Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ АВТОМАТИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ
ЗВІТ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №2
З ПРЕДМЕТУ: «Технології виробництва і конструювання комп’ютерів»
ТЕМА: «Ознайомлення з пакетом OrCAD Capture»
Підготував:
ст. гр. КІ-31
Куць Ю.Ю.
Перевірив:
Андрух А.А.
Львів – 2012
Мета роботи: навчитись створювати та редагувати компоненти за допомогою програми OrCAD Capture.
Теоретичні відомості
В OrCAD Capture можливо створювати символи компонентів і потім поміщати їх в існуючі або нові бібліотеки. Для створення або редагування символів використається Part Editor, доступ до якого здійснюється одним із трьох способів.
Для створення нового символу створюється нова або відкривається існуюча бібліотека й потім вибирається команда Design>New>Part.
Для редагування існуючого символу в менеджері проектів відкривається бібліотека символів і потім подвійним щигликом курсору вибирається потрібний символ.
Для редагування символу, розміщеного на схемі, він вибирається одинарним щигликом курсору й потім виконується команда Edit>Part.
Створення нового символу. Залежно від свого призначення символи створюються двома різними командами.
1) По команді Design>New Symbol (див. мал. 1, а) створюються допоміжні символи чотирьох типів:
Power - символ підключення ланцюгів «землі» й «живлення»;
Off-Page Connector - символ з'єднувача сторінок схеми;
Hierarchical Port - символ ієрархічного блоку;
Title Block - символ основного напису («кутового штампа»), його приклад, виконаний по ЕСКД, наведений на мал. 2.
У графі Name (мал. 1, а) указується ім'я символу, а в графі Symbol Турі вибирається його тип. Символи цих типів розміщаються на принципових схемах й їм не відповідають фізично існуючі компоненти. Типи цих допоміжних символів приймаються в увагу тільки при виконанні команд Place>Power, Place>Ground, Place>Off-Page Connector, Place>Hierarchical Port, Place>Title Block — у діалогових вікнах команд (див. мал. 22, а(1л.р.),) у каталог обраної бібліотеки міститься тільки список компонентів відповідного типу.
/
Рис. 1. Діалогове вікно команд Design>New Symbol й Design>New Part
/
Рис. 2. Приклад символу основного напису .(Title Block)
2) Символи всіх інших компонентів, більшість із яких мають фізично існуючі корпуси, уводяться по команді Design>New Part. У діалоговому вікні цієї команди (мал. 1, б) уводяться наступні дані:
Name - ім'я символу;
Part Reference Prefix - префікс позиційного позначення (наприклад, R для резистора, Із для конденсатора, DA для аналогової ИС, DD для цифровий ИС і т.п.);
РСВ Footprint - ім'я типового корпуса компонента, наприклад, DIP16, SOI24, якщо він існує (цей параметр обов'язковий тільки при передачі схеми для розробки друкованої плати, при виконанні моделювання він не потрібний);
Create Convert View - необхідність створення другого зображення символу (наприклад, еквівалента DeMorgan для елементів цифрової логіки);
Parts per Package - загальна кількість секцій у корпусі компонента;
Homogeneouse або Heterogeneouse - вибір між компонентами із секціями однакового або різного типу (наприклад, ИС 133ЛАЗ, що містить 4 логічних елементи 2И-НІ, ставиться до класу Homogeneouse, а ИС 564ЛП2, що містить 2 логічних елементи ЗИЛИ-НІ й елемент НЕ, ставиться до класу Heterogeneouse);
Alphabetic або Numeric - вибір між позначеннями секцій многосекционных компонентів буквами латинського алфавіту, наприклад DD1A, DD1B, DD1C і т.д. (буквами латинського алфавіту можна позначати секції компонентів, що містять до 26 секцій в одному корпусі) або цифрами, наприклад DD1-1, DD1-2, DD1-3;
Part Aliases - визначення псевдонімів символів для -зменшення обсягу . бібліотек (наприклад, можна створити компонент LA3 і привласнити йому псевдоніми 133LA3, K155LA3, 530LA3);
Attach Implementation - підключення додаткового опису символу за допомогою еквівалентної схеми, VHDL-файлу, списку з'єднань, іншого проекту або у вигляді моделі PSpice;
Pin Numbers Visible - відображення на схемі номерів виводів.
Параметри компонента вводяться по команді Options>Part Properties, діалогове вікно якої показано на мал. 23, б(1л.р.),. Параметри впакування компонента вводяться по команді Options>Pakage Properties, діалогове вікно якої показано на мал. 6. Складання знову всіх цих параметрів являє собою досить кропітке завдання, тому при створенні нового компонента доцільніше скопіювати в бібліотеку символів засобами Windows однотипний компонент і потім відредагувати його параметри.
/
а)
/
б)
/
в)
Рис. 5. Введення графіки й номерів виводів окремих секцій однорідного компонента (а, б) і перегляд упакування трисекційного компонента (в)
/
Рис. 6. Введення параметрів упакування компонента
Геометричні розміри символу пов'язані із прийнятим при його побудові кроком сітки. Якщо при уведенні символу на схему змінити цей крок (він покладається рівним параметру Pin-to-Pin Spacing на закладці Page Size, мал. 21, в)(1л.р.), то пропорційно зміняться й розміри всіх символів. Тому при створенні бібліотек символів рекомендується заздалегідь вибрати й установлювати те саме значення параметра Pin-to-Pin Spacing.
Хід роботи:
Створив новий проект.
Створив нову бібліотеку:
/
У створеній бібліотеці створив нові компоненти, таким чином:
/
Створені мною компоненти:
/ / /
/ / /
/ / /
/ / /
/ / / /
Після створення усіх компонентів склав схему, згідно варіанту 11.
/
Висновок: У цій лабораторній я навчився створювати та редагувати компоненти за допомогою програми OrCAD Capture.