Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Процес євроінтеграції України очима студентів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Соціологічне дослідження
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра CCC
Соціологічне дослідження
на тему :
“ Процес євроінтеграції України очима студентів”
Львів - 2010
РОЗДІЛ І: МЕТОДОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ЕМПІРИЧНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Загальна характеристика проблеми
Не так давно Україна, опинившись разом із Білоруссю в "нейтральній" геополітичній смузі, що географічно розділяє, але економічно поєднує Росію і ЄС, Азію і Європу, Північ і Південь як важливий транзитний коридор, чітко заявила про свій курс на поглиблене співробітництво з ЄС і перспективу євроінтеграції. Сьогодні питання вступу України до Європейського союзу все ще залишається відкритим. Відбувається інтенсифікація діалогу між Україною та Євросоюзом, яка пов’язана з тим, що сторони воліють до кінця цього року завершити переговори щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС та імплементувати план дій щодо впровадження безвізового режиму. Думки та позиції населення з цього погляду розходяться, інколи навіть дуже категорично, частина населення підтримує таку політику країни, частина – ставиться досить негативно. Дехто пов’язує успіх України як держави з пріоритетами євроінтеграції, дехто підтримує пріоритет євроінтеграції в партнерстві з- Росією і країнами СНД, частина населення визнає лише стратегічні стосунки з Росією, відкидаючи потребу вступу до ЄС, а багато хто взагалі не визначився на рахунок цього питання. Крім того, багато хто вважає, що в Україні склалася ситуація, коли президент Віктор Янукович одноосібно представляє владу, і немає балансу в системі української влади, немає парламенту, опозиції, зникає вільна преса, а громадянське суспільство не має суттєвого впливу. Тобто, з точки зору поведінки влада зіпсувала повністю свій міжнародний імідж. Вона втратила підтримку малого та середнього бізнесу, не має підтримки серед вільних мас-медіа, і вона намагається залякати громадянське суспільство в тому сенсі, що викликає громадських діячів, і з ними проводяться бесіди. Тому, якщо влада продовжить рухатися в цьому напрямку, то ситуація в Україні уподібниться ситуації в Білорусі, а для того, щоб рухатися в ЄС, насамперед необхідно проводити реформи в країні.
Формулювання теми дослідження
Як бачимо, стосовно вступу України до Європейського союзу в українському суспільстві панують досить суперечливі настрої та позиції громадян, що призводить до розколу населення. Дуже важливо з цього приводу дізнатися думку та ступінь обізнаності української молоді – студентів вищих навчальних закладів, які, як майбутнє покоління, повинні чітко орієнтуватися в міжнародних відносинах своєї країни. Отже, маємо суспільну проблему, яку можна визначити як «Процес євроінтеграції України очима студентів».
1.3. Мета і завдання дослідження
Метою нашого дослідження є окреслити позицію молоді стосовно інтеграції нашої країни в Європейський союз.
Відповідно до цієї мети виділяємо наступні завдання:
-ступень орієнтованості студентів на підтримку курсу команди Віктора Ющенко на євроінтеграцію;
-очікування конструктивних змін від євроінтеграції на загальнодержавному, регіональному та університетському рівнях;
-вивчення факторів, що можуть сприяти популяризації євро- інтеграційного курсу.
1.4. Об’єкт і предмет дослідження
Як об’єкт дослідження ми визначили студентів вищих навчальних закладів, зокрема Національного університету «Львівська політехніка», в якому ми проводитимемо дане дослідження.
Предметом дослідження є оцінка студентами процесу інтеграції України в Європейський союз та ступінь їхньої обізнаності в цьому питанні.
1.5. Інтерпретація понять
Міжнародна інтеграція - це об’єктивний процес зближення країн світу та їхніх суб’єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів.
Європейський союз (Європейська унія, Європейська співдружність) – це союз держав-членів європейських спільнот (ЄВС, ЄОВіС, Євратом), створений згідно з Договором про Європейський союз (Маастрхтський трактат), підписаним в лютому 1992 року і чинним з листопада 1993 року. Його метою є Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарна (валюта [(Екю|ECU)], від 1999 року — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.
Критерії вступу до Європейського союзу – умови, які потрібно задовольнити країні, що має намір вступити до Європейського союзу. Сюди, зокрема, входять:
• стабільність установ, що гарантують демократію, верховенство закону, забезпечення прав людини, повагу та захист прав меншин;
• наявність діючої ринкової економіки та спроможність витримати тиск конкуренції і ринкових сил у межах ЄС;
• спроможність взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства в ЄС, включаючи визнання цілей політичного, економічного та валютного союзу.
1.6. Гіпотези дослідження
Гіпотеза-підстава: хоча Україна і робить кроки до вступу в Європейський союз, проте не все населення цей вступ підтримує.
Гіпотези-наслідки зводитимуться до моделей поведінки громадян:
населення позитивно ставиться до євроінтеграції України;
населення негативно ставиться до євроінтеграції;
населення нейтрально ставиться до цього процесу або не орієнтується на достатньому рівні в цьому питанні.
РОЗДІЛ ІІ: МЕТОДИЧНА (ПРОЦЕДУРНА) ЧАСТИНА ПРОГРАМИ ЕМПІРИЧНОГО СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Вибір методу дослідження
З метою забезпечення комплексного, всебічного аналізу досліджуваної проблеми, рекомендується в емпіричних дослідження передбачити одержання інформації з різних джерел відповідними методами. В своєму дослідженні ми використаємо метод анкетування, оскільки він є універсальним методом отримання соціологічної інформації, що також забезпечує масовість отримання інформації. Також поєднаємо його з аналізом документів стосовно вступу України до Європейського союзу, критерії та вимог щодо цього процесу тощо. Кожен з них має певні обмеження до застосування, сильні та слабкі сторони, що слід врахувати при плануванні дослідження.
У соціологічних дослідженнях застосовується декілька основних методів одержання інформації: анкетне опитування, інтерв’ю, спостереження, експеримент, аналіз документів, методи експертних оцінок.
Кожний з вищеназваних методів має свої особливості в підготовці, проведенні дослідження, обробці та узагальненні одержаної інформації.
Наприклад, опитування – це метод одержання первинної соціологічної інформації шляхом усного або письмового звертання з питаннями до сукупності людей, що вивчаються, і одержання відповідей з проблеми дослідження. Це один з найбільш поширених і специфічних методів, який дає можливість охопити велику кількість людей і є надійним засобом виявлення первинних даних. За його допомогою збирається майже 90% всіх соціологічних даних. Розрізняють два основних види опитування: письмовий – анкетування та збір письмових пропозицій і усний – бесіда та інтерв’ю.
Анкетування широко використовується в соціологічних дослідженнях. Одна з найважливіших його переваг – універсальність. Велику цінність має така якість анкетування, як масовість. В той же час серйозним недоліком анкетування є односторонність комунікативних зв’язків, вплив суб’єктивних факторів і відсутність контролю за процесом заповнення і повернення анкет. Анкетне опитування помітно поступається інтерв’юванню в яскравості, різноманітності зібраної інформації. Є ще й такі недоліки: значна кількість бракованих анкет, відхилення від відповідей на складні запитання, підвищена частота варіантів відповідей «не знаю», «важко відповісти», підвищені вимоги до зрозумілості запитань анкети, необхідність значної кількості паперу для тиражу.
Серед методів збирання інформації важливе місце належить спостереженню. Використання цього методу допомагає отримати об’єктивне уявлення про дії людей. Цінними можуть бути і спостереження за тим, як та чи інша обставина впливає на поведінку людини.
Експеримент – самостійна різновидність аналітичного дослідження. Його проведення потребує створення експериментальної ситуації шляхом зміни звичних умов функціонування. Це один із своєрідних і трудомістких методів, що застосовується у соціологічних дослідженнях
2.2. Розрахунок вибірки
Для проведення соціологічного дослідження перш за все розраховується вибіркова сукупність об’єктів дослідження.
Усі соціальні об’єкти, що вивчаються, утворюють генеральну сукупність. Як генеральну сукупність можна розглядати, наприклад, жителів певного міста (наприклад, Львова). У більшості випадків великий розмір або мінливість генеральної сукупності не дозволяє проводити суцільне опитування. Тому застосовують вибірковий метод. Треба взяти невелику частину об’єктів генеральної сукупності (вибіркову сукупність), яка б у мініатюрі була спроможна відобразити всі основні характерні ознаки, що підлягають дослідженню.
Генеральну сукупність визначаємо в розмірі 30 000 осіб, оскільки ми моделюємо наш об’єкт через студентство одного з найбільших університетів України – Національного університету «Львівська політехніка», адже ми маємо доступ до такого роду респондентів. Відповідно маємо: N = 30 000, ( = 3 % Підставимо ці значення в формулу обрахунку вибірки.
n=
1
∆
2
+
1
N
n=
1
0,03
2
+
1
30000
≈1071
Таким чином, для забезпечення рівня репрезентативності 3 %, необхідно опитати не менше 1000 респондентів, використовуючи нижче наведений опитувальний лист (анкету), щоб дослідити точку зору студентів стосовно євроінтеграції України.
Анкета
Шановний респонденте!
Ми – студенти Національного університету «Львівська політехніка», просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні стосовно вивчення популярності вітчизняних спортсменів. Анкета є анонімною, всі результати будуть представлені лише в узагальненому вигляді.
Просимо Вас уважно ознайомитись із запитаннями і дати на них ті відповіді, які найбільшою мірою збігаються з Вашою позицією або вказати свій варіант відповіді.
Наперед дякуємо за співпрацю.
Чи вважаєте Ви актуальною тему вступу України в Євросоюз?
А) так;
Б) ні;
В) не знаю
Як на Вашу думку, чи Україна є бажаним членом в Європейському союзі?
А) так;
Б) ні;
В) важко відповісти
Чи потрібен нашій країні цей вступ?
а) так;
б) ні;
в) важко відповісти
Яких змін Ви очікуєте після прийняття України до Євросоюзу?
А) на краще;
Б) ситуація погіршиться;
В) все залишиться на своїх місцях;
В) важко відповісти
Як на Вашу думку, через який проміжок часу Україна вступить до ЄС?
а) до 3-х років;
б) 3-5 років;
в) 6-10 років;
г) Ваш варіант
Скажіть, чи достатньо Ви проінформовані про функціонування та діяльність Європейського союзу?
А) так, достатньо;
Б) ні, недостатньо.
Оцініть за 5-бальною шкалою шанси України вступити в Європейський союз протягом наступних 5-ти років, де 1-низькі, 5-дуже високі:
1
2
3
4
5
З якими пріоритетами зовнішньої політики України Ви пов’язуєте її успіх як держави?
А) євроінтеграція;
Б) євроінтеграція в партнерстві зі США;
В) євроінтеграція в партнерстві з Росією і СНД; Г) стратегічні партнерські стосунки з Росією;
Д) Ваш варіант_______________
Чи вважаєте Ви, що вступ до НАТО є обов’язковим елементом всупу до Євросоюзу?
А) так;
Б) ні;
В) важко відповісти
Як Ви вважаєте, якими будуть відносини між Росією та Україною після вступу останньої до ЄС?
А) конструктивними;
Б) деструктивними;
В) Важко відповісти.
На завершення вкажіть, будь-ласка, Ваші:
Стать_____
Вік_______
Курс______
РОЗДІЛ ІІІ: ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ І ВИЗНАЧЕННЯ СФЕР ЇХ МОЖЛИВОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Після проведення дослідження і вирішення його завдань буде отримано інформацію, яка представить дані про ступінь обізнаності студентів з процесом євроінтеграції України, їхнє ставлення до цього процесу, думки про зміни на політичній міжнародній арені, також ми отримаємо відображення стану громадської думки і певних проблем в розумінні процесу. Результати дослідження можуть бути використані для глибшого аналізу настроїв та позицій молоді стосовно зовнішньої політики України, аналізу прогнозів студентів щодо розвитку подальших стосунків з Росією та іншими країнами, визначення пріоритетів успіху країни з точки зору студентів тощо. Результати також можуть бути використані для публікації в наукових та науково-публіцистичних збірниках, збірниках політичного спрямування тощо.
19.11.2012 18:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора