Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни
«Економіка підприємства»
на тему:
« Рівень фондовіддачі основних виробничих фондів і ефективність виробництва підприємства »
Зміст
Вступ………………………………………………………….…..…
Розділ1.Теоретичні засади фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства …………………………………………………….…
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення…………………………..……………….………..
1.2.Фондовіддача основних виробничих фондів як економічна категорія………………………………………………………….……..
1.3.Механізм впливу фондовіддачі основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства ……………………………….
1.4.Заходи щодо підвищення рівня фондовіддачі основних виробничих фондів…………………………………………………………………..
Розділ 2. Економічна оцінка фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність .
2.1.Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження..………………………………….……..
2.2.Характеристика об’єкта дослідження……………………………
2.3.Оцінка впливу фондовіддачі на обсяги виробництва продукції………….……………………………
2.4.Оцінка оборотності основних виробничих фондів підприємства на фондовіддачу……………………..
2.5.Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на продуктивність праці основних виробничих фондів підприємства на придатність..………………………………..
2.6.Оцінка впливу фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва………………………….
Розділ3.Обґрунтування рівня фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства і її вплив на господарську діяльність………….…….….
Висновки……………………………………………….…….…...
Література………………….…….….…
Розділ1.Теоретичні засади фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення
Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні.
Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються.
Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо.
Первісне формування основних засобів на підприємстві залежить від форми його власності. Державні підприємства і організації одержують основні засоби від держави і обліковують як частину статутного капіталу. Підприємства, що приватизуються, основні засоби викуповують у держави або створюють шляхом акціонування. Заново створювані товариства з повною і обмеженою відповідальністю формують основні засоби за рахунок пайових внесків замовників. Окремі пайовики можуть вносити як пай будівлі, машини, обладнання або право користуватися ними, інші вносять гроші, за рахунок яких купуються основні засоби. Заново створювані акціонерні товариства купують основні засоби, головним чином, за рахунок виручки від реалізації акцій.
Соціальне значення основних виробничих фондів полягає в тому, що вони поліпшують умови праці і сприяють відтворенню робочої сили.
Підприємства, що мають у розпорядженні основні виробничі фонди, що дістались, як спадщина від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але й максимально ефективно використовувати ті що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій. Заходи для поліпшення використання основних виробничих фондів і підняття ефективності повинні займати високе місце серед завдань сучасної економіки України.
1.2.Фондовіддача основних виробничих фондів як економічна категорія
Фондовіддача, як економічна категорія характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції) до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства.
Історично показник фондовіддачі пропонувалося використовувати винятково для підведення підсумків економічної й виробничої діяльності по всій сукупності наявних основних виробничих фондів. У системі контролінгу, використання показника фондовіддачі передбачається як самостійного інтегрального показника, що формується під впливом сукупності факторів. Крім того, фондовіддача може виступати як критерій ефективності не тільки всієї сукупності основних виробничих фондів підприємства, але й окремо активної й пасивної частини основних виробничих фондів, а також критерієм ефективності роботи устаткування певного виробничого цеху, ділянки або одиниці устаткування.
Незважаючи на можливу ясність у розрахунку показника фондовіддачі, у цей час існує проблема її вирахування. При визначенні фондовіддачі питання полягає в тому, щоб чисельник був порівнянний з його знаменником, тобто, щоб чисельник дробу характеризував всю продукцію, створену в результаті використання з'єднаних з робочою силою виробничих засобів підприємства, а знаменник - використовувані основні виробничі фонди для виробництва цієї продукції. Аналіз різних способів розрахунку чисельника фондовіддачі дозволяє зробити висновок, що валова продукція щонайкраще відповідає вимогам повноти обліку зробленої продукції за певний період часу й у різних масштабах виробництва. До деякої міри, підсумковий результат можуть спотворити спожиті комплектуючі вироби, придбані в сторонніх організацій, а також послуги, зроблені сторонніми організаціями. Їх рекомендується виключити з вартості валової продукції.
Основною проблемою для визначення фондовіддачі різних ділянок або одиниць устаткування є те, що неможливо визначити результат функціонування окремого об'єкта або групи об'єктів, оскільки вони не створюють кінцевої продукції й відсутні ринкові ціни на проміжні вироби. У цьому випадку може бути використаний аналітичний показник фондовіддачі, що може бути обчислений як відношення обсягу робіт (послуг), виконаного даним парком устаткування за той або інший період часу (місяць, квартал, півріччя, рік), до середнього значення вартості цього парку в розглянутий період.
При розгляді показника фондовіддачі як і будь-якого іншого, варто пам'ятати, що його величина залежить від характеру діяльності підприємства й не можна, наприклад, сказати, що фонди одного підприємства більше, або менш "рентабельні" у змісті фондовіддачі. Так, наприклад, якщо підприємство практично не має власних основних засобів на балансі, а бере їх в оренду, те, отже фондовіддача по власних основних засобах у нього буде набагато вище, ніж у підприємства - орендодавця. У такому випадку було б вірніше аналізувати вартість основних виробничих фондів, враховуючи і ті, що перебувають на забалансових рахунках.
В останні роки відмічається зниження рівня фондовіддачі, що викликано подорожчанням основних фондів, зміною їх структури, недостатнім рівнем організації виробництва та праці. Визначення фондовіддачі на основі валової продукції як показника ефективності використання основних виробничих фондів має обмежене застосування. Цей показник можна лише спів ставити із плановим показником. Використання динаміки фактичної фондовіддачі за ряд років не дає об’єктивного уявлення про реальну ефективність основних фондів. Це зумовлено змінами методології планування та обліку валової продукції, цін, структури виробництва.
1.3.Механізм впливу фондовіддачі основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства
Ріст фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних виробничих фондів і до збільшення обсягу продукції, що випускається. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті росту фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.
Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що доводяться на одну гривню готової продукції або амортизаційної ємності.
Ріст фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції (ВП). Цю залежність описує факторна модель:
Підвищення фондовіддачі - внутрішній резерв зростання виробництва
Ріст фондовіддачі дозволяє знижувати обсяг нагромадження й відповідно збільшувати частку фонду споживання. Отже, не міняючи загального обсягу нагромаджується части, що, національного доходу, можна підвищити частку засобів на розвиток невиробничої сфери (наприклад, на житлове будівництво, медичне обслуговування й ін.).
Підвищення фондовіддачі сприяє:
поліпшенню проектування, скороченню часу розробки технічної документації, прискоренню будівництва й зменшенню строків освоєння знову основних виробничих фондів, що вводяться, тобто всілякому скороченню циклу «наука - виробництво - продукція»;
поліпшенню структури основних виробничих фондів, підвищенню питомої ваги їхньої активної частини до оптимальної величини із установленням раціонального співвідношення різних видів устаткування;
екстенсивному використанню основних виробничих фондів, збільшенню коефіцієнтів змінності, ліквідації простоїв устаткування;
інтенсифікації виробничих процесів шляхом впровадження передової технології, підвищенню швидкості роботи машин і встаткування, впровадженню синхронного виконання одною машиною двох операцій або декількох, розвитку наукової організації праці;
поліпшенню умов і режиму праці з урахуванням виробничої естетики, створенню необхідних соціальних умов (житлові, побутові, чіткої роботи транспорту й ін.);
скороченню ремонту активної частини основних виробничих фондів шляхом спеціалізації й концентрації ремонтного господарства;
поліпшенню матеріально-технічного постачання основних виробничих фондів.
Реалізація резервів, що відносяться до випущеної продукції, дозволяє одержати такі результати, як:
зниження собівартості й підвищення рентабельності продукції;
підвищення якості й конкурентоспроможності продукції;
оптимізація асортиментів;
економія дефіцитних і дорогих матеріалів, енергоресурсів і комплектуючих виробів.
Реалізація резервів, що ставляться до майнового комплексу, дозволяє одержати наступні результати:
зниження витрат на експлуатацію, технічне обслуговування й ремонт основних виробничих фондів;
підвищення корисного використання основних виробничих фондів;
реалізація або здача в оренду зайвих основних виробничих фондів;
модернізація й реконструкція основних виробничих фондів;
вироблення рекомендацій з ефективної амортизаційної політики й інвестиційної політики відновлення основних виробничих фондів.
1.4.Заходи щодо підвищення рівня фондовіддачі основних виробничих фондів
Фондовіддача - це складний економічний показник, на величину якого впливають багато факторів, у тому числі галузева структура виробництва. Фактори першого порядку зміни фондовіддачі - це обсяг валової продукції (прибутку) і середньорічна вартість основних виробничих фондів. Якщо обсяг валової продукції збільшується більшою мірою, чим величина основних виробничих фондів, то фондовіддача буде рости, і навпаки. Тому важливо встановити, у якому співвідношенні перебувають ці показники в аналізованому господарстві, і як у зв'язку із цим змінюється фондовіддача.
Ефективність керування основними фондами виробництва залежить також від їхнього технічного стану, ступеня відновлення й зношування. Високий ступінь зношування й поганий технічний стан приводять до зниження фондовіддачі. І навпаки, своєчасне відновлення основних виробничих фондів шляхом придбання, будівництва нових, реконструкції й ремонту старих об'єктів сприяє підвищенню продуктивності їхнього використання. Тому при аналізі причин зміни фондовіддачі необхідно враховувати вплив і цього фактора.
Аналіз фондовіддачі ще раз підтверджує економічну недоцільність штучного нарощування вартості майна у відриві від росту випуску продукції й відповідно виторгу. Різна динаміка приватних показників фондовіддачі пов'язана з таким фактором, як зміна структури основних виробничих фондів.
Зміни виробничої структури, при яких збільшується активна частина основних виробничих фондів, оцінюється в економічній літературі позитивно. Така оцінка обумовлена тим, що активна частина основних виробничих фондів і особливо робітники машини й устаткування визначають виробничу потужність підприємства, його потенційну здатність робити максимальну кількість продукції. Реалізація цієї здатності багато в чому визначається раціональною структурою основних виробничих фондів, що припускає таку питому вагу пасивної частини, при якій забезпечується максимальна ефективність функціонування активної частини.
Підвищення фондовіддачі - складний процес одночасної дії багатьох взаємозалежних між собою факторів, що охоплюють всі сторони діяльності підприємства. Всі сфери діяльності підприємства перебувають у взаємозв'язку, взаємозалежності, одні процеси безпосередньо зв'язані між собою, інші - побічно.
Кінцева мета вивчення використання основних виробничих фондів полягає у виявленні резервів їхнього завантаження, які можуть бути реалізовані шляхом прийняття управлінських рішень. У загальному виді можна сказати, що підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів відбувається при: 1) поліпшенні використання виробничої потужності; 2) підвищенні технічного рівня виробництва; 3) удосконалюванні організації виробництва й підвищення його ритмічності.
Резерви підвищення фондовіддачі
Технічне вдосконалення основних виробничих фондів(мінімізація марних витрат)
Використання прогресивних методів обліку основних виробничих фондів.
Удосконалювання процедури ремонту.
Модернізація устаткування
Висновок і заміна непродуктивного устаткування
Збільшення кількості використання ресурсів (збільшення кількості фондів, чи збільшення чисельності працюючих)
Реорганізація виробничої структури підприємства
Інституціональні утворення в організаційній структурі підприємства
Оптимальне завантаження техніки виробничих площ
Ліквідація вузьких місць, забезпечення відповідності потужності окремих дільниць
Удосконалювання структури основных виробничих фондів
Удосконалювання організації управління
Збільшення часу роботи устаткування (підвищення коефіцієнта змінності, ліквідація внутрішньозмінних простоїв , збільшення тривалості функціонування обладнання)
Скорочення часу перебування обладнання в ремонті
Отже, на рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини.
Всі чинники можна поділити на дві групи:
- ті, що не залежати від ступеня використання основних виробничих фондів;
- ті, що залежати від ступеня використання основних виробничих фондів.
До першої групи чинників належати: розвиток кооперованих зв'язків і зміна матеріаломісткості та трудомісткості продукції; зміна цін на сировину, матеріали, готову продукцію та ін. Зростання кооперованих поставок, матеріаломісткості веде до зростання фондовіддачі.
До другої групи чинників належати: зміна питомої ваги машин і устаткування в складі основних виробничих фондів, підвищення змінності роботи устаткування; зменшення внутрішньозмінних простоїв; зміна рівня внутрішньозаводської спеціалізації та ін.
Аналіз фондовіддачі проводять у двох напрямках. Перший з їх є визначення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.
Проаналізуємо вплив на рівень фондовіддачі таких чинників, як: продуктивність устаткування; коефіцієнт змінності вартості одиниці устаткування; питома ваги машин і устаткування в загальній вартості фондів.
Щоб розрахувати вплив даних чинників, формулу фондовіддачі подають у такому вигляді:
де П - обсяг виробництва товарної продукції, грн. Пбм - обсяг продукції без урахування матеріальних витрат, грн.; Омс - кількість машино-змін роботи устаткування, од.; Ооб - кількість встановленого устаткування, од.; Фоб - вартість машин і устаткування, грн.; Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.
Слід зауважити, що фондовіддача, коефіцієнт матеріальних витрат, продуктивність устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, питома ваги машин і устаткування в загальній вартості фондів перебувають у прямій залежності, а залежність фондовіддачі від вартості одиниці устаткування є оберненою, тому формула фондовіддачі має вигляд:
де Км - коефіцієнт матеріальних витрат (співвідношення вартості продукції до її вартості без матеріальних витрат); Прус - продуктивність устаткування, грн./од.; Кзм -коефіцієнт змінності роботи устаткування; Сус - вартість одиниці устаткування, грн.; Уд -питома ваги машин і устаткування в загальній вартості фондів.
Безпосереднього пропорційного функціонального зв'язку між цими показниками немає, що не дає змоги використовувати в аналізі традиційні методи дослідження, наприклад елімінування, хоч немає й сумніву щодо існування певної тенденції зростання фондовіддачі залежно від збільшення значення коефіцієнта змінності. І справді, що триваліший година працюватиме обладнання, те більшим має бути й обсяг продукції в розрахунку на одну гривню вартості основних промислово-виробничих фондів, тобто показник фондовіддачі, а ще точніше - фондовіддачі активної частини цього виду виробничих ресурсів. Вихідними даними для необхідних розрахунків є низка спостережень фактичних значень цих показників. Що більше буде таких спостережень, те вірогіднішим буде значення коефіцієнта кореляції, а також постійних коефіцієнтів регресії. Інформаційною базою для визначення відповідності значень показника фондовіддачі активної частини основних промислово-виробничих фондів значенням середньомісячного коефіцієнта змінності можуть бути техніко-економічні дані за 15 місяців роботи механічного цеху підприємства.
Розділ 2. Економічна оцінка рівня фондовіддачі основних виробничих фондів
2.1 Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження
Мені були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Для массиву даних із 100 підприємств при заданих параметрах µ=0,10; σ = 0,5; t =2, об’єм вибірки буде порахований за формулою:
, де ∆х=μ*t , N=100.
(підприємств)
Я вибрала безповторну вибірку, яка передбачає те, що кожна обстежувана одиниця (серія) не повертається в генеральну сукупність.
Таблиця 1. Вихідні дані про об’єкт дослідження
В таблиці 1 розраховані показники, що потрібні для характеристики наших об’єктів дослідження.
Підприємство
Виробнича потужнічть, тис.грн
Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн
Балансова вартість ОВФ, тис.грн
Чисельність персоналу
Рух ОВФ, тис. грн
Річний знос, %
Витрати виробництва
Витрати робочого часу використання ОВФ в результаті, %
Технологічна структура ОВФ
Використання ОВФ у зміну, тис.грн
Підвищення кваліфікації
Матеріальне стимулювання
Первісна вартість
Залишкова вартість
Всього
в тому числі робітники
Вибуло
Надійшло
осіб
% в найбільшу зміну
Всього
І з них нові
Всього, тис. грн
З них на утримання і експлуатацію ОВФ
Перебування в ремонті
Організаційних причин
Інші
Першу
Другу
Третю
Щорічне підвищення кваліфікації, %
Приріст обсягу на 1% підвищення кваліфікації
Додаткові витрати на 1 % матерю стим., %
Щорічне підвищення матер. стимул., %
Приріст обсягу на 1 % матер. стим. , тис.грн
Додаткові витрати на 1 % матер. стим. , тис.гон
1 (21)
6000
5600
2700
2000
450
380
93
200
180
180
10
5000
20
9
5
1
2500
1300
700
3
2
2
7
18
1
2 (45)
4500
4100
2100
1500
420
360
95
200
210
200
8
3600
21
9
1
1
1800
1300
100
4
2
2
2
19
2
3 (82)
5200
4800
2000
1700
400
330
94
280
250
200
8
4000
21
10
3
1
1800
1600
1200
4
1
1
7
20
1
4 (98)
5300
5000
2600
1900
410
360
93
190
180
180
8
4500
20
8
2
2
2000
1300
700
2
3
1
7
20
2
5 (39)
4200
400
2000
1600
410
320
87
200
220
200
9
3500
23
9
4
2
1800
1500
1000
6
2
2
2
18
1
6 (30)
6000
5600
2700
2000
450
380
93
200
180
180
10
5000
20
9
5
1
2500
1300
700
3
2
2
7
18
1
7 (03)
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
8 (35)
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
9 (47)
5200
4800
2200
2100
400
330
94
280
250
200
8
4000
21
10
3
1
2100
1600
1200
4
1
1
7
20
1
10 (74)
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1800
1600
1000
7
3
1
4
18
1
11 (29)
4900
4500
2000
1700
420
350
92
180
180
170
8
3800
19
8
1
2
2000
1200
600
4
3
2
6
20
1
12 (88)
4000
3700
1800
1000
500
420
92
190
230
230
8
3000
23
8
4
1
1500
1000
800
4
2
1
3
21
1
13 (56)
4300
4000
2000
1900
450
360
85
200
210
200
8
3500
21
9
5
1
1800
1600
100
7
3
1
4
18
1
14 (90)
5100
4700
2400
2000
420
350
86
270
270
220
8
4100
22
10
2
1
2000
1500
1100
7
1
1
4
19
1
15 (64)
4000
3600
1900
1500
460
360
80
220
240
200
9
3000
22
10
4
2
1500
1000
800
5
1
1
5
18
3
16 (63)
4500
4000
2000
1500
420
360
95
200
210
200
8
3600
21
9
1
1
1800
1300
1000
4
2
2
2
19
2
17 (49)
4200
4000
2000
1600
410
320
87
200
220
200
9
3500
23
9
4
2
1800
1500
1000
6
2
2
2
18
1
18 (68)
5100
4700
2000
2000
420
350
86
270
270
220
8
4100
22
10
2
1
2000
1500
110
7
1
1
4
19
1
19 (94)
5000
4600
2300
2000
420
340
90
250
250
200
10
4000
22
10
6
2
2300
1700
1100
6
3
2
5
19
1
20 (64)
4000
3600
1900
1500
460
360
80
220
240
200
9
3000
22
10
4
2
1500
1000
800
5
1
1
5
18
3
2.2.Характеристика об’єкта дослідження
Таблиця 2. Вихідні дані, необхідні для розрахунку показника фондовіддачі. Об’єктом дослідження виступає підприємство. На основі вихідних даних обраховуємо коефіцієнт фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства.
Фондовіддача – це економічний показник, який характеризує використання основних виробничих фондів.
Для визначення коефіцієнту фондовіддачі необхідно знати обсяги виробництва ОВФ та балансову вартість.
Визначаємо коефіцієнт фондовіддачі по кожному підприємству у вибірці (табл.2) за формулою:
,
Де Фв – фондовіддача,
Ов – обсяг виробництва продукції,
Бв – балансова вартість ОВФ.
Табл.2
Підприємство
Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн
Балансова вартість ОВФ, тис.грн
Коефіцієнт фондовіддачі
1 (21)
5600
2700
2,07
2 (45)
4100
2100
1,95
3 (82)
4800
2000
2,40
4 (98)
5000
2600
1,92
5 (39)
4000
2000
2,00
6 (30)
5600
2700
2,07
7 (03)
4000
2000
2,00
8 (35)
4000
2000
2,00
9 (47)
4800
2200
2,18
10 (74)
4000
2000
2,00
11 (29)
4500
2000
2,25
12 (88)
3700
1800
2,06
13 (56)
4000
2000
2,00
14 (90)
4700
2400
1,96
15 (64)
3600
1900
1,89
16 (63)
4000
2000
2,00
17 (49)
4000
2000
2,00
18 (68)
4700
2000
2,35
19 (94)
4600
2300
2,00
20 (64)
3600
1900
1,89
Далі визначаємо кількість груп та інтервал для майбутнього групування:
Кількість груп визначаємо за формулою – n=1+3,222*lgN = 1+4,1930152=5,19=5 (груп)
Так як в одній їз груп, кількість підприємств була меншою за 10% від загальної суми, то ми автоматично зменшуємо кількість з 5 до чотирьох.
Ширина інтервала: ==0.126
Таким чином, ми маємо 4 групи, які мають наступні інтервали:
1 група : 1,895-2,021 ;
2 група : 2,021-2,147 ;
3 група : 2,147-2,273 ;
4 група : 2,273-2,400 .
Для того, щоб оцінити вплив фондовіддачі на обсяги виробництва продукції, потрібно додатково розрахувати витрати на 1 грн. та продуктивність праці (табл 3).
Формули для розрахунку:
Витрати на 1 грн - ;
Продуктивність праці вираховується за формулою виробітку - .
Для прикладу, розрахуємо вищезгадані показникі для 1-го підприємства.
1)== 0,893грн/грн;
2)== 12,444 грн/ос.
Табл.3
П-ство
Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн
Балансова вартість ОВФ, тис.грн
Показник фондовіддачі для даного п-ства
Витрати виробництва, всього тис.грн
Витрати на 1грн.
Ч-сть персоналу
Продуктивність праці
1 (21)
5600
2700
2,074
5000
0,893
450
12,444
2 (45)
4100
2100
1,952
3600
0,878
420
9,762
3 (82)
4800
2000
2,400
4000
0,833
400
12,000
4 (98)
5000
2600
1,923
4500
0,900
410
12,195
5 (39)
4000
2000
2,000
3500
0,875
410
9,756
6 (30)
5600
2700
2,074
5000
0,893
450
12,444
7 (03)
4000
2000
2,000
3500
0,875
450
8,889
8 (35)
4000
2000
2,000
3500
0,875
450
8,889
9 (47)
4800
2200
2,182
4000
0,833
400
12,000
10 (74)
4000
2000
2,000
3500
0,875
450
8,889
11 (29)
4500
2000
2,250
3800
0,844
420
10,714
12 (88)
3700
1800
2,056
3000
0,811
500
7,400
13 (56)
4000
2000
2,000
3500
0,875
450
8,889
14 (90)
4700
2400
1,958
4100
0,872
420
11,190
15 (64)
3600
1900
1,895
3000
0,833
460
7,826
16 (63)
4000
2000
2,000
3600
0,900
420
9,524
17 (49)
4000
2000
2,000
3500
0,875
410
9,756
18 (68)
4700
2000
2,350
4100
0,872
420
11,190
19 (94)
4600
2300
2,000
4000
0,870
420
10,952
20 (64)
3600
1900
1,895
3000
0,833
460
7,826
Далі проводимо групування наших об’єктів дослідження за рівнем фондовіддачі:
Таблиця 4. Групування підприємств за рівнем фондовіддачі ОВФ
Номер групи
Кількість підприємств
Процент до підсумку, %
Інтервал групи
Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн
Витрати на 1 грн
Продуктивність праці
тис.грн
%
1
13
65
1,895-2,021
53600
61,40
0,872
9,565
2
3
15
2,021-2,147
14900
17,07
0,866
10,763
3
2
10
2,147-2,273
9300
10,65
0,839
11,357
4
2
10
2,273-2,400
9500
10,88
0,853
11,595
Отже, найбільша кількість підприємств входить до першої групи, де коефіцієнт фондовіддачі знаходиться в межах від 1,895 до 2,021. Ця група складає 65 % від загальної кількості підприємств у вибірці. Дана група підприємств виробляє 61,4% обсягу продукції, витрати на 1 грн. у цій групі є найбільшими серед всі груп і становлять в середньому 0,872 проте продуктивність праці, враховуючи інші групи – є найменшою – 9,565.
До другої групи входить 3 підприємства. Дана група виробляє 17,07 % обсягу продукції, середні показники витрат на 1 грн. та продуктивності праці дорівнюють 0,866 та 10,763 відповідно.
До третьої групи входить 2 підприємства. Річний обсяг виробництва продукції в даній групі є найменшим.Він складає 10,65%. Також в даній грепі і найменши і витрати на 1 грн. – 0,839. Продуктивність праці становить в середньому 11,357.
До четвертої групи входить 2 підприємства. Ця група характеризується тами показниками: річний обсяг виробництва продукції – 10,88%, витрати на 1 грн. – 0,853, продуктивність праці – 11,595.
2.3.Оцінка впливу фондовіддачі на обсяги виробництва продукції
Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. Визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів. Фондовіддача визначається за формулою:
,
де Ов – обсяг виробленої продукції,
Бв овф- балансова вартість основних виробничихфондів.
Показник фондовіддачі наведено в табл.5 Табл. 5
П-ство
Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн
Балансова вартість ОВФ, тис.грн
Показник фондовіддачі для даного п-ства
1 (21)
5600
2700
2,074
2 (45)
4100
2100
1,952
3 (82)
4800
2000
2,400
4 (98)
5000
2600
1,923
5 (39)
4000
2000
2,000
6 (30)
5600
2700
2,074
7 (03)
4000
2000
2,000
8 (35)
4000
2000
2,000
9 (47)
4800
2200
2,182
10 (74)
4000
2000
2,000
11 (29)
4500
2000
2,250
12 (88)
3700
1800
2,056
13 (56)
4000
2000
2,000
14 (90)
4700
2400
1,958