Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оподаткування товарообмінних операцій
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Податкова система
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
з дисципліни «Податкова система»
на тему:
«Оподаткування товарообмінних операцій»
Зміст
Вступ 3
1. Сутність та особливості здійснення бартерних операцій в Україні 4
2. Документальне оформлення бартерних операцій 7
3. Податковий облік товарообмінних операцій 10
Висновок 14
Список використаної літератури: 15
Вступ
Актуальність теми дослідження. Слово "barter" ("бартер") у перекладі з англійської означає "товарообмін, мінова торгівля", "міняти, обмінювати, проводити мінову торгівлю". Таким чином, воно поєднує у собі два поняття, кожне з яких має самостійне значення – обмін та торгівля. Інакше кажучи, бартер – це не просто обмін, це обмін товарами у процесі торгівлі. При цьому поняття "товар" слід розглядати у дуже широкому значенні: усе, що не є грошами (грошовими коштами), може при певних обставинах розглядатися як товар.
Історично, натуральний обмін був попереднім за торгівлею за гроші, яка замінила бартер, але остаточно не витіснила його з господарського життя людства. У теперішній час, навіть у економічно розвинутих державах підприємства здійснюють операції з обміну товарами (які не обов'язково є бартерними). Підтвердженням цього є наявність у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку спеціальних норм, які регламентують обмінні операції. У той же час, значне розповсюдження бартерних операцій – обов'язковий атрибут економіки перехідного періоду.
В умовах становлення державності України та формування ринкових засад в економіці ринковий порядок функціонування суб'єктів господарювання ще не стійкий і система державного регулювання економіки ще не досить ефективна. Кредитна експансія банків та податковий тягар для підприємницької діяльності сприяли широкому розповсюдженню такого неринкового, з точки зору сучасної економіки, обміну, як бартер. А спроби боротьби з цим у 1999 хоча частково й знизили обсяги бартеризації, але взаємна заборгованість підприємств продовжувала зростати. Тобто в економіці чітко простежується взаємозв'язок між бартеризацією і заборгованістю, що характеризують дві сторони одного явища.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження даної роботи.
Предметом дослідження є порядок і правила оподаткування бартерних операцій в Україні.
1. Сутність та особливості здійснення бартерних операцій в Україні
Бартерні договори регулюють ст. 715 – 716 ЦКУ і ст. 293 ГКУ, в яких бартер позначений як міна. За таким договором кожна сторона зобов'язується передати іншій у власність один товар в обмін на інший. При цьому:
1) кожна з них є як продавцем, такі покупцем;
2) у договорі можна встановити доплату за товар більшої вартості;
3) можливий обмін майна на роботи (послуги);
4) до договору міни застосовують загальні положення про купівлю-продаж, поставку, договір контрактації або інших договорів, елементи яких містяться в договорі міни .
При виконанні бартерних договорів слід знати: право власності на обмінювані товари переходить одночасно після виконання зобов'язань з передачі майна обома сторонами (якщо інше не встановлено договором або законом). Значить, право власності на отриманий товар в обох сторін угоди виникає тільки після здійснення заключної (балансуючої) операції (звичайно, якщо інше не передбачено договором міни).
Поширення бартерних операцій на Україні викликане економічною кризою, яка супроводжується кризою неплатежів, що змушує підприємців обмежувати розрахунки грошима і здійснювати зустрічний обмін товарами. Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження в Законі України "Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. (далі – Закон). Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, що викликає скорочення валютних надходжень в Україну.
Цей Закон встановлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм і визначає повноваження і функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) операцій.
Поняття "бартер (товарний обмін)" і "бартерна (товарообмінна) операція" визначені як у вищезгаданому Законі, так і в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств".
В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України й іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у наявній або безготівковій формі. Таким чином, бартерна операція допускає обмін певної кількості одного чи декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.
Визначення Закону передбачає можливість оформляти бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі. Крім того, визначення поняття "товарообмінна (бартерна) операція" відрізняється тим, що в ньому безпосередньо передбачений обмін не тільки товарами, а й роботами (послугами). Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності й інші немайнові права, призначені для продажу (платної передачі).
Оцінка товарів по бартерних договорах здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну а також для митного обліку, визначення страхових сум оцінки претензії, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами послугами) за цінами, обумовленим суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних підставах з урахуванням попиту і пропозиції, а також інших факторів, що діють на відповідних ринках на момент підписання бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.
Відповідно до ст. 1.2 Закону в бартерному договорі вказується загальна вартість імпортованих товарів і загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортованих за цим договором, цільним вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
До основних положень Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності" слід віднести такі:
загальна вартість імпортованих товарів і загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортованих за договором бартеру, може бути виражена в будь-якій іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземної валюти;
терміни ввезення на митну територію імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів у випадку експорту по бартерному договору високоліквідних товарів, що обчислюється з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації;
при зміні умов договору бартеру, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник надає копії договору і додаткових угод до органу державної податкової служби України;
терміни, установлені Законом (90 днів, а для високоліквідних товарів – 60 днів), припиняються і пеня за їх порушення не стягується, якщо:
заборгованість за бартерним договором виникає через обставини нездоланної сили або форс-мажор;
при прийнятті судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок недотримання термінів і інших умов, визначених бартерним договором;
суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг за бартерним договором, протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, зобов'язані повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) чи органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день ненадання або несвоєчасного надання зазначеної інформації нараховується пеня в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення .
2. Документальне оформлення бартерних операцій
При бартерних розрахунках товарообмінні операції здійснюються за справедливою вартістю, яка за П(С)БО 9 "Запаси" є вартістю, визначеною поінформованими і зацікавленими сторонами, тобто, партнерами, за угодою. Отже, справедлива вартість – це, по суті, договірна вартість. Таким чином при бартерному обміні первісна і договірна вартість товарів ідентичні, а тому до неї не входять витрати на заготівлю, транспортування, посередницькі послуги тощо, які треба у даному випадку відносити до витрат обігу, у той час, як при купівлі товарів за гроші такі витрати включаються у собівартість товарів.
Здавалось би, що це не має особливого значення, однак такий висновок правомірний з позицій фінансового обліку. У податковому обліку ігнорування цієї особливості щодо визначення собівартості може привести до відчутних втрат внаслідок неправильного визначення приросту (убутку) товарів, відтак коригування оподатковуваного прибутку з усіма негативними наслідками.
У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпорту ю ться, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим дого вором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищу ва ти 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевищення установлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічних відносин України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством економіки України у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на термін, визначений у такому дозволі.
Суб'єкти зовнішньоекономічних відносин України, які здійснили експорт або імпорт товарів робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг (поставку товарів), повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України – сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України терміни на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.
У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов'язання по постачанню товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
3. Податковий облік товарообмінних операцій
До 01.01.2003 р. для бартерних операцій Законом про ПДВ і Законом про податок на прибуток був визначений порядок відображення в податковому обліку, що відрізняється від інших господарських операцій: валові доходи й податкові зобов'язання по ПДВ виникали в момент здійснення першої події (відвантаження або оприбуткування). При здійсненні першої операції кожна сторона бартерного договору була "продавцем" – одержувачем прибутку. У момент здійснення заключної (балансуючої) операції обидва учасники виступали в ролі "покупців", тому саме в цей момент у обох сторін виникали валові витрати й право на податковий кредит.
Починаючи з 01.01.2003 р., із Закону про ПДВ та із Закону про податок на прибуток були виключені спеціальні норми, котрі раніше визначали правила виникнення валових доходів і валових витрат, а також податкових зобов'язань і податкового кредиту по ПДВ під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій. Таким чином, стосовно моменту виникнення валових доходів і валових витрат для бартерних операцій діють загальні правила, встановлені пп. 11.3.1 і пп. 11.2.1 Закону про податок на прибуток відповідно. А саме: валові доходи відображаються за датою відвантаження товару, а для робіт (послуг) – за датою підписання акту, що підтверджує факт надання їхніх результатів. Валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт, послуг – за датою підписання акту, що підтверджує факт отримання їхніх результатів.
Що стосується податкових наслідків для ПДВ, то вони повністю збігаються з податковими наслідками по податку на прибуток.
Проте варто пам'ятати: під час здійснення бартерних операцій база обкладання ПДВ, валові доходи й валові витрати визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче від звичайної ціни. Звичайна ціна формується в такий спосіб:
1) для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом публічного оголошення умов їхнього продажу, звичайною визнається ціна, що міститься в такому публічному оголошенні;
2) якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції чи пропозиції на організованому ринку цінних паперів або продаж (відчуження) товарів здійснюється в примусовому порядку відповідно до законодавства, звичайною є ціна, отримана під час такого продажу;
3) у разі, якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню відповідно до законодавства, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів державного регулювання;
4) справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари – (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умов, що продавець хоче передати такі товари (роботи, послуги), а покупець хоче одержати їх за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично й фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги); а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їхньої відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг). При цьому з метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" і чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку й національних стандартів з питань оцінки майна й майнових прав, прирівнюються до терміна "звичайна ціна".
Ринок товарів (робіт, послуг) – це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально й без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно кожної зі сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) – це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. При визначенні ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їхні фізичні характеристики, які не впливають на їхні якісні характеристики й не мають істотного значення для визначення ознак товару; якість і репутація на ринку; країна походження та виробник. Незначні відмінності в їхньому зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) – це товари (роботи, послуги), котрі не є ідентичними, мають подібні характеристики й складаються зі схожих компонентів, що дає їм змогу виконувати однакові функції й (або) бути взаємозамінними. При визначенні однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їхня якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження й виробник.
Для визначення справедливої ринкової ціни необхідно використати інформацію про укладені до моменту продажу товарів (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах, які визнаються такими, якщо відмінність у кількості (обсязі) товарів, термінах виконання зобов'язань, умовах платежів тощо істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована;
5) у разі, якщо на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (за їх відсутності – з однорідними) товарами (роботами, послугами) чи неможливо визначити їхню ціну через відсутність, або недоступність відповідної інформації, звичайною вважається ціна договору.
Зазначений вище механізм визначення звичайної ціни, який у більшості випадків приведе платника податків до справедливої ціни, не можна визнати об'єктивним. Річ у тім, що поняття "справедлива вартість" найчастіше має інформаційний характер (той самий об'єкт може бути оцінений неоднаково різними експертами). Не випадково вже з'явилося чимало судових позовів із приводу незгоди юридичних осіб, яких перевіряють, з висновками податкових інспекторів, що випливають із визначення звичайних цін по бартерних операціях. Аби уникнути судових розглядів, багато підприємств "приховують" бартер за допомогою вексельного обігу. Проте це не можна зробити під час здійснення операцій з давальницькою сировиною: хоча передача давальницької сировини на переробку не стосується системи оподатковування, частина давальницької сировини або виготовленої з неї готової продукції, передана в рахунок оплати послуг з переробки, розглядається як бартерна операція.
Висновок
Таким чином, дослідивши порядок і правила оподаткування бартерних операцій в Україні, можна зробити наступні висновки:
В Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Товарообмінна (бартерна) операція в галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України й іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у наявній або безготівковій формі. Таким чином, бартерна операція допускає обмін певної кількості одного чи декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.
При бартерних розрахунках товарообмінні операції здійснюються за справедливою вартістю, яка за П(С)БО 9 "Запаси" є вартістю, визначеною поінформованими і зацікавленими сторонами, тобто, партнерами, за угодою. Отже, справедлива вартість – це, по суті, договірна вартість. Таким чином при бартерному обміні первісна і договірна вартість товарів ідентичні, а тому до неї не входять витрати на заготівлю, транспортування, посередницькі послуги тощо, які треба у даному випадку відносити до витрат обігу, у той час, як при купівлі товарів за гроші такі витрати включаються у собівартість товарів.
Список використаної літератури:
Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: ЦНЛ, 2004. – 384 с.
Гребельник О.П. Основи зустрічної торгівлі: Підручник. – К., 2004. – С. 210-213.
Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Навч. Посіб. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – 300 с.
Дупай М.М., Денчук П.Н., Питель С.В., Комин П.Я. Облік та аналіз діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин: Навч посіб. – Тернопіль: Астон, 2003. – 200 с.
Крум П.В. Капітал та основні засоби підприємництва. – К., 2005. – С. 106-110.
Кумченко Т. Бартер основними фондами: як визначити звичайну ціну // Все про бухгалтерський облік 2002. – №116. – С. 41-43.
25.11.2012 11:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора