Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інноваційний потенціал підприємства:сутність, формування, використання. На прикладі ПАТ "Чернігівський молокозавод"
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Потенціал підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Вступ
Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку.
Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками та торговими організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості.
Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну. Всі ці параметри та умови формують конкурентоспроможній потенціал підприємства.
Предметом дослідження є конкурентоспроможність потенціалу підприємства, як цілісного господарюючого елемента.
Мета роботи: проаналізувати сутність методів оцінки конкурентоспроможності, зробити дослідження і визначити рівень конкурентоспроможності підприємства та запропонувати шляхи її підвищення
Результати роботи – оцінка рівня конкурентоспроможності ЗАТ «АВК» та шляхи її підвищення.
Актуальність теми. Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників.
РОЗДІЛ І
СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Сутнісна характеристика інноваційного потенціалу підприємства.
Потенціал підприємства – максимально можлива сукупність активних і пасивних, явних і прихованих альтернатив (можливостей) якісного розвитку соціально економічної системи підприємства у певному середовищі господарювання (ситуаційно – ринкова складова) з урахуванням ресурсних, структурно –раціональних часових, соціокультурних та інших обмежень [1].
Потенціал підприємства – це складна система, що характеризується чотирма основними рисами:
1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями
2) можливості будь якого підприємства в більшій степені залежать від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво;
3) потенціал підприємства визначається не тільки наявними можливостями, а й навичками різних категорій персоналу;
4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається організаційною структурою підприємства.
Потенціал підприємства полягає в інтегральному відображені поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага і таким чином задовольняти корпоративні і суспільні інтереси.
Розглянемо більш детально інноваційний потенціал.
Інноваційний потенціал – це характеристика підприємства, яка відображає забезпеченість підприємства науковими кадрами і висококваліфікованими спеціалістами, сприйняття інновацій зовні і можливість реалізації нововведень у виробництві або організаційній структурі, ринковий потенціал, що влаштовує власника виробництва [2].
Інноваційний потенціал підприємства розглядається як комплексна категорія, яка характеризує частоту і ефективність впровадження на підприємстві інновацій, їх розробку, готовність персоналу до змін.
Використання інноваційного потенціалу на підприємстві обумовлюється наступним:
Здатність до своєчасного виявлення актуальних інноваційних проблем, потреб та запитів потенційних споживачів.
Здатність до висування конкурентноспроможних ідей у галузі створення нових продуктів і технологій.
Здатність забезпечити ефективне функціонування підприємства за рахунок найбільш раціонального використання інвестиційних можливостей.
Здатність забезпечити розроблення та реалізацію стратегічної програми технічного й організаційного розвитку підприємства.
Здатність приймати рішення стосовно інновацій.
У ході визначення поняття «інноваційний потенціал» слід виділяти об'єктивну (ресурсну) складову інноваційного потенціалу і його суб'єктивну складову.
Об'єктні складові інноваційного потенціалу пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. За таким підходом інноваційний потенціал підприємства являє собою сукупність ресурсів, які безпосередньо беруть участь в інноваційному процесі, перебувають у взаємозв'язку, і факторів, що створюють необхідні умови для ефективного використання цих ресурсів з метою досягнення відповідних орієнтирів інноваційної діяльності і підвищення конкурентоспроможності підприємства загалом. Ресурси споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1.
Структура ресурсної складової інноваційного потенціалу
Назва ресурсів
Зміст ресурсів
Наукові
Наукові розробки лабораторій, дослідно-винахідницькі лабораторії, ноу-хау
Технічні
Особливості виробничого обладнання, основних і допоміжних матеріалів, технічного оснащення для виробництва нової продукції
Технологічні
Наявність прогресивних технологій і методів організації виробництва
Просторові
Виробничі площі характер будівель, комунікацій та їх розміщення
Кадрові
Класифікаційний, демографічний склад, стан плинності, здатність адаптуватися до змін
Фінансові
Наявність власних фінансових ресурсів, інших джерел фінансування, умов кредитування
До суб'єктних складових інноваційного потенціалу підприємства належать:
управлінський потенціал — це навички і здібності керівників усіх рівнів менеджменту до формування, організації, створення належних умов для функціонування і розвитку соціально-економічної системи підприємства. В узагальненому вигляді управлінський потенціал є інтеграцією функціонально-структурних і нематеріальних елементів;
потенціал організаційної структури управління — загальнокорпоративний управлінський (формальний і неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює рівень організації функціональних елементів системи і характер взаємозв'язків між ними;
маркетинговий потенціал — це максимальна можливість підприємства до систематизованого і планомірного спрямування всіх його функцій (визначення потреб і попиту, організації виробництва, продажу та обслуговування після продажу) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту. У структурі маркетингового потенціалу окремо виділяють логістичний ресурс;
логістичний потенціал підприємства можна визначити як максимальну продуктивність (функціональну спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо переміщення у просторі і руху в часі: переміщення співробітників, розміщення їх по службових приміщеннях, переміщення за часовим графіком; матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передавання, обробка, збереження і трансформація [3].
Основними складовими інноваційного потенціалу підприємства слід вважати виробничо-технологічні, матеріально-технічні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні ресурси, які в змозі забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства на основі використання інновацій. Основу інноваційного потенціалу підприємства складають кадрові та матеріально – технічні складові, а також наявність науково – технічної й інтелектуальної власності. Особливо важливою є наявність кадрів спеціалістів і вчених, що забезпечують інноваційний процес новими знаннями, ідеями, винаходами, ноу-хау, новими технологіями. Саме цій складовій інноваційного потенціалу має приділятися головна увага в стратегії її підтримки, розвитку і перебудови. Перш за все виникає потреба в нових знаннях, винаходах, технологіях, користь яких виявляється не тільки в тому, що фундаментальні знання ведуть до зниження витрат на прикладні дослідження внаслідок зменшення кількості проб і помилок, а й у накопиченні цінних ідей, які можуть використовуватись у довгостроковій перспективі для розроблення інновацій. Досвід накопичений країнами світу свідчить, що серед усіх ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових) найважливішим є саме ресурс управління, тобто здатність управлінської ланки оперативно приймати рішення, визначати правильні інноваційні цілі, ціннісні орієнтири та координувати виконання завдань і функцій, об'єднавши колектив людей з різним рівнем кваліфікації, освіти, досвіду, з творчою цільовою орієнтацією на розроблення та впровадження нових ідей, тобто спільну творчу працю.
Оцінювання цих складових інноваційного потенціалу підприємства треба здійснювати з використанням відповідної системи показників. Діагностика інноваційного потенціалу підприємства відбувається в такій послідовності узагальнених процедур оцінювання:
1. Вибір об'єкта дослідження та визначення мети і завдань оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства залежно від конкретної ситуації.
2. Визначення міри залучення підприємства до інноваційного процесу.
3. Оцінювання інноваційних ресурсів підприємства проводиться за такими складовими: виробничо-технологічні, матеріально-технічні, організаційно – управлінські й кадрові, фінансово-економічні ресурси.
4. Оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства необхідно здійснювати також з урахуванням впливу зовнішнього середовища та наявних стратегічних можливостей підприємства.
5. У результаті проведення оцінювання інвестиційного потенціалу підприємства можна отримати єдину систему виміру й оцінити різнорідні кількісні та якісні параметри, які характеризують вищезазначені складові інноваційного потенціалу підприємства.
В Україні відсутній комплексний підхід до розроблення показників ефективності використання інноваційного потенціалу, ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності. У процесі активізації інноваційної діяльності виникають складні економічні проблеми, розв'язування яких неможливо обмежити застосуванням загальновідомої методології економічного аналізу.
Основні підходи до визначення основних елементів інноваційного потенціалу підприємства.
На сучасному етапі сформувались різні точки зору щодо структури інноваційного потенціалу. Проте можна виділити такі основні елементи структури потенціалу підприємства:
Ринковий
Інтелектуальний
Кадровий
Технологічний
Фінансовий
Інформаційний
Мотиваційний
Комунікаційний
Науково – дослідний
Розглянемо виділені складові інвестиційного потенціалу підприємства:
1. Ринковий потенціал. Відображає рівень відповідності можливостей підприємства зовнішнім ринковим потребам інновацій, які генеруються ринковим середовищем. Переважна більшість ідей нових товарів генерується на основі потреб ринку, але ж і більшість інноваційних прорахунків спричиняється саме ринковими чинниками [4].
2. Інтелектуальний потенціал. Визначає можливості генерації і сприйняття ідей, задумів новацій і доведення їх до рівня нових технологій, конструкцій, організаційних і управлінських рішень. Це передбачає наявність фахівців не лише з високою фаховою підготовкою, а й здатних до продукування нових орієнтованих знань і втілення їх в інновації, які відповідають потребам ринку.
3. Кадровий потенціал. Характеризує можливості персоналу і робітників підприємства застосувати нові знання та технології, організаційні й управлінські рішення, виконати розробку і виготовити нову інноваційну продукцію. Кадрова складова забезпечується фаховою підготовкою персоналу підприємства на рівні, що відповідає сучасному розвитку науки і техніки. Ця складова значною мірою визначає систему менеджменту, її гнучкість, адаптивність [1].
4. Техніко-технологічний потенціал. Відображає здатність оперативно переорієнтовувати виробничі потужності підприємства і налагодити економічно ефективне виробництво нових продуктів, які відповідають ринковим потребам. Ця складова характеризує відповідність матеріально-технічного стану підприємства, наявність резервів чи можливості їхнього швидкого отримання, гнучкість обладнання і технологій, оперативність роботи конструкторських і технологічних служб [5].
5. Інформаційний потенціал. Відображає інформаційну забезпеченість підприємства, ступінь повноти і точності інформації, необхідної для прийняття ефективних інноваційних рішень. У складі інформаційного потенціалу можна окремо виділити інформаційно-обчислювальний потенціал, до якого належить комплекс технічних програмно-математичних, організаційно-економічних засобів і спеціальних кадрів, призначений для автоматизації процесу виконання завдань управління підприємством у різних сферах діяльності. Інформація і здобуті через неї знання реалізуються в нових засобах праці, технологіях, професійному досвіді робітників, рівні організації виробничих одиниць, що свідчить про її тісний взаємозв’язок з іншими складовими потенціалу підприємства [1].
6. Фінансовий потенціал. Відображає відповідність фінансового стану, інвестиційної привабливості, кредитоспроможності і системи ефективного управління фінансами підприємства щодо забезпечення стійкої інноваційної діяльності на усіх етапах інноваційного циклу [5].
7. Мотиваційний потенціал. Характеризує можливість підприємства щодо приведення у відповідність і узгодження різноспрямованих інтересів суб’єктів інноваційного процесу: розробників інновацій; виробників нових товарів; інвесторів, постачальників вихідної сировини, матеріалів і комплектуючих; торгових і збутових посередників; споживачів; суспільство загалом тощо [6].
Особливо важливим є формування належної системи мотивації суб’єктів інноваційного процесу, де велику роль відіграє можливість формування спонукальних мотивів споживання і виробництва нової продукції, оскільки відсутність зацікавленості споживачів і виробників унеможливлює успіх будь-якої інноваційної продукції.
8. Комунікаційний потенціал. Характеризує наявність комунікаційних зв’язків, які відображають рівень визначеності та ефективності взаємодії підприємства з елементами зовнішнього середовища, що сприяють реалізації мети інноваційної діяльності, тобто наявність надійних зв’язків з партнерами, постачальниками ресурсів, каналами розповсюдження і збуту, споживачами інноваційної продукції.
9. Науково-дослідний потенціал. Відображає наявність створеного резерву результатів науково-дослідних робіт, достатнього для генерації нових знань, спроможності проведення досліджень з метою перевірки ідей, інновацій і можливості їхнього використання у виробництві нової продукції [5].
Загалом можна сказати що складові інноваційного потенціалу характеризують ресурси та здатність підприємства до реалізації інноваційного потенціалу.
На сьогоднішній день не до кінця досліджені підходи до визначення основних елементів інноваційного потенціалу підприємства. Думки вчених різняться між собою. Проте можна виділити три підходи до оцінки інноваційного потенціалу промислового підприємства: прогностичний, діагностичний і міжгосподарський порівняльний. Прогностичний підхід передбачає формування концептуальної моделі інноваційного потенціалу підприємства, яка включає поелементні моделі науково-інформаційної, матеріально-технічної, кадрової і фінансової складових [7].
Діагностичний підхід. Цей підхід як правило, є першою стадією розробки проектів вдосконалення управління інноваційним потенціалом. При діагностичному підході якісній оцінці сприяють наступні умови: інформація про значеннях діагностичних параметрів інноваційного потенціалу повинна бути достовірною; необхідно знати взаємозв'язок діагностичних параметрів з метою оцінки стану всього об'єкта [7].
Даний підхід має певні вади, а саме: обмеженим терміном виконання оцінки, недоступністю або відсутністю достатньої інформації, відсутністю фахівців, здатних проводити системний аналіз параметрів об'єкта оцінки.
З іншого боку, діагностичний підхід можливий з використанням суб’єктивної інформації, одержуваної від фахівців професіоналів цієї сфери.
Міжгосподарський порівняльний підхід. Він має велике значення при оцінці інноваційного потенціалу на порівнянних підприємствах. Для вірного порівняння необхідно домогтися порівнянності показників. Проте, в цьому підході присутній ряд істотних труднощів. Підвищити порівнянність можна заміною абсолютних величин відносними, приведенням даних до однакової оцінки, однакового обсягу виробництва, усуненням випадкових впливів, більш широким використанням середніх величин та ін..
Розглянуті підходи до оцінки інноваційного потенціалу підприємства не відокремлений один від одного, знаходяться в нерозривному зв’язку та доповнюють один одного при певних умовах. Їх раціональне використання лежить в основі визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності українських підприємств, насамперед, на зовнішніх ринках і створює передумови їх інтеграції у світове економічне співтовариство.
Оцінка ефективності формування та використання інноваційного потенціалу підприємства.
Перед здійсненням оцінки ефективності експертами визначається суспільна значимість проекту. Суспільно значимими вважаються великомасштабні, народногосподарські і глобальні проекти. Для проектів, що мають суспільну значимість, спочатку розраховується суспільна ефективність, потім - комерційна. При недостатній комерційній ефективності розглядаються можливості застосування різних форм підтримки проекту, які дозволяють підвищити комерційну ефективність до прийнятного рівня. Розрахунок суспільного ефекту інноваційного проекту має сенс у ряді випадків.
По-перше, необхідність розрахунку суспільної ефективності виникає, якщо інноваційний проект реалізується в рамках державних (регіональних) цільових науково-технічних програм, коли паралельно слід ураховувати соціальні, екологічні, політичні та інші ефекти його реалізації.
По-друге, такий розрахунок слід здійснювати для виявлення впливу економічного механізму на реалізацію інновацій, що визначається на основі порівняння показників суспільної і комерційної ефективності, обчислених в однакових реальних ринкових цінах. Якщо комерційна ефективність виявляється задовільною, то рекомендується переходити до другого етапу оцінки.
Основними принципами оцінки ефективності інноваційного проекту е:
- розгляд інноваційного проекту протягом усього життєвого циклу (розрахункового періоду) - від проведення передінвестиційних досліджень до його припинення;
- моделювання потоку продукції, ресурсів і коштів,
- порівнянність умов здійснення різних проектів (варіантів проекту);
- принцип позитивності і максимізації ефекту;
- урахування економічної нерівноцінності здійснюваних витрат і одержуваних результатів у різні моменти часу;
- урахування виключно майбутніх витрат і надходжень включаючи витрати, пов'язані із залученням раніше створених виробничих фондів, а також майбутніх втрат, викликаних здійсненням проекту.
Ефективність інноваційного проекту характеризується системою економічних показників, що відбивають співвідношення пов'язаних з проектом витрат і результатів, які дають можливість судити про економічну привабливість проекту для його учасників, про економічні переваги кожного з них. Показники ефективності інноваційних проектів класифікуються за такими ознаками:
- за видами економічних суб'єктів - суспільні і комерційні;
- за видом узагальнюючого показника - абсолютні, відносні, тимчасові;
- за методом зіставлення різнотермінових витрат і результатів: статичні і динамічні.
Основні показники, які використовуються для оцінки ефективності інноваційного проекту, є:
- чистий дисконтований дохід (ЧДД);
- внутрішня норма дохідності (ВНД);
- потреба в додатковому фінансуванні (зокрема, бюджетному);
- індекси дохідності інвестицій (ІД);
- строк окупності інноваційного проекту (То.і.п);
- група показників фінансового стану підприємства-учасника проекту.
Показники комерційної ефективності відбивають тільки основні результати (без супутніх), одержувані при реалізації інновацій з урахуванням механізмів розподілу наново створеної вартості й інтересів кожного з учасників інноваційного проекту.
Чистий дисконтований дохід (ЧДД) визначається або як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період Т, приведена до розрахункового року t, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами. Показник чистого дисконтованого доходу відповідає показнику NPV (Net Present Value), застосовуваному відповідно до закордонних методик для оцінки ефективності інвестиційних проектів.
ЧДД=
27.11.2012 22:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора