Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни «Бухгалтерський облік»
на тему:
« Облік власного капіталу»
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра__________________________________________________________
Дисципліна_______________________________________________________
Спеціальність ____________________________________________________
Курс______________ Група ____________Семестр_____________________
Завдання
на курсову роботу студента
__________________________________________________________________
прізвище, ім’я, по-батькові
1. Тема роботи_____________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Строк здачі студентом курсової роботи______________________________
3. Вихідні дані до роботи ____________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці) __________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Дата видачі завдання______________________________________________
Календарний план
№
з/п
Назва етапів виконання курсової роботи
Строк виконання етапу роботи
Примітки
Студент ____________
підпис
Керівник ___________ ___________________
підпис прізвище, ініціали
Зміст
Вступ……………………………………………………………………..………...4
РОЗДІЛ 1 (теоретична частина)……………………………………….……….…5
1. 1. Поняття про власний капітал……………………………………….….……5
1.2. Облік статутного капіталу……………………………………………...…….5
1.3. Облік пайового капіталу…………………………………………….…..……7
1.4. Облік додаткового капіталу…………………………………………….……8
1.5. Облік резервного капіталу……………………………………………..….…9
1.6. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)…………….……10
1.7. Облік вилученого капіталу…………………………………………………11
1.8. Облік неоплаченого капіталу………………………………………………11
1.9. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів………………….……..12
1.10. Облік цільового фінансування та цільових надходжень…………..……13
1.11. Страхові резерви……………………………………………………….…..14
РОЗДІЛ 2 (практична частина)
Завдання 1: Скласти баланс на початок місяця……………………………….. 15
Завдання 2: Нарахувати заробітну плату працівникам підприємства ……….16
Завдання 3: Скласти журнал реєстрації господарських операцій……………20
Завдання 4: Відкрити реєстри бухгалтерського обліку (Т-рахунки)………....24
Завдання 5: Скласти оборотну відомість по синтетичним рахункам………...27
Завдання 6: Скласти сальдовий баланс на кінець звітного місяця…………...28
Висновок………………………………………………………………………….
Список використаної літератури………………………………………………..
Додатки
Вступ
Облік виник і розвивається у зв'язку з потребою суспільства в необхідній і достатній інформації щодо наявності та руху майна з метою контролю та управління господарськими процесами і їх результатами.
Бухгалтерський облік є локальним і включає всю технологію інформаційного процесу, яка охоплює процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємств, організацій і установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів.
Бухгалтерський облік нині є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної інформації про господарюючий суб'єкт. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками. Основоположні принципи бухгалтерського обліку є однаковими для господарюючих суб'єктів всіх видів економічної діяльності й забезпечують єдині підходи щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Теорія бухгалтерського обліку як навчальна дисципліна формує систему знань студентів щодо методології та організації бухгалтерського обліку, використання облікової інформації для складання звітності, економічного аналізу, аудиту і контролю, прийняття управлінських рішень. Вона є базовою для вивчення курсів "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Економічна статистика" та інших спеціальних курсів.
Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок розв’язання практичних завдань з бухгалтерського обліку, поглиблення теоретичних та розробка методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення бухгалтерського обліку в Україні у контексті гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності.
Розрахункова частина включає в себе складання балансу на початок місяця, нарахування заробітної плати різним видам працівників підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з об’язкових платежів, складання журналу господарських оперцій на основі початкових відомостей, відкриття на основі журналу господарських оперції Т-рахунків, складання оборотно-сальдової відомості, складання балансу на кінець звітного періоду та за повнення журналів-ордерів №1 «Відомості дебетових оборотів» та № 3 «Відомості аналітичного обліку».
РОЗДІЛ I
1.1. Поняття про власний капітал
Джерелами формування майна підприємства є власні (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал).
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал складається із:
статутного капіталу;
пайового капіталу;
додатково вкладеного капіталу;
іншого додаткового капіталу;
резервного капіталу;
нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
неоплаченого капіталу;
вилученого капіталу.
Для реальної оцінки показника власного капіталу сума неоплаченого капіталу , вилученого капіталу та непокритого збитку підприємства віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі підприємства.
1.2. Облік статутного капіталу
Статутний капітал – це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.
Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.
Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту – його збільшення.
Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.
Статутний капітал господарських товариств (крім акціонерних) може збільшуватися за рахунок:
додаткових внесків учасників;
належних учасникам дивідендів;
нерозподіленого прибутку.
Збільшення статутного капіталу відображається такими записами:
№
п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1.
Зареєстровано статут (зміни до статуту)
46
40
2.
Збільшення статутного капіталу за рахунок:
а) нерозподіленого прибутку
443
40
б) належних учасникам дивідендів (виплата дивідендів акціями)
671
40
Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі.
Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:
сума його вкладу до статутного капіталу;
вартість частини майна пропорційна його вкладу до статутного капіталу;
частка прибутку, отримана товариством у поточному році.
Акціонерні товариства мають свої особливості при формуванні та зміні статутного капіталу. Формування статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску певної кількості акцій рівною номінальною вартістю. При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої передплати (у відкритих акціонерних товариства) або розподілу всіх акцій між засновниками (в закритих акціонерних товариствах).
Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал при умові, що раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:
збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
збільшення вартості акцій;
обміну облігацій на акції цього емітента.
І. При збільшенні кількості акцій існуючої номінальної вартості, статутний капітал збільшується за рахунок:
внесків засновників і учасників товариства;
дивідендів (реінвестування);
індексації основних засобів.
ІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом збільшення вартості акції статутний капітал збільшується за рахунок:
внесків засновників і учасників товариства;
індексації основних засобів.
ІІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом обміну облігацій на акції емітента статутний капітал збільшується на загальну вартість облігацій, які обмінюються на акції. При цьому номінальна вартість облігацій має дорівнювати номінальній вартості акцій. Акціонерне товариство також повинно провести реєстрацію випуску акцій. При обміні облігацій на акції збільшується статутний капітал та зменшуються зобов’язання. Позитивна різниця відноситься на доходи від реалізації фінансових інвестицій – субрахунок 741, негативна – на фінансові витрати субрахунок 952.
Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом:
зменшення вартості акцій;
зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.
1.3. Облік пайового капіталу
Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності.
Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, по яких воно розпайоване (акціонерні товариства, приватні орендні підприємства тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”. По кредиту відображається збільшення, а по дебету – зменшення пайового капіталу.
Цей рахунок також застосовується для обліку пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу, колективного сільськогосподарського підприємства, кредитної спілки та інших підприємств, передбачених засновницькими документами.
Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 обліковують не тільки вартість розпайованих частин майна, але й вартість тієї частини, яка залишилася не розпайованою, а також збільшення (зменшення) вартості майна у процесі діяльності підприємства.
Аналітичний облік по рахунку 41 ведеться за видами капіталу в окремих відомостях.
Типові проведення з обліку пайового капіталу:
№
п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1.
Відображено повернення пайових внесків
41
30, 31
2.
Пайові внески направлені на формування статутного капіталу
41
40
3.
Списано непокритий збиток за рахунок пайового капіталу
41
40
4.
Зменшення пайового капіталу за рахунок погашення заборгованості перед кредиторами
41
67
6.
Відображено розпайовану вартість майна у КСП
40
41
7.
Відображено формування пайового капіталу за рахунок додаткового капіталу
42
41
1.4. Облік додаткового капіталу
Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок до оцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Для обліку цих сум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредиту цього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету – його зменшення.
Рахунок 42 “Додатковий капітал” має такі субрахунки:
421 “Емісійний дохід”
422 “Інший вкладений капітал”
423 “До оцінка активів”
424 “Безоплатно отримані необоротні активи”
425 “Інший додатковий капітал”.
На рахунку 421 “Емісійний дохід” відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.
Накопичений товариством емісійний дохід може бути джерелом:
для покриття різниці між викупною і номінальною вартістю акцій, у випадку якщо ціна, за якою акції були викуплені, перевищує ціну акцій, за якою вони потім були продані;
для покриття різниці між викупною і номінальною вартістю анульованих акцій, у випадку якщо ціна акцій, за якою вони були викуплені, перевищує номінальну вартість анульованих акцій.
В балансі акціонерного товариства залишок суми невикористаного емісійного доходу, тобто кредитове сальдо по рахунку 421 відображається по статті “Додатково вкладений капітала”.
На субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший внесений засновниками товариства (крім акціонерного) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішення про зміну розміру статутного капіталу.
Нижче подано кореспонденцію рахунків з обліку додаткових внесків засновників товариства без рішення про збільшення статутного капіталу підприємства:
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
Відображено додаткові внески засновників товариства без рішення про збільшення статутного капіталу підприємства:
- грошовими коштами
30, 31
422
- основними засобами
10
422
- нематеріальними активами
12
422
- товарно-матеріальні цінності
20, 22
422
Додатковий капітал підприємства може бути одним із джерел погашення збитків підприємства, що відображається проведенням дебет 422 кредит 442.
В балансі підприємства залишок іншого вкладеного капіталу – кредитове сальдо субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” відображається по статті “Інший додатковий капітал”.
В момент отримання необоротних активів підприємство збільшує свій додатковий капітал на суму справедливої вартості, за якою вони оприбутковані на баланс підприємства. Потім одночасно з нарахуванням зносу по безоплатно отриманих необоротних активах підприємство відображає дохід у розмірі нарахованого зносу.
В балансі залишок по субрахунку 424 “Безоплатно отримані активи”, тобто кредитове сальдо відповідає залишковій вартості безоплатно отриманих підприємством необоротних активів і відображається по статті “Інший додатковий капітал”.
1.5. Облік резервного капіталу
Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.
Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.
Резервний капітал господарського товариства створюється з метою покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.
Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”.
По кредиту цього рахунку відображається створення резерву, по дебету – використання резервного капіталу. Сальдо по рахунку 43 відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.
Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і напрямками використання.
№
п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1.
Збільшено статутний капітал за рахунок резервного капіталу
43
40
2.
Погашено непокриті збитки минулих років за рахунок резервного капіталу
43
442
3.
Створено резервний капітал за рахунок додаткового капіталу
42
43
4.
Формування резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку
443
43
1.6. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – це сума доходу, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.
У Плані рахунків для обліку сум нерозподілений прибутків (збитків) поточного і минулого років, а також використаного в поточному році прибутку передбачено рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.
По кредиту рахунку 44 відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету – збитки і використання прибутку.
Рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” має такі субрахунки:
441 “Прибуток нерозподілений”;
“Непокриті збитки”;
443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.
На субрахунку 441 відображають наявність та рух нерозподіленого прибутку.
На субрахунку 442 відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.
На субрахунку 443 відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку в поточному періоді.
Слід відмітити, що виправлення помилок за минулий рік, які виявлені в поточному році, відображають кореспонденцію рахунку 44 “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” з відповідними рахунками бухгалтерського обліку.
Типові проведення з обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку):
№
п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Дебет
Кредит
1.
Нараховано дивіденди власникам
443
671
2.
Використано прибуток на виплату премії за випущеними облігаціями
443
552
3.
Проведено відрахування до резервного капіталу
443
43
4.
Списано фінансовий результат на нерозподілений прибуток
79
441
5.
Списано фінансовий результат на непокриті збитки
442
79
6.
Списано суму прибутку, використаного у звітному періоді, за рахунок нерозподіленого прибутку
441
443
7.
Списано суму прибутку, використаного у звітному періоді на непокриті збитки
442
443
8.
Списано непокриті збитки за рахунок коштів резервного і додаткового капіталу
43, 42
442
У балансі підприємства дані про суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) відображаються у рядку 350. Причому сума непокритого збитку наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку 1 розділу пасивного балансу.
В балансі залишок по субрахунку 424 “Безоплатно отримані активи”, тобто кредитове сальдо відповідає залишковій вартсоіт безоплатно отриманих підприємством необоротних активів і відображається по статті “Інший додатковий капітал”.
1.7. Облік вилученого капіталу
Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.
Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників, анулювання. Зазначені акції мають бути реалізовані або анульовані в термін не більше 1 року.
Для узагальнення інформації про вилучений капітал товариства Планом рахунків передбачено рахунок 45 “Вилучений капітал”.
По дебету рахунку 45 відображають фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у своїх акціонерів, по кредиту – вартість анульованих або перепроданих акцій.
Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.
У випадку, коли емісійного доходу не вистачає для “покриття” перевищення викупної вартості акцій над номінальною, використовують прибуток звітного періоду. При цьому здійснюють запис Дт 443 Кт 451.
Вилучені акціонерним товариством акції в подальшому можуть бути перепродані, причому ціна реалізації може бути як вища, так і нижча за ціну, за якою вони викуповувалися.
1.8. Неоплачений капітал
Джерелом формування статутного капіталу є грошові та матеріальні внески засновників. У випадку внесення засновниками до статутного капіталу матеріальних ресурсів, первісною вартістю є їх справедлива вартість, погоджена між засновниками, за якою активи зараховуються на баланс підприємства.
Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу.
Сам порядок оцінки майнових внесків учасників має бути визначено в засновницьких документах. У випадку, якщо самі засновники не можуть здійснити оцінку майна, то це роблять спеціалісти з бюро технічної інвентаризації або торгівельно-промислової палати.
У бухгалтерському обліку фактичне надходження внесків засновників відображається на рахунку 46 “Неоплачений капітал”. По дебету рахунку 46 “Неоплачений капітал” відображається заборгованість засновників (учасників) товариства по внесках до статутного капіталу підприємства, а по кредиту – погашення заборгованості.
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться по кожному засновнику (учаснику) і за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств).
У балансі підприємства сума заборгованості засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
Розглянемо відображення у бухгалтерському обліку операцій по внесках засновників (учасників). Перш за все, слід мати на увазі, що згідно із Законом про господарські товариства до моменту державної реєстрації ТзОВ кожний з учасників повинен внести не менше 30% внеску, вказаного в засновницьких документах. Крім цього, з моменту державної реєстрації учасники ТзОВ
зобов’язані протягом року повністю внести свій вклад до статутного капіталу.
1.9. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів
У відповідності з П(С)БО 11 “Зобов’язання”, забезпечення – це зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати, або невідомий час їх погашення на дату складання балансу.
Забезпечення можуть створюватись для відшкодування (майбутніх) витрат на:
виплату відпусток працівників;
додаткове пенсійне забезпечення;
виконання гарантійних зобов’язань;
реструктуризацію;
виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів та ін.
Суми забезпечення визначаються витратами.
Суми забезпечення визначаються за обліковою оцінкою ресурсів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання на дату балансу.
Забезпечення використовується тільки для витрат, для покриття яких воно було створене.
Залишок забезпечення перегляду на кожну дату балансу і у разі необхідно коригують у сторону збільшення або зменшення. Якщо відсутня ймовірність погашення майбутніх зобов’язань, сума нарахованого забезпечення підлягає сторнуванню.
Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду призначено рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.
За дебетом рахунку відображають використання забезпечення, за кредитом – їх нарахування.
Рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” має такі субрахунки:
471 “Забезпечення виплат відпусток”;
472 “Додаткове пенсійне забезпечення”;
473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань”;
474 “Забезпечення інших витрат і платежів”.
На субрахунку 471 ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Також на цьому субрахунку узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
Сума відпускних повинна бути розподілена на витрати протягом цього року, за який надається відпустка. Кожен місяць працівник заробляє частку суми відпускних, тому і заборгованість перед працівниками виникає в міру кожного відпрацьованого місяця, а отоже, підлягає нарахуванню щомісяця або не рідше, ніж раз на квартал.
Коли ж працівникові оплачується відпустка, то сума відпускних нараховується за рахунок раніше нарахованого резерву. Сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої зарплати працівникам і коефіцієнта, визначеного як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового капіталу оплати праці.
1.10. Облік цільового фінансування та цільових надходжень
Кошти цільового фінансування та цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних капіталів, гуманітарна допомога, внески фізичних та юридичних осіб. При цьому використання цих коштів має бути спрямоване тільки на здійснення заходів цільового призначення.
Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і карантинних заходів, підготовку кадрів, будівництво соціально-побутових об’єктів, їх експлуатацію тощо, використовуються рахунок 48 “Цільове фінансування та цільове надходження”.
На цьому рахунку також обліковують цільові надходження, зокрема внески батьків на покриття витрат з утримання дітей у дитячих дошкільних закладах або відрахування з капіталів соціального розвитку на оплату путівок для дітей у таборах.
По кредиту рахунку 48 відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом – використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. Тобто, якщо підприємству надходять цільові кошти, це не означає, що ці кошти відразу ж будуть включені до доходу. Застосовуючи такий принцип бухгалтерського обліку, як відповідність доходів і витрат, вилучені кошти будуть визнані доходом у тому періоді, в якому будуть здійснені витрати, пов’язані з цим цільовим фінансуванням.
Якщо цільове фінансування отримано у цілях капітальних вкладень, таке фінансування відображається у складі доходів майбутніх періодів проведенням Дт 69 Кт 48 з наступним поступовим включенням до складу доходів звітних періодів у міру амортизації об’єкта капітальних вкладень.
1.11. Страхові резерви.
На рахунку 49 “Страхові резерви” ведуть облік страхових резервів. Рахунком 49 користуються підприємства, які відповідно до законодавства е страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.
За дебетом субрахунків 491 “Резерви незароблених премій” та 492 “Резерви збитків” відображають суми резервів незароблених премій та резервів збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” та 498 “Результат зміни резервів збитків” відповідно.
За дебетом субрахунку 494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” відображають суму часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 497 “Результат зміни резервів незароблених премій”.
За дебетом субрахунку 495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” відображають суму часток перестраховиків у резервах збитків на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 498 “Результат зміни резервів збитків”.
За кредитом субрахунків 494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” та 495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” відображають суму часток перестраховиків у резервах незароблених премій та суму часток перестраховиків у резервах збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” та 498 “Результат зміни резервів збитків” відповідно.
На субрахунках 493 “Інші страхові резерви” та 496 “Частка перестраховиків в інших страхових резервах” ведуть облік всіх інших страхових резервів (крім технічних), які формують страховики у випадках, передбачених чинним законодавством.
РОЗДІЛ II
Завдання 1
Складемо баланс на початок місяця (див. додаток 1)
Таблиця 1.1.
Залишки на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця
№ рахунка
Назва рахунка
Сума, грн.
104
Машини та обладнання (первісна вартість)
170000
131
Знос основних засобів
12000
124
Права на об’єкти промислової власності
2000
133
Накопичена амортизація нематеріальних активів
500
141
Довгострокові фінансові інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі
78500
201
Сировина і матеріали
26000
207
Запасні частини
4000
22
Малоцінні та швидкозношувальні пред мети
3000
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
500
372
Розрахунки з підзвітними особами
1000
40
Статутний капітал
200000
441
Прибуток нерозподілений
120730
443
Прибуток, використаний у звітному періоді
4500
301
Каса в національній валюті
100
311
Поточні рахунки в національній валюті
80373
312
Поточні рахунки в іноземній валюті (2700 USD за курсом 8,01 UAH за 1 USD)
21627
601
Короткострокові кредити банків у національній валюті
20000
631
Розрахунки з вітчизняними постачальниками
24000
641
Розрахунки за податками, у т.ч.:
8600
641.1
з ПДВ
6000
641.2
з податку на прибуток
2000
641.3
з податку на доходи фізичних осіб
500
641.4
з комунального податку
100
661
Розрахунки за заробітною платою
5000
651
Розрахунки за пенсійним страхуванням
550
652
Розрахунки за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
100
653
Розрахунки зі страхуванням на випадок безробіття
70
656
Розрахунки зі страхуванням від нещасного випадку на виробництві
50
Залишкову вартість основних засобів розраховуємо за формулою:
Залишкову вартість нематеріальних активів розраховуємо як різницю права на об’єкти промислової власності та накопиченої амортизації нематеріальних ативів:
Нерозподілений прибуток визначаємо як різницю між прибутком нерозподіленим та прибутком, використаним у звітному періоді:
По номеру рахунку вносимо суми до балансу і підраховуємо залишки. Баланс становити 374600грн.
Завдання 2
Розрахунки по заробітній платі
Нараховуємо заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов’язкових платежів, базою обчислення яких є сума коштів, яку спрямовано на оплату праці, а також утримань із заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України.
Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн., у Л.С. Лучка – 115 грн., страховий стаж у обох працівників більше 8 років.
Результати розрахунків оформити у розрахунково-платіжній відомості (зведеній) (ф. № П-7). затвердженій наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 (див. додаток 2).
Таблиця 2.1.
Інформація для нарахування заробітної плати за звітний місяць
№
П.І.П.
Посада
Посадовий оклад,
грн.
Нарахований відрядний заробіток,
грн
Використання робочого часу,
днів
Відпрацьо-
вано
Не-
виходи
Підстава
невиходу
Адміністративний персонал
1
Іванченко
О.І.
Директор
3600
20
2
лікарняний
лист
2
Лозинський
В.В.
Головний
бухгалтер
2550
22
3
Лаврик
К.С.
секретар
1250
22
Загальновиробничий персонал
4
Петронко
А.О.
Інженр-
технолог
1580
22
5
Павленко
М.Ю.
Майстер
1430
22
6
Клименко
О.В.
Комірник складу
1280
22
Робітники виробництва
7
Федоренко
Т.С.
оперетор
2400
22
8
Дмитрєв
О.О.
оперетор
2410
22
9
Лучко
Л.С.
оперетор
2350
18
4
лікарняний
лист
10
Алєксєєнко
Ю.Д.
оперетор
2320
22
11
Іванюк
В.А.
оперетор
2380
22
Нараховуємо тарифну ставку і посадовий оклад. Нараховуємо посадовий оклад Іванченко О.І без лікарняних за наступною залежністю:
Отже, посадовий оклад Іванченко О.І. за 20 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 3272,73грн.
Нараховуємо заробітну плату Лучко Л.С. без лікарняних за наступною залежністю:
Отже, заробітна плата Лучко Л.С. за 18 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 1922,72грн.
Отже сума посадового окладу працівників підприємства обраховується за формулою:
Нараховуємо оплату лікарняних працівників Іванченко О.І. та Лучко Л.С. за формулою:
Для Іванченко О.І.:
Для Лучко Л.С.:
Заробітна плата по видам персоналу:
1. Заробітна плата адміністративному персоналу:
- включаючи лікарняні
- без лікарняних
2. Заробітна плата загальновиробничому персоналу:
3. Заробітна плата робітникам виробництва:
- включаючи лікарняні
- без лікарняних
4. Оплата 5 днів тимчасової непрацездатності:
5. Загальний фонд оплати праці:
- включаючи лікарняні
- без лікарняних
Прізвище
Нарахування
Утримання
ЗП
лікарняні
всього
Пенсійний фонд
ФСС з тимчасової втарти працездатності
ФСС на випадок безробіття
Податок з доходів фізичних осіб
Видано працівнику з каси
Іванченко О.І.
3272,73
236
3508,73
70,17
32,73
19,64
507,93
2878,26
Лозинський В.В.
2550
-
2550
51
25,5
15,3
368,88
2090,92
Лаврик К.С.
1250
-
1250
25
12,5
7,5
180,75
1024,25
Петренко А.О.
1580
-
1580
31,6
15,8
9,48
288,47
1234,65
Павленко М.Ю.
1430
-
1430
28,6
14,3
8,58
206,78
1171,74
Клименко О.В.
1280
-
1280
25,6
12,8
7,68
185,1
1048,82
Федоренко Т.С.
2400
-
2400
48
24
14,4
347,04
1966,56
Дмитрієв О.О.
2410
-
2410
48,2
24,1
14,46
348,47
1974,77
Лучко Л.С.
1922,73
460
2382,73
47,65
19,23
11,54
345,65
1958,66
Алексеєнко Ю.Д.
2320
-
2320
46,4
23,2
13,92
335,47
1901,01
Іванюк В.А.
2380
-
2380
47,6
23,8
14,28
344,15
1950,17
Таблиця 2.2. Нарахування та утримання по заробітній платі
Нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу:
- до пенсійного фонду:
- до ФСС з тимчасової втрати працездатності:
- до ФСС на випадок безробіття:
- до ФСС від нещасних випадків на виробництві:
Нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу:
- до пенсійного фонду:
- до ФСС з тимчасової втрати працездатності:
- до ФСС на випадок безробіття:
- до ФСС від нещасних випадків на виробництві:
Нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва:
- до пенсійного фонду:
- до ФСС з тимчасової втрати працездатності:
- до ФСС на випадок безробіття:
- до ФСС від нещасних випадків на виробництві:
Утримання:
- до Пенсійного фонду:
- до ФСС на випадок безробіття:
- до ФСС з тимчасової втарти працездатності: