Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
УДК 336.226.142.4
КП ХХХ
№ ХХХ
Челяда Олена Ярославівна
м. Рівне, вул. Макарова 52/49
Звіт
про науково-дослідну роботу
«Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва»
Зміст
Реферат………………………………………………………………………..
Вступ……………………………………………………………………………..
Розділ 1. Теоретичні основи підвищення ефективності
використання основних виробничих фондів
Основні виробничі фонди як економічна категорія………………….
Вплив основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства………………………………………………………….
Механізм впливу основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства………………………………………………
Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів…………………………………………………………........
Розділ 2. Дослідження рівня використання основних виробничих фондів, їх стану та ефективності виробництва
2.1 Характер об’єкта дослідження та вихідної інформації
2.2 Методика проведення дослідження…………………………................
2.3 Опрацювання вихідної інформації…………………………………….
2.4 Дослідження впливу рівня використання основних …………………… виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва...................
2.5 Дослідження стану основних виробничих фондів та їх вплив на ефективність виробництва
2.5.1 Дослідження впливу зношеності основних виробничих фондів на ефективність виробництва………………………………………………………..
2.5.2 Дослідження впливу придатності основних виробничих фондів на ефективність виробництва……………………………………………………………………..
Висновки………………………………………………………………………..
Перелік посилань……………………………………………...
Реферат
В даній науково-дослідній роботі досліджується вплив рівня використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва. Об’єктом дослідження є вибірка, об’єм якої складає 33 підприємств.
Основними показником рівня використання ОВФ є фондовіддача. Одним із завдань наукового дослідження було визначення впливу стану ОВФ на обсяги і ефективність виробництва. Основними показниками, які характеризують стан основних виробничих фондів є коефіцієнт придатності і коефіцієнт зношеності.
В звіті були використані наступні методи дослідження: метод середніх величин, метод кореляційного зв’язку, метод економічного групування, аналіз, синтез та інші.
В даній роботі представлено 9 таблиць і 4 рисунків, які допомагають узагальнити результати даного дослідження.
Ключові слова: коефіцієнт придатності, коефіцієнт зношеності, рівень використання основних виробничих фондів, основні виробничі фонди, фондовіддача, стан основних виробничих фондів.
Вступ
Ефективність виробництва значною мірою визначається рівнем використання ОВФ та їх стану. ОВФ повинні забезпечувати збільшення обсягу виробництва продукції і відповідно зменшення собівартості одиниці продукції, що безпосередньо впливає на ефективність виробництва на підприємстві. На сучасному етапі наукових публікацій мало уваги приділяється використанню даного чинника. Враховуючи те, що ОФ складають основну матеріально-технічну базу і значну питому вагу експлуатаційних витрат ОВФ, а також невивченість даного питання зокрема впливу рівня фондовіддачі, фондоємності, зношеності, придатності та оновлення тема є актуальною як і проблема про вивчення впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва [ 3, с.102].
Мета роботи. Вивчення впливу рівня використання ОВФ та їх стану на ефективність виробництва.
На основі поставленої мети ми вирішуємо наступні завдання:
Вивчення загального впливу фондовіддачі на обсяг виробництва та ефективність виробництва.
Вивчення зношеності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
Вивчення придатності ОВФ і її впливу на ефективність виробництва.
В даній праці наукової новизни немає, будуть запропоновані доповнення та уточнення, а саме вплив використання ОВФ на економічну ефективність виробництва на основі конкретизації значимості ефективності виробництва від рівня використання ОВФ так їх стану [ 4, с.95].
Об’єктом дослідження виступає підприємство певної галузі.
Розділ 1. Теоретичні основи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів
1.1 Основні виробничі фонди як економічна категорія
Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються.
Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
Первісне формування основних засобів на підприємстві залежить від форми його власності. Державні підприємства і організації одержують основні засоби від держави і обліковують як частину статутного капіталу. Підприємства, що приватизуються, основні засоби викуповують у держави або створюють шляхом акціонування. Заново створювані товариства з повною і обмеженою відповідальністю формують основні засоби за рахунок пайових внесків замовників. Окремі пайовики можуть вносити як пай будівлі, машини, обладнання або право користуватися ними, інші вносять гроші, за рахунок яких купуються основні засоби. Заново створювані акціонерні товариства купують основні засоби, головним чином, за рахунок виручки від реалізації акцій.
Соціальне значення основних виробничих фондів полягає в тому, що вони поліпшують умови праці і сприяють відтворенню робочої сили.
1.2. Механізм впливу основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.
Ефективність використання основних виробничих фондів як економічна категорія полягає в зростанні обсягу продукції, що дозволяє зменшити амортизаційні відрахування і тому зменшити собівартість одиниці продукції, і відповідно збільшити прибуток, спровокувавши цим ріст попиту.
Для визначення ефективності використання ОВФ використовують спеціальні показники (коефіцієнти). Вони поділяються на дві групи: показники екстенсивного використання (за часом) та показники інтенсивного використання (за продуктивністю на одиницю часу).
Основними показниками, що характеризують використання ОВФ в часі є:
1. Коефіцієнт використання календарного часу характеризує питому вагу числа робочих днів в році. Визначається як відношення числа робочих днів до планового числа календарних днів в році:
, (1.1)
де - число робочих днів у році,
- число календарних днів у році.
Ефективне використання ОВФ підприємства забезпечується при .
2. Коефіцієнт використання робочого часу характеризує ступінь використання робочого часу в році. Визначається як відношення числа фактично відпрацьованих робочих днів до числа робочих днів в році:
, (1.2)
де - число фактично відпрацьованих днів у році.
Ефективне використання ОВФ забезпечується при .
3. Коефіцієнт змінності характеризує кількість змін роботи ОВФ в добу. Визначається як відношення балансової вартості ОВФ, що використовувались у різні зміни доби, до балансової вартості ОВФ підприємства:
, (1.3)
де - балансова вартість ОВФ, що використовувались в і–ті зміни,
- балансова ОВФ.
4. Коефіцієнт використання внутрізмінного часу характеризує ступінь використання робочого часу, протягом зміни. Визначається як відношення числа годин, відпрацьованих в зміну до числа годин зміни:
, (1.4)
де - коефіцієнт використання внутризмінного часу,
- число фактично відпрацьованих годин в зміну,
- число годин в зміні.
Ефективне використання ОВФ забезпечується при .
4. Інтегральний коефіцієнт використання ОВФ характеризує ступінь використання цих фондів за часом. Визначається як добуток відповідних коефіцієнтів, що характеризують окремі сторони використання ОВФ за часом:
(1.5)
До показників інтенсивного використання відносяться: коефіцієнт технічної готовності засобів механізації і транспорту, коефіцієнт виходу на роботу машин і на лінію автотранспортних засобів, годинна та річна продуктивність машин, коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємств тощо. [1,с.62-67]
1. Коефіцієнт технічної готовності характеризує долю машин які на даний момент є справні, і визначається кількістю справної техніки до її загальної кількості:
, (1.6)
де - коефіцієнт технічної готовності техніки,
- число справної техніки,
- загальна кількість техніки.
Ефективне використання того чи іншого виду техніки забезпечується при .
2. Коефіцієнт виходу на роботу характеризує долю техніки, яка безпосередньо працює, і визначається як відношення кількості техніки, що працює, до кількості справної техніки:
, (1.7)
де - коефіцієнт виходу техніки на лінію,
- кількість техніки, що працює.
Ефективне використання техніки забезпечується при .
3. Коефіцієнт використання потужності характеризує ступінь використання наявної потужності підприємства, виходячи з обсягів виробництва продукції і визначається як відношення обсягів випущеної продукції до проектної потужності по випуску продукції:
, (1.8)
де - коефіцієнт використання потужностей підприємства,
- фактичний обсяг виробництва продукції,
- проектний обсяг виробництва продукції.
Економічна ефективність використання ОВФ характеризується системою показників. Основним критерієм ефективності використання ОВФ є фондовіддача.
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню ОВФ, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості ОВФ підприємства:
, (1.9)
де - фондовіддача ОФ,
О – фактичні обсяги продукції,
- балансова вартість ОВФ.
На величину фондовіддачі значною мірою впливає матеріаломісткість виконаних робіт. Щоб уникнути впливу матеріаломісткості на рівень фондовіддачі ОВФ необхідно замість обсягів робіт у відповідних цінах використовувати обсяг чистої продукції, тобто обсяги новоствореної вартості на підприємстві. Показник чистої продукції відображає реальний вклад підприємства у виконання тих чи інших робіт. В цьому випадку фондовіддача буде визначатися як відношення обсягів чистої продукції до середньорічної вартості ОВФ:
, (1.10)
де - обсяги чистої продукції.
Фондоємність продукції характеризується вартістю ОВФ, що приходиться на 1 гривню продукції. При аналізі використання ОФ треба враховувати, що чим більша фондоємність продукції, тим менш ефективніше використовуються ОВФ. [3, с.157]
Коефіцієнт віддачі спожитих ОФ визначається відношенням вартості валової продукції до річної суми амортизаційних відрахувань, тобто він характеризує ефективність використання ОФ з врахуванням їх оборотності:
, (1.11)
де - коефіцієнт віддачі спожитих ОВФ,
О – обсяг продукції,
- річні амортизаційні відрахування.
1.3. Вплив основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.
Кожен з цих показників дає поняття про те, чи використовуються ОВФ максимально в плані робочого часу та продуктивності. Це дає нам змогу оцінити наскільки оптимально ми використовуємо виробничі фонди, тому що зростання ефективності використання ОВФ є дуже важливим нюансом господарської діяльності підприємства, оскільки безпосередньо впливає на ріст прибутку. Раніше багато уваги приділялося збільшенню кількості ОВФ на підприємствах. Це призвело до того, що кількість ОВФ зростала швидшими темпами, ніж продуктивність підприємства, також коефіцієнт вибуття зношеного або застарілого обладнання з часом зменшувався. Сьогодні більша увага приділяється не кількості ОВФ, а ефективності їх використання.
Отже, виходячи з того, що метою діяльності кожного підприємства є отримання більшого прибутку, а зростання ефективності використання ОВФ безпосередньо впливає на це, варто описати вплив ефективності використання ОВФ на діяльність підприємства.
Насамперед, потрібно зазначити, що при збільшенні ефективності використання ОВФ будь-яким способом збільшується кількість виготовленої продукції. Отже, при умові збуту всієї продукції підприємство отримує більший прибуток. Але варто зазначити, що цей прибуток буде збільшуватися не пропорційно збільшенню кількості продукції, а трохи швидшими темпами. Це відбуватиметься за рахунок того, що підприємець буде отримувати дохід не лише через збільшення кількості продукції, а й через зменшення собівартості одиниці цієї продукції.
А саме зменшення собівартості відбуватиметься наступним чином: собівартість складається з умовно постійних витрат (УПВ) та умовно змінних витрат (УЗВ). Частка УЗВ на загальну кількість продукції не зменшиться і буде збільшуватися пропорційно збільшенню кількості одиниць продукції, тому що при виробництві кожної одиниці буде застосовуватися така сама кількість матеріалу, сировини, електроенергії тощо. А от частка УПВ на загальну масу продукції буде зменшуватись, тому що виготовлення зайвої кількості продукції не потребуватиме збільшення штату адміністративних працівників, збільшення їхньої заробітної плати і т. ін. [3, с.142]
Саме за рахунок цього відбувається зростання прибутку більшими темпами, ніж збільшення кількості продукції.
Також варто зазначити, що збільшення кількості продукції призводить до зменшення амортизаційних відрахувань на одиницю продукції, що також позитивно впливає на собівартість одиниці продукції.
Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази та зменшує втрати від морального зносу. Практика свідчить, що ефект від покращення використання ОВФ настає значно швидше, ніж від капітальних вкладень.
Крім того, від стану використання ОВФ залежить не лише обсяг виробленої продукції та рівень продуктивності, а й тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо.
1.4. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.
Основною метою діяльності підприємства є прибуток, а основним засобом досягнення цієї мети є збільшення ефективності використання ОВФ. Отож, економіка підприємства виділяє два шляхи збільшення використання ОВФ: екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний шлях полягає в тому, що підприємство збільшуватиме тривалість роботи ОВФ протягом року. Це відбувається за рахунок збільшення змінності (обладнання і машини працюють в дві або три зміни), скорочення величини змінних і внутризмінних простоїв (налагодження безперебійної поставки сировини та матеріалів, запобігання простою готової продукції на складах тощо), скорочення часу перебування машин в ремонті і технічному обслуговуванні, ліквідація сезонності робіт тощо.
Інтенсивний шлях полягає в тому що підвищується продуктивність ОВФ в одиницю часу. Це відбувається за рахунок впровадження прогресивних методів організації і технології виробництва, підвищення кваліфікації кадрів, впровадження прогресивних форм оплати праці (це допомагає стимулювати працівника виробляти більше продукції або підвищувати якість своєї продукції), удосконалення структури ОВФ, матеріального стимулювання працівників за досягнення високих показників у використанні ОВФ. [1, с.67-69]
Розділ II. Дослідження рівня використання ОВФ, їх стан та ефективність виробництва
2.1. Характеристика об’єкта дослідження та вихідної інформації
В даній роботі досліджується вплив рівня використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва. Об’єктом дослідження була вибірка, об’єм якої складав 33 підприємств.
В таблиці 2.1. Наведені вихідні дані по 33 об’єктах дослідження:
Таблиця 2.1. Вихідні дані
П-ство
№ за списком
Обсяг виробленої продукції, тис. грн
Балансова вартість
Витрати виробництва тис. грн
Річний знос ОВФ, тис. грн
Поступило нових ОВФ,тис. грн
Первісна
Залишкова
1
96
3980,0
3460,0
2240,0
3720,0
8,0
50,0
2
13
2870,0
2120,0
1540,0
2670,0
7,6
60,0
3
12
2480,0
2010,0
1480,0
2140,0
7,2
30,0
4
41
2480,0
2040,0
990,0
1860,0
7,8
50,0
5
18
4020,0
3610,0
1940,0
3680,0
7,1
80,0
6
30
4400,0
3610,0
2060,0
3810,0
8,0
60,0
7
17
3540,0
3010,0
1440,0
3200,0
7,0
60,0
8
19
4280,0
3240,0
1910,0
3510,0
7,4
60,0
9
26
4540,0
3820,0
2010,0
3780,0
8,2
60,0
10
72
3630,0
3190,0
1900,0
3360,0
7,8
40,0
11
23
4400,0
3270,0
2200,0
3940,0
7,1
60,0
12
32
4400,0
3520,0
1910,0
3740,0
8,0
40,0
13
61
4690,0
4300,0
2800,0
4220,0
8,2
50,0
14
16
3480,0
2980,0
1910,0
3100,0
7,5
60,0
15
05
3100,0
2610,0
1460,0
2940,0
8,1
60,0
16
64
4810,0
4390,0
2910,0
4310,0
8,2
50,0
17
06
4100,0
3400,0
1890,0
3620,0
8,0
70,0
18
42
2590,0
2120,0
1050,0
1980,0
7,7
55,0
19
86
3640,0
3090,0
1980,0
3200,0
8,1
40,0
20
70
3740,0
3240,0
1720,0
3300,0
8,0
40,0
21
80
3180,0
2720,0
1310,0
2520,0
7,7
50,0
22
31
4000,0
3420,0
1900,0
3480,0
8,2
60,0
23
34
1820,0
1630,0
890,0
1440,0
8,1
40,0
24
71
3610,0
3250,0
1810,0
3280,0
7,9
40,0
25
25
4300,0
3810,0
2100,0
3710,0
8,2
60,0
26
63
4770,0
4380,0
2900,0
4280,0
8,4
60,0
27
35
1640,0
1340,0
840,0
1380,0
8,0
35,0
28
28
4700,0
3900,0
3100,0
3700,0
7,6
50,0
29
14
3100,0
2600,0
1580,0
2800,0
7,3
40,0
30
43
2890,0
2190,0
1240,0
2140,0
7,9
50,0
31
27
4110,0
3610,0
1940,0
3610,0
8,1
60,0
32
03
5140,0
3240,0
2010,0
4180,0
8,0
50,0
33
09
3980,0
3100,0
1840,0
3780,0
8,1
60,0
Для того, щоб охарактеризувати об’єкт дослідження необхідно розрахувати такі показники як: фондовіддача, коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу, ефективність (витрати на 1 грн. виробленої продукції) [ 2, с.62-69].
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на 1 грн. основних виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства
, (1)
де Фв – фондовіддача основних виробничих фондів
О – обсяги виробництва
Бв – балансова вартість
Коефіцієнт придатності основних фондів показує, яку долю складає їх залишкова вартість від первісної вартості, визначається як відношення величини залишкової вартості до первісної (балансової) вартості основних фондів
, (2)
де Бвп – балансова (первісна) вартість основних фондів на початок року,
ΣЗн – сума зносу основних фондів,
Бвз – залишкова (балансова) вартість основних фондів.
Коефіцієнт зносу основних фондів характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається як відношення величини їх зносу до балансової вартості цих фондів на початок періоду:
, (3)
Ефективність виробництва показуємо на основі показника витрати на 1 грн випущеної продукції:
, (4)
де В1грн – ефективність (витрати на 1грн. виробленої продукції)
С – витрати виробництва
2.2. Методика проведення дослідження
Для визначення кількості підприємств застосовуємо безповторну вибірку:
, (5)
, (6)
t =2
N=100
σ = 0,5
µ = 0,07
При генеральній сукупності 100 од. вибіркова сукупність буде становити 33 підприємств. Підприємства вибираються за допомогою таблиці випадкових чисел з колонки №1.
Таблиця 2.1. Вихідні дані
П-ство
№ за списком
Обсяг виробленої продукції, тис. грн
Балансова вартість
Витрати виробництва тис. грн
Річний знос ОВФ, тис. грн
Поступило нових ОВФ,тис. грн
Первісна
Залишкова
1
96
3980,0
3460,0
2240,0
3720,0
8,0
50,0
2
13
2870,0
2120,0
1540,0
2670,0
7,6
60,0
3
12
2480,0
2010,0
1480,0
2140,0
7,2
30,0
4
41
2480,0
2040,0
990,0
1860,0
7,8
50,0
5
18
4020,0
3610,0
1940,0
3680,0
7,1
80,0
6
30
4400,0
3610,0
2060,0
3810,0
8,0
60,0
7
17
3540,0
3010,0
1440,0
3200,0
7,0
60,0
8
19
4280,0
3240,0
1910,0
3510,0
7,4
60,0
9
26
4540,0
3820,0
2010,0
3780,0
8,2
60,0
10
72
3630,0
3190,0
1900,0
3360,0
7,8
40,0
11
23
4400,0
3270,0
2200,0
3940,0
7,1
60,0
12
32
4400,0
3520,0
1910,0
3740,0
8,0
40,0
13
61
4690,0
4300,0
2800,0
4220,0
8,2
50,0
14
16
3480,0
2980,0
1910,0
3100,0
7,5
60,0
15
05
3100,0
2610,0
1460,0
2940,0
8,1
60,0
16
64
4810,0
4390,0
2910,0
4310,0
8,2
50,0
17
06
4100,0
3400,0
1890,0
3620,0
8,0
70,0
18
42
2590,0
2120,0
1050,0
1980,0
7,7
55,0
19
86
3640,0
3090,0
1980,0
3200,0
8,1
40,0
20
70
3740,0
3240,0
1720,0
3300,0
8,0
40,0
21
80
3180,0
2720,0
1310,0
2520,0
7,7
50,0
22
31
4000,0
3420,0
1900,0
3480,0
8,2
60,0
23
34
1820,0
1630,0
890,0
1440,0
8,1
40,0
24
71
3610,0
3250,0
1810,0
3280,0
7,9
40,0
25
25
4300,0
3810,0
2100,0
3710,0
8,2
60,0
26
63
4770,0
4380,0
2900,0
4280,0
8,4
60,0
27
35
1640,0
1340,0
840,0
1380,0
8,0
35,0
28
28
4700,0
3900,0
3100,0
3700,0
7,6
50,0
29
14
3100,0
2600,0
1580,0
2800,0
7,3
40,0
30
43
2890,0
2190,0
1240,0
2140,0
7,9
50,0
31
27
4110,0
3610,0
1940,0
3610,0
8,1
60,0
32
03
5140,0
3240,0
2010,0
4180,0
8,0
50,0
33
09
3980,0
3100,0
1840,0
3780,0
8,1
60,0
2.3 Опрацювання вихідної інформації
Опрацювання вихідної інформації здійснювалось, шляхом визначення певних коефіцієнтів, і відповідного групування. При опрацюванні вихідної інформації було визначено ряд коефіцієнтів які наведені в наступних таблицях.
Таблиця 2.2. Опрацювання вихідної інформації ( Рівень фондовіддачі і ефективність виробництва)
Підприємство
Обсяг ви-цтва продукції
Первісна вартість
Фондовіддача грн/грн
Витрати ви-цтва
Витрани на 1 грн виробленої продукції
96
3980,0
3460,0
1,15
3720,0
0,94
13
2870,0
2120,0
1,35
2670,0
0,93
12
2480,0
2010,0
1,23
2140,0
0,86
41
2480,0
2040,0
1,22
1860,0
0,75
18
4020,0
3610,0
1,11
3680,0
0,92
30
4400,0
3610,0
1,22
3810,0
0,87
17
3540,0
3010,0
1,18
3200,0
0,9
19
4280,0
3240,0
1,32
3510,0
0,82
26
4540,0
3820,0
1,19
3780,0
0,83
72
3630,0
3190,0
1,14
3360,0
0,93
23
4400,0
3270,0
1,35
3940,0
0,9
32
4400,0
3520,0
1,25
3740,0
0,85
61
4690,0
4300,0
1,09
4220,0
0,9
16
3480,0
2980,0
1,17
3100,0
0,89
05
3100,0
2610,0
1,19
2940,0
0,95
64
4810,0
4390,0
1,1
4310,0
0,9
06
4100,0
3400,0
1,21
3620,0
0,88
42
2590,0
2120,0
1,22
1980,0
0,76
86
3640,0
3090,0
1,18
3200,0
0,88
70
3740,0
3240,0
1,15
3300,0
0,88
80
3180,0
2720,0
1,17
2520,0
0,8
31
4000,0
3420,0
1,17
3480,0
0,87
34
1820,0
1630,0
1,12
1440,0
0,79
71
3610,0
3250,0
1,11
3280,0
0,76
25
4300,0
3810,0
1,13
3710,0
0,86
63
4770,0
4380,0
1,1
4280,0
0,9
35
1640,0
1340,0
1,22
1380,0
0,84
28
4700,0
3900,0
1,21
3700,0
0,79
14
3100,0
2600,0
1,19
2800,0
0,9
43
2890,0
2190,0
1,32
2140,0
0,74
27
4110,0
3610,0
1,14
3610,0
0,88
03
5140,0
3240,0
1,59
4180,0
0,81
09
3980,0
3100,0
1,29
3780,0
0,95
Таблиця 2.3. Опрацювання вихідної інформації (Показники використання ОВФ)
Підприємство
Обсяг в-цтва прод-ї, грн./грн.
Балансова вартість
Коефіцієнт зносу
Коефіцієнт придатності
Витрати на в-цтво,всього
Витрати на 1 грн. виробленої продукції
Первісна
Залишкова
96
3980,0
3460,0
2240,0
0,35
0,65
3720,0
0,94
13
2870,0
2120,0
1540,0
0,27
0,73
2670,0
0,93
12
2480,0
2010,0
1480,0
0,26
0,74
2140,0
0,86
41
2480,0
2040,0
990,0
0,5
0,5
1860,0
0,75
18
4020,0
3610,0
1940,0
0,46
0,54
3680,0
0,92
30
4400,0
3610,0
2060,0
0,43
0,57
3810,0
0,87
17
3540,0
3010,0
1440,0
0,52
0,5
3200,0
0,9
19
4280,0
3240,0
1910,0
0,41
0,6
3510,0
0,82
26
4540,0
3820,0
2010,0
0,47
0,53
3780,0
0,83
72
3630,0
3190,0
1900,0
0,4
0,6
3360,0
0,93
23
4400,0
3270,0
2200,0
0,33
0,67
3940,0
0,9