Удосконалення бухгалтерського обліку у сільськогосподарських підприємствах. Звіт з Аудит. Робота № 518233

Перехід до торгівельного партнера Binance

Удосконалення бухгалтерського обліку у сільськогосподарських підприємствах

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2009

Тип роботи:

Звіт

Предмет:

Аудит

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство науки і освіти України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту Звіт з дисципліни «ОНД» по темі: «Удосконалення бухгалтерського обліку у сільськогосподарських підприємствах» Рівне 2009 1. Облікова політика сільськогосподарських підприємств Загальні правила бухгалтерського обліку в Україні встановлюються законодавчо, а на кожному підприємстві залежно від галузі господарювання, умов діяльності, кваліфікації персоналу, технічного забезпечення вони конкретизуються його обліковою політикою. Створення системи бухгалтерського обліку передбачає активне застосування такого елемента обліку та звітності як облікова політика. У практиці обліку багатьох держав світу термін "облікова політика" застосовується тривалий час і визначається як сукупність способів ведення обліку підприємством. В Україні можливість його використання з'явилася з введенням у 1993 році Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності. Ним передбачалося, що підприємства можуть самостійно встановлювати форму обліку, визначати методи його введення, розробляти систему внутрішньовиробничого (управлінського) обліку, звітності і контролю тощо. Офіційно термін "облікова політика" введено з 1999 року із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика підприємства має організаційно-технологічні та методичні складові. До перших слід віднести: вибір організаційної побудови обліку та його форми; розподіл повноважень власника (керівника) та головного бухгалтера за організацію обліку; структуру бухгалтерії підприємства; перелік посадових осіб підприємства з правом розпорядчого підпису; перелік матеріально відповідальних та підзвітних осіб; перелік і склад фінансової, статистичної та оперативної звітності, цо надає підприємство відповідним користувачам. До методичних складових облікової політики слід віднести обрані підприємством методи та процедури організації й ведення бухгалтерського обліку на окремих його ділянках. Підприємства самостійно розробляють: робочий план рахунків; графік документообігу; положення про організацію інвентаризаційної роботи; положення про організацію зберігання та утилізації документів. Зауважимо, що облікова політика залежно від вибору методів оцінки активів та зобов'язань може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства. Прикладом цього впливу є застосування різних методів амортизації основних засобів, оцінки виробничих запасів, застосування різних баз розподілу загальновиробничих витрат, методів калькулювання виробничої собівартості продукції. Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Вдало обрана облікова політика позитивно впливає на діяльність підприємства, забезпечує ефективну роботу бухгалтерії Однак, як справедливо наголошується в економічних дослідженнях, керівництво підприємств не надає належної уваги процесу формування облікової політики. Особливо це стосується сільськогосподарських підприємств. Як свідчать дані, деякі питання організації обліку окремих об'єктів наводяться не в повному обсязі або зовсім не висвітлені. Загалом елементи облікової політики, затверджені в більшості наказів, не відповідають умовам господарювання сільськогосподарських підприємств, що свідчить, в першу чергу, про неусвідомлення керівництвом стратегічного значення облікової політики для підприємства ті недостатній досвід роботи в новому економічному середовищі. Слід погодитися з думкою бухгалтерів-практиків, які зауважують, що Створення облікової політики на підприємстві — дуже трудомісткий і відповідальний процес. Адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати свої активи і зобов'язання згідно з розробленою ним обліковою політикою. Розроблення і прийняття облікової політики підприємства має ґрунтуватися не тільки на глибокому і всебічному вивченні ринкового середовище, потенціалу і перспектив розвитку підприємства, нормативної бази діяльності і ведення облікових робіт, а й на інформації, одержаній бухгалтером-аналітиком після ґрунтовного проведення розрахунків та оцінки фінансових наслідків вибору того чи іншого методу облікової політики. 2. Удосконалення бухгалтерської звітності Процес управління сільським господарством, як і іншими сферами матеріального виробництва передбачає ряд послідовних процесів, важливе місце серед яких займає одержання й аналіз інформації для прийняття рішення. Головним її джерелом є бухгалтерський облік і його завершальна стадія — звітність. Тому проблеми бухгалтерської звітності безпосередньо пов'язані з ефективністю обслуговування управлінських рішень. Як правило, загальна спрямованість концепції звітності залежить від потреб основних користувачів (табл.). Серед рівнів управління виділяють потребу в загальній господарсько-економічній інформації, в оцінці стану ресурсів, у т. ч. грошових, у фінансових результатах. Звітність обслуговує інформацією комплекс економічних зв'язків між інвестором та об'єктом інвестування, керівниками та власниками підприємства, працівниками, кредиторами, продавцями й покупцями, що загалом можна виразити у схемі "суспільство-підприємство". Спрямованість концепції бухгалтерської звітності Форма звітності Концепція звітності Інформація звітності Баланс Стан економічних ресурсів, які контролюються підприємством Оцінка ресурсів, їх структури, ліквідності та платоспроможності Звіт про фінансові результати Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат Звіт про власний капітал Зміни у складі власного капіталу підприємства Оцінка й прогноз змін у складі власного капіталу Звіт про рух грошових коштів Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду Оцінка та прогноз руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства Примітки Обрана облікова політика; додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості Розкриття факторів, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання; діяльність підрозділів тощо Така спрямованість концепції не цілком узгоджується зі змістом внутрішніх потреб управління. Необхідно, щоб у бухгалтерській звітності були розкриті ті показники, потрібні для управління галуззю, була відповідність загальним потребам заінтересованих користувачів і адекватно відображені фінансові результати господарювання за умови значного рівня внутрішньогосподарського споживання. Для розв'язання цієї проблеми пропонуються різні підходи. Більшість дослідників, зокрема П.Я. Хомин, пропонують удосконалити чинні форми фінансової звітності, деякі — Л.М. Біла вважають за необхідне розширити склад приміток, а колектив авторів ННЦ "Інститут аграрної економіки" розвиває ідею розширення суто фінансової звітності до рівня виробничого звіту сільськогосподарського підприємства, де передбачити структуру базових звітних показників про стан економіки та рівень соціального розвитку. На нашу думку, розкриваючи бухгалтерську звітність необхідно враховувати потреби усіх рівнів управління для підвищення ролі інформації в управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств. Як бачимо, поки що показників, передбачених чинними формами фінансової звітності, недостатньо для прийняття ефективних рішень. Проект бухгалтерської звітності наслідує традиції вітчизняного обліку, тоді як при зміні економічної ситуації необхідні нові критерії формування звітних показників. Тому звітність вимагає розвитку в плані забезпечення цілісності виробничо-фінансової інформації для інвестиційних і виробничих рішень для сприяння ефективному функціонуванні сільськогосподарських підприємств. Інформація, яка фіксується у формах звітності, насамперед відображає фінансові результати минулих подій, охоплює різні за характеристиками показники, але в цілому не спроможна надати відомості, потрібні для районного та обласного рівнів управління аграрного сектора України. Суттєвим моментом при цьому є те, що значного спрощення, а то й повного виключення, зазнали такі показники як трудові ресурси, соціальна сфера, виробництво, структура реалізації, розподіл прибутку тощо. Разом із тим, розглянуті проблеми звітності є методологічною основою для формування програми та характеристики стосовно стану й перспектив соціально-економічних відносин аграрного сектора України. Розробка організаційно-економічного механізму державної підтримки сільського господарства вимагає змістовних досліджень форм звітності та їх складових. Властивостями простої форми обліку є елементарність групування при здійсненні записів і побудові регістрів. В її основу покладено найпростіший варіант моделі "витрати — випуск" зіставлення доходів від здійснення господарської діяльності із витратами матеріальних і фінансових ресурсів для визначення прибутку. Облік ведеться позиційно без використання подвійного запису, тому складання звітної форми балансу доволі проблематичне. Спрощений фермерський облік характеризується застосуванням укрупнених за економічною ознакою рахунків, які зручні для логічного узагальнення, але не досить аналітичні для звітних форм балансу та визначення фінансових результатів за видами діяльності. Використання умовних рахунків не завжди доцільне, оскільки створює певні труднощі додаткових групувань і інтерпретації. Методичними рекомендаціями для обліку за спрощеним планом пропонується регістр "Журнал-Головна". Але й для цієї форми потрібна детальна аналітична інформація в окремих регістрах, яка передбачає можливість складання статистичної, а за необхідності й податкової звітності. У обліку для суб'єктів малого підприємництва особливістю є спрощення обліку витрат, яке полягає в тому, що немає необхідності обліковувати їх рух протягом року. Одразу по надходженні ресурси списуються на виробництво. Якщо вони повністю не використані, в кінці року сума витрат коригується на зміну залишків незавершеного виробництва і готової продукції, яка визначається шляхом проведення інвентаризації. Але для фермерських господарств проблема поглиблюється тим, що через організаційні й галузеві особливості залишки є обов'язковими факторами відтворення, і варіативна їх оцінка при інвентаризації, пропонована П(С)БО, впливає на достовірність фінансових результатів. Крім того, немає чіткості при врахуванні особливостей внутрішньофермського споживання. Попри те, що в регістрах спрощеного обліку відповідно до принципів фінансового обліку не обліковують внутрішньогосподарський оборот і споживання власної продукції (а її обсяг, за дослідженнями, сягає 60%) у господарстві, передбачений також облік вилучених коштів (витрат за рахунок прибутку) — особисте споживання сім'єю фермера власної продукції (оціненої за середніми реалізаційними цінами) та витрати такої продукції на благодійні цілі. До складу цих сум, згідно з п. 7.7 Методрекомендацій відносять також збитки від операцій минулих років, виявлені в поточному році, сплачені податки фермера як фізичної особи (на майно, на присадибну ділянку, з власників транспортних засобів). Це передбачає зменшення оподатковуваного доходу фізичних осіб, і таку пільгу мають тільки фермерські господарства. З метою підвищення аналітичності звітних форм і розширення можливості щодо прийняття вивірених управлінських рішень, на нашу думку, необхідно до складу звітності включити перелік основних показників діяльності сільськогосподарських підприємств. Але це слід робити не шляхом механічного відновлення раніше існуючої сільськогосподарської звітності, а шляхом її наукового опрацювання та покращання з урахуванням закономірностей сучасного стану галузі. Таким чином користувачі, насамперед держава, змогли б мати необхідну інформацію для прийняття рішень щодо інвестування, надання кредитів та аналізу перспектив розвитку цієї важливої сфери економіки. На нашу думку, у звітності необхідно передбачити забезпечення можливостей галузевого аналізу з метою всебічного й глибокого вивчення усіх сторін діяльності, виявлення резервів економічного розвитку сільськогосподарських підприємств. У таких звітних формах варто обрати компромісний варіант поєднання інтересів користувачів. 3. Автоматизація обліку сільськогосподарських підприємств Щоб бути представленим на сучасному ринку досить широко і повно, мати привабливість для інвесторів, швидко адаптуватися до змін в законодавчій базі, своєчасно реагувати на коливання попиту, то необхідно володіти інформацією. Тому виникає необхідність в автоматизації системи управління та обліку сільськогосподарського підприємства. Обсяг бухгалтерської та регламентованої звітності змушує відмовитись від старих методів ведення обліку, забезпечити надійний механізм контролю фінансування, ефективний розподіл коштів та ресурсів. Але проблемою автоматизації на сільськогосподарських підприємствах залишається відсутність програмного забезпечення саме з обліку аграрного виробництва. Правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко й миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються. На ринку програмного забезпечення останнім часом з'явилася велика кількість конфігурацій бухгалтерських програм, які є спеціалізованими відповідно до характеру діяльності підприємства. Діяльність агропромислових підприємств та агроформувань є специфічною і відрізняється від інших галузей народного господарства. Галузева специфіка підприємств АПК вимагає від українських виробників програмного забезпечення створення спеціалізованих бухгалтерських програм. Для відображення господарської діяльності в обліку сільськогосподарські підприємства можуть застосовувати універсальні бухгалтерські програми, але дані такого обліку не задовольнять потреби всіх користувачів фінансової інформації, насамперед внутрішніх користувачів. У 2003 році на ринку України з'явився новий програмний продукт для ведення господарського обліку в сільськогосподарських підприємствах України, розроблений в системі «1С: Підприємство» і має назву «Конфігурація для сільськогосподарських підприємств України» . Конфігурація є індивідуальним продуктом та забезпечує ефективне ведення бухгалтерського обліку, зручна в роботі та дозволяє отримувати необхідну інформацію за будь-який період часу. 4. Удосконалення облікового механізму Необхідно передбачити напрями подальшого розвитку фермерського обліку, що передбачає не тільки адекватне відображення діяльності але обгрунтовану систему заходів поліпшення самого облікового механізму. Така система повинна враховувати кілька важливих позицій: рівень методологічного забезпечення; система тизація фінансових відносин і їх категорій; оцінка ресурсів; урахування потреб управління; обслуговування вимог оподаткування; кваліфікація облікових кадрів. Удосконалення методологічного забезпечення пов'язано з недостатнію розробкою базових категорій обліку в сільському господарстві. Насамперед потребує пе регляду система державного регулювання обліку. На рівнях загального керівництва обліком (Міністерство фінансів, дорадча Методологічна рада з бухгалтерського обліку), галузевої спеціалізації (Управління організації і методології бухгалтерського обліку Міністерства аграрної політики України, Науково-методична рада « Облік та фінанси в галузях агропромислового виробництва») та обласних і районний управлінь сільського господарства (відділи фінансів, кредитного забезпечення та бухгалтерського обліку) слід забезпечити можливість формування системною базового рівня інформації про діяльність сільськогосподарських підприємств, який можна було б порівнювати протягом тривалого періоду. Необхідна чітко встановлена залежність і взаємозв'язок методик обліку сільськогосподарських підприємств загалом і окремих їх організаційних форм. При систематизації фінансових відносин і їх категоріального апарату слід орієнтуватися на розподіл об'єктів обліку за напрямами: формування капіталу; виробництво і реалізація продукції; розрахункові відносини з постачальниками, покупцями, замовниками, підрядчиками; виконання взаємних фінансових зобов'язань; відносини з фінансовою системою держави при сплаті податків та інших платежів у бюджет, формування позабюджетних фондів, одержання асигнувань, податкових пільг, застосування штрафних санкцій; відносини з банківською системою при одержанні й погашенні кредитів, сплаті процентів за кредит, одержанні банківських послуг; між господарством і страховими органами при виникненні зобов'язань за страхуванням майна, працівників, ризиків. Досі не опрацьований на методичному рівні цілий комплекс проблем в обліку, пов'язаний з оцінкою ресурсів — майна, особливо основних засобів і землі. Ця проблема загальна для сільськогосподарських підприємств. Введений у практику господарювання варіативний метод оцінки матеріальних цінностей, що широко застосовується у світовій економіці, для фермерських господарств практично непридатний. Для них необхідно розробити економічно виправдані саме для даної галузі й форми діяльності нормативи оцінки кожного виду ресурсів і засобів. В умовах ринкових відносин значно ускладнюється процес управління виробництвом, ефективність якого дедалі більшою мірою залежить від обсягу і якості інформаційного забезпечення управління. По мірі вибору видів діяльності, ринків збуту, цінової політики ускладнюються і завдання, що ставляться перед системою обліку. Врахування потреб управління фермерськими господарствами для макро та мікрорі-внів потребує відповідного розмежування інформації, з уточненням переліку показників, обов'язкових для цих рівнів. Не можна обійти увагою питання аналізу облікових показників з метою їх викі і-ристання в управлінні. Розроблені нині методики аналізу фінансової звітності спр. і-мовані на оцінку критерію можливого продажу підприємства, тоді як для сільською господарства навіть збиткова діяльність може мати достатньо позитивне економіч»е підґрунтя. Знову ж таки, недостатня методологічна обгрунтованість категоріальної о апарату, відсутність єдиної визнаної економічної теорії1 є причиною штучності окремих базових облікових понять. Це, в свою чергу, породжує проблеми достовірності та істинності всієї системи обліку як такої, що створена збагненими зусиллями для пізнання господарської дійсності. Адже метою обліку є наперед задана програма збору інформації, тому важливим є закладення вихідних критеріїв. Приведення форми обліку у відповідність до вимог системи оподаткування передбачає збір і систематизацію інформації для обгрунтування оподаткування та звітності за ним. На особливу увагу тут заслуговує потреба та необхідність ведення документації податкового і бухгалтерського обліку, забезпечення достовірних даних про соціальні платежі з доходів членів фермерського господарства та найманих працівників, обгрунтування можливості сплати фіксованого сільськогосподарського податку, застосування пільг з ПДВ тощо. Повинна бути розроблена спеціальна для галузі методика визначення фінансового результату, а не тільки для фермерських господарств на рівні облікових методичних рекомендацій. За умов ринкового середовища цей критерій є метою ведення обліку і множинність у підходах до нього неприпустима. Вагомим чинником удосконалення фермерського обліку є підвищення кваліфікації облікових кадрів. За даними досліджень обласних фермерських центрів, із загальної чисельності керівників фермерських господарств області 40% мають вищу освіту, 55 — середню спеціальну і тільки 5% — середню. Якщо врахувати такий високий освітній потенціал, то можна передбачити, що значна частина власників господарств спроможна вести бухгалтерію, для цього потрібно тільки належним чином організувати їх забезпечення інформацією про бухгалтерське оформлення діяльності господарства, оцінку ресурсів, розрахунків, зобов'язань тощо. А кваліфіковані кадри є чинником ефективності реформ. Список використаної літератури: Деркач А. М. Основи бухгалтерського обліку фермерських господарств// Економіка АПК.- 2007.-№1-С. 102-106 Іванова Н. А. Удосконалення бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств// Економіка АПК.-2006.-№6. С.70-72 Радченко О. Д., Тростенюк Д. Г. Удосконалення бухгалтерського обліку фермерських господарств// Економіка АПК.- 2005.-№12-С. 96-101

Звіт Аудит

infoman

15.12.2012 20:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись