Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і нпуки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Контрольна робота з дисципліни
«Аудит»
Рівне 2012
Зміст
1.Система внутрішнього контролю підприємства.
2.Аудит товарів.
3.Які види аудиторських висновків Ви знаєте?
4.Практична частина.
1.Система внутрішнього контролю підприємства.
Система внутрішнього контролю – це всі внутрішні правила та процедури контролю, запровадженні керівництвом для забезпечення стабільного й ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів, точності і повноти бухгалтерських записів, своєчасної підготовки фінансової інформації, запобігання фальсифікаціям. Система внутрішнього контрою виходить за межі тільки бухгалтерського обліку і містить:
а)середовище контролю, де відбуваються операції,- заодиі записи, які характеризують важливість чинної системи внутрішнього контролю для підпримства.
До факторів середовища контролю належать:
діяльність керівництва (власників) клієнта;
політика і методи керівництва;
рганізаційна структура підприємства і методи розподілу функцій управління та відповідальності;
управлінські методи контролю, у тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу доходів.
б)специфічні заходи контролю передбачають:
періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;
перевірку арифметичності точності даних;
контроль за дотриманням умов функціонування комп’ютерних інформаційних систем, зокрема контроль за періодичними змінами комп’ютерних програм, доступу до бази інформаційних даних;
ведення і перевірку контрольних рахунків та облікованих реєстрів рахунків;
порядок проходження та затвердження документів (графік документоообігу);
зіставлення внутрішніх правил із вимогами законодавчих актів та зовнішніми джерелами інформації;
порівняння загальної суми грошових коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних засобів із записами в облікових реєстрах;
порівняння і аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з показниками фінансового плану (прогнозу).
Під час перевірки аудитор досліджує тільки ту методику бухгалтерського обліку, яка входить до звітності. Знання системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю разом з оцінкою невідповідності його функціонування дадуть можливість аудитору:
з’ясувати для себе види істотних викривлень у фінансових звітах;
визначити фактори, що впливають на ризик істотних помилок;
запланувати аудиторські процедури.
Удосконалюючи процедури перевірки, аудитор враховує свою оцінку ризику невідповідності внутрішнього контролю (разом з оцінкою властивого ризику), щоб визначити характер і обсяг тестів для підтвердження статтей фінансової звітності.
2.Аудит товарів.
Основними завданнями аудиторської перевірки товарів є встановлення:
1. відповідності аналітичного обліку на рахунку 28 «Товари» даним синтетичного обліку;
2. повноти і правильності відображення в обліку покупних товарів (за цінами придбання, за продажною вартістю);
3. дотримання порядку визначення торгівельних націнок;
4. відповідності даних товарно-матеріальних звітів на складах та роздрібній мережі кредитовому обороту на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) у кожному звітному періоді;
5. правильності відображення в податковому обліку операцій із придбання товарів;
6. правильності відображення в податковому обліку сум приросту балансової вартості покупних товарів;
7. правильності визначення зобов’язань перед бюджетом з ПДВ та своєчасності розрахунків.
Основним аспектом перевірки є повнота та правильність відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування покупних товарів. Останні мають оприбутковуватися і обліковуватися на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання. Кореспонденцію рахунків відображення основних операцій обліку товарів за покупними цінами наведено в табл. 2.1.
У процесі аудиту товарів за продажними цінами необхідно встановити:
1. повноту оприбуткування товарів за первісною вартістю;
2. правильність відображення торгівельної націнки;
3. дотримання порядку розрахунку середнього процента торгівельних націнок;
4. правильність визначення собівартості реалізованих товарів;
5. правильність розрахунку ПДВ та своєчасність перерахунку до бюджету.
Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгівельної націнки товарів. Застосування цього методу допускається (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) для підприємств, що мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані.
Таблиця 2.1
«Відображення операцій в обліку товарів за покупними цінами»
№п/п
Зміст операції
Кориспонденція рахунків
Примітка
Дебет
Кредит
1
Оприбутковано товари
281 «Товари на складі»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
У податковому обліку обліковуються товари буз ПДВ
2
Відображено суму ПДВ
641 «Розрахунки за податками»
631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
3
Оплачено рахунок постачальника
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
31 «Розрахунки в банках»
4
Нараховано виручку покупцям
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
702 «Дохід від реалізації товарів»
5
Нараховано суму ПДВ
702 «Дохід від реалізації товарів»
641 «Розрахунки за податками»
У податковому обліку відображується відвантажений товар без ПДВ
6
Списано облікову вартість товарів
902 «Собівартість реалізованих товарів»
281 «Товари на складі»
7
Надійшла плата за товар
31 «Розрахунки в банках»
36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
8
Відображено закриття рахунків по закінченню звітного періоду
791 «Результат основної діяльності»
702 «Дохід від реалізації товарів»
902 «Собівартість реалізованих товарів»
791 «Результат основної діяльності»
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього процента торговельної націнки.
Середній процент торговельної націнки обчислюють діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок до продажної вартості, одержаних у звітному місяці товарів, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.
Під час перевірки правильності визначення собівартості реалізованих товарів аудитор має врахувати, що до складу собівартості реалізованих товарів не входять адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Такі витрати обліковуються протягом звітного періоду на окремих рахунках: 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності».
Суми торговельних націнок згідно з П(С)БО 9 обліковуються на рахунку 28 «Товари» субрахунок 285 «Торговельна націнка». Цей субрахунок є регулюючим до рахунку 28 «Товари». За кредитом субрахунку відображується збільшення суми торговельної націнки, а за дебетом — зменшення (списання). Визначена розрахунковим шляхом сума торговельних націнок, що припадає на реалізовані протягом звітного місяця товари, списується із субрахунку 285.
При цьому роблять такий бухгалтерський запис:
Д-т 285 «Торгова націнка»
К-т 282 «Товари в торгівлі».
Облік фінансових результатів реалізації товарів ведеться на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» рахунку 79 «Фінансові результати».
У дебет субрахунку 791 «Результат основної діяльності» списуються:
фактична собівартість реалізованих товарів (без торговельних націнок);
адміністративні витрати;
витрати на збут;
інші операційні витрати.
За кредитом субрахунку 791 «Результат основної діяльності» відображуються доходи від реалізації та інші операційні доходи. Результати реалізації визначають зіставленням кредитового й дебетового оборотів субрахунку 791, тобто зіставленням доходів і витрат.
Операції з надходження й вибуття товарів мають бути відображені в обліку підприємства, як показано в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
«Відображення в обліку операцій по надходженню і вибуттю товарів»
№п/п
Зміст операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1
Оприбутковано товари
282 «Товари в торгівлі»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
2
Відображено суму ПДВ
641 «Розрахунки за податками»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
3
Оплачено рахунок постачальника
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
31 «Розрахунки в банках»
4
Нараховано торгівельну націнку на товар, що надійшов
282 «Товари в торгівлі»
285 «Торгівельна націнка»
5
Реалізовано товари за готівку
30 «Каса»
702 «Дохід від реалізації товарів»
6
Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ
702 «Дохід від реалізації товарів»
641 «Розрахунки за податками»
7
Списано суму торгівельної націнки по реалізованих товарах
285 «Торгівельна націнка»
282 «Товари в торгівлі»
8
Списано собівартість реалізованих товарів за покупними цінами
902 «Собівартість реалізованих товарів»
282 «Товари в торгівлі»
9
Відображено закриття рахунків у кінці звітного періоду
702 «Дохід від реалізації товарів»
791 «Результат основної діяльності»
791 «Результат основної діяльності»
902 «Собівартість реалізованих товарів»
Завершальним етапом аудиторської перевірки є порівняння аналітичних і синтетичних даних — звіряння запасів, які фактично обліковуються за місцями їх збереження, з обліковими даними, відображеними у регістрах бухгалтерського обліку (журнали-ордери, відомості, Головна книга).
Після підтвердження відповідності цих даних порівнюються та арифметично перевіряються облікові дані в Головній книзі та оборотній відомості за рахунками із звітними даними, відображеними в бухгалтерському балансі. Аудитор перевіряє правильність відображення даних в активі Балансу за рядком «Виробничі запаси» на початок і кінець звітного періоду у порівнянні з відповідними кінцевими даними розділів ІІ і ІІІ Відомості № 10, а також їх достовірність порівнянням з даними інвентаризації.
3.Які види аудиторських висновків Ви знаєте?
Висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним. Аудитор може також відмовитися від надання висновку. При цьому він викладає свою думку у звіті іншої форми. У трьох останніх випадках висновок має містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора. У разі необхідності уточнення цих аргументів можливі посилання на інші документи, надані аудитором клієнту, які містять докладнішу інформацію. Безумовно позитивний висновок складають у разі, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови:
- аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для проведення аудиту;
надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб'єкта перевірки;
- є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації;
- фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб'єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;
- звітність ґрунтується на достовірних облікових даних, які не містять суперечностей;
- форма звітності відповідає затвердженій у встановленому порядку.
Безумовно позитивний висновок беззаперечно і чітко виявляє задоволення аудитора станом обліку та звітності у суб'єкта перевірки. Безумовно позитивний висновок складається з використанням формулювань "задовольняє вимогам", "належним чином становить", "дає достовірне й дійсне уявлення", "достовірно відображає", "перебуває у відповідності з", "відповідає".
Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але аудитору було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний згадувати ці рішення й така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку.
Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок у випадку виникнення будь-яких з наведених нижче обставин:
- невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
- незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним перевіреної фінансової інформації).
Причини невпевненості:
- обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (наприклад, через незадовільний стан обліку), не має можливості виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі);
- ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо даної ситуації (наприклад: спірна ситуація; довгостроковий контракт, довгострокова програма; багато варіантність управлінського або технологічного рішення). Причини незгоди:
- неприйнятність систем або методів обліку;
- розходження у судженнях стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даного обліку;
- незгода зі ступенем та способом відображення фактів в обліку та звітності;
- невідповідність проведення або оформлення операцій законодавству й іншим вимогам.
Наявність будь-якого ступеня невпевненості або незгоди є і підставою для відмови від безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від ступеня невпевненості або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний. Невпевненість або незгода стають фундаментальними у тому разі, якщо вплив факторів, які викликали невпевненість чи незгоду, на фінансову інформацію такий великий, що може суттєво перекручувати справжній стан справ у цілому або в основному. Слід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод. Наявність нефундаментальних непевностей та незгод дає аудитору підстави сформулювати умовно позитивний висновок із зауваженнями. Наявність фундаментальної незгоди є підставою для виконання негативного висновку.
У всіх випадках, коли аудитор формулює висновок, який відрізняється від безумовно позитивного, він має дати опис усіх суттєвих причин свого судження (невпевненості та незгоди). Ця інформація повинна бути коротко викладена в окремому розділі висновку, який передує формулюванню висновку, або відмові від висновку.
Тут можна послатися на більш детальне висвітлення зазначених моментів в іншій документації, що надається клієнту.
Якщо аудитор видає умовно позитивний висновок і заперечення, пов'язані з наявністю нефундаментальної невпевненості, то він формулює відмову від свого висновку з конкретного питання (на підставі наведених раніше аргументів), а в останньому висловлює своє судження за допомогою тих самих формулювань, що й для безумовно позитивного висновку. Якщо заперечення у висновку, пов'язані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор формулює цю незгоду з конкретних моментів (висловлює свої міркування на підставі наведених раніше аргументів), а за відсутності цих моментів висловлює позитивне судження. Окремим випадком є ситуація, коли прорахунки, відхилення, які виявлені аудитором під час перевірки, були ліквідовані до моменту складання аудиторського висновку. У цьому разі також є підстави для видання умовно позитивного висновку. Аудитор робить застереження, що показники звітності є достовірними з урахуванням цих відхилень за станом на відповідну дату (яка передує даті складання аудиторського висновку).
Якщо аудитор на підставі наведених аргументів дає негативний висновок, він складає його з використанням формулювань: "не відповідає вимогам", "перекручує справжній стан справ", "не дає справжнього уявлення", "не відповідає", "суперечить". Якщо аудитор відмовляється дати свій висновок про звітність, він вказує на неможливість на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про стан справ. За різних обставин стандартна форма аудиторського висновку може змінюватися. Усі зміни стандартного позитивного висновку називаються відхиленням від нього. Для опису різноманітних відхилень використовуються такі терміни:
- обмеження;
- модифікація;
- доповнення.
На обмеження у висновку вказують тоді, коли пояснюються моменти невідповідності аудиторської перевірки українським нормативам аудиту через відсутність інформації або відхилення від принципів обліку. Висновок з обмеженнями відображає такі моменти:
-відзив про відхилення від діючих в Україні принципів обліку;
- відзив про обмежений масштаб аудиторських процедур;
-неможливість надання аудиторського висновку у зв'язку з порушенням незалежності аудитора;
-неможливість надання аудиторського висновку, який би підтверджував достовірність звітності у зв'язку з неадекватністю достовірної інформації. В аудиторському висновку необхідно описати будь-який брак інформації, що виник у результаті неможливості виконати необхідні за даних обставин аудиторські процедури.
Здебільшого це неможливість підтвердити дебіторську заборгованість, перевірити наявність матеріальних запасів, отримати інформацію про інвестиції. Клієнт може не дозволити підтвердження важливих рахунків дебіторської заборгованості через розсилання на адресу дебіторів своїх запитів. Якщо ці проблеми можливо вирішити, зібравши необхідну інформацію за допомогою альтернативних процедур, то аудитор зобов'язаний це зробити, і в аудиторський висновок не треба вносити обмежень. У цьому разі створюється позитивний висновок. Наприклад, дебіторську заборгованість можна перевірити з використанням альтернативної процедури підтвердження платежів, отриманих після дати складання звіту.
Можна провести інвентаризацію матеріальних цінностей навіть після дати складання звітності підприємства. Викладене свідчить про те, що масштаб перевірки має забезпечувати отримання достовірної інформації про стан справ суб'єкта, що перевіряється, дати можливість аудитору сформулювати обґрунтований висновок про його реальний фінансовий стан. Модифікація аудиторського висновку. Аудиторський висновок є модифікованим, якщо містить додаткові пояснення, але у самому висновку про обмеження не йдеться. Як правило, модифікований аудиторський висновок має такі моменти:
- визнання або невпевненість у безперервній діяльності підприємства;
- зміни принципів обліку протягом періоду перевірки;
- виправлення, які необхідно внести в облік підприємства за результатами аудиту;
- опис принципів обліку, які відрізняються від діючих в Україні принципів обліку (у позитивному висновку);
- роз'яснення з приводу використання висновків інших аудиторів;
- пояснення про попередні аудиторські висновки. Доповнення до аудиторських висновків. Аудиторський висновок вважається розширеним, коли, крім стандартних висловлювань, він містить коментарі до інформації, яка не входить в основну звітність, а саме:
- додатковий параграф, де акцентується увага на важливій інформації;
- вказівки на відсутність поквартальних даних або відсутність аналітичного обліку;
- вказівки на невідповідність іншої інформації, яка входить у пакет звітності, даним перевірених звітів (невідповідність даних інформації у пояснювальній записці даним балансу).
Якщо існує значна неясність стосовно оцінки заборгованості за податками, підписаними контрактами, можливості повернення грошових коштів для погашення витрат постачальників (підрядників), результату судових процесів, важливих обставин тощо, це необхідно чітко і повно роз'яснити. Аудитори повинні викласти ці пояснення в кінці аудиторського висновку, виділивши додатковий параграф (розділ), щоб привернути увагу споживачів аудиторського висновку до існуючої неясності. Висновок з цими поясненнями буде позитивним.
4. Практична частина.
Відомість перевірки показників форми №1 «Баланс»
Стаття зввтності
Значення, тис. грн.
Порядок перевірки (з вказанням значень показників звітності)
Значення, тис. грн.
Відхилення, тис. грн.
На початок періоду
На кінець періоду
На початок періоду
На кінець періоду
На початок періоду
На кінець періоду
Нематеріальні активи:
-залишкова вартість
1,0
0,8
рядок 011 мінус рядок 012,графи 3 і 4
(9,0 -8,0)
(9,0-8,2)
1,0
0,8
немає
немає
Основні засоби:
-залишкова вартість
203
259,8
рядок 031 мінус рядок 032,графи 3 і 4
(274-71,0)
(356,6-95,8)
203
260,8
немає
+1
Усього за розділом І
204
261,6
сума рядків 010,020,030,040-070,графи 3 і 4
(1,0+203)
(0,8+259,8)
204
260,6
немає
-1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
-чиста реалізаційна вартість
32,0
68,0
рядок 161 мінус рядок 162,
графи 3 і 4
(32,0-0)
(68,0-0)
32,0
68,0
немає
немає
Усьго за розділом ІІ
1669,0
1600,5
сума рядків100-160,170-250,
графи 3 і 4
(26+1300,0+32,0)
(28,1+1256,0+68,0)
1358,0
1352,1
-311
-248,4
Баланс
1874,0
18863,3
сума рядків 080,260,270,
графи 3 і 4
(204+1669,0)
(261,6+1600,5)
1873
1862,1
-1
-17001,2
Усьго за розділом І
585,0
702,0
сума рядків 300-340 плюс або мінус рядок 350,мінус рядки 360,370,графи
3 і 4
(54,0+64,0+467,0)
(54,0+64,0+584,0)
585,0
702
немає
немає
Усього за розділом ІІ
0
0
сума рядків 400,410,415,420,мінус рядок 416,графи 3 і 4
0
0
немає
немає
Усьго за розділом ІІІ
0
0
сума рядків 440-470,графи 3 і 4
(0)
(0)
0
0
немає
немає
Усього за розділом IV
1289,0
1168,3
сума рядків 500-610,графи 3 і 4
(1221,0+34,0+8,0+20,0+6,0)
(1114,1+20,4+6,2+12,4+8,2)
1289,0
1161,3
немає
-7
Баланс
1874,5
1863,3
сума рядків 380,430,480,620,630, графи 3 і 4
(585,0+1289,0)
(702,0+1168,3)
1874
1870,3
-0,5
+7
Відомість перевірки показників форми №2 «Звіт про фінансові результати»
Стаття звітності
Значення, тис. грн.
Порядок перевірки
( з вказанням значень показників звітності )
Значення , тис. грн.
Відхилення,
тис.грн.
на поч. періоду
на кінець періоду
на поч. періоду
на кінець періоду
на поч. періоду
на кінець періоду
1
2
3
4
5
6
7
8
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
10145
11505
рядок 010 мінус рядки 015,020,025,030
(11978-1833,0)
(13806-2301,0)
10145
11505
-
-
Валовий:
Прибуток
збиток
78
-
69
-
рядок 035 мінус рядок 040
(10145-10067)
(11505-11436)
рядок 040 мінус рядок 035
(10067-10145)
(11436-11505)
78
-78
69
-69
-
+78
-
+69
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток
збиток
-
1419
-
1888
сума рядків 050,060 мінус рядки 070,080,090
(78+2665,0-1062-21-3079)
(69+2755-1324-61-3217)
сума рядків 070,080,090 мінус рядки 050 і 060
(1062+21+3079-78-2665,0)
(1324+61+3217-69-2755)
-1419
1449
-1778
1778
-
-
+110
-110
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
Прибуток
збиток
-
1320
-
1318
сума рядків 110,120,130 мінус рядки 105,140,150,160
(586-1419-28-459)
(494-1888-40-30)
сума рядків
105,140,150,160 мінус рядки 110,120,130
(1419+28+459-586)
(1888+40+30-494)
-1320
1320
-1464
1464
-
-
-146
+146
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток
збиток
-
1320
-
1318
рядок 170 мінус рядок 180
(0-0)
(0-0)
рядок 175 плюс рядок 180
(1320+0)
(1318+0)
-
1320
-
1318
-
-
-
-
Чистий:
Прибуток
збиток
-
1320
-
1318
сума рядків 190 і 200 мінус рядки 205 і 210
(0)
(0)
рядок 195 плюс рядок 205 мінус рядки 200 і 210
(1320-0)
(1318-0)
0
1320
0
1318
-
-
-
-
Разом
13631
сума рядків 230-270
(9537,0+2320,0+915,0+305+554)
(7963+656+666+780+728)
13631
10793
-
+10793
04.11.2012 21:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора