Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Будівництво
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Будівельні конструкції
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст.
ВСТУП. 4
ЧАСТИНА І.
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ, МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСТА. 6
1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ. 6
1.1. Коротка історична довідка. 6
1.2. Господарський комплекс міста, основні техніко-економічні показники……………...……………………………………………………… 7
1.3. Функціонально-планувальна організація території. 9
1.4. Магістрально-вулична мережа. 10
1.5. Характеристика екологічного стану міста. 11
2. АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ. 12
«Правила застройки и использования территорий г. Чернигова». 13
«Генеральний план». 14
«Схема перспективного розвитку туризму». 17
«Детальний план центральної частини міста». 18
ЧАСТИНА ІІ.
ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ (проект). 20
СТАТТЯ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 20
Розділ 1.1. Мета, завдання. 20
Розділ 1.2. Порядок розробки Правил та їх структура. 21
Розділ 1.3. Порядок внесення змін та доповнень до Правил. 22
Розділ 1.4. Основні терміни та поняття. 22
Розділ 1.5. Зонування території міста. 30
Розділ 1.6. План зонування. 30
СТАТТЯ 2. ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ М. ЧЕРНІГОВА, ЄДИНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЗАБУДОВИ ТА ІНШОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК. 31
Розділ 2.1. Функціональна класифікація території. 31
Розділ 2.2. Загальні вимоги до використання територій різних функціональних зон. 32
Розділ 2.3. Перелік дозволених видів забудови та іншого використання земельних ділянок. 33
Розділ 2.4. Єдині умови та обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок. 47
Розділ 2.5. Основні умови та обмеження щодо забудови та іншого використання окремих територій 57\
СТАТТЯ 3. Порядок використання земельних ділянок, будівель і споруд у випадках відхилень від дозволених видів використання території. 60
Розділ 3.1. Порядок використання земельних ділянок, будівель і споруд, що не відповідають вимогам зонування. 60
Розділ 3.2. Порядок використання земельних ділянок, будівель і споруд, коли досягнення відповідності вимогам Правил принципово неможливе. 61
СТАТТЯ 4. РАЙОНИ ПЕРСПЕКТИВНОЇ ЗАБУДОВИ. 61
СТАТТЯ 5. ПРОЦЕДУРА РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТА ІНШОГО ВИ-КОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК. 62
Розділ 5.1. Порядок планування, забудови, реконструкції та іншого використання земельних ділянок. 62
Розділ 5.2. Регулювання земельних відносин під час забудови земельних ділянок. 66
Розділ 5.3. Порядок отримання дозволу на проектування, будівництво. 66
5.3.1. Процедура отримання спеціального дозволу. .68
Розділ 5.4. Основні вимоги щодо вихідних даних на проектування . 69
5.4.1. Завдання на проектування. 70
5.4.2. Технічні умови. 71
5.4.3. Архітектурно-планувальне завдання. 72
5.4.4. Інші вихідні дані. 74
5.4.5. Інженерні вишукування. 74
Розділ 5.5. Порядок розробки, погодження та затвердження проектної документації. 76
5.5.1. Розроблення проектної документації. 76
5.5.2. Погодження проектної документації. 79
5.5.3. Комплексна державна експертиза проектів будівництва. 81
5.5.4. Затвердження проектів будівництва. 82
Розділ 5.6. Процедура видачі дозволу на проведення будівельних робіт, основні вимоги щодо їх виконання та порядок прийняття в експлуатацію. 83
5.6.1. Видача дозволу на проведення будівельних робіт. 83
5.6.2. Основні вимоги щодо виконання будівельних робіт. 84
5.6.3. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. 85
5.6.4. Основні організаційні заходи щодо забезпечення експлуатації об'єкта. 87
Розділ 5.7. Реконструкція, реставрація та капітальний Ремонт об'єктів (частини споруди, будівлі), перепланування квартир та інших вбудовано-прибудованих приміщень 88
5.7.1.Порядок прибудови лоджій до квартир у багатоповерхових житлових будинках ………………………………………………………90
5.7.2. Порядок переведення житлових приміщень у нежитлові в багатоквартирних будинках державної, кооперативної та приватної форм власності, проведення робіт з переобладнання, розширення, реконструкції, реставрації та введення їх в експлуатацію………………………………………………………………91
Розділ 5.8. Будівництво приватних житлових будинків садибного типу, реконструкція існуючих садових будинків. 93
Розділ 5.9. Будівництво інженерних споруд, трубопроводів, комунікацій та ліній електропередачі. 94
Розділ 5.10. Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом………………………………………………………………….95
5.10.1. Надання земельних ділянок під нерухоме майно, яке самочинно збудовано або самочинно розпочате будівництвом…………………………95
5.10.2. Вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом, здійсненим на ділянці, що належить забудовнику на праві власності чи користування…………………………………………………………………..985.10.3. Порядок виявлення та знесення об’єктів самочинного будівництва…………………………………………………………………….99
5.10.4. Вирішення інших питань, пов’язаних із самочинним будівництвом………………………………………………………………….100
Розділ 5.11. Розміщення малих архітектурних форм для здійснення під-приємницької діяльності...............................................................................102
5.11.1.Порядок отримання дозволу на розміщення малих архітек-
турних форм для здійснення підприємницької діяльності …………………103
Розділ 5.12. Правила розміщення зовнішньої реклами на території міста...112
Додаток …………………………………………………………………………...…132
Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють
інвестиційну діяльність у сфері містобудування , охорони навколишнього
середовища та культурної спадщини…………………………………………….....133
ВСТУП
«Правила забудови та використання території м. Чернігова (коригування)» виконані на підставі листа–замовлення Чернігівського міського голови №3-14/949 від 31.08.2005р., згідно з договором з виконкомом Чернігівської міської ради №565-01-2005 від 20.09.2005р. та завданням на проектування, затвердженим замовником.
Дана робота є коригуванням виконаних у 1995 році та затверджених рішенням сесії Чернігівської міської ради від 24.05.1995р. «Правил застройки и использования территории г. Чернигова», які розроблялися за участю компанії Падко Агенції США з міжнародного розвитку.
Коригування Правил викликане змінами, що відбулися за цей час в нормативно-правовій базі України в галузі містобудування і землекористування та наявністю розробленої та затвердженої за період 1995-2005р. містобудівної документації (головним чином, нового Генерального плану міста).
Правила забудови та використання території (Місцеві правила забудови) розробляються з метою забезпечення ефективної реалізації Генерального плану розвитку м. Чернігова, який спрямований на створення повноцінного життєвого середовища при комплексному вирішенні архітектурно-містобудівних проблем міста та раціональному використанні території.
Правила направлені на створення сприятливих умов для інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, яка повинна здійснюватися з урахуванням законних приватних, громадських та державних інтересів під час проведення містобудівної діяльності.
Дана робота складається з двох частин.
В частині І наводяться загальні відомості про місто - його сучасний стан, господарський комплекс, використання території; проаналізована діюча містобудівна документація та тенденції розвитку міста, які впливають на прийняття рішень щодо правил використання та забудови території.
Частина ІІ – проект «Правил забудови та використання території м. Чернігова», в яких встановлюється зонування території міста, основні види забудови, використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження, а також пропозиції щодо процедурних питань реалізації Правил.
Як показує практика, розробка процедурних питань реалізації Правил повинна здійснюватися спеціальною робочою групою при Управлінні архітектури та містобудування із залученням фахівців різного профілю (працівники органів місцевої влади, юристи, землевпорядники, архітектори та інші.). У зв’язку із цим, у рамках даної роботи, яку виконує інститут містобудівного профілю, надається лише орієнтовна процедура - реалізації Правил, яка в подальшому повинна бути відпрацьована фахівцями місцевого органу влади.
Правовою основою розробки Місцевих правил забудови є Конституція України, Земельний та Водний кодекси, закони України "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", державні стандарти, норми та правила. Правила виконані з використанням:
Довідника «Регулювання використання й забудови територій населених пунктів (зонінг). Зміст та методика», підготовленого в рамках програми земельної реформи в Україні (Київ, 1996р.);
«Методичного посібника з розробки та впровадження Правил використання та забудови території міст» (Київ, 1998р.);
«Черниговского демонстрационного проекта по зонингу (Зонинговый кодекс» (м. Чернігів, 1994р.).
В роботі врахований досвід розробки Правил для міст України (Київ, Бровари, Миколаїв, Запоріжжя, Сімферополь, Саки та ін.) і Російської Федерації (Южносахалінськ, Твер,Уфа, Рязань, Новгород, Самара, Новосибірськ та ін.).
Правила виконані в архітектурно-планувальній майстерні №3 (керівник – Ісаков В.А.), при участі інженерно-планувального відділу (керівник – Шаповалов Е.В.) авторським колективом у складі:
Головний архітектор проекту
Головний інженер проекту
Несвіт Т.Р.
Шаповалов Е.В.
Архітектурно-планувальна частина:
Родзевич Я.В.
Дегтяренко Т.М.
Техніко-економічна частина:
Ярошенко А.А.
ашковська Л.В.
Охорона навколишнього середовища:
Кравченко Н.П.
Інженерні мережі та споруди
Без коровайна Л.Г.
Інженерна підготовка території
Геращенко О.М.
ЧАСТИНА І.
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ, МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІСТА.
1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ.
Коротка історична довідка.
Чернігів – одно з найдавніших міст України. Територія Чернігова була заселена вже в ІІ тис. до н.е. В І тис. н.е існувало кілька слов’янських поселень сіверян: у межах давньої центральної частини Чернігова на Валу, на Єлецьких і Болдиних висотах, тощо, які в VIII-IX ст. поклали початок Чернігову.
За часів Київської Русі місто складалося із чотирьох укріплених частин. Найдавнішою з них був Дитинець - центральна адміністративна частина. З півночі й заходу до Дитинця прилягала ремісничо-торгова части на — Окольний град (зовнішнє місто), обнесений глибоким ровом, валом та дере в'яними стінами. Його укріплення включали територію сучасних Красної площі та вулиці Гетьмана Полуботка й доходили до р.Стрижень. Західна частина Окольного града, що поширювалася в напрямку Єлецького монастиря, називалася Третяком.
У XVIII столітті місто складалося, як і раніше, із чотирьох частин, кожна з них мала свої укріплення. Окремі ансамблі являли собою Єлецький і Троїцький монастирі.
Територія Чернігова постійно збільшувалася. В 1910 році вона становила 668,5 десятини. У місті споруджували дво- і триповерхові кам’яні будинки. Проте Чернігів, як і раніше, в основному залишався одноповерховим і дерев’яним.
Найдавнішим із картографічних планів міста є “План Черниговской крепости со облежащей ситуацией” 1739-1740 р.р., в якому була уточнена конфігурація меж і контури укріпленої цитаделі (замка), Кремля-Фортеці, Окольного града, Третьяка, “Солдатської Слободи”, Елецького монастиря та інш. і підтверджений напрямок головних вулиць, які склалися історично.
Першим регулярним планом Фортеці був проект 1768 р., положення якого були потім повторені в планах 1770-1772р.р., а першим планом регулярного планування усього міста - проект 1786р. Цим проектом передбачалося докорінне перепланування усієї вуличної мережі; напрям нових вулиць співпадав з давніми напрямками сполучень міста. План міста являв собою прямокутник зі сторонами 1700-1900м-2700м, витягнутий уздовж Десни і доріг на Київ і Глухів. Північна межа міста майже співпадала з межами давнього Передграддя. Площа міста по плану не перевищувала 597 га. Регулярна планувальна система була розвинута в планах міста 1803, 1806, 1834 і 1861 років. Саме ці плани, в значній мірі реалізовані, визначили планувальну структуру міста .
Одним із головних завдань регулярних планів 1803-1861 р.р. було формування ансамблів загальноміського адміністративно-громадського центру культових і торгових центрів Чернігова як губернського міста, в якому інтенсивно почала розвиватися промисловість і торгівля.
Будівництво адміністративних, торгових і ряду житлових будівель здійснювалось перш за все на території Дитинця-Кремля, на Красній площі і на Олександрівській ярмарковій площі, з характерними для класицизму рисами архітектури. Численні дерев’яні житлові будинки будувались по “образцовым” проектам, але з широким використанням народних декоративних прийомів, що надавали кожному будинку своєрідність і неповторну красу.
Першою спробою містобудівної творчості в місті після Жовтневої революції був “Проект округления кварткомов г.Чернигова”, розроблений в 1922р. з метою регулювання норм житлозабезпечення населення і рівномірного його обслуговування. Тоді ж була розроблена “Схема-планировка Чернигова на период 1924-1954г.г.”.
В 1935-37 рр. був розроблений “Проект социалистической реконструкции Чернигова”, характерною ознакою якого був розвиток міста в існуючих межах з населенням до 140 тис.чол. на проектний період, тобто до 1965 р. Вперше застосований в проекті принцип мікрорайонування забезпечив рівномірне розміщення шкіл, дитячих закладів.
Перший післявоєнний проект відбудови і реконструкції міста – «Генеральная схема планировки Чернигова» був розроблений інститутом проектування міст “Гіпроград”.
Розвиток промисловості, значні темпи житлового будівництва викликали необхідність коригування генплану в 1958р. При цьому, весь об’єм житлово-громадського будівництва на 1959-65 рр. намічалося розмістити в історичних межах міста.
Наступний генеральний план був розроблений у 1980р., а його коригування (діючий на сьогодні генплан) – у 2002р.
1.2. Господарський комплекс міста, основні техніко-економічні показники.
Чернігів – крупний адміністративний, промисловий і культурний центр Чернігівської області. У відповідності із Законом України “Про охорону культурної спадщини” Чернігів віднесений до категорії історичних міст.
На 1.01.2001р.чисельність населення міста складала 310,5 тис.чол. Чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, складає біля 125 тис.чол. (40% від загальної кількості). Основною галуззю господарського комплексу є промисловість (біля 26 % усіх зайнятих), яка у поєднанні з організаціями будівельної індустрії і транспорту створює виробничий каркас міста.
Галузями промислової спеціалізації є машинобудування, металообробка, легка та харчова промисловість. Хімічна промисловість представлена ВАТ “Хімволокно” –єдиним на Україні підприємством, яке випускає кордну тканину, необхідну для виробництва автомобільних шин і шин для літаків.
Провідні підприємства легкої промисловості ВАТ “Чексіл” і концерн “Чексіл” виробляють понад 70% вовняних тканин в Україні.
Чернігів має потужний потенціал будівельної індустрії з розвиненою матеріальною базою.
У місті розвинене складське господарство, яке забезпечує зберігання продукції, обслуговування галузей матеріального виробництва.
В Чернігові функціонує 34 підприємства галузей транспорту і зв’язку.
Спеціальні учбові заклади представлені педагогічним і технологічним університетами, інститутом регіональної економіки і управління, обласним інститутом підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників освіти, 19 професійно-технічними і середніми спеціальними навчальними закладами та рядом навчальних центрів і навчально-виробничих комбінатів.
Науково-технічний потенціал міста представлений 14 науково-дослідними, проектними та геологорозвідувальними організаціями.
В Чернігові зосереджений значний туристичний потенціал: це пам’ятки історії, архітектури та пам’ятки, пов’язані з життям і діяльністю видатних діячів минулого. Проте слабо розвинута індустрія туризму.
У місті зосереджені організації та установи управління міського й обласного значення, фінансово-кредитні, інформаційно-обчислювальні та інші організації сфери послуг.
Значного розвитку досягла підприємницька діяльність: в місті працює 1785 підприємств малого і середнього бізнесу різних форм власності.
У місті розвинена мережа підприємств і установ сфери послуг різного рівня, які здійснюють обслуговування як мешканців міста, так і мешканців Чернігівського району і області.
Житловий фонд міста складає 5201,5 тис.кв.м загальної площі, з яких 82,4% (4285,4 тис.м2) - багатоквартирна забудова й 17,6% (916,1 тис.м2) - одноквартирна (садибна).
Незначна частина житлового фонду збереглася з дореволюційних і довоєнних часів.
Ветхий житловий фонд представлений, в основному, 1-поверховими дерев’яними будинками й зосереджений у центральній частині міста.
Територія міста в межах, затверджених Верховною Радою України (постанова № 872-XIV від 8.07.1999р.), складає 7856,3 га; 45,5% (3577 га) із них - сельбищні території.
Установи та підприємства обслуговування займають біля 200 га - 2,5% від території міста.
Значну питому вагу в місті складають території промислових та будівельних організацій – 10,7 % (844 га), території спецпризначення (224,7 га), комунально-складських об’єктів (215,6 га).
Зелені насадження загального користування займають 665,7 га або 21,7 м2 на людину, що значно перевищує норматив ДБН 360-92** - 16 м2.
Аналіз територіальних ресурсів показав, що в місті майже вичерпані вільні території, придатні для житлового будівництва.
1.3. Функціонально-планувальна організація території.
Місто являє собою компактну планувальну структуру, що сформувалася на правобережжі р. Десни.
У широтному напрямку рікою Стрижень (притока р.Десни) і залізницею місто розділяється на три планувальних утворення: Центральне, Східне й Західне.
Райони мають суттєві відмінності в плануванні та функціональному використання території.
Центральний район: має яскраво виражену планувальну вісь – пр.Миру, орієнтовану на заплаву Десни. У межах району зосереджені практично всі пам’ятки історії та культури, об’єкти загальноміського значення – адміністративні, торговельні будівлі й т.п.
Східний район: формується на поєднанні двох радіальних осей – вулиць Шевченка й 1 Травня, на півдні він межує із широкою заплавою Десни.
Планувальна структура Західного району орієнтована на природну вісь, котрою є р.Білоус, доповнена лісовим масивом.
У балансі територій Центрального й Західного районів промислові та комунально-складські об’єкти складають значний відсоток, найменше ці території представлені в Східному районі, де вони локалізовані практично на двох площадках.
Громадський центр міста формується вздовж головної магістралі- проспекту Миру.
Його північна межа включає готель “Градецький”, південна -архітектурно-історичний заповідник.
У межах центру зосереджені головні адміністративні, торгові, культурні об’єкти, у т.ч. Обласна державна адміністрація, міська Рада, драматичний театр, готелі, центральний поштамп, торговельні центри, доповнені об’єктами обслуговування в перших поверхах будинків, центральний міський ринок, лікарняне містечко.
Головними планувальними елементами центру є широкий бульвар, Красна площа та архітектурно-історичний заповідник.
Основна забудова, яка формує центр - післявоєнного періоду, в 3-5 поверхів із включенням будинків 9 і більше поверхів по периферії.
Особлива цінність міського середовища - наявність значної кількості пам’яток історії й культури, унікальних архітектурних ансамблів, які знаходяться в нерозривному зв’язку з оточуючим ландшафтом, що надає місту неповторності й своєрідності.
Однак, якість середовища формують не лише унікальні архітектурні ансамблі, але також історична містобудівна система, що збереглася. Вона дуже постраждала під час війни, хоча й була відновлена у формах, що відповідали тому часу, і виявилась органічно вписаною в структуру історичних кварталів. У межах житлових утворень, що збереглися, розташовані найбільш характерні ландшафтні й історичні містобудівні комплекси, сконцентрована цінна історична громадська та житлова забудова.
Усього на території міста налічується 98 пам’яток історії й культури, що знаходяться на державному обліку.
Територія архітектурно-історичного заповідника складає 38,8 га. Біля 50% території міста охоплені зонами охорони пам’яток архітектури (охоронні зони заповідників і окремих пам’яток архітектури, зона регулювання забудови, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, зона ландшафту, що охороняється), затвердженими рішенням Чернігівського облвиконкому № 90 від 24.04.1989р.
Значні території зайняті садовими товариствами (район Лісковиці, північна частина міста, район с. Півці).
Виробнича зона сформована переважно вздовж залізниці. Забудова усіх виробничих зон – достатньо екстенсивна. Як показали дослідження спеціалістів Київського Промбудпроекту, тут є значні територіальні резерви.
1.4. Магістрально-вулична мережа.
До магістралей загальноміського значення відносяться вулиці: пр.Миру, пр.Перемоги, Щорса, Шевченка, Любецька, 1 Травня, Ріпкинська, Гагаріна, Кільцева, Глібова, 50 років СРСР, 50 років ВЛКСМ, Гетьмана Полуботка.
Основними магістралями районного значення є вулиці Толстого, Преображенська, Лісковицька, Рокоссовського-Київська, Доценко, Одинцова, Бєлова, Борисенко, Кірова, Інструментальна .
Сучасна класифікація магістралей надається за функціональним призначенням і показниками транспортного навантаження. Однак, за технічними параметрами, цілий ряд магістралей не відповідає своєму призначенню, і ці вулиці віднесені до розряду магістральних з-за планувальних міркувань та наявністю інтенсивних транспортних потоків.
Житловий масив “Бобровиця” зв’язаний зараз із західним промисловим районом через магістральні вулиці Шевченко, Перемоги, Київська-Щорса, які безпосередньо перетинають ядро центру, а вул. Преображенська та вул.Толстого проходять через історико-архітектурну заповідну зону. Тобто, транспортний зв’язок цього житлового району пролягає безпосередньо через серединну зону міста.
Вулиці Миру, Щорса та Толстого мають виходи на державну автодорогу Санкт-Петербург-Одеса, у зв’язку із чим на окремих ділянках цих вулиць спостерігаються інтенсивні транспортні потоки, які прямують із зовні до центру міста.
Недостатня кількість магістралей між основною сельбищною територією міста та західним промисловим районом приводить до перевантаження вулиць Любецької, Гагаріна, Толстого. Планувальна структура магістралей у західній частині міста є нечіткою та недостатньо розвиненою, при цьому бракує додаткових меридіональних транспортних зв’язків, які б мали вихід на зовнішню мережу автодоріг і магістралей.
На даний час мережа магістральних вулиць міста на окремих ділянках потребує проведення капітального ремонту й реконструкції. Транспортні розв’язки в різних рівнях на магістральних вулицях міста відсутні.
1.5. Характеристика екологічного стану міста.
Екологічна ситуація в місті обумовлена, в основному, негативним впливом об’єктів господарського комплексу та транспортної інфраструктури.
Повітряний басейн. В атмосферу міста щорічно поступає загалом біля 20тис.т речовин об’єктів І-ІV класів шкідливості (із них більше 60% викиди автотранспорту), які утворюють ареали підвищеного забруднення поблизу основних стаціонарних джерел викидів та вздовж головних магістралей. Територіально найбільш шкідливі виробництва зосереджені в промисловому районі, сформованому вздовж залізничної магістралі.
Найбільш напруженими автомагістралями є вулиці Шевченка, Щорса, Любецька, Гагаріна, Київська, Бойова, Седнівська, Ушинського, Одинцова, пр. Миру.
Суттєвими територіально-планувальними обмеженнями є санітарно-захисні зони виробничих об’єктів І, ІІ, ІІІ класів небезпеки із санітарно-захисними зонами (СЗЗ) відповідно 1000м (3000м - від ставків-накопичувачів токсичних відходів), 500м, 300м (ДСН 173-96).
Промислово-виробничі території займають біля 20% території, а їх СЗЗ – біля 30%; ці території не відповідають містобудівним та санітарно-гігієнічним вимогам і потребують оздоровчих заходів.
Водний басейн. Стан водного басейну визначається якістю промислових та комунально-побутових стоків, які відводяться на КОС міста й після біологічної очистки – у р. Білоус.
Забруднення р.Десни на відрізку в межах м. Чернігова здійснюється, в основному, за рахунок виносу забруднюючих речовин рік Стрижень, Білоус та скидним каналом ТЕЦ, у значно меншій мірі – за рахунок господарської діяльності на р. Десні (річковий порт) і площинного змиву. Ареали забруднень води й донних відкладів мають комплексний характер і приурочені до місць впадіння згаданих водотоків, а також до правого берегу на відрізку порт – ТЕЦ.
Річка Стрижень у гідрогеологічному відношенні вмирає, зазнаючи значних антропогенних навантажень – площинний змив, промислові стоки, побутове сміття.
Річка Білоус забруднюється, в основному, площинним змивом. Найбільш забрудненими є місця перетину річки з автошляхами, де забруднення пов’язане з викидами автотранспорту. Значне комплексне забруднення стоками очисних споруд спостерігається в гирлі річки.
Таким чином, основна роль у забрудненні поверхневих вод міста й р. Десни, як основного джерела водопостачання м. Києва, належить площинному змиву. Із загальної кількості дощових та талих вод, що стікають у р. Десну, лише 7,2% проходять часткову механічну очистку (лише від зважених речовин і нафтопродуктів).
У відповідності до рішення Чернігівського виконкому обласної ради народних депутатів №82 від 29.04.91р. “Про зони санітарної охорони відкритих джерел центрального водопостачання населення м. Києва в Чернігівській області” встановлено зону санітарної охорони р.Десни, ІІ пояс якої охоплює акваторію р.Десни та територію 500-метрових прибережних смуг по обох її берегах від межі Київської області до м. Чернігова включно. Відповідно господарський комплекс міста має бути жорстоко контрольованим і відповідати вимогам водоохоронного законодавства (Водний кодекс України).
В цілому макрокомпонентний склад підземних вод на території міста відповідає сучасним вимогам (ДСТ 2874-82 “Вода питна”).
Потужним та занадто небезпечним джерелом забруднення грунтових та підземних вод у північно-західній частині міста є ставки-накопичувачі токсичних відходів та полігон ТПВ.
Ґрунти. Найбільш забруднені ділянки ґрунтів виявлені в районі промислової зони, фабрики первинної обробки вовни, залізничного вокзалу, центральної частини міста, де спостерігається найбільш інтенсивне та тривале техногенне навантаження на навколишнє природне середовище.
Акустична ситуація. Джерелом шумового навантаження в межах міста є вулично-дорожня мережа, недосконала планувальна структура якої (проходження через житлові райони, велика кількість перехресть, тощо), обумовлює зашумленість житлових територій. Найбільш зашумлені в години “пік” вулиці Шевченка, Київська, Любецька, Щорса.
У межах міста є ландшафти, які зберегли близький до природного характер і віднесені до об’єктів природно-заповідного фонду. Це місця унікальних насаджень, старі мальовничі озера лівобережної заплави р.Десни, оточені листяними лісопарками, старовинні парки з багатовіковими насадженнями, що є своєрідними історичними пам’ятками природи й використовуються жителями міста як традиційні місця відпочинку.
2. АНАЛІЗ ДІЮЧОЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.
На сьогодні для м. Чернігова діє наступна містобудівна документація:
«Экспериментальный проект зонирования и регулирования застройки г. Чернигова» (УДІПМ «Діпромісто», 1995р.), на основі якого були розроблені «Правила застройки и использования территорий г. Чернигова» (затверджені рішенням сесії Чернігівської міської ради від 24.05.1995р.);
«Генеральний план м. Чернігова» (УДНДІПМ «Діпромісто», 2002р., затверджений рішенням Чернігівської міськради від 25.12.2003р.);
«Схема перспективного розвитку туризму» (УДНДІПМ «Діпромісто», 2004р., затверджена рішенням Чернігівської міськради від 12.04.2005р.);
«Детальний план території центральної частини м. Чернігова» (УДНДІПМ «Діпромісто», 2004р., затверджений рішенням Чернігівської міськради від 6.09.2005р.);
«План червоних ліній магістральних вулиць. І черга» (УДНДІПМ «Діпромісто», 2006р.).
Крім того, для міста розроблена документація з питань охорони культурної спадщини:
«Разработка опорного историко-архитектурного плана и зон охраны
г. Чернигова» (Київ НДІмістобудування, 1986р., затверджений рішенням Чернігівського облвиконкому від 24.04.1989р. №90);
«Коригування історико-архітектурного опорного плану і зон охорони
м. Чернігова» (НДІТІАМ, 1987р.).
Нижче наводиться стисла характеристика виконаних робіт.
«Правила застройки и использования территорий г. Чернигова».
Цей документ є першим в Україні проектом місцевих правил забудови, розроблення яких здійснювалось фахівцями інституту «Діпромісто» та Чернігівської міської ради за допомогою американських спеціалістів для перевірки можливості застосування «правил правового зонування» в Україні, як найбільш ефективного засобу управління розвитком території міста в ринкових умовах.
В результаті втілення в практику містобудування зонування території з встановленням переліку можливих видів забудови земельних ділянок, єдиних умов та обмежень для об’єктів будівництва – містобудівна політика стала більш прозорою для інвесторів, оскільки забезпечує можливість вибору безпосередньо забудовником найбільш ефективного виду використання земельних ділянок та створює умови для оперативного одержання дозвільних документів на будівництво об’єктів та стимулювання економічного росту міста.
На території міста були виділені 4 групи зон, які, в свою чергу, поділялися на 11 типів з відповідним регламентом використання.
Однак, слід відмітити, що на період розробки вказаних Правил, діючий генеральний план міста (1980р.), в силу об’єктивних змін, що відбулися у соціально-політичному становищі держави, в значній мірі застарів і не міг служити основою для них. Тому, карта зонування була розроблена на основі опорного плану міста, без врахування перспектив його розвитку і фактично закріплювала, існуючі на той час, види використання території.
«Генеральний план»
Основним діючим на сьогодні містобудівним документом для
м. Чернігова є генеральний план.
Нижче наводяться основні його положення щодо перспективного територіального розвитку міста, функціонального зонування та планувальної організації території.
Територіальний розвиток міста.
Згідно з розрахунками, для розвитку м. Чернігова на проектний період необхідно орієнтовно 1,2 тис.га, із яких: 0,5 тис.га - територіальні ресурси, що розташовані в існуючих межах міста, 0,7 тис.га – за його межами.
Вибрані напрямки територіального розвитку міста: на північний захід - район “Масани”, на захід – район “Новий Білоус” і на схід – район “Бобровиця”. Розвиток міста передбачається на землях Новобілоуської сільської Ради і Ул’янівської сільської Ради.
У всіх напрямках, передбачених для розвитку міста на розрахунковий період, є територіальний резерв для подальшого “руху” планувальної структури; планувальна модель розвитку міста має відкритий характер.
Територія міста, в межах запропонованої моделі, може становити 9700га, об’єм житлового фонду – 9,5млн.м2, чисельність населення - 300,0 тис. чол.
На період містобудівного прогнозу передбачається подальший розвиток міста в районі “Масани” та вихід на заплавні території в районі “Бобровиця” Ул’янівської сільської Ради.
Суттєвими планувальними обмеженнями розвитку міста в північно-західному напрямку є шумові зони Чернігівського аеродрому (база ХАУ), санітарно-захисні зони звалища ТПВ (1 км), ставків-накопичувачів токсичних промислових відходів (3км).
Території ділянок перспективної забудови міста прийняті з урахуванням ліквідації негативного впливу цих джерел та повного знезараження забруднених територій.
Напрямок “Масани” передбачається для розміщення переважно багатоквартирної житлової забудови, район “Новий Білоус” – для садибної житлової забудови, район “Бобровиця” - для садибної забудови на період містобудівного прогнозу.
Освоєння кожної із площадок потребує подолання “порогів”:
“Масани” – ліквідації ставків-відстійників токсичних промвідходів і звалища побутових відходів, вилучення сільгоспземель;
“Н.Білоус” – вилучення сільгоспземель, виносу тваринницької ферми;
“Бобровиця” – вилучення сільгоспземель, складної інженерної підготовки території.
Сельбищна зона міста.
Найбільша за територією і складається з трьох планувальних утворень, розділених планувальними осями в меридіональному напрямку (залізниця і р. Стрижень).
Передбачається вдосконалення системи магістральних вулиць, в тому числі забезпечення зв’язку нових районів з центром та промрайонами.
Нове багатоквартирне житлове будівництво передбачається розміщувати за рахунок знесення малоповерхового зношеного жилого фонду та на вільних і вивільнених територіях.
Вздовж просп. Миру, головної композиційні осі, формується ядро загальноміського центру – комерційно-ділова зона. Планувальна стратегія розвитку центральної частини міста полягає в збереженні і розвитку структурних регулярних кварталів, унікальних містобудівних комплексів та комплексів відкритих просторів.
На територіях, що оточують композиційний центр – «Вал», пропонується розвиток системи туристичної інфраструктури.
Функціонально-планувальна організація міста передбачає формування компактних житлових районів та груп житлових кварталів. На розрахунковий період передбачено формування 8 житлових районів та 3 групи житлових кварталів.
Житлові райони 1-6 розташовані в існуючій межі міста. Їх формування передбачається, в основному, шляхом вибіркової реконструкції з метою завершення забудови існуючих багатоповерхових кварталів, а також за рахунок комунальних та виробничих об’єктів, які передбачені до виносу у промислову зону. Основні площадки реконструкції розташовані вздовж проспекту Миру, в районі пробивки вул. Любецької, між вул. Щорса та проспектом Перемоги. Багатоквартирна забудова на вільних міських землях передбачена в житловому районі Масанів.
Житлові райони 7 і 8 утворюються за межами існуючого міста на площадках перспективної забудови “Масани” і “Новий Білоус”.
Групи житлових кварталів сформовані на територіях планувально відокремлених від основного масиву міської забудови та мають незначну чисельність населення.
Група житлових кварталів “Бобровиця” складається з кварталів як існуючої садибної забудови, так і перспективної (площадка на перетині вулиць Шевченка-Маліновського).
Група житлових кварталів “Олександрівка” – територія, що була включена в склад міста за проектом нової міської межі. Передбачено завершення будівництва індивідуальних садибних будинків на вже відведених ділянках.
Група житлових кварталів “Лісковиця”. Основну частину території групи складають садівничі товариства. Крім того, тут розташована незначна кількість садибної забудови та рекреаційний заклад на території Пролетарського гаю.
Генеральним планом розроблена стратегія по відношенню до існуючих районів садівничих товариств, які займають значні території в межах міста. Рішення генерального плану полягає в наданні права власникам садового будинку переводу його в категорію постійного житла з поступовим формуванням на даних територіях повноцінних житлових районів.
Система загальноміських центрів.
Система обслуговування, яка прийнята у генеральному плані, складається за ієрархічним принципом і формується у вигляді загальноміського центру та системи спеціалізованих центрів (епізодичне обслуговування), центрів житлових районів (періодичне обслуговування) та мережі повсякденного обслуговування безпосередньо у мікрорайонах та житлових кварталах.
На сьогодні загальноміський центр Чернігова склався в його історичній частині і представляє собою багатофункціональне просторово розгалужене утворення, насичене закладами і підприємствами обслуговування, історичними пам’ятками, системою скверів та бульварів.
Планувальна стратегія розвитку центру полягає в збереженні структури регулярних кварталів, унікальних містобудівних комплексів і комплексів відкритих просторів. Загальноміський центр передбачено розвивати і насичувати комерційно-діловими закладами вздовж проспектів Перемоги та Миру.
Елементи загальноміського центру (підцентри) будуть розвиватись в районі вокзалу (переважно зона торгівлі – ринковий комплекс, супермаркет), в районі пробивки проспекту Перемоги (ділові заклади та заклади торгівлі і культури) та на нових територіях району “Масани”.
Центри житлових районів формуються, в основному, в районах концентрації існуючих закладів обслуговування з доповненням їх необхідними об’єктами, згідно з розрахунками генерального плану.
Система обслуговування доповнена центрами промрайонів.
Промислова зона міста.
Включає 8 промрайонів і має значний територіальний резерв (біля 200 га), в той час, коли в сельбищній частині міста, в тому числі в історичному центрі, розташований ряд промислових та комунальних об’єктів без дотримання санітарних розривів.
Промислові підприємства, в основному, розміщені вздовж залізничної колії.
Генеральний план передбачає:
передислокацію ряду об’єктів із сельбищної зони в промзону, виходячи з планувальних та екологічних міркувань;
використання наявних територіальних резервів для розміщення технопарків, підприємств малого та середнього бізнесу, багатоповерхових гаражів.
Ландшафтно-рекреаційна зона.
Формується за рахунок існуючих лісових насаджень, лісопарків Кордівка та Ялівщина, луків в заплаві Десни і планувально пов’язана з приміськими зеленими насадженнями, створюючи єдину розгалужену систему.
На перспективу ландшафтно-рекреаційна зона доповнюється парком в районі нової забудови Масанів, який передбачено сформувати після рекультивації та оздоровлення території на місці звалищ, що підлягають виносу, а також в районі нової забудови площадки Н. Білоус на базі існуючих насаджень в ярах та вздовж ріки Білоус.
Зона транспорту.
В існуючій межі міста намічена пробивка проспекту Перемоги в східному напрямку з виходом на проспект Рокоссовського, продовження вул. Любецької на південь з виходом на Лісковицю і далі на Київську дорогу. Для розвантаження центру міста генпланом намічена прокладка магістралі в широтному напрямку від перехрестя вулиць Щорса і Толстого через Лісковицю, далі через заплаву Десни з виходом на вул. Шевченка.
«Схема перспективного розвитку туризму»
Виконана в розвиток положень генерального плану і передбачає перетворення сфери туризму в одну із найбільш прибуткових галузей економіки міста за рахунок максимально ефективного використання історичного та архітектурно
18.11.2012 17:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора