Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика продуктивності праці в сільському господарстві.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Статистика продуктивності праці в сільському господарстві.”
Оцінка: оформлення ____________
змісту _____________
захисту _____________
Загальна оцінка: за стандартом ECTS_____________
за стандартом МОНУ____________
Підписи членів комісії_______________________________________
Рівне – 2008
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни „Статистика” на тему:
„ Статистика продуктивності праці в сільському господарстві.”
„ Statistics of the labour of agriculture productivity”
Код навчальної дисципліни в ECTS ______________
Кількість академічних кредитів в ECTS _______________
Курсова робота відповідає вимогам діючої нормативної документації України та умовам ECTS/КМСОНП
Виконав ст. 3 гр. 2 курсу ФЕіП
Семенюк Я.С.
Консультант Аверкіна М. Ф.
Рівне – 2008 УДК 31(075.8)
ББК 60.6я73
Курсова робота з дисципліни „Статистика”/ Я.С.Семенюк, Рівне: НУВГП. 2008. -33с.
В цій курсовій роботі розглядав статистику продуктивності праці сільського господарства та виконувала практичні завдання які відносяться до цієї теми. Сільське господарства нашої країни-це складний різноманітний об’єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук. Зокрема статистика відіграє важливу роль: групує і впорядковує дані, аналізує ситуацію і подальший розвиток. Статистика продуктивності праці сільського господарства є самостійною учбовою дисципліною і є однією з особливих галузей статистичної науки.
In this course work examined statistics of the labour of agriculture productivity and executed practical tasks which behave to this theme. Rural economies of our kraini-ce difficult various object which is studied the aggregate of natural, technical and general sciences. In particular statistics play an important role: groups and puts in an order information, analyses a situation and subsequent development. Statistics of the labour of agriculture productivity are independent educational discipline and is one of the special branches of statistical science.
© Я.С. Семенюк, 2008
© НУВГП, 2008
2
Національний університет водного господарства та природокористування
Факультет економіки і підприємництва
Кафедра економіки підприємства
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни "Статистики"
Студенту 2 курсу 3гр. Семенюку Я. С.
Тема: Статистика продуктивності праці в сільському господарстві.
Зміст курсової роботи
Вступ
Розділ1.Теоретична частина
Поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення
Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства
ІІ. Розрахункова частина
Завдання 1.
Завдання 2.
Завдання 3.
Завдання 4.
Завдання 5.
Завдання 6.
Завдання 7.
Загальні висновки
Використана література
Дата видачі "__"__ ___2008р. Дата захисту "__" _________2008р.
Керівник ________/_________________/ Студент ______________
(підпис) (прізвище) (підпис)
Зміст
Вступ ….5
1. Теоретична частина
1.1Поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення ….6
1.2 Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства..7
ІІ. Розрахункова частина ..13
Загальні висновки …32
Використана література …33
В с т у п
Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і інші. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи. Що ж представляє собою специфічний предмет статистики?
Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність, статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу. Об'єктивні статистичні показники як особливі об'єктивні ознаки характеризуються такими якостями.
По-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних і кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст і відповідну цьому змісту величину (міра явищ).
По-друге, це загальні ознаки, тобто ознаки, які відносяться не до одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць спостереження цього роду, цієї якості. Пізнання таких ознак неможливе без статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних характеристик одиниць сукупності до узагальнених характеристик сукупності; це дало основу статистикам називати їх зведеними ознаками. Статистичний показник як загальна ознака завжди передбачає визначену кількість сукупності (в абсолютному показнику кількість – складова частина величини; в середній величині кількість передбачається як один із членів відношення, результатом якого є сама середня); він також містить в згорнутому виді визначену варіацію охоплених (узагальнених) ним індивідуальних величин. Ця варіація отримує міру в вигляді особливого показника.
По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або момент його розвитку, тобто ознаки історично конкретні.
По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану і розвитку суспільства, ознаки, які виявляють закономірність його розвитку.
1. Теоретична частина
1.1 Поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення
Сільське господарство нашої країни - це складний різноманітний об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.
Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки досліджують як економічні, так і соціальні явища і процеси, які відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається при цьому як одна із галузей народного господарства.
При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі матеріального виробництва в літературі по різному трактується зміст галузі і визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства зводять до оброблення сільськогосподарських культур і розведення тварин для отримання продукції рослинництва і тваринництва та первинної переробки рослинної і тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих продуктів рослинного і тваринного походження, які використовуються для харчування населення і промислової переробки.
Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального виробництва, в якому праця людини направлена на розширення відтворення у великих масштабах культурних рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції цієї галузі. До сільського господарства також відноситься виконання робіт сільськогосподарського характеру (з експлуатації іригаційних і меліоративних систем, захист рослин від хвороб і шкідників і т.п.). Господарське управління визначає функцію сільського господарства в тих випадках, коли витрати по ньому включаються в собівартість продукції. Відтворення в сільському господарстві здійснюється в рамках соціально- економічних категорій господарств.
Статистика сільського господарства є самостійною учбовою дисципліною. В учбових цілях статистика сільського господарства викладається в зв'язку зі статистикою заготівель. Курс сільськогосподарської статистики вивчається з основами соціально-економічної статистики.
Статистика сільського господарства є однією з особливих галузей статистичної науки. Перш ніж дати визначення предмету статистики сільського господарства, слід вказати на існуюче різне поняття цієї науки. Деякі статистики у визначенні предмета застосовують відоме формулювання статистики як науки, яка вивчає кількісну характеристику масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою, і механічно пов'язують це формулювання з оцінками явищ у сільськогосподарському виробництві. Інші вважають, що статистика вивчає явища і процеси відтворення матеріальних благ і суспільних відносин в сільському господарстві в їх якісному вираженні, даючи їм відповідну цифрову характеристику. Заслуговує особливої уваги думка, що предметом сільськогосподарської статистики є система об'єктивних статистичних показників стану і розвитку сільськогосподарського виробництва.
З врахуванням викладеного сфорулюємо визначення предмету. Статистика сільського господарства вивчає сукупність кількісних характеристик сільського господарства як галузі народного господарства у нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками. Статистика досліджує кількісні тенденції, зв'язку і закономірності в сільському господарстві у просторово-часових границях. Статистика сільського господарства має справу, по перше, з різними видами характеристик, які в певній мірі пов'язані між собою. Це означає: статистика сільського господарства займається класифікацією цих характеристик (показників). По друге, сукупність характеристик (показників) відноситься до сільського господарства, яке включає виробничі і обслуговуючі функції. Теоретичною і методологічною основою статистики сільського господарства як науки є діалектичний і історичний матеріалізм, політична економія, науковий соціалізм. Українська статистика – могутнє знаряддя соціально-економічного пізнання і перебудови дійсності. Статистика при вивченні характеристик явищ і процесів сільського господарства та його основних елементів і структур використовує наслідки, одержані природничими, технічними та іншими науками.
Сільське господарство нашої країни ведеться на великій території, яка включає в себе різноманітні природні, економічні, соціальні, національні та інші структури. Статистика вивчає стан і розвиток сільського господарства України як в цілому, так і диференційовано з врахуванням існуючих територіальних, галузевих і соціально-економічних структур. Значення цієї статистики особливо підвищується в умовах переходу на принципи регіонального госпрозрахунку, самоуправління і самофінансування. Завданням статистики є розробка методології побудови системи показників, інформаційного забезпечення і аналізу статистичних даних, які відображають територіальну, галузеву і соціально-економічну структуру сільського господарства України. Статистика вивчає цю структуру у визначеному порядку, на основі класифікації і угруповань.
В органах державної статистики сільське господарство завжди вивчалось у національно-територіальному і регіональному аспектах, а також з врахуванням галузевої структури і соціально-економічних категорій господарств, правда в деяких випадках навчальна література обмежувалась тільки аналізом класифікації галузей і угрупованням категорій господарств.
Статистика сільського господарства як соціально-економічна наука використовує загальний метод пізнання – діалектичний метод, який вимагає розглядати явища і процеси в їх взаємозв'язку і розвитку, вивчати перехід від кількісних змін до якісних, виясняти внутрішні протиріччя як джерело розвитку і як процес боротьби нового зі старим.
Соціально-економічні особливості полягають в багатогранності форм користування власністю колгоспами, радгоспами та іншими державнимисільськогосподарськими підприємствами, організаціями орендарів,
кооператорів, особистих господарств громадян. Для сільського господарства характерне посилення інтеграційних зв'язків різних форм господарювання.
Економічні особливості проявляються в тому, що відтворення в цій галузі здійснюється безпосередньо на особистій основі в натуральній формі. Це значить, що більша частина продукції залишається в сільському господарстві і використовується для відновлення виробництва: насіння і посадковий матеріал витрачаються на посів і посадку, молоко – на напування телят, яйця птиці – на виведення молодняку, мед – для годування бджіл і т.п. Більше того, вся продукція кормових культур і кормових угідь використовується у тваринництві, а така продукція тваринництва як гній – цінне органічне добриво.
Певна частина продукції сільського господарства перетворюється в засоби праці. Так, наприклад, молоді сади переходять у плодоносний вік, а молодняк великої рогатої худоби – в основне продуктивне стадо. Доросла продуктивна худоба на відгодівлі і нагулі вважається предметом праці. Як предмети, так і засоби праці в сільському господарстві піддаються більш чи менш довготривалим природним, фізичним, фізіологічним і іншим змінам, а процес праці в той же час повністю або частково призупиняється.
Зміст статистичного показника і його величина мають велику різноманітність форм.
Вивчаючи свій специфічний предмет з усіма його особливостями, статистика в процесі такого вивчення висловлює міру різних явищ життя суспільства. характеризує їх обсяг, структуру, рівні, динаміку, інтенсивність і т.п.
З розвитку суспільства і суспільного виробництва змінюються і їх об'єктивні статистичні показники. Частина показників зникає; натомість з'являються нові зі специфічним суспільним змістом; інші міняють свою суспільну форму, змінюється величина статистичних показників і т.п.
1.2 Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства
Статистика повинна забезпечувати правильне визначення обсягу валової продукції і характеристику розподілення і реалізації продукції відповідно до її економічного змісту і зростаючих суспільних потреб. Важливе завдання цього розділу статистики – розглянути показники виконання плану виробництва і реалізації продукції, вивчити динаміку виробництва продукції і міжгалузеві зв'язки реалізації продукції, виявити резерви збільшення валової і чистої продукції галузей.
Валова продукція сільського господарства обчислюється по методу валового обороту, тобто як сума сирих продуктів рослинництва і тваринництва. В валову продукцію сільського господарства включають приріст багаторічних насаджень в розмірі витрат по догляду за молодими насадженнями з первинним обліком вартості закладки насаджень, продукцію приплоду, приросту і привісу скота і зміна величини незакінченого виробництва (озимі посіви, оранка під зяб і т.п.) на кінець року в порівнянні з початком року. Останню частину, яка не є продукцією, а роботою, зважаючи на її якісну своєрідність було б правильніше використати лише при аналізі виробництва.
До сирої первинної продукції сільського господарства статистика відносить продукцію, яка не піддається переробці в інших галузях, наприклад зерно, бавовна-сирець, цукровий буряк, насіння соняшника, картопля, сирі овочі, плоди, молоко; продукцію приплоду, продукцію приросту молодняку і привісу відгодовуваної худоби в живій вазі, вовну (немиту) і т.п.
Переробка зерна на муку, насіння соняшника на олію та макуху, молока на масло, сметану, сир і т.п., забій худоби на м'ясо розглядаються як процеси несільськогосподарського, а промислового виробництва, хоч вони івідбувалися на сільськогосподарському підприємстві. Відповідно і продукція такого типу є продукцією не сільськогосподарської, а переробних галузей промисловості.
Валова продукція сільського господарства в натуральному виразі (валовий збір, валовий надій молока, валова продукція вирощування худоби і птиці, валовий настриг вовни і т.п.) представляє собою характеристику виробництва – основної стадії відтворення продукції. Результати проходження продукції сільського господарства по інших стадіях відображаються специфічними показниками. Тим самим утворюється система показників відтворення продукції сільського господарства. В цій системі подані показники, які відображають початкові проміжні і кінцеві підсумки роботи, серед них – валова, кінцева, товарна реалізована і чиста продукція.
Для деяких видів продукції відображаються всі показники вказаної системи, наприклад, для зерна, картоплі. Для інших видів продукції визначаються лише деякі показники, так для бавовни-сирцю показник валової продукції приймається на рівні товарної продукції. Порядок продуктів немає товарної продукції, майже вся валова продукція використовується на виробничі потреби в самому сільському господарстві (наприклад, кормові коренеплоди).
Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі на відміну від валової продукції характеризує кінцевий результат відтворення цього продукту в галузі, яка вивчається (наприклад, рослинництва) або всього сільського господарства.
Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі визначається відрахуванням із валової продукції тієї частини продукції, яка використана в тому ж році на виробничі потреби, а також відрахуванням розміру природного спаду, збитків при зберіганні, загибелі і псуванні. Якщо мати на увазі тільки витрати продукції на потреби, пов'язані з виробництвом цього продукту, то, наприклад кінцева продукція – коров'яче молоко – знаходиться відрахуванням із валового надою кількості молока, яке використовується для напування тільки телят (а не інших видів тварин). В практиці органів статистики при розрахунку кінцевої продукції коров'ячого молока із валового надою виключають всю кількість молока, витраченого на корм тварин.
При визначенні кінцевої продукції – зерна – береться до уваги не тільки витрата зерна на особисте відтворення, але й використання зерна на посів однорічних трав на корм. Більше того, із валового збору зерна відраховуються акож витрати зерна на корм худобі. Поряд з розмірами збитків зерна виключають із валового збору розмір відходів і усихання при дообробці.
Кінцеву продукцію в натуральному виразі можна вирахувати підсумовуванням елементів, із яких вона складається: товарної продукції і приросту залишків, запасів, фондів на кінець року порівняно з його початком.
Товарна продукція в натуральному виразі – це частина валової продукції, яка реалізується (пройшла стадію обміну) у звітному році призначеної для реалізації в наступному році, включаючи натуральний обмін. Товарна продукція багато років розраховувалась в залежності від поставленої мети.
Першим варіантом товарної продукції є розмір позагалузевої товарної продукції. Раніше цей варіант називався позасільською товарною продукцією. Складові частини позагалузевої (позасільської) товарної продукції в натуральному виразі такі: продаж державі; продаж торговельним організаціям Мінторгу, ОРСу, та іншим організаціям для потреб торгівлі і громадського харчування; продаж споживчій кооперації за цінами згідно з домовленістю і здача на комісію; реалізація робітникам і службовцям радгоспів і підсобних господарств; продаж населенню на колгоспних ринках.
Другий варіант товарної продукції – це внутрігалузевий (внутрісільський) обіг, який розуміється як безпосередній продаж і обмін продуктами сільського господарства між окремими сільськогосподарськими підприємствами і сільським населенням. Вирахування позагалузевої і внутрігалузевої товарної продукції сільського господарства проводиться на основі балансів продукції. Необхідність корінного перегляду методології обліку цих показників товарної продукції пояснимо на двох прикладах. Із змісту показників видно, що продукція, продана робітникам і службовцям радгоспів вважається позагалузевою товарною продукцією, хоч ця продукція залишається в середині сільського господарства, а продаж і видача продукції колгоспникам відноситься до внутрігалузевої товарної продукції. Перебудова колгоспів і радгоспів і навпаки впливає на розміри товарної продукції сільського господарства, товарна частина продукції рослинництва визначається із врожаю сільськогосподарських культур, а товарна частина тваринництва за календарний рік. На наш погляд у визначенні товарної продукції тваринництва допущена неточність. У відношенні деяких продуктів
тваринництва йде мова не про товарну, а реалізовану продукцію. Наприклад, це стосується реалізації худоби на м'ясо, яка здійснюється не тільки за рахунок валової продукції вирощування худоби цього року, а й за рахунок реалізації продукції минулих років.
Товарна продукція сільського господарства має не тільки самостійне значення. Порівнюючи її розмір з валовою продукцією, визначають процент товарності тієї чи іншої продукції сільського господарства.
Останнім часом в статистичній практиці вивчаються особливі варіанти товарної продукції. Наприклад, визначається загальний обсяг продажу тої чи іншої продукції в загальносоюзний фонд для торгівлі і громадського харчування. При ув'язці цього обсягу зі всією валовою продукцією одержуємо процент централізації продукції, яка виробляється. Разом з тим потрібно врахувати, що місцеве постачання йде за рахунок поставки із державних ресурсів. Другий приклад. Колгоспам і радгоспам встановлюється приріст кількості продукції, яка реалізується державі на звітний рік в порівнянні із середнім рівнем. Цей показник необхідний для ув'язки з розміром нарахованих грошових надбавок за таку продукцію.
Реалізована продукція сільського господарства в натуральному виразі представляє собою розмір всієї відчуженої у звітному році продукції, виробленої протягом звітного року і в минулі роки. По таких продуктах як картопля, овочі, і плоди, продукція минулого року в реалізації звітного року може займати значне місце. Реалізація худоби і птиці включає в себе реалізацію молодняку, тварин і худоби з відгодівлі, а також продаж вибракуваної худоби основного стада (з переводом і без переводу на відгодівлю).
Чиста продукція в натуральному виразі необхідна для оцінки ефективності відтворення деяких культур. Вона визначається вирахуванням від валової продукції розміру продукції, яка була використана на посів (посадку) цієї культури. У літературі стосовно до продукції ряду культур застосовується поняття "чистий збір" або "урожайність за вирахуванням насіння". Чиста продукція в натуральному виразі може бути обчислена не тільки по зерну, але і по соняшнику, картоплі і деяких інших культурах.
Розмір чистої продукції в натурі в порівняні з витратою насіння і посадкового матеріалу показує, в якій мірі чиста продукція перевищує витрати. Для зернових культур порівняльну оцінку ефективності потрібно давати не тільки за результатами виробництва, але і з врахуванням витрат насіння на посів.
В дійсності галузі в процесі виробництва взаємопов'язані одна з другою; тому справа значно складніша, ніж її можна було представити в умовах абстрактного допущення незалежності галузей. Продукт одного виробництва чи однієї галузі протягом періоду, за який береться обсяг сукупного продукту вживається як сировина в другому виробництві або іншої галузі цього підприємства чи інших підприємств, тобто здійснює визначений оборот. В цьому випадку при обчисленні сукупного продукту як суми продукції різних галузей буде неминучий повторний рахунок.
Сукупний продукт, який визначається як проста сума продуктів різних взаємопов'язаних в процесі виробництва галузей, тобто з включенням взаємного обороту, який відбувається між ними, представляє собою валовий оборот.
Якщо із валового обороту відрахувати ту частину продукції цього року, яка знову використана у виробництві, залишиться кінцева продукція, яка складається із вартості сировини минулого року, використаної у виробництві, вартості доданої переробкою, тобто створеної живою працею і в результаті переносу вартості засобів праці (в розмірі середнього зносу) на продукт.
В статистичній практиці валову продукцію різних галузей матеріального виробництва вираховують, використовуючи три принципи її визначення:
за методом валового обороту, тобто як суму продукції різних цехів;
по заводському методу, тобто як суму кінцевої продукції виробництва; хоч обчислена таким образом валова продукція в статистичній практиці не розглядається як валовий оборот, в дійсності тут повторний рахунок знятий тільки всередині підприємства, і залишається в тому чи іншому ступені між виробництвами різних галузей внаслідок послідовно зроблених протягом року переробок (переробіток);
як вартість, додану обробкою, або як знов створений працею цього підприємства продукт, включаючи амортизацію без вартості матеріалів, які поступили на підприємство для переробки або ремонту.
Розподіл фізичного обсягу сільськогосподарської продукції може бути представлено в грошовому виразі при умові єдиних цін для всіх каналів розподілу (реалізації). Розподіл продукції по вартості (витрати виробництва) є передумовою фактичного обліку цін, які утворилися.
Процентне відношення товарної продукції даного виду до валової продукції цього ж виду є показником товарності продукції. При визначені показника товарності всієї сільськогосподарської продукції підприємства обсяг товарної і валової продукції беруться в грошовій формі в однакових цінах.
При обчисленні показників товарності в статистичній практиці застосовуються деякі обмеження. Показники товарності сільськогосподарської продукції обчислюють звичайно для даного врожаю; отже, вони не повинні включати реалізацію залишків минулих років, які уточнюють рівень товарності продукції цих років. Вочевидь, що фактична товарність продукції, визначена до кінця року для врожаю даного року, завжди буде нижче дійсної (кінцевої) на відносну величину наступної реалізації. Тому в товарну продукцію з врожаю цього року поряд з фактичною включають і припустиму реалізацію залишків врожаю. Однак припущення можуть розходитися з дійсністю, в зв'язку з цим виникає необхідність в відповідних корективах. Практично трудність полягає в тому, що в складі продукції, реалізованої в кожному році, не завжди можна виділити продукцію даного року і минулих років. Тому потрібно застосовувати спеціальні орієнтовні розрахунки.
При обчислені показника середньої товарності продукції по сільськогосподарському підприємству звичайно не приймають до уваги (тобто не включають ні в товарну, ні в валову продукцію) нетоварні в основному види продукції (сіно, солому, силос, зелений корм і т.п.).
Розрізняють також поняття товарності продукції підприємства, району, сектору, галузі. В одному випадку в якості товарної береться продукція, реалізована за межі підприємства в іншому – за межі району, сектору чи галузі. Такі показники не зовсім співставленні за змістом і вирішують свої специфічні завдання. Поряд з цим для визначених цілей використовують і показник товарності продукції сукупності підприємств району, сектору, галузі отриманий як відношення суми товарної продукції цих підприємств до їх сумарної валової продукції. Крім показника товарної продукції в даний час широко використовується особливо в галузях промисловості, показник реалізованої продукції як продукції фактично відпущеної покупцю і сплаченої ним.
II. Розрахункова частина
Вихідні дані та завдання до теми № 5 :
"Статистика продуктивності праці у сільському господарстві"
Відомі такі дані про чисельність колгоспників, валовий доход та прибуток у колгоспах за рік.
Таблиця 2.1
Номер колгоспу
Чисельність колгоспників, чол.
Виробництво продукції на колгоспника, грн.
Валовий доход тис. грн.
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.
1
346
5428
1024,6
376
2
367
6619
1325,4
486
3
261
10428
1482,85
544
4
284
4980
770,8
283
5
778
5461
2317,1
850
6
364
6135
1207,9
447
7
299
6920
979,95
414
8
277
4934
737,9
273
9
622
6550
2201,95
815
10
357
3414
658
241
11
398
5246
1128
418
12
253
4719
646,25
239
13
228
4475
575,75
204
14
160
7937
1186,75
254
15
369
8300
1727,25
613
16
287
4100
653,3
235
17
145
5617
451,2
163
18
162
8275
742,6
268
19
265
8733
1283,1
463
20
202
4928
552,25
199
21
112
6808
423
152
22
137
8000
608,65
219
23
79
13543
599,25
214
24
68
6688
253,8
91
25
109
8753
533,45
191
26
241
6085
820,15
293
Разом
7170
173076
24891,2
8945
Завдання 1
Побудуйте ряд розподілу колгоспів за величиною виробленої продукції на 1 колгоспника. Утворити 4 груп з рівними інтервалами. По кожній групі підрахувати:
а. число колгоспів.
б. чисельність колгоспників.
в. валовий дохід (всього і на одного робітника).
г. прибутки від реалізації.
Розрахунки представити в табличній формі (табл. 2). Зробити короткі висновки. Відобразити ряд за допомогою графіка.
Виконати групування колгоспів за двома ознаками: виробництвом продукції на 1 колгоспника і чисельністю колгоспників (табл. 3). Розрахувати для кожної групи техніко-економічні показники.
Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки.
Розв’язання :
1. Побудуємо ряд розподілу колгоспів за величиною виробленої продукції на 1 колгоспника. Утворимо 4 групи з рівними інтервалами. Оскільки кількість груп дано, то визначаємо величину інтервалу за формулою, де n = 4, тоді
і = = = 2532,25
Утворюємо групи інтервалів:
3414 - 5946,25
5946,25 - 8478,5
8478,5 - 11010,75
11010,75 - 13543
Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.2).
Групові показники зведемо і отримаємо зведену таблицю результатів групування.
Табл. 2.2
Групування колгоспів за кількістю виробленої продукції на одного колгоспника
Групи колгоспів за виробництвом валової продукції на одного колгоспника, грн.
Кількість колгоспів
Чисельність колгоспників, чол.
Валовий доход
Прибуток від реалізації продукції
Всього, тис. грн.
На 1 колгоспника, грн.
Всього, тис. грн..
У % до валового доходу
3414-5946,25
11
3555
9515,15
2,68
3481
36,58
5946,25-8478,5
11
2901
11477,4
3,96
4052
35,3
8478,5-11010,75
3
635
3299,4
5,196
1198
36,31
11010,75-13543
1
79
599,25
7,59
214
35,71
Разом
26
7170
24891,2
8945
Висновок: в результаті проведеного простого групування колгоспів за величиною виробленої продукції на колгоспника, можна зробити наступні висновки – з 4 груп у I та ІІ групі знаходиться найбільше колгоспів - по 11. Проте прибуток і валовий дохід на 1 колгоспника вищий все таки у ІІ групі. Найбільший же валовий дохід на1 колгоспника ми спостерігаємо у ІV групі.
Відобразимо ряд за допомогою графіка.
Рисунок 2.1 Групування колгоспів.
2. Комбінаційне групування.
Виконаємо групування колгоспів за двома ознаками: виробництвом продукції на 1 колгоспника і чисельністю колгоспників (табл. 3). Та розрахуємо для кожної групи техніко-економічні показники. Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.3.).
Визначаємо величину інтервалу. Ознака – чисельність колгоспників.
і = = = 142;
Утворюємо групи інтервалів:
68 - 245,5
245,5 - 423
423 - 600,5
600,5-778
Групування колгоспів по групах за чисельністю колгоспників та підгрупах колгоспів за виробництвом валової продукції на 1 колгоспника, грн.
Комбінаційне групування
Таблиця 2.3
Групи колгоспів за чисел. колгоспників, чол.
Підгрупи колгоспів за виробн. валової продукції на 1 колгосп., грн.
Кільк. колгоспів
Валовий дохід
Чисельн. колгосп.
Прибуток від реалізації
всього, тис.
Грн..
на 1 колг., тис.грн.
всього, тис, грн.
на 1 колгосп., тис.грн
68 -245,5
3414-5946,25
3
1579,2
2,7464
575
566
0,9843
5946,25-8478,5
5
2961
4,63380
639
984
1,5399
8478,5-11010,75
2
1353,6
3,8674
350
484
1,3829
11010,75-13543
1
599,25
7,5854
79
214
2,7089
Разом
-
11
6493,05
18,833
1643
2248
-
245,5-423
3414-5946,25
7
5618,85
2,55170
2202
2065
0.93778
5946,25-8478,5
4
5240,5
3,74589
1399
1960
1,4010
8478,5-11010,75
2
2765,95
5,25846
526
1007
1,9144
11010,75-13543
-
-
-
-
-
Разом
-
13
13625,3
11,55605
4127
5032
-
423-600,5
3414-5946,25
-
5946,25-8478,5
-
8478,5-11010,75
-
11010,75-13543
-
Разом
-
0
0
0
0
-
600,5-778
3414-5946,25
1
2317,1
2,9783
778
850
1,0925
5946,25-8478,5
1
2201,95
3,5401
622
815
1,3103
8478,5-11010,75
-
-
-
-
-
11010,75-13543
-
-
-
-
-
Разом
-
2
4519,05
6,5184
1400
1665
-
РАЗОМ
26
24891,2
7170
8945
Висновок: найчисельнішою є II група (13 колгоспів). Найбільша чисельність колгоспників також знаходиться у II групі (4127), але з усієї суми валового доходу його кількість на одного колгоспника одна з найменших саме в групі II. Прибуток від реалізації найбільший також в ІІ групі (5032).
Завдання 2.
Використовуючи ряд розподілу за величиною виробленої продукції на 1 колгоспника (табл.2) обчислити:
а) середню продуктивність праці;
б) моду даного ряду;
в) медіану;
г) середнє лінійне відхилення.
Розв’язання :
а) ознаку X обчислимо як середину інтервалів груп, для цього до нижньої межі додамо верхню і поділимо на два, тоді середня продуктивність праці буде становити:
= ;
Х1 = 4680,125; Х2 = 7212,375; Х3 = 9744,625; Х4 = 12276,875
= = 6 296,61 грн..
б) Моду даного ряду.
Для визначення моди знаходимо модальний інтервал, якому відповідає найбільша частота, тобто модальний інтервал буде в межах: 3243,3 - 5648,9
Мо = ;
Мо = 3414+2532,25 = 5948,25
Мо = 5948,25.
Зміст моди: найбільш розповсюдженою величиною виробленої продукції на 1 колгоспника є 5948,25 грн.
в) Для визначення медіани знайдемо медіанний інтервал. Для цього знайдемо кумулятивні частоти 11,11,3,1, так як кумулятивна частота медіанного
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора