Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра політології
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Соціологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра політології, соціології і права
Г.І. Ткаченко, Г.В. Новічков, А.С. Циганчук, А.С. Якимчук, Т.Є. Шевчук
СОЦІОЛОГІЯ
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни
Для студентів усіх спеціальностей НУВГП
РІВНЕ – 2005
УДК 316 (075.8)
ББК 60.5Я7
і – 73
Рецензенти:
Ю.І.Чепурнов, кандидат філософських наук, доцент кафедри соціології та політології Рівненського державного гуманітарного університету.
Л.Д.Світайло, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії НУВГП.
Упорядник:
Т.Є.Шевчук старший викладач.
Відповідальна за випуск: Г.І.Ткаченко, кандидат політичних наук, доцент, завідуюча кафедрою політології, соціології і права.
Інтерактивний комплекс містить нормативну програму навчального курсу, плани семінарських занять, тести, контрольні запитання та завдання для самостійної роботи, термінологічний словник, які можуть бути корисними при вивченні дисципліни в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування.
Протокол №12 від 25 листопада 2005р.
© Г.І. Ткаченко, Г.В. Новічков,
А.С. Циганчук, А.С. Якимчук,
Т.Є. Шевчук , 2005
© Національний університет водного господарства та природокористування
ЗМІСТ
Тематичний план та розподіл навчального часу………………….6
Передмова……………………………………………………………6-8
Програма нормативного навчального курсу “Соціологія”……….8-14
Розділ 1. Загальні питання історії й теорії соціології.
Суспільство як соціальна система……………………14-98
Тема 1. Соціологія як наука……………………………………...14-21
Предмет соціологічної науки………………………………….14-21
Структура і функції соціології…………………………………16-19
Зв’язок соціології з іншими науками………………………….20-21
Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології…………….. 21-36
2.1. Передумови зародження соціології……………………………..21-23
2.2. Соціологія в ХІХ – ХХ ст………………………………………..23-30
2.3. Передумови виникнення соціологічної думки
в Україні………………………………………………………………30-32
2.4. Початок української соціології………………………………….33-34
2.5. Розвиток вітчизняної соціології у ХХ – ХХІ ст………………..34-36
Тема 3. Соціальна структура суспільства………………………..37-48
Сутність соціальної структури суспільства
та її складові елементи……………………………………………….37
3.2. Сучасні концепції соціально-класової структури…………….37-45
3.3. Тенденції розвитку соціальної структури
суспільства……………………………………………………………..45-48
Тема 4. Соціально-територіальна
(поселенська) структура суспільства…………………49-59
4.1. Соціально-територіальні спільності: сутність
та різновиди……………………………………………………………49-50
4.2. Соціологія міста і села……………………………………………51-56
4.3. Сутність та проблеми міграції……………………………………56-59
Тема 5. Соціально-демографічної структура суспільства.
Соціологія молоді……………………………………………60-74
5.1. Поняття соціально-демографічної структури
суспільства, її основні компоненти та тенденції……………………60-66
5.2. Демографічна політика……………………………………………66-67
5.3. Сутність і завдання соціології молоді……………………………68-69
5.4. Соціальні проблеми молоді та основні
напрямки молодіжної політики………………………………………..69-74
Тема 6. Соціально-етнічні відносини
як предмет етносоціології………………………………….74-83
6.1. Етносоціологія та предмет її дослідження……………………….74-79
6.2. Етнічна структура і міжнаціональні відносини
в Україні…………………………………………………………………80-81
6.3. Сучасна етнополітика української держави…………………..81-83
Модуль 1. Навчальні завдання. Тести……………………………...83-98
Розділ ІІ. Спеціальні соціологічні теорії.
Методика і техніка соціологічних досліджень………………….99-207
Тема 7. Соціологія праці…………………………………………..99-109
7.1. Сутність, завдання та категорії соціології праці……….……..99-103
7.2. Індустріальна соціологія – початок сучасного
етапу розвитку соціології праці……………………………………103-106
7.3. Сучасні світові тенденції розвитку сфери праці……………..106-109
Тема 8. Соціологія трудового колективу……………………….109-124
8.1. Поняття, структура та закономірності розвитку
трудового колективу………………………………………………..109-113
8.2. Соціологія управління трудовим колективом:
сутність та функції…………………………………………………...113-116
8.3. Методи соціального управління колективом………………….116-117
8.4. Соціальне управління колективом і менеджмент. ……………117-118
8.5. Керівник у системі управління трудовим
колективом…………………………………………………………...118-122
8.6. Проблеми конфлікту в трудових колективах………………….122-124
Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї………………………………..124-144
9.1. Шлюб як об’єкт соціологічного дослідження…………………125-127
9.2. Шлюб в Україні………………………………………………….128-129
9.3. Альтернативні форми шлюбу…………………………………..129-132
9.4. Сім’я як соціальний інститут……………………………………132-133
9.5. Типи сімей………………………………………………………..133-135
9.6. Соціальні функції сім’ї…………………………………………..136-139
9.7. Внутрішньосімейні відносини. Конфлікти в сім’ї
Розлучення та їх наслідки…………………………………………….139-144
Тема 10. Соціологія особистості……………………………………145-157
10.1. Основні поняття соціології особистості……………………….145-146
10.2. Структура особистості…………………………………………..146-148
10.3. Формування і розвиток особистості……………………………148-150
10.4. Соціалізація особистості………………………………………..150-151
10.5. Виховання і розвиток особистості……………………………...151-156
10.6. Типологія особистостей…………………………………………156-157
Тема 11. Соціологія освіти…………………………………………..157-169
11.1. Предмет і об’єкт соціології освіти……………………………...157-158
11.2. Структура соціології освіти……………………………………..158-159
11.3. Соціальні функції та соціальні принципи освіти……………...159-161
11.4. Стан і проблеми світової та вітчизняної освіти
на сучасному етапі……………………………………………………..162-163
11.5. Модернізація вищої технічної освіти в Україні……………..164-167
11.6. Перспективи розвитку системи освіти в ХХІ ст. ……………..167-169
Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи
його організації та проведення……………………………169-180
12.1. Поняття та види соціологічного дослідження…………………169-171
12.2. Програма соціологічного дослідження……………………...…172-175
12.3. Вибірка у соціологічному дослідженні………………………...175-180
Тема 13. Методи збирання первинної
соціологічної інформації…………………………………..180-190
13.1. Поняття методу в соціології……………………………………..180
13.2. Опитування………………………………………………………180-184
13.3. Аналіз документів……………………………………………….184-186
13.4. Спостереження………………………………………………..…186-188
13.5. Соціальний експеримент як
метод збирання соціологічної інформації…………………………..188
13.6. Метод експертної оцінки……………………………………….188
13.7. Соціометричне опитування…………………………………….188-190
Модуль2. Навчальні завдання. Тести………………………………..190-207
Плани семінарських занять…………………………………………..107-209
Короткий термінологічний словник…………………………………210-225
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
та розподіл навчального часу
№№пп
Назва теми
Лекції (год.)
Семінари (год.)
Самостійна робота (год.)
1.
Соціологія як наука
2
2
2
2.
Історія зародження та розвитку соціології
2
-
2
3.
Соціальна структура суспільства
2
2
2
4.
Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства
2
2
-
5.
Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді
2
-
2
6.
Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології
2
2
-
7.
Соціологія праці
2
2
2
8.
Соціологія трудового колективу
2
-
2
9.
Соціологія сім’ї та шлюбу.
2
2
-
10.
Соціологія особистості
2
-
2
11.
Соціологія освіти
2
-
2
12.
Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення
2
2
2
13.
Методи збирання первинної соціологічної інформації
2
2
-
Всього:
26
16
18
Передмова
Висвітлюються основні галузі соціологічного знання, актуальні проблеми, тенденції та закономірності розвитку сучасного соціуму. Акцентується увага на співвідношенні соціології та суміжних з нею наук, на специфіці соціальних чинників життєдіяльності суспільства. Теоретичні положення поєднуються з практикою загальноцивілізаційного та вітчизняного сьогодення. Виклад матеріалу грунтується на демократичному підході до його змісту, оцінок і висновків, апеляції до загальнолюдських цінностей.
Місце перевірочних модулів у структурі курсу.
Контроль засвоєного навчального матеріалу з соціології проводиться двічі на семестр у вигляді проміжного і підсумкового занять. Структурно ці два перевірочних модулі розташовані: перший – після викладу шести тем розділу “Загальні питання історії й теорії соціології. Суспільство як соціальна система”, другий – після викладу семи тем розділу “Спеціальні соціологічні теорії” та двох тем розділу “Методика і техніка соціологічних досліджень”.
Зміст і побудова перевірочних модулів.
Змістовно перевірочні модулі поділяються на питання, вправи і тести різних груп складності. До перевірочних завдань першої групи складності належать достатньо прості запитання і вправи, які не потребують широкого письмового викладу і полягають у виборі правильних лаконічних відповідей щодо визначень, термінів, дат, авторів певних соціологічних праць або концепцій. Друга – середня група складності – вимагає формулювання певних визначень, суті різноманітних підходів до суспільних явищ і процесів, вміння подати коротку характеристику тої чи іншої соціологічної концепції або окремого положення.Третя – група найвищої складності – містить проблемні завдання, вправи і тести, відповіді на які повинні з’ясувати здатність до поглибленого аналізу засвоєного навчального матеріалу, порівняння різних соціологічних концепцій та теорій, положень і принципів.
Порядок нарахування балів за виконання завдання.
Відповідно до складності завдань встановлюється порядок нарахування балів, а в подальшому – виведені підсумкової оцінки виконаних завдань, яка може стати основою оцінки на іспиті чи заліку. Максимальне оцінка за правильні відповіді на запитання першої групи складності становить 5 балів, другої групи – 10 балів, третьої групи – 15 балів; сукупна найвища оцінка за одне опитування – 30 балів. Якщо студент набере суму від 27 до 30 балів, це відповідатиме оцінці “досконало”, від 23 до 26 балів – “відмінно”; від 17 до 22 балів – “добре”; від 10 до 16 балів – “задовільно”; нижче 10 балів – “незадовільно”. Крім того, до сукупності балів можна додати оцінку за реферат, найвище 20 балів.
Сукупна оцінка. Таким чином, максимальна сукупна оцінка за один переврочний модуль може ставити 50 балів (30 – за контрольне опитування по трьох питаннях різних груп складності плюс 20 – за реферат). Всього за два зданих перевірочних модулі студент може одержати максимальну оцінку 100 балів при умові бездоганного виконання двох контрольних завдань і написання протягом семестру двох рефератів.
Організація перевірочних і контрольних занять.
Організаційно здійснення перевірки знань студентів полягає у формуванні викладачем картки персонального завдання для кожного студента, яка складається з трьох питань, тетсів і вправ різних студентів складності. Бажано включати до картки по одному завданню спочатку з першої, тоді з другої і третьої груп складності: в кожній картці доцільно помісти по три завдання, складність виконання яких зростатиме.
На перевірочних заняттях кожний студент групи отримує свою картку і готує відіповіді протягом 1год. заняття. Перевірочні заняття (2год.) методично доцільно побудувати наступним чином: коротке вступне слово викладача з пояснення вимог до контролю знань студентів і загальною характеристикою завдань; як приклад може бути зачитана одна з заздалегідь приготованих карток і подані правильні відповіді (10хв.); розподіл карток серед студентів (5хв.); виконання перевірочних завдань (60хв.); збирання заповнених карток (5хв.); відповіді викладача на запитання, які виникли (10хв.).
Звичайно, поділ часу контрольного заняття може бути зміненнИЙ у відповідності з бажанням викладача чи формою проведення перевірочних занять (у вигляді контрольних письмових робіт або заняття в комп’ютерному класі).
Програма нормативного навчального курсу „Соціологія”
Тема 1. Соціологія як наука.
Мета і завдання курсу „Соціологія”. Об’єкт і предмет соціологічного аналізу. Дискусії навколо предмету соціології. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками про суспільство.
Соціологія як система теоретичних та емпіричних знань. Структура і рівні системи соціологічного знання. Рівень загальносоціологічної теорії. Соціологічні теорії середнього рівня: предмет і функції. Особливості спеціальних соціологічних теорій. Галузеві соціологічні теорії, їх види, завдання, зв'язок з емпіричними дослідженнями. Соціологічне дослідження як інструмент пізнання соціальної реальності. Взаємодія елементів системи соціологічного знання.
Рівні дослідження: мікро- та макросоціологія. Основні функції соціологічної науки, її роль у розвитку суспільства.
Соціологічні закони: сутність, характерні особливості. Види соціологічних законів. Понятійно-категоріальний апарат соціологічної науки, його роль у пізнанні соціального життя. Соціальне як центральна категорія соціології: сутність і функції. Основні функції загальносоціологічної теорії.
Тема 2. Історія зародження та розвитку соціології.
Етап протосоціологічного знання. Передумови виникнення со ціології.
Сутність соціологічної концепції О.Конта. Позитивізм як нау ковий напрямок соціології XIX ст.
Еволюціоністська соціологія Г.Спенсера. Натуралістичні соціо логічні течії XIX ст.: органіцизм, соціал-дарвінізм, расово-антропо логічна школа, географічна школа. Психологічний напрямок у со ціології (психологія народів, психологія натовпу, інстинктивізм, інтеракціонізм, теорія наслідування, психоаналіз).
Соціальна теорія марксизму. Діалектико-матеріалістичний під хід до аналізу соціальних явищ. Вчення про етапи історичного роз витку. Особистість як суб'єкт і носій суспільних відносин. Теорія класів. Модель класового конфлікту.
Соціологія Е.Дюркгейма. Концепція соціологізму. Соціальні факти як предмет соціологічної науки. Соціологічний аналіз суспі льного поділу праці. Механічна та органічна солідарність. Норма та патологія. Поняття аномії. Типи самогубства та їх причини.
Соціологічна система В.Парето. Формальна соціологія Г.Зіммеля. Соціологічна концепція Ф.Тьонніса.
"Розуміюча соціологія" М. Вебера. Концепція ідеальних типів. Основні категорії "розуміючої соціології". Теорія соціальної дії. Типи соціальної дії. Протестантська етика і дух капіталізму. Полі тична соціологія М. Вебера. Поняття панування, його типи.
Інтегральна соціологія П.Сорокіна. Соціологія як наука про соціальну взаємодію. Структура соціальної взаємодії. Теорія соці альної стратифікації і мобільності. Аналіз соціальної і культурної динаміки.
Витоки соціологічної думки в Україні. Політична соціологія М.Драгоманова. Генетична соціологія М. Грушевського. Соціаль на наука Б.Кістяківського. Соціологічні ідеї В.Липинського. За гальна соціологія М.Шаповала.
Структурний функціоналізм Т.Парсонса. Волюнтаристська теорія дії. П'ять типових змінних дії. Системи дії. Концепція соці альної системи. Соціалізація: особистість та соціальна структура. Соціальні зміни.
Соціологія Р.Мертона. Теорії середнього рівня. Поняття аномії. Способи індивідуальної адаптації до аномії: конформізм, інновація, ритуалізм, ретритизм, заколот. Основи соціологічного аналізу нау ки.
Соціологічна теорія конфлікту. Діалектична теорія конфлікту Р.Дарендорфа. Функціональна теорія конфлікту Л.Козера. Кон цепція соціального конфлікту Д.Рекса. Соціологія конфлікту Р.Коллінза. Проблема синтезу різних теорій конфлікту.
Теорія символічного інтеракціонізму Дж.Міда.
Феноменологія соціального світу А. Шюца. Етнометодологія Г.Гарфінкеля. Теорія соціального обміну (Д.Хоманс, П.Блау).
Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса. "Структуралістський конструктивізм" П.Бурдьє. Теорія структурації Е.Гідденса. Неофункціоналізм Дж.Александера.
Тема 3. Соціальна структура суспільства.
Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи. Сутність поняття „соціальна спільнота”. Типи та ознаки виділення соціальних спільнот. Поняття соціальної групи в соціології. Види соціальних груп. Соціальні групи та соціальні категорії. Статусні групи. Соціальний статус, соціальна роль.
Теорія еліти. Основні напрямки і методика визначення еліт у вітчизняній та західній соціології.
Теорія соціальної стратифікації. Класичні та сучасні теорії походження нерівності. Різноманітність форм соціальної стратифікації у суспільстві. Джерела та фактори соціальної стратифікації.
Поняття „клас” в соціології. Основні характеристики соціальних класів. Моделі класової структури суспільства. Концепції середнього класу.
Сутність, типи і форми соціальної мобільності. Наслідки соціальної мобільності для індивідів, груп, суспільства.
Тенденції змін у соціальній структурі українського суспільства.
Тема 4. Соціально-територіальна (поселенська) структура суспільства.
Соціально-територіальні спільності: поняття, характерні ознаки, відмінності. Історичний характер соціально-територіальних спільностей, фактори їх формування та розвитку. Різновиди соціально-територіальних спільностей. Соціально-територіальний та адміністративно-територіальний поділ України. Конституція України про засади та систему адміністративно-територіального устрою України.
Місто: поняття, типи. Специфіка міста як середовища життєдіяльності людини, як особливої соціально-територіальної спільності людей. Міста України. Соціальні проблеми функціонування та розвитку сучасного міста.
Село як об’єкт соціологічного аналізу. Характерні риси села, його відмінності від міста. Соціальні проблеми українського села і шляхи їх розв’язання. Взаємозв’язок міста і села. Урбанізація як історична фаза розселення і організації середовища проживання.
Регіон, його характерні риси і різновиди. Сутність міграції, її види, форми та типи. Стадії міграційного процесу. Міграційні процеси в Україні.
Тема 5. Соціально-демографічна структура суспільства. Соціологія молоді.
Поняття соціально-демографічної структури суспільства. Статево-вікова структура. Сімейна структура. Генетична структура. Статево-вікова структура трудових колективів. Фактори, що їх визначають. Розподіл населення України по віку. Чисельність чоловіків і жінок України. Народжуваність. Смертність. Тривалість життя населення України.
Основні напрямки вдосконалення демографічної політики в Україні.
Предмет соціології молоді як особливої галузі соціологічного знання. Місце молоді в соціальній структурі суспільства, її характеристика як особливої соціально-демографічної групи. Соціальна політика і молодіжні проблеми. Молодь і проблема вільного часу. Створення цілісної молодіжної політики як механізму вирішення молодіжних проблем.
Тема 6. Соціально-етнічні відносини як предмет етносоціології.
Предмет, об’єкт та історія розвитку етносоціології. Поняття етносу: етнобіологічний, еволюційно-історичний, інструменталістський та інші підходи. Етнічна ідентичність. Етнічний стереотип. Народність. Нація.
Етнічна структура населення України. Українська нація. Декларація про державний суверенітет України. Проблеми національного розвитку України. Конституція про застосування мов та про задоволення інших національно-культурних потреб всіх народів і національних меншин України. Сучасна етнополітика української держави.
Тема 7. Соціологія праці.
Праця як соціально-економічна категорія. Об’єкт і предмет соціології праці. Завдання і мета соціології праці та інженерної праці. Завдання і мета соціології праці. Соціальні фактори праці. Зміст праці. Характер праці. Організація праці. Відношення до праці, мотиви праці, трудові відносини та ін.
Основні віхи історії соціології праці. Індустріальна соціологія на Заході: системи Тейлора. Емпірична соціологія У.Томаса і Ф.Знанецького. Доктрина „людських відносин” Е.Мейо. Теорія „малих груп” Дж.Морено. Теорія збагачення праці Ф.Херцберга.
Розвиток соціології праці в колишньому СРСР: здобутки і негаразди (С.Г.Струмілін, М.О.Аітов, Л.С.Бляхман, Т.І.Заславська, І.І.Чанглі, В.Я.Ядов та ін.). Соціологія праці в Україні (К.К.Грищенко, В.Л.Осовський, Є.І.Суіменко, Л.В.Сохань, А.О.Ручка, В.П.Чорноволенко, М.О.Сакада та ін.).
Завдання та перспективи розвитку соціології парці в умовах розбудови української державності. Конституція України про права громадян у сфері праці.
Тема 8. Соціологія трудового колективу.
Трудовий колектив – поняття та структура. Типи та види трудового колективу. Функції трудового колективу. Первинний колектив та його особливості. Розвиток колективів в умовах утвердження ринкових відносин.
Сутність соціального управління трудовим колективом. Основні стадії соціального управління: соціальне прогнозування, соціальне планування, соціальне регулювання, безпосереднє керівництво соціальними процесами. Методи управління – організаційні, адміністративні, правові, економічні, соціально-психологічні.
Соціальна роль керівника трудового колективу. Адміністративна, техніко-організаційна і соціально-організаційно функції керівника. Стиль керівництва. Авторитарний, демократичний, ліберальний стилі. Авторитет керівника. Професійні та характерні риси керівника. Проблема конфліктів в колективі та шляхи їх вирішення. Вимоги до керівника трудового колективу в умовах ринкових відносин, розбудови держави України.
Тема 9. Соціологія шлюбу та сім’ї.
Сутність шлюбу, його походження та історичні форми. Шлюб в Україні. Правові основи шлюбу згідно Конституції України. Сім’я як соціальний інститут і як мала соціальна група. Зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільностями і сферами соціального життя. Історичні форми сім’ї. Структура сім’ї. Різні типи сімей та їх особливості. Життєвий цикл сім’ї. Соціальні функції сім’ї. Типи внутрісімейних відносин. Конституція про права жінки і чоловіка в Україні.
Альтернативні форми шлюбу та сім’ї в сучасному суспільстві. Проблеми сімейно-шлюбних відносин в Україні. Причини негативних явищ в сімейно-шлюбних відносинах і умови їх подолання. Розлучення, їх причини та наслідки. Фактори зміцнення сім’ї. Студентська сім’я та її особливості. Основні напрямки соціологічних досліджень сімейно-шлюбних відносин у зарубіжній та вітчизняній соціології. Вивчення мотивів шлюбів і розлучень. А також соціальних і психологічних факторів, що спричиняють плануванню сімейного життя, виникненню і подоланню внутрісімейних конфліктів. Дослідження тенденцій і перспектив розвитку сімейно-шлюбних відносин.
Тема 10. Соціологія особистості.
Специфіка вивчення феномену особи соціологічною теорією. Особа в тлумаченні екзистенціоналізму, психоаналізу, теорії дзеркального „Я”, Філософської антропології, марксизму тощо. Сутність та співвідношення понять „людина” і „особа”. Соціальні якості особи. Гносеологічний, аксіологічний, творчий, комунікативний, художній потенціал особи. Перевага тих чи інших рис і якостей особи в залежності від її соціально-демографічних, професійних та ін. характеристик. Духовна культура особи та соціальна діяльність як спосіб реалізації потреб та інтересів людини, її активності.
Соціалізація особи. Соціальна адаптація та інтеріоризація як дві фази соціалізації. Ресоціалізація. Соціальні типи особи (формаційно-класовий, національно-етнічний, професійний, нормативний). Класифікація типів особи по критерію відношення до праці, творення. Ідеальний тип особи як втілення загальнолюдських цінностей. Різнобічність і гармонійність особи – суть ідеального типу особи.
Специфіка соціологічної теорії виховання. Система виховання. Об’єктивні умови та суб’єктивний фактор у вихованні. Напрямки виховання. Трудове виховання та його завдання. Моральне виховання. Патріотичне та інтернаціональне виховання. Правове виховання. Фізичне виховання та ін. Комплексний підхід до виховання. Роль праці та вільного часу у вихованні людини. Засоби виховання та його форми. Роль сім’ї, громадськості у вихованні. Самовиховання особи. Переконання, позитивний приклад, змагання, заохочення, покарання тощо як методи виховання. Принципи виховання.
Особливості виховного процесу в період подолання наслідків адміністративно-командної системи в процесі демократизації українського суспільства.
Тема 11. Соціологія освіти.
Освіта як цілеспрямований процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок. Завдання соціології освіти.
Тенденції світового розвитку освіти. Ліквідація неграмотності. Освіта дорослих. Концепція безперервної освіти. Тенденція до реформування національних систем освіти. Комп’ютеризація навчання. Інтеграція освіти на національному і на світовому рівнях. Проблеми сучасного розвитку освіти. Світова криза освіти. Зростання абсолютного числа неграмотних у світі. Проблема функціональної неграмотності. Зниження якості освіти. Залежність між рівнем розвитку освіти в суспільстві і станом розвитку інших його сфер. Значення конкурентноздібної системи освіти для конкурентноздібної робочої сили і конкурентноздібної економіки.
Розвиток системи освіти в Україні. Ліквідація неграмотності і зростання освітнього рівня населення. Прояв світових тенденцій розвитку освіти в національній системі освіти (демократизація, гуманізація, реформування тощо). Зниження якості навчання, недооцінка соціально-гуманітарного компоненту освіти. Догматизм і недосконалість навчальних програм. Низький попит на знання. Зниження ефективності навчання. Проблема підготовки педагогічних і наукових кадрів. Матеріальна база освіти. Престиж професії вчителя. Проблеми вищої школи. Динаміка рівня освіти представників різних класів і соціальних груп. Шляхи реформування системи освіти в Україні: „Закон України про освіту”. Конституційне регулювання освіти в Україні.
Тема 12. Соціологічне дослідження, принципи його організації та проведення.
Програма соціологічного дослідження, її значення і складові частини. Програма як виклад обґрунтування теми, концепції дослідження, основних методологічних принципів, методики і процедури дослідження. Проблема дослідження як об’єктивно існуюче протиріччя. Проблема вибірки в соціологічному дослідженні. Методика вибірки. Типи і види вибірки. Направлена вибірка (гніздова, метод квот і т.ін.). Багатоступеневі, комбінаційні вибірки. Типи помилок вибірки. Поняття точності і надійності вибірки.
Тема 13. Методи збирання первинної соціологічної інформації.
Проблема адекватності, надійності, достовірності, об’єктивності методів збору і обробки інформації. Дослідження документальних джерел в соціологічних дослідженнях. Спостереження як метод збору соціологічної інформації. Місце опитування в конкретно-соціологічному дослідженні. Різновидність опитувань. Техніка їх проведення. Запитання як важливий елемент опитування. Опитування і реалізація в ньому програми дослідження. Класифікація опитування. Специфіка анкетування як форми збирання соціологічної інформації. Якість анкет, типові помилки при складанні анкети. Інтерв’ю і його форми. Експеримент в соціології. Використання методу експертних оцінок в конкретно-соціологічному дослідженні.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ Й ТЕОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА.
ТЕМА 1. Соціологія як наука.
1.1. Предмет соціологічної науки.
Термін "соціологія" походить від латинсъкого поняття societas "суспільство" i грецького logos "вчення". Тобто, слово соціологія можна визначити як науку про суспільство.
У науковий oбiг поняття "соціологія" ввів французький соціолог фундатор позитивізму Огюст Конт (1798-1857.). Вчений ототожнював соціологію з суспільствознавством. Ця точка зору панувала в літературі до кінця XIX ст. І лише в кінці ХІХ на початку XX ст. в наукових дослідженнях суспільства стали виділяти поряд з економічними, демографічними, правовими та іншими аспектами також соціальні. Це привело до того, що предмет соціологія почав звужуватись до вивчення саме соціальних сторін суспільного розвитку. Відбувається перехід соціологічної науки, тотожної суспільствознавству, до науки, пов'язаної з вивченням соціальних явищ i процесів суспільного життя, тобто до окремої науки, яка існує нарівні з політичною, економічною теоріями, філософією та іншими науками. Започаткував таке розуміння соціології відомий французький соціолог-позитивіст Еміль Дюркгейм (1858-1917 pp.).
В умовах нового підходу до визначення coцioлoгiї великого значення набуває конкретизація предмета соціологічних досліджень. Річ у тім, що суспільство (термін виник у ХVШ ст.) дуже багатогранне поняття. Його структура включає: індивідів, різноманітні соціальні спільності, системи відносин між різними соціальними суб'єктами та об'єктами, різні форми дальності людей i сфери суспільного життя. І кожну з цих структур вивчають окремі суспільні науки.
В зв'язку з цим постає питання про об’єкт i особливо предмет соціології. Відомо що об'єктом дослідження будь-якої науки є явище, процес або відносини об'єктивної реальності. Коли ж йдеться про предмет дослідження конкретної науки, то це та чи інша частина об’єктивної реальності. Виходячи з цього об’єктом соціологічного пізнання є суспільство. Що стосується предмета соціології, то тут єдиного підходу серед соціологів немає. Одні вважають, що предметом соціології як науи є вивчення людей, мотиви їх поведінки та взаємодії. До іншої групи соціологів належать тi, xтo притримується думки проте, що суспільство складається з малих соціальних груп (3-5 чоловік). Вони визнають предметом соціології соціальні групи та їx вплив на соціальну поведінку людей.
В Західній соціології найчастіше при вивченні предмета соціологічного пізнання виділяють як ключове те чи інше соціальне явище або процес. На думку вчених такого напрямку у вивченні предмета соціології ключовим є: групова взаємодія та їх результати, людські соціальні відносини, соціальні інститути, соціальні організації та їх ставлення до людської поведінки, система соціальної дії, людське суспільство i людська поведінка, природа соціального порядку, соціальні групи та соціальні спільності, соціальні процеси тощо.
Досить конкретно визначив соціологію, предмет її вивчення відомий англійський соціолог Н. Смелсер: соціологія — це наукове дослідження суспільства та соціальних відносин.
Враховуючи існуючі точки зору на предмет coцioлoгії, можна визначитися, що це є певна частина складових суспільства, а також суспільні відносини між індивідами, групами людей, спільностями, конкретніше, це діяльність особи, соціальних спільностей та різноманітних верств людей у суспільному житті. Які ж складові суспільства вивчає соціологія?
Соціальна спільність, котра розглядається як спільність людей зв'язаних між собою спільними умовами життєдіяльності, цілями, а також взаємодією. Дане поняття охоплює класи, нації, народності, різні прошарки та верстви населення.
Соціальний інститут (від латинського institutum — установа) — це об'єктивна, стійка та організована структура i форма діяльності окремих груп людей, спрямована на здійснення певних соціальних інтересів, це засіб для забезпечення стабільного функціонування та регулювання суспільних відносин на ocнові соціальних та правових норм. Соціальними інститутами вважаються: держава, політичні партії, громадські організації, трудові колективи, церква, наука, освіта, сім'я тощо.
Соціальна організація (від французького organisation — упорядковую, надаю строгий вигляд) — це структура суспільства, оформлена організаційно, взаємозв'язана система відносин між різними соціальними суб'єктами та об’єктами (наприклад, між державою i окремими людьми, соціальними спільностями, групами людей, особистостями тощо). Дуже складними, з точки зору дослідження, є мотивація поведінки, cпociб життя окремих і невеликих груп людей.
Тепер з'ясуємо другу частину визначення предмета соціології. В науці поняття "соціальне" використовується в таких значеннях: 1) як суспільне, відмінне від природного; 2) як частина суспільного, як відношення між групами людей, що займають різне становище в суспільстві. Саме в другому значенні розглядає це поняття соціологія.
Що стосується змісту соціології, то звертає на себе увагу таке: 1) вона розширює наші уявлення про нашу особисту поведінку, наш рівень культури, про стан людини всередині соціальних інститутів, про ступінь людської свободи; 2) вивчає світ в динаміці та змінах, тi соціальні трансформації та зміни, які відбуваються у світі; 3) дає порівняльний аналіз соціальних конструкцій i суспільств, що знаходяться на рівних ступенях свого розвитку, вивчає взаємодію між ними; 4) розглядає історичні opiєнтaції; 5) вивчає стать людини, а також глобальні проблеми соціального життя тощо.
1.2. Структура i функції соціології.
Внутрішню структуру сучасної соціології як систему соціального значення складає сукупність функціонально-визначених, взаємозв'язаних структурних елементів соціологічної науки, що склалися в процесі історичного розвитку i внутрішньої спеціалізації, котpi утворюють соціологію як предметно визначену, цілісну, логічно не суперечливу галузь наукового знання.
Такими елементами на думку групи українських соціологів, є: метасоціологія; загально-соціологічна теорія; спеціальні соціологічні теорії; емпіричні соціологічні дослідження; icтopія coцioлoгії.
1. Метасоціологія - галузь соціологічного знання, котра вивчає соціологію як наукову теорію через критерії її відповідності загальнонауковим парадігмальним i методологічним принципам, аналізує її теоретичні засади з точки зору достовірності та адекватності її теорії, принципів, методів пізнання coціуму. Це "соціологія coцioлoгії", об'єктом дослідження якої є сама соціологія, а предметом — природа i функції соціологічних знань. Метасоціологія досліджує також логічні основи різних соціологічних теорій — їх обґрунтованість, доказовість, несуперечливість, округлює умови та межі їx застосування, проводить порівняльний аналіз різних концепцій, виявляючи їх пізнавальні властивості та недоліки.
2.Основним самоутворюючим елементом соціологічного знання є загальна соціологічна теорія — найвищий рівень знання про соціологічні явища та процеси, закономірності їx розвитку та функціонування. Предметом її аналізу є соціальне (соціетальне), яке виникає в процесі взаємодії соціальних спільностей, індивідів з їх потребами, інтересами, цінностями, ідеалами, котрі ці суб'єкти реалізують в процесі соціальної взаємодії на основі усталених соціальних норм. Загальносоціологічні теорії виступають базою для розробки методологічних принципів, процедур та засобів, що визначають стратегію і тактику соціологічних пошуків і досліджень. Метасоціологія та загальні соціологічні теорії за своїм рівнем є найбільш загальними теоретичними системами соціологічного знання. Проміжне місце між ними та емпіричними соціологічними дослідженнями належить спеціальним соціологічним та галузевим соціологіям.
3. Спеціальні соціологічні теорії. Їх предметом є вивчення особливостей (специфіки) трансформації закономірностей загальних соціальних процесів у тих чи інших явищах, спільностях, сферах життя (наприклад, у сфері споживання, у групах, соціальних інститутах, організаціях та ін.). Ці теорії функціонально можуть використовуватись з пізнавальною чи практичною метою. Такими соціальними теоріями є, наприклад, теорія конфлікту, теорія пропаганди, теорія виховання та ін.
4. Галузеві соціологічні теорії, об'єктом яких є соціальні підсистеми та сфери людської життєдіяльності з притаманними їм типами соціальних спільностей, а предметом — закономірності функціонування та розвитку цих сфер і спільностей, особливості соціальних відносин у даних системах. Різноманітність та багатство сфер людського життя та діяльності, наявність складної соціоструктурної системи суспільства, багатоманітність соціальних відносин та ін. обумовили появу численних видів галузевої соціології.
Ця група зосереджує увагу на аномальній поведінці людей — девіації (від пізн. лат. deviatio — відхилення). Це стосується таких явищ в суспільстві, як злочинність, асоціальна, протиправна поведінка, дії окремих людей, що не вписуються в закони, норми, звичаї, традиції даного суспільства.
Це далеко не повний перелік галузевих соціологічних теорій. Слід
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора