Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Індивідуальна робота
Предмет:
Логістика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Індивідуальна робота з дисципліни логістика
1. Використання системного підходу в логістиц
Основним завданням будь-якого підприємства є його функціонування та розвиток у сучасних ринкових умовах, а інструментом його вирішення є якісне задоволення потреба споживача. Саме таку генеральну мету, що визначається правилом "восьми R": товар, кількість, якість, місце, час, інформація, споживач, ціна [7, с. 10], - ставить для себе логістика. При вирішенні й оптимізації завдань, які ведуть до зазначеної мети, необхідно кількісно оцінити всі взаємозалежні фактори, значущі для функціонування суб'єкта господарювання, що реалізуються за допомогою: системного підходу, всебічного використання інформаційних технологій, а також шляхом застосування економіко-математичних і статистичних методів, які становлять наукове підґрунття логістики[11,с.59;14,с.19]. Відомо, що на основі системного підходу реалізується концепція логістики, яка визначається як система поглядів та інтерпретації відповідних явищ і процесів. Концепція розглядається як основний, конструктивний принцип, що об'єднує різні види діяльності. Цей принцип вивчається як основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки.
Відповідний системний підхід використовується для глибшого розуміння концепції логістики та більш ефективного проведення логістичних досліджень. У науковій літературі представлені різні визначення поняття "підхід", зокрема такі:
1) сукупність прийомів, способів (у процесі впливу на будь-кого, будь-що, вивчення будь-чого);
2) спосіб обґрунтування методології рішення, перший крок до вирішення проблеми. Отже, системний підхід як методологічний напрям у науці дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт з погляду логістики як інтегровану систему, що складається з окремих розрізнених елементів (підсистем). Аналіз економічної літератури щодо визначення категорії "системний підхід" свідчить про наявність різних поглядів на це питання. Так, на думку А.М. Гаджинського, "системний підхід - це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що дає змогу досліджувати властивості й відносини в об'єктах, які складно побачити" [3,с.92]. Дослідник 1.1. Бажин, вважає, що "системний підхід - це методологія спеціального наукового пізнання й соціальної практики, а також пояснювальний принцип, в основі якого лежить дослідження об'єктів як систем" [2, с. 31]. Ю.В. Пономарьова стверджує, що "системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить сприйняття об'єктів як систем, що дає змогу розглядати досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкривати його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки"[12,с.32].
За визначенням В.М. Спицнаделя, "системний підхід - експліцитне (роз'яснювальне) вираження процедур подання об'єктів як систем і способів їх опису, пояснення, передбачення, розроблення та ін." [15, с. 77]. Як зауважує Н.П. Абовський, "системний підхід - це напрям методології наукового пізнання й соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Системний підхід орієнтує дослідників на розкриття цілісності об'єкта, на виявлення різноманітних зв'язків у ньому й зведення їх у єдину _теоретичну_картину"[1,с.43]. На нашу думку, найбільш містким є визначення К.В. Інютіної: "Системний підхід - науковий напрям, в основу якого покладений розгляд і вивчення різних об'єктів як систем, у тому числі й економічних" [6, с. 11]. Системний підхід спирається на такі принципи [5; 11]: - єдності (розгляд системи як єдиного цілого і як сукупності частин); - розвитку (облік змінюваності системи, її здатності до розвитку, нагромадження інформації з урахуванням динаміки середовища); - глобальної мети (відповідальність за вибір глобальної мети, оптимум підсистем не є оптимумом усієї системи); - функціональності (спільний розгляд структури системи й функцій із пріоритетом функцій над структурою); - поєднання децентралізації й централізації;
- ієрархії (облік супідрядності й ранжиру-вання частин); - невизначеності (облік імовірнісного настання події);
- організованості (виконання рішень). Отже, системний підхід передбачає розгляд об'єкта як комплексу взаємопов'язаних та об'єднаних спільною метою підсистем, розкриття його інтегративних особливостей, внутрішніх та зовнішніх зв'язків.
Системний підхід як основа логістичних досліджень і логістичного управління включає такі етапи [5]:
- виділення об'єкта дослідження із загальної сукупності процесів, визначення контуру й меж логістичної системи, її елементів, зв'язків із середовищем; встановлення мети дослідження, з'ясування структури й функцій системи; виділення головних властивостей елементів і системи в цілому, виявлення їхніх відповідностей;
- визначення основних критеріїв ефективного функціонування логістичної системи, а також основних обмежень й умов функціонування;
- визначення варіантів структур й елементів, урахування основних факторів, що впливають на систему;
-складання моделі логістичної системи;
- оптимізація функціонування системи згідно з досягненням мети;
-визначення оптимальної схеми управління системою;
- установлення надійного зворотного зв'язку за результатами функціонування, визначення працездатності й надійності функціонування систем.
Як бачимо, першим етапом є виділення об'єкта дослідження із загальної сукупності процесів, визначення контуру й меж логістичної системи, її елементів. Для вирішення цього завдання необхідно визначити, що слід вважати логістичною системою і які властивості вона повинна мати. Поняття "логістична система" є одним із базових понять логістики.
У науковій літературі існує велика кількість близьких за змістом визначень логістичної системи. Наведемо деякі з них. Логістична система - це: 1) економічна система, що характеризується високими адаптивними властивостями в процесі виконання комплексу логістичних функцій. Вона формується на основі декількох підсистем, широко інтегрованих між собою, має зв'язок із зовнішнім середовищем [11, с. 93];
2) складна організаційно завершена (структурована) економічна система, що поєднує в собі елементи-ланки, взаємозалежні в єдиному процесі управління матеріальні й супутні їм потоки, причому завдання функціонування цих ланок пов'язані між собою внутрішніми цілями організації бізнесу й/або зовнішніми цілями[10,с.67];
3) адаптивна (самонастроювальна або самоорганізована) система зі зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції й логістичні операції. Вона складається, як правило, з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім_середовищем[13];
4) упорядкована система із сукупністю елементів, які перебувають у певних зв'язках і відносинах один з одним та утворюють певну цілісність й єдність, виконуючи ті чи інші функції логістики [9, с. 61].
На думку Ю.В. Пономарьова [13], поняття "логістична система" належить до класу семантично розмитих або змістовно неви-значених понять й у більшості випадків приймається як аксіоматичне або контекстуальне.
Для виключення аксіоматичного сприйняття сукупності елементів як логістичних систем у науковій літературі з логістики визначені "властивості логістичних систем". Так, А.М. Гаджинський виділяє такі властивості логістичної системи: цілісність і подільність, зв'язки, організація, інтегративні якості[3,с.77]. М.М. Мельник пропонує такий перелік властивостей логістичної системи: цілісність і подільність, складність, рухливість, унікальність, адаптивність [8, с. 65]. У своїй праці Ю.В. Пономарьова до властивостей логістичної системи пропонує включати властивості складних (більших) систем: складність, ієрархічність, емердже-нтність (цілісність), структурованість, рухливість, унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки, адаптивність [12, с. 33]. Як бачимо з вищенаведеного, при визначені властивостей логістичної системи існують розбіжності між поглядами різних авторів. Виділені властивості системи можна узагальнити таким чином: система відрізняється від простої сукупності елементів наявністю єдиної мети й властивості емерджентності, що полягає в принциповій не-звідності властивостей системи до суми властивостей її складових, а отже, в її якісній специфіці й цілісності. Слід зазначити, що емерджентність або системний ефект -властивість системи виконувати визначену цільову функцію - реалізується повною мірою тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами.
]Отже, інваріантом системи, що забезпечує її специфіку й цілісність, є структури, що виявляють зв'язки між елементами та із зовнішнім середовищем. Таким чином, можна сказати, що логістична система - це складна організаційно завершена (структурована) економічна система, яка складається із взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними й супутніми їм потоками елементів, сукупність яких, межі й завдання функціонування об'єднані внутрішніми цілями організації. Складність логістичної системи характеризується такими основними ознаками,_як: - наявність великої кількості елементів; складний характер взаємодії між окремими елементами; - складність функцій, виконуваних системою; наявність раціонального організованого управління; - вплив на систему великої кількості факторів зовнішнього й внутрішнього середовища. Логістичній системі властива ієрархічність, тобто підпорядкованість елементів нижчого рівня (рангу) елементам вищого в плані функціонального управління. Термін "система" та пов'язані з ним поняття комплексних, класичних, системного підходів досліджуються й піддаються осмисленню філософами, біологами, психологами, кібернетиками, фізиками, математиками, економістами та ін. Одним із найлаконічніших визначень поняття "система" є дефініція, введена в науковий обіг Дж. Ван Гігом: "система - це сукупність пов'язаних між собою_елементів"[4,с.17]. Деякі вітчизняні дослідники проблем логістики конкретизували це поняття, виходячи з економічних уявлень. На думку К.В. Інютіної, "економічною системою називають комплекс взаємопов'язаних елементів (промислових підприємств, кредитно-фінансових установ тощо), спільні дії яких служать для досягнення поставленої мети. Від простої сукупності елементів система відрізняється наявністю в неї властивості емерджентності, що полягає в принциповій незвідності властивостей системи до суми властивостей її складових, а отже, в її якісній специфіці й цілісності" [6, с. 4]. Трохи іншу точку зору має A.M. Гаджинський: "Логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції. Вона, як правило, складається з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем"[3,с.81]. На наш погляд, у цьому визначенні відсутня головна мета системи та не виділені учасники. Тобто система не може виконувати жодних функцій; навпаки, система створюється для реалізації певних цілей, завдань і функцій. Ближче до характеристики логістичної системи відповідності до специфіки системно-організованих процесів підійшов С.О. Уваров, який вважає, що: "...логістична система являє собою впорядковану структуру, у якій здійснюється планування й реалізація руху та розвитку сукупного ресурсного потенціалу, організованого у вигляді логістичного потоку, починаючи з відчуження ресурсів у навколишнього середовища аж до реалізації кінцевої продукції" [16, с. 116117]. Виходячи з визначення, запропонованого С.О. Уваровим, основною функцією логістичної системи є планування, рух і розвиток сукупного ресурсного потенціалу. Суспільне виробництво організовується й проводиться з метою отримання прибутку й задоволення певної сукупності потреб. При цьому суспільству й конкретному споживачеві далеко не байдужі витрати, які супроводжують виготовлення продукту, призначеного для задоволення цих потреб, і які необхідно відшкодовувати виробникові. Суспільний інтерес полягає в збільшенні обсягу продукції, що відповідає потребам споживачів, тобто при найменших витратах усіх ресурсів, залучених у виробництво. Функціонування сучасного промислово-виробничого підприємства залежить від умов, які формуються на ринку споживачів та постачальників. Концепція логістики вимагає об'єднання стадій постачання, виробництва та збуту.
У результаті створюється логістична система підприємства - єдина можлива форма існування логістики як інтегрованої функції управління матеріальними, фінансовими й інформаційними потоками.
У цьому випадку логістична система виступає в ролі системи, яка забезпечує процес трансформації логістичних витрат як факторів виробництва в логістичні послуги, що спрямовані на задоволення потреб споживачів, з урахуванням оптимізації й раціоналізації цих потоків з мінімальними логістичними витратами. З урахуванням вищезазначеного можна зробити висновок, що однією з важливих складових реалізації місії підприємства як мети його існування й розвитку має бути застосування системного логістичного підходу до управління потоками в процесі його функціонування.
2. Еволюція логістики в період 60-80 років та її сучасний стан
Останніми роками у сфері товарного обігу низки країн сталися істотні перетворення. У
господарській практиці стали використовуватися нові методи і технології доставки та збереження товарів. Вони базуються на концепції логістики. Термін “логістика” відомий ще донедавна лише вузькому колу спеціалістів набуває сьогодні широкого розповсюдження. Не перший рік суттєвий позитивний вплив від застосування логістики на собі відчувають не тільки окремі підприємства, а й економіка держав в цілому. Проте, незважаючи на вражаючий ефект, й досі серед науковців немає чіткого уявлення про цю науку, сфери її застосування й не до кінця виявлено її потенційні можливості. Для вирішення цих задач необхідно передусім звернутися до історії, а саме до зародження науки та еволюції концептуальних поглядів на неї.
Етимологія поняття “логістика” викликає істотні суперечності. Розглянемо найбільш розповсюджені точки зору стосовно цього питання.
За однією - термін “логістика” в організаційно-економічні науки прийшов з французької мови і походить від французького слова “loger” (розміщення), яке вживається у військовій термінології для визначення руху військових вантажів, їх складування і розміщення, а також в сенсі розміщення військових підрозділів. За іншою – від древньогерманського “laubja” – склад, зберігання. Проте найпоширенішою та найбільш синтаксично та історично виправданою є точка зору, за якою термін логістика походить від грецького слова “logistike”, що означає мистецтво обчислювати, міркувати. Для древніх греків логістика була "рахунковим мистецтвом" або "мистецтвом міркування, обчисленнями", а вищих державних чиновників, які здійснювали контроль за господарською, торгівельною і фінансовою діяльністю, називали логістами. За свідченням Архімеда, в Древній Греції було 10 логістів.
У першому тисячолітті нашої ери термін "логістика" з'явився вперше у військовому лексиконі низки країн. Тут з логістикою стали зв'язувати діяльність по забезпеченню озброєних сил матеріальними ресурсами. Так, за часів візантійського імператора Леона VI (865-912), названого "Мудрим", вважалося, що завданнями логістики є озброєння армії, постачання її військовим _майном своєчасна і повною мірою турбота про її продовольчі потреби і відповідно підготовка кожного акту військового походу. В армії Візантійської імперії існувала спеціальна посада - "логістас".
На думку ряду західних вчених, логістика виросла в науку завдяки військовій справі. Першим автором наукових праць з логістики прийнято вважати французького військового теоретика Антуана Анрі Джоміні (1779-1869). Деякий час він працював в Росії під ім'ям Генріха Веніаміновича. Джоміні і був автором капітальної праці з історії революційних війн в 15 томах. У своїх працях він стверджував, що логістика охоплює широкий круг питань, що включають планування, управління, матеріальне, технічне і продовольче забезпечення військ, а також визначення місця їх дислокації, будування доріг, укріплень і т.д.
Вважається, що деякі принципи логістики використовувалися армією Наполеона. Проте як
військова наука логістика сформувалася лише до середини XIX століття.
У найбільш широких масштабах принципи і підходи логістики у військовій справі отримали розвиток під час Другої світової війни. Особливо уміло це продемонструвала американська армія. Можливо, тому більшість англо-російських словників до цих пір перекладають слово "логістика" як виключно військовий термін, що позначає організацію і здійснення роботи тилу.
Історично склалося так, що в XIX ст. термін "логістика" став паралельно застосовуватися і в невійськовій області. Друге трактування терміну, в значенні математичної логіки, використовувалося в роботах відомого німецького математика Г. Лейбніца (1646-1716), а новий сенс за терміном був закріплений пізнішим на філософському конгресі в Женеві в 1904 р. У даній якості логістика широко використовується при вивченні математичних закономірностей, конструюванні технічних систем обчислювальної техніки, в робототехніці і т.п.
На початку 50-х рр. XX ст. термін "логістика" став застосовуватися в бізнесі, а до 70-х років
міцно укорінявся в цьому середовищі. Майже всі країни Західної Європи і Америки в цей період переживали важку енергетичну кризу, наслідком якої були спад виробництва, зростаюче безробіття, зниження активності ринку, а в результаті - глибоке погіршення стану економіки в національних і транснаціональних масштабах.
В подальшому в багатьох західних країнах логістику поставили на службу ефективності
управління матеріальними потоками в економіці. Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі і т. д.), логістика поступово стала переходити до сфери господарської практики. Спочатку вона оформилася як новий вигляд теорії про реалізацію управління рухом товарно-матеріальних ресурсів у сфері обігу, а потім і виробництва.
Таким чином, ідеї інтеграції постачальницько-виробничо-розподільчих систем, що виникли в
країнах з ринковою економікою ще напередодні і в період економічної кризи 30-х років, в яких би ув'язувалися функції постачання матеріалами і сировиною, виробництва продукції, її зберігання і розподілу, трансформувалися в самостійні напрями наукових досліджень.
З середини 80-х років в західних країнах намітився новий підхід до розвитку логістики, який можна охарактеризувати в цілому як логічне і природне продовження комплексного підходу. Його специфіка — у виході логістичної системи за межі економічного середовища і обліку соціальних, екологічних і політичних аспектів: в соціальної області (соціальна логістика), політиці (політична логістика), муніципалітетах (муніципальна логістика), педагогіці (педагогічна або освітня логістика), психології (педагогічна психологізована логістика), медицині (медична логістика), демографії (демографічна логістика) і ін., критерій — максимальне співвідношення вигод і витрат Новий підхід отримав назву концепції “Загальної відповідальності”. Системний підхід має відображення і в так званих правилах логістики, що є фактично метою діяльності в області логістики
У підприємницькій діяльності, економічній і науковій літературі зарубіжні фахівці виділяють два принципові напрями у визначенні логістики. Один з них пов'язаний з функціональним підходом до руху товару, тобто управлінням всіма фізичними операціями, які необхідно виконувати при доставці товарів від постачальника до споживача.
Інший напрям характеризується ширшим підходом: окрім управління операціями товароруху,
він включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу руху товару.
Однак логістика є ширшою категорією, ніж маркетинг, багато з основних функцій якого перейшов до логістики. Одним з підтверджень цього може служити створення на ряду фірм логістичних структур, що поглинули раніше функціонуючі підрозділи маркетингу. Відповідно до цього підходу охарактеризуємо базові процеси логістики, які представлені у табл.1
Характеристика базових процесів логістики
Таблиця 1.
Фізичний розподіл
Матеріально-технічне
забезпечення виробництва
Постачання (закупівлі)
Діяльність, пов’язана з
обслуговуванням споживачів. Потребує отримання та обробки замовлень; розміщення, зберігання та обробки запасів; транспортування зовнішнім споживачам розподільчими каналами. Включає в себе координацію з маркетинговими каналами у питаннях ціноутворення, стимулювання збуту, рівня сервісу, умов постачання, процедур повернення товару, підтримки життєвого циклу. Головна задача – допомога в створенні доходу від реалізації шляхом забезпечення передбаченого стратегією рівня обслуговування споживачів з мінімальними сукупними витратами.
Діяльність, пов’язана з
плануванням та підтримкою виробничого процесу. Потребує складання календарних планів (графіків) випуску продукції; зберігання незавершеного виробництва; обробки транспортування та сучасного поповнення запасів матеріалів та комплектуючих. Включає в себе збереження запасів на виробничих майданчиках, а також максимально гнучку координацію між виробництвом та фізичним розподілом у географічному та часовому аспектах.
Діяльність, пов’язана з
придбанням продуктів і матеріалів у зовнішніх постачальників. Потребує планування потреби в ресурсах; вибору джерела постачань; переговорів про умови постачань; розміщення замовлень; транспортування отримання, перевірки відповідності, зберігання, обробки та контролю якості ресурсів. Включає в себе координацію з постачальниками в графіках, строках та безперебійності постачань; хеджування ризиків; пошук нових джерел чи розробку нових схем постачань. Головна мета – підтримка виробництва та торгівлі шляхом своєчасних закупівель з найменшими сукупними витратами.
Нових форм оптимізації ринкової діяльності і скорочення витрат в даній сфері.
Розвиток логістики окрім прагнення фірм до скорочення тимчасових і грошових витрат, пов'язаних з рухом товару, визначили наступні два чинники: ускладнення системи ринкових стосунків і підвищення вимог до якісних і кількісних характеристик процесу розподілу; створення гнучких виробничих систем.
Значну дію на розвиток логістики надав перехід від ринку продавця до ринку покупця, що супроводжувався істотними змінами в стратегії виробництва і системах товароруху. Якщо в доперехідний період вирішення про випуск продукції передувало розробці збутової політики (стратегії), що фактично передбачало "підстроювання" організації збуту під виробництво, то в умовах перенасичення ринку імперативом постала вимога про формування виробничих програм в залежності від обсягів та структури ринкового попиту.
Пристосування до інтересів клієнтури в умовах гострої конкуренції, у свою чергу, стало
вимагати від фірм-виготівників продукції адекватної реакції на ці умови, і результатом стало підвищення якості обслуговування і перш за все скорочення часу виконання замовлень і безумовне дотримання погодженого графіка постачань. Тим самим чинник часу поряд з ціною і якістю став визначати успіх функціонування підприємства на сучасному ринку.
Формування концепції логістики було прискорене розробкою теорії систем і теорії
компромісів. Відповідно до першої проблема руху товару стала розглядатися як комплексна, що, крім усього іншого, означало: задовільний результат не може бути отриманий при акценті на яку-небудь одну із сторін діяльності сфери, що цікавить нас. Найважливіша вимога теорії полягає в обов'язковому аналізі всіх складових системи товроруху, їх внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків. Врегулювання взаємин в рамках логістики стало можливим і за допомогою теорії компромісів. Саме на її основі досягається ефект, що влаштовує систему в цілому.
Еволюція концепцій 60-х років ХХ століття до теперішнього часу представлена на рис. 2 на прикладі країн з розвиненою ринковою економікою.
Ринкові потреби
Унікальність
/ інновації
Компетент- ність / вір - туальність
Унікальність
/ інновації
Продуктова програма / гнучкість
Час
Час
Час
Продуктова програма / гнучкість
Продуктова програма / гнучкість
Продуктова програма / гнучкість
Якість Якість Якість Якість Якість
Ціна / проду-
ктивність
Ціна / проду-
ктивність
Ціна / проду-
ктивність
Ціна / проду-
ктивність
Ціна / проду-
ктивність
Ціна / проду-
ктивність
Економіка
Економіка Економіка Економіка Екноміка Економіка компетенції, масштабу якості клієнта швидкості інформації взаємодії
1960-1970 1970-1980 1980-1990 1990-ті Сучасність час
Рис. 2. Еволюція виробничо-логістичних концепцій
За даний період часу стався перехід від ненасиченого "ринку виробника" до насиченогo "ринку споживача". Після первинного насичення ринку істотну роль стали грати вимоги споживача до якості товарів, що виявилося у філософії загального управління якістю (Total Quality Management - TQM). Додаткові витрати, що виникають при цьому, компенсувалися за рахунок бездоганної якості продукції.
Підвищення якості спричинило індивідуалізацію вимог клієнтів, що призвело до розвитку
орієнтованої на клієнта філософії ведення бізнесу (економіка клієнта). Безпосереднім впливом цієї тенденції на виробництво сталі вимоги: до скорочення тривалості виробничого циклу; до низького рівня запасів; до високої надійності в дотриманні термінів постачання; до гнучкості виробництва (число варіантів видів продукції зростало надзвичайно швидко).
Іншою важливою тенденцією розвитку виробництва в 80-90-і роки став ефект швидкості
(реакції на ринкові зміни, виведення продукції на ринок, обслуговування продукції і так далі). Даному періоду відповідає розвиток концепцій Lean Production, Just-in-time таі ін.
У останнє десятиліття багато компаній перемістили свою увагу з питань реструктуризації на вивчення ключових компетенцій.
Це привело до поширення концепції аутсорсинга, тобто залучення сторонніх організацій для
виконання робіт, що не є ключовими компетенціями для даної компанії. Якщо первинна увага фокусувалося на внутрішніх процесах в організаціях, то в 90-х роках стався перехід до зовнішньої інтеграції в логістичні ланцюги, що сполучають між собою декількох учасників процесу створення вартості (Value Chain Management).
Сучасний рівень розвитку виробництва і логістики визначається такими поняттями, як:
інновативність (використання інноваційних технологій); самоорганізація (формування організаційних структур, адекватних динаміці ринку); компетенція (розвиток тих напрямів діяльності, за якими підприємство є найбільш конкурентоздатним); віртуальність і взаємодія (участь в різних мережевих структурах, логістичних ланцюгах, віртуальних підприємствах, широке використання інтернет- технологій).
Передумовами змін в підходах до організації і управління бізнесом є перш за все поява нових форм конкурентної боротьби, заснованої на стратегічній взаємодії підприємств, а також більше проникнення інформаційних технологій в бізнес. Сучасну економіку характеризують виникнення і розвиток нових господарських відносин, заснованих на кооперації виробників, постачальників і споживачів з метою інтегрованого управління бізнес-процесами на всіх стадіях життєвого циклу виробів на базі інформаційних технологій. Сучасні вироби все частіше розробляються і виготовляються одночасно на декількох підприємствах, у тому числі в "віртуальному режимі", на основі використання інтернет-технологій. Крім того, все більше впливу на економіку підприємств надають позавиробничі, тобто не пов'язані безпосередньо з технологічними процесами, стадії життєвого циклу виробів, такі як збут, постачання, сервісне обслуговування. Все це вимагає пошуку нових резервів підвищення ефективності виробництва і логістики, заснованих на розвитку міжфірмових коопераційних зв'язків і створенні єдиних інформаційних каналів з постачальниками і клієнтами (формуванні логістичних ланцюгів).
У зв'язку з цим весь більший розвиток отримує концепція SCM - Supply Chain Management -
управління логістичними ланцюгами. Supply Chain Management є системним підходом до інтегрованого планування і управління всім потоком інформації, матеріалів і послуг від постачальників сировини через підприємства і склади до кінцевого споживача.
Для підприємства впровадження концепції SCM означає ведення бізнесу на принципах стратегічної взаємодії з постачальниками і клієнтами. Відмінність концепції SCM від традиційних форм організації і управління підприємством полягає в синхронізації основних бізнес-процесів і моделей планування і управління на основі єдиних інформаційних каналів з постачальниками і клієнтами по всьому логістичному ланцюгу. Основні економічні ефекти від впровадження концепції SCM представлені в табл. 2.
Впровадження концепції SCM пов'язане з розвитком нових організаційно-функціональних
схем взаємодії підприємств. Реалізовані проекти по впровадженню концепції показали можливість: зниження рівня запасів до 60%; скорочення часу виготовлення за рахунок узгодження процесних ланцюгів до 50%; зростання прибутку на 30% за рахунок оптимізації процесу створення вартості і зниження транзакційних витрат; підвищення якості продукції на 30%;збільшення обороту і частки
ринку на 55% за рахунок поліпшення реакційної здатності системи і зміни стосунків з клієнтами.
Ефективність концепції SCM
Таблиця 2.
Напрями підвищення ефективності
Джерела підвищення ефективності
- Збільшення кількості замовлень і
підвищення стабільності попиту.
- Зниження страхових запасів ("заміна запасів точною інформацією").
- Зниження ризиків і підвищення
надійності планів і постачань.
- Зниження накладних і транзакційних витрат.
- Підвищення точності планування за
рахунок єдиних інформаційних каналів, синхронізації бізнес-процесів, спільного прогнозування попиту.
- Підвищення якості оперативного
управління за рахунок безперервного моніторингу всього логістичного ланцюга, своєчасного визначень і порушень у функціонуванні логістичного ланцюга.
- Скорочення частини витрат на
маркетинг і логістику за рахунок ліквідації бізнес-процесів, пов'язаних з невизначеністю в закупівлях, складуванні і збуті.
Концепція SCM має надзвичайно важливе значення як для великих підприємств, так і для малого та середнього бізнесу. Участь підприємства в логістичному ланцюзі – один з вирішальних факторів збереження та підвищення рівня доходів та конкурентноздатності на сучасних та майбутніх ринках. Для крупного підприємства побудова SCM означає передачу значної частини як основних (технологічних), так і допоміжних (сервісних) бізнес-процесів своїм партнерам по бізнесу на довгостроковій основі.
Отже, сучасна логістика є важливою сферою діяльності кожної компанії, витрати на яку в промислово розвинених країнах складають 20-30% ВВП .
Підсумовуючи вище наведене, можна стверджувати, що найбільш поширене визначення логістики, як науки про оптимальне управління матеріальними та супроводжуючими його потоками, не до кінця відображає глибинну сутність цієї, безперечно, багатогранної науки.
Повертаючись до витоків виникнення терміну “логістика”, звернемо увагу, що в перекладі він означає мистецтво обчислювати, міркувати. Що ж стало причиною застосування більшістю нинішніх
авторів досить вузького визначення логістики як науки? Відповідь на це запитання досить просте. Кожен окремий період в історії характеризується певними проблемами. В залежності від цього науки спрямовуються на дослідження тих процесів і явищ, які потребують вирішення саме на той час.
Логістика певною мірою досягла пом’якшення проблем, з якими мають справи підприємства в своїй господарській діяльності. Але це не свідчить, що логістика сама по собі є господарською діяльністю. Ця наука справді знаходить оптимальні рішення, її принципи встановлюють орієнтири, але у будь-якій сфері, чи то економічний, чи соціальній, чи політичній, а не лише у сфері управління матеріальними ресурсами та життєвим циклом товарів.
Якщо ми створимо якусь науково-технічну теорію з позначенням меж, в яких нам дозволено діяти, говорити або мислити, то ми ставимо себе в положення локомотиву, чий рух обмежений вузькою колією. Пасажири такого поїзда бачать лише те, що знаходиться в безпосередній близькості від доріг, і не можуть відхилитися убік, щоб оглянути околиці. Ті, хто подорожує в автомобілі або навіть пішки, бачать і пізнають значно більше. Пішоходи пересуваються повільніше за всіх, але вони краще і детальніше пізнають навколишній світ і, мабуть, лише виграють кінець кінцем. Ті ж, хто обрав літак, пересуваються так швидко і високо, що взагалі нічого не бачать. А тому краще не кваплячись відправитися по звивистій дорозі, не бавлячись даремно науковими теоріями великих мужів науки.
Отже, розвиток логістики як науки здійснюється вражаючими темпами. В майбутньому її
застосування дійсно спроможне виводити на все новий рівень кожну державу та людство в цілому. Тому найбільш перспективним є застосування логістики як науки про оптимальне управління потоками в просторі і часі в широкому розумінні.
Водночас, не варто виокремлювати певні етапи розвитку логістики й глибоко переконаний, що
логістика є певним законом в суспільстві. Так, наприклад, існують певні фізичні закони (закон збереження енергії, закон всесвітнього тяжіння), які діють в незалежності від того виявлені вони людством, чи ні. В ході досліджень змінюються лише погляди на ці закони, що ніяк не може спричиняти зміну їх сутності.
Так і з логістикою. Один з найважливіших принципів цієї науки – принцип оптимальності. За
будь-якої існуючої проблеми чи ситуації, існує оптимальне поводження для її вирішення згідно до встановлених критеріїв. Науковці постійно перебувають у пошуку, де знайти той самий оптимум. Проте на самі принципи науки це не впливає, оскільки вони існують незалежно від результатів пошуку. Отже, саме в час пошуку змінюється підходи до вирішення тих чи інших проблем, отже й змінюються лише концептуальні погляди на логістику.
Крім того, слід зазначити, що “мистецтво мислити” (переклад терміну “logistike”) передбачає не тільки здатність до економії у сфері матеріальних ресурсів.
Нині цивілізація стоїть перед багатьма проблемами, а проблема раціонального ведення господарської діяльності – лише одна з них. Екологічні проблеми, проблема поширення невиліковних хвороб, проблеми війни та миру – усі ці проблеми на сьогодні не мають вирішення. Таким чином, логістика, яка містить у своєму арсеналі системний підхід, здатна справити позитивний вплив на вирішення цих питань.
Список використаної літератури
1. Абовский Н.П. Творчество: системный подход, законы развития, принятие решений / Н.П. Абовский. - М. : СИНТЕГ, 1998. - 312 с. 2. Бажин И.И. Логистика : учебник для студентов высших эконом. учеб. заведений / И.И. Бажин. - Харьков : Консум, 2004. -240 с. 3. Гаджинский А.М. Логистика : учебник для высших и средних специальных учебных заведений / А.М. Гаджинский. - 2-е изд. -М. : Маркетинг, 1999. - 375 с. 4. Гиг Дж.Ван. Прикладная общая теория систем : пер. с англ. / Гиг Дж.Ван. - М. : Мир, 1981. - 733 с. 5. Жариков О.Н. Системный подход к управлению : учеб. пособие для вузов / О.Н. Жариков, В.И. Королевская, С.Н. Хохлов ; под ред. В.А. Персианова. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 62 с. 6. Инютина К.В. Основы логистики / К.В. Инютина, Б.С. Квашнин, О.В. Суслов. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 1999. - 40 с. 7. Крикавський Є.В. Логістика: компендіум і практикум : навч. посіб. / Є.В. Крикавський, Н.І. Чухрай, Н.В. Чорнописька. - К. : Кондор, 2006. - 340 с.
8. Мельник М.М. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении материально-техническим снабжением : учебник / М.М. Мельник. -М. : Высшая школа, 1990. - 208 с. 9. Миротин Л.Б. Логистика для предпринимателя : учеб. пособ. / Л.Б. Миротин, Ы.Э. Ташбаев. - М. : ИНФРА-М, 2002. -252 с. 10. Миротин Л.Б. Системный анализ в логистике : учебник / Л.Б. Миротин, Ы.Э. Ташбаев. - М. : Экзамен, 2002. - 480 с. 11. Николайчук В.Е. Теория и практика управления материальными потоками (логистическая концепция) : монография / В.Е. Николайчук, В.Г. Кузнецов. - Донецк : КИТИС, 1999. - 413 с. 12. Пономарьова Ю.В. Логістика : навч. посіб. / Ю.В. Пономарьова. - Київ : Центр навчальної літератури, 2003. - 192 с. 13. Родников А.Н. Логистика : терминологический словарь / А.Н. Родников. -2-е изд., испр. и доп. - М. : ИНФРА-М, 2000. - 352 с. 14. Румянцев Н.В. Моделирование гибких производственно-логистических систем / Н.В. Румянцев. - Донецк : ДонНУ, 2004. -235 с. 15. Спицнадель В.Н. Основы системного анализа : учеб. пособ. / В.Н. Спицнадель. -
10.12.2012 02:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора