Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Факультет економіки та підприємництва
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економіки підприємства
ТЕХНОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА
Навчально-дослідна робота (курсова робота) студента
з „Економіки підприємства” за галуззю знань 0305
„Економіка та підприємництво”
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи формування технологічної структури
основних виробничих фондів підприємства
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення 5
1.2. Технологічна структура основних виробничих фондів як економічна категорія 9
1.3. Механізм впливу технологічної структури основних виробничих
фондів на господарську діяльність підприємства 11
1.4. Удосконалення технологічної структури основних виробничих
фондів підприємства як фактор підвищення ефективності виробництва 12
Розділ 2. Економічна оцінка технологічної структури основних виробничих фондів підприємства і її вплив на господарську діяльність підприємства
2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення
дослідження 13
2.2. Характеристика об'єкта дослідження 16
2.3. Оцінка впливу технологічної структури основних виробничих
фондів підприємства на обсяги виробництва 21
2.4. Оцінка впливу технологічної структури основних виробничих
фондів підприємства на фондовіддачу 24
2.5. Оцінка впливу технологічної структури основних виробничих
фондів підприємства на їх оборотність 27
2.6. Оцінка впливу технологічної структури основних виробничих
фондів на їх вибуття 30
2.7. Оцінка впливу технологічної структури основних виробничих
фондів на ефективність виробництва 33
Розділ 3. Обґрунтування пропозицій щодо удосконалення
технологічної структури основних виробничих фондів підприємства 36
вибуття пасивної частини
збільшення терміну використання активної частини основних виробничих фондів
оновлення основних виробничих фондів
Висновки 39
Література 42
Вступ
Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання.
Тому однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому.
Для цього необхідно раціонально використовувати основні фонди і виробничі потужності. Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а значить, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.
Отже, метою даної роботи є дослідження впливу технологічної структури основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва. Для досягнення поставленої мети необхідно провести певні дослідження, які допоможуть нам встановити як саме технологічна структура основних виробничих фондів підприємства впливає на ефективність виробництва, а саме нам потрібно:
Дослідити вплив даного показника на обсяги виробництва, фондовіддачу, оборотність основних виробничих фондів, на їх вибуття, на обсяг витрат на 1 гривню тощо.
Обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів підприємства шляхом:
вибуття пасивної частини;
збільшення терміну використання активної частини основних виробничих фондів;
оновлення основних виробничих фондів.
Розділ 1. Теоретичні основи формування технологічної структури основних виробничих фондів підприємства.
1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення.
До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т.п.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будинки, спорудження, електромережі, трубопроводи й ін.), служать для збереження і переміщення предметів труда.
Основні виробничі фонди підприємства - це засоби праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру зношування.
У практиці обліку і планування відтворення основних фондів підприємства використовуються як грошові, так і натуральні показники, оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носії вартості, але і як сукупність певних засобів труда.
Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхньої динаміки, планування розширеного відтворення, установлення зносу, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельності підприємства, а також для здійснення господарського розрахунку.
У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва, їхнім поступовим зношуванням, а також із зміною за цей період умов відтворення існує декілька видів грошової оцінки основних фондів:
1) по повній початковій вартості;
2) по початковій вартості за відрахуванням зносу;
3) по повній відбудовній вартості;
4) по відбудовній вартості з обліком зносу. Повна початкова вартість являє собою фактичну вартість по цінах придбання (включаючи витрати на доставку і монтаж) або будівництва основних фондів.
Початкова вартість за відрахуванням зносу виражає вартість основних фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної початкової вартості на величину зносу основних фондів і часто називається залишковою вартістю.
Ці два види грошової оцінки утрудняють порівнянність даних про динамік основних фондів, тому що ціни на устаткування і вартість будівництва змінюються й основні фонди, придбані (побудовані) у різні роки, виражаються в змішаних цінах.
Порівнянність створених у різні роки однакових елементів основних фондів досягається завдяки їхній оцінці по відбудовній вартості. Повна відбудовна вартість - це вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах (даного року). [№1 ст.35-37]
Метод оцінки по відбудовній вартості не враховує ступінь зношеності основних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів по відбудовній вартості з обліком зносу.
• Відбудовна вартість з урахуванням зносу показує частину відбудовної вартості основних фондів, ще не перенесену на продукт.
Оцінка основних фондів по відбудовній вартості -складний, трудомісткий процес, що потребує значних витрат часу і засобів для переоцінки всіх елементів основних фондів. Переоцінка основних фондів здійснюється періодично.
Облік і планування основних фондів здійснюються не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів труда. Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, установити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності скласти баланс устаткування і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично здійснюються в промисловості.
За допомогою натуральних і грошових показників здійснюються необхідні групування різноманітних елементів основних фондів, У цих групуваннях окремі елементи основних фондів виділяються в щодо однорідні групи відповідно до їхнього призначення у виробничому процесі. [№2 ст.27-32]
В даний час центральне статистичне управління класифікує основні виробничі фонди по наступних основних групах.
1. Будівлі. До цієї групи відносять будівлі основних, допоміжних і обслуговуючих цехів, а також адміністративні будинки підприємств.
2. Споруди. Сюди входять підземні і відкриті гірські виробітки, нафтові і газові свердловини, гідротехнічної й іншої споруди.
3. Передатні пристрої. Це пристрої, за допомогою яких відбувається передача, наприклад, електричної або іншої енергії до місць її споживання.
4. Машини й устаткування. У цю групу входять усі види технологічного устаткування, а також первинні і вторинні двигуни. У даній групі виділяються дві підгрупи:
а) силові машини й устаткування;
б) робочи машини й устаткування.
До першої підгрупи відносять парові і гідравлічні турбіни, трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни внутрішнього паління й інші первинні і вторинні двигуни. В другу підгрупу входять верстати, преси, молоти, хімічна апаратура, доменні і мартенівські печі, прокатні стани й інші машини й устаткування.
5. Транспортні засоби. У їхній склад входять усі види транспортних засобів, у тому числі: цеховий, міжцеховий і міжзаводський транспорт, річковий і морський флот рибної промисловості, трубопровідний магістральний транспорт і т.д.
6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди. Сюди відносять інструменти ріжучі, що давлять, ударні й інші; інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і створенню нормальних умов труда (устаткування контор, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети протипожежного призначення й ін.).
Для простоти обліку до складу основних фондів, що входять у шосту групу, включаються лише інструменти, виробничий і господарський інвентар із терміном служби понад один рік і вартістю більш 500 грн за одиницю. Інший інструмент, інвентар, а також інші приналежності (незважаючи на те що теоретично вони по всіх економічних ознаках повинні відносити до основних фондів) у господарській практика прийнято вважати оборотними фондами.
Кожна група приведеної класифікації у свою чергу підрозділяється на підгрупи, що складаються з ще більш родинних основних фондів із приблизно рівними термінами служби, нормами амортизації й умовами експлуатації.
Отже, основні фонди - це сукупність засобів праці, які мають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру свого спрацювання.
Економічне значення основних фондів заключається в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо. [№5 ст.25-32]
1.2. Технологічна структура основних виробничих фондів як економічна категорія.
Не всі елементи основних фондів грають однакову роль у процесі виробництва. Робочі машини й устаткування, інструменти, вимірювальні і регулюючі прилади і пристрої, технічні споруди (гірські виробітки шахт і розрізів, нафтові і газові свердловини) приймають особисту участь у виробничому процесі, сприяють збільшенню випуску продукції і тому відносять до активно діючої частини основних фондів. Інші елементи основних фондів (виробничі будинки, інвентар) роблять лише непрямий вплив на виробництво продукції і тому їх називають пасивною частиною основних фондів.
Користуючи цим групуванням, можна визначити виробничу структуру основних фондів. Виробнича структура основних фондів характеризується питомою вагою кожної групи основних фондів у загальної їхньої вартості по підприємству, галузі і промисловості в цілому.
Виробнича структура основних фондів і її зміна за той або інший відрізок часу дають можливість характеризувати технічний рівень промисловості й ефективність використання капітальних вкладень в основні фонди. Зокрема, чим вище в складі основних фондів питома вага машин, устаткування й інших елементів активної частини основних фондів, тим більше продукції буде зроблено на кожну стоймосну одиницю основних фондів.
Розходження виробничої структури основних фондів у різних галузях промисловості є результатом техніко-економічних особливостей цих галузей. Навіть підприємства усередині однієї і тієї ж галузі промисловості, як правило, мають неоднакову виробничу структуру основних фондів. Найбільше висока питома вага активних елементів основних фондів на підприємствах із високим рівнем технічної оснащеності і електро-озброєності праці, де виробничі процеси механізовані й автоматизовані і широко використовуються хімічні методи обробки.
На виробничу структуру основних фондів впливає розвиток концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва, на її впливає також капітальне будівництво. Домагаючись зниження вартості будівництва. наприклад, виробничих будинків, можна зменшити частку пасивних елементів основних фондів у загальної їхньої вартості і тим самим підвищити ефективність витрат, вкладених в основні фонди нового підприємства.
Все це говорить про те, що бізнес і суспільство зацікавлене в підвищенні частки машин і устаткування - найбільше активної частини основних фондів і в зниженні питомої ваги насамперед будинків і господарського інвентарю без збитку для ефективного функціонування виробничого процесу .
Майже кожне підприємство може поліпшити структуру основних виробничих фондів за рахунок підвищення частки виробничого устаткування. Це можливо завдяки більш раціональному розміщенню устаткування усередині цехів, розміщення його на відкритих площадках, де це можливо, а також виносу з виробничих майданів невиробничих служб (складів, контор і т.д.) і розміщення на них додаткової кількості устаткування.
Структуру промислово-виробничих основних фондів варто розглядати й у галузевому розрізі. Вона відбиває рівень матеріально-технічної бази промислового виробництва, а також ступінь індустріального розвитку країни.
Основна частина виробничих основних фондів промисловості знаходиться на підприємствах важкої промисловості, у тому числі значна їхня частка сконцентрована в галузях, що забезпечують технічний прогрес у народному господарстві (у електроенергетиці, машинобудуванні, у хімічній, нафтохімічній і паливній промисловості, у чорній металургії й інших галузях). [№3 ст.47-55]
1.3. Механізм впливу технологічної структури основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.
Щодо механізму впливу технологічної структури основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства, то тут слід зазначити, що від співвідношення між активною та пасивною частинами основних виробничих фондів в першу чергу залежить обсяг виробництва продукції. Чим вищою є частка активної частини основних виробничих фондів, тим більшим є обсяг виробництва і навпаки. Але дане співвідношення в свою чергу також повинно бути якомога оптимальнішим, так як активна частина –безпосередньо приймає участь у виробничому процесі, а пасивна –створює умови для нормального функціонування активної частини основних фондів. В результаті неефективного розподілу часток активної і пасивної частини основних виробничих фондів знижуються показники ефективності господарської діяльності підприємства.
1.4. Удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів підприємства як фактор підвищення ефективності виробництва.
Удосконалення технологічної структури основних виробничих фондів підприємства є одним з факторів підвищення ефективності виробництва.
Як уже зазначалося вище майже кожне підприємство може поліпшити структуру основних виробничих фондів за рахунок підвищення частки виробничого устаткування. Це можливо завдяки більш раціональному розміщенню устаткування усередині цехів, розміщення його на відкритих площадках, де це можливо, а також виносу з виробничих майданів невиробничих служб (складів, контор і т.д.) і розміщення на них додаткової кількості устаткування.
Але знову ж таки підвищення частки активної частини основних виробничих фондів повинно відбуватись продумано і ефективно, так, щоб ефективність виробництва дійсно підвищувалась а не навпаки –знижувалась.
[№4 ст.17-25]
Розділ 2. Економічна оцінка технологічної структури основних виробничих фондів підприємства і її вплив на господарську діяльність підприємства.
2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження
Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:
2.1.1.
де, – це обсяг генеральої сукупності (дано 100);
– це обсяг вибіркової сукупності;
- гранична похибка вибірки (при =0,07, а при =2 становитиме 0,14 ());
- дисперсія сукупності (дано 0,6);
- критерій значущості.
Табл. 2.1.1 Вихідна інформація для проведення дослідження
№ п/п
Підприємство
Виробнича потужність, тис.грн.
Річний обсяг виробництва продукції, тис.грн.
Балансова вартість
Річний знос
Витрати виробництва
Технологічна структура ОВФ
Фондовіддача
Норма річних амортизаційних відрахувань
Річні амортизаційні відрахування
Коефіцієнт обороту ОВФ
Ефективність (витрати на 1 грн. виробленої продукції)
Рух ОВФ, тис. грн.
Коефіцієнт вибуття
Первісна вартість
Залишкова вартість
Всього,тис.грн
З них на утримання ОВФ
Активна частина
Пасивна частина
Вибуло
Всього надійшло
Із них нові
1
42
5000
4800
4800
2200
9
4200
23
1375
825
1
0,090
432
11,1
0,88
230
220
200
0,05
2
86
4300
3900
1900
1600
10
3200
21
1461,5
438,5
2,05
0,100
190
10,0
0,82
200
200
200
0,11
3
70
5500
5000
2500
1800
9
4400
20
1923
576,9
2
0,090
225
11,1
0,88
240
200
180
0,10
4
80
4300
4000
2000
1900
8
3500
21
1538,5
461,5
2
0,080
160
12,5
0,88
200
210
200
0,1
5
31
5900
5500
2800
2200
8
5100
20
1866,7
933,3
1,96
0,080
224
12,5
0,93
220
200
190
0,08
6
64
4000
3600
1900
1500
9
3000
22
1266,7
633,3
1,89
0,090
171
11,1
0,83
220
240
200
0,12
7
72
4500
4000
2100
1500
8
3600
21
1615,4
484,6
1,90
0,080
168
12,5
0,9
200
210
200
0,10
8
34
5000
4600
2000
1800
10
4000
22
1428,6
571,4
2,3
0,100
200
10,0
0,87
250
250
200
0,13
9
12
4500
4100
2000
1500
10
3600
22
1333,3
666,7
2,05
0,100
200
10,0
0,88
220
220
220
0,11
10
23
4900
4600
2000
1500
9
4000
21
1250
750
2,3
0,090
180
11,1
0,87
230
200
200
0,12
11
71
5300
5000
2600
1900
8
4500
20
1733,3
866,7
1,92
0,080
208
12,5
0,9
190
180
180
0,07
12
25
4000
3600
1850
1600
10
3000
20
1321,4
528,6
1,95
0,100
185
10,0
0,83
190
180
180
0,10
13
63
4500
4000
2000
1500
8
3600
21
1538,5
461,5
2
0,080
160
12,5
0,9
200
210
200
0,1
14
18
4700
4200
2000
1500
8
3500
22
1250
750
2,1
0,080
160
12,5
0,83
230
250
220
0,12
15
35
4300
4000
2000
1900
8
3500
21
1538,5
461,5
2
0,080
160
12,5
0,88
200
210
200
0,1
16
28
4800
4400
2000
1600
9
3800
21
1333,3
666,7
2,2
0,090
180
11,1
0,86
200
200
170
0,1
17
14
5500
5200
2500
1800
9
4400
20
1923,1
576,9
2,08
0,090
225
11,1
0,85
240
200
180
0,10
18
43
5500
5100
2500
1800
9
4400
20
1923,1
576,9
2,04
0,090
225
11,1
0,86
240
200
180
0,10
19
6
5500
5300
2700
2400
10
4700
21
1928,6
771,4
1,96
0,100
270
10,0
0,89
200
190
180
0,07
20
27
4500
4100
2000
1500
10
3600
22
1333,3
666,7
2,05
0,100
200
10,0
0,88
220
220
220
0,11
21
3
4300
4000
2000
1900
8
3500
21
1538,5
461,5
2
0,080
160
12,5
0,88
200
210
200
0,1
22
9
4200
4000
2000
1600
9
3500
23
1333,3
666,7
2
0,090
180
11,1
0,88
200
220
200
0,1
23
16
4500
4100
2000
1500
8
3600
21
1538,5
461,5
2,05
0,080
160
12,5
0,88
200
210
200
0,1
24
61
5500
5200
2500
1800
9
4400
20
1923,1
576,9
2,08
0,090
225
11,1
0,85
240
200
180
0,10
25
8
5100
4700
2200
2000
8
4100
22
1466,7
733,3
2,14
0,080
176
12,5
0,87
270
270
220
0,12
26
76
4500
4100
2000
1500
10
3600
22
1333,3
666,7
2,05
0,100
200
10,0
0,88
220
220
220
0,11
27
51
4300
3900
1900
1600
10
3200
21
1461,5
438,5
2,05
0,100
190
10,0
0,82
200
200
200
0,11
28
60
5000
4800
2200
1700
9
4200
23
1375
825
2,18
0,090
198
11,1
0,88
230
220
200
0,10
29
98
5300
5000
2600
1900
8
4500
20
1733,3
866,7
1,92
0,080
208
12,5
0,9
190
180
180
0,07
30
50
4000
3600
1850
1600
10
3000
20
1321,4
528,6
1,95
0,100
185
10,0
0,83
190
180
180
0,10
31
38
5100
4700
2200
2000
8
4100
22
1466,7
733,3
2,14
0,080
176
12,5
0,87
270
270
220
0,12
32
46
4000
3600
1900
1500
9
3000
22
1266,7
633,3
1,89
0,090
171
11,1
0,83
220
240
200
0,12
33
67
5200
4800
2000
1800
8
4000
21
1538,5
461,5
2,4
0,080
160
12,5
0,83
280
250
200
0,14
34
58
5200
4800
2000
1800
8
4000
21
1538,5
461,5
2,4
0,080
160
12,5
0,83
280
250
200
0,14
35
17
4000
3700
1900
1500
9
3000
22
1266,7
633,3
1,95
0,090
171
11,1
0,81
220
240
200
0,12
36
47
5200
4800
2200
2100
8
4000
21
1692,3
507,7
2,18
0,080
176
12,5
0,83
280
250
200
0,13
37
96
4000
3700
1800
1000
8
3000
23
1200
600
2,06
0,080
144
12,5
0,81
190
230
230
0,11
38
79
5000
4600
1900
1800
10
4000
22
1357,1
542,9
2,42
0,100
190
10,0
0,87
250
250
200
0,13
39
4
4000
3700
1800
1000
8
3000
23
1200
600
2,06
0,080
144
12,5
0,81
190
230
230
0,11
40
87
4300
4000
2000
1900
8
3500
21
1538,5
461,5
2
0,080
160
12,5
0,88
200
210
200
0,1
41
2
5000
4700
2500
2000
10
4000
22
1785,7
714,3
1,88
0,100
250
10,0
0,85
250
250
200
0,1
42
68
5100
4700
2000
2000
8
4100
22
1333,3
666,7
2,35
0,080
160
12,5
0,87
270
270
220
0,14
2.2. Характеристика об'єкта дослідження
Для того, щоб охарактеризувати об’єкт дослідження необхідно розрахувати такі показники як: технологічна структура ОВФ, фондовіддача, коефіцієнт оборотності, коефіцієнт вибуття, витрати на 1 грн. випущеної продукції.
Табл. 2.2.1 Основні показники.
Технологічна структура ОВФ
Фондовіддача
Коефіцієнт обороту ОВФ
Коефіцієнт вибуття
Ефективність (витрати на 1 грн. виробленої продукції)
Активна частина
Пасивна частина
1375
825
1
11,1
0,05
0,88
1461,5
438,5
2,05
10
0,11
0,82
1923
576,9
2
11,1
0,10
0,88
1538,5
461,5
2
12,5
0,10
0,88
1866,7
933,3
1,96
12,5
0,08
0,93
1266,7
633,3
1,89
11,1
0,12
0,83
1615,4
484,6
1,90
12,5
0,10
0,90
1428,6
571,4
2,3
10
0,13
0,87
1333,3
666,7
2,05
10
0,11
0,88
1250
750
2,3
11,1
0,12
0,87
1733,3
866,7
1,92
12,5
0,07
0,90
1321,4
528,6
1,95
10
0,10
0,83
1538,5
461,5
2
12,5
0,10
0,90
1250
750
2,1
12,5
0,12
0,83
1538,5
461,5
2
12,5
0,10
0,88
1333,3
666,7
2,2
11,1
0,10
0,86
1923,1
576,9
2,08
11,1
0,10
0,85
1923,1
576,9
2,04
11,1
0,10
0,86
1928,6
771,4
1,96
10
0,07
0,89
1333,3
666,7
2,05
10
0,11
0,88
1538,5
461,5
2
12,5
0,10
0,88
1333,3
666,7
2
11,1
0,10
0,88
1538,5
461,5
2,05
12,5
0,10
0,88
1923,1
576,9
2,08
11,1
0,10
0,85
1466,7
733,3
2,14
12,5
0,12
0,87
1333,3
666,7
2,05
10
0,11
0,88
1461,5
438,5
2,05
10
0,11
0,82
1375
825
2,18
11,1
0,10
0,88
1733,3
866,7
1,92
12,5
0,07
0,90
1321,4
528,6
1,95
10
0,10
0,83
1466,7
733,3
2,14
12,5
0,12
0,87
1266,7
633,3
1,89
11,1
0,12
0,83
1538,5
461,5
2,4
12,5
0,14
0,83
1538,5
461,5
2,4
12,5
0,14
0,83
1266,7
633,3
1,95
11,1
0,12
0,81
1692,3
507,7
2,18
12,5
0,13
0,83
1200
600
2,06
12,5
0,11
0,81
1357,1
542,9
2,42
10
0,13
0,87
1200
600
2,06
12,5
0,11
0,81
1538,5
461,5
2
12,5
0,10
0,88
1785,7
714,3
1,88
10
0,10
0,85
1333,3
666,7
2,35
12,5
0,14
0,87
Технологічну структуру ОВФ ми встановлюємо із співвідношення часток активної та пасивної частин в балансовій вартості ОВФ. Співвідношення дані в Табл.2.1.1.
Фондовіддача характеризується обсягом продукції, що виробляється на одну гривню основних виробничих фондів, визначається як відношення обсягів виконаних робіт (виробленої продукції 0 до середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства:
2.2.1
де - фондовіддача основних фондів;
- фактичні обсяги робіт (продукції);
- балансова вартість основних виробничих фондів.
Коефіцієнт обороту ОВФ можемо розрахувати як співвідношення балансової вартості ОВФ до річних амортизаційних відрахувань:
2.2.2 де - коефіцієнт оборотності основних фондів;
- річні амортизаційні відрахування.
В свою чергу : 2.2.3
де - норма річних амортизаційних відрахувань.
Коефіцієнт вибуття основних фондів характеризує частку вибулих фондів у балансовій вартості основних фондів на початок періоду і розраховується за формулою:
2.2.4
де - коефіцієнт вибуття основних фондів;
- балансова вартість вибулих основних фондів;
- балансова вартість основних фондів на початок періоду.
Витрати на 1 грн випущеної продукції розраховується за формулою:
2.2.5
де
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора