Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Формування прибутку (на прикладі ДП «Клесівське лісове господарство»)
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра економіки підприємства
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, спорту та молоді України
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра економіки підприємства
Доповідь
з дисципліни
“Стратегія підприємства”
на тему
«Формування прибутку
(на прикладі ДП «Клесівське лісове господарство»)»
РІВНЕ – 2011
Вашій увазі пропонується доповідь на тему: «Формування прибутку (на прикладі ДП « Клесівське лісове господарство»)».
Керівнику будь-якого підприємства на практиці приходиться приймати безліч різноманітних управлінських рішень. Кожне прийняте рішення, що стосуються ціни, витрат підприємства, обсягу і структури реалізації продукції, в остаточному підсумку позначається на фінансових результатах підприємства, тому розробка методології управління прибутком на підприємстві на сьогодення є однім з найбільш гострих теоретичних і практичних завдань для фахівців в галузі економіки і фінансів.
Актуальність даного дослідження визначається тим , що увагу економістів здавна привертала проблема з’ясування суті прибутку, його джерел, а також функцій, які він виконує за умов різних економічних систем.
Метою даного дослідження є: розгляд теоретичних, методичних та практичних питань щодо управління прибутком підприємства.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні завдання:
1. Розкрити економічну суть такого поняття як прибуток підприємства;
2. Аналіз стану об’єкта дослідження за 2008 - 2012 роки.
3.Розроблення стратегії і тактики прибутком підприємства.
Об’єктом дослідження є ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КЛЕСІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ЗА місцем знаходження Україна, Рівненська область, Сарненський район, смт Клесів. Підприємство виконує весь комплекс робіт від заготівлі лісового насіння, вирощування посадкового матеріалу, посадки та вирощування лісових культур до проведення руху догляду за лісом та рубок головного користування.
Також в ході роботи використовувалися такі методи дослідження: метод середніх і відносних величин, метод кореляційного аналізу, метод економічного групування, зведення, аналізу, синтезу, індукція, дедукція, порівняльний метод і т.д.
В Україні дослідженням цієї проблеми займалися: І.О. Бланка, М.А. Болюх, Р.Ф. Бутинця, О.Д. Василика, М.І. Горбаток, В.М. Івахненка, М.Я. Коробова, Д.Ф. Крисанова, С.Ф. Покропивного, В.О. Мец, О.О. Орлова, В.В. Прядко, Г.М.Тарасюк, М.Г. Чумаченко та інших.
Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.
Економічна сутність прибутку є однією зі складних і дискусійних проблем у сучасній економічній теорії
Прибуток — це перевищення доходів над витратами, а протилежна ситуація називається збитком. З економічного погляду прибуток — це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарського погляду прибуток — це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов'язані з прибутком. Важливо розуміти, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображає дійсного результату господарської діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий — результатом роботи капіталу. Така ідея двох трактувань прибутку набула розвитку завдяки Д. Соломонові. Він виходив з передумови, що концепція прибутку потрібна для трьох цілей:
1)обчислення податків;
2) захисту кредиторів;
3) вибору розумної інвестиційної політики.
Прибуток не є сталою величиною, його розмір зумовлено кількома чинниками:
• кількістю залучених коштів (що більше коштів вкладено у виробництво, то більші обсяги виробництва і більший прибуток);
• співвідношенням прибутку і витрат (прибутковістю капіталовкладень);
• рівнем технічного розвитку виробництва та його технологічними особливостями (скорочення витрат на виробництво збільшує частку прибутку в ціні продукту);
• швидкістю обороту капіталу (прискорення обороту капіталу навіть за фіксованих капіталовкладень сприяє збільшенню обсягів виробництва і прибутку);
• ринковою ціною на вироблену продукцію (коливання ціни приводить до коливання розміру прибутку; ціна, сформована на рівні витрат, виключає можливість отримання прибутку, тоді як ціна, що перевищує витрати, прямо впливає на його обсяг).
У конкурентній економіці прибуток виконує такі функції:
• розвитку виробництва, оскільки частина прибутку знову вкладається в розширення та становлення виробництва, підготовку і перепідготовку кадрів, преміювання працівників тощо;
• стимулу виробництва, оскільки прибуток спонукає підприємця до пошуку нових, нетрадиційних рішень у виробництві та реалізації продукції;
• орієнтира доцільного розподілу ресурсів, оскільки прибуток показує, яку галузь слід розвивати, а яку — скорочувати як неконкурентоспроможну [16,c.360].
Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів прибутку:
валовий;
від операційної діяльності;
від звичайної діяльності до оподаткування;
від звичайної діяльності ;
чистий.
Прибуток є економічною категорією, що виражає певні економічні виробничі відносини з приводу формування та використання сукупного національного продукту, вартості та доданої вартості.
Прибуток – це частина заново створеної вартості, виробленої та реалізованої, готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обігу та набере грошову, або ресурсну форму, або форму вигод.
Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку. Слід зазначити, що окремо оподатковується прибуток від звичайної діяльності і окремо — прибуток від надзвичайних подій.
Якщо в результаті настання надзвичайних подій у діяльності підприємства виникли втрати, то їх суму (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати») записують у Звіті про фінансові результати зменшеною на суму податку на прибуток унаслідок збитків від надзвичайних подій. На цю ж суму зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства.
На другому етапі розподіляють прибуток, що залишається після сплати податків, — чистий прибуток. Чистий прибуток підприємства можна використовувати для створення фонду виплати дивідендів та виплат учасникам; поповнення резервного фонду; поповнення статутного капіталу; здійснення інвестицій; формування інших цільових фондів; для покриття поточних витрат тощо.
Напрями використання чистого прибутку підприємство переважно визначає самостійно. Суму прибутку підприємства, що залишається після його розподілу, називають нерозподіленим прибутком. Нерозподілений прибуток обліковують на окремому бухгалтерському рахунку і його суму записують у бухгалтерському балансі.
В економічній літературі виділяють поняття балансового прибутку підприємства.
Балансовий прибуток — це загальна сума прибутку від усіх видів діяльності підприємства за звітний період.
Суму балансового прибутку раніше записували в бухгалтерському балансі. Однак після затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс» у бухгалтерському балансі підприємства записують суму нерозподіленого прибутку.
Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.
Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) — за датою фактичного виконання (надання) таких або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.
Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.
Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою часто призводить до потреби використати оборотні кошти підприємств на сплату податків, а тому — до погіршання їхнього фінансового стану.
Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє недостатня конкуренція, монопольне становище окремих підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.
Отже, можна зробити висновок, що спроможність підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.
Розгляньмо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства. Беручи загалом, можна дати таке визначення собівартості.
Далі проаналізуємо діяльність самого підприємства – об’єкта дослідження ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КЛЕСІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ЗА місцем знаходження Україна, Рівненська область, Сарненський район, смт Клесів, вул. Залізнична, 61. Підприємство виконує весь комплекс робіт від заготівлі лісового насіння, вирощування посадкового матеріалу, посадки та вирощування лісових культур до проведення руху догляду за лісом та рубок головного користування.
Основні техніко-економічні показники, які характеризують господарську діяльність підприємства за 2007-2010 роки, наведемо в таблиці 1.
Також, з кожним роком збільшується середньоспискова чисельність працівників. Щодо середньомісячної заробітної плати, то прослідковується, що заробітна плата в 2008 році була найбільшою (3439,9 грн.), в 2009 році вона зменшилася на 1077,1 грн., а в 2010 році збільшилася на 365,5 грн.
Щодо витрат, то спостерігається вони збільшуються з 2008 по 2009 роки вони збільшилися на 1262 грн., а з 2009-2010 року вони зросли на 8959 грн. Аналогічна ситуація прослідковується з рентабельність, яка залежить від прибутку і витрат. При зміні цих елементів змінюється рентабельність.
Стосовно чистого прибутку з 2008-2010 року, то він різко збільшився, а з 2009 року він стрімко зменшився (606 тис.грн.). Отже, діяльність підприємства є прибутковим.
Отож, проаналізувавши дані документів, можна помітити збільшення рентабельності, а тому і фінансової стійкості підприємства із 2008 р по 2010 р. У 2010 р збільшується собівартість реалізованої продукції.
Отже, підприємство ДП «Клесівське лісове господарство» з кожним роком все більше розвивається, з’являється нова техніка, а це в свою чергу сприяє на обсяг виробництва виробів та прибуток підприємства. Тому порівнюючи обсяг виробництва реалізованої продукції з 2008 р. в 2010 р. він зріс.
Організаційна структура управління ДП „Клесівький ЛГ” зображена на мал. 1
Процес розроблення стратегії для ДП „ Клесівський лісгосп”:
1. Визначення планового горизонту, тобто терміну на який розрахована стратегія.
2. Чітке усвідомлення цілей діяльності підприємства. Майбутній бажаний стан свого розвитку ДП „Клесівське лісове господарсво” вбачає в збільшенні обсягів продаж, щоб отримати максимальну величину чистого прибутку.
3. Визначення проблем підприємства. Найболючішим питанням для ДП „Клесівське лісове господарство” залишається утримання конкурентного становища на ринку.
4. Визначення корпоративних стратегій (планів).
У процесі управління підприємством використовують такі типи корпоративних стратегій: 1) зростання; 2) стабілізації; 3) скорочення / виживання. Стратегія зростання – це найефективніша, найсприятливіша стратегія стабільного збільшення підприємства, підвищення обсягів виробництва і продажу, прибутку і капіталу, зокрема через проникнення на нові ринки та їх захоплення. Її найчастіше обирають ті підприємства, які діють у динамічних галузях зі швидкою зміною технології. Стратегія стабілізації – стратегія діяльності підприємства, яка передбачає зосередження на існуючих видах діяльності та їх підтримки. Її переважно обирають ті підприємства, які домінують на ринку або діють у сформованих галузях з відносно стабільною технологією. Якщо підприємство задоволене положенням на ринку, то в перспективі воно буде дотримуватись цієї стратегії без змін, бо це найпростіше і найменш ризикований шлях. Однак тут є небезпека або ризик вчасно не помітити нового конкурента. Стратегія скорочення / виживання – захисна стратегія, яка використовується під час кризового стану діяльності підприємства. Її переважно вибирають тоді, коли підприємство збирається переорієнтовувати свою діяльність, хоча реалізовувати її здебільшого важко. Вона зумовлює скорочення частки ринку для збільшення прибутку внаслідок поступового виходу з ринку чи ліквідації певного виду діяльності. За розроблення корпоративної стратегії відповідає вище керівництво підприємства (рада директорів).
Розглянемо детальніше стратегію зростання підприємства. Для досягнення поставлених цілей при виробництві продукції ДП „Клесівський лісгосп” буде дотримуватись стратегії диверсифікації. Суть її полягає в процесі проникнення у нові сфери діяльності не характерні раніше для підприємства, або покликані змінити, доповнити чи замінити продукцію. яка вже випускається.
Зростання через диверсифікацію знімає залежність підприємства від одного виду діяльності чи виду продукції. Втрати, які може понести підприємство при виході нового продукту може бути компенсоване за рахунок прибутку від інших видів діяльності.
5. Формування культури підприємства згідно з обраною стратегією.
6. Створення системи контролю за виконанням і реалізацією стратегії. На ДП „Клесівське лісове господарство” основна відповідальність за розроблення стратегії покладена на вище керівництво, які несуть відповідальність за розроблення та реалізацію загальних планів. Для аналізу перебігу втілення стратегії в життя доцільним було б залучати раз на рік незалежних експертів.
Серед тактичних завдань ДП „Клесівський лісгосп” може визначити такі: швидка реакція на запити споживачів, підсилення рекламних заходів, застосування системи знижок для оптових покупців, планування прямих контактів зі споживачами (виставки, екскурсії на підприємство).
Отже, в період функціонування підприємству потрібно різноманітними способами нарощувати обсяги виробництва на існуючому ринку та обирати стратегію розвитку ринку.
Дякую за увагу!!!
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора