Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аналіз виконання кошторису бюджетної установи
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Облік і аудит
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з економічного аналізу
на тему:
«Аналіз виконання кошторису бюджетної установи»
на прикладі
Управління державного казначейства у Зарічненському районі
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….
Загальна характеристика установи……………………………………….
Аналіз фінансування бюджетної установи……………………………….
2.1. Аналіз затвердження кошторисом видатків загального фонду…….
2.2. Аналіз затвердження кошторисом видатків спеціального фонду….
2.3. Прогнозний аналіз затверджених кошторисом видатків…………..
3. Аналіз виконання кошторису бюджетної установи……………………..
3.1. Аналіз касових видатків бюджетної установи……………………….
3.2. Аналіз фактичних видатків бюджетної установи……………………
3.3. Параметричний аналіз виконання кошторису бюджетної установи..
3.4. Прогнозний аналіз виконання кошторису бюджетної установи…..
Висновки……………………………………………………………………….
Список використаної літератури…………………………………………….
Додатки………………………………………………………………………...
Вступ
Курсова робота з економічного аналізу виконана на тему «Аналіз виконання кошторису бюджетної установи» на прикладі Управління Державного казначейства у Зарічненському районі.
Досліджуване питання є надзвичайно важливим для будь-якої установи, організації, підприємства, оскільки дає можливість дослідити та проаналізувати діяльність установи, а також визначити негативні явища в організації робочого процесу за встановити шляхи їх усунення.
Управління державного казначейства у Зарічненському районі Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області є відокремленим структурним підрозділом Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області без статусу юридичної особи, який утворюється Головою державного казначейства України за погодження з Міністром фінансів України.
Управління має самостійний баланс, відокремлений кошторис, печатку із зображенням малого Державного герба України та своїм найменуванням, штампи і відповідні бланки. Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Головного управління.
До основних завдань Управління відносять: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів казначейства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, реєстрації зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями та інші.
В курсовій роботі визначене поняття, особливості складання кошторису бюджетною установою, особливості та шляхи її фінансування.
Основним документом, який визначає загальний облік, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів бюджетних установ, є кошторис бюджетної установи.
Кошторис бюджетної установи—основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис бюджетної установи має дві складові: загальний фонд та спеціальний фонд. Загальний фонд включає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій. У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою певних функцій.
Кошториси бюджетних установ складають перед початком бюджетного року усі установи на наступний бюджетний період, на який планують видатки.
Планування кошторису бюджетної установи здійснюється на підставі результатів економічних розрахунків з використанням показників звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів, враховуючи потреби установи та норми видатків на її утримання.
Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розроблення проекту кошторису бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначені після погодження проекту із розпорядником вищого рівня.
Доходи бюджетної установи—суми надходжень до бюджетної установи, одержаних із загального та спеціального фондів для виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
Залежно від джерел утворення доходів їх поділяють на два види:
доходи загального фонду;
доходи спеціального фонду.
Доходи загального фонду бюджетної установи—доходи у вигляді бюджетних асигнувань, що виділені із загального фонду бюджету на виконання основних функцій бюджетної установи.
У складі доходів бюджетних установ обліковуються асигнування з державного або місцевих бюджетів на видатки бюджетної установи та інші заходи, доходи за спеціальними коштами, іншими власними надходженнями, іншими коштами, доходи спрямовані на покриття дефіциту загального фонду, доходи за витрати майбутніх періодів.
Управління Державного казначейства у Зарічненскому районі утримується лише за рахунок доходів загального фонду державного бюджету.
Видатки—витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків. Виробничі витрати—витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.
Перелік видатків бюджетної установи, що здійснюються строго відповідно до затверджених кошторисів доходів та видатків, згрупованих за кодами економічної класифікації видатків та статтями кошторису відповідного міністерства.
Усі видатки, що здійснюють бюджетні установи поділяють на:
касові;
фактичні.
Касові видатки—усі суми проведені органом державного казначейства з реєстраційного, поточного рахунку, як готівковою, так і у формі безготівкової оплати рахунків.
Фактичні видатки—дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені за рахунок коштів в Управління загального фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені. До них належать видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою.
Курсова робота складається з обов’язкових елементів та трьох основних розділів зі структурованими підрозділами.
Завданнями курсової роботи є вдосконалення вміння проводити аналіз діяльності бюджетної установи, та робити відповідні висновки, а також поглибити знання у сфері діяльності бюджетних установ і тим самим навчитися застосовувати їх для формування пропозицій щодо усунення негативних результатів діяльності в установі.
Розділ І. Загальна характеристика установи
1.1. Особливості діяльності та організаційна структура Управління державного казначейства у Зарічненському районі.
Управління державного казначейства у Зарічненському районі Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області ( далі Управління, або УДК) утворене в результаті реорганізації управління Державного казначейства України у Рівненській області шляхом його перетворення в Головне управління Державного казначейства у Рівненській області. УДК є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи. Реорганізація проведена на виконання наказу ДКУ №343-к від 12.07.2006 року та доповненнями, внесеними наказом ДКУ №191 від 01.08.2006 року УДК у Зарічненському районі розташоване за адресою вул. Грушевського, 2, смт Зарічне Рівненської області.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, нормативно-правовими актами (наказами розпорядженнями) Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області, Положенням про управління, затверджене наказом Головного управління №35 від 20.10.2006 року за погодженням голови Державного казначейства України. Управління має самостійний баланс, відокремлений кошторис структуру і штатний розпис затверджений головою Державного казначейства України та утримується за рахунок коштів державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області.
Основними завданнями, згідно затвердженого положення, Управління є:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів казначейства;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, реєстрації зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;
в межах своїх повноважень здійснення контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевого бюджетів.
Виконання вищезазначених завдань здійснюється апаратом установи граничною чисельністю 15,5 штатних одиниць.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
Здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів через систему електронних платежів Національного банку і через внутрішню платіжну систему органів Державного казначейства України;
Надає відмови в оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів при недотриманні ними вимог бюджетного законодавства, у тому числі у випадку неподання чи неповного подання ними фінансових звітів у встановлені терміни;
Відкриває, веде та закриває рахунки в Управлінні Державного казначейства в частині формування, ведення особових справ розпорядників, одержувачів бюджетів коштів та інших клієнтів.
Та інші поставлені функції.
Управління здійснює свою діяльність в орендованому приміщенні за адресою вул. Грушевського, 2, смт. Зарічне, Рівненської області. Щодо структурної організаційної структури, то для забезпечення безперервної та систематичної роботи, усі функції та завдання розподілені в установі між такими відділами: відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відділ доходів, відділ видатків, відділ комп’ютеризації та автоматизації обробки даних.
Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності є структурним підрозділом управління Державного казначейства і складається з 3-х чоловік. Відділ видатків здійснює попередній та поточний контроль виконання кошторисів розпорядників коштів державного, місцевих бюджетів та інших клієнтів. Відділ доходів, як такий в Управлінні представлений спеціалістом з обліку доходів, який проводить облік доходів державного та місцевих бюджетів району. Відділ комп’ютеризації проводить налагодження програмних продуктів для автоматизованої обробки виконання доходів та видатків установи.
1.2. Особливості формування і фінансування кошторису
Основним документом, який визначає загальний облік, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів бюджетних установ, є кошторис бюджетної установи.
Процедуру складання, затвердження та виконання кошторису бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2002 року №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» із внесеними змінами та доповненнями. У цьому порядку передбачено послідовність дій при затвердженні кошторису. Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.
Кошторис бюджетної установи—основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Бюджетне призначення—це повноваження, надане головному розпоряднику коштів бюджету Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради АР Крим, рішеннями місцевої ради про місцевий бюджет, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.
Бюджетне асигнування—повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення та взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою у ході виконання бюджету.
Кошторис має дві складові:
Рис 1.1.
Загальний фонд включає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків (повна економічна класифікація видатків містить всі коди економічної класифікації видатків згідно із наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження») на виконання бюджетною установою основних функцій.
У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою певних функцій.
Разом з кошторисом затверджують план асигнувань.
План асигнувань загального фонду бюджету—помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджений у загальному фонді кошторису бюджетної установи, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує впродовж року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів.
План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень)—помісячний розподіл бюджетних асигнувань затверджених у спеціальному фонді кошторису за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету. А план використання бюджетних коштів—розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за повною економічною класифікацією видатків.
План асигнувань загального фонду бюджету, спеціального фонду, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису і затверджують разом із кошторисом. Форми зазначених документів єдині для всіх бюджетних установ і затверджені наказом Міністерства фінансів України №57 від28.01.2002року.
Кошторис доходів і видатків складають на календарний рік. Він затверджується керівником відповідної вище поставленої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.
Одночасно з кошторисом на затвердження вище поставленої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.
У практиці бюджетного процесу виділяються такі види кошторисів:
- індивідуальні;
- зведені;
Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань (загального фонду та спеціального фонду), за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).
Враховуючи цю вимогу, бюджетні установи індивідуальні кошториси подають своїй вище поставленій організації.
Зведені кошториси і плани асигнувань—зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складають головний розпорядник, розпорядник вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства.
Зведені кошториси не затверджують.
Кошторис—це план доходів і видатків бюджетної установи, який складається з двох частин: дохідної і видаткової.
Залежно від джерел утворення доходи бюджетної установи поділяються на два види:
доходи загального фонду бюджету;
доходи спеціального бюджету;
Доходи загального фонду—це державні кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного для її утримання. Їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.
Доходи спеціального фонду—це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначає Кабінет Міністрів України.
У ході складання і затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом не планують.
Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складають за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруть показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо.) та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюють відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначають суму доходів на плановий період за кожним джерелом доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов’язково повинен враховуватись рівень їхнього фактичного виконання за останній звітний рік, також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники наводять в обсязі, зазначеному в формі розрахунку, і вони повинні вповні відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди
У видатковій частині кошторису бюджетної установи зазначають загальну суму витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також зі встановленням витрат, фінансування яких планується за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень зі спеціального фонду.
Якщо під час планування установою спеціального фонду кошторису планові доходи перевищують планові видатки, розраховані на реалізацію заходів спеціального призначення відповідно до законодавства, установа повинна передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, які необхідні для виконання основних функцій, або на не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки передбачені за рахунок надходжень зі спеціального фонду, їх передбачають у кошторисі за спеціальним фондом.
Форми документів (кошторису, планів асигнувань, лімітної довідки, штатного розпису тощо), що застосовують під час виконання бюджету, затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 57 від 28.01.2002.
Кошториси бюджетних установ складають перед початком бюджетного року усі установи на наступний бюджетний період, на який планують видатки.
Планування кошторису бюджетної установи здійснюється на підставі результатів економічних розрахунків з використанням показників звітності, яка складається за результатами діяльності розпорядників бюджетних коштів, враховуючи потреби установи та норми видатків на її утримання.
Складання і затвердження кошторису, як зазначалося вище, починається із розроблення проекту кошторису бюджетною установою. Цей документ містить приблизні показники, оскільки остаточні будуть визначені після погодження проекту із розпорядником вищого рівня.
Підставою для складання проектів кошторисів є відомості про граничні обсяги видатків бюджету загального фонду проекту державного бюджету на наступний рік. Ці відомості головним розпорядникам доводять Мінфін.
Для правильного та своєчасного складання проектів кошторисів головні розпорядники:
встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їхнього складання;
розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні дотримуватись відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів;
забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.
Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків з бюджету, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації розподілу видатків, повноти надходження доходів, дотримання чинних ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
На підставі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подають Міністерству фінансів України для включення до проектів відповідних бюджетів.
Бюджетний запит — документ, підготований розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний рік.
На підставі даних про граничні обсяги видатків на наступний рік і отриманих інструктивних матеріалів від розпорядників і нормативних документів бюджетні установи починають складання проектів кошторисів.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.
Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який планують видатки з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.
У проектах кошторисів, у частині надходжень зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на видатки з бюджету і з загального та спеціального фондів бюджетів, а також плановані обсяги позик, які надійдуть до спеціального фонду кошторису.
Складання кошторисів передбачає використання відповідних фондів бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація передбачає присвоєння кодів усім доходам і видаткам бюджетних установ.
Використовуючи коди, передбачені бюджетною класифікацією, головний бухгалтер бюджетної установи контролює правильність надходження та витрачання коштів відповідно до кошторису бюджетної устнови. Кошториси бюджетних установ складають і затверджують із зазначенням коду органу державної влади, що виділяє кошти (КВК), коду програмної класифікації видатків (КПК) за КЕКВ (коди економічної класифікації видатків).
Після затвердження державного бюджету проект зведеного кошторису узгоджують з його показниками.
Показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включають до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків.
У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України доводить лімітні довідки про бюджетні асигнування.
Лімітна довідка про бюджетні асигнування—це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їхній помісячний розподіл, та інші показники, які згідно із законодавством повинні бути визначені на підставі нормативів. Форму лімітної довідки затверджує Мінфін.
Лімітна довідка видається Міністерством фінансів України, головним розпорядником.
Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів плані асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів.
Розпорядники нижчого рівня свої витрати узгоджують з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом повинна відповідати визначеному фонду оплати праці, а інші витрати—іншим встановленим асигнуванням так, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій. Зразок лімітної довідки наведено в додатках №7,10.
Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають в Мінфін уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду, спеціального фонду для складання і затвердження згідно з бюджетними призначеннями встановленими для головного розпорядника. Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду та плани використанню бюджетних коштів повинні бути затверджені упродовж 30 календарних днів після затвердження розпису державного бюджету.
Розпис державного бюджету, затверджений Міністром фінансів України—розпис видатків загального і спеціального фондів державного бюджету на рік для головних розпорядників за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.
Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету—розпис видатків загального фонду державного бюджету на рік за місяцями для головних розпорядників із функціональною та скороченою економічно класифікацією видатків бюджету. В додатках № 8,9,11,12 подано копії затверджених кошторисів доходів та видатків та плани асигнувань на 2007р. по УДК у Зарічненському районі по КПК 3501010 ,3504020
Затверджений розпис Державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду Державного бюджету Мінфін надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин.
Розпис Державного та місцевих бюджетів є підставою для затвердження:
кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду—усіма розпорядниками коштів;
планів використання бюджетних коштів—одержувачами.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вище поставленої установи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою зі значенням дати.
Основні вимоги щодо внесення змін до кошторису
Зміни до кошторису та плану асигнувань вносяться у разі:
необхідності перерозподілу асигнувань розпорядника;
прийняття нормативного документа про передавання повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому;
прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;
прийняття рішення щодо скорочення видатків загального фонду бюджету загалом на рік;
прийняття рішення про зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам на суму коштів, витрачених не за цільовим призначанням;
внесення змін до закону про державний бюджет України.
Внесення змін до кошторису, планів асигнувань загального фонду бюджету складаються в обов’язковому порядку відповідні довідки, які затверджують і виконують у тому самому порядку, що й кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету. Форма довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України за № 57 від 28.01.2002р.. У додатках№13,14 наведено зразок довідки змін, внесених до кошторису та плану асигнувань по УДК у 2007 році.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету не пере- затверджуються.
Вносячи зміни до кошторису важливо дотримуватися першочерговості забезпечення бюджетними коштами витрат на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання бюджетної установи. Витрати на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень та інші капітальні витрати не вважать першочерговими і тому такі витрати можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і за відсутності будь-якої заборгованості.
Зміни до штатних розписів вносять в порядку, встановленому для їхнього затвердження (додаток№15).
Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів бюджетних установ за минулий рік уточнюють показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року зі врахуванням фактичного виконання плану цих контингентів за минулий рік. За результатами перевірок у разі виявлення завищених асигнувань вносять зміни до кошторисів скорочуючи їхні обсяги.
Право на скорочення асигнувань надається Міністерству фінансів України.
Проведемо аналіз основних техніко-економічних показників діяльності установи.
Таблиця 1.1.
Управління Державного казначейства у Зарічненському районі
Основні техніко-економічні показники діяльності установи
Назва показника
од.вим.
2004
2005
2006
Абсолютне
Тр.%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1. Затверджені кошторисом видатки загального фонду
грн
151420
213974
315095
62554
101121
141,31
147,26
2.Середньооблікова чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості
осіб
16
13
13
-3
0
81,25
100
3. Фонд оплати праці
тис.грнн
98,2
145,2
205,8
47
66,6
147,66
141,74
4. Середньорічна вартість основних засобів
грн
95387
97034,5
100644,5
1647,5
3610
101,73
103,72
5. Середня вартість майна
грн
49385
40224
34090,5
-9161
6133,5
81,45
84,75
6. Сума зносу основних засобів, середньорічна
грн
72002
86521,5
96998,5
14519,5
10477
120,17
112,10
7. Коефіцієнт спрацювання основних засобів
0,75
0,89
0,96
0,14
0,07
118,67
107,87
1
2
3
4
5
6
7
8
9
8. Середня заробітна плата
Т.г./ос
6,14
11,17
15,83
5,03
4,66
181,92
141,72
9. Забезпечення працівників основними засобами
грн./ос
5961,69
7464,19
7741,88
1502,5
277,69
125,20
103,72
10. Забезпечення фінансуванням працюючих
грн./ос.
9463,75
16459,54
24238,08
6995,79
7778,54
173,92
147,26
На основі аналізу техніко-економічних показників діяльності установи, можна зробити такі висновки:
Затверджені кошторисом видатки загального фонду у 2005 році, порівняно з 2004 роком зросли на 62554 грн. (на 41,31%), в 2006 році, порівняно з 2005— на 101121 грн. (47,26%), тобто спостерігаємо стійку тенденцію до зростання, яка оцінюється позитивно. Середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості у 2005 році зменшилась на 3 чол. (18,75%), а в 2006 році залишилась незмінною, порівняно з 2005р.. Щодо фонду оплати праці, то з 2004 до 2006 року спостерігається стійка тенденція до зростання, а саме: у 2005, порівняно з 2004—зріс на 47 тис. грн. (47,66%), у 2006, порівняно з 2005— на 66.6 тис. грн. (41,74%). Таке явище оцінюється позитивно, оскільки свідчить про зростання заробітної плати працівників. Середньорічна вартість основних засобів також має стійку позитивну тенденцію до зростання, у 2005 на 1647 грн. (1,73%), в 2006—на 3610 грн. (3,72%). При цьому середньорічна вартість майна в 2005 році, порівняно, з попереднім зменшилась на 9161 грн. (18,55%), а в 2006—на 6133,5 грн. (15,55%). Проаналізувавши середньорічну суму зносу основних засобів, можна сказати, що з кожним роком значення показника зростало, а саме, у 2005році на 14549,5 грн. (20,71), у 2006 році на 10477 грн. (12,1 %). На основі досліджених значень середньорічної вартості основних засобів та сум їх зносу, можна зробити висновок про значення коефіцієнту спрацювання основних засобів, який у 2004 році становив 0,75, у2005—0,89, у 2006—0,96. Зростання коефіцієнту спрацювання у 2005р. на 0,14 (18.67%), у 2006—на 0,07 (7,87%) оцінюється негативно, оскільки на кінець 2006 року показує, що основні засоби спрацьовані на 96%, а отже вимагають негайного поновлення. Позитивно оцінюється стійка динаміка до зростання середньої заробітної плати у 2005 році на 5,03 тис. грн. (81,92%), у 2006 році на 4,66 тис. грн. (41,72%). Оскільки чисельність працівників зросла лише у 2005 році, а середньорічна вартість основних засобів має стійку динамік до зростання щороку, то стійку тенденцію до зростання має також забезпечення працівників основними засобами, а саме на 25,2% у 2005 році та на 3,72—у 2006р.. Щодо забезпечення працюючих фінансуванням, то порівняно з 2004 у 2005 році відбулося збільшення на 6995,79 грн. (73,92%), а в 2006, порівняно з 2005—на 7778,54 грн. (47,26%), така стійка тенденція до зростання оцінюється позитивно.
Отже на основі аналізу числових значень техніко-економічних показників установи можна сказати, що негативними оцінюються явища зростання коефіцієнту зносу основних засобів, а саме визначення їх відсотку зношення, який у 2006 році досяг 96%. Таке явище можна пояснити тим, що уся комп’ютерна техніка, яка надходить до установи, подається вище поставленим органом і вже перебувала у використанні, але навіть після повного списання її вартості надалі продовжує використовуватися установою. Зношування основних засобів, а саме комп’ютерної техніки оцінюється негативно, оскільки значна частина роботи в установі автоматизована, а застаріле обладнання не дає можливості інтенсивно та у встановлені терміни виконувати поставленні завдання.
Аналогічно можна пояснити і факт зростання середньорічної суми зносу основних засобів.
Зменшення середньорічної вартості майна спричинена тим, що саме за три останні роки (на основі яких робиться аналіз) у видатковій частині кошторису не було передбачено коштів на придбання основних засобів, що, можливо, буде зазначено на наступні звітні роки.
Для того мінімізувати негативні явища в установі, необхідно поновити застарілі основні засоби, а саме збільшити кошторисне фінансування на такі види видатків, для цього у розрахунках до кошторису, які подаються до вище поставленої установи, потрібно вказати на необхідні суми коштів та шляхи їх використання.
Розділ 2. Аналіз фінансування бюджетної установи
Аналіз затверджених кошторисом видатків загального фонду
Видатки—витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків. Виробничі витрати—витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.
Перелік видатків бюджетної установи, що здійснюються строго відповідно до затверджених кошторисів доходів та видатків, згрупованих за кодами економічної класифікації видатків та статтями кошторису відповідного міністерства.
Усі видатки, що здійснюють бюджетні установи поділяють на:
касові;
фактичні.
Оскільки кошторис складається із загального і спеціального фондів, видатки поділяються на:
видатки загального фонду;
видатки спеціального фонду.
Одним із головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетній установі є постійних облік і контроль за видатками установи.
Усі видатки, що здійснюються в установі, що утримується за рахунок коштів державного бюджету поділяються на касові та фактичні.
Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету із затвердженим кошторисом установи. Одна за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала і витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань. Проте дійсні витрати коштів бюджетної установи, оформлені відповідними первинними документами і здійснені а рахунок відповідного фонду бюджету, а також нараховані або проведені, але не сплачені відображають фактичні видатки.
В бюджетній установі облік фактичних видатків ведеться в картках (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків. Вони ведуться щомісячно за кодами економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами. За кожним видом коштів як загального так і спеціального фондів облік ведеться окремо.
Записи в картку аналітичного обліку фактичних видатків здійснюються на підставі меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків зазначають на зворотному боці картки. Усі видатки в картці накопичуються і підсумовуються з початку року. Після закінчення місяця у картці (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків виводяться підсумки за місяць і початку року.
Проведемо аналіз структури і динаміки фінансування бюджетної установи
Таблиця 2.1.
Управління Державного казначейства у Зарічненському районі
Аналіз структури і динаміки фінансування бюджетної станови, грн.
Назва показника
2004
2005
2006
Абсолютне
Тр.%
Загальний фонд
151123
213970
314378
62847
100408
141,59
146,93
На основі аналізу структури і динаміки фінансування бюджетної установи можна зробити такі висновки:
Надходження коштів із загального фонду державного бюджету щороку, починаючи з 2004 має стійку тенденцію до зростання, а саме у 2005 році, порівняно з 2004 зросло на 62847 грн. (41,59%), а у 2006 році—на 100408 грн. (46,93%). Таке явище оцінюємо як позитивне, оскільки дає змогу збільшити фінансування всіх статей видатків кошторису.
Проведемо аналіз структури і динаміки затверджених кошторисом видатків загального фонду
Таблиця 2.2.
Управління Державного казначейства у Зарічненському районі
Аналіз структури і динаміки затверджених кошторисом видатків загального фонду, грн.
Назва показника
2004
2005
2006
Абсолютне
Тр.%
1. Затверджені кошторисом видатки загального фонду
151420
213974
315095
62554
101121
141,31
147,26
18.12.2012 00:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора