момент реалізації одночасно відображають виручку від реалізації продукції (дохід) і списують собівартість цієї продукції (витрати).
Однак не всі витрати можна безпосередньо пов’язати з певним доходом. У зв’язку з цим витрати, безпосередньо не пов’язані з певними доходами, відображають у звітному періоді, в якому вони виникли.
У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображають в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів [10].
Одержані передоплати (аванси) не визнаються доходами, а видані - витратами, оскільки не призводять до зміни власного капіталу підприємства.
Вимоги П(С)БО15 “Дохід” визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку.
П(С)БО15 не поширюється на доходи, пов’язані з:
реалізацією цінних паперів;
контрактами з надання послуг у галузі будівництва;
страховою діяльністю;
змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов’язань, а також із їх ліквідацією (продажем, погашенням);
змінами вартості інших поточних активів; природним зростанням поголів’я худоби, виходом продукції сільського й лісового господарства;
видобутком корисних копалин.
П(С)БО15 регулює порядок обліку доходу, який виник у результаті:
реалізації продукції ( товарів, інших активів);
надання послуг;
використання активів підприємства іншими сторонами.
Надання послуг, як правило, передбачає виконання підприємством завдання, застереженого контрактом, протягом узгодженого часу. Послуги можуть надаватися протягом одного або кількох періодів.
У разі використання активів підприємства іншими сторонами дохід виникає у вигляді:
А) відсотків – плати за використання грошових коштів, їхніх еквівалентів або сум заборгованості підприємству;
Б) роялті – плати за використання нематеріальних активів підприємства, наприклад, патентів, торгових марок, авторського права, програмних продуктів та ін.;
В) дивідендів – частини чистого прибутку, розподіленої між учасниками (власниками) пропорційно часткам участі у капіталі підприємства.
Дохід визначається за дотримання таких умов:
збільшення активу або погашення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);
оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Доходи, достовірну оцінку яких дати неможливо, у звітності не відображають, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов’язань тощо) за вартістю, яка б запобігла зниження зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства [9].
Не визнаються доходами суми, що отримані від інших осіб і не зумовлюють збільшення власного капіталу, зокрема:
податок на додану вартість, акцизи, інші податки та обов’язкові платежі, які підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;
надходження за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договорами на користь комітента , принципала та ін.;
попередня оплата ( аванс у рахунок оплати) продукції ( товарів, робіт, послуг);
завдаток під заставу або на погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
надходження, що належать іншим особам;
надходження від первісного розміщення цінних паперів.
Доходи, витрати та фінансові результати поділяють за видами діяльності, внаслідок яких вони виникають, а також на прибутки (збитки) від звичайної діяльності.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції , які її забезпечують або виникли внаслідок здійснення такої діяльності. До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються часто або регулярно( стихійне лихо, пожежа тощо) [15].
Звичайна діяльність, у свою чергу поділяється на операційну та іншу (фінансову й інвестиційну). Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. До основної діяльності відносять операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), які є визначальною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів, операційну оренду активів, отримання доходів або понесених втрат від операційної курсової різниці, створення резервів сумнівних боргів тощо. Інша діяльність підприємства поділяється на інвестиційну та фінансову. Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Оскільки основним видом діяльності ВАТ «Сарненський хлібозавод»
є торгівля, то основним доходом даного підприємства є дохід від реалізації товарів. Реалізація здійснюється покупцеві на підставі заключного договору купівлі-продажу. Моментом визнання доходів від даної операції є відвантаження продукції покупцеві, яке супроводжується випискою накладної, рахунку, рахунку-фактури, податкової накладної (додатки 6, 7, 7.1). Також підприємство здійснює і роздрібну торгівлю, в таких випадках дохід визначається виходячи із касового методу, і відображається при отримані виторгу від касира-продавця. Внесення виручки в касу оформлюється прибутковим касовим ордером (додаток 14).
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами"! іншими активами);
сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, за умови, що результат цієї операції може бути достовірно оцінений[22] .
Користувачі, для яких достовірність фінансової інформації про доходи і фінансові результати є досить значною, потребують засвідчення її аудитором.
Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) (далі — продукція) також пов'язане з виконанням деяких умов, зазначених у пункті 8 П(с)БО 15:
Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності на продукцію. Визначення моменту, у який відбувається передача, пов'язане з правом власності на продукцію. У більшості випадків передача ризиків і вигод від володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею в управління покупцеві (торгівля) [11].
В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності. Можливі ситуації, при яких підприємство-продавець зберігає ризики і вигоди за собою, наприклад:
а) коли відвантажена продукція підлягає подальшому монтажу, і цей монтаж є істотною частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;
б) коли покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на реалізацію, і підприємство-продавець не упевнене в неповерненні продукції.
Управління і контроль за реалізованою продукцією. Тобто якщо підприємство залишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукцією, то дохід від такої реалізації не визнається.
Сума доходу достовірно визначена.
Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод. Тобто, якщо існує невпевненість в отриманні компенсації від реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватися.
Витрати, пов'язані з операцією реалізації продукції, достовірно визначені. У даному випадку П(с)БО 15 ще раз нагадує про принцип відповідності доходів і витрат. Тому і отримані аванси, і передоплати неможливо визнати доходом.
Підхід до визначення доходу від надання послуг істотно відрізняється від звичайного визначення доходу у момент підписання акта виконаних робіт (наданих послуг).
П(с)БО 15 передбачає визначення доходу:
виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу(часто такий метод називають методом поетапного виконання);
методом рівномірного його нарахування за певний період часу.
Згідно із цими методами дохід визначається в тих звітних періодах, у яких надаються відповідні послуги.
Визначення доходу за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:
вивченням виконаних робіт (коли сторони, вивчивши виконані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);
визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;
визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг саме на цю дату.
Визначення доходу за методом рівномірного нарахування є немовби особливим правилом і застосовується тоді, коли надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу. Це найлегший метод визначення доходу, при використанні якого необхідно тільки точно знати період, за який підприємство повинне надати послуги, і загальну суму доходу, установлено договором.
Обов’язковість дотримання П(С)БО 15 „Дохід”, в тому числі в частинні визнання доходу, на ВАТ «Сарненський хлібозавод» визначено наказом про облікову політику підприємства (Додаток 2).
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу на ВАТ «Сарненський хлібозавод»використовують рахунок 70 "Доходи від реалізації" (додатоки 9, 10, 11).
Значну частину доходів ВАТ «Сарненський хлібозавод» отримує від іншої операційної діяльності. Узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на рахунку 71 "Інший операційний дохід".
Бухгалтерськими документами по обліку інших операційних доходів є: прибутковий касовий ордер, виписка банку, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, накладна, вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, договір оренди, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, контракти та договори, документально оформлені рішення судових органів, книга обліку розрахунків з депонентами, інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей виписки банку, та інші.
Віднесення інших операційних доходів на фінансовий результат від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки), оформленої працівником бухгалтерії.
Бухгалтерськими документами по обліку інших доходів виступають: прибутковий касовий ордер, виписка банку, товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер, рахунок-фактура, акт-приймання передачі основних засобів, контракти і договори, які заключались із постачальниками і фінансово-кредитними установами та ін (додатки 6, 7,7.1, 8, 8.1, 8.2).
Щомісячне списання доходів на результати іншої звичайної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки), оформленої працівником бухгалтерії.
Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД), який розраховується шляхом відрахування з доходу від реалізації товарів доходу (Д), ПДВ, АЗ, інших зборів або податку з обороту (ІЗП) та інших відрахувань з доходу (ІВ), тобто:
ЧД = Д – ПДВ – АЗ – ІЗП – ІВ (1.1)
В результаті операційної діяльності підприємства одержують певний фінансовий результат. Фінансовий результат – це прибуток або збиток, одержаний від діяльності підприємства [25].
2. ЕКОНОМІЧНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.
Відкрите акціонерне товариство «Сарненський хлібозавод» (на далі ВАТ «Сарненський хлібозавод») було введено в дію в грудні 1969 року.
ВАТ "Сарненський хлібозавод" засновано відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 02.07.1997 року № 426 шляхом перетворення державного Сарненського хлібозаводу у відкрите акціонерне товариство відповідно до Законів України "Про господарські товариства", " Про приватизацію майна державних підприємств ", "Про власність".
Юридична адреса та місце знаходження, ВАТ «Сарненський хлібозавод» : Україна, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Белгородська, 31 – А.
Крім юридичної адреси та адреси місцезнаходження Товариство має право мати поштову адресу для надходження кореспонденції.
Метою діяльності Товариства є задоволення суспільних потреб у товарах народного споживання, продукції виробничо – технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержання прибутку економічних і соціальних інтересів акціонерного та трудового колективу Товариства.
Пріоритетним видом діяльності ВАТ «Сарненський хлібозавод» є розроблення, виробництво та реалізація всіх видів хлібобулочних та кондитерських виробів.
Виробнича потужність ВАТ "Сарненський хлібозавод" складає 50 тонн хліба формового за добу. З 1969 року завод був обладнаний 4 печами ФТЛ-2 та складом безтарного зберігання борошна. В процесі технічного переоснащення заводу було побудовано 5 піч по виготовленню череневих видів хліба. Склад безтарного зберігання борошна винесений з приміщення хлібозаводу, i на звільнених площах створено цех по виготовленню кондитерських виробів. Оновлення основних засобів i ремонт виробничих приміщень проводиться i надалі.
В асортименті продукції, що виробляється від 62 до 70 найменувань хлібобулочних виробів. Асортимент постійно оновлюється, кількість клієнтів, з якими співпрацює завод, досягає близько 300 фізичних і юридичних осіб, доставка здійснюється власним транспортом.
Щоденно діє 12 маршрутів доставки хлібобулочної продукції товариства,на що задіяні 14 автомобілів для розвезення хлібобулочних виробів. Свої вироби ВАТ «Сарненський хлібозавод» реалізовує в усіх північних районах області, тобто по Сарненському, Дубровицькому, Рокитнівському, Зарічнянському, Березнівському районах. Доставляють вироби власним транспортом: мають 14 спеціалізованих автомобілів яких у 2007 році було 5, а в 2008 – 8. Узагалі у відділі реалізації підприємства задіяні 50 працівників: 30 водіїв і експедиторів, 20 чоловік трудиться в складі готової продукції, звідки вона й надходить до столу споживачів.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб): 176. Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб):1. Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб):24
Кадрова програма ВАТ «Сарненський Хлібозавод», спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам товариства. Керiвництво підприємства намагається підтримувати належний професійний рівень працівників шляхом направлення їх на семінари, курси підвищення кваліфікації, тренінги i т.п.
Фонд оплати праці в 2009 році становив 4332 тис. грн. В 2010 році витрати на оплату праці зросли порівняно з 2009 роком на 37%., що обумовлено, головним чином, збільшенням розміру заробітної плати. Всі ці та інші показники господарської діяльності більш детально можна побачити в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Загально фінансово економічна характеристика функціонування ВАТ
“Сарненський хлібозавод”.
Виручка від реалізації продукції збільшилась у 2010 році порівняно з 2009 роком на 12119 тис. грн., що становить 50,13% приросту. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), збільшився у 2010 році на 57,17% порівняно з 2009 роком, що в абсолютному розмірі становить 11465 тис. грн.; також чистий прибуток у 2010 році порівняно із 2009 роком зменшився на 17,73; фінансовий результат від звичайної діяльності, зменшився на 360 тис. грн. у 2010 році, порівняно із 2009 роком.; спостерігається також збільшення виробничих запасів, у 2010 році вони становили 1136 тис. грн., що на 272 тис. грн. більше у порівнянні із 2009 роком; середньооблікова чисельність працюючих зросла на 1 людину; порівнюючи 2010 рік із 2009 роком ми спостерігаємо значне збільшення річного фонду оплати праці, який у 2010 році становить 4850 тис. грн. що на 518 тис. грн. більше ніж у 2009 році; резервний капітал протягом аналізованого періоду залишився незмінним і становить 165 тис. грн.; вартість основних засобів ВАТ "Сарненський хлібозавод" у 2010 році становила 13779 тис. грн., що на 611 тис. грн. більше у порівнянні з 2009 роком; протягом аналізованого періоду спостерігаємо збільшення дебіторської і кредиторської заборгованостей на 955 тис. грн. і 595 тис. грн. відповідно.
За аналізований нами період спостерігається ріст майже всіх показників Товариства, та загальний економічний ріст підприємства в цілому, не зважаючи на зменшення прибутку підприємства у 2010 році на 360 тис. грн.., що свідчить про зменшення обсягу продажів, але якісну роботу ВАТ « Сарненський хлібозавод».
Вищи органом управління товариства є збори акціонерів.
У період, між зборами акціонерів, Наглядова рада представляє акціонерів, та в межах своєї компетенції регулює діяльність Правління, що є виконавчим органом акціонерного товариства та здійснює керування його поточною діяльністю.
Організаційна структура підприємства визначається статутом акціонерного товариства. З ціллю забезпечення керування підприємством, його структурними підрозділами зверху донизу, узгодженості дій та відповідальності керівників за результати діяльності ввірених їм підрозділів використовується лінійний підхід до управління.
Організаційна структура управління ВАТ “Сарненський хлібозавод” є лінійною. Вона складається із взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини, що наведено на рис.2.1. Кожний управлінець підпорядковується одному керівнику і всі зв’язки з вищими рівнями відбуваються через нього.
Рис.2.1 Організаційна структура управління ВАТ «Сарненський хлібозавод»
3. ЗАВДАННЯ, ДЖЕРЕЛА І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ).
Метою аудиту доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) є встановлення об'єктивної істини щодо достовірності, об'єктивності, правдивості й законності відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності доходів та фінансових результатів і донесення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації, а також своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку доходів і результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів та визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта, відповідності методики обліку та оподаткування операцій з обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг), що застосовуються на підприємстві, чинним нормативним документам України в період, що перевіряється [44] .
Завданнями аудиту операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на ВАТ “Сарненський хлібозавод” є:
перевірка правильності розмежування доходів діяльності за кожною класифікаційною групою;
встановлення правильності умов визнання та оцінки доходів від звичайної діяльності;
перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
підтвердження достовірності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) згідно принципів бухгалтерського обліку.
Предметом аудиту операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на ВАТ “Сарненський хлібозавод” є господарські процеси та операції, пов'язані з визначенням доходів і фінансових результатів діяльності, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства і за його межами.
Виходячи з мети, яку необхідно досягти аудитору при дослідженні операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), формуються об'єкти аудиту.
Джерела інформації для аудиту операцій з обліку доходів діяльності ВАТ “Сарненський хлібозавод” є:
П(С)БО 15 „Дохід”;
Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”[3] ;
наказ про облікову політику підприємства (додаток 2);
договори купівлі-продажу (Додаток 8 )
первинні документи, якими оформлено господарські операції по визнанню доходів (накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, прибуткові касові ордери, виписки банку) (додатоки 6, 7,7.1, 8, 8.1, 8.2 );
регістри обліку доходів (картки, аналізи, оборотно-сальдові відомості, журнал-ордер і відомість до рахунку 70) (додаток 9,10,11 );
головна книга;
баланс, звіт про фінансовий результат та інша звітність (додаток 3, 3.1, 4 , 4.1, 5 ).
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку) .
Перед початком аудиту, у відповідності до МСА 210 “ Умови завдань з аудиторської перевірки ”, аудитор і замовник повинні погодити умови перевірки. Погоджені умови треба задокументувати в договорі.
Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.
Згідно МСА 300 “Планування” аудиторові слід планувати свою роботу з метою ефективного проведення аудиторської перевірки.
„Планування” означає розробку загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту. Аудитор планує проводити аудиторську перевірку ефективно і вчасно.
Плануючи аудит, аудитор повинен провести опитування управлінського персоналу:
щоб зрозуміти оцінку управлінським персоналом ризику суттєвих викривлень фінансовий звітів унаслідок шахрайства;
щоб зрозуміти системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, які використовуються стосовно такого ризику;
щоб визначити, як розуміє управлінський персонал системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю для попередження і виявлення помилок;
щоб визначити, чи відомі управлінському персоналові факти шахрайства на підприємстві або чи є підозра у шахрайстві, яку розслідують на підприємстві;
щоб визначити, чи виявив управлінський персонал будь-які суттєві помилки.
Аудиторський процес перевірки доходів можна розбити на три етапи: початковий, дослідний і завершальний .
Початковий етап включає визначення об'єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку. При виборі об'єктів аудиторська фірма використовує складений план своєї діяльності. Для здійснення аудиту формується бригада або підбирається окремий аудитор, після чого видається наказ або розпорядження керівника аудиторської організації, в якому зазначаються найменування підприємства, що підлягає перевірці, період, за який воно обстежується, прізвище, ім'я, по батькові членів бригади (окремого аудитора), призначається керівник, котрий має кваліфікаційний сертифікат. До виїзду на перевірку бригада вивчає економічний стан ВАТ “Сарненський хлібозавод” аудиту, знайомиться з планами виробничої і фінансово-господарської діяльності ВАТ “Сарненський хлібозавод” та їх виконанням, з річною і періодичною фінансовою звітністю, актом (висновком) попередньої аудиторської перевірки, аналізує фінансовий стан, вивчає акти (довідки) перевірок з боку банків, податкових та інших державних органів, після чого керівник бригади складає програму аудиту, яку затверджує директор аудиторської фірми. У програмі вказуються об'єкт аудиту, зміст перевірки, періоди суцільного та вибіркового контролю. Конкретизується аудит у плані-графіку, де відображено строки перевірки кожного розділу теми і виконавців робіт. Завершується початкова стадія процесу аудиту складанням робочого плану аудитора, де передбачено об'єкт контролю, обсяг роботи і час її виконання (початок і закінчення).
Програма аудиту містить перелік питань за окремими темами, видами і напрямками очікуваних робіт, що підлягають перевірці, час проведення, види аудиторських процедур (за який період часу слід перевіряти, спосіб контролю). Наявність програми, крім того, забезпечує контроль за своєчасним і якісним виконанням аудиторських процедур, що передбачено МНА 4. Програма аудиту доходів ВАТ “Сарненський хлібозавод” наведено в Додатку 16.
Дослідна стадія аудиту проходить безпосередньо на ВАТ “Сарненський хлібозавод”. Для здійснення якісної та своєчасної аудиторської перевірки мають бути створені відповідні умови, аудиторам надані засоби обчислювальної техніки тощо.
Завершальна стадія аудиту включає узагальнення і реалізацію результатів аудиту. На цій стадії аудиту слід згрупувати виявлені недоліки, скласти нагромаджувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки, узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському висновку, який буде наведено нижче.
Таким чином, аудиторський процес і сам аудиторський висновок активно впливають на суб'єкт підприємницької діяльності у справі її оптимізації та нормативно-правового регулювання.
За умов ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджені аудиторським висновком. Висновки незалежних аудиторів мають відповідати загальноприйнятим стандартам, що можуть опиратися на економічні нормативи.
Сукупність організаційних, методичних і технічних процедур становить аудиторський процес [23].
Аудиторська діяльність спрямована на дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів зниження витрат та підвищення рентабельності відповідно до замовлень, виданих за договорами між аудиторськими організаціями і суб'єктами господарювання.
4. МЕТОДИКА АУДИТУ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) ТА АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ВАТ “САРНЕНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД”.
Аудиторська перевірка доходів від господарської діяльності господарюючого суб'єкту значно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов'язань підприємства тощо.
Для успішного проведення перевірки процесу реалізації аудитор повинен мати уявлення про характер і особливості ринків збуту продукції, що випускається господарюючим суб'єктом, про конкурентну ситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.
В процесі вивчення операцій з обліку доходів з'ясовується:
облікова політика щодо обліку доходів; ВАТ “Сарненський хлібозавод”
умови визнання доходів на ВАТ “Сарненський хлібозавод”;
визначається, чи ведеться окремий облік доходів, отриманих від здійснення різних видів діяльності;
уточнюється, чи відбувались зміни облікової політики;
перевіряється достовірність інформації про доходи у звіті про фінансові результати;
перевіряється наявність необхідних пояснень у примітках до звітності.
Вивчення операцій з обліку доходів проводиться в наступній послідовності.
Перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів. Увага аудиторів при проведенні такої перевірки концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду [12, с.214].
Згідно з П(С)БО 15 доходи визнаються на наступних умовах:
Збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Визнання доходів, які включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування і відповідності доходів і витрат.
Критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із змісту операції.
Разом з тим окремі види доходу мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути увагу на те, що не визнаються доходами наступні види надходжень:
суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;
суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
надходження, що належать іншим особам;
надходження від первинного розміщення цінних паперів.
Значно підвищуватиме ефективність проведення аудиту правильно обрані процедури аудиту, з цією метою складається програма тестів внутрішнього контролю доходів, які наведена в Додатку 17.
Операції з реалізації товарів на ВАТ “Сарненський хлібозавод” відіграють основну роль в формуванні результатів господарської діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою. При перевірці операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудитор, з одного боку, використовує внутрішні джерела доказів (розрахунки собівартості реалізованої продукції, накладні на відвантаження готової продукції, акти ліквідації основних засобів), а з іншого - змішані джерела доказів (рахунки, виставлені господарюючим суб'єктом на оплату за відвантажену продукцію і акцептовані покупцями у встановленому порядку), які можуть бути підтверджені відомостями, отриманими від третіх сторін (підтвердження обсягу дебіторської заборгованості) [27, с.471].
Таким чином, при перевірці операцій з обліку доходів від реалізації товарів (робіт і послуг) аудитору слід з'ясувати:
наявність наказу про облікову політику підприємства із зазначенням умов визнання доходів від реалізації продукції (робіт, послуг);
правильність визначення і законність відображення фактичного доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку;
законність і обґрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;
правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, минаючи рахунок 70 і чи правильно визначений фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) за бартерною угодою;
правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 70, 791.
Для встановлення достовірності прибутку (збитку) від реалізації проводиться перевірка правильності обліку відвантаження та реалізації продукції, товарів, пов'язаних зі збутом продукції.
В ході проведення перевірки повинно бути підтверджено, що:
операції з реалізації належним чином санкціоновані;
на рахунках бухгалтерського обліку відображені всі реально здійснені угоди з продажу;
реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;
вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;
суми продажу правильно класифіковані;
суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку товарів (робіт, послуг) правильно відображені на відповідних рахунках.
Правильність відображення операцій з реалізації встановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних,
12.10.2012 20:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора