Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Цивільна оборона
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА“
Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічних робіт
з курсу “ Цивільний захист “
( для студентів усіх профілів навчання )
Затверджено
на засіданні кафедри
техногенно-екологічної безпеки
протокол № 2 від 07.02.2011 р.
Львів – 2012
Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з курсу “ Цивільний захист “ для студентів усіх профілів навчання.
Укл: С.І.Качан, В.Є.Гончарук, В.О. Васійчук, С.М. Мохняк Львів: Видавництво Національного університету “Львівська Політехніка”, 2012 – 28 с.
Укладачі: С.І.Качан, к.ф.-м.н., доцент
В.Є.Гончарук, к.ф.-м.н., доцент
В.О. Васійчук к.т.н., доцент
С.М. Мохняк к.ф.-м.н., доцент
Відповідальний за випуск: В.О. Васійчук, к.т.н. , доцент
Рецензент: Новіков В.П., д.х.н, професор.
ЗМІСТ
I. Мета і завдання роботи.................................................……………...........
II. Зміст і оформлення роботи.....................................................………….....
III. Оцінка обстановки, що склалася на ОГ у надзвичайній ситуації….....
3.1. Оцінка хімічної обстановки........................................................….....
3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (Sф) хмарою НХР
ІV. Оцінка інженерного захисту працівників. ОГ....................................……
4.1. Оцінка захисної споруди за вмістимістю....................................…...
4.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
4.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням...........................
V. Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження
5.1. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
5.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
VІ. Графічний додаток........................................................................................
VІІ. Заходи для захисту персоналу ОГ ………..............................................
Висновки та пропозиції.........................................................................………
Додаток
Бланк завдання...............................................................………..…
Розрахункові таблиці .................................................................................…
Список літератури..........................................................…………..…..........…
I. МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Тема: “Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів”.
Мета розрахунково-графічної роботи: закріплення отриманих теоретичних знань з дисципліни “Цивільний захист” і використання їх на практиці: набуття студентами практичних навичок з оцінки обстановки, яка може виникнути на промисловому об’єкті у надзвичайних ситуаціях і визначення необхідних заходів для захисту працівників та населення, оцінки інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності (ОГ).
Розрахунково-графічна робота з даної дисципліни передбачена програмою після проходження теоретичної частини предмету і є заключним етапом вивчення даного курсу.
II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Кожен студент виконує розрахунково-графічну роботу одного із варіантів вихідних даних , що видаються викладачем.
Робота складається з розрахункової частини (формат А4 ) і графічного додатку.
Титульна сторінка повинна мати:
- найменування вузу,
- найменування кафедри,
- назву теми роботи,
- номер варіанту роботи,
- найменування навчальної групи,
- прізвище і ініціали студента,
прізвище та ініціали викладача, який керує роботою;
Заповнений і підписаний викладачем варіант завдання.
Розрахункова частина має такі розділи:
- вступ;
- оцінка обстановки, яка склалася на ОГ у надзвичайних ситуаціях:
а) оцінка хімічної обстановки,
б) оцінка інженерного захисту працівників ОГ:
- оцінка захисної споруди за вмістимістю;
- оцінка захисної споруди за захисними властивостями від
радіоактивного ураження;
- оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням;
- оцінка збитків від наслідків НС;
- графічний додаток;
- висновки та пропозиції щодо захисту персоналу.
Текст висновків та заходів по захисту працівників повинен бути коротким і ясним. Необхідно обґрунтувати прийняті рішення з посиланням на літературу і матеріали.
Розрахункову частину необхідно починати з розділу “ВСТУП”, в якому слід відмітити необхідність уміння вирішувати завдання із забезпечення безпеки життєдіяльності у звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій. Далі, враховуючи вихідні дані, в роботі необхідно виконати такі завдання:
III. Оцінка обстановки, яка виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації.
У розділі виконуються розрахунки і пояснення до них з таких питань:
3.1. Oцінка хімічної обстановки: визначення параметрів можливих зон хімічного зараження, можливих втрат працівників в осередку хімічного ураження, визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певної межі і часу уражаючої дії небезпечних хімічних речовин (НХР).
IV. Оцінка інженерного захисту працівників ОГ.
Оцінка інженерного захисту персоналу полягає у визначенні показників, які характеризують надійний захист людей. Вона проводиться для найбільш несприятливих умов роботи об’єкту за такими показниками: за вмістимістю; за захисними властивостями від радіоактивного ураження; за роботою системи життєзабезпечення.
V. Оцінка збитків від наслідків НС.
VI. Графічний додаток виконується у масштабі на міліметровому папері і повинен мати:
- позначені метеорологічні умови;
- позначення напрямку “північ-південь”;
- графічне зображення обстановки, яка виникла на ОГ.
VII. Заходи щодо захисту працівників.
Висновок.
У розділі розглядають рекомендовані заходи, які спрямовані на захист персоналу в обстановці, що виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації. Необхідно зафіксувати роботу усіх служб цивільної оборони на підприємстві та зробити висновки і дати пропозиції по покращенню інженерного захисту.
В кінці пояснювальної записки подають список використаної літератури.
При виконанні роботи основна увага надається самостійній роботі студентів. Студент вибирає технічні рішення, використовуючи дані методичні вказівки, а також рекомендовану довідкову літературу і нормативні матеріали.
III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
3.1. Оцінка хімічної обстановки.
3.1.1. Визначають глибину зони можливого зараження(Г).
а) спочатку визначають еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі (Qe1):
Qe1 =K1 ∙ K3 ∙ K5 ∙ K7 ∙ Q0, (т) (3.1)
де: К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1).
Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень.
Приклад: Розрахункова кількість Qe1=1,66 т
За умовою: Vв=5м/с
Тоді: Г1= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)
в) визначають еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі(Qe2):
Qe2 = (1-K1) ∙ K2 ∙ K3∙ K4 ∙ K5 ∙ K6 ∙ K7 ∙ (т) (3.2)
де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;
d - густина НХР, що розлилася, т/м3 ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м), при розливі у піддон h = (H – 0,2) м, де Н – висота піддону.
г) розраховується коефіцієнт К6:
К6=N0,8, при N<Т (3.3)
К6=Т0,8, при N≥T
де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
T - тривалість випаровування (вражаючої дії) НХР, год.
(3.4)
д) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою НХР (Г2 ) за допомогою табл.2 (за аналогією з Г1 ).
Отримані значення Г1 і Г2 – це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
е) повна глибина зони зараження Гп, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) (3.5)
де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;
є) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп' , що визначається за формулою:
Г′п = N · Vп , (км) (3.6)
де: N - час від початку аварії, год ;
Vп - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл. 4).
За кінцеву розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше з величин Г п і Г′п.
Г= min (Г п ; Г′п)
3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (Sф) хмарою НХР.
Sф =К 8 · (Гп) 2 · N 0, 2, (км 2) (3.7)
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії К8=0,081, при ізотермії К8=0,133, при конвекції К8=0.235).
3.1.3. Визначають площу зони можливого зараження( Sм) хмарою НХР.
Sм = 8,72 ∙ 10-3 ∙ (Гп)2 ∙ φ, (км2) (3.8)
де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).
3.1.4. Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x/Vп, (год.) (3.9)
де: x - відстань від джерела зараження (ХНО) до заданого об’єкту (км).
3.1.5. Час перебування людей в ЗІЗ визначається за табл. 6.
3.1.6. Можливі втрати робітників і службовців на ОГ (з врахуванням структури втрат) визначаються з використанням таблиці 7.
Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
Результати оцінки хімічної обстановки
Джерело зара-ження
Тип НХР
Кіль-кість НХР, т
Глибина зони
зараження
км
Площа зони можливого зараження НХР, км2
Площа зони фактичного зараження НХР, км2
Час підходу зараженого повітря до заданого ОГ, год.
Тривалість уражаючої дії НХР,
год.
Можливі втрати від дії НХР, чол.
~
~
~
~
~
~
~
~
~
ІV. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ОГ
Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:
- загальна вмістимість захисних споруд на ОГ - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;
- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;
система повідомлень діє оперативно і надійно.
4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю.
Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.
Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ :
а) площа підлоги:
– 0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м2 на одного працюючого на пункті управління (ПУ);
– 0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень – не менше 1,5 м3/людину;
в) висота приміщень не більше 3,5 м:
– при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;
– при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;
г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;
д) в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.
Розрахунок сховища.
4.1.1. Визначають площу основних і допоміжних приміщень.
а) Загальна площа основних приміщень:
(4.1)
де: N - кількість основних приміщень;
Si - площа і-того приміщення.
б) Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
(4.2)
де: М - кількість допоміжних приміщень;
Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.
4.1.2. Визначають вмістимість сховища за площею:
- при двоярусному розміщені ліжок:
(чол.) (4.3)
- при триярусному розміщені ліжок:
(чол.) (4.4)
де: 0,5 і 0,4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м2.
4.1.3. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації:
(чол.) (4.5)
де: h - висота приміщення, м;
1,5 - норма об’єму на людину, м3.
Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об’ємом Мv , визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.
4.1.4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості):
(4.6)
де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).
Якщо Км ( 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну, якщо Км ( 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:
– вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);
– розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГ, оцінити їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.
4.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
a) Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл . Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і розраховується за формулою:
(4.7)
де: hi - товщина і-того захисного шару сховища;
Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8);
d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, (табл. 9).
Порівнюють розрахунковий коефіцієнт послаблення із нормативними вимогами до сховищ.
Якщо
< 1000,
то необхідно розглянути можливість підсилення його перекриття до необхідних норм (обов’язково розрахувати товщину шару додаткового перекриття).
4.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. В даній роботі розглядається оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.
4.3.1. Норми (W норм.) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:
а) за режимом I – 8, 10, 11, 13 м3/год./людину - відповідно при середній температурі до 200 С (I кліматична зона), 20 - 250 С (II зона), 25 - 300 С (III зона), більше 300 С (IV зона).
б) за режимом II – 2 м3/год./людину і 5 м3/год./людину, що працює на пункті управління (ПУ).
В даний час промисловістю виготовляється фільтровентиляційні комплекси ФВК-I і ФВК-II. У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 , які працюють тільки в режимі I.
Продуктивність (W заг.) фільтровентиляційних комплексів ФВК-I і ФВК-II в режимі I – 1200 м3/год, в режимі II – 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 та 1300-1800 м3/год. ( ФВК-II, крім цього, забезпечує роботу в режимі III).
За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70 (для 150 чол. регенерація можлива до 6 годин).
4.3.2. Послідовність оцінки:
а) Визначають необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі I і II ( окремо ! ):
(чол) (4.8)
де: Wзаг. - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;
Wнорм. - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.
б) визначають показник, що характеризує життєзабезпечення сховища в режимі I і II(окремо!):
(4.9)
де: Мф – кількість людей, що підлягає укриттю (приймається фактична вмістимість сховища).
Якщо Кж ( 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробничий персонал чистим повітрям, якщо Кж ( 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі I, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів до конкретної величини.
Для захисту персоналу від НХР передбачити обладнання для роботи системи повітропостачання в режимі повної ізоляції (режим III).
V. Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження
Усі збитки від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:
– втрати життя та здоров'я населення (Нр);
– руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр);
– невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);
– вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);
– втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);
– знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);
– забруднення атмосферного повітря (Аф);
– забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (Вф);
– забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);
– збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).
Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.
5.1. Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС проводиться за такою загальною формулою (5.1):
З = Нр +Мр +Мп +Рс/г + Рл/г + Ррек + Аф + Вф + Зф+ Рпзф (5.1)
Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впливу.
Види збитків за типами та масштабами НС наведені у таблиці 5.1 (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати, (курсивом - збитки, що додатково мають місце у деяких окремих випадках).
5.2. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
5.2.1. Розрахують кількість людей в місті, що потрапили в зону фактичного зараження НХР:
Населений пункт задається згідно варіанту.
Таблиця 5.1.
Основні види збитків, характерних для різних типів НС
Типи НС
Рівень НС
об'єктовий
місцевий
регіональний
державний
Надзвичайні ситуації техногенного характеру
Аварії з викидом
(загрозою викиду)
НХР
Нр Мп Мр Аф Вф
(Рр/г Ррек Рс/г Рл/г)
Нр Мр Рр/г Ррек Мп Аф Вф;
(Рс/г Рл/г Рпзф Зф)
Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Мп Аф Вф Зф
Нр Мр Рр/г Ррек Рс/г Рл/г Рпзф Аф Вф Зф
Кількість людей в місті, що потрапили в зону фактичного зараження НХР розраховують за формулою:
N = C · S ф, (чол.) (5.2)
де C – щільність розподілу людей у місті (чоловік на км2) визначають за таблицею 5.2.
Таблиця 5.2
Приблизна оцінка щільності розподілу населення у місті (С)
Опис території
Щільність населення, чол./ км2
1.Район фермерських господарств
2.Особняки
3.Села, зони індивідуальної забудови
4.Житлові райони низькоповерхової забудови
5. Житлові райони підвищеної поверховості
6.Центральні частини міст (магазини, заклади освіти ін.)
500
1000
2000
4000
8000
16000
Виконують завдання з оцінки величини збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного походження (забруднення території міста НХР) залежно від завданої фактичної шкоди за втратами життя та здоров'я населення (Нр).
Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визначається за такою формулою (5.3):
Нр = Σ Втрр + Σ Вдп + Σ Ввтг, (5.3)
де Σ Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;
Σ Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;
Σ Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;
а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 5.3. за такою формулою (5.4):
Σ Втрр = Мл∙N + Мт∙N + Мі∙N + Мз∙N, (5.4)
де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;
Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;
Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;
Мз - втрати від загибелі людини;
N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.
Таблиця 5.3.
Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
Вид нещасного випадку
Втрати на одну людину, тис. гривень
1. Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів.
Мл = 0,28*
2. Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів.
Мт = 6,5*
3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів
Мі = 37*
4. Нещасний випадок, що призвів до загибелі:
– дорослої людини віком до 60 років;
– дитини віком до 16 років.
Мз = 47*
Мз = 22*
Примітка. Втрати, зазначені у пунктах 1-3 цієї таблиці, розраховуються для громадян, які в період отримання травми були працевлаштовані. Для непрацевлаштованих громадян віком до 60 років розраховуються лише втрати, зазначені у пункті 4 (табл.5.3.). Збитки від загибелі працюючого не повинні бути менше ніж його п'ятирічний заробіток, тобто сума втрат від загибелі дорослої людини може бути більшою, ніж зазначена у таблиці 5.3;
б) витрати на виплату допомоги на поховання розраховуються за такою формулою (5.5):
Σ Вдп = 12 ∙ Мдп ∙ Nз, (5.5)
де Мдп - 0,15* тис. гривень/людину - допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);
Nз - кількість загиблих;
в) витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховуються на кожну дитину за такою формулою (5.6):
Σ Ввтг = 12 ∙ Мвтг ∙ (18-Вд), (5.6)
де 12 - кількість місяців у році;
Мвтг - 0,037* тис. гривень – розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття – 18 років (за даними органів соціального забезпечення);
Вд - вік дитини.
* Примітка. Номінальні розміри видатків затверджуються з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів.
VI. ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК
Зона можливого зараження хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони хімічного зараження Гп (рис.6.1), чи ГЗХЗ (рис.6.3):
а) при швидкості вітру за прогнозом < 0.5 м/с зона зараження має вигляд кола:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
- φ=360(;
- радіус кола рівний Гп .
б) при швидкості вітру за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
- φ=180(;
- радіус півкола рівний Г ;
- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
г) φ=90( при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с (рис. 5.1), і φ=45( при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;
- радіус сектора рівний Гп ;
- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу (рис.6.2).
На топографічних картах і схемах зони фактичного і можливого зараження має вигляд (рис. 6.3).
Рис. 6.1 Кутові розміри зони можливого зараження НХР
Рис. 6.2 Можливі напрями вітру (азимути)
6.1. Порядок нанесення зон зараження на карту або схему.
6.1.1. Визначають площу розливу НХР, а також радіус площі розливу:
(м2) (6.1)
, (м) (6.2)
6.1.2. За відомою площею зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначають розміри цього еліпса:
S =π·a·b, (6.3)
де π=3,14, а=Г/2 , b - мала піввісь).
Довжина еліпса дорівнює величині Г. Ширина еліпса:
B=2·b=4·Sф/π·Г (6.4)
6.1.3. На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sр (суцільною лінією).
6.1.4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид НХР і її кількість, а у знаменнику - час, дата аварії).
6.1.5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру (визначення азимуту вітру показане на рис 6.2 ) проводять вісь прогнозованих зон зараження.
7. За відомою довжиною і максимальною шириною (Г і В) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.
6.1.8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.
6.1.9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.
6.1.10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зображення обстановки замальовується жовтим кольором (рис.6.3).
6.1.11. Підприємство позначається на осі сліду.
Рис.
6.3. Графічне зображення зони хімічного зараження НХР.
VІI. ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГ
За результатами оцінки хімічної обстановки, яка виникла на ОГ в результаті аварії,враховуючи наявність колективних засобів захисту на підприємстві, розробляються заходи, направлені на захист персоналу. Вони повинні передбачати:
1. Дії чергового диспетчера.
2. Дії начальників служб ЦО на ОГ.
3. Проведення дегазації території, техніки, одягу, ЗІЗ і т.п.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
У висновках до розрахунково-графічної роботи необхідно:
Привести загальні показники оцінки хімічної обстановки. Визначити рівень НС залежно від кількості постраждалих і розміру заподіяних (очікуваних) збитків. Запропонувати необхідні рішення інженерного захисту та провести їх аналіз.
ДОДАТОК
Форма завдання на розрахунково-графічну роботу (видається кожному студенту індивідуально з підписом викладача).
ЗАВДАННЯ №
на виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни “Цивільний захист”
для студентів ІАРХ, ІБІД, ІГДГ, ІЕСК, ІІМТ, ІКНІ, ІКТА, ІХХТ, ІМФН, ІТРЕ, ІХХХ
студенту___________________________ групи_________
Тема роботи: “ Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів ”.
У результаті дії потужних стихійних сил природи відбулись ряд аварій і катастроф на промислових об’єктах регіону. А саме, з найбільших: аварія на ХНО із руйнуванням ємностей з НХР і ін. Ви працюєте на одному із підприємств, яке попадає у зону дії НХР. На об’єкті для захисту працюючих є сховища: окремо розміщені чи вбудовані.
А. Ситуація на ОГ характеризується такими параметрами:
Кількість працюючих, що потребують захисту (чол.)
__________
Тип викинутої у повітря НХР на ХНО
__________
Кількість викинутої НХР у довкілля (т)
__________
Умови зберігання НХР (без піддону Н=0м, у піддоні висотою Н,м)
__________
Азимут вітру (град)
Відстань від підприємства до ХНО (км)
__________
Швидкість вітру (м/с)
__________
03.11.2012 19:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора