Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ АВТОМАТИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ ЗВІТ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2 З ПРЕДМЕТУ: «Технології виробництва і конструювання комп’ютерів» ТЕМА: «Ознайомлення з пакетом OrCAD Capture» Куць Ю.Ю. Перевірив: Андрух А.А. Львів – 2012 Мета роботи: навчитись створювати та редагувати компоненти за допомогою програми OrCAD Capture. Теоретичні відомості В OrCAD Capture можливо створювати символи компонентів і потім поміщати їх в існуючі або нові бібліотеки. Для створення або редагування символів використається Part Editor, доступ до якого здійснюється одним із трьох способів. Для створення нового символу створюється нова або відкривається існуюча бібліотека й потім вибирається команда Design>New>Part. Для редагування існуючого символу в менеджері проектів відкривається бібліотека символів і потім подвійним щигликом курсору вибирається потрібний символ. Для редагування символу, розміщеного на схемі, він вибирається одинарним щигликом курсору й потім виконується команда Edit>Part. Створення нового символу. Залежно від свого призначення символи створюються двома різними командами. 1) По команді Design>New Symbol (див. мал. 1, а) створюються допоміжні символи чотирьох типів: Power - символ підключення ланцюгів «землі» й «живлення»; Off-Page Connector - символ з'єднувача сторінок схеми; Hierarchical Port - символ ієрархічного блоку; Title Block - символ основного напису («кутового штампа»), його приклад, виконаний по ЕСКД, наведений на мал. 2. У графі Name (мал. 1, а) указується ім'я символу, а в графі Symbol Турі вибирається його тип. Символи цих типів розміщаються на принципових схемах й їм не відповідають фізично існуючі компоненти. Типи цих допоміжних символів приймаються в увагу тільки при виконанні команд Place>Power, Place>Ground, Place>Off-Page Connector, Place>Hierarchical Port, Place>Title Block — у діалогових вікнах команд (див. мал. 22, а(1л.р.),) у каталог обраної бібліотеки міститься тільки список компонентів відповідного типу. / Рис. 1. Діалогове вікно команд Design>New Symbol й Design>New Part / Рис. 2. Приклад символу основного напису .(Title Block) 2) Символи всіх інших компонентів, більшість із яких мають фізично існуючі корпуси, уводяться по команді Design>New Part. У діалоговому вікні цієї команди (мал. 1, б) уводяться наступні дані: Name - ім'я символу; Part Reference Prefix - префікс позиційного позначення (наприклад, R для резистора, Із для конденсатора, DA для аналогової ИС, DD для цифровий ИС і т.п.); РСВ Footprint - ім'я типового корпуса компонента, наприклад, DIP16, SOI24, якщо він існує (цей параметр обов'язковий тільки при передачі схеми для розробки друкованої плати, при виконанні моделювання він не потрібний); Create Convert View - необхідність створення другого зображення символу (наприклад, еквівалента DeMorgan для елементів цифрової логіки); Parts per Package - загальна кількість секцій у корпусі компонента; Homogeneouse або Heterogeneouse - вибір між компонентами із секціями однакового або різного типу (наприклад, ИС 133ЛАЗ, що містить 4 логічних елементи 2И-НІ, ставиться до класу Homogeneouse, а ИС 564ЛП2, що містить 2 логічних елементи ЗИЛИ-НІ й елемент НЕ, ставиться до класу Heterogeneouse); Alphabetic або Numeric - вибір між позначеннями секцій многосекционных компонентів буквами латинського алфавіту, наприклад DD1A, DD1B, DD1C і т.д. (буквами латинського алфавіту можна позначати секції компонентів, що містять до 26 секцій в одному корпусі) або цифрами, наприклад DD1-1, DD1-2, DD1-3; Part Aliases - визначення псевдонімів символів для -зменшення обсягу . бібліотек (наприклад, можна створити компонент LA3 і привласнити йому псевдоніми 133LA3, K155LA3, 530LA3); Attach Implementation - підключення додаткового опису символу за допомогою еквівалентної схеми, VHDL-файлу, списку з'єднань, іншого проекту або у вигляді моделі PSpice; Pin Numbers Visible - відображення на схемі номерів виводів. Параметри компонента вводяться по команді Options>Part Properties, діалогове вікно якої показано на мал. 23, б(1л.р.),. Параметри впакування компонента вводяться по команді Options>Pakage Properties, діалогове вікно якої показано на мал. 6. Складання знову всіх цих параметрів являє собою досить кропітке завдання, тому при створенні нового компонента доцільніше скопіювати в бібліотеку символів засобами Windows однотипний компонент і потім відредагувати його параметри. / а) / б) / в) Рис. 5. Введення графіки й номерів виводів окремих секцій однорідного компонента (а, б) і перегляд упакування трисекційного компонента (в) / Рис. 6. Введення параметрів упакування компонента Геометричні розміри символу пов'язані із прийнятим при його побудові кроком сітки. Якщо при уведенні символу на схему змінити цей крок (він покладається рівним параметру Pin-to-Pin Spacing на закладці Page Size, мал. 21, в)(1л.р.), то пропорційно зміняться й розміри всіх символів. Тому при створенні бібліотек символів рекомендується заздалегідь вибрати й установлювати те саме значення параметра Pin-to-Pin Spacing. Хід роботи: Створив новий проект. Створив нову бібліотеку: / У створеній бібліотеці створив нові компоненти, таким чином: / Створені мною компоненти: / / / / / / / / / / / / / / / / / Висновок: У цій лабораторній я навчився створювати та редагувати компоненти за допомогою програми OrCAD Capture.