Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота
з дисципліни «Економіка підприємства»
на тему:
«Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства»
Варіант №18
ЗМІСТ
Вступ....................................................................................................................
Розділ І. Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства......................................................................
1.1.Поняття ефективності використання виробничих фондів підприємства.................................................................................................4
1.2. Показники використання виробничих фондів підприємства.........7
1.3. Напрямки інтенсивного відтворення..................................................17
1.4. Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів............................................................................................................26
Розділ ІІ. Визначення показників стану, руху і ефективності використання
виробничих фондів підприємства та результатів господарської
діяльності............................................................................................................14
2.1. Визначення річних витрат на виробництво та реалізацію продукції
підприємства..................................................................................................14
2.1.1. Річна потреба в оборотних коштах підприємства визначається за
формулою.....................................................................................................14
2.1.2. Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції.............15
2.2. Визначення показників ефективності виробництва....................................18
2.2.1 Валова виручка від реалізації готової продукції.......................................18
2.2.2. Чистий дохід (чиста виручка) від реалізації продукції............................19
2.2.3. Валовий прибуток підприємства................................................................19
2.2.4. Операційний прибуток підприємства (прибуток від
оперативної діяльності)..............................................................................19
2.2.5. Чистий прибуток (прибуток після оподаткування)..................................20
2.2.6. Рентабельність продукції............................................................................20
2.2.7. Рентабельність виробництва (рентабельність виробничих
фондів)..........................................................................................................20
2.3 Визначення показників, що хорактеризують ступінь використання
основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства...........21
2.3.1. Показники фізичного стану основних виробничих фондів
підприємства................................................................................................21
2.3.2. Показники, що характеризують рух основних виробничих фондів
підприємства..........................................................................................................23
2.3.3 Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ОВФ......24
2.3.4 Показники, що характеризують озброєність працівників ОВФ..............25
2.3.5 Показники що, характеризують використання ОВФ в часі.....................26
2.3.6 Узагальнюючі показники............................................................................26
2.3.7 Визначення показників ефективності використання оборотних
коштів............................................................................................................28
Розділ ІІІ. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних
активів підприємства.......................................................................................30
3.1. Методичні рекомендації з економічного обгрунтування заходів щодо
поліпшення використання ОВФ підприємства в часі...............................30
3.1.1. На основі запроектованих заходів визначається величина
збільшення річного робочого часу використання основних
виробничих фондів (12%)........................................................................30
3.1.2. Визначається коефіцієнт викоритання робочого часу у плановому......30
3.1.3. Визначається збільшення числа змін використання ОВФ
підприємства у плановому році під впливом збільшення робочого
часу. При цьому приймається, що в першій зміні використовуються
всі основні виробничі фонди підприємства. ............................................31
3.1.4. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому
рівні змінності їх використання................................................................31
3.1.5. Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства
за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ........31
3.1.6 Визначаються додаткові витрати підприємства повязані зі
збільшенням величини річного робочого часу, виходячиз нормативу
додаткових витрат на одну тисячу грн. Вартість ОВФ - 0,1грн у
додаткову зміну............................................................................................32
3.1.7 Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі
амортизаційних відрахувань буде становити............................................32
3.1.8 Економія собівартості продукції підприємства у плановому
році становитиме.........................................................................................32
3.2 Методичні рекомендації пообгрунтуванню прискорення оборотності
оборотних коштів підприємства....................................................................33
3.2.1 Визначаємо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок
скорочення тривалості одного обороту за залежністю..............................33
3.2.2 Визначення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за
рахунок збільшення коефіцієнту оборотності на плановий рік...............33
3.2.3 Економія собівартості за рахунок зменшення долі
амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення оборотності
оборотних коштів буде становити..............................................................34
3.3 Методичні рекомендації з обгрунтування зниження матеріаломісткасті
продукції..........................................................................................................35
3.3.1 Обчислюємо норму матеріальних витрат в базовому році на 1 гривню
товарної продукції........................................................................................35
3.3.2 На плановий рік підприємство планує знизити питомі матеріальні
витрати на 3 % . Прицьому економія собівартості становить................35
3.4. Вплив покращення використання виробничих ресурсів підприємства на
результати господарської діяльності............................................................35
Висновки...............................................................................................................
Список використаної літератури......................................................................
ВСТУП
Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва, насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. У будь-якому дійстві виробництва взаємодіють два головні чинники: речовий, тобто засоби виробництва, і особистий - робоча сила. Засоби виробництва, будучи речовими елементами продуктивних сил суспільства, предметно втілюють досягнення науки і техніки. Вони беруть участь не лише у створенні споживчої вартості продукту, але і його трудової вартості. Витвором процесу праці з використанням засобів праці та предметів праці є певні споживчі вартості. Водночас засоби праці, як і предмети праці, будучи втіленням суспільної праці, витраченої на їх створення, є речовим втіленням вартості в умовах товарно - грошових відносин. У сучасних умовах стрімко підвищується роль речових факторів виробництва, зокрема засобів праці, значною вагомою частиною яких і є основні фонди.
Основні виробничі фонди промисловості - це засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру зношення. Основні фонди промисловості займають важливе місце в національному багатстві.
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих ОВФ підприємства. Ці процеси сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а, з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання ОВФ. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку.
Швидкому її запровадженню сприятимуть: реалізація програми роздержавлення та приватизації власності; широке акціонування підприємств, система їхнього оподаткування; побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва; більш гнучка амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка великих інвестиційних проектів, підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Метою курсової роботи є виконання теоретичного дослідження проблеми “Підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства ”, а також засвоїти методику виконання економічних розрахунків на підприємстві.
РОЗДІЛ І. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
ПОНЯТТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
Коли йдеться про основні фонди, обов'язково виникає питання про ефективність їх використання і застосування. Ефективне використання основних фондів є дуже важливим економічним завданням. Його вирішення означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.
Виробництво продукції, а також виконання робіт та надання послуг, здійснюються завдяки взаємодії праці людини і певних засобів виробництва. В свою чергу, засоби виробництва утворюють виробничі фонди підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Частини виробничих фондів мають певні характерні ознаки. За цими ознаками виробничі фонди можна розділити на основні і оборотні фонди підприємства. Такий розподіл допоможе широко розуміти сутність та значення цих категорій для процесу відтворення. Для повного розуміння цих понять дамо визначення частинам фондів підприємства.
Основні виробничі фонди промисловості - це засоби праці, які приймають участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру зношення. Основні фонди промисловості займають важливе місце в національному багатстві. Питома вага промисловості в основних виробничих фондах народного господарства складає більше 48%. На практиці обліку і планування відтворення основних фондів промисловості використовуються як грошові, так і натуральні показники, оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носії вартості, але і як сукупність визначених засобів праці. Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхньої динаміки, планування розширеного відтворення, встановлення зношуваності, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельності підприємств, а також для здійснення господарського розрахунку.
У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва, їхнім поступовим зношуванням, а також із зміною за цей період умов відтворення існує кілька видів грошової оцінки основних фондів:
1) по повній початковій вартості;
2) за початковою вартістю з відрахуванням зносу;
3) за повною відновною вартістю;
4) за відновною вартістю із врахуванням зносу.
Повна початкова вартість являє собою фактичну вартість за цінами придбання (включаючи видатки на доставку і монтаж) або будівництва основних фондів. Початкова вартість з відрахуванням зносу виражає вартість основних фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної початкової вартості на величину зносу основних фондів і зазвичай називається залишковою вартістю. Ці два види грошової оцінки ускладнюють співставлення даних про динаміку основних фондів, бо ціни на устаткування і вартість будівництва змінюються й основні фонди, набуті (побудовані) у різні роки, виражаються в змішаних цінах. Співставлення створених у різні роки однакових елементів основних фондів досягається завдяки їхній оцінці за відновною вартістю. Повна відновна вартість -це вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах (даного року). Метод оцінки за відновною вартістю не враховує ступінь зношення основних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів за відновною вартістю із врахуванням зносу. Відновна вартість з врахуванням зносу показує частину відновної вартості основних фондів, ще не перенесену на продукт. Оцінка основних фондів по відновній вартості - складний, трудомісткий процес, що вимагає значних витрат часу і засобів для переоцінки всіх елементів основних фондів. Переоцінка основних фондів здійснюється періодично. Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки у грошовому відображенні, але й у натуральних показниках у вигляді конкретних засобів праці. Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, встановити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності скласти баланс устаткування і т.д. Такі дані можна отримати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично здійснюються у промисловості. За допомогою натуральних і грошових показників здійснюються необхідні групування різноманітних елементів основних фондів. У цих групуваннях окремі елементи основних фондів відокремлюються у відносно однорідні групи відповідно до їхнього призначення у виробничому процесі.
1.2. ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА
Для визначення рівня використання основних фондів застосовуються показники, виражені в натуральних і вартісних (грошових) одиницях продукції, що випускається, а також за проміжок часу. Всі показники використання основних виробничих фондів об'єднують у три групи: - показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, що відображають рівень використання їх за часом; - показники інтенсивного використання основних фондів, що відображають рівень використання за потужністю (продуктивністю); - показники інтегрального використання основних виробничих фондів, що враховують сукупний вплив усіх чинників - як екстенсивних, так і інтенсивних. До першої групи показників відносяться: коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, коефіцієнт завантаження устаткування, коефіцієнт змінного режиму часу роботи устаткування. Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування визначається відношенням фактичної кількості годин роботи устаткування до кількості годин його роботи згідно з планом, коефіцієнт використання виробничої потужності, показники фондовіддачі і фондомісткості продукції. Сумарну ефективність використання основних фондів - екстенсивного й інтенсивного - прийнято характеризувати інтегральним коефіцієнтом. Цей коефіцієнт комплексно характеризує експлуатацію устаткування за часом і продуктивністю (потужністю). Значення цього показника завжди нижче значень двох попередніх, тому що він враховує одночасно хиби й екстенсивного й інтенсивного використання обладнання. Результатом кращого використання основних фондів є, насамперед, збільшення обсягу виробництва . Узагальнюючий показник ефективності основних фондів базується на принципі порівняння виробничої продукції з усією сукупністю застосованих при її виробництві основних фондів. Це показник випуску продукції, що припадає на 1 гривню вартості основних фондів, - фондовіддача. Якщо фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, то фондомісткість - до зниження.
Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший — показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці;
другий — показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів.
Необхідність виокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.
Система показників екстенсивного і інтенсивного використання визначають ефективність виробництва на підприємстві .
При визначенні показників екстенсивного використання основних фондів вихідними даними є фонд часу роботи обладнання. Гарантійний час роботи одиниці обладнання визначається календарним часом, тобто кількістю годин (днів) за певний період часу. Для року це буде становити 365 днів або 8760 годин.
Якщо від календарного часу відняти всі заплановані перерви у використанні обладнання (вихідні і святкові дні, дні ремонту тощо), то отримання плановий фонд роботи обладнання.
Основними показниками, що характеризують використання основних виробничих фондів в часі є:
Коефіцієнт використання календарного часу характеризує питому вагу числа робочих днів в році. Визначається як відношення числа робочих днів в році до планового числа календарних днів в році.
де ЧРД – число робочих днів в році, ЧКД – число календарних днів в році.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при ККЧ = 0,65 – 0,70.
Коефіцієнт використання робочого часу характеризує ступінь використання робочого часу в році. Визначається як відношення числа фактично відпрацьованих робочих днів до числа робочих днів в році.
де ЧФД – число фактично відпрацьованих днів у році.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при КРЧ = 0,75 – 0,80.
Коефіцієнт змінності характеризує кількість змін роботи основних виробничих фондів в добу. Визначається як відношення балансової вартості основних виробничих фондів, що використовувались у різні зміни доби , до балансової вартості основних виробничих фондів підприємства.
де БВІ – балансова вартість основних виробничих фондів, що використовувались в і-ті зміни (і=1,2,3,) , БВ – балансова вартість основних виробничих фондів.
Коефіцієнт використання внутрізмінного часу характеризує ступінь використання робочого часу протягом зміни. Визначається як відношення числа годин, відпрацьованих в зміну до числа годин зміни.
де КВЗМ – коефіцієнт використання внутрізмінного часу, ЧФГ – число фактично відпрацьованих годин в зміну, ЧГЗ – число годин в зміні.
Ефективне використання основних виробничих фондів підприємства забезпечується при КВЗМ = 0,80 – 0,85.
Інтегральний коефіцієнт використання основних виробничих фондів характеризує ступінь використання цих фондів за часом. Визначаються як добуток відповідних коефіцієнтів, що характеризують окремі сторони використання основних фондів за часом.
На основі цього показника можна зробити відповідні висновки щодо використання основних виробничих фондів за часом.
На величину всіх наведених коефіцієнтів екстенсивного використання основних виробничих фондів, зокрема обладнання, негативно впливають різні простої, які можна поділити на залежні від працівників, що обслуговують дане устаткування і незалежні від їх роботи.
До простоїв, що залежать від роботи працівників, відносяться ті, які обумовлені незадовільним технічним обслуговуванням робочих місць, перебоями у забезпеченні матеріалами, електроенергією, незабезпеченістю нормальних умов праці на робочому місці, порушеннями технічної та трудової дисципліни. Наявність цих причин свідчить про недоліки організації виробництва й праці на підприємстві, які повинні бути усунуть підприємством.
До показників використання основних виробничих фондів за потужністю (продуктивністю) відносяться:
Коефіцієнт технологічної готовності засобів механізації і транспорту;
Коефіцієнт виходу на роботу машин і на лінію автотранспортних засобів, година та річна продуктивність машин;
Коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємств.
Коефіцієнт технічної готовності характеризує долю машин, які на даний період є справні, і визначаються як відношення кількості справної техніки до загальної її кількості
де Ктг – коефіцієнт технічної готовності техніки, Чст – число справної техніки, Чт – загальна кількість техніки.
Ефективне використання того чи іншого виду техніки забезпечується при Ктг=0,75-0,80.
Коефіцієнт виходу на роботу (на лінію) характеризує долю техніки, яка безпосередньо працює, і визначається як відношення кількості техніки, що працює, до кількості справної техніки
де Квл – коефіцієнт виходу техніки на лінію (роботу), Чпт – кількість техніки, що працює.
Ефективне використання техніки забезпечується при Квл=0,65-0,90.
Коефіцієнт використання потужності характеризує ступінь використання потужності підприємства виходячи з обсягів виробництва продукції і визначається як відношення обсягу випущеної продукції до проектної потужності по випуску продукції
де Квл – коефіцієнт використання потужності підприємства, Оф – фактичний обсяг виробництва продукції, Опр – проектний обсяг виробництва продукції.
1.3. НАПРЯМКИ ІНТЕНСИВНОГО ВІДТВОРЕННЯ
Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.
Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3% загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюється нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;
докорінне поліпшення всієї організації робіт і економічного їх обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування — виробництво — розподіл — впровадження — експлуатація нової техніки);
дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного і економічного розвитку;
переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;
створення ринкового економічного механізму країни, спроможного викликати постійну зацікавленість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів та сприймати науково-технічні і організаційні новини (нововведення).[3;107]
Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, концентрованої мобілізації великих власних фінансових коштів. В повному обсязі вона можлива за умови перш за все постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.
1.4. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше використовувати основні фонди і виробничі потужності. Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:
1) запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей;
2) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.
Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств. Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучи джерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей підприємств, одночасно дозволяють краще використовувати наявний у промисловості виробничий апарат. Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують із діючих основних фондів і виробничих потужностей, що в кілька разів перевищують щорічно введені нові фонди і потужності. Діючі промислові підприємства нашої країни мають у своєму розпорядженні основні виробничі фонди на загальну суму 120 млрд. грн., а області 2,2 млрд. грн.
Одним з найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне впровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів впровадження в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш досконалих основних фондів, прискорити їхній оберт і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому. Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову впроваджених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки: 1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів; 2) підвищенню екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх. а) Практика промислових підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування: - у верстатах, машинах і агрегатах зміцнюються найбільш відповідальні деталі і вузли; - підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура); - механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими. Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом вдосконалювання технологічних процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, його підготування до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції, що випускається; ліквідації штурмівщини і забезпечення рівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих дільниць, проведення сукупності інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці і забезпечити збільшення виробництва продукції за одиницю часу, устаткування або на 1 кв. м виробничої площі.
Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення основних фондів.
Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливе для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних фондів.
Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці. Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузях промисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:
1) постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;
2) поліпшення догляду за основними фондами, дотримання передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування в ремонті й збільшує міжремонтний період;
3) проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.
Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина - на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів. В усіх галузях промисловості є великі можливості, що дозволяють поліпшити використання основних фондів, а, особливо, металорізного устаткування. Більш 50% усіх металорізних верстатів знаходиться в немашинобудівних і навіть у непромислових галузях народного господарства, де вони використовуються гірше, ніж у машинобудуванні. У машинобудуванні важливим напрямком поліпшення використання устаткування є підвищення змінності використання устаткування. В даний час коефіцієнт змінності в машинобудівній промисловості становить менше 1,4, тобто біля 70% від двозмінної роботи. Підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування до 1,75-1,8 дозволить збільшити виробництво продукції з одиниці устаткування приблизно на 25%.
Вирішуючи завдання підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування, необхідно насамперед мати на увазі, що основне устаткування на багатьох підприємствах машинобудування використовується не цілком головним чином через дефіцит робочої сили.
На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом із цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивої їхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.
Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює робочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самим другі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності.
Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні. Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної диспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва на промислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжних робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою, підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширення виробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили. У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і праці має особливо важливе значення. Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств полягає в скороченні часу внутрізмінних простоїв устаткування, що на ряді промислових підприємств досягають 15-20% усього робочого часу.
Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування. Творче і сумлінне ставлення робітників до праці є важливою умовою поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей. Відомо, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тім числі введення плати за виробничі фонди, перегляд гуртових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.
Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, розроблювальний у всіх ланках керування промисловістю, повинен передбачати забезпечення зростання обсягів виробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнту змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей, наступної інтенсифікації виробничих процесів. Величезне значення в поліпшенні використання основних фондів і виробничих потужностей має матеріальне стимулювання робітників.
Абсолютний розмір і динаміка зростання основних виробничих фондів характеризує економічний потенціал країни. Поліпшення використання величезного національного багатства, втіленого в основних виробничих фондах, має першочергове значення, оскільки відбивається на ефективності виробництва. З покращанням використання основних виробничих фондів забезпечується: - збільшення обсягу виробництва без додаткових капітальних вкладень; - прискорене відновлення засобів праці, що скорочує можливість морального зносу устаткування і сприяє технічному прогресу в галузі; - зниження собівартості продукції за рахунок амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції. Підвищення ефективності використання основних фондів у даний час, коли в Україні спостерігається повсюдний і глобальний занепад виробництва, має величезне значення. Підприємства, що мають у розпорядженні основні фонди, що дістались, як спадщина від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.
Ефективність виробництва на підприємстві в умовах ринкової економіка нерозривно пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам. Багато уваги приділялось збільшенню обсягу основних виробничих фондів на підприємстві. Це призвело до значного зростання основних виробничих фондів у порівняння з ростом обсягу виробництва продукції, що призводить до її подорожчання. Крім того, спостерігається низький коефіцієнт вибуття зношених застарілих основних фондів.
Крім продукції, що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить на тільки від забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, але і від того на скільки вони повно використовуються. Тому поліпшення використання основних виробничих фондів має велике народногосподарське значення. Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів знаходить свій виразі збільшення виробництва валової продукції, в рості продуктивності праці і фондовіддачі, знижені собівартості продукції.
Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлене тим, що значна частина витрат. Які утворюють собівартість продукції (робіт), пов’язана з використанням основних виробничих фондів. Так, у собівартості продукції втрати на експлуатацію обладнання становлять близько 20%, транспортні витрати – 10-12%.
Поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечу зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості робіт (продукції). Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини (амортизаційних відрахувань) у витратах на експлуатацію обладнання – амортизацію, величина якої є постійною і не залежить від обсягу виробництва продукції, тобто чим більші обсяги робіт виконуються основними фондами, тим менша питома вага амортизаційних відрахувань у собівартості одиниці продукції (робіт).
Крім того, від стану використання основних фондів залежить обсяг виробленої продукції, рівень продуктивності праці, тривалість виконання робіт, які в свою чергу є важливими резервами зниження собівартості продукції, підвищення ефективності виробництва тощо.
Поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази та зменшує втрати від морального зносу. Господарська практика свідчить, що ефект від поліпшення використання виробничих фондів реалізується значно швидше ніж від капітальних вкладень.
Таким чином, в умовах ринкових відносинах, коли відтворення основних виробничих фондів здійснюється за рахунок власних...
18.12.2012 00:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора