Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Телекомунікації
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Телекомунікаційні мережі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій Навчально-науковий інститут телекомунікацій та інформатизації
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
«Мультисервісна телекомунікаційна мережа
Новомиколаївського району запорізької області»
з дисципліни
«Проектування інфокомунікаційних мереж»
Київ 2012
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………..3
Завдання на проектування та технічні вимоги до мережі доступу…………….4
Вибір основних принципів та опис роботи мережі доступу…………………...7
Схема мережі доступу з відповідними розрахунками………………………..11
Розрахунок комплектації обладнання мережі та його вартості………………17
Розрахунок вартості будівництва оптоволоконних ліній…………………….20
Розрахунок вартості побудови мережі………………………………………...21
Вступ
Основною тенденцією розвитку інфраструктури телекомунікацій у світі можна вважати швидкий розвиток мереж передавання даних, заснованих на комутації пакетів з використанням протоколу IP, та поступове витіснення інших технологій. Вже зараз на послуги передавання даних за допомогою ІР-протоколу, включаючи фіксований та мобільний доступ до мережі Інтернет та до приватних (відомчих) мереж, припадає основна частина трафіку телекомунікаційних мереж та майже половина доходів операторів зв’язку. На базі IP мереж передавання даних, які виступають у вигляді універсальної транспортної мережі, забезпечується надання майже усіх видів сучасних телекомунікаційних послуг.
При цьому спостерігається відтік абонентів з фіксованої телефонної мережі загального користування з комутацією каналів. Відносно стабільною залишається лише частина абонентської бази, яка крім традиційної телефонії споживає також і послуги широкосмугового доступу (ШСД).
В цьому контексті загрозливою для операторів зв’язку є тенденція до одночасних процесів: зниження середнього прибутку від одного абонента (ARPU - Aggregate Revenue per User) та збільшення середніх обсягів споживання трафіку користувачами послуг ШСД. Відповідно, оператори в усьому світі опиняються в ситуації, коли для збереження конкурентних позицій їм необхідно постійно інвестувати кошти у нарощування пропускної спроможності як останньої милі, так і магістральної мережі. При цьому одночасно знижуються ціни на послуги доступу. У сумі це призводить до загрозливого зниження прибутковості.
Оператори модернізують існуючу інфраструктуру і розгортають нові мережі, для того, щоб забезпечити вищу швидкість передавання даних і надавати конвергентні послуги більш ефективним способом. Розгортаються мультисервісні мережі наступного покоління (NGN), які дозволяють ефективніше надавати кінцевому користувачеві декілька послуг, використовуючи одну і ту ж інфраструктуру.
У зв’язку зі згаданим розвитком технологій відбуваються зміни і на канальному та фізичному рівнях побудови мережі. Традиційної SDH інфраструктури канального рівня змінюється на технології пакетного передавання за стандартами Ethernet та на безпосереднє використання DWDM інфраструктури для організації ІР-з’єднань. Послуги, які раніше надавалися за допомогою традиційної інфраструктури ТМЗК з комутацією каналів, поступово переводяться на технології пакетної комутації та надаються через ІР-мережі.
На фізичному рівні процес витіснення металево-проводової інфраструктури волоконно-оптичною завершується на транспортній мережі та розпочинається на мережі доступу.
Інвестиції операторів в інфраструктуру доступу зосереджуються на технологіях FTTx (Fiber to the x) та на широкосмугових радіотехнологіях. Під абревіатурою FTTх розуміється підхід до організації кабельної інфраструктури мережі доступу, в якій від вузла зв'язку до певного місця, наприклад будинку, (точка "х") доходять оптичним кабелем, а далі, до абонента, – мідним кабелем.
На теперішній час більша частина території України, що охоплює переважну більшість населення, цифровізовано, тобто під’єднано за допомогою цифрових оптичних каналів зв’язку до загальнонаціональної мультисервісної цифрової телекомунікаційної мережі, яка побудована на базі принципів мережі наступного покоління (NGN). Оптичне волокно з можливістю передавання на швидкостях більше, ніж 1 Гбіт/с, доведено до кожного з обласних та районних центрів України. Оператори зв’язку мають можливість надавати, а фізичні особи та підприємства отримувати самі сучасні телекомунікаційні послуги. При появі нових послуг їх надання може бути швидко реалізовано, так як сучасна мультисервісна телекомунікаційна мережа будується за принципами відкритості протоколів, модульності, інтегрованості та уніфікації рішень.
Але частина населення не охоплена такими можливостями - це мешканці багатьох сіл, селищ, селищ міського типу. Тому вельми актуальною є задача задовольнити попит на послуги широкосмугового доступу саме цієї частини України. Курсовий проект, що описаний у даному посібнику, присвячений варіанту вирішення такої задачі - розробці універсальної широкосмугової мережі доступу визначеного сільського району України. За допомогою широкосмугової мережі доступу оператори матимуть можливість надавати користувачам одразу весь спектр інформаційно-комунікаційних послуг (включаючи широкомовне та за запитом телебачення, відео та аудіо телефонію, фіксований та мобільний доступ до Інтернет, тощо).
Розробка такого проекту у повному обсязі є трудомісткою задачею. Розробці повномасштабного проекту передує розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО). Метою ТЕО є вибір головних проектних рішень, оцінка вартості реалізації проекту, оцінка його економічної ефективності та визначення терміну окупності проекту (багатьма телекомунікаційними операторами України проект вважається вдалим, якщо термін окупності не перевищує 3 роки). Після розробки ТЕО приймається рішення: про реалізацію проекту, про необхідність розробки іншого варіанту, або про припинення проектних робіт.
Завдання
Розробити проект мультисервісної телекомунікаційної мережі для Новомиколаївського сільського району запорізької області України.
Технічні вимоги до мультисервісної телекомунікаційної мережі
1. Мережа повинна забезпечуватися можливість одночасного, незалежного доступу до мереж:
Інтернет,
NGN (Next Generation Network),
ядра мобільної мережі LTE (Evolved Packet Core - EPC),
відомчих мереж,
інших мереж загального користування чи виділених цифрових мереж.
2. Повинна забезпечуватися можливість доступу від кожного приміщення, розташованого у містах, селищах міського типу (с.м.т.) та сільських населених пунктах району (селах та селищах).
3. Мережа повинна будуватися на базі принципу комутації пакетів.
4. Для забезпечення універсальності мережі, тобто можливості підключення абонента однаковими засобами до різних мереж та отримання різних послуг, повинна використовуватися технологія другого рівня, а саме, технологія Ethernet.
5. Для кожного абонента для одночасного доступу до різних мереж та послуг повинна забезпечуватися можливість організації окремих віртуальних каналів до районного вузла зв’язку (за допомогою техніки VLAN).
6. Для кожного віртуального каналу повинна забезпечуватися можливість виділення заданої гарантованої смуги пропускання у відповідності до угоди з абонентом.
7. Доступ від приміщення абонента до ближчого вузла зв’язку повинен забезпечуватися:
за допомогою обладнання радіодоступу, що працює за технологіями стандартів LTE,
у населених пунктах розташування вузлів мережі повинна забез- печуватися можливість доступу по існуючим телефонним кабелям за технологіями VDSL2 або ADSL2+.
8. Вузли мережі повинні розташовуватися у населених пунктах.
9. Вузли повинні бути обладнанні мультиплексорами цифрових абонентських ліній (DSLAM) з розрахунку один DSL порт на 25 мешканців.
10. Вузли мережі доступу повинні з’єднуватися один з одним та районним вузлом зв’язку за допомогою волоконно-оптичних лінійних трактів.
11. Для передавання по оптичному кабелю повинна використовуватися технологія Ethernet. Швидкість передавання по оптичному кабелю – 1 Гбіт/с.
12. Для забезпечення надійності кожний вузол повинен мати два незалежні шляхи підключення до районного вузла.
13. При виконанні проекту повинна бути мінімізована вартість лінійних споруд.
14. Розрахункове середнє навантаження на мережу від одного мешканця району у годину найбільшого навантаження - 50 Кбіт/с. Ця величина враховує навантаження як від фізичних осіб, так і від підприємств та установ.
15. Обладнання вузлів зв’язку повинно бути розраховане на живлення від мережі змінної напруги 220 В.
16. Вузли зв’язку повинні бути обладнані пристроями безперервного живлення, що забезпечують роботу вузла при перерві у роботі мережі живлення до
4 годин.
17. У містах чисельністю більше 15 000 необхідно створювати міську мережу доступу. Розробка такої мережі не входить до задач даного проекту. У даному проекті для таких міст повинно передбачатися лише будівництво базової станції радіодоступу для обслуговування приміських поселень.
Вибір основних принципів та опис роботи мережі доступу
Згідно поставленим вимогам мережа повинна бути універсальною. Вона повинна забезпечувати можливість підключення абонентів до різних мереж, до мереж, що працюють за різними протоколами 3-го (мережевого) рівня (наприклад, за протоколами IPv4 та IPv6). Мережа повинна забезпечувати незалежний доступ до різних мереж та забезпечувати ізоляцію трафіку різних мереж. Наприклад, повинен забезпечуватися одночасний доступ до відкритої для всіх мережі Інтернет та до банківських корпоративних мереж, що потребують високого ступеню захисту.
Існують різні варіанти вирішення такої задачі. Один з них використання технології MPLS IP VPN. Але це досить коштовний спосіб побудови мережі. Для мережі доступу сільського району першорядне значення має мінімізація капітальних витрат. Тому оптимальним рішенням може бути використання технології другого рівня, а саме технології. Технологія Ethernet забезпечує також можливість створення ізольованих один від одного каналів передавання інформації за допомогою техніки віртуальних локальних мереж (VLAN).
Технологія Ethernet розроблялася для побудови локальних мереж. При безпосередньому використанні її для побудови розподілених (WAN) мереж проявляються ряд недоліків – відсутність засобів дистанційного технічного обслуго- вування, недостатня масштабованість, недостатня надійність, недостатньо ефективні протоколи відновлення працездатності мережі при аваріях. Для подолання цих недоліків і використання Ethernet у якості транспортної технології операторами зв’язку (так званий «Carrier Ethernet») розроблені технології, що модифікують та доповнюють традиційний Ethernet. Розроблена транспортна технологія PBB-TE (Provider Backbone Bridging – Traffic Engineering) – стандарт IEEE 802.1Qay. Для технічного обслуговування розроблені і стандартизовані технології CFM (Connectivity Fault Management - IEEE 802.1ag), EFM (IEEE 802.3ah). Ethernet комутатори, що підтримують ці стандарти, нами обираються для побудови мережі доступу.
Таким чином, вузли мережі доступу будуть будуватися на базі Ethernet комутаторів. Наступними питаннями є: яким чином зв’язати вузли та яким чином підключати до вузлів абонентів? Відповіді на ці питання надані у технічних вимогах до проекту. Для забезпечення на міжвузлових зв’язках швидкості 1 Гбіт/с та можливості збільшення її у майбутньому необхідно використовувати оптоволоконні кабелі.
Для підключення приміщень абонентів до вузлів планується використання таких рішень. У населених пунктах, де встановлюються вузли, при наявності телефонних кабелів буде використовуватися технологія асиметричної DSL. В усіх інших випадках буде використовуватися технологія широкосмугового радіодоступу. Це можуть бути WiMAX, LTE. Використання LTE є більш привабливим, бо в цьому випадку при побудові мережі одночасно вирішується задача побудови мережі радіодоступу для мобільної мережі 4-го покоління (4G). Тому при розробці проекту прийнято, що обладнання базової станції радіодоступу повинно цілком відповідати стандартам організації 3GPP на eNode B системи LTE.
Принцип побудови мультисервісної телекомунікаційної мережі сільського району ілюструє рис. 1.
Центральним елементом мережі є Ethernet комутатор в районному центрі. До портів комутатора, що працюють на швидкості 1 Гбіт/с, підключаються волоконно- оптичні лінії, які з’єднують вузли, розташовані на території району. Комутатор обладнаний оптичними модулями стику, до яких безпосередньо підключаються волокна оптичного кабелю. Для зменшення сумарної довжини оптичних ліній вузли з’єднуються послідовно. Другий кінець ланцюга вузлів теж підключається до комутатора районного вузла – утворюється кільце. Кільце підвищує надійність роботи мережі. Кожний вузол має два шляхи передавання інформації. У випадку виходу з ладу будь-якої частини
кільця робота мережі не переривається.
Кільце 1
Вузол
у райцентрі
БС
І н т е р н е т
Кільце 2
ПЖ
Вузли на території району
1G
1G
1G
1G
100M 100M
LTE Core
NGN
Кільце 3
. . .
Тлф.
кабель
Корпоративні мережі
Рис. 1. Побудова цифрової мережі доступу
З іншого боку комутатор вузла підключений до магістральних частин різних мереж: мережі Інтернет, ядра мобільної мережі 4G (LTE Core), мережі наступного покоління (NGN), відомчих та корпоративних мереж.
До комутатора підключається базова станція радіодоступу та мультиплексор цифрових абонентських ліній (DSLAM). Базова станція підключається через пристрій живлення (ПЖ), який забезпечує і подачу живлення на станцію по Ethernet кабелю.
За допомогою DSLAM до мережі підключаються абоненти, що знаходяться в райцентрі, до яких є доступ по телефонному кабелю. DSLAM обладнується платами з
наборами модемів. Плати з модемами можуть бути двох типів: ADSL2+, що працюють на швидкостях («зверху вниз») до 24 Мбіт/с (швидкість залежіть від довжини та стану лінії), та VDSL2. VDSL2 можуть працювати на швидкостях до 100 Мбіт/с, але на невеликих відстанях (приблизно до 500 м). На більших відстанях швидкість зменшується і відповідає швидкостям ADSL2+. Станційні модеми VDSL2 можуть працювати з абонентськими модемами ADSL2+.
Комутатор підключається до мережі Інтернет двома портами 1 Гбіт/с, що працюють за технікою об’єднання ліній – тобто на логічному рівні це виглядає як одне підключення на швидкості 2 Гбіт/с. Інше обладнання підключається до портів 100
Мбіт/с.
При збільшенні числа вузлів у кільці зменшується надійність роботи кільця. Тому приймається обмеження – число вузлів у кільці без врахування районного вузла не повинно перевищувати 6 вузлів.
Побудова типового вузла мережі на території району показана на рис. 2.
БС
.
.
.
Тлф.
кабель
DSLAM
ПЖ
1G
100M
100M
Ethernet
комутатор 1G
Рис. 2. Типова схема вузла мережі на території району
Центральним елементом вузла є Ethernet комутатор, що має два 1 Гбіт/с порти та декілька 100 портів. Два 1 Гбіт/с порти забезпечують включення вузла у кільце. Вони обладнуються оптичними модулями, до яких безпосередньо підключаються волокна оптичного кабелю. До 100 Мбіт/с портів підключаються обладнання базової станції та DSLAM.
Базова станція обладнується, як правило, одним приємопередавачем та антеною кругової спрямованості, тобто є односекторною. Для використання у мережі доступу обраний тип базової станції в компактному інтегрованому виконанні. Радіообладнання такої станції та інше комунікаційне обладнання, що входить до вузла eNode B, виконане у єдиному герметичному корпусі, що розрахований на роботу у зовнішніх кліматичних умовах. Корпус монтується на щоглі поблизу антени. Він з’єднується з вузлом Ethernet
кабелем, по якому одночасно з інформаційними сигналами подається живлення постійним струмом.
При значній кількості мешканців у населеному пункті може бути побудована двосекторна чи трисекторна БС. Для цього на щоглі монтуються два (три) комплекти обладнання і використовуються дві (три) секторні 180° (120°) спрямовані антени. До вузла вони підключаються двома (трьома) кабелями.
Число модемних портів DSLAM розраховується пропорційно чисельності мешканців у населеному пункті, де встановлений вузол. Пункти можуть значно розрізнятися за чисельністю населення. Тому в проекті передбачається використання двох типів DSLAM. DSLAM малої ємності складається із корпуса з блоком живлення, у якому може бути розміщено одна чи дві плати модемів. Плата ADSL2+ має 12 модемів, плата VDSL2 має 6 модемів. DSLAM середньої ємності складається із корпуса з блоком живлення, у якому може бути розміщено до 5 плат модемів. Плата ADSL2+ має 48 модемів, плата VDSL2 має 24 модеми.
Схема мережі доступу з відповідними розрахунками
1. Складаємо перелік населених пунктів Новомиколаївського району (міст, с.м.т., сіл та селищ) з даними про кількість мешканців у кожному пункті Розраховуємо кількість мешканців району. Результати оформлюємо у вигляді таблиці (рис. 3).
№ З/П
Назва населеного пункту
тип
Населення
1
Барвінівка
с
490
2
Благодатне
с
35
3
Богданівка
с
122
4
Василькове
с
105
5
Веселий Гай
с
497
6
Вікторівка
с
102
7
Заливне
с
369
8
Зелена Діброва
с
104
9
Зелене
с
196
10
Зірниця
с
92
11
Зорівка
с
69
12
Іванівське
с
333
13
Косівцеве
с
170
14
Кринівка
с
133
15
Листівка
с
244
16
Любицьке
с
634
17
Мар'янівка
с
109
18
Миколай Поле
с
73
19
Михайлівське
с
428
20
Нове Поле
с
184
21
Новоіванівка
с
377
22
Новомиколаївка
с.м.т.
5825
23
Новосолоне
с
214
24
Новоукраїнка
с
390
25
Островське
с
235
26
Петропавлівське
с
97
27
Підгірне
с
376
28
Різдвянка
с
791
29
Садове
с
48
30
Самійлівка
с
438
31
Світла Долина
с
155
32
Сергіївка
с
143
33
Сорочине
с
130
34
Софіївка
с
659
35
Тернівка
с
137
36
Тернувате
с.м.т.
1584
37
Терсянка
с
444
38
Трудове
с-ще
307
39
Шевченківське
с
258
Населення району
17097
Населення району за виключенням райцентру
11272
Рис. 3 Перелік населених пунктів району.
2. Визначаємо сумарне розрахункове навантаження (у Гбіт/с). Воно дорівнює добутку числа мешканців на задане у технічних вимогах питоме розрахункове навантаження. Сумарне розрахункове навантаження:
в цілому на район = 17097 ∙ 50 = 854850 Кбіт/с .
на районний центр = 5825 ∙ 50 = 291250 Кбіт/с .
на район за виключенням райцентру = 85 4850 – 291250 = 563600 Кбіт/с .
3. Розробляємо схему мережі доступу.
Оцінюємо необхідну кількість кілець шляхом ділення розрахункового навантаження на район за виключенням райцентру на реальну пропускну спроможність кільця. Реальна пропускна спроможність кільця нижче фізичної швидкості передавання (1 Гбіт/с) внаслідок наявності обрамлення пакетів, службового трафіку, нерівномірності процесу передавання інформації. При розрахунку приймаємо, що реальна пропускна спроможність кільця складає 800 Мбіт/с.
Розрахункове навантаження на район за виключенням райцентру складає 563600 Кбіт/с. Орієнтовна необхідна кількість кілець = 563,6 / 800 = 0,7045 ≈ 1.
Далі складаємо таблицю розрахунку проектного навантаження:
№ З/П
Назва населеного пункту
тип
Населення
Навантаження
Районний вузол
Кільце
1
Новомиколаївка
с.м.т.
5825
292
2
Мар'янівка
с
109
5,45
3
Островське
с
235
11,75
4
Михайлівське
с
428
21,25
5
Іванівське
с
333
16,65
6
Софіївка
с
659
32,95
7
Миколай Поле
с
73
3,65
8
Садове
с
48
2,4
9
Сорочине
с
130
6,5
10
Петропавлівське
с
97
4,85
11
Веселий Гай
с
497
24,85
12
Богданівка
с
122
6,1
13
Новоіванівка
с
377
18,85
14
Новосолоне
с
214
10,7
15
Вікторівка
с
102
5,1
16
Тернівка
с
137
6,85
17
Терсянка
с
444
22,2
18
Заливне
с
369
18,45
19
Кринівка
с
133
6,65
20
Сергіївка
с
143
7,15
21
Листівка
с
244
12,2
22
Підгірне
с
376
18,8
23
Самійлівка
с
438
21,9
24
Благодатне
с
35
1,75
25
Світла Долина
с
155
7,75
26
Новоукраїнка
с
390
19,5
27
Трудове
с-ще
307
15,35
28
Шевченківське
с
258
12,9
29
Зелене
с
196
9,8
30
Тернувате
с.м.т.
1584
79,2
31
Косівцеве
с
170
8,5
32
Різдвянка
с
791
39,55
33
Нове Поле
с
184
9,2
34
Зорівка
с
69
3,45
35
Барвінівка
с
490
24,5
36
Любицьке
с
634
31,7
37
Василькове
с
105
5,25
38
Зелена Діброва
с
104
5,2
39
Зірниця
с
92
4,6
Сумарне
347,1
508,35
Рис. 4
На схемі мережі доступу на тлі адміністративної карти району показане:
- розташування вузлів мережі (з назвами населених пунктів розташування вузлів),
- з’єднання вузлів оптичними кабелями (у вигляді прямих ліній),
- зони дій базових станцій радіодоступу (у вигляді кіл, радіус яких відповідає розрахунковій дальності дії базової станції),
- позначки масштабу (показано у вигляді сітки з кроком 10 км).
Схема показана на рис. 5.
13
Рис. 5. Схема мережі доступу.
Розрахунок комплектації обладнання мережі та його вартості. Обладнання вузла складається з обладнання базової станції (станцій) радіодоступу і антени (антен), що розміщуються на щоглі, та основного обладнання вузла, що розташовується у приміщенні. Обладнання вузла для захисту від зовнішніх впливів розміщується у закритій телекомунікаційній шафі, двері якої обладнані замками.
У шафі розміщуються:
Ethernet комутатор (два комутатори для районного вузла), мультиплексор цифрових абонентських ліній (DSLAM), оптичний крос,
крос телефонних ліній,
пристрій подачі живлення на радіоблок базової станції,
пристрій безперервного живлення,
електрообладнання (розетки, вимикачі, щиток підключення).
У типовому вузлі мережі (рис. 2) встановлюється Ethernet комутатор типу 1.1 з підтримкою стандарту IEEE 802.1Qay (технології PBB-TE), з двома 1Гбіт/с модульними SFP портами та з 24-ма 10/100BASE-T портами. Кожний 1 Гбіт/с порт обладнується оптичним SFP модулем для безпосереднього підключення пари волокон.
У районному вузлі мережі встановлюється два Ethernet комутатори з підтримкою стандарту IEEE 802.1Qay. Перший комутатор (типу 1.2) має 12 модульних 1 Гбіт/с портів. Кожний 1 Гбіт/с порт може бути обладнаний оптичним SFP модулем для безпосереднього підключення пари волокон оптичного кабелю або електричним
1000 BASE-T SFP модулем для підключення симетричним мідним кабелем до іншого обладнання. До комутатора за допомогою оптичних модулів підключаються кільця. З використанням двох 1000 BASE-T модулів вузол підключається до мережі Інтернет. З використанням одного 1000 BASE-T модуля підключається другий Ethernet комутатор (типу 1.1), до якого підключається обладнання секторів базових станцій та інше менш швидкісне обладнання.
Вибір типу DSLAM та кількість плат DSL модемів залежіть від кількості мешканців у населеному пункті, де встановлюється вузол. Згідно технічних вимог до проекту число портів визначається з розрахунку 1 порт на 25 мешканців. При розрахунковому числі портів до 24 використовується DSLAM малої ємності. Він
складається з шасі з блоком живлення, у яке можна вставити 1 або 2 плати ADSL2+ модемів, по 12 модемів на кожній. При розрахунковому числі портів більше 24 використовується DSLAM середньої ємності. Він складається з шасі з блоком живлення, у яке можна вставити від 1 до 5 плат ADSL2+ модемів, по 48 модемів на кожній.
Вузол зв’язку створюється у пункті розташування базової станції радіодоступу. При виконанні проекту приймається, що щогли з радіообладнанням розташовуються поблизу приміщення розташування вузла зв’язку, тому обладнання базової станції може бути з’єднане з обладнанням вузла безпосередньо Ethernet кабелем. На щоглі монтується антена на інтегрований блок базової станції. Блок базової станції з’єднується з обладнанням вузла кабелем, по якому одночасно до станції подається електро- живлення.
При чисельності мешканців населеного пункту, де встановлюється БС, до 3000 базова станція обладнується одним приємопередавачем та антеною кругової спрямованості. При більш великій чисельності число секторів збільшується до 2 – 3 з розрахунку один сектор на 4 – 6 тисяч населення.
У містах чисельністю більше 15 000 необхідно створювати міську мережу доступу. Розробка такої мережі не входить до задач даного проекту. У даному проекті для таких міст передбачається лише будівництво трисекторної базової станції для обслуговування приміських поселень.
У ніжній частині шафи встановлюється пристрій безперервного живлення (UPS), розрахований на навантаження 1750 VA для вузла в райцентрі та 1000 VA в інших вузлах. Для забезпечення живлення обладнання при перерві до 4 годин UPS комплектуються додатковими акумуляторними батареями: у районному вузлі - двома, в інших вузлах - однією батареєю. Адаптер SNMP забезпечує можливість дистанційного контролю за станом живлення вузла.
Таблиця комплектації вузлів з розрахунком переліку обладнання мережі наведена нижче (рис. 5).
Кількість
Вартість, грн.
Вузол
Обладнання
Рай-
Ра-
центр
Кільце
зом
Софіївка
Петропавлівське
Новосолоне
Самійлівка
Тернувате
Барвінівка
Новомиколаївка
за оди-
ницю
усього
1
Ethernet комутатори
Комутатор Ethernet з підтримкою IEEE 802.1Qay, 2
1.1
порти 1000 SFP та 24 порти 10/100 BASE-T
1
1
1
1
1
1
1
7
24 000
168 000
Комутатор Ethernet з підтримкою IEEE 802.1Qay, 12
портів 1000 SFP
1
1
56 000
56 000
1 Gb/s оптичний SFP модуль для Ethernet
1.3
комутатора
4
2
2
2
2
2
2
18
7 500
135 000
1.4
1000 BASE-T SFP модуль для Ethernet комутатора
4
4
2 000
8 000
2
Мультиплексор цифрових абонентських ліній
DSLAM малої ємності
2.1
Шасі на 2 плати модемів з блоком живлення
1
1
1
1
4
2 000
8 000
2.2
Плата VDSL модемів, 6 портів
1
1
7 000
7000
2.3
Плата ADSL+ модемів, 12 портів
1
2
2
4
7 200
28 800
DSLAM середньої ємності
2.4
Шасі на 5 плат модемів з блоком живлення
1
1
1
3
4 000
12 000
2.5
Плата VDSL модемів, 24 порти
0
18 000
0
2.6
Плата ADSL+ модемів, 48 портів
5
1
2
8
19 500
156 000
3
Обладнання безперервного живлення
3.1
UPS, 220V, 1000 VA, стійковий 19”
1
1
1
1
1
1
6
4 300
25 000
3.2
UPS, 220V, 1750 VA, стійковий 19”
1
1
5 800
5 800
3.3
Додаткова батарея для UPS,
2
1
1
1
1
1
1
8
3 600
28 800
3.4
Адаптер SNMP для UPS
1
1
1
1
1
1
1
7
1 900
13 300
4
Телекомунікаційна шафа
19” шафа для обладнання (600 х 600 х 2000),
4.1
комплект
1
1
1
1
1
1
1
7
6 000
42 000
4.2
Комплект електричного обладнання шафи
1
1
1
1
1
1
1
7
400
2 800
4.3
Оптичний крос
1
1
1
1
1
1
1
7
900
6 300
4.4
Крос телефонних ліній
1
1
1
1
1
1
1
7
400
2 800
5
Засоби радіодоступу
Базова станція TD-LTE компактна (на 1 сектор),
5.1
комплект
2
1
1
1
1
1
1
8
80 000
640 000
5.2
Антена кругової спрямованості
1
1
1
1
1
1
6
2 000
12 000
5.3
Секторна 180° антена
2
2
2 500
5 000
5.4
Секторна 120° антена
0
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора