Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
Кафедра обліку і аудиту
Курсова робота
з курсу “Статистика”
на тему:
“Статистика зв’язку в Україні”
Зміст:
Вступ……………………………………………………………………………..3
Статистика зв’язку в Україні…………………………...………………5
Кореляційне дослідження…………………………………………………..11
Завдання №1…………………………………………………………………13
Завдання №2…………………………………………………………………17
Завдання№3………………………………………………………………….25
Завдання №4…………………………………………………………………31
Висновки………………………………………………………………………...34
Список використаної літератури………………………………………………35
Додатки
Вступ
Cлово “статистика” означає кількісний облік масових, насамперед соціально економічних явищ і процесів, статистикою називають також науку, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.
Метою цієї дисципліни є оволодіння основою статистичного вимірювання, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища і процеси про закономірності суспільного життя. Статистика вчить, як, підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності формування, розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ.
Інтерес до статистичних наук з кожним роком зростає і не лише в Україні, а й у більшості країн світу.
Як фундаментальна економічна наука статистика є основоположною навчальною дисципліною, з вивченням якої починають формуватися необхідні професійні якості економістів вищої кваліфікації, менеджерів, підприємців, комерсантів. Оволодіння статистичною методологією є однією з необхідних умов пізнання кон’юктури ринку, вивчення тенденцій та прогнозування попиту й пропонування, прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях підприємницької діяльності, на ринку товарів та послуг.
Статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин, та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на зміну кількісних характеристик суспільного життя та впливу суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.
В умовах переходу до ринкових відносин, реформування економіки України призвело до збільшення та реформування вантажообороту та перевезень вцілому. Це вимагає нових підходів в організації статистичної звітності, в підвищенні рівня статистичної підготовки управлінських кадрів, ефективне управління процесами,. Що відбуваються у соціально-економічному просторі країни, потребує побудовисучасної, гнучкої та прозорої статистичної системи, здатної об’єктивно реагувати на зміни тенденції розвитку суспільства.
Більше того проблема інформаційного забезпечення є почерговою не лише для статистичного дослідження, а й для будь-якої сфери діяльності. Тому процес формування інформаційної бази потребує чіткої спланованості статичтичного спостереження.
Ось чому, вдосконалення статистичної звітності, як формування статистичного спотереження, в Україні є досить актуальною. І хоч останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників, вдосконалено методику обчисленняі снуючих показників згідно з міжнародними стандартами, проте багато питань є проблемними. Так органи державної статистики повинні повсякденно дбати прозменшення звітного навантаження на респондентів, щоб створити сприятливий “статистичний” клімат і довіру статистики з боку респондентів.
Дана курсова робота охоплює наступні теми загальної теорії статистики: «Зведення й групування статистичних матеріалів», «Ряд розподілу», «Середні величини», «Показники варіації», «Ряди динаміки» ,та «Індекси» й основні теми соціально-економічної статистики.
1.Статистика зв’язку в Україні
Зв'язок, перш ніж досягти сучасних способів і форм, подолав великий шлях історичного розвитку. Він виникає в епоху первісного суспільства.
Уже з появою перших людей на Землі в процесі праці виникає потреба в спілкуванні. Головним досягненням цього періоду є поява членороздільної мови. Щоб домовитися про організацію полювання на великого звіра, первісні люди повинні були зібрати всіх мисливців племені, а може, і запросити мисливців із сусіднього племені для спільного полювання. Оповіщення про появу звіра здійснювалося або шляхом подачі сигналів, або посильними. Так зародився зв'язок особистим спілкуванням, посильними і сигналізацією.
У епоху неоліту відбувається "перший великий суспільний поділ праці" — відокремлення скотарських племен від землеробських. Установлюється товарний обмін між ними. З'являються нові види зв'язку — контакти між представниками різних племен при обміні продуктами їхньої праці.
Пізніше, коли відбувся "другий великий поділ праці" і ремесло відокремилося від землеробства, зв'язок особистим спілкуванням ускладнюється, тому що виникає необхідність його встановлення між трьома партнерами: хліборобом, скотарем і ремісниками.
Перед початком бою вишиковувалися війська і віддавалися всі необхідні розпорядження і накази. Під час руху військ і у момент бою старший начальник керував військами за допо-могою звукових і зорових сигналів, а також команд. При ньому знаходилися прапороносці, сурмачі, глашатаї (посильні).
Полководці для передачі звісток широко використовували багаття і гінців.
Знаходячись у походах, слов'янські вожді підтримували постійний зв'язок зі своїми племенами, використовуючи для цього кінних гінців і'гінців на турах (човнах).
Під час бою слов'яни вміло забезпечували зв'язок між окремими загонами за допомогою прапорів.
Для подачі сигналів використовувалися прапори , сигнальні роги , ударні
інструменти і вогонь. Під час дій із засідок сигнали передавалися звуконаслідуванням тварин і птахів.
Подальший розвиток зв'язку у східних слов'ян пов'язаний з державотворенням.
Наприкінці IX століття в результаті об'єднання Новгородських і Київських земель була утворена Київська держава (Київська Русь). Столицею Русі стало місто Київ. Основним засобом зв'язку столиці з військами були "люди піші і кінні".
Для передачі звісток застосовувалися також голуби.Таким чином, у Київській Русі коло застосування зв'язку значно розширилося. Передача військових і державних звісток для широкого кола населення міст здійснювалася, як правило, через спеціальних осіб — "бірючей" (глашатаїв). Для збору військ і населення застосовувалися било, дзвін, барабани і труби. Для передачі інформації на великі відстані (для зв'язку прикордонних міст (фортець) і сторожів з Києвом, а також з військом, що знаходиться в поході) у першу чергу використовувалися багаття і віхи. Вони забезпечували передачу умовних сигналів послідовно від однієї вежі до іншої, утворюючи лінію сигнального зв'язку уздовж усього кордону й углиб держави. Уперше був введений повоз, що забезпечував доставку князівських указів і ратних звісток. Для зв'язку з військом і між посадами уздовж кордону широко використовувалися також голуби, гінці на лижах, гінці на конях і гінці на човнах.
Доставка особливо важливих звісток і збереження їх змісту у таємниці здійснювалися довіреними особами, при цьому зміст вчили напам'ять або застосовували різні способи шифрування.
У 1895 році полковник Генерального штабу Добринін Ф.Н. у статті "Телеграф і служба його у воєнний час" уперше пропонує організацію безперервного дротового телеграфного зв'язку штабу наступаючої армії зі штабами корпусів, які входять до складу цієї армії.
Запропонований ним спосіб організації зв'язку полягає в "безперервному подовженні дроту в напрямку переміщен-ня даного штабу з метою забезпечення зв'язку із старшим штабом" із значним попередженням цього подовження перед переходом підлеглого штабу на наступне місце його розгортання, тобто підлеглий штаб повинен переміщатися в такий пункт, до якого вже прокладено жердинну лінію забезпечено телеграфний зв'язок зі старшим штабом.
Військовий телеграф містився в мирний час у телеграфних ротах саперних батальйонів корпусів. З оголошенням мобілізації він переходив на штат воєнного часу, а з початком бойових дій на нього покладалося забезпечення телеграфного зв'язку зі штабом армії і штабами сусідніх корпусів; штабами дивізій і загонів, що входять у корпус з найближчою урядовою телеграфною станцією. Крім того, військовий телеграф повинен був сприяти урядовому телеграфу у відновленні постійних ліній зв'язку.
Таким чином, напередодні російсько-японської війни російська армія мала у своєму резерві два основні методи в галузі теорії і практики організації дротового зв'язку, які лягли в основу всіх наступних рішень і теоретичних розробок у розвитку військового зв'язку. Крім того, до цього часу сформувалися цілком визначені погляди на використання урядового польового і військового телеграфів.
1877 року угорський інженер Т.Пушкаш запропонував проект створення першої телефонної станції, який відразу був реалізований у США, в Нью-Гавані. В Європі перша телефонна станція з'явилась у 1879 році в Парижі. Перші телефонні станції в Росії було збудовано протягом 1881 року відразу в п'яти містах - Москві, Петербурзі, Одесі, Варшаві, Ризі.
1885 року російський інженер П.М.Голубицький запропонував будувати телефонні станції з електроживленням від центральної батареї, встановленій у самій станції. Цей блискучий технічний задум сприяв створенню централізованих телефонних станцій, обслуговуючих десятки тисяч абонентів. Коли у 1876 році американський інженер А.Г. Белл винайшов телефонний апарат . цей винахід сколихнув, перш за все, ділових людей – банкірів, фабрикантів, купців, поміщиків. У діловому світі дізналися про новий бізнес. І щоб успішно розвивати його, потрібно було переконати десятки тисяч людей у вигідності нових телефонних послуг, як різновиду людського спілкування, та найголовніше – не побоятися піти на ризик , вкладаючи у розвиток телекомунікацій значні кошти. Але людська цікавість перемогла всі перестороги. Новий засіб незвичайного зв’язку швидко почав приживатися у багатьох країнах світу. Вже на прикінці ХІХ ст. в Німеччині нараховувалося 160 тисяч осіб, які користувалися телефонним зв’язком , в Англії -75, Швейцарії -50, Франції-35 тисяч . Найбільше телефонів у цей час було зареєстровано у США – майже мільйон абонентів. Не обминула телефонізація і теренів України. Перші телефонні станції запрацювали в Одесі вже 1882-го року. На той час Буковина перебувала у складі Австро-Угорської імперії. Зважаючи на це, розвиток телефонного зв’язку в країні відбувався швидкими темпами , ніж, скажімо, в царській Росії. Австрійські міста телефонізувалися удвічі швидше, ніж російські. Так у 1897 році в Австро-Угорщині нараховувалося 30 тисяч телефонних абонентів, тоді як в Росії – лише 18 тисяч. Перший крок до телефонізації Чернівців зробили в березні 1883 року. Саме тоді міністерство торгівлі Австрії на прохання Буковинської палати торгівлі і ремесел прийнято рішення телефонізувати Чернівці і околиці міста, збудувати центральну телефонну станцію, яка мала забезпечувати зв’язком навколишні населені пункти в радіусі 10 км, а хто бажає, - може на свій кошт провести телефонні лінії ще далі, на відстань до 20 км.Цей проект будівництва тривав 10 років, а впроваджувала його одна із провідних лондонських телефонних компаній, яка на той час уже телефонізувала Прагу, Грац, Трієст та інші європейські міста. Уже через півроку після прийняття рішення у жовтні, того ж таки 1883 року, в Чернівцях частково запрацювала центральна телефонна станція, яка надала послуги 13 абонентам. Цю дату і слід вважати початком телефонізації України. До речі, у Львові перші 88 телефонів з’явилися на два роки пізніше, у Києві-1886 року, Харкові-1888, Тернополі - 1897. Першими користувачами нового зв'язку були найповажніші державні, крайові та банківські установи.. Крім того досить важко отримувався дозвіл на закопування на приватній землі стовпів або ж згода на під'єднання дротів до паль будинків. Заважали також розвитку зв'яку і стихійні явища. Зв'язок у Чернівцях часто виходив з ладу, насамперед - через обрив проводів від вітру та намерзання на них льоду. Основною причиною цього лиха була велика вага дроту (діаметр поперечного розрізу до 5 мм). По-друге, не рідко споруджували лінії з порушенням технологічних вимог - не на стовпах зі строго встановленою відстанню між ними 45-50 метрів, а на стояках дахів будинків, де відстань іноді перевищувала 100 метрів. Налагодження телефонного зв'язку з провінцією також просувалося повільно. Всі ці обставини, врешті-решт, вплинули на те, що у 1889 році в Чернівцях працювало лише 114 телефонів. Більшість апаратів було встановлено в центрі міста, на відстані 500 метрів від ратуші, а телефонним зв'язком користувалися найбагатші городяни "маленького Парижа". Але, незважаючи на це, зв'язок розвивався. Чернівці ставали проміжним пунктом, через який зв'язок із Відня розповсюджувався на Румунію. У 1885 р. між Чернівцями і столицею Австрії відбувалися в середньому 1 1 тисяч розмов, з них 3,4 тис. - з України і 7,6 тис. -з Румунії. А вже через три десятиліття після встановлення першого телефону, на початок 1913 року, кількість телефонних станцій на Буковині досягла 29, довжина ліній - 772 км, число номерів - 1975 (з них безпосередньо з'єднані зі станцією - 1100), кількість розмов - 7, 1 млн. Згідно з тарифом на 1913 рік, при кількості розмов до трьох тисяч (8 розмов на день) використання телефону вважалося пасивним, з 3 до 6 тис.- інтенсивним (від 9 до 16 розмов на день), а з 6 до 12 тис. - дуже інтенсивним (від 17 до 32 розмов на день). Відповідно до цих категорій встановлювалася і оплата. Завершуючи розповідь про австрійський період розвитку телефонного зв'язку, зупинюся ще на одному факті. 27 липня 1946 року в Чернівцях достроково ввели в експлуатацію першу автоматичну АТС на 1200 номерів. Ця АТС замінила роботу 26-ти
телефоністок, її монтували протягом семи місяців, підключивши спочатку 400 абонентів. На той час такої станції не було навіть у столичному Кишиневі.
Швидкими темпами реконструюються телефонні мережі загального користування з використанням новітнього обладнання вітчизняного виробництва. Неабияк цьому сприяють і зрослі на третину порівняно з 2002 роком обсяги капітальних інвестицій у розвиток засобів зв'язку: цей показник сягнув трьох з половиною мільярдів гривень.
Понад 100 вітчизняних промислових підприємств на 1 млрд. грн. Виробили продукції для галузі зв'язку. Це на 30% більше порівняно з аналогічним періодом 2002 року. 90% продукції національного виробника реалізується в Україні в основному для потреб ВАТ "Укртелеком".
З використанням вітчизняного обладнання - цифрових систем комутації -реконструюються телефонні мережі загального користування. Загалом на кінець року рівень цифровізації ліній зв'язку становить 71 відсоток. Майже вдвічі зросла кількість абонентів мобільного зв'язку: нині їх налічується 6,5 млн.
Зазначу водночас, що, на жаль, вітчизняною промисловістю ще не виробляється цілий спектр обладнання. Це високошвидкісні системи передачі даних, радіорелейні лінії магістрального зв'язку, цифрові термінали мобільного зв'язку, обладнання доступу до мережі Інтернет, сучасні багатофункціональні, високопродуктивні комутаційні системи.
В арсеналі Укрпошти - близько 70 видів послуг. Серед них, крім традиційно поштових, є й впроваджені на базі інформаційних технологій електронна пошта, електронний переказ, послуги Інтернет-пунктів тощо. У завершальній стадії - міжнародний проект щодо створення системи реєстрації та контролю за проходженням поштових відправлень.
Загалом на модернізацію обладнання та впровадження нових технологій спрямовано 64,2 млн. грн. Капіталовкладень, збудовано і реконструйовано 38 об'єктів поштового зв'язку, а 85 - капітально відремонтовано.
Серед пріоритетних напрямів - комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів на усіх ланках технологічного процесу, розширення номенклатури видів послуг, у тому числі й на базі новітніх технологій, впровадження технології обробки внутрішніх і міжнародних реєстрованих поштових відправлень та системи контролю за їх пересиланням на базі автоматичної ідентифікації штриховим кодом, з можливістю відстежування їх проходження в режимі "оп-1іпе".
Водночас хотілося б наголосити, що Укрпошта переживає сьогодні непрості часи, адже повністю працює на госпрозрахункових засадах. Через це нині третина загального виду послуг не властива пошті й пов'язана з іншою діяльністю.
З одного боку, це допомагає їй вижити, а з другого - призводить до зменшення кількості основних поштових послуг, а подекуди й зниження їх якості. А Укрпошта, як державне підприємство, має надавати споживачам послуги саме поштового зв'язку і високої якості. Передусім це стосується універсальних послуг. Щоб виконувати ці функції, Укрпошта потребує термінової державної підтримки, а проблеми поштовиків - розв'язання на державному рівні. Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта" як національний оператор поштового зв'язку України надає поштові послуги по всій території України. Стратегічним напрямком діяльності поштової служби України є забезпечення динамічного розвитку національного оператора в умовах лібералізації ринку поштового зв'язку України та інтеграції держави у світовий економічний простір.
З метою удосконалення структури підприємства здійснюється оптимізація мережі вузлів поштового зв'язку та реорганізація магістральної' транспортної мережі. Щодо найблищих перспектив, то на порядку денному в Укрпошті стоять питання вдосконалення та розвитку інфраструктури для надання повного спектра сучасних послуг шляхом переоснащення операційних вікон відділень поштового зв'язку комп'ютерно-касовими системами та іншим обладнанням; удосконалення інформаційно-комунікаційної мережі підприємства та підключення до неї операційних вікон; створення пунктів колективного користування Інтернетом та пунктів надання комплексних послуг зв'язку; оновлення та спеціалізації технологічного автомобільного транспорту. Триватиме оптимізація портфеля послуг, які надає підприємство. Це дасть змогу поліпшити фінансові результати та підвищити ефективність бізнесової діяльності Укрпошти.
Крім того, розширюватиметься сфера фінансових послуг, зокрема таких перспективних напрямів бізнесу, як приймання різних видів платежів, обміну валюти, співпраця з банками у сфері споживчого кредитування населення тощо. Особливу увагу приділятиметься питанням зростання конкурентності наших тарифів та створення вигідних для клієнтів умов надання послуги з обміну міжнародними електронними переказами (ТМО).
Головною перевагою Укрпошти вважається унікальна поштова мережа підприємства, яка налічує понад 15тис. об'єктів, охоплює всі регіони країни, найвіддаленіші її куточки.
За останні роки значно зріс освітній і професійний рівень персоналу Укрпошти. Діє ефективна галузева система підготовки кадрів.
Швидкими темпами впроваджуються сучасні інформаційні технології у виробничі процеси та управлінську сферу. На підприємстві діє одна з найбільших в Україні корпоративних інформаційних систем.
Нещодавно розроблено сучасну мережу логістики на основі науково-обгрунтованих досліджень, що дасть змогу істотно поліпшити якість перевезення і доставки поштових відправлень.
Такий вагомий структурний, виробничий, організаційний, інтелектуальний потенціал підприємства дає можливість максимально наблизити життєво важливі послуги і товари для конкретного споживача. У сільській місцевості пошта часто є найважливішим осередком культури й комунікацій з навколишнім світом, структурою, що допомагає розв'язати велику кількість побутових, особливо в житті самотніх, хворих чи людей похилого віку. Це і надання їм послуг удома, придбання і доставка товарів і продуктів, газет, ліків тощо.
Однак реалії сьогодення змушують поштовиків не зупинятися на досягнутому й постійно вдосконалювати методи своєї роботи. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та технічних засобів ставить завдання перед поштовою службою принаймні раз на 5-10 років оновлювати технічне забезпечення, аби мати можливість надавати конкретні послуги й поліпшувати якість обслуговування споживачів.
Як відомо, нині у відділеннях зв'язку Укрпошти використовуються два програмні продукти для автоматизації робочого місця оператора, розроблені фахівцями компанії „Укртелеком" та УНДІЗ. За майже 10 років експлуатації виявилося, що більш функціональним є програмне забезпечення, розроблене Укртелекомом. Однак воно працює на базі операційної системи М8-ВО8, яка не відповідає існуючим потребам і щодо якості, і щодо швидкості надання послуг. У цьому зв'язку виникла необхідність упровадження програмного забезпечення для автоматизації операційних вікон нового покоління. Це спричинено тим, що кожна поштова служба прагне використати доступні для вивчення та використання програми, які дадуть змогу поліпшити якість обслуговування споживачів, зменшити черги у відділеннях зв'язку, розширити спектр послуг. Такі завдання фахівці Укрпошти покладають на АРМ ВЗ нового покоління.
Основною відмінністю оновлених АРМів є те ,що вони працюють на базі операційної системи \Уіпс1о\УЗ.Використання сервісів ХУІпсІо^з дає змогу організувати більш повний інтерфейс користувача. Крім того, завдяки новому програмному забезпеченню можна скоротити час на обслуговування споживачів, а його функціональність дає змогу проводити всі транзакції та послуги, які надаються у відділеннях поштового зв'язку. Серед переваг нової техніки слід також відзначити можливість упередження випадків шахрайства та привласнення коштів.
Українська пошта традиційно користується авторитетом і повагою у населення.
Набуває розвитку національний сегмент мережі Інтернет. Наведу такі дані: якщо 1998 року кількість користувачів мережі Інтернет оцінювалась у 0,2% населення України, то сьогодні послугами Інтернет з різною періодичністю користується близько 8% населення, тобто 3,5% млн. жителів.
Зріс обсяг українських інформаційних ресурсів, доступних через мережу Інтернет.
ВАТ "Укртелеком" забезпечує високоякісний зв'язок між національним сегментом мережі Інтернет та глобальною мережею з високошвидкісним доступом до вузлів Західної Європи, СІЛА та Росії. Послуги доступу до Інтернет нині надаються національним оператором на 500 вузлах.
Відсутність збалансованих тарифів доступу до національних каналів передачі Інтернет-трафіку, залежність вартості оренди каналів передачі даних від відстані були головним стримуючим фактором розвитку Інтернет в Україні у 2003 році. Тому Держкомзв'язку став ініціатором побудови в Україні магістральної мережі обміну (ЬаскЬопе) Інтернет-трафіком, що має значно спростити доступ до Інтернету населенню з віддалених регіонів України.
Вже здіснено державну реєстрацію "Українського Інтернет-консорціуму", створеного для побудови Національної мережі обміну Інтернет-трафіком. До складу консорціуму увійшли 8 учасників з різних регіонів України і в лютому нинішнього року буде забезпечено їх підключення до магістральної мережі ВАТ "Укртелеком".
Минулого року Держкомзв'язку брав активну участь у створенні законодавчої бази, що регламентує діяльність галузі зв'язку та інформатизації. Зокрема було прийнять три важливих Закони України в цій царині.
Окрім того, у першому читанні прийнято розроблений нами законопроект "Про діяльність у сфері інформатизації"". Його прийняття забезпечить регулювання правовідносин у сфері створення, розповсюдження і використання інформаційних технологій, продуктів і ресурсів.
Готується- до розгляду парламентом й інший наш законопроект "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок", спрямований на приведення законодавства України у сфері поштового зв'язку до вимог СОТ.
Важливим кроком щодо подальшого розвитку конкурентних засад функціонування ринку телекомунікаційних послуг стало також прийняття парламентом 18 листопада минулого року Закону "Про телекомунікації"", який визначає засади правового регулювання основних аспектів діяльності у сфері телекомунікацій.
Це додало нам роботи з розробки відповідних підзаконних актів у відповідність до цього закону.
Так, для регулювання діяльності ринку телекомунікацій упродовж 2004 року має бути створена Національна комісія з питань регулювання зв'язку, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, у складі восьми членів. Призначатимуться вони на посаду президентом України. До виконання своїх повноважень комісія приступить з 1 січня 2005 року. До того часу її функції здійснюватиме Держкомзв'язку.
Чим же займатиметься Комісія? Це ліцензування, розподіл номерного ресурсу, тарифне регулювання, встановлення порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій, організаційно-правове забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг, регулювання взаємодії операторів при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж. У складі НКРЗ діятиме Державна інспекція зв'язку, яка наглядатиме за ринком телекомунікацій.
Загалом ліцензуванню підлягатимуть: послуги фіксованого телефонйого зв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного) з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; послуги рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; технічне обслуговування і експлуатація мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та кабельного телебачення, надання в користування каналів електрозв'язку.
Комісія регулюватиме тарифи на загальнодоступні послуги та надаватиме дозвіл монопольним (домінуючим) операторам телекомунікацій на користування каналами електрозв'язку. Що ж це за загальнодоступні телекомунікаційні послуги? Передусім це послуги фіксованого телефонного (місцевого, міжміського, міжнародного) зв'язку, за винятком послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу, в тому числі служб екстреного виклику, послуги довідкових служб, зв'язку за допомогою таксофонів та з переговорних пунктів, факсимільного і телеграфного зв'язку.
Закон містить регуляторні норми й щодо інших ключових аспектів діяльності у сфері телекомунікацій. Зокрема визначає умови застосування технічних засобів телекомунікацій, привила взаємодії операторів та взаємоз'єднання мереж, встановлює порядок розподілу та використання номерного ресурсу, норми щодо адміністрування адресного простору української частини мережі Інтернет, встановлює права, обов'язки та відповідальність споживачів, операторів та провайдерів телекомунікацій.
Разом з тим, відповідно до Закону "Про радіочастотний ресурс України" розподіл і використання радіочастотного ресурсу для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій і надалі здійснюватиме Держкомзв'язку.
Державний комітет зв'язку та інформатизації вибудовує свою політику таким чином, щоб створити умови для прискореного розвитку зв'язку та інформатизації, широкого впровадження інформаційних технологій і найсучасніших засобів зв'язку, формування національних інформаційних ресурсів і, що не менш важливо, становлення правових відносин у галузі.
Сьогодні галузь зв'язку та сфера інформатизації - лідер вітчизняної економіки. За попередніми підрахунками внесок галузі становитиме у цьому році ЗО млрд. грн., або 7% внутрішнього валового продукту
Лише за 9 місяців поточного року споживачам надано послуг зв'язку на 24,1 млрд. грн., що на 21,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума капітальних інвестицій становить 5,4 млрд. грн., що на 23% більше, ніж за 9 місяців 2005р.
Міністерством транспорту та зв'язку України зроблено істотні кроки із запровадження електричного документообігу та системи електронного цифрового підпису, що має знано поліпшити бізнес-клімат в ІТ-сфері.
Активно розвивається нормативно-правова база, що сприяє наближенню до
європейських стандартів ведення бізнесу та надання послуг.
Значну увагу приділяє Міністерство транспорту та зв'язку України розширенню співпраці в ІТ-сфері із зарубіжними країнами, зокрема членами Європейського Союзу.
Питання сучасного стану і шляхів розвитку телекомунікацій в Україні, законодавчого забезпечення цього сектору, реалізації інвестиційних проектів у телекомунікаційній галузі, досвід реалізації масштабних програм в ІТ-сфері у європейських країнах стали предметом обговорення учасників пленарного засідання Східноєвропейської конференції телекомунікацій та інформаційних технологій, що відкрилася 10 жовтня у рамках виставки „Інформатика і зв'язок-2006"
І насамкінець додам, що рівень цивілізованості будь-якої країни в сучасному світі багато в чому визначається показником розвинутості її телекомунікаційних систем і стану запровадження новітніх технологій.
За роки незалежності галузь зв'язку стала потужною інфраструктурою і довела свою здатність ефективно і прибуткове працювати. З року в* рік зростають обсяги послуг, що надаються (у середньому на 20 відсотків щорічно), за рахунок власних коштів підприємств і кредитних ресурсів, у тому числі й міжнародних інвестицій, вводяться в дію нові потужності.
Одним з найважливіших результатів роботи є створення можливостей інтегруватися у світові інформаційно-телекомунікаційні мережі, що й надалі
сприятиме активному Інвестуванню в цю прибуткову галузь народного господарства України.
2.Кореляційне дослідження
Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції.
Рік
Надано міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні),млн.
послуги (х)
Телефонний міжміський (включаючи міжнародний)
млн.грн
Дохід (y)
Розрахункові дані
xy
2000
1375
2824
3883000
1890625
7974976
3272.772
2001
1632
3566
5819712
2663424
12716356
3583.742
2002
1833
5185
7671105
3359889
17514225
3826.952
2003
2276
4637
10553812
5180176
21501769
4362.982
2004
3793
6033
22883169
14386849
36397089
6198.552
Разом
10909
21245
50810798
27480963
96104415
21245
Середні
2181.8
4249
10162159.6
5496192.6
19220883
4249
Для визначення залежності між наданими послугами та доходами скористаємося рівнянням прямої:
вирівняне значення доходів з наданими послугами
х- надані послуги
- параметри рівняння
Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратів і системи двох рівнянь з двома невідомими:
Підставляємо наші значення в систему рівнянь:
Для того щоб спростити систему рівнянь перше рівняння поділимо на 5, а друге – на 10909
Звідси випливає що:
Тоді лінійне рівняння матиме вигляд:
Висновок: між продукцією міжміських телефонних переговорів (включаючи
міжнародні) та доходи телефонних міжміських зв’язків
(включаючи міжнародні) існує досить тісний та зворотній зв'язок.
Обчислимо коефіцієнт детермінації Отже, зміна
продукції міжміських телефонних переговорів на 24,01%
залежить від зміни доходів телефонних міжміських зв’язків.
2.Практична частина
Завдання №1
На основі даних по 25 автотранспортними підприємствами(АТП) необхідно виконати:
1.Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП,питому вагу групи в загальній чисельності АТП,кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП,середню продуктивність та середній процент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.
2.Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючи результати першого групування та утворюючи 4 групи за другою ознакою. Охарактеризувати одержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробіть висновки.
В-17 [1-10], [40-55]
№ автопідприємства
Кількість вантажних
Коефіцієнт
Виробіток на 100
автомобілів
використання
машинотон т/км
вантажівок
1
33
67
135
2
46
60
123
3
32
66
134
4
54
69
163
5
39
67
152
6
41
68
149
7
35
67
154
8
60
73
175
9
41
72
182
10
80
61
142
11
36
66
132
12
42
77
144
13
45
69
182
14
80
64
139
15
72
68
132
16
76
62
163
17
65
61
152
18
38
78
149
19
40
71
154
20
53
70
175
21
71
64
182
22
24
70
142
23
34
62
170
24
39
61
198
25
44
69
156
Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів:
Крок зміни за (кількістю вантажних автомобілів):
А [24-38] 33,32,35,36,24,34
В [38-52] 46,39,41,41,42,45,38,40,39,44
C [52-66] 54, 60,65,53
D [66-80] 80, 80, 72, 76, 71.
Число АТП для кожної групи:
A – 6
B – 10
C – 4
D – 5
2. Питома вага групи в загальній чисельності АТП:
100% -25
x% - 6
100%-25
x%- 10
100%-25
x%-4
100%-25
x%-5
3. Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для кожної групи:
4. Середня продуктивність для кожної групи:
5. Середній процент використання вантажних автомобілів для кожної групи:
Розподіл атп за кількістю
вантажних автомобілів
Кількість
АТП
Питома
вага, %
Середня
к-ть на 1
АТП
Середній
продукт
Середній
процент
використання
[24-38]
6
24
32,3
144,5
66,3
[38-52]
10
40
41,5
158,9
69,2
[52-66]
4
16
58
166,25
68,25
[66-80]
5
20
75,8
151,6
63,8
6. Групування за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів:
Крок зміни ( за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів )
А – [60 – 64,5]
B – [64,5 – 69]
C – [69 – 73,5]
D – [73,5 – 78]
Комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.
Кількість
вантажних
автомобілів
Коефіцієнт використання автомобілів
Разом
[60-64,5)
[64,5-69)
[69-73,5)
[73,5-78]
[24-38)
∕
∕ ∕ ∕ ∕
∕
6
[38- 52)
∕ ∕
∕ ∕
∕ ∕ ∕ ∕
∕ ∕
10
[52- 66)
∕
∕ ∕ ∕
4
[66-80]
∕ ∕ ∕ ∕
∕
5
Разом
8
7
8
2
25
Показники варіації кількості вантажних автомобілів.
Висновок:
Згідно комбінаційного розподілу ми можемо сказати, що більшим попитом користуються вантажні автомобілі підприємств з кількістю автомобілів
38-52,а найбільший розповсюджений коефіцієнт використання – 60-64,5;69-73,5
Завдання №2
За результатами типологічного групування розрахувати
1.Середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
2.Моду і медіану за допомогою формул і графічно;
3.Показники варіації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнт осциляції, квадратичний коефіцієнт варіації, групові дисперсії виробітку на 100 машинотон та середню з групових дисперсій між групову і загальну дисперсії за цією ж ознакою та за правилом складання дисперсій, перевірити рівність суми з середньої з групових та між групових дисперсій загальній; коефіцієнт детермінації , емпіричне кореляційне відношення, дисперсію для автотранспортних підприємств третьої групи. Зробити висновки
Кількість
вантажних
автомобілів
Кількість
АТП
(f)
Розрахункові величини