Характеристика основних форм бухгалтерського обліку. Курсова робота з Бухгалтерський облік. Робота № 517795

Перехід до торгівельного партнера Binance

Характеристика основних форм бухгалтерського обліку

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2009

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Бухгалтерський облік

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Кафедра бухгалтерського обліку Курсова робота з дисципліни «Бухалтерський облік» на тему :« Характеристика основних форм бухгалтерського обліку» Зміст: СТР. Вступ……………………………………………………………………. 3 1. Теоретична частина. Характеристика основних форм бухгалтерського обліку 1.1 Історія встановлення форм бухгалтерського обліку ……………. 4 1.2 Меморіально-ордерна форма бухгалтерського …………………. 6 1.3 Журнально -ордерна форма бухгалтерського обліку …………….8 1.4 Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку …………………….12 1.5 Проста форма бухгалтерського обліку……………………………14 1.6 Спрощена форма бухгалтерського обліку………………………..16 2. Розрахункова частина. Завдання 1...............................................................................................17 Завдання 2...............................................................................................20 Завдання 3...............................................................................................21 Завдання 4...............................................................................................28 Завдання 5...............................................................................................36 Завдання 6...............................................................................................38 Висновки Список використаної літератури ВСТУП Тема курсової роботи , яку я виконала звучить так « Характеристика основних форм бухгалтерського обліку». Ця тема є досить актуальною в наш час, оскільки підприємству важливо правильно обрати форму бухгалтерського обліку, враховуючи особливості кожної зних і їхні відмінності. При будь- якій формі бухгалтерського обліку обробка інформації здійснюється на основі єдиних типових форм первинного обліку, затверджених відповідними міністерствами і відомствами. Для багатьох форм характерне широке використання принципу накопичення і систематизації даних у розрізі, необхідному для аналітичного і синететичного одліку, складання звітності. З цією метою використовують різні накопичувальні та групувальні відомості. При виборі форми слід також враховувати матеріальну базу і обсяг капітальних інвестицій в придбання ЕОМ, кваліфікацію облікових прцівників, особливості діяльності підприємства. У процесі історичного розвитку в теорії і на практиці застосовувалось безліч різних форм ведення бухгалтерського обліку. У наш час використовуються наступні форми з використанням ручної праці і засобів автоматизації : меморіально - ордерна; журнально – ордеона; комп’ютерна; проста; спрощена. Про кожну з них більш детальніше я розповіла у теоретичній частині даної курсової роботи. У практичній частині я виконала 7 завдань, які стосуються різних сфер бухгалтнрського обліку. Це нарахування заробітної плати, комунального податку, вирахувань із зіробітної плати, складання журналу господарських операцій, заповнення сальдово оборотної відомості, балансів на початок і кінець періодів. 1.1 Історія встановлення форм бухгалтерського обліку Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності. Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів. Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд і будова облікових регістрів, взаємозв'язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку, послідовність і техніка облікової реєстрації. За час існування бухгалтерського обліку застосовувались різні форми. На самому ранньому ступені розвитку облік вівся самим власником господарства для організації спостереження і контролю за збереженням його майна та розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою була стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком Лукою Пачолі в його роботі "Трактат про рахунки і записи", виданій в 1494 р. у Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні три книги: Меморіал (Пам’ятна книга). Журнал і Головна книга. Операції записувались із слів власника або з його Пам'ятної книги (вона замінювала собою документи) в хронологічний регістр-Журнал (де зазначались кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр — Головну книгу. Рахунки в Головній книзі велись як індивідуальні, їх відкривали на кожний об'єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок Зерна, рахунок купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався баланс. Таким чином, наприкінці XIV століття вперше була описана книжкова форма обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так наприкінці XIV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського обліку. У другій половині XVIII століття стали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і некасові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних регістрів — Касовий журнал. Меморіал тощо. Ця форма з середини XIX століття застосовувалась і в Росії. Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій потребував дальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього була розроблена багатожурнальна або французька форма бухгалтерського обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах (касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів в неї місячними підсумками, для підготовки яких було введено зведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обгрунтування записів в регістри почали використовувати документи. Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності — при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку. Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна (контрольно-шахова), журнально-ордерна, автоматизована (комп'ютерна),проста і спрощена форма обліку. 1.2 Меморіально-ордерна форма бухгалтерського Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських операцій при меморіально-ордерній формі такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або згрупованих) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на документ, що служить підставою для записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це допомагає упорядкуванню облікових записів. Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера. Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку — Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних ордерів щомісячно починають з першого номера. Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження меморіальних ордерів, й також для наступної перевірки повноти і правильності записів господарських операцій в системі рахунків. Цю перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків реєстраційного журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в оборотній відомості. Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку — контрольно-шаховою. Кожний запис на дебеті рахунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий рахунок по кредиту і, навпаки, запис на кредиті рахунка — кореспондуючий рахунок по дебету. Тому кожний запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий раз — на кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця по кожному рахунку підраховують обороти по дебету і кредиту, визначають залишки і складають оборотну відомість. При цьому будова Головної книги дозволяє складати оборотну відомість по синтетичних рахунках не тільки простої, а й шахової форми. Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках, а касових операцій — у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до меморіального ордера. Після закінчення місяця підраховують підсумки і складають оборотні (або сальдові) відомості по рахунках аналітичного обліку. Дані цих відомостей звіряють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків. Цим досягається взаємна перевірка достовірності записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після звірки записів за даними рахунків складають баланс та інші форми звітності. Меморіально-ордерна форма обліку свого часу відповідала вимогам, поставленим до бухгалтерського обліку. Поєднання синтетичного обліку у книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів і усунути помилки (якщо вони мали місце). Проте, при певних перевагах, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме: складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами; багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці; роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні; віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й. аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності; недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності. Окрім цього, меморіально-ордерна форма обліку розрахована в основному на ручну працю або використання обчислювальної техніки на окремих ділянках обліку (нарахування заробітної плати тощо) і не пристосована до комплексної автоматизації облікової інформації із застосуванням сучасної обчислювальної техніки. Тому перелічені недоліки меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку суттєво обмежують її застосування. 1.3 Журнально -ордерна форма бухгалтерського обліку Принцип накопичення і групування однорідних господарських операцій зберігається і при журнально-ордерній формі. Проте істотна відмінність від меморіально-ордерної форми полягає в тому, що не складаються меморіальні ордери, а інформація з первинних і зведених документів підлягає безпосередньому рознесенню господарських операцій в облікові регістри. Тут досягається значна економія облікового часу . Як і для будь-якої форми, сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і відомостей до них, які є основними обліковими регістрами. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку грунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них. Розглянемо загальну характеристику журналів-ордерів і допоміжних відомостей. Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. Звідси зрозуміла і сама назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюють в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери). За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції по жому облічуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок записів залежать від особливостей облічуваних операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято в основу будови журналів-ордерів тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Кредит рахунка в більшості випадків показує мовби початок руху засобів, звідки вони надходять, а дебет — його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані. Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють за шаховим принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму господарської операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по цьому рахунку одержують відображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Тому загальна сума дебетового і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів. Як виняток, для посилення контролю за рухом і збереженням грошових коштів, по окремих рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Валютний рахунок" та деяких інших) поряд з журналами-ордерами за кредитовою ознакою ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків. Отже, при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку будова облікових регістрів забезпечує поточний запис господарських операцій за шаховим принципом. По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" тощо) ведуть окремі журнали-ордери. Проте, більшість журналів-ордерів призначені для запису операцій не по одному, а по декількох взаємопов'язаних рахунках. Так, журнал-ордер № 13 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків "Основні засоби", "Знос основних запасів", "Статутний капітал", що дає закінчену характеристику руху основних засобів, їх зносу та пов'язані з ним зміни статутного капіталу. Для прикладу розглянемо будову і порядок записів у журналі-ордері № 7 по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами". Як видно, у цьому журналі-ордері аналітичний і синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами забезпечується в єдиній системі записів. Аналітичний облік ведуть за виданими в підзвіт коштами і здійснюють записи позиційним (лінійним) способом. Кожній підзвітній особі в журналі відведено окремий рядок, у якому записують суму виданого авансу, суму витрат, списаних на підставі авансового звіту, а також залишок невикористаного авансу. Узагальнені (синтетичні) дані по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами" одержують шляхом підведення підсумків по аналітичних рахунках у журналі-ордері. Отже, важливою особливістю будови окремих журналів-ордерів є поєднання в одному обліковому регістрі синтетичного й аналітичного обліку. По рахунках, які охоплюють велику кількість облічуваних об'єктів (основні засоби, матеріали, паливо, розрахунки по оплаті праці тощо), аналітичний облік ведуть так само, як і при інших формах обліку — на картках або в книгах. Аналітичний облік касових операцій, як і при інших формах обліку, здійснюється у Касовій книзі. Однією із суттєвих переваг журнально-ордерної форми обліку перед іншими формами є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелік показників звітності, за якими і здійснюється поточний облік. Це дає змогу без додаткових вибірок і розрахунків одержувати безпосередньо із облікових регістрів інформацію для складання звітності. Таким чином, важливою особливістю журналів-ордерів є пристосованість облікових регістрів для складання звітності. Як зазначалося раніше, записи у журнали-ордери здійснюють у хронологічному порядку в міру надходження і опрацювання документів. На кожному документі вказують номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Відпрацьовані документи зберігають у окремих папках і підшивають в порядку послідовності зроблених записів у журналі-ордері, що забезпечує можливість швидкого знаходження потрібного документа. Журнали-ордери можуть складатися також за допомогою використання обчислювальної техніки. Наприкінці місяця по кожному журналу-ордеру підводять підсумки зроблених записів, які обов'язково звіряють з документами, які послужили підставою для записів. Загальний підсумок по кредиту рахунка в журналі-ордері порівнюють з підсумками кореспондуючих по дебету рахунків. Це забезпечує перевірку правильності облікових записів без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають тільки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналітичного обліку. Після закінчення місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписуються працівниками бухгалтерії, що складали їх, і головним бухгалтером. Місячні обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу, про що роблять відповідні позначки. Головна книга призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку журналів-ордерів, перевірки правильності облікових записів і складання балансу. Для кожного синтетичного рахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів журналів-ордерів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносять загальним підсумком (оскільки розгорнуто за кореспондуючими рахунками вони відображаються у журналі-ордері); дебетові обороти записують окремими сумами із різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунка. Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок (сальдо), який записується в окрему графу. За даними Головної книги складають бухгалтерський баланс. Складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку немає потреби. Після складання балансу журнали-ордери здають до бухгалтерського архіву, де їх переплітають в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності. З викладеного вище можна дійти висновку, що в основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладені такі принципи: - побудова журналів за кредитною ознакою; - широке застосування допоміжних відомостей; - поєднання в одному регістрі хронологічного і систематичного запису; - зазначення в журналах – ордерах кореспонденції рахунків; - поєднання в одному журналі-ордері , як правило , кількох економічно взаємопов’язаних синтетичних рахунків; - побудова окремих журналів-ордерів по кількох рахунках забезпечує поєднання синтетичного і аналітичного обліку. Порівняно з меморіально-ордерною формою журнально-ордерна має низку переваг, які випливають з принципів її побудови. Можна позначити такі переваги: скорочення облікових записів за рахунок поєднання в одному обліковому регістрі синтетичного і аналітичного обліку, обробки первинних документів без складання меморіальних ордерів і реєстраційного журналу; посилення взаємного контролю записів в облікових регістрах, що забезпечує реальність балансу та інших форм фінансової звітності; дозволяє полегшити працю облікових працівників, понизити трудомісткість підготовки інформації, підвищити оперативність і достовірність даних бухгалтерського обліку; зміст облікових регістрів відповідає вимогам складання бухгалтерської звітності і може бути використаний для аналізу і контролю діяльності підприємства. Проте журнально-ордерна форма не пристосована до комп'ютерної обробки даних, деякі регістри мають складну побудову і різну структуру журналів-ордерів і відомостей. 1.4 Комп'ютерна форма бухгалтерського обліку Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку грунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує цим процесом. Дані первинних документів накопичуються у запам'ятовуючому пристрої ЕОМ (магнітні диски, магнітні стрічки). При цьому для кожного синтетичного й аналітичного рахунка відводиться окреме місце зберігання інформації. У запам'ятовуючий пристрій ЕОМ вводяться також початкові залишки на рахунках, планові і нормативні дані, необхідні для обліку і контролю. Систематизація введеної інформації на рахунках здійснюється автоматично: досить ввести змінну інформацію один раз, тобто вказати код інформації і суму, як машина за її номером вибирає із класифікатора код рахунків, що дебетуються і кредитуються. Первинна інформація вводиться у комп'ютерну систему програмістом або самим бухгалтером, який здійснює візуальний і машинний контроль, веде діалог, виправляє помилки, опрацьовує за допомогою комп'ютера інформацію; за допомогою друкуючого пристрою отримує відповідні машинограми (документів, регістрів синтетичного й аналітичного обліку, оборотних і сальдових відомостей, балансу та інших форм звітності). Таким чином, діалогово-автоматизована форма забезпечує повноту автоматизованої обробки і систематизацію облікової інформації та видачу вихідної інформації як у вигляді друкованих документів, так і відеограм. Вихідна інформація повинна, оформлятися в порядку, який забезпечує: достовірність, тобто безпомилкове формування облікової, контрольної і звітної інформації відповідно до методології бухгалтерського обліку і звітності; своєчасність; системність, тобто взаємозв'язок інформації хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку, облікової і звітної інформації; обгрунтованість, тобто відповідність даних перевіреним і опрацьованим первинним документам; повноту, тобто отримання всієї облікової і звітної інформації, необхідної для обліку і контролю; юридичну повноцінність інформації, що формується. Впровадження в обліковий процес комп'ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 р. № 88), юридичної сили. Документи і машинограми, виготовлені машинним способом, для надання їм юридичної сили повинні відповідати вимогам стандартів і бути закодовані відповідно до затвердженої системи кодифікації. Підписи осіб, відповідальних за достовірність інформації, виконуються у вигляді пароля або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, що відобразила господарську операцію, і виключити можливість користуватися чужими кодами. Отже, система обліку, яка грунтується на використанні високоефективної обчислювальної техніки, є особливою формою бухгалтерського обліку, що відповідає сучасним вимогам управління і забезпечує: суміщення документації і реєстрації облікової інформації; зниження трудомісткості обліку з одночасним підвищенням достовірності й оперативності інформації; інтеграцію окремих видів господарського обліку — оперативного, бухгалтерського і статистичного; своєчасне надання інформації, необхідної для прийняття економічно обгрунтованих рішень. 1.5 Проста форма бухгалтерського обліку Проста форма бухгалтерського обліку розрахована на малі підприємства з незначним документообігом , які здійснюють діяльність із використанням не матеріаломістких робіт і послуг. При простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення господарських операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному регістрі — Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1. Ця книга містить усі застосовувані малим підприємством рахунки, є комбінованим регістром хронологічного і систематичного обліку, на підставі якого можна визначити наявність засобів та їхніх джерел на відповідну дату, скласти бухгалтерську звітність. Журнал господарських операцій є регістром аналітичного і синтетичного обліку, на підставі якого можна визначити наявність засобів і їхніх джерел у малого підприємства на певну дату і скласти бухгалтерську звітність. До Журналу обліку господарських операцій лінійно – позиційним порядком заносяться дані господарських операцій з рознесенням сум кожної господарської операції по дебету і кредету рахунків бухгалтерського обліку. По закінченню місяця в журналі підраховують підсумкові суми оборотів по дебету і кредету всіх рахунків івиводяться залишки по бухгалтнрських рахунках. Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками та бюджетом по прибутковому податку малі підприємства ведуть Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8. За наявності у малого підприємства основних засобів, матеріальних цінностей, готової продукції і товарів рекомендується для ведення обліку такого майна використовувати Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1 та Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за формою № В 2. Форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства передбачає обов'язкове ведення таких облікових регістрів: - Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за формою № В-1; - Відомість обліку виробничих запасав, готової продукції ті товарів за формою № В-2; - Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою №В-4; - Відомість обліку розрахунків та інших операцій за формою № В-5; - Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (плата); - Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (відвантаження); - Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7; - Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8. Кожна відомість застосовується, як правило, для обліку розрахунків по одному з використовуваних рахунків. Сума будь-якої операції записується у двох відомостях одночасно: у першій — по дебету рахунка з наведенням шифру рахунка, який кредитується (у графі "Кореспондуючий рахунок"), а у другій — по кредиту рахунка з аналогічним записом шифру рахунка, що дебетується. Наприкінці місяця для узагальнення даних поточного обліку і взаємної перевірки правильності записів на рахунках місячні обороти вище розглянутих відомостей переносяться у Відомість (шахову) за формою № В-9 Бухгалтерська звітність суб'єктами малого підприємництва складається в порядку, визначеному Міністерством фінансів України в Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства. 1.6 Спрощена форма бухгалтерського обліку Спрощена форма бухгалтерського обліку рекомендована для малих підприємств з більшим обсягом документообігу і виробництвом продукції, виконанням робіт і послуг. Організація бухгалтерського обліку господарських операцій на малих підприємствах грунтується на єдиних методологічних засадах, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Малі підприємства можуть самостійно обирати форму бухгалтерського обліку залежно від потреб свого виробництва, його складності та чисельності працівників. Так, для підприємств, які функціонують у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. Підприємства громадського харчування і торгівлі використовують регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку. Міністерство фінансів України у Вказівках про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затверджених наказом від 31.05.96 № 112, передбачило застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку малими підприємствами з простим технологічним процесом виробництва продукції (виконання робіт, послуг), які здійснюють за місяць не більш як. 300 господарських операцій. При організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій складає робочий план рахунків із скороченою номенклатурою рахунків, що дає змогу вести облік майна підприємства та його зобов'язань у регістрах бухгалтерського обліку на основних, головних для нього рахунках. Так, матеріали, паливо, запасні частини, малоцінні і швидкозношувані предмети обліковуються на одному рахунку — "Виробничі запаси"; операції з обліку витрат, пов'язаних з виробництвом, які за типовим Планом рахунків відображаються на рахунках "Виробництво", "Загальновиробничі витрати", "Брак у виробництві", "Витрати обігу", обліковують на рахунку "Виробництво"; облік готової продукції і товарів ведуть на одному рахунку — "Готова продукція"; облік дебіторської і кредиторської заборгованості, включаючи розрахунки з підзвітними особами, з працівниками по інших операціях, векселі видані та векселі одержані, ведеться на рахунку "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т. ін. Практична частина Завдання № 1 Форма № 1 “Баланс” Коди Дата (рік, місяць, число) Підприємство ”Фортуна” за ЄДРПОУ Територія________________________________ за КОАТУУ Форма власності__________________________ за КФВ Орган державного управління_______________ за СПОДУ Галузь___________________________________ за ЗКГНГ Вид економічної діяльності__________________ за КВЕД Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума Адреса _____________________________________ БАЛАНСна 01 счіня 2009 р. Форма № 1 Код за ДКУД 1801001 Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 1,5 первісна вартість 011 2 Накопичена амортизація 012 -0,5 Незавершене будівництво 020 Основні засоби: залишкова вартість 030 158 первісна вартість 031 170 Знос 032 12 Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 78,5 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 238 II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси 100 33 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 готова продукція 130 товари 140 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 первісна вартість 161 резерв сумнівних боргів 162 Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 80,5 в іноземній валюті 240 21,6 Інші оборотні активи 250 Усього за розділом II 260 135,1 III. Витрати майбутніх періодів 270 Баланс 280 373,1 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Власний капітал Статутний капітал 300 200 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 113,2 Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) Вилучений капітал 370 ( ) ( ) Усього за розділом I 380 313,2 II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470 Усього за розділом III 480 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 20 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 24,5 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 8,6 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 0,8 з оплати праці 580 5 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 1 Усього за розділом IV 620 59,9 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 373,1 Керівник (П.І.Б.) Головний бухгалтер (П.І.Б.) Завдання № 2 Нарахуємо заробітну плату робітникам підприємства. Розпочнемо із директора - Іванченка. Його посадовий оклад становить 3600 грн. Оскільки кількість робочих днів у місяці становить 22 дні, а Іванченко у зв’язку хворобою не вийшов на роботу протягом двох днів, то фактично він працював протягом місяця лише 20 днів. Два дні він був на лікарняному. У зв’язку з цим його посадовий оклад буде становити не 3600 грн., а : Посадовий оклад = ( 3600 : 22 ) * 20 = 3272,73 грн. Лікарняні становитимуть: Лікарняний = 118 * 2 = 236 грн. Іванченку всього нараховано: Всього нараховано = 3272,73 + 236 = 3508,73 грн. Згідно з чинним законодавством із заробітної плати працівників вираховуються обов’язкові платежі (до пенсійного фонду -2% , фонду соціального страхування – 1% , фонду безробіття – 0,6% та податок із доходу фізичних осіб – 15%). Розрахуємо ці утримання із заробітної плати Іванченка: ПФ = 3508,73 * 0,02 = 70,17 грн.; ФСС = ( 3508,73 – 236 ) * 0,01 = 32,73 грн.; ФБ = ( 3508,73 – 236 ) * 0,006 = 19,64 грн. ; ПДФО = ( 3508,73- (70,17 + 32,73 + 19,64)) * 0,15 = 507,93 грн. Розрахуємо скільки всього було утримано із заробітної плати Іванченка: Всього утримано = 70,17 + 32,73 + 19,64 + 507,93 = 630,47 грн. До видачі = 3508,73 – 630,47 = 2878,26 грн. Отже директор Іванченко у касі підприємства повинен отримати заробітну плату у розмірі 2878,26 грн. Аналогічно розрахуємо за робітну плату для інших працівників. Розрахунки наведемо у таблиці №1. Завдання № 3 Журнал реєстрації господарських операцій за листопад 2009 р. № з/п Первинний документ обліку Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку Сума , грн Д - т К - т 1 2 3 4 5 6 1. Платіжне доручення, акт звірки розрахунків Перераховано кошти з поточного рахунку у національній валюті для погашення заборгованості перед постачальниками 631 311 12000 2. Платіжне доручення, розрахонок отриманих дивідендів Зараховано на поточний рахунок дохід від довгострокових фінансових інвестицій (дивіденди за минулий рік) 311 731 4000 3. Розрахонок – фактура Оприбутковано матеріали від постачальників (без ПДВ) 201 631 12000 4. Розрахунок – фактура Відображено податковий кредит 641 пдв 631 2400 5. Авансовий звіт Затверджено авансовий звіт за витратами на відрядження управлінського персоналу 92 372 950 6. Прибутковий касовий ордер, грощовий чек, видатковий касовий ордер Невитрачені суми повернуто до каси. Затверджені перевитрати виплачено касою з попереднім отриманням готівки в банку 301 372 301 311 301 372 1000 1000 50

Курсова робота Бухгалтерський облік

infoman

13.11.2012 00:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись