Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Статистика побутового обслуговування населення України
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Статистика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з курсу "Статистика"
на тему:
"Статистика побутового обслуговування населення України"
Рівне - 2009
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………….3
1. Теоретична частина
1.1 Сутність поняття «послуга»……………..……………………………….4
1.2 Загальна статистика комплексу побутового обслуговування в нашій
країні……………………………………………………….……………..….4-6
1.3 Перукарські послуги як важливий елемент побутового
обслуговування …………………………………….…………… ……….6-7
1.4 Правила побутового обслуговування…………..………………… ..7-11
1.5 Кореляційне дослідження……………………………. ……………12-14
2. Практична частинa
2.1 Завдання 1……………………………………………………….……15-19
2.2 Завдання 2………………………………………………………….…20-27
2.3 Завдання 3………………………………………………………….…28-36
2.4 Завдання 4………………………………………………………….. 37-39
Висновки……………………………………………………………….…….40
Список використаної літератури…………………………..……………….……..41
Додатки
Вступ
В сучасному розумінні термін статистика має декілька значень. Перш за все, це дані про масові процеси та явища, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни. Також це і діяльність системи статистичних органів, установ, організацій, щодо збирання, обробки даних, які характеризують масові соціально-економічні явища і процеси. А також статистика є наукою, яка має свій предмет і метод.
Метою даної дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси та про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
Інтерес до статистичних наук з кожним роком зростає і не лише в Україні, а й у більшості країн світу.
Як фундаментальна економічна наука статистика є основоположною навчальною дисципліною, з вивченням якої починають формуватися необхідні професійні якості економістів вищої кваліфікації, менеджерів, підприємців, комерсантів. Оволодіння статистичною методологією є однією з необхідних умов пізнання кон’юнктури ринку, вивчення тенденцій та прогнозування попиту й пропонування, прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях підприємницької діяльності, на ринку товарів та послуг.
Метою моєї курсової є дослідження статистики побутового обслуговування населення України, закріплення теоретичних і практичних знань, набутих протягом даного курсу, а також розвиток економічного мислення.
При цьому завданнями даної курсової роботи є:
дати характеристику статистиці побутового обслуговування населення України;
оцінити можливості практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язання конкретних економічних задач;
оволодіти методами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичних показників, а також аналізу варіації;
набуття вміння оцінювати ряди динаміки;
навчитися застосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних;
оволодіти методами дослідження кореляційного зв’язку між показниками.
Тема моєї курсової роботи є досить таки актуальною на даний час, адже її дослідження та вияв нових ідей, щодо 100-відсоткового забезпечення населення побутовими необхідностями стане обов'язковою передумовою не лише розвитку внутрішнього потенціалу країни, а і її росту на міжнародній арені, що в сьогоднішніх умовах є вкрай важливим.
1. Теоретична частина
1.1. Сутність поняття «послуга»
Торгівля послугами є комплексом різнорідних видів економічної діяльності.
Історично економісти намагались з’ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Часто послуга визначалась як щось невідчутне, невидиме, те, що не є предметом торгівлі, або як категорія, котру неможливо пояснити і котра охоплює майже все, в той час як товари – відчутні, видимі, постійні і ними можна торгувати.
Але за такого визначення поняття “послуга” виникає низка проблем: по-перше, є товари, які також невідчутні й невидимі (наприклад, електронні програми); по-друге, це визначення не робить різниці між ефектом послуги і процесом її виробництва; послуга може бути і видимою (наприклад, вистава), але її ефект тимчасовий; по-третє, це визначення наголошує на фізичних відмінностях, проте не висвітлює економічні аспекти послуг і того, як вони виробляються і продаються. Деякі економісти доводять, що адекватне визначення послуги має відрізняти процес виробництва послуги і послугу як продукт.
Виходячи з цього економіст Гілл (1977) запропонував своє визначення послуги: послуга – це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб’єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб’єктаз і згоди першого.
Гілл вирізнив два важливі аспекти послуг:
- вони не можуть передаватися далі;
- надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої.
Класифікація послуг становить досить серйозну проблему, що розв’язується в різний спосіб. Наприклад, в країнах ОЕСР і публікаціях ЮНКТАД послуги поділені на п’ять категорій:
- фінансові;
- інформаційні (комунікаційні);
- професійні (виробничі);
- туристичні;
- соціальні.
1.2. Загальна статистика комплексу побутового обслуговування в нашій країні
Галузь побутового обслуговування займає одне з провідних місць в обслуговуванні населення, що обумовлюється його функ ціональною роллю у відтворювальному процесі. Розвиток і удо сконалення побутового обслуговування населення забезпечує по кращання умов життя, підвищення матеріального благоустрою всіх верств населення різних регіонів і глибокий розвиток та все бічне удосконалення особистості. На цю галузь припадає чверть загального обсягу платних послуг. Галузь об'єднує більш ніж 20 окремих, досить самостійних підгалузей, які істотно відрізняють ся одна від одної. Функціональне призначення кожної з підга лузей настільки різне, що це обумовлює специфічні особливо сті і в технічному оснащенні її підприємств і закладів, і в їх технологічному та організаційному забезпеченні. Діапазон функ цій і підгалузей, які входять до побутового обслуговування, дуже широкий.
За останні роки структура виробництва основних видів побу тових послуг в країні поступово приводиться у відповідність до структурних змін у потребах населення. Це сприяє подальшому підвищенню ступеня повноти задоволення потреб населення в найбільш економічно значущих видах побутового обслуговування. Зростання обсягів споживання побутових послуг в цілому та найбільш ефективних з них супроводжується підвищенням народногосподарської ефективності побутового обслуговування населення в цілому. Підприємства галузі (служби) надають населенню понад 900 видів послуг. Кількість підприємств (включаючи ательє, майстерні) становить 33 тис., із них у міських поселеннях – 26 тис., в сільських – 7 тис. Обсяг реалізації побутових послуг населенню становить 587 млн. грн., відповідно 78% і 22%, на одного жителя - 14,2 і 10,7 грн. відповідно.
У загальному обсязі побутових послуг найбільша частка припадає на індивідуальне пошиття і ремонт взуття, одягу, в’язання трикотажних виробів, виготовлення і ремонт меблів, ремонт і будівництво житла, на послуги перукарень, ремонт радіотелевізійної апаратури, побутових машин і приладів, ремонт і виготовлення металовиробів, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів, готелі та інші місця короткотермінового проживання готельного бізнесу тощо.
За останні роки намітилася тенденція до розширення сфери таких послуг, як ремонт побутової техніки, хімчистка, пральні, прокат, ремонт і технічне обслуговування індивідуальних транспортних засобів.
Надання побутових послуг має чітко виражений локальний характер. Найбільше послуг на одного жителя припадає у Дніпропетровській, Запорізький, Харківській, Київській та південних областях України. Внутрішньобласні відмінності зумовлені, перш за все, особливостями розселення, тобто територіальною концентрацією населення. Комплекс побутового обслуговування зазнає постійних змін.
З’являються нові підприємства, в тому числі спеціалізовані, створюються фабрики, трести, об’єднання, мережа комплексних приймальних пунктів, вдосконалюються старі та запроваджуються нові види і форми обслуговування. У великих транспортних вузлах, в житлових мікро районах, місцях масового відпочинку, на великих підприємствах розширюються діючі і будуються нові підприємства служби побуту.
В Івано-Франківський області, як і по Україні в цілому, намітилась позитивна тенденція до росту обсягу реалізації побутових послуг населенню. Так, в 2006 році він становив 7957,2 тис. грн., що на 749,4 тис. грн. більше, ніж у 2005 році (у діючих цінах без ПДВ). Темп росту відповідно складає 110,4%.
За даними статистичних органів до вказаних обсягів входять послуги, надані виключно юридичними особами. Найбільша питома вага вироблених послуг в розрізі міст і районів області припадає на: м. Івано-Франківськ - 5455,9 тис. грн. або 68,6%; м. Калуш — 762,4 тис. грн. або 9,6%; м. Коломия — 745,9 тис. грн. або 9,4%.
Останнім часом дещо покращався стан розвитку мережі підприємств побутового обслуговування населення. Так, в минулому році їх кількість збільшилася на 200 одиниць, в тому числі в селах — 150, за 5 місяців цього року їх збільшилася на 54 одиниці, в тому числі в селах - 30. Однак, питання його організації в сільській місцевості все ще залишаються проблемними.
До вирішення питань відкриття підприємств побутового обслуговування населення в населених пунктах, де такі відсутні, сільським радам доцільно якомога ширше використовувати наявні приміщення колишніх будинків побуту, що простоюють чи площі яких використовуються неефективно. На базі діючих підприємств необхідно впроваджувати нові види послуг, особливо ті, які на сьогодні вкрай потребує споживач.
1.3. Перукарські послуги як важливий елемент побутового обслуговування
Важливе місце в побутовому обслуговуванні населення належить перукарням.
Вимоги до сучасного майстра перукарської справи дуже високі. Основні з них — глибокі теоретичні знання, володіння прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання й укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок.
Перукар має бути освіченим у питаннях гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони колористики, просторової композиції. Важливим компонентом професійного портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми, знання з етики та психології, історії перукарської справи.
Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23. 08. 1995 р. № 67 присвоєння категорії кож ному підприємству побутового обслуговування населення.
Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.
Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі, змішані. Площа ос новних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби. Перукарні на одне, два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м. Перукар працює з людьми і для людей. Етичність поведінки, комунікабельність, вихованість, привабливий зовнішній вигляд майстра разом із майстерністю, освіченістю, акуратністю станов лять професійну культуру, формують імідж працівника та репута цію салону.
Якість наданої послуги — це манера спілкування, організація робочого місця, естетичні рухи та прийоми роботи, дотримання санітарних і гігієнічних норм.
Основними етапами обслуговування в перукарській справі є наступні:
1. Зустріч з клієнтом. Підготовка працівника до зустрічі з клієн том передбачає приведення зовнішнього вигляду салону і співро бітників у бездоганний стан.
Бажано зустрічати клієнта в холі або, в крайньому разі, зробити декілька кроків йому назустріч. Попередньо у книзі записів уточ ніть ім'я клієнта та вид передбаченої послуги. Якщо ви не можете почати обслуговування у призначений час, обов'язково вибачтесь (але не виправдовуйтесь) і попередьте клієнта, скільки доведеться зачекати. Ніколи не висловлюйте незадоволення з приводу запізнення клієнта (ви також не завжди пунктуальні).
По можливості не передавайте інформацію для вашого клієнта через інших людей.
2. Відмова в наданні послуг. Причинами відмови клієнту в обслуговуванні можуть бути:
— специфіка роботи салону за попереднім записом (непередба чена робота);
— значне запізнення клієнта (можна запропонувати часткове обслуговування, якщо ще є час до приходу наступного клієнта);
— клієнт прийшов у нетверезому стані або в стані сильного психічного збудження;
— якщо у клієнта є ознаки захворювання шкіри або педикульозу. У цьому випадку, не звертаючи уваги присутніх, потрібно дати ре комендації і запросити клієнта прийти знову після завершення курсу лікування.
3. Вступна бесіда. Ніколи не починайте мити голову клієнту раніше, аніж ви поговорите з ним. Використовуйте цей етап для встановлення контакту з відвідувачем, частіше дивіться йому в очі, а при обслуговуванні дивіться на нього через дзеркало. Крім того, розмовляючи з клієнтом, слід оцінити його зовнішній ви гляд, стиль одягу, зачіски і не приступати до обслуговування клієнта, якщо ви остаточно не визначились з моделлю зачіски та прейскурантом.
4. Процес обслуговування. Виконуючи послугу, слід коментувати свої дії та завжди залишати за клієнтом право вибору.
5. Завершення обслуговування і плата за послуги. Закінчивши роботу, обов'язково дайте клієнту практичні поради щодо догляду за волоссям і зачіскою. Переконайтеся, що клієнт задоволений послугою, проведіть до каси і, якщо касир відсутній, запросіть його. Запропонуйте клієнтові візитну картку і запросіть ще раз відвідати ваш салон.
1.4. Правила побутового обслуговування
Для того, щоб не виникало жодних компромісів під час своєрідної співпраці замовника і виконавця тих чи інших побутових послуг, потрібно, щоб суб'єкти обох сторін були ознайомлені хоча б з правилами побутового обслуговування та Законом України «Про захист прав споживачів». В цих документах наводиться інформація про порядок надання побутових послуг населенню; обов'язки, права та відповідальність виконавця; обов'язки та права замовника тощо.
Для опрацювання даної інформацією наведемо наступний документ:
ПРАВИЛА ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
(витяг)
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р.N 974)
6. Виконавці повинні:
- забезпечити знання і виконання своїми працівниками, які здійснюють побутове обслуговування замовників, цих Правил та дотримання інших нормативно-правових актів, що регулюють надання побутових послуг;
- створити матеріально-технічну базу, забезпечити наявність обладнання та устаткування для надання побутових послуг згідно з установленими нормативами;
- формувати ціни на послуги відповідно до законодавства залежно
від їх складності та якості;
- забезпечити необхідний рівень кваліфікації працівників, зайнятих обслуговуванням замовників;
- забезпечити відповідність виробничих приміщень, будівель, робочих місць, де провадиться діяльність з надання побутових послуг, необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам та вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці.
8. На фасаді приміщення виконавця повинно бути зазначено державною мовою його назву, найменування власника або уповноваженого ним органу, режим роботи.
У разі закриття приміщення для проведення ремонту, переобладнання тощо виконавець повинен попередити про це громадян,
розмістивши поряд з табличкою про режим роботи інформацію про дату
і термін закриття.
Порядок надання побутових послуг населенню
9. Побутові послуги надаються замовникам згідно з угодами, документальним підтвердженням укладення яких є такі документи: договір за типовою формою, затвердженою Укрсоюзсервісом, квитанція, касовий чек, товарний чек, квиток встановленої форми.
Права, обов'язки, відповідальність виконавця і замовника,
передбачені цими Правилами, діють з моменту укладення угоди про
надання побутової послуги.
10. Виконавець має право на відмову у прийманні замовлень на побутові послуги, якщо він не може забезпечити належне їх виконання.
11. Замовлення на послуги приймаються як у приміщенні виконавця, так і поза його межами з обов'язковим оформленням угоди, як це передбачено пунктом 9 цих Правил.
12. Термін виконання замовлення встановлюється за погодженням сторін.
13. Розрахунковими документами, що засвідчують факт надання послуги, можуть бути: касовий чек для виконавців, які у розрахунках із замовниками використовують електронні
контрольно-касові апарати (товарний чек у разі виходу такого апарату з ладу або тимчасового відключення електроенергії), квитанція або квиток - для виконавців, які згідно з нормативно-правовими актами не застосовують таких апаратів. Для останніх вони є документами суворої звітності.
14. Розрахунки із замовниками за надані послуги здійснюються у готівковій, безготівковій чи в іншій формі відповідно до законодавства.
15. Порядок оплати вартості послуг визначається виконавцем за погодженням із замовником. Він може передбачати повний розрахунок під час оформлення замовлення або часткову оплату з остаточним розрахунком під час отримання замовлення. В останньому випадку після кожної завершеної і сплаченої операції з надання послуги замовнику видається розрахунковий документ.
16. Вартість послуг і матеріалів виконавця оплачується замовником за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами угоди.
У разі надання виконавцем на прохання замовника додаткових послуг, не передбачених замовленням, їх вартість оплачується замовником за цінами, що діяли на час оформлення замовлення на ці послуги.
17. Замовлення на послуги можуть виконуватися як із сировини, комплектуючих виробів та інших матеріалів (далі - матеріали) виконавця, так і матеріалів замовника.
18. Вартість речей і матеріалів замовника визначається та оформлюється документально за погодженням сторін або на основі поданих документів, що засвідчують їх ціну.
19. Види, кількість і якість матеріалів, необхідних для надання послуг, визначаються виконавцем відповідно до нормативно-технічних документів за погодженням із замовником.
20. У разі відсутності матеріалів або неможливості під час оформлення замовлення визначити необхідний для надання побутової послуги обсяг матеріалів, використання їх попередньо погоджується із замовником, а вартість оплачується ним після виконання послуг за цінами, що діяли на день надходження матеріалів.
21. Підставою для одержання замовлення (послуги) є пред'явлений касовий (товарний) чек, договір, квитанція чи квиток.
22. У разі втрати замовником документа, що надає йому право на отримання замовлення, останнє видається за письмовою заявою замовника та поданням документа, який посвідчує його особу. Одночасно поновлюється право замовника на гарантійне обслуговування, якщо таке обслуговування передбачене нормативно-технічними документами на виконання цього замовлення.
23. Гарантійні зобов'язання виконавця стосовно надання послуг визначаються Законом України "Про захист прав споживачів" та відповідними нормативно-правовими актами.
24. Документами, що надають право замовникові на вимогу усунення недоліків у гарантійний термін, є касовий (товарний) чек, договір, квитанція або гарантійний талон.
Обов'язки, права та відповідальність виконавця
25. Виконавець зобов'язаний забезпечити:
- надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди;
- виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей;
- дотримання термінів виконання замовлення;
- належний рівень культури обслуговування;
- надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги;
- збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей та матеріалів, а також використання їх за призначенням;
- відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою;
- дотримання встановленого режиму роботи;
- виплату замовникові у разі порушення умов угоди неустойки (пені), якщо це передбачено умовами угоди. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення;
- повернення замовникові невикористаних матеріалів, наданих
замовником, а також, за його бажанням, усіх замінених за плату
деталей та комплектуючих виробів;
- попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.
26. Виконавець має право відмовитися від виконання угоди у разі, коли замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване попередження, у відповідний термін не замінить свої недоброякісні або непридатні матеріали, не змінить вказівок про спосіб виконання послуги.
27. У разі неявки замовника за отриманням виробу виконавець має право через шість місяців після визначеного угодою терміну виконання замовлення і після дворазового письмового нагадування (з повідомленням) реалізувати виріб в установленому порядку. При цьому кошти, отримані від реалізації, за вирахуванням сум, які належать виконавцеві (у тому числі витрат на повідомлення замовника про виконання замовлення, його зберігання і реалізацію), вносяться на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника.
28. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цими Правилами та угодою, виконавець несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством та угодою між ним і замовником.
Виконавець не звільняється від відповідальності у разі псування чи пошкодження речей та матеріалів внаслідок їх особливих властивостей, які він не зміг виявити під час прийняття замовлення.
29. Виконавець не несе відповідальності за недоліки у наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли не з його вини.
Претензії до якості виконання замовлення не задовольняються у разі, якщо замовник не підтвердить своїх вимог.
Обов'язки та права замовника
30. Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити вартість наданих згідно з умовами угоди послуг.
31. У разі неотримання замовником без поважних причин замовлення у визначений угодою термін з урахуванням обумовленого пільгового терміну він повинен відшкодувати виконавцю вартість зберігання замовлення.
32. Замовник має право на:
- повну, доступну та достовірну інформацію про послуги і виконавця;
- безпеку послуг для його життя, здоров'я, майна та навколишнього природного середовища;
- перевірку якості наданої йому послуги.
33. У процесі виконання замовлення замовник має право вносити до нього часткові зміни, які приймаються виконавцем за умови, що виконання їх технічно і технологічно можливе. Якщо зміни впливають на вартість послуги, їх внесення повинно бути оформлене документально і враховане під час остаточного розрахунку за надані послуги за цінами, які діяли на час внесення змін.
34. Замовник має право анулювати замовлення і розірвати угоду з власної ініціативи до закінчення терміну його виконання. При цьому замовник оплачує виконавцю вартість виконаної роботи і відшкодовує йому збитки, заподіяні розірванням угоди.
35. У разі невиконання або неналежного виконання виконавцем умов угоди замовник користується правами, наданими законодавством.
Прикінцеві положення
36. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Держспоживзахистом і його територіальними органами, іншими органами виконавчої влади у межах наданих їм повноважень.
37. Усі спірні питання між виконавцем та замовником вирішуються у визначеному законодавством порядку.
38. Послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів, зберігання транспортних засобів на автостоянках, транспортні та ритуальні послуги, послуги ломбардів і прокату надаються відповідно до окремих нормативно-правових актів.
Начальник відділу з питань
розвитку видів та розробки
нормативно-технічної документації В.О.Улазовський
1.5. Кореляційне дослідження
Дослідимо залежність між кількістю квартир та кількістю сімей та одинаків, що перебували на квартирному обліку на кінець року.
Для визначення залежності між даними показниками скористаємось формулою:
де Ŷх –;
х –;
а0, а1 – шукані параметри.
Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.
Таблиця 1
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції
Роки
Кількість готелів та інших місць для тимчасового проживання (x)
Кількість номерів (у)
Розрахункові дані
ху
x2
y2
2004
96
8229
789984
9216
67716441
8013,54
2005
109
8246
898814
11881
67996516
8527,95
2006
117
8627
1009359
13689
74425129
8844,51
2007
123
9112
1120776
15129
83028544
9081,93
2008
125
9415
1176875
15625
88642225
9161,07
Разом
570
43629
4995808
65540
381808855
43629
Середні
114
8725,8
999161,6
13108
76361771
8725,8
Залежність між даними показниками можна описати за допомогою рівняння:
(-)
0,98*b = 38,78
b = 39,57
Підставимо значення b в одне із рівнянь системи, для визначення
значення а:
5*а + 570*39,57 = 43629
5*а = 43629 – 22554,9
5*а = 21074,1
а = 4214,82
Тоді лінійне рівняння зв’язку між обсягом реалізованої інноваційної продукції від кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації матиме вигляд:
Ŷх = 4214,82 + 39,57х
Послідовно підставляючи в дане рівняння значення факторної ознаки х, отримаємо теоретичні значення результативної ознаки Y:
= 4214,82 + 39,57*96 = 8013,54
= 4214,82 +39,57*109 = 8527,95
= 4214,82 + 39,57*117 = 8844,51
= 4214,82 +39,57*123 = 9081,93
= 4214,82 + 39,57*125 = 9161,07
Тепер зобразимо залежність наочно, скориставшись графіком
Графік 1
Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійній залежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається за формулою:
Всі дані для обчислення лінійного коефіцієнта кореляції є в Таблиці1.
Обчислимо:
За іншою формулою:
Це означає, що між кількістю готелів, інших місць для тимчасового проживання та кількістю номерів існує прямий і тісний зв’язок.
Обчислимо коефіцієнт детермінації, як коефіцієнт кореляції в квадраті:
R = r2 = (0,89)2 = 0,7921
Отже, зміна кількості номерів на 79,21% залежить від зміни кількості готелів та інших місць для тимчасового проживання.
2. Практична частина
Завдання 1
Вибірки автопідприємств за варіантами:
Група 3
№ п/п
Номера автопідприємств
9
[22-33], [43-53], [63-65]
Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.
Вихідні дані:
Таблиця 2
Дані про автотранспортні підприємства
№ авто- підприємства
Кількість вантажних автомобілів
Коефіцієнт
використання
вантажівок
Виробіток на
100 машинотон,
т/км
1
59
63
196
2
68
72
178
3
52
68
164
4
48
66
156
5
45
60
126
6
47
62
131
7
21
61
171
8
39
78
159
9
49
71
148
10
76
70
132
11
41
64
144
12
80
64
139
13
72
68
132
14
76
62
163
15
65
61
152
16
38
78
149
17
40
71
154
18
53
70
175
19
71
64
182
20
25
70
142
21
34
62
170
22
39
61
198
23
75
61
132
24
65
78
144
25
35
71
182
На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питому вагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з розрахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
Розв`язок:
Елементи: 59, 68, 52, 48, 45, 47, 21, 39, 49, 76, 41, 80, 72, 76, 65, 38, 40, 53, 71, 25, 34, 39, 75, 65, 35
Крок зміни (за кількістю вантажних автомобілів):
де: xmax, xmin - максимальне і мінімальне значення ознаки;
n – кількість груп.
І група - [21 - 35,75) = 21, 25, 34, 35.
ІІ група - [35,75 - 50,5) = 48, 45, 47, 39, 49, 41, 38, 40, 39.
ІІІ група - [50,5 - 65,25) = 59, 52, 65, 53, 65.
ІV група - [65,25 - 80] = 68, 76, 80, 72, 76, 71, 75.
Число АТП для кожної групи:
І – 4; ІІІ – 5;
ІІ – 9; ІV - 7.
Питома вага групи в загальному числі АТП:
І. 100% - 25 ІІ. 100% - 25
х1 – 4 х2 - 9
ІІІ. 100% -25 ІV. 100% - 25
х3 – 5 х4 - 7
Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
Середня продуктивність використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів наведений у таблиці 3.
Таблиця 3
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів
Кількість вантажних автомобілів
Елементи
Кількість АТП
Питома вага групи в загальній чисельності АТП, %
В середньому кількість вантажних автомобілів на одне АТП
Середня продукти- вність
Середній процент використан-ня вантажних автомобілів
[21 - 35,75)
21, 25, 34, 35
4
16,0
28,8
166,3
66
[35,75 - 50,5)
48, 45, 47, 39, 49, 41, 38, 40, 39
9
36,0
42,9
151,7
67,9
[50,5 -65,25)
59, 52, 65, 53, 65
5
20,0
58,8
166,2
68
[65,25 - 80]
68, 76, 80, 72, 76, 71, 75
7
28,0
74
151,1
65,9
РАЗОМ
25
100,0
204,5
158,8
67
Висновки: Провівши групування АТП за вантажними автомобілями, можна зробити наступні висновки, що найбільшу питому вагу в загальній чисельності АТП має друга група [35,75 – 50,5) – 36,0% ( в цій групі 9 АТП); питома вага третьої групи [50,5 – 65,25) – 20,0% (5 АТП); питома вага четвертої групи [65,25 - 80] – 28,0% (7 АТП); а найменшу питому має перша група [21 – 35,75) – 16,0% (4 АТП). В середньому на кожне АТП в першій групі припадає 28,8 вантажних автомобілыв, в другій – 42,9; в третій – 58,8; в четвертій – 74. В загальному в середньому на одне підприємство припадає 204,5 автомобілів, найбільша середня кількість вантажних автомобілів у четвертій групі – 74, а найменша в 1 групі – 28,8 автомобілів. Середня продуктивність в першій групі становить 166,3, в другій – 151,7; в третій – 166,2; в четвертій – 151,1. Отже, найбільша продуктивність в першій – 166,2, а найменша в четвертій групі – 151,1; в загальному середня продуктивність всіх АТП – 635,3. Середній процент використання вантажних автомобілів у першій групі – 66%, у другій групі – 67,9%, у третій групі – 68%(найвищий показник), у четвертій групі – 65,9% (найнижчий показник). Середній процент використання автомобілів взагальному становить 67%.
Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробити висновки.
Елементи: 63, 72, 68, 66, 60, 62, 61, 78, 71, 70, 64, 64, 68, 62, 61, 78, 71, 70, 64, 70, 62, 61, 61, 78, 71.
Найменше значення ознаки: xmin = 60
Найбільше значення ознаки: xmax = 78
Кількість груп: n = 4
Крок зміни (за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів):
Таблиця 4
Групування АТП за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів
Групи за коефіцієнтом використання вантажівок
Елементи
РАЗОМ
[60 - 64,5)
63, 60, 62, 61, 64, 64, 62, 61, 64, 62, 61, 61
12
21.11.2012 02:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора