Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ЗАСТОСУВАННЯ БАЗ ДАНИХ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут підприємництва та перспективних технологій
Факультет:
Комп'ютерна інженерія
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Навчальний посібник
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА’
А.Ю.Берко, О.М.Верес
ЗАСТОСУВАННЯ БАЗ ДАНИХ
Рекомендовано Науково-методичною радою Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національномууніверситеті “Львівська політехніка“ як навчальний посібник для студентів базових напрямів «Комп’ютерні науки» та «Комп'ютерна інженерія»
Львів ЛІГА-ПРЕС 2007 Рекомендовано Науково-методичною радою Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка“ як навчальний посібник для студентів базових напрямів «Комп’ютерні науки» та «Комп'ютерна інженерія» (Протокол № 5 від 20.06.2007 р.)
Рецензенти: Дунець Р. Б., д-р техн. наук, доц.
Пасічник В. В., д-р техн. наук, проф.
Берко А.Ю., Верес О.М. Застосування баз даних: Навч. посібник. - Львів: Ліга-Прес, 2007. - 210 с.
ISBN 978-966-397-089-9
Навчальний посібник містить короткий курс матеріалу, необхідного для вивчення основних функціональних можливостей та практичного застосування СУБД MS Access для проектування баз даних, застосування і розроблення прикладних засобів та інформаційних технологій на основі реляційних баз даних.
Навчальний посібник призначається для студентів, що навчаються за напрямами "Комп’ютерні науки", "Комп’ютерна інженерія" та споріднених напрямів, пов’язаних з вивченням комп’ютерних інформаційних технологій. Може бути використаний викладачами як дидактичний матеріал, а також для самостійного вивчення і підвищення кваліфікації.
ISBN 978-966-397-089-9
© БеркоА.Ю., ВересО.М., 2007 © Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному унверситеті «Львівська політехніка» 2007 ЗМІСТ
зміст з
Тема №1. "Вивчення елементів середовища СУБД MS Access" 7
. Мета 7
Теоретичні відомості 7
. Практикум 13
Контрольні запитання 23
Зміст результатів практикуму 23
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою № 1 23
Тема №2. "Проектування бази даних реляційного типу" 25
. Мета 25
Теоретичні відомості 25
Логічна структура бази даних 25
Нормалізація бази даних 30
. Практикум 52
Контрольні запитання 64
Зміст результатів практикуму 64
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою №2 65
3. Тема №3. "Проектування запитів до бази даних" 70
. Мета 70
Теоретичні відомості 70
. Практикум 76
Контрольні запитання 89
Зміст результатів практикуму 89
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою № 3 90
Тема №4. "Проектування засобів введення та редагування даних" 95
Мета роботи 95
Теоретичні відомості 95
Практикум 108
Контрольні запитання 123
Зміст результатів практикуму 123
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою № 4 124
Тема №5. "Розроблення форм вихідних документів" 128
. Мета 128
Теоретичні відомості 128
Практикум 132
Контрольні запитання 147
Зміст результатів практикуму 147
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою №5 147
Тема №6. "Розроблення керуючого інтерфейсу інформаційної системи" 152
. Мета 152
Теоретичні відомості 152
. Практикум 156
Контрольні запитання 163
Зміст результатів практикуму 163
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою № 6 163
Тема №7. "Розроблення Web-cтopiнoк доступу до даних" 167
. Мета 167
Теоретичні відомості 167
. Практикум 184
Контрольні запитання 196
Зміст результатів практикуму 196
Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою №7 196
Список рекомендованої літератури 203
Додаток А 205
Додаток Б 206 ВСТУП
Переважна більшість інформаційних систем і технологій як засіб організації інформаційного забезпечення використовують бази даних. Сьогодні база даних
це не просто місце накопичення і зберігання інформації. Сучасна база даних - це складний багатофункціональний механізм, який забезпечує інформаційну підтримку різноманітних процесів, які виконуються у середовищі комп’ютерних систем. Ефективне функціонування баз даних забезпечується поєднанням науково обґрунтованих методів проектування з новітніми прогресивними технологіями і системами управління. Досконале володіння фундаментальними знаннями та практичними навиками застосування баз даних є однією з важливих кваліфікаційних складових компетенції фахівця у галузі комп’ютерних наук та інформаційних технологій.
Цей навчальний посібник є доповненням до теоретичного матеріалу, який вивчається в лекційному курсі. Основна мета посібника - у стислій, компактній і лаконічній формі подати обсяг матеріалу, необхідний і достатній для отримання знань і практичних навиків з проектування, побудови і застосування баз даних у типових завданнях комп’ютерних інформаційних систем.
Як навчальне середовище обрано систему управління базами даних MS Access. Цей вибір зумовлений, зокрема, такими чинниками, як популярність і поширення цього засобу, простота і доступність інтерфейсу користувача, достатньо повний набір функцій та можливостей роботи з базами даних, зосереджених в єдиному середовищі. Однак пропонований навчальний посібник не треба розглядати як матеріал для вивчення можливостей СУБД MS Access, оскільки основний акцент робиться не на середовищі роботи, а на типових застосуваннях баз даних для розв’язання різноманітних задач опрацювання інформації у комп’ютерних системах.
У навчальному посібнику розглядаються такі теми:
вивчення елементів середовища СУБД MS Access;
проектування бази даних реляційного типу;
проектування запитів до бази даних;
проектування засобів введення та редагування даних;
розроблення форм вихідних документів;
розроблення керуючого інтерфейсу інформаційної системи;
розроблення Web-сторінок доступу до даних.
Кожна тема містить короткий огляд та викладення основного матеріалу необхідного для виконання практичних завдань, послідовність виконання практичних завдань для отримання і закріплення навиків з розв’язання тих чи інших задач роботи з базами даних, запитання для контролю і самоконтролю, а також приклад оформлення звіту про виконання практичного завдання.
Навчальний посібник призначений для студентів, що навчаються за напрямами "Комп’ютерні науки", "Комп’ютерна інженерія" та спорідненими напрямами, пов’язаними з вивченням комп’ютерних інформаційних технологій. Може бути використаний викладачами як дидактичний матеріал, а також для самостійного вивчення і підвищення кваліфікації. Тема №1. "Вивчення елементів середовища СУБД MS Access"
Мета
Вивчення складу та призначення елементів меню, об’єктів бази даних та елементів середовища керування базами даних, засобів керування процесами, порядку налаштування середовища СУБД.
Теоретичні відомості
База даних
Поняття бази даних (data base) як засобу опрацювання інформації з’явилось на етапі застосування комп’ютерних систем у сфері бізнесу, фінансів та управління. Спочатку базою даних називали будь-який масив, в якому дані накопичувались для подальшого опрацювання. З часом сам термін набув конкретнішого значення, а технології створення, зберігання і застосування баз даних розвинулись в окрему галузь комп’ютерних наук.
Особливостями сучасних баз даних є:
структурування і класифікація даних за певною множиною формальних та змістовних ознак;
наявність спеціального програмного забезпечення - системи управління базами даних;
незалежність методів і засобів зберігання даних (технологій фізичного рівня) від методів та засобів опрацювання та сприйняття даних (технологій логічного рівня);
незалежність способів подання і оброблення даних від їхнього змісту та галузі застосування;
незалежність методів і процедур опрацювання від обсягів даних;
можливість застосування однієї бази даних для розв’язання різноманітних задач.
Термін “база даних” загалом є достатньо об’ємним, складним та різнобічним для однозначного трактування.
Попередньо визначимо, що база даних - це множина взаємопов’язаних даних, об’єднаних спільним середовищем зберігання, спільним застосуванням, єдиною формою подання, єдиними методами і засобами керування.
Надалі це визначення буде уточнюватись, розширюватись та доповнюватись з метою якнайповнішого вивчення технологій опрацювання інформації на основі баз даних.
Управління даними
За допомогою програми обслуговування баз даних (управління базами даних) можна зберегти дані у спеціальному форматі, вибрати з них потрібні, опрацювати, роздрукувати тощо. За наявності готової бази даних за допомогою СУБД можна здійснити у ній пошук даних за заданими користувачем критеріями. Добрим прикладом є телефонний довідник.
Для уніфікації механізмів пошуку даних зміст набору даних зберігається у стандартній формі. Йдеться про табличну форму, причому кожний запис даних (блок даних) являє собою окремий рядок таблиці. Отже. набір даних складається з записів, а кожний запис даних - із окремих полів. Структура усіх записів бази однакова: всі вони мають одну і ту саму послідовність полів, але значення поля у кожного запису своє.
Створення бази даних проходи у декілька етапів. Перший етап полягає у визначенні структури бази даних. На ньому встановлюється, з яких елементів (полів) складаються окремі записи бази даних, і задається тип кожного елемента. Розрізняють, зокрема, текстові і числові типи. Перші призначені для зберігання тексту і можливості їхнього опрацювання значно відрізняються від числових, над якими можна виконувати різноманітні обчислення. Разом з типом поля вказують його додаткові характеристики, зокрема, розмірність. Кожне поле має своє ім’я. Після розроблення структури бази даних здійснюють введення даних - це другий етап. Використання спеціальних форм (бланків) спрощує як введення так і виведення окремих записів. За допомогою форм можна також вивести на екран значення не всіх полів кожного запису, а тільки потрібних.
Пошук інформації у базі даних здійснюється на підставі критеріїв пошуку, які застосовують до значень певних полів бази. Запити можуть бути збережені для повторного використання. Завдяки точно визначеним запитам здійснюється швидка вибірка з бази. Наступний етап - це оформлення отриманої відселектованої інформації.
Реляційні бази даних
Для розв’язання складних задач одного файла з даними іноді недостатньо. Припустимо, що необхідно скласти заявку на товари, в якій повинні бути назва товару та адреси постачальників. Якщо всю цю інформацію зберігати тільки в одній таблиці, поряд з назвами товарів, варто було б передбачити також поле для адрес постачальників. Якщо ж один і той самий постачальник має декілька видів товару, то дуже багато записів будуть зберігати інформацію, що дублюється: одна і та сама адреса постачальника для різних назв товару. Цей спосіб організації бази даних має такі недоліки:
У разі додавання у базу даних інформації про новий товар вже відомого постачальника доведеться знову вводити його адресу.
Якщо адреса постачальника зміниться, необхідно буде перевірити і оновити всі записи, що містять цю адресу.
У разі збереження у кожному записі повної адреси постачальника збільшується об’єм пам’яті, що використовується, і витрати часу на управління даними, а пошук записів відповідно сповільнюється.
Підвищується ймовірність помилки (під час введення та опрацювання).
У подібних ситуаціях ефективнішою є база даних, побудована на основі реляційної моделі. Перевага її у тому, що для кожного самостійного набору даних створюється окремий файл (таблиця). У описаному прикладі це був би окремий файл назв товару і окремий файл постачальників. У файлі назв адреса постачальника вказується у вигляді посилання - номер запису файла постачальників, що містить реальну адресу. Номер запису називається також первинним ключем. Первинний ключ являє собою індекс, тобто відсортований список, який встановлює відповідність між значенням поля та записом, в якому це значення міститься. Індекс полегшує пошук всередині великих наборів даних.
Основні терміни та визначення
Сьогодні реляційна модель бази даних домінує у різноманітних застосуваннях, тому доцільно розглянути основну термінологію та поняття, які використовуються саме для цього типу баз даних. Запропонований у 1971 р. Е.Коддом підхід до зберігання даних у вигляді двовимірних файлів-таблиць за кілька десятиліть став визнаним теоретичним базисом для великої кількості технологій, а також засобів розроблення прикладних систем, управління та зберігання даних. Реляційна модель ґрунтується на понятті відношення (relation). З певним наближенням відношенням можна вважати таблицю, яка володіє специфічними властивостями, хоча загалом поняття відношення і таблиці не можна ототожнювати.
Основні властивості відношення:
Стовпчикам присвоюються однозначні імена, і у кожному з них розміщуються однотипні значення окремих елементів даних (дати, прізвища, цілі числі або грошові суми тощо). У відношенні не може бути двох однакових стовпчиків.
Відношення складається з однотипних рядків і має унікальне ім'я.
Рядки мають фіксовану кількість полів (стовпчиків) і значень (множинні поля, повторювані групи та інші агрегатні значення неприпустимі).
Рядки обов'язково відрізняються один від одного хоча б єдиним значенням, що дає змогу однозначно ідентифікувати будь-який рядок такої таблиці.
У кожній позиції на перетині рядка і стовпчика розміщене атомарне значення або нічого. Поняття атомарності означає неможливість бути поділеним на дрібніші складові без втрати властивостей.
Послідовність рядків і стовпчиків у відношенні може бути довільною.
У термінології баз даних стовпчики таблиць називають атрибутами (attribute), а рядки - кортежами (tupple) (див. рис.1). Формально кожен атрибут
це поєднання імені деякого інформаційного показника та множини його допустимих значень. Множина значень атрибута називається доменом (domain). Кожен кортеж відношення - це елемент узагальненого декартового добутку доменів деякої множини атрибутів. Кортеж являє собою впорядкований n- вимірний вектор, кожна компонента якого вибирається із множини значень одного атрибута.
У прикладних системах і технологіях, які ґрунтуються на теорії реляційних баз даних, застосовується паралельна термінологія для позначення деяких об'єктів. Зокрема, синонімом терміна "атрибут" є терміни "поле" (field) і "стовпчик" (column), терміна "кортеж" - "запис" (record) або "рядок" (row), відношення у системах управління базами даних позначаються терміном "таблиця " (table).
Відношення реляційної бази даних може розглядатись як поєднання двох складових:
множини атрибутів, яка визначає якісні параметри таблиці і називається схемою відношення;
множини кортежів у яких зберігаються значення відповідних атрибутів (інформаційного наповнення).
Рис.1. Елементи інформаційного відношення Кількість атрибутів відношення називають його порядком, або ступенем, кількість кортежів - об'ємом, або кардинальним числом. Оскільки відношення у базах даних у загальному випадку є динамічними об'єктами, вводиться поняття стану відношення. Станом називають значення схеми та інформаційного наповнення зафіксовані у деякий момент часу.
Реляційна база даних - це множини взаємопов'язаних відношень, які зберігають значення інформаційних показників деякої сукупності об'єктів реального світу. Частина реального світу, що відображається у базі даних, називається предметною областю. Схема бази даних - множина схем відношень, які входять до її складу, а стан бази даних - це множина станів всіх її відношень, визначених на один момент часу.
Microsoft Access
Під час проектування готового застосування розробникові доводиться виконувати складну роботу із створення окремих його компонентів, таких, як екранні форми, звіти та запити (див. рис.2). Для автоматизації цього процесу до складу пакета Access було введено декілька спеціалізованих програм, що можуть розв’язувати такі задачі. Один з напрямків цих програм називається Design (Конструктор), а другий - Wizard (Майстер, чарівник). Конструктор надає для роботи користувача низку інструментальних засобів, за допомогою яких можна швидко і просто створити потрібну конструкцію: форму, запис, звіт.
Програма Wizard робить це в інакший спосіб. Вона задає користувачу ряд запитань і на підставі відповідей будує цілком завершену форму чи звіт. Серед майстрів найпотрібнішими є такі: Database Wizard (Майстер бази даних), Table Wizard (Майстер таблиць), Form Wizard (Майстер форм), Table Analyzer Wizard (Майстер-аналізатор таблиць), Performance Wizard (Майстер продуктивності), Report Wizard (Майстер звітів), Application Splitter Wizard (Майстер розбиття), Lookup Wizard (Майстер представлень), Spell Check Wizard (Майстер перевірки орфографії) , Answer Wizard (Майстер відповідей) та багато інших. Продукт Microsoft Access виконано у традиціях фірми, тому інтерфейс є дуже подібним до багатьох офісних програм.
Access дає змогу працювати не тільки з файлами свого формату, а й з базами даних dBASE, Paradox, Btrieve, без конвертування їх у свій формат, а також уможливлює роботу з базами даних серверних СУБД Oracle і MS SQL Server.
У міру того, як компанії стандартизують роботу з комп’ютерами і застосовуване програмне забезпечення, все частіше виникає проблема пов’язана із взаємодією процесів. Наприклад, для створення листів та документів використовується Word, для обміну повідомленнями по електронній пошті - пакет програм Exchange, для ведення фінансових розрахунків - Excel, а для управління даними про клієнтів та контракти - пакет програм Pursuit. Автоматизація, що раніше називалась автоматизацією OLE, є засобом надання об’єктів застосування (разом з їхніми методами та властивостями) іншим застосуванням, які можуть створювати нові копії об’єктів та керувати ними. За допомогою засобів автоматизації в програмі можна створювати об’єкти, що належать до інших додатків. Маніпуляції з об’єктами інших застосувань (налаштування властивостей, виклик методів) за допомогою автоматизації не відрізняється від безпосереднього програмування у відповідних додатках. Засоби автоматизації дають змогу створювати серйозні інтегровані пакети програм. Додатки, що підтримують автоматизацію, надають інформацію про власні об’єкти в об’єктних бібліотеках, в яких зберігається вся інформація про класи, методи класів та властивості класів. Мовою програмування для роботи із засобами автоматизації у пакеті Microsoft Office є Visual Basic for Applications (VBA).
Відкриття об'єкта \ Створення нового об'єкта
Режим проектування
Рис.2. Вікно бази даних MS Access 2003
Практикум
Ознайомитись із складом та змістом системного меню СУБД MS Access.
Створити порожню базу даних СУБД MS Access.
Вивчити склад та призначення об’єктів бази даних СУБД MS Access.
Вивчити функції та призначення командних кнопок вікна управління базою даних СУБД MS Access.
Вивчити склад та послідовність встановлення та зміни параметрів середовища СУБД.
Ознайомитись із складом та змістом системного меню
СУБД MS Access
Головне вікно Access має вигляд, аналогічний до вікон інших засобів Microsoft Office (див. рис.). У верхній частині вікна розміщено його заголовок, системне меню і панель інструментів СУБД MS Access, а в нижній частині - рядок стану.
Рис.3. Вікно бази даних MS Access 2003 Рядок заголовка містить ім’я прикладної програми і деколи - ім’я відкритої БД, кнопки керування вікна, кнопки для закриття чи відкриття системного меню.
Рядок меню містить імена меню, в які об’єднані за функціональним призначенням команди та опції. Панель інструментів складається з кнопок, які містять піктограми. Ці кнопки мають аналоги серед команд меню і використовуються для швидшого запуску операцій.
Рядок стану призначений для розміщення повідомлень про операції, що виконуються, і про поточний стан програми.
1.3.2. Створити порожню базу даних СУБД MS Access.
Існують такі способи створення нової бази даних:
• у ходіі запуску Access без застосування майстра:
Під час запуску MS Access у вікні New File (Нові файли) обираємо в розділі New (Нові) пункт Blank Database (Нова база даних) і натискаємо ліву кнопку мишки або ОК (див, рис.4).
Microsoft Access
Рис.4. Вікно створення нового файла З’явиться діалогове вікно File New Database (Файл нової бази даних) (див. рис.5).
Рис.5. Вікно файла нової бази даних
У списку Save in (Записати в) відкрити папку, в якій буде зберігатися створювана база даних.
У полі введення File name (Ім'я файла) вказати ім’я створюваного файла і натиснути кнопку Create (Створити).
в ході запуску Access із застосуванням майстра:
У розділі New (Нові) вибираємо пункт Blank Data Access pages (Сторінки даних) і натиснути кнопку ОК. З’явиться діалогове вікно майстра New (Створення).
Щоби створити порожню базу даних необхідно розкрити вкладку General (Загальні) вікна майстра, виділити елемент Blank database (База даних) і натиснути кнопку ОК. З’явиться діалогове вікно File New Database (Файл нової бази даних).
Далі повторяються пункти 2, 3 процесу створення бази даних без майстра.
Вкладка Databases (Бази даних) дає змогу використати як основу один з шаблонів найпопулярніших баз даних. Щоб створити базу на основі шаблону, треба видали його ярлик і натиснути кнопку ОК, далі дотримуватись вказівок майстра бази даних.
зменю Файл (File) увже запущеному Access:
Вибрати команду New (Створити) в меню File (Файл), після чого з’явиться діалогове вікно New (Створити). Потім виконуються дії, що описані в п.2, 3 Створення бази даних із застосуванням майстра.
з використанням кнопки New (Створити):
Натиснути кнопку New (Створити) на панелі інструментів (^). Потім вибрати необхідний елемент у діалоговому вікні New (Створити), як описано в п.2, 3 Створення бази даних із застосуванням майстра.
1.3.3. Вивчити склад та призначення об'єктів бази даних СУБД MS Access
Вікно СУБД Access - систематизовані об’єкти БД - таблиці, запити, форми, звіти, сторінки, макроси та модулі (об’єкти БД). Це вікно має всі властивості вікна Windows (див. рис.б).
Рис.7. Кнопки виду подання списку об’єктів
З кожним об’єктом бази можна працювати у двох режимах. Перший режим, режим Виконання, відрізняється для кожного типу об’єкта:
для таблиць, запитів, форм і сторінок доступу до даних цей режим означає відкриття відповідного об’єкта і називається, відповідно, режимом таблиці (для таблиць і запитів), режимом форми, режимом сторінки.
для звіту - це режим попереднього перегляду;
для макроса - це режим виконання.
для модуля цей режим вимкнено.
Другий режим - режим Конструктора. Цей режим застосовується до всіх типів об’єктів і призначений для створення і зміни об’єктів.
На панелі інструментів вікна Database (База даних) є основні три кнопки (див. рис.8):
перша кнопка зі змінною назвою, залежно від того, який об’єкт вибрано. Якщо вибрано Tables (Таблиця), Queries (Запит), Forms (Форма), Pages (Сторінка) або Favorites (Вибране), кнопка набирає вигляд Open (Відкрити). Якщо вибрано Reports (Звіт) - Preview (Перегляд). Якщо Macros (Макрос) - Run (Запуск);
друга кнопка Design (Конструктор) постійна для усіх об’єктів і призначена для редагування раніше створених об’єктів;
третя кнопка New (Створити) має постійну назву, але змінюються значки, що їй відповідають, залежно від типу вибраного об’єкта, що створюється під час натискання на неї.
В db2 : Database (Access 2000 file format)
isjtjopen MBeslan JijNew -D ‘V E3:
Objects
0 J jCreate table in Design view
til Tables
0 J Create table by using wizard
tP Queries
lH] Create table by entering data
[=g| Forms
8 Reports issj Pages S Macros Modules
Groups
i’j£l Favorites
Рис.8. Вікно бази даних
Рис.9. Системне меню MS Access
1.3.5. Вивчити склад та послідовність встановлення та зміни параметрів
середовища СУБД MS Access
Більшість параметрів Access встановлюються та змінюються за допомогою діалогового вікна Options (Параметри), яке відображається у разі вибору команди Tools^-Options (Сервіс^Параметри) (див. рис.9).
Всі ці параметри згруповані за своїм призначенням і розміщені на декількох вкладках (див. рис.10).
Рис. 10. Вікно параметрів, вкладка View
Вкладка View (Вигляд) містить групи параметрів, встановлені за замовчуванням: Show (Відображати), Show in macro design (Конструктор макросів), Click options in database window (Відкривати об'єкти у вікні бази даних).
Наступна вкладка General (Загальні) містить низку дійсно загальних пара метрів, а саме: Print Margins (Границі полів друку), Default Database Folder (Робочий каталог), New database sort order (Послідовність сортування бази даних), Name Auto Correct (Автозаміна імен), Compact on close (Стискати при закритті), Use four-digit year formatting (Формат року чотири цифри) (див. рис.11).
На вкладці Datasheet (Режим таблиці) містяться параметри, які визначають вигляд таблиць: тип і розмір шрифту, колір символів і фону, наявність, відсутність і колір сітки, спеціальні ефекти оформлення сітки, ширину стовпців (див. рис.12). Це ті параметри, як визначені за замовчуванням для всіх таблиць.
Options
Pages View
Print margins
Left margin;
|2j 549cm
Right margin:
2.,543cm
Top margin:
2,543cm
Bottom margin:
2j 543cm
4 T
? Recently used file list:
Provide feedback with sound Compact on Close
Remove personal information from this file Default database folder:
|C:\Documents and Settings\userl\Mon AOKyr
Web Options...
7 Track name AutoCorrect info |7 Perform name AutoCorrect і Log name AutoCorrect changes
New database sort order;
Украинским
Z.
Cancel
Рис.11. Вікно параметрів, вкладка General
Рис.12. Вікно параметрів, вкладка Datasheet
Рис.13. Вікно параметрів, вкладка Tables/Queries
Рис.14. Вікно параметрів, вкладка Forms/Reports На наступній вкладці Tables/Queries (Таблиці і запити) розміщено дві групи параметрів: група параметрів Table design (Конструктор таблиць) визначає властивості полів, що встановлюються за замовчуванням у разі додавання нового поля у таблицю; група параметрів Queri design (Конструктор запитів) визначає вигляд і режим роботи Конструктора запитів (див. рис.13).
22
Параметри на вкладці Forms/Reports (Форми та звіти) дають змогу задати деякі загальні для форм та звітів значення (див. рис.14).
Контрольні запитання
Запуск і закінчення роботи СУБД MS Access.
Склад та зміст елементів середовища СУБД.
Склад та призначення об'єктів бази даних.
Послідовність і засоби опрацювання об'єктів бази даних.
Зміст результатів практикуму
Назвароботи.
Постановка задачі.
Теоретична частина (основні терміни та визначення у реляційних базах даних, системне меню СУБД MS Access, панелі інструментів та їхнє призначення, об’єкти баз даних та їхнє призначення).
Описання виконаної роботи та отриманих результатів:
а) запуск і закінчення роботи СУБД MS Access;
б) послідовність створення нової порожньої бази даних у середовищі СУБД MS Access;
в) вікно бази даних СУБД MS Access, режими опрацювання об'єктів бази даних;
г) склад та послідовність зміни параметрів середовища СУБД MS Access;
Висновки.
1.6. Приклад оформлення звіту з лабораторної роботи за темою № 1
Взірець титульної сторінки для оформлення звіту до лабораторної роботи
подано у додатку А.
1.6.2. Зміст звіту.
Мета роботи: Вивчення складу та призначення елементів меню, об’єктів бази даних та елементів середовища керування базами даних, засобів керування процесами, порядку налаштування середовища СУБД MS Access.
Теоретична частина.
Реляційна модель ґрунтується на понятті відношення (relation). З певним наближенням відношенням можна вважати таблицю, яка володіє специфічними властивостями.
(Описати основні властивості відношень).
Реляційна база даних - це множини взаємопов'язаних відношень, які зберігають значення інформаційних показників деякої сукупності об'єктів
23
реального світу. Частина реального світу, що відображається в базі даних називається предметною областю.
(Розкрити поняття: атрибут, кортеж, схема та інформаційне наповнення відношення, послідовність та об’єм відношення).
До складу системного меню СУБД MS Access входять: рядок заголовка, рядок панелі інструментів, рядок стану (елементи середовища СУБД).
Рядок заголовка містить ім’я прикладної програми і деколи - ім’я відкритої БД, кнопки керування вікна, кнопки для закриття чи відкриття системного меню.
Рядок меню містить імена меню, в які об’єднані за функціональним призначенням команди та опції (коротко описати).
Рядок стану призначена для розміщення повідомлень про операцій, що виконуються і про поточний стан програми.
Вікно СУБД Access - систематизовані об’єкти БД - таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі (об’єкти БД). Це вікно має всі властивості вікна Windows.
(Описати об’єкти бази даних).
Панель інструментів складається з кнопок, які містять піктограми. Ці кнопки мають аналоги серед команд меню і використовуються для швидшого запуску операцій (коротко описати).
Описання виконаної роботи.
Запуск середовища СУБД MS Access проходить за таким алгоритмом: Start-Programs-Microsoft Access (описати детальніше результат дій). Закінчити роботу в середовищі СУБД MS Access можна так: (описати послідовність дій).
Б) Створити нову базу можна під час запуску середовища СУБД MS Access (описати послідовність дій) або через системне меню середовища (описати послідовність дій).
Вікно бази даних має такий вигляд (описати). Існують такі основні засоби опрацювання об'єктів БД: режим конструктора (Design) та режим MaficTpa(Wizard) (описати).
Г) Параметри середовища СУБД MS Access можна змінити так: (описати послідовність дій та параметри).
Висновок: У цій лабораторній роботі ми ознайомилися зі складом та призначенням елементів меню, з об’єктами БД та елементами середовища керування СУБД MS Access.
Тема №2. "Проектування бази даних реляційного типу"
Мета
Вивчення послідовності, методів та засобів інформаційного моделювання предметної області, створення таблиць бази даних, проектування логічної структури реляційної бази даних, нормалізації баз даних.
Теоретичні відомості
Логічна структура бази даних
Концептуальна модель передбачає два етапи реалізації: інфологічний та даталогічний. Інфологічна модель будується без урахування засобів і технологій реалізації проекту. Даталогічна модель - це описання структури у термінах конкретної СУБД чи технології, які вибирають для реалізації бази даних на основі інфологічної моделі.
Інфологічний етап проектування.
На етапі логічного проектування розробляється логічна структура бази даних, яка відповідає концептуальній моделі ПО. Результатом виконання цього етапу є схеми БД. Оскільки переважна більшість комерційних систем баз даних застосовує реляційну модель, доречно припустити, що у ході проектування було б доцільно застосовувати ту саму модель, замість моделі "сутність-зв'язок".
У першому наближенні "перетворення" БЯ-діаграми на реляційну схему доволі прямолінійний:
перетворити кожна множину сутностей на відношення з тим самим набором атрибутів;
замінити кожен зв'язок відношенням, атрибути якого є ключами множин сутностей, що з'єднуються цим зв'язком.
Для кожної множини сутностей, яка не є слабкою, можна створити відношення з тими самим іменем і набором атрибутів. Таке відношення не буде містити відомостей про зв'язки, у яких бере участь початкова множина сутностей, інформація про зв'язки відображається у окремих відношеннях.
Зв'язки БЯ-моделі також задаються відношеннями. Відношення для заданого зв'язку Я повинне містити такі атрибути:
У схему відношення для зв'язку Я заносять ключові атрибути кожної з множин сутностей, що з'єднуються зв'язком Я.
Якщо зв'язок має власні атрибути, вони також додаються у набір атрибутів відношення для цього зв'язку.
Якщо та сама множина сутностей у контексті зв'язку згадується багаторазово, у різних ролях, кожний з її ключових атрибутів вводиться у відношення стільки разів, у скількох ролях він бере участь. Щоб уникнути конфліктів, імена атрибутів повинні бути змінені. Перейменування атрибутів виконується, якщо атрибути з однаковими іменами трапляються у наборі атрибутів самого зв'язку або серед атрибутів тих множин сутностей, що охоплюються цим зв'язком.
Іноді відношення, отримані в результаті безпосередніх перетворень з множин сутностей або зв'язків, не можна вважати найкращою формою подання визначених елементів даних. Один з поширених варіантів подібних ситуацій такий. Є множина сутностей Е, з'єднана за допомогою зв'язку Я типу "багато- до-одного" з множиною ¥ у напрямі від Е до ¥. Схеми кожного з відношень, отриманих на основі множини Е і зв'язку Я, будуть містити ключ множини Е. Окрім того, у схему відношення для множини Е будуть введені також атрибути Е, що не належать до ключових, а у схему відношення для зв'язку Я - власні атрибути Я і ключові атрибути множини ¥. Оскільки зв'язок Я належить до типу "багато-до-одного", всі зазначені атрибути мають значення, які однозначно встановлюються на підставі ключа множини Е, і їх можна об'єднати у одній схемі відношення, що складаються з:
усіх атрибутівмножини Е;
ключових атрибутів множини ¥;
власних атрибутів зв'язку Я.
Проектування схеми реляційної бази даних - це відображення концептуальної інфологічної моделі предметної області у даталогічну модель, що визначається як множина схем відношень. Під час цього відображення виконуються такі перетворення:
кожному атрибутові сутності ставиться у відповідність атрибут відношення;
кожному примірникові сутності, який описується множиною значень своїх властивостей, ставиться у відповідність кортеж;
кожному класу сутностей ставиться у відповідність відношення;
зв'язок між класами сутностей відображається як зв'язок між відношеннями;
множині взаємопов'язаних сутностей предметної області ставиться у відповідність реляційна база даних.
Класична реляційна модель бази даних не визначає складу та змісту атрибутів відношень і не регламентує способи та методи такого відображення. Тому, в загальному випадку, воно не є фотографічним і має певні особливості, зокрема:
один атрибут сутності може зображатись одним або кількома атрибутами відношення;
одному класові сутностей може відповідати одне або декілька відношень;
кільком класам сутностей може відповідати одне відношення;
зв'язки між відношеннями у реляційних базах даних не є самостійними об'єктами, а реалізуються через значення атрибутів;
зв'язки між атрибутами визначаються через відповідність їхніх значень у кортежах відношень;
зв'язки між відношеннями задаються через встановлення відповідності між атрибутами цих відношень;
кількість атрибутів у відношеннях може не відповідати кількості атрибутів сутностей;
кількість відношень та зв'язків у базі даних може не відповідати кількості сутностей та зв'язків у концептуальній моделі предметної області.
Даталогічний етап проектування
На даталогічному етапі інфологічна модель, яка є достатньо загальною і не пов’язана з технологією реалізації, перетворюється на описання схеми бази даних у термінах вибраної СУБД. Вибір СУБД здійснюється після аналізу потреб і особливостей бази даних, виявлених на інфологічному етапі.
У сучасних технологіях для зображення елементів реляційної моделі застосовують об’єкти, що мають власні визначення та властивості. Відповідність між ними подано у табл.1.
Алгоритм даталогічного проектування.
Крок 1. Кожна проста сутність перетворюється на таблицю. Проста сутність
сутність, що не є підтипом і не має підтипів. Ім'я сутності стає іменем таблиці.
Крок 2. Кожен атрибут стає можливим стовпцем із тим самим іменем; може вибиратися точніший формат. Стовпці, що відповідають необов'язковим атрибутам, можуть містити невизначені значення, а обов'язковим атрибутам, - не можуть.
Таблиця 1
Елементи реляційноїмоделі
№
з/п
Реляційна модель
СУБД
29.11.2012 17:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора