Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни
«Фінансовий облік ІІ»
на тему:
«Організація та методика обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат підприємств, організацій та установ на прикладі Зарічненської районної ради»
Підготував:
студент ФЕіП
групи ОіА-34
Ціпух А.С.
Перевірила:
доц. Позняковська Н.М.
Рівне-2008р.
Зміст
Вступ 3
1.Організаційно-правова характеристика установи та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності 5
2.Організація та вимоги до первинного облік 9
3.Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій установи 12
3.1.Облік активів 13
3.1.1.Облік необоротних активів 13
3.1.2.Облік оборотних активів 21
3.2. Облік зобов’язань 28
3.2.1 Облік розрахунків з оплати праці 28
3.2.2 Облік розрахунків зі страхування 33
3.2.3. Облік розрахунків з бюджетом 36
3.2.4. Облік інших поточних зобов’язань 39
3.3. Облік власного капіталу 40
3.4. Облік доходів 43
3.5. Облік видатків 45
4. Склад та порядок формування фінансових звітів установи 49
5.Індивідуальне завдання 56
Висновки 58
Список використаної літератури 61
Додатки………………………………………………………………………. 62Вступ
Районна рада є регуляторним органом, який відповідно до Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" наділений повноваженнями щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності на території району.
Якщо районна рада готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого нею плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, то відповідні зміни до плану повинні бути внесені не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до районної ради, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Районна рада публікує у друкованих засобах масової інформації або оприлюднює в інший спосіб, у тому числі через радіо, інформацію про здійснення нею регуляторної діяльності.
Районна рада заслуховує щорічний звіт голови районної ради про здійснення державної регуляторної політики її виконавчим апаратом.
2).Відповідальна постійна комісія районної ради готує і попередньо розглядає питання щодо звіту голови районної ради про здійснення державної регуляторної політики у частині, що віднесена законом до компетенції постійних комісій рад.
3).Щорічні звіти голови районної ради оприлюднюються шляхом їх опублікування в друкованих засобах масової інформації районної ради та/або в інших місцевих друкованих засобах масової інформації.
Виконавчий апарат районної ради забезпечує здійснення радою повноважень, наданих їй Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами, цим Регламентом.
Виконавчий апарат районної ради:
- здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів,
- сприяє здійсненню районною радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування,
- сприяє акредитованим працівникам засобів масової інформації у здійсненні ними професійної діяльності, заздалегідь повідомляє їх про час проведення засідань, прес-конференцій,
- надає інформаційні матеріали, необхідні для ознайомлення громадськості з роботою районної ради,
- забезпечує виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих районною радою;
- готує звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого районною радою;
- подає його до головної постійної комісії районної ради не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення цього звіту.
Бухгалтерський облік у Зарічненській районній раді здійснюється за меморіально-ордерною формою обліку і складається з реєстрів аналітичного і синтетичного обліку. Перевірені та взяті на облік документи систематизуються за датами здійснення операцій та заносяться до меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей. Окремі меморіальні ордери складаються безпосередньо після здійснення операцій або не пізніше наступного після одержання первинного документа дня як за окремими документами, так і на підставі групи однорідних документів.
Нині є досить актуальною тема, пов’язана з веденням обліку в бюджетних установах, адже ми можемо дослідити і вивчити основні фінансово-господарські операції даної установи і в загальному зробити висновок про її діяльність в цілому.
Тому враховуючи важливість і актуальність даної теми, головним завданням для написання курсової роботи є поглиблення та закріплення теоретичних знань, які набуті в процесі вивчення дисциплін: «Фінансовий облік І» та «Фінансовий облік ІІ», оволодіти практичними навичками і досвідом з обліку, що стосується роботи з первинними та іншими документами, виходячи з яких зробити певні висновки по роботі даної установи.
Дана курсова робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків та списку використаної літератури.
У першому розділі вивчається організаційно-правова характеристика установи та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У другому розділі визначається організація та вимоги до первинного обліку, описується порядок відображення господарських операцій з об’єктом обліку в первинних документах.
У третьому розділі вивчається економічна характеристика об’єкту обліку та наводиться визначення об’єкту обліку.
У четвертому розділі досліджується порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку.
У п’ятому розділі курсової роботи виконується індивідуальне завдання. Суть якого полягає в складанні на підставі головної книги установи Журналу господарських операцій.
Дослідження та вивчення переліку запропонованих розділів допоможе детальніше ознайомитися з введенням бухгалтерського обліку в даній установі, а також закріпити практичні знання для проведення детальніших розрахунків в даній курсовій роботі.
1.Організаційно-правова характеристика установи та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Порядок діяльності районної ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Регламентом, іншими законодавчими і нормативними документами. Районна рада в Зарічненському районі розташоване за адресою смт. Зарічне, вул. Центральна, 11.
Виконавчий апарат районної ради здійснює організаційне , правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів. Сприяє здійсненню районною радою взаємодії і зв’язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Сприяє акредитованим працівникам засобів масової інформації у здійсненні ними професійної діяльності, заздалегідь повідомляє їх про час проведення засідань, прес-конференцій. Надає інформаційні матеріали, необхідні для ознайомлення громадськості з роботою районної ради. Забезпечує виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих районною радою. Готує звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого районною радою. Подає його до головної постійної комісії районної ради не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення цього звіту. Виконавчий апарат районної ради утворюється районною радою. Його структура і чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови.
Районна рада є регуляторним органом, який відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» наділений повноваженням щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності на території району. Районна рада керується законодавством України про державну регуляторну політику, іншими Законами України та актами, що регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики. Районна рада має самостійний баланс, відокремлений кошторис ,структуру і штатний розпис та утримується за рахунок коштів районного бюджету.
Фінансове забезпечення діяльності районної ради та її органів здійснює головний бухгалтер у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер виконує наступні функції:
1.Веде облік розрахунків по нарахуванню заробітної плати, утриманню податків, обов'язкових платежів, своєчасному їх перерахуванню в бюджет.
2.Забезпечує своєчасну оплату розрахунків по господарській діяльності, канцелярських витрат і витрат по службових відрядженнях.
3.Забезпечує облік, цільове використання бюджетних та позабюджетних коштів.
4.Забезпечує в установлені строки складання і подання бухгалтерської звітності згідно з затвердженими типовими формами по всіх відкритих рахунках.
5.Забезпечує облік матеріальних цінностей, основних засобів, малоцінних швидкозношувальних предметів, матеріалів, які числяться за матеріально-відповідальними особами, контроль за їх збереженням. Проводить в установлені строки інвентаризацію грошових коштів, матеріальних цінностей.
6.Проводить інструктаж матеріально-відповідальних осіб з питань обліку і збереження цінностей, що знаходяться на їх зберіганні.
7.Здійснює контроль за станом розрахункової, платіжної і фінансової дисципліни, за ліквідацією дебіторсько-кредиторської заборгованості.
8.Веде облік грошових коштів відповідно до Положення про ведення касових операцій.
9.Здійснює виконання кошторису витрат районної ради та забезпечує контроль за його цільовим використанням.
10.Забезпечує зберігання бухгалтерських документів, регістрів обліку, кошторисів видатків, розрахунків до них, інших документів, а також здачу їх до архіву у встановленому порядку.
11.Здійснює інші повноваження передбачені законодавством, регламентом районної ради, розпорядженнями і дорученнями голови, його заступника та керуючого справами.
В своїй роботі головний бухгалтер тісно взаємодіє з районним фінансовим управлінням та управлінням Державного казначейства.
Будь-які господарські операції відображаються на місці їх здійснення у відповідних бухгалтерських документах, таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку.
На підставі даних первинних бухгалтерських документів інформацію про здійснені установою господарські операції згруповують в облікові регістри—у носії спеціального формату у вигляді відомостей, журналів, книг тощо, для хронологічного, систематичного нагромадження та узагальнення інформації.
Бухгалтерський облік в Зарічненській районній раді, як і в будь-якій бюджетній установі, ведеться методом подвійного запису за певною формою, тобто кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах за дебетом одного та за кредитом іншого рахунку на однакову суму. Відповідно до чинного законодавства та специфіки установи в районній раді ведеться меморіально-ордерна («Журнал-головна») форма обліку.
На підставі даних бухгалтерського обліку бюджетні установи зобов’язані складати бухгалтерську звітність. Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних синтетичного та аналітичного обліку і відображає майнове та фінансове становище бюджетної установи. Результати господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період (місяць, квартал, рік). Бухгалтерська та статистична звітність районної ради заповнюється та подається відповідно до встановлених порядків та термінів розроблених і затверджених відповідними міністерствами і відомствами України, а форми фінансової звітності з виконання кошторису доходів і видатків—Державним казначейством України.
Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на:
річну;
квартальну;
місячну.
Склад місячної фінансової звітності:
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (№7д.1)- дана форма звіту в Зарічненській районній раді не подається;
Склад квартальної фінансової звітності:
Баланс (№1);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2-валюта);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (№4-1д);
Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (№4-2д);
Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (№4-3д);
Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)(№4-3д.1);
Звіт про надходження використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (№4-4д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами (№7д.1)- дана форма звіту в Зарічненській районній раді не подається;
Пояснювальна записка (включає текст та додатки).
В Зарічненській районній раді не подаються звіти форм №2-валюта, №4-2д, №4-3д, №4-3д.1, №4-4д.
Склад річної фінансової звітності, що подає районна рада головному розпоряднику:
Баланс (№1);
Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (№2);
Звіт про рух необоротних активів (№5);
Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (№6);
Звіт про заборгованість бюджетних установ (№7д);
Звіт про результати фінансової діяльності (№9);
Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах (№15);
Пояснювальна записка (включає текст та додатки).
Правильність складання фінансових звітів визначається за допомогою перевірки та порівняння окремих показників відповідних форм, відповідно до встановлених рекомендацій.
Крім фінансової звітності районна рада складає та подає податкову, соціальну та статистичну звітність. Податкова звітність складається на підставі даних податкового обліку та дає інформацію про стан розрахунків з бюджетом. Районна рада є платником податків : доходу з найманих працівників, збору за забруднення навколишнього середовища, податку з власників транспортних засобів.
Районна рада складає та подає звітність до пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Ця звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку та надає інформацію про стан розрахунків з даними фондами.
2.Організація та вимоги до первинного облік
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто, без наявності первинного документу бухгалтер не має права відображати господарську операцію в бухгалтерському обліку.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. До п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції."
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити:
- ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру,
- номер документа,
- підстава для здійснення операцій,
- дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.
Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативними актами.
Записи у первинних документах, облікових регістрах повинні здійснюватися тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігли внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень. Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складати українською мовою. Вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню.
Керівник бюджетної установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Керівником районної ради затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Такий перелік доцільно оформлювати наказом по підприємству.
Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідно до законодавства, діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, що надходять до державного бюджету, і додаткових доходів отримання яких дозволено чинним законодавством України. Бюджетне фінансування—безповоротне, безвідкладне виділення коштів з державного бюджету.
У бюджетній установі всі документи, пов’язані з фінансово-господарською діяльністю (чеки, платіжні доручення, розрахунково-платіжні та платіжні відомості, документи на видання ТМЦ тощо) підписує (візує) керівник бюджетної установи і головний бухгалтер, документи без підпису одного з них є недійсними і не приймаються до виконання.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників, в районній раді цим працівником є головний бухгалтер.
Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру установи для прийняття рішення.
Первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковий регістр, а при обробці на обчислювальній установці - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати:
- назву,
- період реєстрації господарських операцій,
- прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Таблиця 2.1
Перелік форм первинної облікової документації
(Зарічненкої районної ради)
Зміст господарської операції (призначення документа)
Назва документа
Код
Організаційно-розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа
1
2
3
4
1. Отримано запаси та МШП від постачальника
Накладна
-
Договір
2. Облік використання робочого часу
Табель обліку використання робочого часу
-
Накази, лікарняні листи, листки непрацездатності
3. Прийом на роботу
Наказ про прийняття на роботу
-
Заява про прийняття на роботу
4. Розрахунки з підзвітними особами
Авансовий звіт
-
Наказ про направлення у відрядження
5. Видача заробітної плати за березень
Платіжне доручення
-
Розрахунково-платіжна відомість
6. Списання запасів
Акт на списання
-
Службова записка МВО із резолюцією керівника
3.Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій установи
Бухгалтерський облік у бюджетних установах ведеться за певною формою, що охоплює систему регістрів обліку, порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації.
Формою бухгалтерського обліку в Зарічненській районній раді є форма «Журнал-Головна» — різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми. Форму «Журнал-Головна» розроблено Державним казначейством України на основі меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку, яка застосовувалась у бюджетних установах раніше, з урахуванням вимог сьогодення. Ця форма застосовується в централізованих бухгалтеріях, які обслуговують установи освіти, охорони здоров’я, культури, у вузах, профтехучилищах, органах законодавчої та виконавчої влади, дослідних інститутах тощо.
Форма «Журнал-Головна» ґрунтується на широкому застосуванні системи місячних накопичувальних відомостей — меморіальних ордерів.
В облікових регістрах синтетичного й аналітичного обліку забезпечується роздільний облік грошових коштів, доходів і видатків загального і спеціального фондів, що є принциповим для бюджетних установ. Сувора регламентація облікових записів здійснюється на рівні не тільки синтетичного обліку (синтетичних рахунків і субрахунків), а й аналітичного, що надає формі «Журнал-Головна» переваг журнально-ордерної форми.
Характерною особливістю даної форми є також пристосованість окремих регістрів синтетичного й аналітичного обліку до вимог звітності.
В загальному взаємозв’язок регістрів аналітичного та синтетичного обліку представлений в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Регістри аналітичного та синтетичного обліку
Зміст господарської операції
Назва регістру синтетичного обліку
Назва регістрів аналітичного обліку
1
2
3
Облік руху грошових коштів загального фонду
Меморіальний ордер №2
Виписка банку
Облік розрахунків з іншими дебіторами
Меморіальний ордер №4
Меморіальний ордер №6 по кожному дебітору
Облік розрахунків з
оплати праці
Меморіальний ордер №5
Розрахунково – платіжна відомість
Облік розрахунків з іншими кредиторами
Меморіальний ордер №6
Меморіальний ордер №6 по кожному кредитору
Облік розрахунків з підзвітними особами
Меморіальний ордер №8
Меморіальний ордер №8 по кожній особі
Облік витрачання матеріалів
Меморіальний ордер №13
Інвентарна книга
Вимоги до визнання, підходи до класифікації та оцінка відповідних статей в обліку та фінансовій звітності представлена в таблиці 3.2.
Вимоги до оцінки в обліку та звітності
Таблиця 3.2.
Вид об’єкта обліку
Оцінка
В обліку
В звітності
1. Основні засоби
Первісна вартість
Залишкова вартість
2. Інші необоротні матеріальні активи
Первісна вартість
Залишкова вартість
3. Матеріали і продукти харчування
Первісна вартість
Первісна вартість
4. МШП
Первісна вартість
Залишкова вартість
5. Дебіторська заборгованість
Первісна вартість
Первісна вартість
6. Інші кошти
Первісна вартість
Первісна вартість
7.Рахунки в банках
Первісна вартість
Первісна вартість
8.Рахунки в казначействі загального фонду
Первісна вартість
Первісна вартість
9. Рахунки в казначействі спеціального фонду
Первісна вартість
Первісна вартість
10.Видатки загального фонду
Первісна вартість
Первісна вартість
11.Видатки спеціального фонду
Первісна вартість
Первісна вартість
12.Фонд у необоротних активах
Первісна вартість
Залишкова вартість
13.Фонд у МШП
Первісна вартість
Залишкова вартість
14.Результат виконання кошторису за загальним фондом
Первісна вартість
Первісна вартість
15.Результат виконання кошторису за спеціальним фондом
Первісна вартість
Первісна вартість
16. Кредиторська заборгованість
Первісна вартість
Первісна вартість
17.Доходи загального фонду
Первісна вартість
Первісна вартість
18.Доходи спеціального фонду
Первісна вартість
Первісна вартість
3.1. Облік активів
3.1.1. Облік необоротних активів
Бюджетні установи, як і інші суб’єкти господарювання, здійснюють певну діяльність. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об’єкт бухгалтерського обліку зазначених суб’єктів господарювання — так звані необоротні активи.
Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.
У необоротні активи бюджетних установ входять:
основні засоби;
інші необоротні матеріальні активи;
нематеріальні активи;
Організація обліку надходження необоротних активів передбачає:
- підготовку роботи із закупівлі необоротних активів;
- установлення порядку приймання об’єктів як необоротних активів та їх ідентифікацію;
- розробку облікових номенклатур;
- вибір первинних документів та організацію їх руху.
Облік операцій руху необоротних активів відображають у різних меморіальних ордерах. Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року №68 затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». Згідно з цією Інструкцією облік необоротних активів ведеться у таких меморіальних ордерах:
- Меморіальний ордер №4 «Накопичувальна відомість за рахунками з іншими дебіторами» форма №408(бюджет)- у разі надходження необоротних активів за передоплату;
- Меморіальний ордер №6 «Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами» форма №409 (бюджет)- у разі надходження необоротних активів за післяоплату;
- Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» форма №438 (бюджет)- використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій необоротних активів.
До основних засобів належать матеріальні активи, що їх утримує установа з метою використання в процесі надання нематеріальних послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року і вартість яких становить більше 1000 грн. за одиницю (комплект).
У бюджетних установах не створюються матеріальні блага, а тому основні засоби тут не є засобами виробництва і виступають як основні невиробничі фонди.
Важливою передумовою правильної організації обліку основних засобів є їх науково обґрунтована класифікація. Як і на госпрозрахункових підприємствах та в організаціях, у бюджетних установах основні засоби групуються за тими ж ознаками: за галузями народного господарства і видами діяльності, за цільовим призначенням і виконуваними функціями, за належністю і використанням. Залежно від цільового призначення і виконуваних функцій класифікація основних засобів передбачена формою № 5 річного звіту «Звіт про рух основних засобів».
В момент введення об’єкта в експлуатацію фіксується його первісна вартість — фактична вартість основних засобів, яка сформувалася в результаті їх будівництва чи придбання. Закінчені будови і споруди включаються до складу основних засобів у повній сумі всіх здійснених на них витрат, а заново придбані основні засоби — у сумі їх придбання за договірними цінами без транспортно-заготівельних витрат і ПДВ.
Оскільки побудова і придбання основних засобів здійснюється в різний час за неоднакового рівня цін, тарифів, норм, розцінок, однорідні об’єкти основних засобів мають різну первісну вартість. Індексація основних засобів приводить до виникнення відновлювальної вартості, тобто вартості об’єктів виходячи з існуючих на даний момент економічних умов їх відтворення.
У подальшому відновлювальна вартість розглядається як первісна. Балансова вартість являє собою різницю між первісною вартістю і зносом основних засобів. Усі три види оцінки тісно пов’язані між собою, виникають у певний момент і мають своє призначення.
Первісна і відновлювальна вартості основних засобів — величини відносно постійні і застосовуються для відображення наявності та руху основних засобів. За балансовою вартістю формується фонд у необоротних активах. Безпосередньо в обліку балансова вартість окремих об’єктів не фіксується, вона є величиною розрахунковою і визначається в разі списання з балансу основних засобів.
Загальні вимоги щодо списання основних засобів з балансу бюджетних установ. Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок:
продажу (відчуження) надлишкового, непотрібного, не використовуваного обладнання транспортних засобів та інших об’єктів;
ліквідації;
безоплатного передавання іншим бюджетним установам за розпорядження вищих керівних органів;
переведення до складу оборотних активів (малоцінних та швидкозношуваних предметів, інших запасів);
Своєю чергою списання основних засобів може відбуватися внаслідок:
- повного фізичного зношення і непридатності для подальшого використання;
- моральної застарілості;
- несправності, знищення, псування, з вини осіб, відповідальних за збереження та використання засобів;
- знищення або псування засобів внаслідок пожежі, стихійного лиха;
- недостачі, виявленої під час інвентаризації.
Таблиця 3.3
Синтетичні рахунки
Субрахунки 1-го рівня
Код
Назва
Код
Назва
Необоротні активи
10
Основні засоби
101
Земельні ділянки
102
Капітальні витрати на поліпшення земель
103
Будинки та споруди
104
Машини та обладнання
105
Транспортні засоби
106
Інструменти, прилади та інвентар
107
Робочі та продуктивні тварини
108
Багаторічні насадження
109
Інші основні засоби
11
Інші необоротні матеріальні активи
111
Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок
112
Бібліотечні фонди
113
Малоцінні необоротні матеріальні активи
114
Білизна, постільні речі, одяг та взуття
115
Тимчасові нетитульні споруди
116
Природні ресурси
117
Інвентарна тара
118
Матеріали довготривалого використання для наукових цілей
119
Необоротні матеріальні активи спеціального призначення
12
Нематеріальні активи
121
Авторські та суміжні з ними права
122
Інші нематеріальні активи
13
Знос необоротнихактивів
131
Знос основних засобів
132
Знос інших необоротних матеріальних активів
133
Знос нематеріальних активів
14
Незавершене капітальне будівництво
141
Капітальні видатки за наведеними в експлуатацію основними засобами
142
Капітальні видатки за наведеними в експлуатацію іншими необоротними матеріальними активами
143
Капітальні видатки за наведеними в експлуатацію матеріальними активами
Схема наявності, руху та використання основних засобів визначає задачі бухгалтерського обліку, який повинен забезпечити:
— своєчасне і повне документальне оформлення і відображення в облікових регістрах їх надходження, переміщення і вибуття;
— контроль за збереженням та ефективним використанням кожного об’єкта;
— нарахування зносу відповідно до чинних норм і правил;
— повне відображення витрат на ремонт і модернізацію;
— достовірну оцінку в балансі та звітності;
отримання інформації та забезпечення нею споживачів для визначення розрахунково-аналітичних показників роботи установи.
Для своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів і, зокрема, основних засобів бюджетними установами ведеться аналітичний облік необоротних активів за місцем зберігання (експлуатації) за встановленими типовими формами.
Для забезпечення бухгалтерського обліку основних засобів передбачено також меморіальні ордери. Серед них Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів. Форма №438 (бюджет)», який використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально-відповідальних осіб матеріальних цінностей, що належать до необоротних активів, в тому числі до основних засобів. Записи здійснюються щодо кожного документа із зазначенням матеріально відповідальної особи.
До інших необоротних нематеріальних активів відносять необоротні активи, які згідно з новим Планом рахунків не ввійшли до рахунка № 10 «Основні засоби» або виділені зі складу матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП).
Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів призначений активний рахунок № 11 «Інші необоротні матеріальні активи», який має вісім субрахунків:
№ 111 «Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок»;
№ 112 «Бібліотечні фонди»;
№ 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;
№ 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;
№ 115 «Тимчасові нетитульні споруди»;
№ 116 «Природні ресурси»;
№ 117 «Інвентарна тара»;
№ 118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей».
Перелічені цінності різні за своїм функціональним призначенням і мають низку особливостей, які їх об’єднують і відрізняють від основних засобів, МШП, матеріалів:
- у бухгалтерії ведеться тільки сумовий облік (бібліотечні фонди);
- не нараховується знос (бібліотечні фонди, експонати тваринного світу, музейні та художні цінності, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, взуття, одяг, природні ресурси);
- не встановлюються норми запасів (матеріали довгострокового користування для наукових цілей).
Для нарахування зносу інших необоротних нематеріальних активів призначений пасивний регулювальний субрахунок одноіменної назви № 132. У галузях матеріального виробництва вартість тимчасових (нетитульних) споруд і пристроїв погашається щомісячно, виходячи з терміну їх експлуатації (залежно від тривалості будівництва). При цьому береться до уваги вартість зворотних матеріалів. Знос матеріалів довгострокового користування слід нараховувати також залежно від терміну їх корисного використання для виконання наукових тем.
Бухгалтерські проводки з обліку необоротних матеріальних активів аналогічні обліку основних засобів, тільки замість рахунка № 10 і субрахунка № 131 використовуються відповідно рахунок № 11 і субрахунок № 132. Синтетичний облік вибуття і переміщення інших оборотних матеріальних активів відображається в меморіальному ордері № 9-а. Аналітичний облік ведеться щодо кожного об’єкта цих активів.
Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших майнових прав, що визнаються об’єктом права власності конкретної установи. Для обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок № 12 «Нематеріальні активи», який має два субрахунки: № 121 «Авторські та суміжні з ними права» та № 122 «Інші нематеріальні активи».
Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. до нематеріальних активів включаються розробка, тобто застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для проектування та планування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду, однак при всіх послідуючих уцінки (дооцінки) нематеріальних активів мають бути уточнені раніше зроблені дооцінки (уцінки) цих активів. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс установи за первинною вартістю, яка складається з ціни (вартості) придбання без торгових націнок, ПДВ, та інших витрат, пов’язаних безпосередньо з їх придбанням і доведенням до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.
Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які описують сам об’єкт чи порядок його використання, а також документи, які підтверджують ті чи інші майнові права установи.
На нематеріальні активи нараховується знос. Його величина визначається за нормами, які розраховуються виходячи з первинної вартості і строків корисного використання цих активів, але не більше 20 років.
Для обліку зносу нематеріальних активів призначений пасивний регулювальний субрахунок № 133 «Знос нематеріальних активів».
Нематеріальні активи можуть списуватися в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання установою економічних вигод