Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Менеджмент
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Факультет менеджменту та бізнесу
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота з дисципліни
“Бухгалтерський облік”
Варіант №11
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ЇЇ ВИДИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ. 4
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 19
2.1 Класифікація господарських засобів 19
2.2 Основна процедура бухгалтерського обліку 23
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38
ДОДАТКИ 40
ВСТУП
Існування людей можливе лише за наявності певних матеріальних благ. Ці блага необхідно виробляти, тобто здійснювати матеріальне виробництво. У процесі матеріального виробництва постає потреба в обліку кількості здобутих засобів існування, а пізніше — кількості предметів, необхідних для виробництва тих чи інших продуктів. Із розвитком матеріального виробництва потрібним стає облік міри праці і міри споживання. Такий облік ведеться шляхом спостереження, вимірювання і реєстрації елементів процесу виробництва (засобів і предметів праці, готової продукції, грошових коштів та ін.).
Для управління підприємством потрібен постійний, безперерв ний, достовірний і юридично підтверджений облік господарських операцій, що охоплює всю діяльність підприємства. Таким є бухгалтерський облік. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16 лип ня 1999 р.: «Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимі рювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень».
Мета даної курсової роботи – навчитися головним операціям бухгалтерського обліку, а саме:
Навчитися класифікувати господарські засоби підприємства;
Заповняти баланс;
Вивчити основну процедуру бухгалтерського обліку.
РОЗДІЛ 1. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ЇЇ ВИДИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ.
Інвентаризація, її значення і види
Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.
Отже, інвентаризація є способом виявлення (з наступним обліком) господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства.
Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.
Періодичне проведення інвентаризації є не лише засобом уточнення показників обліку, а й засобом боротьби із зловживаннями матеріально відповідальних осіб, а також упорядкування складського господарства, оскільки при її проведенні одночасно перевіряють стан складських приміщень, правильність зберігання матеріальних цінностей, справність ваговимірних приладів.
Інвентаризація фінансових розрахунків допомагає уточненню розрахункових відносин з дебіторами і кредиторами, зміцненню розрахунково-фінансової дисципліни.
Залежно від повноти охоплення перевіркою засобів господарства розрізняють інвентаризацію повну і часткову.
Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства і стану розрахункових відносин. Часткова інвентаризація охоплює окремі види засобів (грошових коштів у касі, готової продукції на складах тощо). Повна інвентаризація проводиться, як правило, перед складанням річного звіту, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (при зміні матеріально відповідальних осіб, приватизації державних підприємств тощо). Вона дає найбільш повну інформацію, проте не завжди доцільна, оскільки трудомістка і відволікає значну кількість працівників від основної роботи.
За характером інвентаризації-поділяють на планові і позапланові. Планова інвентаризація проводиться за завчасно складеним планом відповідно до розробленого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Позапланова інвентаризація проводиться за розпорядженням керівника господарства (за вимогою перевіряючого органу, у випадках пожежі, стихійного лиха тощо). Найбільш ефективними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні матеріальних цінностей, правильності їх зберігання, запобігають зловживанням.
На сьогодні основним документом, що регулює порядок проведення і документальне оформлення результатів інвентаризації ТМЦ на підприємствах торгівлі, є:
1. Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів та розрахунків від 11.08.99 № 69 (із змінами і доповненнями від 05.12.97 і 28.05.2000).
2. Постанова КМ України "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей" від 22.01.96 № 116.
Порядок проведення й оформлення інвентаризації
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994р. №69.
Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником підприємства, окрім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а саме:
- при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство та в інших випадках, передбачених законодавством;
- перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня). При цьому інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;
- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;
- за рішенням судово-слідчих органів;
- у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства.
Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов'язковою участю головного бухгалтера і матеріально відповідальних осіб. Склад комісії, об'єкти інвентаризації, порядок її проведення визначаються наказом керівника. Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник підприємства.[3]
Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після 1-го числа, а дані інвентаризації коригувати станом на 1-ше число.
До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуваннями, сортами і розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює проведення їх інвентаризації.
Працівники бухгалтерії до початку інвентаризації повинні закінчити опрацювання всіх документів по надходженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках на день інвентаризації.
Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписки у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких не оприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього ніякі документи до уваги не приймаються.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцями їх зберігання в присутності матеріально відповідальних осіб. Наявність залишків матеріальних цінностей визначається шляхом підрахунку, зважування, обміру. При інвентаризації матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні."
Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, другий - передається до бухгалтерії. Цінності, що не належать підприємству,, але знаходяться у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.
При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів - підлягає стягненню з касира. Акт інвентаризації грошових коштів у касі наведено нижче.
Перевірка стану розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за документами. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. Виписки надсилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. Таким чином на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами мають відображатися тільки погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що значаться в записах поточного обліку і визнаються нею правильними. В необхідних випадках справи по неурегульованих сумах заборгованості передаються до судових органів.
Проведення інвентаризації на підприємствах торгівлі має свої особливості. При інвентаризації ТМЦ необхідно враховувати такі положення:
- перераховувати, обміряти, підраховувати ТМЦ інвентаризаційна комісія має за порядком їх розміщення у приміщенні. При цьому не допускається перехід комісії від одного виду цінностей до іншого. Якщо ТМЦ знаходяться на зберіганні однієї матеріально-відповідальної особи, але у різних приміщеннях, їх інвентаризація проводиться послідовно за місцем зберігання;
- інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що знаходяться у дорозі, не оплачені в термін покупцями відвантажені товари, що знаходяться на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);
- кількість цінностей і товарів, що знаходяться у непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів з обов'язковою перевіркою в натурі частини зазначених цінностей;
- припускається складання групових інвентаризаційних описів МШП, виданих в індивідуальне користування працівником, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб з їх підписом в описі.
Якщо ТМЦ надійшли на об'єкт і прийняті матеріально-відповідальною особою при проведені інвентаризації, то у цьому випадку такою особою в присутності членів інвентаризаційної комісії на прибуткових документах робиться відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записані ці цінності. Відпуск ТМЦ із складу при проведенні інвентаризації можливий тільки з дозволу керівника. У цьому випадку також у присутності членів інвентаризаційної комісії на видаткових документах роблять відмітки, і дані цінності заносять до окремого опису.
Якщо матеріально-відповідальна особа після проведення інвентаризації виявить помилки в інвентаризаційних описах, вона має негайно до відкриття складу, відділу, секції заявити про це комісії, що проводила інвентаризацію, яка після перевірки і підтвердження зазначених фактів виправить виявлені помилки. Після закінчення інвентаризації, але до відкриття складу, відділу, секції тощо, де вона проводилася, постійно діюча інвентаризаційна комісія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії повинна проводити контрольні перевірки результатів інвентаризації. Предметом таких контрольних перевірок є найбільш цінні ТМЦ і такі, що користуються підвищеним попитом у споживачів.
На підставі форм первинної документації з обліку та інвентаризації формуються результати інвентаризаційної документації, що відображаються у відомості результатів інвентаризації. Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку регулюються відповідно до П(С)БО у такому порядку:
1. Надлишки цінностей підлягають оприбуткуванню із збільшенням доходу підприємства.
2. Втрати цінностей у межах норм природних втрат списують за розпорядженням керівника на собівартість реалізованих товарів. Норми природних втрат можуть застосовуватися тільки в разі виявлення фактичних недостач і після зарахування недостачі цінностей при пересортуванні. У разі відсутності норм природних втрат витрати розглядаються як недостачі понад норми.
3. Після встановлення осіб, які повинні відшкодовувати втрати, належну до відшкодування суму зараховують до складу дебіторської заборгованості і включають в дохід звітного періоду. При цьому втрати і недостачі відносять на винних осіб за цінами, в яких обчислюють розмір збитку від розкрадання, недостач цінностей згідно з Порядком № 116 Законом України "Про визначення розміру збитку, нанесеного підприємству, установі, організації крадіжками (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних коштовностей і валютних цінностей", затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218. [2]
Для визначення природних втрат у торговельних підприємствах використовують наказ Міністерства торгівлі "Про затвердження норм природних втрат продовольчих товарів у торгівлі" та Інструкцію щодо їх застосування від 02.04.87 № 88. В цьому наказі встановлено норми на продані товари у відсотках до їх роздрібного товарообороту на відшкодування втрат, що утворюються під час зберігання товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці товарів для продажу і власне продажу внаслідок усушки, розпилення тощо. Дані норми застосовуються тільки у випадку, якщо встановлена недостача.
Недостача товарів у межах встановлених норм природних втрат списується з матеріально-відповідальної особи за цінами оприбуткування. Віднесення товарних втрат на витрати обігу проводяться за купівельними цінами. Суми збитку в межах установлених норм не відносяться до початкової вартості запасів і списуються як операційні витрати.
Для рівномірного відображення у витратах обігу нормованих витрат товарів торгові підприємства можуть створювати резерв на природні втрати товарів у запланованому розмірі. У бухгалтерському обліку створення резерву щомісячно відображається записом за Д-т рахунком 93 "Витрати на збут" і К-т 474 "Забезпечення інших витрат та платежів".
Під час перебування на балансі товари оцінюються за тією ж вартістю, за якою були оприбутковані, відповідно до наказу про облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитися у випадку, якщо з будь-яких причин реальна вартість цих товарів зменшується (внаслідок фізичних пошкоджень або кон'юнктури ринку). Тоді відповідно до принципу найменшої оцінки (обережності в уцінці) товари будуть обліковуватися за їх реальною вартістю.
В умовах ринкової економіки для успішного ведення господарської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагувати на зміни, які відбуваються на ринку товарів. Одним із основних механізмів, за допомогою яких підприємство може вплинути на ситуацію, є формування ціни товару. У свою чергу, при формуванні ціни товару не останню роль відіграє його переоцінка.
Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не переоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).
Перелік товарів, які підлягають уцінці, такий:
- товари широкого вжитку і продукція виробничо-технічного призначення, які залежались (не мають збуту більше трьох місяців і не користуються попитом у споживачів);
- товари і продукція, які частково втратили свою первісну якість;
- надмірні товарно-матеріальні цінності (матеріали, комплектуючі вироби, інші матеріальні цінності), які більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва продукції, оскільки таку продукцію виготовляти недоцільно внаслідок відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
З огляду на різні причини (зниження попиту на товар, наявність у конкурентів аналогічного товару більш високої якості, використання конкурентами прогресивних форм торгівлі — використання системи знижок, безкоштовна доставка та ін.) підприємство змушене знижувати ціну на товар.
Тут можливі два варіанти: регулювання ціни за допомогою зміни суми торгової націнки і уцінка товару.
Давайте розглянемо приклад інвентаризації:
Тов "Карбон" Форма № інв.-15
(підприємство, організація)
Акт № 165
інвентаризації наявних грошових коштів, що знаходилися у касі підприємства станом на 10 Травня 2011 р.
На підставі наказу від 9 Травня 2011 р. № 13 проведена інвентаризація грошових коштів станом на 12 травня 2011 р.
При інвентаризації виявлено:
наявність готівки 1800 грн.
поштових марок 200 грн.
талонів на бензин 3460 грн.
Разом 5460 грн.
П'ять тисяч чотириста шістдесят гривень
(словами)
За обліковими даними - 5500 грн.
Результати інвентаризації: Залишок -
нестача - 40 грн.
Останні номери касових ордерів: прибуткового № 12
видаткового № 13
Голова комісії: Керівник В. Дорошенко
(посада) (підпис)
Члени комісії: Головний бухгалтер І. Бабич
(посада) (підпис)
Бухгалтер Р. Зайцева
(посада) (підпис)
Розписка
Підтверджую, що грошові кошти, перелічені вище, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні.
Матеріально відповідальна особа Г. Левченко
(підпис) (дата)
Пояснення причин лишків або нестач. Виявлена нестача грошових коштів у касі в сумі 40 гривень (сорок гривень) виникла в результаті моєї неуважності в роботі.
Рішення керівника підприємства. Нестача грошових коштів у сумі 40 гривень (сорок гривень) підлягає відшкодуванню касиром Левченко Г.І.
11 січня 200 _ р. В. Дорошенко
(підпис)
Суми заборгованості по розрахунках з банками, податковими та фінансовими органами мають відображатися у балансі тільки в погоджених сумах.
Неурегульовані суми заборгованості, суми заборгованості, по яких минули строки позовної давності, а також виявлена при інвентаризації безнадійна дебіторська заборгованість записуються в окремий інвентаризаційний опис із зазначенням причин їх виникнення і винних у цьому осіб.
1.3 Виявлення результатів інвентаризації і відображення їх в обліку
Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.
Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку. Виявлені при інвентаризації лишки матеріальних цінностей (або грошових коштів у касі) прибуткують і зараховують на доходи підприємства записом:
Д-т рах. "Сировина і матеріали" (або рах. "Каса");
К-т рах. "Інші доходи";
Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від причин виникнення, оформляється записом:
Д-т субрах. "Нестачі і втрати від псування цінностей" ;
К-т рах. "Сировина і матеріали" та ін.
На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків";
К-т рах. "Відшкодування раніше списаних активів". ;
При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок нестач і псування матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (з наступними змінами і доповненнями). Згідно з цим Порядком розмір збитку визначається за балансовою вартістю цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначаються Держкомстатом України, відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору (по підакцизних товарах). Сума відшкодованого збитку оформляється записом:
Д-т рах. "Каса" ;
К-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків".
З відшкодованої суми покриваються збитки господарства по нестачах і псуванню цінностей, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету.
Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.
Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактичною наявністю господарських засобів й стану розрахункових відносин.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Класифікація господарських засобів
Виконати класифікація господарських засобів підприємства на підставі вихідних даних, наведених в таблиці 1.
При класифікації за видами та розміщенням виділяємо такі групи:
Необоротні активи;
Оборотні активи;
Витрати майбутніх періодів;
Необоротні активи та групи їх вибуття.
При класифікації за джерелами утворення цільовим призначенням виділяють такі групи:
Власний капітал;
Забезпечення майбутніх витрат і платежів;
Довгострокові зобов'язання;
Поточні зобов'язання;
Доходи майбутніх періодів.
Таблиця 1: «Класифікація господарських засобів»
№ п/п
Види господарських засобів та їх джерела
Актив
Пасив
Код рядка балансу
Номер рахунку
Сума на початок року
Сума на кінець року
1
2
3
4
5
6
7
8
1
Предмети прокату
1.1.
31
116
12,00
7,00
2
Страхові резерви
2.1.
415
49
11,00
9,00
3
Довгострокові зобов’язання за облігаціями
3.1.
450
521
21,00
24,00
4
Інші рахунки в банку в національній валюті
2.1.
230
313
87,00
26,00
5
Розрахунки з дебіторами за відшкодуваннями завданих збитків
2.2.
210
375
6,00
4,00
6
Розрахунки за авансами одержаними
4.1.
540
681
28,00
25,00
1
2
3
4
5
6
7
8
7
Довгострокова дебіторська заборгованість
1.2.
50
18
9,00
10,00
8
Розрахунки за податками
4.2.
550
641
14,00
12,00
9
Каса в національній валюті
2.3.
230
301
2,00
4,00
10
Права на знаки для товарів і послуг (первісна вартість)
1.3.
11
123
9,00
7,00
11
Резерв сумнівних боргів
(2.4.)
162
38
17,00
11,00
12
Готова продукція
2.5.
130
26
15,00
23,00
13
Запасні частини
2.6.
100
207
9,00
12,00
14
Малоцінні та швидкозношувані предмети
2.7.
100
22
6,00
8,00
15
Основні засоби (первісна вартість)
1.4.
31
10
72,00
84,00
16
Витрати майбутніх періодів
3.1.
270
39
17,00
19,00
17
Розрахунки з кредиторами зі страхування
4.3.
570
65
19,00
16,00
18
Гроші в дорозі
2.8.
230
333
13,00
18,00
19
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
4.4.
510
61
5,00
8,00
20
Розрахунки з кредиторами за пенсійним забезпеченням
4.5.
570
651
12,00
11,00
21
Доходи майбутніх періодів
5.1.
630
69
17,00
20,00
22
Короткострокові кредити банків
4.6.
500
601
25,00
29,00
23
Статутний капітал
1.1.
300
40
250,00
207,00
24
Довгострокові фінансові інвестиції
1.5.
45
14
18,00
12,00
25
Непокриті збитки минулих років
1.2.
350
442
0,00
0,00
26
Еквіваленти грошових коштів
2.9.
220
351
4,00
7,00
27
Товари в торгівлі
2.10.
140
282
16,00
24,00
28
Розрахунки з дебіторами (з бюджетом)
2.11.
170
37
8,00
5,00
1
2
3
4
5
6
7
8
29
Розрахунки з кредиторами за товари, строк оплати яких не настав
4.7.
530
631
19,00
31,00
30
Нерозподілений прибуток звітного року
1.3.
350
441
3,00
8,00
31
Гроші в акредитивах
2.12.
230
33
19,00
15,00
32
Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, строк оплати яких не настав
2.13.
161
361
64,00
42,00
33
Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті
4.8.
500
603
18,00
23,00
34
Розрахунки з підзвітними особами (заборгованість підзвітних осіб)
2.14.
210
372
7,00
5,00
35
Розрахунки з кредиторами з оплати праці
4.9.
580
661
26,00
32,00
36
Забезпечення виплат відпусток
2.2.
400
471
34,00
35,00
37
Сировина та матеріали
2.15.
100
201
32,00
28,00
38
Незавершені капітальні інвестиції
1.6.
20
15
35,00
37,00
39
Напівфабрикати
2.16.
100
25
17,00
28,00
40
Знос основних засобів
(1.7.)
32
131
39,00
32,00
41
Насіння та корми
2.17.
110
21
14,00
16,00
42
Відстрочені короткострокові кредити банків у іноземній валюті
4.10.
500
604
12,00
15,00
43
Розрахунки з іншими кредиторами
4.11.
610
685
16,00
12,00
44
Незавершене виробництво
2.18.
120
23
38,00
36,00
45
Права користування товарними знаками (первісна вартість)
1.8.
11
123
12,00
7,00
46
Поточний рахунок
2.19.
230
311
79,00
92,00
47
Розрахунки за авансами виданими
2.20.
180
371
24,00
27,00
48
Короткострокові позики
4.12.
500
60
45,00
38,00
1
2
3
4
5
6
7
8
49
Довгострокові кредити банків
3.2.
440
501
37,00
46,00
50
Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби
2.21.
100
202
7,00
9,00
51
Знос нематеріальних активів
(1.9)
12
133
8,00
6,00
52
Розрахунки з іншими дебіторами
2.22.
210
377
3,00
6,00
53
Фінансування капітальних вкладень
1.10.
40
14
14,00
18,00
54
Розрахунки з кредиторами за товари, не оплачені в строк
4.13.
530
63
15,00
11,00
55
Короткострокові векселі одержані
2.23.
150
34
23,00
25,00
Відповідно до цієї класифікації підприємство має на початок року :
- Необоротні активи 134,00
- Оборотні активи 476,00
- Витрати майбутніх періодів 17,00
Разом 627,00
Ці господарські засоби утворюються за рахунок наступних джерел :
- Власний капітал 253,00
- Забезпечення майбутніх витрат і платежів 45,00
- Довгострокові зобов'язання 58,00
- Поточні зобов'язання 254,00
- Доходи майбутніх періодів 17,00
Разом 627,00
На кінець року:
- Необоротні активи 144,00
- Оборотні активи 449,00
- Витрати майбутніх періодів 19,00
Разом 612,00
Ці господарські засоби утворюються за рахунок наступних джерел :
- Власний капітал 215,00
- Забезпечення майбутніх витрат і платежів 44,00
- Довгострокові зобов'язання 70,00
- Поточні зобов'язання 263,00
- Доходи майбутніх періодів 20,00
Разом 612,00
Внесемо наші дані в баланс (додаток 1).
2.2 Основна процедура бухгалтерського обліку
На підставі даних інвентарю та журналу реєстрацій господарських операцій (додаток 2,3), відобразимо господарські операції на всіх етапах основної процедури бухгалтерського обліку.
1) Інвентар підприємства – це перелік усіх засобів, які має підприємство, а також всього того, що винні йому та що воно винне підприємствам, які підтримують з ним економічні відносини.
Інвентар зображено в таблиці 2.
Таблиця 2: «Інвентар підприємства»
№ п/п
Види господарських засобів та джерела їх утворення
Сума
№ рах.
1
2
3
4
Необоротні активи
1,1
Гараж
9676
1,2
Трубопровід
5657
1,3
Виробничий будинок
39108
1,4
Виробнича споруда
33999
1,5
Гуртожиток
49724
1,6
Електронно-обчислювальні машини
16127
1,7
Автомобіль легковий
30911
1
2
3
4
1,8
Машини швейні
4301
1,9
Багаторічні насадження
726
1,10
Офісне обладнання
7659
Разом за розділом 1
197888
10
Оборотні активи
2,1
Поточний рахунок в національній валюті
54697
311
2,2
Каса
50
301
2,3
Готова продукція
9406
26
2,4
Тара
766
204
2,5
Товари
14516
28
2,6
Паливо
30504
203
2,7
Матеріали
39242
201
2,8
Спеціальний одяг та спеціальне взуття
551
22
2,9
Позики для працівників
13439
377
2,10
Відвантажена продукція покупцеві
16932
361
2,11
Насіння та корми
9406
208
Разом за розділом 2
189509
Всього за розділом 1, 2
387397
Кредиторська заборгованість
3,1
Короткострокові кредити
27548
601
28.11.2012 10:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора