Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Бухгалтерський облік в системі управління підприємством
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з дисципліни: «Бухгалтерський облік»
на тему:
«Бухгалтерський облік в системі управління підприємством»
Рівне 2012
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра
__________________________________________________________________
Дисципліна________________________________________________________
Спеціальність______________________________________________________
Курс_________Група_______________Семестр__________________________
Завдання
на курсову роботу студента
__________________________________________________________________
прізвище, ім’я, по-батькові
1.Тема роботи______________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Строк здачі студентом курсової_____________________________________
3. Вихідні дані по роботі_____________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Дата видачі завдання______________________________________________
Календарний план
№ з/п
Назва етапів виконання курсової роботи
Строк виконання етапу роботи
Примітки
Студент______________
підпис
Керівник_____________ __________________
підпис прізвище, ініціали
Зміст
Вступ………………………………………………………………………...4
1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………5
1.1 Основи бухгалтерського обліку: поняття, завдання та
значення ……………………………………………………………………5
1.2 Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку……………6
1.3 Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві…....9
1.4 Роль обліку в управлінні підприємством……………………….…..12
2.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………...…16
2.1.Баланс на початок місяця……………………………………….……16
2.2.Нарахування заробітної плати працівникам…………...……………17
2.3.Журнал реєстрації господарських операцій……………………..….20
2.4.Реєстри бухгалтерського обліку (Т-рахунки)………… …..………..23
2.5.Оборотна відомість по синтетичним рахункам…………….…...….25
Висновки………………………………………………………………......27
Список використаної літератури………………………………………...28
Додатки
ВСТУП
Облік виник і розвивається у зв’язку з потребою суспільства в необхідній і достатній інформації щодо наявності та руху майна з метою контролю та управління господарськими процесами і їх результатами.
Бухгалтерський облік є локальним і включає всю технологію інформаційного процесу, яка охоплює процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємств, організацій і установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов’язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб’єктів.
Бухгалтерський облік нині є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної інформації про господарюючий суб’єкт. Він тісно пов’язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками. Основоположні принципи бухгалтерського обліку є однаковими для господарюючих суб’єктів всіх видів економічної діяльності й забезпечують єдині підходи щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Бухгалтерський облік основа підприємницької діяльності. Якщо діяльність здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем.
Теоретичне дослідження є досить актуальним, оскільки в останнє десятиріччя в Україні відбуваються складні процеси реформування системи бухгалтерського обліку, зумовлені зміною економічної системи й інтеграцією країни до Європейського Союзу. Це потребує запровадження єдиних світових стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що дасть змогу усунути економічні й торговельні бар’єри, активізувати надходження іноземних інвестицій, виходити на світові ринки капіталу, формувати конкурентоспроможне ринкове середовище. Ця проблема актуальна для всіх країн світу, особливо для нашої країни, оскільки бухгалтерський облік є необхідним засобом ведення міжнародного бізнесу й формування сучасної економічної політики.
Метою даної курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок розв’язання практичних завдань з бухгалтерського обліку, характеристика бухгалтерському обліку у системі управління підприємством та його організація.
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Організація бухгалтерського обліку: поняття, завдання та значення.
Під організацією бухгалтерського обліку розуміють систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції. Її призначення - удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.
Організація бухгалтерського обліку – це цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів.
Організація обліку зводиться до таких основних завдань:
своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійснені на підприємстві;
обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів у відповідності до вихідної інформації;
складання на основі отриманого масиву обробленої інформації, зафіксованої у первинних документах і регістрах балансу і фінансової звітності та подачі їх зацікавленим користувачам.
Організація бухгалтерського обліку передбачає вирішення наступних принципово важливих питань:
розробка концепції облікової політики підприємства;
визначення межі застосування фінансового та управлінського обліку.
Від вирішення цих питань залежить структура та якість обліку, врахування запитів управлінської системи і функціонування інформаційної системи підприємства[5, с. 31].
Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівники підприємства - директор та головний бухгалтер, об’єктом - обліковий процес, праця виконавців, організаційне, інформаційне технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку.
На першому, методичному етапі організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна та зобов’язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність.
Другий етап організації бухгалтерського обліку - технічний, - це вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства. Він полягає у
виборі способу обробки облікових даних – безкомп’ютерного та комп’ютеризованого;
розробці переліку і форм облікових регістрів;
встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в регістри.
Третій етап в організації роботи облікового апарату, або іншими словами - це організація управління бухгалтерії. Він включає:
1) встановлення найбільш економної і найбільш зручної загальної системи обліку (облік централізований або децентралізований);
2) визначення графіку документобороту на підприємстві та графіку роботи працівників бухгалтерії
1.2 Організаційні форми побудови бухгалтерського обліку
Раціональне ведення бухгалтерського обліку значною мірою залежить від вдало вибраної форми обліку, що застосовується на даному підприємстві, та належної організації роботи. Останнє передбачає, крім усього іншого, також найраціональніші взаємовідносини центральної бухгалтерії з оперативно відокремленими частинами підприємства. Отже, організаційна форма побудови обліку на підприємстві зумовлюється його особливостями, територіальною відокремленістю його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.
Законом передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та дотримання законодавства в процесі здійснення господарських операцій несуть керівники. Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для належного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до обліку, вимог головного бухгалтера щодо оформлення та подання бухгалтерських документів. Залежно від розмірів підприємства, організаційної його структури, системи управління, обсягів облікової інформації керівник підприємства для ведення обліку може:
створити бухгалтерську службу як самостійний структурний підрозділ підприємства на чолі з головним бухгалтером;
передати повноваження щодо ведення обліку спеціалізованій організації або централізованій бухгалтерії, коли така є;
найняти бухгалтера-фахівця на договірних засадах;
особисто вести бухгалтерський облік, якщо підприємство не зобов’язане оприлюднювати свою звітність.
Розвиток ринкових умов господарювання зумовлює функціонування підприємств із різною формою власності, різним обсягом господарської діяльності, від чого залежать суттєві відмінності в системі управління, обсязі облікової інформації. Усе це, у свою чергу, є передумовою різноваріантності організаційної побудови облікового процесу на конкретному підприємстві.
Підприємство самостійно організовує ведення бухгалтерського обліку на засадах повної чи часткової його централізації.
Централізована організація бухгалтерського обліку передбачає створення на підприємстві єдиного облікового центру — центральної бухгалтерії, яка і здійснює весь обліковий процес. При цьому документування здійснюваних операцій проводиться у відповідних господарських підрозділах і у встановлені графіком документообороту строки ці документи надходять у центральну бухгалтерію. Остання постійно здійснює оперативний контроль за правильним і своєчасним оформленням документів. Після ретельної перевірки та обробки вони стають підставою для ведення синтетичного й аналітичного обліку. У центральній бухгалтерії облік ведеться за такими напрямками, які забезпечують необхідну інформацію для здійснення контролю як за діяльністю підприємства в цілому, так і за діяльністю його господарських підрозділів. У кінці звітного періоду центральна бухгалтерія складає за даними синтетичного й аналітичного обліку баланс та інші форми звітності.
Така організаційна форма ведення обліку набула поширення на порівняно невеликих підприємствах з компактним розміщенням господарських підрозділів. Вона має багато переваг, зокрема дає змогу ефективніше використати обліковий персонал, раціональніше розподілити обов’язки між конкретними виконавцями, ширше використати обчислювальну техніку в обліковому процесі, забезпечити своєчасне та якісне складання звітності[13, с. 114].
Однак така форма організації облікового процесу має й суттєві недоліки. Найважливішим з них є те, що контроль за здійснюваними операціями ведеться відірвано від місця їх проведення та документування, що знижує як його оперативність, так і його дійовість. Крім того, керівники господарських одиниць (цехів, дільниць, бригад) мають недостатнє інформаційне забезпечення під час прийняття відповідних рішень або здійснення поточного контролю за діяльністю господарського підрозділу.
У зв’язку з цим на великих підприємствах, за значної кількості господарських підрозділів, а також тоді, коли окремі цехи, дільниці чи інші підрозділи розміщено на значній відстані від головного підприємства, обліковий процес будується за принципами його часткової централізації. На таких підприємствах обліковий процес здійснюється як центральною бухгалтерією, так і обліковим персоналом (обліковими групами) структурних підрозділів (цехів, бригад, дільниць). Нижчі облікові осередки здійснюють документальне оформлення проведених операцій, обробку та групування документів стосовно руху матеріалів, готової продукції, розрахунків з робітниками і службовцями та ін. У встановлені строки на підставі згрупованих документів облікові групи структурних підрозділів складають звіти, які разом з документами здають в центральну бухгалтерію. Після ретельної перевірки документів та складених звітів центральна бухгалтерія використовує їх для відображення проведених операцій у системі синтетичних і аналітичних рахунків.
Отже, за часткової централізації обліку всі облікові роботи зі зведення та узагальнення діяльності підприємства здійснюються централізовано — центральною бухгалтерією, а контроль за документацією, її первинна обробка та групування документів, складання на цій підставі звітів проводяться децентралізовано.
Така побудова облікового процесу значною мірою усуває недоліки, властиві повній його централізації. За таких умов суттєво посилюється контроль за роботою структурних підрозділів підприємства та інформаційне забезпечення керівництва в процесі прийняття управлінських рішень. Ця форма організації обліку набуває нині все більшого поширення, особливо за умов впровадження комерційного розрахунку. Вона застосовується на промислових і сільськогосподарських підприємствах, у будівельно-монтажних організаціях, на залізницях та ін.
Проте і названа форма організації обліку має суттєві недоліки: це передовсім збільшення чисельності облікового персоналу, неефективне його використання, ускладнення своєчасного складання звітності.
Укрупнення підприємств, створення їхніх об’єднань, виникнення спільних підприємств та їхніх філій, поширення дочірніх підприємств, зміцнення їхньої самостійності в управлінні зумовили організацію обліку на цих підприємствах на принципах повної децентралізації. Такі підприємства часто розміщено на значній відстані від головного. Тому вони здійснюють облік цілком самостійно. Тут проводиться документальне оформлення здійснюваних господарських операцій, перевірка та групування первинних документів, синтетичний та аналітичний облік, складання та подання звітності, включаючи баланс цього підприємства (філії, підрозділу).
У встановлені строки баланс та інші звітні форми подають у центральну бухгалтерію, яка їх перевіряє та складає зведену (консолідовану) звітність у цілому по об’єднанню.
Таку організаційну побудову обліку передбачено і чинним «Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», яке наголошує, що підприємство може виділяти на окремий баланс свої філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (житлово-комунальне, транспортне, підсобне сільське господарство тощо), що входять до складу підприємства.
Отже, децентралізація бухгалтерського обліку зумовлюється організа-ційною, територіальною чи технологічною відокремленістю підприємств чи їхніх окремих частин.
Проте децентралізована організація бухгалтерського обліку стосується передовсім головного підприємства, тобто передбачає самостійність та автономність ведення обліку і звітності в його структурних підрозділах. Що ж до самих цих підприємств, чи їхніх філій, які входять в об’єднання, то там залежно від особливостей діяльності облік будується на принципах повної чи часткової централізації. Відтак зберігаються, на жаль, усі, як позитивні, так і негативні сторони цих організаційних форм ведення обліку[17, с. 351].
З-поміж організаційних форм побудови обліку особливе місце належить централізованим бухгалтеріям. Головна їхня особливість полягає в тім, що вони обслуговують не одне підприємство чи установу, а цілу групу однорідних господарств певного напряму. Найбільш широкого розвитку набули централізовані бухгалтерії з обслуговування бюджетних установ: шкіл, дитячих дошкільних закладів, лікарень, аптек, окремих промислових підприємств. Слід зазначити, що останнім часом виникла низка малих підприємств та аудиторських фірм, які на договірних засадах обслуговують інші малі підприємства стосовно ведення обліку, тобто виконують функції централізованих бухгалтерій. За таких умов безпосередньо на підприємствах чи установах замість самостійних бухгалтерій створюють обліково-контрольні групи, які займаються документальним оформленням господарських операцій та перевіркою документів. Усі інші облікові роботи та складання звітності виконує централізована бухгалтерія (аудиторська фірма).
Така організаційна форма побудови обліку, як і всі інші, має і переваги, і недоліки. Зокрема на малих виробничих підприємствах дані облікової інформації нерідко становлять важливу комерційну таємницю, зберегти яку нелегко за такого принципу ведення обліку.
У ринковій економіці все більшу роль відіграють підприємства малого бізнесу. Вони мають невеликий обсяг господарської діяльності, дещо спрощену форму обліку, а відтак і певні особливості його побудови. Залежно від обсягу облікової інформації на такому підприємстві може створюватись обліковий апарат або цю роботу доручають виконувати фахівцю за договором. За незначного обсягу облікових робіт їх може виконувати сам власник підприємства.
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, ведуть облік доходів і витрат у порядку, передбаченому податковим законодавством України.
Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації:
введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби, як самостійного структурного підрозділу, на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних началах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Бухгалтерія підприємства може мати такі відділи (сектори):
фінансово-розрахунковий - здійснює облік коштів у касі і банку, розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум. Якщо на підприємстві не відокремлено фінансову службу, ця група забезпечує також фінансове планування, контролює додержання платіжної дисципліни;
праці і заробітної плати (оплати праці) - здійснює облік виробітку і розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями, облік розрахунків з депонентами, фінансовими органами по податках, утриманих із заробітної плати робітників і службовців, органами соціального страхування, а також складає звітність про використання фонду заробітної плати;
матеріального обліку - веде облік матеріальних цінностей, придбання і витрачання їх, здійснює облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, контролює стан складського обліку, бере участь в інвентаризації цих цінностей, складає встановлену звітність;
виробництва і калькуляції - здійснює облік затрат на виробництво, складає калькуляції собівартості продукції (робіт і послуг), виявляє результати роботи окремих виробничих Підрозділів і підприємств в цілому, бере участь в інвентаризації незавершеного виробництва, складає звітність про виконання плану виробництва і собівартості продукції;
готової продукції та її реалізації - обліковує надходження з виробництва готової продукції на склади підприємства, а відвантаження і реалізацію, веде розрахунки з покупцями, а також складає звітність про виконання плану реалізації;
зведено-балансовий - здійснює облік решти господарських операцій (облік доходів, фінансових результатів, внутрішньовідомчих розрахунків тощо), веде узагальнюючі і облікові регістри, складає баланс та інші форми звітності з основної діяльності підприємства, організовує бухгалтерський архів[11, с.276].
Особливості роботи підприємств зумовлюють різні структурні варіанти бухгалтерії. Так, на період здійснення підприємством капітального будівництва створюється відповідна група, яка забезпечує облік і складання звітності щодо капітальних вкладень і джерел фінансування їх. При наявності великого житлово-комунального господарства спеціальна група бухгалтерії здійснює облік операцій цього господарства тощо. Деякі відділи можуть бути укрупнені, а на малих підприємствах облікові роботи розподіляють між окремими працівниками бухгалтерії без створення самостійних груп.
Важливу роль в успішному розв’язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов’язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов’язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством.
Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації[4, с. 139].
Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади власником (або першим керівником) підприємства.
Головний бухгалтер (або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) підприємства:
забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;
організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах підприємства;
бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства.
Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства.
Усі працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов’язки і контролює їх виконання.
Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов’язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку.
Право розпоряджатися господарськими засобами і пов’язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов’язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства. Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.
Головному бухгалтеру (або особі, на яку покладено функції ведення бухгалтерського обліку на підприємстві) забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незаконність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальності за незаконність операції несе керівник підприємства.
1.4 Роль обліку в управлінні підприємством
Підприємницьку діяльність можна здійснювати в різних галузях економіки й у різних організаційно-правових формах. Але незалежно від форми та сфери діяльності реалізація функцій бізнесу потребує залучення певного капіталу для фінансування операцій, визначення об’єктів та обсягів інвестування отриманих коштів. Успіх бізнесу безпосередньо залежить від ефективного використання в процесі господарських операцій наявних ресурсів. Відтак будь-яка підприємницька діяльність складається з трьох взаємопов’язаних елементів: інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Для узгодження різних видів діяльності існує специфічна функція – управління. Управління забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання діяльності.
Планування охоплює встановлення мети діяльності, визначення необхідних ресурсів і шляхів досягнення мети.
Досягнення будь-якої мети можливе тільки в разі плідної праці колективу підприємства. Тому необхідно організувати діяльність персоналу, узгодити його зусилля та, врахувавши інтереси людей, заохотити їх. Контроль забезпечує порівняння досягнутих результатів із запланованими.
У разі виявлення значних розбіжностей здійснюють регулювання, тобто вносять відповідні корективи в організацію або плани – залежно від причин відхилень.
Для нормального виконання розглянутих функцій управління необхідна інформація. Таку інформацію має надавати, насамперед, система бухгалтерського обліку, яка виявляє і систематизує дані про господарську діяльність підприємства.
Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечує потреби управління в інформації, називають управлінським обліком.
Як бачимо, бухгалтер відіграє важливу роль на всіх етапах управління. В промесі планування діяльності бухгалтер бере участь у складанні й узгодженні бюджетів, розробленні стандартів витрат, надає інформацію про минулі події й розраховує можливі наслідки майбутніх дій.
Відображаючи операції, що їх здійснює підприємство, бухгалтер накопичує дані про витрати і доходи структурних підрозділів підприємства, розробляє систему звітності, що дає змогу оцінювати результати їхньої діяльності.
Роль бухгалтера в процесі контролю полягає в тому, що він здійснює зіставляння фактичних даних про діяльність із планами або бюджетами, розраховує, аналізує й інтерпретує відхилення. Для забезпечення прийняття рішень на різних стадіях та рівнях управління бухгалтер узагальнює, систематизує і надає обхідну інформацію, готує рекомендації щодо можливих наслідків обраного напряму дії.
Отже, функції, що їх виконує бухгалтер, який обслуговує керівників усередині підприємства, значно ширші, ніж бухгалтера, який тільки реєструє господарські операції у системі рахунків методом подвійного запису.
Тому бухгалтера, котрий здійснює інформаційне забезпечення системи управління компанії, називають бухгалтером-аналітиком або управлінським бухгалтером[10, с. 403].
Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована на задоволення потреб стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об’єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів. Тобто управлінський облік є складовою процесу управління; він надає інформацію, важливу для:
визначення стратегії та планування майбутніх операцій організації;
контролювання її поточної діяльності;
оптимізації використання ресурсів;
оцінки ефективності діяльності;
зниження рівня суб’єктивності в процесі прийняття рішень.
Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву у досягненні стратегічної мети підприємства.
Тому управлінський облік є необхідним для функціонування системи управлінського контролю.
Управлінський контроль – це процес впливу керівництва на членів організації з метою здійснення її стратегії.
Проектування системи управлінського контролю охоплює:
визначення загальної мети підприємства та його проміжних цілей;
визначення центрів відповідальності;
розробку показників діяльності для мотивації й узгодження мети;
вимірювання фактичних показників діяльності й складання звітності.
Це означає, що проектування управлінського обліку слід здійснювати у комплексі з розробленням стратегії, організаційної структури та всіх функцій управління підприємством.
Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності. Розглянемо ці відмінності за допомогою порівняльної таблиці (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
Відмінності між управлінським та фінансовим обліком
Ознаки
Управлінський облік
Фінансовий облік
Основні користувачі
Менеджери
Зовнішні користувачі
Обмеження
Зіставлення витрат і вигід
Загальноприйняті принципи (стандарти)
Застосування
Впливає на дії менеджерів
Дає змогу оцінити економічний стан підприємства
Спрямованість у часі
Погляд у майбутнє
Погляд у минуле
Періодичність звітування
Гнучка
Менш гнучка
Звіти
Детальні
Узагальнені
Відкритість даних
Комерційна таємниця
Широкий доступ
Перша відмінність – це споживачі інформації. Фінансова звітність призначена насамперед для зовнішніх споживачів (банків, акціонерів тощо), хоча використовується і керівництвом підприємства.
Але для управління підприємством необхідна детальніша інформація, котра враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і подається саме з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства.
По-друге, на відміну від фінансового обліку, який ведеться з дотриманням певних офіційних регламентів (інструкцій, стандартів тощо), встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів та правил.
Його розробляє саме підприємство з урахуванням різних параметрів, беручи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень якісні чинники. Це також відрізняє його від фінансового обліку, де всі операції відображаються у рахунках та у звітності в єдиному грошовому вимірнику.
Фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності підприємства за рік або за квартал. Така звітність не дає змоги оцінювати й аналізувати діяльність окремих підрозділів та оперативно впливати на відхилення від запланованих параметрів.
Тому в системі управлінського обліку інформація про діяльність окремих сегментів (підрозділів, районів збуту, виробничих ліній тощо) готується і надається менеджерам за стислі проміжки часу (доба, тиждень, місяць), або мірою потреби прийняття рішень.
Якщо фінансовий облік описує операції, що вже мали місце, то головним завданням управлінського обліку є передбачення наслідків майбутніх операцій.
Безумовно, в управлінському обліку історичну інформацію використовують, але головним чином для прогнозування.
Зрештою, якщо фінансову звітність оприлюднюють шляхом публікації, або її можна отримати на замовлення, то більшість даних управлінського обліку є комерційною таємницею підприємства, оскільки відображає його стратегію і тактику у конкурентній боротьбі.
Поряд із відмінностями управлінський і фінансовий облік мають також спільні риси.
По-перше, обидва види обліку використовують загальну інформаційну систему, зокрема дані обліку витрат, використовувані підприємством як для оцінювання запасів та визначення фінансових результатів, так і для прийняття управлінських рішень па різних стадіях і рівнях управління.
Облік витрат – це складова системи бухгалтерського обліку, що акумулює й систематизує витрати для:
оцінки запасів і визначення фінансових результатів;
прийняття управлінських рішень;
забезпечення контролю.
По-друге, дані фінансового обліку також використовують для прийняття управлінських рішень.
По-третє, обидва види обліку базуються на концепції підзвітності менеджерів. При цьому фінансовий облік дає змогу оцінити результати діяльності підприємства в цілому, а управлінський облік – у межах окремих сегментів діяльності.
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Завдання 1
Складемо баланс на початок місяця (додаток 1)
Таблиця 2.1.
Залишки на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця.
№ рахунка
Назва рахунка
Сума, грн.
104
Машини та обладнання (первісна вартість)
170000
131
Знос основних засобів
12000
124
Права на об’єкти промислової власності
2000
133
Накопичена амортизація нематеріальних активів
500
141
Довгострокові фінансові інвестиції пов’язаним сторонам
за методом обліку участі в капіталі
78500
201
Сировина і матеріали
26000
207
Запасні частини
4000
22
Малоцінні та швидкозношувальні предмети
3000
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
500
372
Розрахунки з підзвітними особами
1000
40
Статутний капітал
200000
441
Прибуток нерозподілений
120730
443
Прибуток, використаний у звітному періоді
4500
301
Каса в національній валюті
100
311
Поточні рахунки в національній валюті
80373
312
Поточні рахунки в іноземній валюті (2700 USD за
курсом 8,01 UAH за 1 USD)
21627
601
Короткострокові кредити банків у національній валюті
20000
631
Розрахунки з вітчизняними постачальниками
24000
641
Розрахунки за податками, у т.ч.:
8600
641.1
з ПДВ
6000
641.2
з податку на прибуток
2000
641.3
з податку на доходи фізичних осіб
500
641.4
з комунального податку
100
661
Розрахунки за заробітною платою
5000
651
Розрахунки за пенсійним страхуванням
550
652
Розрахунки за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
100
653
Розрахунки зі страхуванням на випадок безробіття
70
656
Розрахунки зі страхуванням від нещасного випадку на виробництві
50
Залишкову вартість основних засобів розраховуємо за формулою:
Залишкову вартість нематеріальних активів розраховуємо як різницю права на об’єкти промислової власності та накопиченої амортизації нематеріальних ативів:
Нерозподілений прибуток визначаємо як різницю між прибутком нерозподіленим та прибутком, використаним у звітному періоді:
По номеру рахунку вносимо суми до балансу і підраховуємо залишки. Баланс становить 374600грн.
Завдання 2
Розрахунки по заробітній платі
Нараховуємо заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов’язкових платежів, базою обчислення яких є сума коштів, яку спрямовано на оплату праці, а також утримань із заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України.
Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн., у Л.С. Лучка – 115 грн., страховий стаж у обох працівників більше 8 років.
Результати розрахунків оформити у розрахунково-платіжній відомості (зведеній) (ф. № П-7). затвердженій наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 (додаток 2)
Таблиця 2.2
Інформація для нарахування заробітної плати за звітний місяць
№
П.І.П.
Посада
Посадовий оклад,
грн.
Нарахований відрядний заробіток,
грн
Використання робочого часу,
днів
Відпрацьо-
вано
Не-
виходи
Підстава
невиходу
Адміністративний персонал
1
Іванченко
О.І.
Директор
3600
20
2
лікарняний
лист
2
Лозинський
В.В.
Головний
бухгалтер
2550
22
3
Лаврик
К.С.
секретар
1250
22
Загальновиробничий персонал
4
Петренко
А.О.
Інженер-
технолог
1580
22
5
Павленко
М.Ю.
Майстер
1430
22
6
Клименко
О.В.
Комірник складу
1280
22
Робітники виробництва
7
Федоренко
Т.С.
оператор
2400
22
8
Дмитрєв
О.О.
оператор
2410
22
9
Лучко
Л.С.
оператор
2350
18
4
лікарняний
лист
10
Алєксєєнко
Ю.Д.
оператор
2320
22
11
Іванюк
В.А.
оператор
2380
22
Нараховуємо тарифну ставку і посадовий оклад. Нараховуємо посадовий оклад Іванченко О.І без лікарняних за наступною залежністю:
Отже, посадовий оклад Іванченко О.І. за 20 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 3272,72грн.
Нараховуємо заробітну плату Лучко Л.С. без лікарняних за наступною залежністю:
Отже, заробітна плата Лучко Л.С. за 18 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 1922,72грн.
Нараховуємо оплату лікарняних працівників Іванченко О.І. та Лучко Л.С. за формулою:
Для Іванченко О.І.:
Для Лучко Л.С.:
Заробітна плата по видам персоналу:
1. Заробітна плата адміністративному персоналу:
- включаючи лікарняні
- без лікарняних
2. Заробітна плата загальновиробничому персоналу:
3. Заробітна плата робітникам виробництва:
- включаючи лікарняні
- без лікарняних
4. Оплата 6 днів тимчасової непрацездатності:
5. Загальний фонд оплати праці:
- включаючи лікарняні
- без лікарняних
Таблиця 2.2.1
Розрахунки по утриманнях та нарахуваннях з заробітної плати
№
з/п
Прізвище
Нарахування
Утримання
ЗП
Лікарняні
Всього
ЄСВ
Податок з доходів фізичних осіб
Видано працівнику з каси
1
Іванченко О.І.
3272,73
236
3508,73
122,5
507,9
2878,33
2
Лозинський В.В.
2550
-
2550
91,8
368,7
2089,5
3
Лаврик К.С.
1250
-
1250
45,0
101,7
1103,3
4
Петренко А.О.
1580
-
1580
56,9
228,4
1294,7
5
Павленко М.Ю.
1430
-
1430
51,5
126,3
1252,2
6
Клименко О.В.
1280
-
1280
46,1
104,6
1129,3
05.12.2012 19:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора