Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Звіт
з виробничої практики з бухгалтерського обліку
на прикладі Зарічненської районної ради
Керівник практики від установи
Зміст
1.Особливості господарської діяльності установи та її коротка характеристика..3
2. Організація бухгалтерського обліку та структура бухгалтерської установи….4
3.Облік грошових коштів……………………………………………………………6
4. Облік розрахунків………………………………………………………………..10
5. Облік необоротних активів……………………………………………………..15
6. Облік запасів……………………………………………………………………..20
7. Облік доходів і видатків загального фонду…………………………………….25
8. Облік доходів і видатків спеціального фонду………………………………….28
9. Облік виробничої діяльності……………………………………………………29
10. Фінансова звітність установи………………………………………………….29
Список використаної літератури…………………………………………………..32
Додаток 1……………………………………………………………..……………...33
1.Особливості господарської діяльності установи та її коротка характеристика
Порядок діяльності районної ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Регламентом, іншими законодавчими і нормативними документами. Районна рада в Зарічненському районі розташоване за адресою смт. Зарічне, вул. Центральна, 11.
Виконавчий апарат районної ради здійснює організаційне , правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів. Сприяє здійсненню районною радою взаємодії і зв’язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Сприяє акредитованим працівникам засобів масової інформації у здійсненні ними професійної діяльності, заздалегідь повідомляє їх про час проведення засідань, прес-конференцій. Надає інформаційні матеріали, необхідні для ознайомлення громадськості з роботою районної ради. Забезпечує виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих районною радою. Готує звіт про відстеження результативності регуляторного акта, прийнятого районною радою. Подає його до головної постійної комісії районної ради не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення цього звіту. Виконавчий апарат районної ради утворюється районною радою. Його структура і чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням її голови.
Районна рада є регуляторним органом, який відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» наділений повноваженням щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності на території району. Районна рада керується законодавством України про державну регуляторну політику, іншими Законами України та актами, що регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики. Районна рада має самостійний баланс, відокремлений кошторис ,структуру і штатний розпис та утримується за рахунок коштів районного бюджету 2. Організація бухгалтерського обліку та структура бухгалтерської установи
Фінансове забезпечення діяльності районної ради та її органів здійснює головний бухгалтер у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Бюджетним кодексом України, актами Президента України, Положенням про управління, основними принципами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер виконує наступні функції:
1. Веде облік розрахунків по нара
В своїй роботі головний бухгалтер тісно взаємодіє з районним фінансовим управлінням та управлінням Державного казначейства.
Будь-які господарські операції відображаються на місці їх здійснення у відповідних бухгалтерських документах, таку реєстрацію господарських операцій називають первинним обліком, який є основою бухгалтерського обліку.
Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їхнього суцільного безперервного документування. Записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі первинних документів.
На підставі даних первинних бухгалтерських документів інформацію про здійснені установою господарські операції згруповують в облікові регістри—у носії спеціального формату у вигляді відомостей, журналів, книг тощо, для хронологічного, систематичного нагромадження та узагальнення інформації.
Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру її надходження але не пізніше від терміну що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської статистичної звітності, декларацій і розрахунків. У бухгалтерських регістрах систематизують дані про стан та операції з економічно однорідними об’єктами обліку в системі бухгалтерських рахунків за звітний період.
За обсягом змісту бухгалтерські регістри поділяються на синтетичні та аналітичні. Синтетичні—регістри, в яких облік ведеться за синтетичними рахунками. Аналітичні—регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. В аналітичних облікових регістрах дані подаються в натуральних, трудових і вартісних вимірах.
Бухгалтерський облік в Зарічненській районній раді, як і в будь-якій бюджетній установі, ведеться методом подвійного запису за певною формою, тобто кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах за дебетом одного та за кредитом іншого рахунку на однакову суму. Відповідно до чинного законодавства та специфіки установи в районній раді ведеться меморіально-ордерна («Журнал-головна») форма обліку.
3.Облік грошових коштів
Готівка, яка надходить до установи, визначається суворо за цільовим призначенням відповідно до кошторису. Використання виручки, що надходить готівкою без попереднього зарахування її на рахунки, забороняється.
Рух і наявність грошових коштів у готівці, які перебувають у касі в національній валюті, обліковуються на рахунку 30 «Каса»..
Установа може мати в своїй касі готівку в межах встановлених лімітів(за винятком готівки для виплат, пов’язаних з оплатою праці понад ліміт впродовж трьох днів).
Порядок встановлення ліміту регулюється Інструкцією про організацію роботи готівкового обігу установами банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №69 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2001року №216/5407, зі мінами та доповненнями.
По районній раді ліміт каси встановлено в сумі 4 гривні і затверджено розпорядженням голови районної ради №18 від 20 жовтня 2006 року.
Порядок оформлення та ведення касових операцій в установі здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року №72.
Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами та видатковими документами за встановленими формами.
До прибуткових документів належить прибутковий касовий ордер (ф.КО-1). До видаткових - видатковий касовий ордер (ф.КО-2), розрахунково-платіжна відомість (ф.П-49), платіжна відомість (ф.П-53). В Зарічненській районній раді документи за типовим формами П-49 та П-53 не використовується – виплата заробітної плати та соціальних виплат проводиться шляхом їх перерахування на вкладні/карткові рахунки через установи банків. Через касу проводиться лише відшкодування приватних розмов з подальшим внесенням на реєстраційний рахунок установи для відновлення касових видатків та відшкодування витрат на відрядження депутатам районної ради, які не є штатними працівниками установи. Прибуткові касові ордери та видаткові реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (ф. КО-3 або КО-3а). Облік касових операцій установи ведеться у книзі за визначеною формою. Установа веде одну касову книгу, продовжуючи її з року в рік.
Для обліку касових операцій передбачено рахунок 30 «Каса», який розподіляється на субрахунки 301 «Каса в національній валюті»; 302 «Каса в іноземній валюті». На субрахунку 301 «Каса в національній валюті» ведеться облік наявності та руху готівки в національній валюті в касі установи. Субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті» в даній установі не використовується.
Аналітичний облік ведеться у накопичувальній відомості за касовими операціями форми №380(меморіальний ордер №1). Даний меморіальний ордер застосовується при обробці звітів касирів з метою систематизації оборотів в касі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься до накопичувальної відомості за відповідними субрахунками одним рядком – записують всі обороти в касі з надходження та витрачання коштів. Меморіальний ордер підписується головним бухгалтером.
Рух і наявність коштів, що містяться у бланках трудових книжок і вкладишах до них, поштових марках та маркованих конвертах, довіреностях та інших грошових документах обліковуються на рахунку 33 «Інші кошти». В районній раді використовується з даної групи лише субрахунок 331 «Грошові документи в національній валюті», який обліковує грошові документи установи в національній валюті. Для прикладу операцію «Видання в підзвіт бланків трудових книжок та вкладишів до них» відображають бухгалтерською проводкою Д362 К331.
Доходи бюджетної установи – кошти, які вона отримує на виконання власного кошторису доходів і видатків. Доходи, залежно від джерел утворення, поділяються на доходи загального та доходи спеціального фондів.
Доходи загального фонду – це державні кошти, що фактично надійшли на рахунок установи із загального фонду районного бюджету.
Для обліку доходів за загальним фондом призначений пасивний рахунок 70 «Доходи загального фонду». Щодо рахунку 70 – кошти, які надходять на утримання апарату управління районної ради обліковуються на субрахунку 702 «Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи».
Синтетичний облік доходів загального фонду ведеться в книзі «Журнал-головна» форми №308. аналітичний облік здійснюється на картках аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом функціональної класифікації видатків. Картки ведуться окремо за загальним та спеціальним фондом.
Для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в управлінні Держказначействі, призначено рахунок 32 «Рахунки в казначействі» з розподілом на субрахунки: 321 «Реєстраційні рахунки», 322 «Особові рахунки», 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата а послуги», 324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих а іншими джерелами власних надходжень», 325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум», 326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду», 328 «інші рахунки в казначействі». Районна рада для обліку руху і наявності грошових коштів використовує 321 субрахунок «Реєстраційні рахунки», 322 «Особові рахунки», 323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата а послуги», 328 «Інші рахунки в казначействі». На субрахунку 321 обліковуються кошти, отримані з загального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи відповідно до кошторису. На субрахунку 322 обліковуються отримані кошти розпорядників нижчого рівня. На субрахунку 323 обліковуються кошти отримані від господарської діяльності установи (районна рада надає послуги теплопостачання райдержадміністрації та районній газеті «Полісся»). На субрахунку 328 обліковуються допомоги і компенсації громадянам які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи те, що рахунок 32 активний, зарахування коштів на реєстраційні рахунки відображається а дебетом субрахунків цього рахунку, а перерахування-за кредитом.
Для відображення в аналітичному обліку операцій надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду в районні раді, використовується меморіальний ордер №2 Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах ДК України, форма №381 (бюджет).
Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним та особовим рахунком установи, тобто при наявності декількох рахунків в органах районної ради, відкритих на ім’я бюджетної установ, кожен рахунок оформляється окремим меморіальним ордером, після цього формується зведений меморіальний ордер №2.
Записи операцій в накопичувальній відомості записуються на підставі щоденних виписок з реєстраційних рахунків, відкритих в Управлінні ДК.
4. Облік розрахунків
До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки з підзвітними особами, для операцій з якими призначено субрахунок 362 «Розрахунки з підзвітними особами».
Суми під звіт видають з каси установи на оплату видатків, які неможливо або недоцільно проводити шляхом безготівкових розрахунків, і тільки працівникам, що працюють у цій установі. Суми видають за розпорядженням керівника установи. Підзвітні суми мають цільове призначення і можуть витрачатися виключно на цілі, на які вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків. Видача сум під віт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми не дозволяється. Підзвітні особи звітують про витрачання одержаних сум авансовим звітом і повністю відповідають за збереження і використання підзвітних сум.
За дебетом субрахунку 362 і кредитом субрахунків рахунків 30,31,32 відображають суми, видані або перераховані підзвіт. За кредитом субрахунку 362 відображають використані суми авансів і повернуті залишки підзвітних сум. Дебетують субрахунки рахунків 20,23,30,31,80,81,82.
До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки відшкодування завданих збитків, тобто розрахунки за заподіяними установі збитками у вигляді недостач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, а також суми, що згідно з чинним законодавством України належать утриманню з посадових осіб, винних у порушенні витрачання коштів на службові відрядження, та інші призначені до утримання суми.
Для обліку таких розрахунків передбачено субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». Відшкодування сум збитків, завданих установі, визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» та постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами та доповненнями. Відповідно до цього Порядку, зі стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.
Для обліку розрахунків з дебіторами установи, що не враховані в операціях за субрахунками 351,361,362,363, передбачено субрахунок 364 «Розрахунки іншими дебіторами», на якому обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи. Сума авансу записується за дебетом субрахунків 36, на суму отриманих цінностей або наданих послуг проводиться запис у кредит рахунку 36. Якщо першою подією для бюджетної установи є перерахунок коштів як передоплати, тоді зазначена сума записується за дебетом 364, а за кредитом відображається вартість отриманих матеріальних цінностей, наданих послуг, виконаних робіт.
Для відображення операцій за 364 субрахунком застосовують меморіальний ордер №4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами, типова форма №480(бюджет)).
Чинне законодавство з питань оплати праці доволі об’ємне, що впливає як на облік, та і на правильність визначення розмірів посадових окладів, надбавок та інших виплат.
Бухгалтерський облік праці і заробітної плати ґрунтується на системі показників, документації та рахунків.
Основними показниками обліку праці та її оплати є чисельність працюючих різних професій, їхня кваліфікація, витрати робочого часу в годино-днях, розмір фонду оплати праці різним категоріям робітників за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум, нарахованих і використаних на оплату відпусток, виплати на соціальне страхування працюючих, розмір відрахувань за їх видами.
Чисельність працюючих (особовий склад) визначається установою. Облік особового складу ведуть в службі (відділі) кадрів. Фактична чисельність усіх працюючих установи визначається за обліковим складом.
Зміни особового складу відображаються в первинних документах: наказі та розпорядженні по підприємству про прийом, переведення, звільнення, надання відпусток.
Облік за використанням робочого часу здійснюється в табелі, де відображається час, відпрацьований працівником, неявки на роботу (вказується за допомогою умовних позначок).
Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по відділах, секторах тощо. Ці дані необхідні для контролю використання робочого часу та складання звіту.
Розрахунок заробітної плати здійснюють в розрахунковій або розрахунково-платіжній відомості.
Розрахунково-платіжні відомості складаються щомісяця.
Для нарахування основної заробітної плати необхідно мати відомості про посадові оклади (згідно з штатним розписом), про надбавки, доплати (на основі розпорядження голови), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період.
Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами. Премії та заохочення, пов’язані з трудовою діяльністю, визначаються на основі положення, яке розробляється безпосередньо в установі відповідно до типового.
На субрахунку 661 «Розрахунки з заробітної плати » обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають у штаті установ, за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 «Витрати».
На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
До меморіального ордера додаються всі документи , які є підставою для нарахування заробітної плати. У кінці місяця підбивають підсумки за меморіальним ордером, і одержані дані , у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до книги «Журнал-головна». Меморіальний ордер №5 підписується головним бухгалтером.
Облік розрахунків по державному загальнообов’язковому соціальному страхуванню здійснюється на 4 субрахунках рахунку 65 «Розрахунки зі страхування»: 651 «Розрахунки із пенсійного забезпечення », 652 «Розрахунки з соціального страхування», 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття», 654 «розрахунки зі страхування від нещасних випадків на виробництві». Згідно з «Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне страхування» від 14,01,1998 р. за № 16/98-ВР залежно від страхового внеску розрізняють такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: 1) пенсійне страхування(рах.651); 2) страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням( рах.652); 3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності(рах.654); 4)страхування на випадок безробіття(рах.653).
Облік розрахунків щодо податків та платежів відображають на балансовому рахунку 64 «Розрахунки із податків та платежів», який поділяють на 2 субрахунки 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет»; 642 «Інші розрахунки з бюджетом». Субрахунок 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» передбачений для обліку розрахунків установи з бюджетом з податків та платежів. Аналітичний облік цього субрахунку ведеться з розподілом на види податків і зборів, які сплачуються установою. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежів.
Субрахунок 642 «Інші розрахунки з бюджетом» передбачений для обліку інших розрахунків установи з бюджетом. На даному субрахунку можуть обліковуватися різного роду допомоги, компенсації, які виплачуються працівникам установи, а також зобов’язання установи перед державою.
На кредиті субрахунку 641 нараховують суми платежів до бюджету (податкові зобов’язання), а за дебетом – належні до відшкодування бюджету податки, збори. Кредитове сальдо показує заборгованість установи перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство повинно перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути до бюджету. Для прикладу операцію «Перераховано податки в бюджет » на рахунках бухгалтерського обліку відображають так – Д641 К313,323.
Реформування бухгалтерського обліку в бюджетних установах викликало появу нових рахунків, які необхідні для прозорості обліку.
Рахунок 67 «Розрахунки за іншими операціями, кредиторами» в плані рахунків передбачений для обліку розрахунків установи за іншими операціями і відображає стан установи. Даний рахунок розподіляється на відповідні субрахунки. Районна рада застосовує лише 675 «Розрахунки з іншими кредиторами», на якому ведуться розрахунки з іншими кредиторами. Суми отриманих матеріальних цінностей записуються за кредитом, а перераховані кошти за відповідні матеріальні цінності та надані послуги записуються за дебетом субрахунку 675.
5. Облік необоротних активів
Знайомство з бухгалтерським обліком у бюджетних установах логічно буде розпочати з питань, що стосуються обліку необоротних активів і, зокрема і найбільшого представника цього класу рахунків—основних засобів.
Необоротні активи—матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року.
У необоротні активи бюджетних установ входять:
основні засоби;
інші необоротні матеріальні активи;
нематеріальні активи;
Метою ведення обліку необоротних активів є забезпечення правильного документального оформлення та своєчасного відображення в реєстрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, зокрема і здані в оренду.
Для відображення в бухгалтерському обліку необоротних активів у План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 №114 включені такі синтетичні рахунки 10 «Основні засоби»; 11 «Інші необоротні матеріальні активи»; 12 «Нематеріальні активи»; 13 «Знос необоротних активів»; 14 «Незавершене капітальне будівництво».
У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображають необоротні активи, розподіляється на
- первісну;
- балансову (залишкову);
- відновлювальну.
Придбані (створені) необоротні активи зараховують на баланс установи за первісною вартістю.
Первісна вартість необоротних активів—вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їхнє придбання, спорудження та виготовлення.
Балансова (залишкова) вартість необоротних активів—первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зношення.
Відновлювальна вартість необоротних активів—первісна вартість, змінена після переоцінки. Зміна вартості необоротних активів у зв’язку з їхньою добудівлею, дообладнанням, реконструкцією, модернізацією не належить до доходів установи.
Облік операцій руху необоротних активів відображають у різних меморіальних ордерах. Наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року №68 затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». Згідно з цією Інструкцією облік необоротних активів ведеться у таких меморіальних ордерах:
Меморіальний ордер №4 «Накопичувальна відомість за рахунками з іншими дебіторами» форма №408(бюджет)- у разі надходження необоротних активів за передоплату.
Меморіальний ордер №6 «Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами» форма №409 (бюджет)- у разі надходження необоротних активів за післяоплату.
Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» форма №438 (бюджет)- використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій необоротних активів
Основні засоби - матеріальні активи, які використовує установа багаторазово і безперервно у ході виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше від одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує тисячу грн. за одиницю (комплект).
Загальні вимоги щодо списання основних засобів з балансу бюджетних установ.
Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок:
продажу (відчуження) надлишкового, непотрібного, не використовуваного обладнання транспортних засобів та інших об’єктів;
ліквідації;
безоплатного передавання іншим бюджетним установам за розпорядження вищих керівних органів;
переведення до складу оборотних активів (малоцінних та швидкозношуваних предметів, інших запасів);
Своєю чергою списання основних засобів може відбуватися внаслідок:
повного фізичного ношення і непридатності для подальшого використання;
моральної застарілості;
несправності, знищення, псування, з вини осіб, відповідальних за збереження та використання засобів;
знищення або псування засобів внаслідок пожежі, стихійного лиха;
недостачі, виявленої під час інвентаризації.
Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності їхнього відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року у складі:
керівника або заступника (голова комісії);
головного бухгалтера або його заступника;
керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей;
інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
Право визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності відновлюваного ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.
Дозвіл на списання з балансу основних засобів надає керівник установи, установа вищого рівня або головний розпорядник бюджетних коштів залежно від вартості основних засобів та причин списання.
Дозвіл на списання основних засобів як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично ношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (а винятком виявлених в результаті інвентаризації як нестача) визначається залежно від вартості основного засобу.
Дозвіл на списання комп’ютерних засобів з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевого бюджетів, для подальшого передавання на баланси розпорядників бюджетних коштів надає керівник установи незалежно від вартості на одиницю.
У бухгалтерському обліку для основних засобів Планом рахунків передбачено 9 субрахунків балансового рахунку 10 «Основні засоби».
При проведенні бухгалтерських записів бюджетними установами використовуються субрахунки, встановлені Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, виходячи із загальнодержавних та галузевих потреб управління, контролю, аналізу та звітності. Господарські операції установ можуть відображатися за допомогою додаткових субрахунків з обов’язковим збереженням їх номерів Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
Для своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів і, зокрема, основних засобів бюджетними установами ведеться аналітичний облік необоротних активів а місцем зберігання (експлуатації) за встановленими типовими формами. До них належать: форма ОЗ-1(бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів», форма ОЗ-2 (бюджет) «Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів », ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів», ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання транспортних засобів», ОЗ-5 (бюджет) «Акт списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої бібліотеки установи», ОЗ-6 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах», ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах», ОЗ-9 (бюджет) «Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах», ОЗ-10 (бюджет) «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів», ОЗ-11 (бюджет) «Інвентарний список основних засобів», ОЗ-12 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби».
В районній раді застосовують з вище перерахованих такі форми ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3, ОЗ-6, ОЗ-8, ОЗ-9, ОЗ-10, ОЗ-12.
Для забезпечення бухгалтерського обліку основних засобів передбачено також меморіальні ордери. Серед них Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів. Форма №438 (бюджет)», який використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально-відповідальних осіб матеріальних цінностей, що належать до необоротних активів, в тому числі до основних засобів. Записи здійснюються щодо кожного документа із зазначенням матеріально відповідальної особи. Якщо щодо основних засобів, що вибувають, нарахований знос, то він відображається за дебетом відповідного субрахунку 13 рахунку «Знос необоротних активів». Сума зносу вираховується за даними інвентарних карток з обліку необоротних активів. Позиція «Сума оборотів за меморіальним ордером» у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги «Журнал-головна». Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером. Одночасно відповідні записи робляться у відповідних інвентарних картках обліку основних засобів.
Меморіальний ордер №9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів. Форма №438-авт (бюджет)» використовується при автоматизованому веденні бухгалтерського обліку. Складання відомості за формою №438-авт. здійснюється аналогічно порядку складання форми №438.
Бухгалтерські проведення про нарахування зносу на необоротні засоби відображають у меморіальному ордері за формою №274, або 274-авт, встановленими Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ, з присвоєнням меморіальному ордеру номера 17 за грудень місяць, дані якого заносять в книгу «Журнал-головна».
В районній раді облік меморіальних ордерів та головної книги ведеться в ручному режимі.
6. Облік запасів
Запаси – оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.
Бюджетні установи і організації використовують у своїй діяльності товарно-матеріальні цінності, які забезпечують її функціонування, процес виробництва, реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Такі товарно-матеріальні цінності, що будуть використані, як очікується, упродовж року називають запасами.
У складі запасів обліковують: сировину та матеріали, будівельні матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, дорослу худобу, прийняту від населення для реалізації, малоцінні та швидкозношувані предмети, паливо, матеріали для навчальних, наукових та інших потреб, запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів), продукти харчування, медикаменти і перев’язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, тару, матеріали в дорозі готову продукцію та інші матеріальні ресурси бюджетної установи, що передбачається використовувати упродовж одного року.
Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлює центральний орган виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установа самостійно в момент придбання запасу.
8 грудня 2003 року Державним казначейством України було видано Наказ «Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ». Відповідно до цієї Інструкції запаси бюджетних установ розподілені на групи:
виробничі запаси;
тварини на вирощуванні та відгодівлі;
малоцінні та швидкозношувані предмети;
матеріали і продукти харчування;
готова продукція;
продукція сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до перелічених груп запасів клас 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачає облік запасів на субрахунках:
- 20 «Виробничі запаси»;
- 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;
- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
- 23 «Матеріали і продукти харчування»;
- 24 «Готова продукція»;
- 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».
У бухгалтерському обліку бюджетної установи запаси, зокрема передані та одержані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюють за балансовою вартістю, що поділяється на первісну, справедливу, відновлювану.
Балансова вартість-вартість запасів, з якою їх відображають у балансі.
Первісна вартість - вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.
Відновлювана вартість – змінена первісна вартість після їх переоцінки.
Справедлива вартість – первісна вартість запасів, одержаних бюджетною установою безоплатно.
Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом бюджетної установи і не належить до доходів. Переоцінку запасів бюджетної установи здійснює комісія з переоцінки, що призначається наказом керівника. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і установлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Ціни на однотипні предмети установлюють однаково в межах однієї бюджетної установи. За результатами переоцінки комісія складає акт про зміну вартості запасів, який затверджує керівник бюджетної установи.
Для обліку запасів, призначених для виконання науково-дослідних робіт, використання у виробництві та капітальному будівництві, передбачено рахунок 20 «Виробничі запаси», який поділяється на субрахунки:
201 «Сировина і матеріали»;
202 «Обладнання, конструкції і деталі до установки»;
203 «Спец обладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами»
204 «Будівельні матеріали»
205 «Інші виробничі запаси»
Молодняк тварин на вирощуванні, тварин на відгодівлі, птицю, звірів, дорослу худобу, прийняту від населення для реалізації, незалежно від її вартості, обліковують на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» з розподілом на відповідні субрахунки.
Матеріали і продукти харчування, що перебувають в установі, обліковуються на рахунку 23 «Матеріали і продукти харчування, який поділяється на відповідні субрахунки»:
231 «Матеріали для навчальних, наукових та інших цілей»;
232 «Продукти харчування»;
233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби»;
234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя»;
235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»;
236 «Тара»;
237 «Матеріали в дорозі»;
238 «Запасні частини до машин і обладнання»;
239 «Інші матеріали».
Для аналітичного обліку запасів, у т.ч. матеріалів в дорозі, бухгалтерією та/або матеріально-відповідальними особами бюджетних установ застосовуються:
Акт приймання матеріалів (Форма З-1);
Акт списання (Форма З-2);
Накладна вимога (Форма З-3);
Книга кількісно-сумового обліку (Форма З-6а);
Оборотна відомість (Форма З-11);
З вище перерахованих рахунків облік запасів в районній раді ведеться за балансовими субрахунками 234,235, 238.
Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, тобто малоцінних предметів, які не ввійшли до складу необоротних активів, оскільки строк їх корисної експлуатації становить менше одного року, передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з поділом на субрахунки:
221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації»;
222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».
На субрахунку 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі та в експлуатації» обліковуються з розподілом на групи предмети, строк корисної експлуатації яких не перевищує одного року. Субрахунок 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення» може застосовуватися установами для обліку предметів, що мають специфічне та обмежене призначення лише в окремих галузях і короткотерміновий строк використання.
Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) здійснюється матеріально відповідальними особами у Книзі складського обліку запасів за найменуванням предметів та кількістю.
Списання балансу установи малоцінних та швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі Актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади).
Щоб забезпечити правильне списання малоцінних та швидкозношуваних предметів необхідно максимум уваги приділити належному документальному оформленню, а саме складанню акту. Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника установи. У них вказуються дані, що характеризують об’єкт.
Придбання МШП відображається за дебетом субрахунку 221 і кредитом відповідного субрахунку класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», 6 Поточні зобов’язання», одночасно робиться другий запис за дебетом відповідного субрахунку 8 класу «Витрати» і кредитом субрахунку 441 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».
Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається за кредитом субрахунку 221і дебетом субрахунку 441 «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами».
Облік операцій з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається У Накопичувальній відомості про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф 439(бюджет)- меморіальний ордер 10.
Операції з надходження продуктів харчування відображають у зведенні накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. №398 (бюджет)- меморіальний ордер 11. Меморіальний ордер складають за результатами місяця на підставі накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування окремо а кожною матеріально-відповідальною особою (обслуговуючою установою). Записи до накопичувальної відомості про надходження продуктів харчування здійснюють окремо за кожним постачальником.
Для обліку операцій з вибуття та переміщення продуктів харчування призначено зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування. Ф. №411 (бюджет)- меморіальний ордер 12, який складають в кінці місяця окремо за кожною матеріально відповідальною особою (установою). До меморіального ордера 12 переносять підсумки відомостей витрачання продуктів харчування за відповідною кореспонденцією рахунків. Крім того в ордері записують дані з інших видаткових документів на продукти харчування ( актів про нестачу продуктів харчування, про повернення на базу тощо).
Вибуття та переміщення інших запасів (крім продуктів харчування та МШП) відображається у накопичувальній відомості витрачання матеріалів Ф. № 396 (бюджет) – меморіальний ордер № 13. До меморіального ордера дані заносять з первинних документів про витрачання матеріалів (накладних на видання, забірних карток тощо). Записи за дебетом субрахунків, що кореспондуються з матеріальними субрахунками, здійснюються за кодами економічної класифікації видатків.
25.11.2012 12:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора