Інформаційна система кадрової агенції. Курсова робота з Бази даних. Робота № 518302

Перехід до торгівельного партнера Binance

Інформаційна система кадрової агенції

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Тернопільський національний економічний університет

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

КН

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Бази даних

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ЗМІСТ ВСТУП 3 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 4 1.1 Дослідження об’єкта автоматизації 4 1.2 Постановка завдання 7 Висновки до розділу 1 8 2 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ 9 2.1. Швидкість візуальної розробки 10 2.2. Продуктивність компонент 12 2.3. Потужність мовних засобів C++ 13 Висновки до розділу 2 14 3. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ППЗ 15 3.1 Проектування бази даних 15 3.2 Проектування та розробка ППЗ 22 3.3 Тестування та відлагодження 23 Висновки до розділу 3 30 ВИСНОВОК 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32 ДОДАТОК А 33 ВСТУП Функціонування будь-якої системи управління пов(язано з циркуля-цією в ній інформації. Будь-який процес управління - перш за все, інфор-маційний процес, який передбачає виконання функцій збору, передачі, обробки, аналізу інформації та прийняття відповідних рішень. Забезпечення якісного інформаційного обслуговування користувачів шляхом видачі вірогідної, своєчасної та достатньої для прийняття управлінських рішень інформації у формі, яка є зручною для використання, є основним призначеням інформаційного забезпечення. Задача обліку наявності та руху працівників займає провідне місце в системі управління. Збільшення масштабів підприємства приводить до збільшення кіль-кості робітників, а необхідність її обліку пов(язана зі збільшенням апарату управління, який займається збором, обробкою та аналізом інформації по обліку наявності та руху кадрiв підприємства. 1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 1.1 Дослідження об’єкта автоматизації Персонал будь-якого підприємства представлений його кадрами. Склад і структура кадрів постійно змінюється відповідно до зміни техніки, технології, організації виробництва і управління. Склад кадрів характеризується наступними показниками: освітній рівень, спеціальність, професія, кваліфікація, стаж роботи, вік, співвідношення окремих категорій працівників. Рішення кадрових питань в умовах ринкових відносин здобуває особливо важливе значення, тому що змінюється суспільний статус працівника, характер його відносин до праці. У цих умовах керівнику підприємства слід було б у своїх рішеннях виходити з того, що людський потенціал виявляється при сприятливих умовах для працівника, а його здатність у виконанні робіт, рішенні задач, у тому числі проблемних, залежить від багатьох якісних показників, що характеризують його як особистість і фахівця. Система управління персоналом має комплексний характер та ґрунтується на концепції, відповідно до якої робоча сила розглядається як не поновлюваний ресурс чи людський капітал. У сучасних умовах зростає інтерес й увага до ролі людських ресурсів і можливість повної реалізації професійного потенціалу персоналу. Це викликано, насамперед, високим рівнем поділу праці, істотним зростанням питомої частки висококваліфікованої праці як у виробничій, так і у невиробничій сферах і обумовленим цими процесами підвищенням ролі кожного співробітника в успішній роботі організації. Тому завдання розробки сучасних технологій і якісного інструментарію для забезпечення оперативного та ефективного підбору персоналу стає однією з найбільш значущих і ключових у роботі служб персоналу. Сучасні умови діяльності більшості організацій вимагають, щоб підбір персоналу здійснювався цілеорієнтовано, оперативно, щоб при підборі персоналу враховувалися не тільки конкретні посадові обов'язки і вимоги робочого місця, але також тактичні та стратегічні цілі підприємства, можливості професійного розвитку співробітника, комунікативні та інші якості співробітника, значущі для професійної діяльності та успішної професійної адаптації в умовах даної конкретної організації. Такий багатофакторний підхід до оцінки та підбору персоналу здійснюється лише за умови інтенсивного використання інформаційних та комп'ютерних технологій. Саме використання сучасних інформаційних технологій створює в організаціях, підприємствах, компаніях передумови для багаторазового підвищення ефективності виробництва, діяльності відділів кадрів і служб персоналу і забезпечує технологічно грамотне здійснення управлінської діяльності та функціонування організації в цілому. Деякі існуючі нині підходи, прийоми, процедури і технології підбору персоналу, в тому числі з використанням інформаційних технологій, негативно позначаються на ефективності роботи підприємств. Головними проблемами підбору персоналу з використанням традиційних методів і прийомів (наприклад, конкурс документів, співбесіда) є невідповідність пропонованих вимог і суб'єктивізм в оцінках претендентів на вакансії та значні ресурсні витрати (особливо при масовому підборі персоналу). Найбільш гострі і важко розв'язні проблеми підбору персоналу з використанням інформаційних технологій викликані іншими причинами. По-перше, надання інформаційно-технологічних послуг спеціалізованими фірмами далеко не завжди відповідає сучасним запитам суб'єктів підбору персоналу, а фахівці з управління персоналом недостатньо або зовсім не орієнтуються в сучасних інформаційно-технологічних нововведеннях. По-друге, управління персоналом та інформаційні технології відносяться до числа сфер професійної діяльності, що швидко розвиваються. Тому у фахівців, завантажених своєю основною професійною діяльністю, недостатньо мотивації до відстеження нововведень в суміжних областях, що призводить до свого роду стагнації (спаду ділової активності), що виявляється як у застосуванні застарілих і неефективних інформаційних технологій, так і застарілого або непрофесійно розробленого інструментарію підбору персоналу, і, в кінцевому рахунку, веде до зниження якості його підбору. По-третє, можливості сучасних інформаційних ресурсів в повній мірі не використовуються в організаціях у зв'язку з відсутністю технологій їх застосування в процесі підбору персоналу. По-четверте, існує досить складна проблема створення необхідних і достатніх умов ефективного застосування інформаційних технологій в процесі підбору персоналу. Проблеми підвищення ефективності добору персоналу, незважаючи на їх актуальність і практичну значимість, досліджується недостатньо інтенсивно. Активніше досліджено загальні проблеми управління людськими ресурсами. Ефективність діяльності будь-якої організації залежить від значної кількості чинників. Серед них особливе місце займає проблема «людських ресурсів». В даний час ні у кого не викликає сумніву, що персонал організації є найбільш важливою силою сучасного виробництва. Проте таке відношення до працівників підприємств сформувалося не відразу. Було потрібно досить багато часу, для того, щоб відбулася переоцінка ролі працівників підприємства – від безправного додатку до машин до найголовнішого капіталу будь-якого підприємства. Разом з тим усвідомлення ролі персоналу в сучасному виробництві зумовило виникнення проблеми керівництва людьми, що працюють на підприємстві. Ефективний підбір персоналу для вирішення завдань, що стоять перед організацією, забезпечує високу вірогідність успіху діяльності організації. 1.2 Постановка завдання Якість трудових ресурсів підприємства тим вища, чим більша частка працівників, що забезпечують високу продуктивність праці, тобто персоналу високої кваліфікації. Тому в сучасних умовах значно зростає значимість та рівень вимог до підбору персоналу. Підбір персоналу - це ряд дій, спрямованих на залучення кандидатів, які володіють якостями, необхідними для досягнення цілей, що стоять перед підприємством. Підбір персоналу починається з маркетингу персоналу. Управління по роботі з персоналом проводять внутрішній маркетинг персоналу та маркетинг персоналу на ринку праці. Орієнтуючись на зовнішні джерела підбору персоналу на підприємстві, створюється власна база даних потенційних кандидатів для зайняття вакантних посад або дається замовлення організаціям, які займаються підбором персоналу. Це, зокрема, кадрові агентства, які володіють базами даних та сучасними методиками підбору персоналу. Проте більшість вітчизняних підприємств, підбираючи персонал, спираються на власні сили. Хоча все ж можна прослідкувати тенденцію до співпраці між двома зацікавленими сторонами - підприємствами та кадровими агентствами. Багато менеджерів з персоналу користуються послугами кадрових агентств, щоб заощадити час і уникнути труднощів у пошуках нових співробітників. Як правило, агентство, що добре працює, пропонує декількох кандидатів, з тим щоб роботодавець зробив свій вибір щодо посади, фаху, особистісних якостей запропонованих працівників. В результаті детального аналізу вимог щодо АРМу працівника кадрового агентства можна виділити деякі універсальні: - облік анкет, підприємств та вакансій; - кваліфікований пошук та підбір персоналу відповідно до вимог клієнта на основі власної постійно поновлюваної бази резюме; - професійний підбір кандидатів; - детальне оформлення резюме; - розвинуту систему перевірки рекомендацій; - збір інформації про задоволені вакансії; - інформація про причину відмови від послуг, для розвитку підприємства ; - інформацію про випробувальні строки; - інформацію про кількість спробуваних вакансій для кожного працівника; - зручний доступ для аналізу інформації; - дружній інтерфейс користувача; Висновки до розділу 1 Ефективність діяльності будь-якої організації залежить від значної кількості чинників. Серед них особливе місце займає проблема «людських ресурсів». В даний час ні у кого не викликає сумніву, що персонал організації є найбільш важливою силою сучасного виробництва. 2 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СЕРЕДОВИЩА РОЗРОБКИ Метою програмування є опис процесів обробки даних (надалі  просто процесів). Дані (data)  це представлення фактів і ідей у формалізованому виді, придатному для передачі і переробці в деякому процесі, а інформація (information)  це зміст, що надається даним при їхньому представленні. Обробка даних (data processing)  це виконання систематичної послідовності дій з даними. Дані представляються і зберігаються на т.зв. носіях даних. Сукупність носіїв даних, використовуваних при якій-небудь обробці даних, будемо називати інформаційним середовищем (data medium). Набір даних, що містяться в який-небудь момент в інформаційному середовищі, будемо називати станом цього інформаційного середовища. Процес можна визначити як послідовність змінюваних один одного станів деякого інформаційного середовища. Описати процес  це значить визначити послідовність станів заданого інформаційного середовища. Якщо ми хочемо, щоб по заданому описі необхідний процес породжувався автоматично на якому-небудь комп'ютері, необхідно, щоб цей опис було формалізованим. Такий опис називається програмою. З іншого боку, програма повинна бути зрозумілої і людині, тому що і при розробці програм, і при їхньому використанні часто приходиться з'ясовувати, який саме процес вона породжує. Тому програма складається на зручному для людини формалізованій мові програмування, з якого вона автоматично переводиться на мову відповідного комп'ютера за допомогою іншої програми, називаної транслятором. Людині (програмісту), перш ніж скласти програму на зручній для неї мові програмування, приходиться проробляти велику підготовчу роботу з уточнення постановки задачі, вибору методу її рішення, з'ясуванню специфіки застосування необхідної програми, проясненню загальної організації розроблювальної програми і багато чого іншого. Використання цієї інформації може істотно спростити задачу розуміння програми людиною, тому дуже корисно її якось фіксувати у виді окремих документів (часто не формалізованих, розрахованих тільки для сприйняття людиною). 2.1. Швидкість візуальної розробки Інтегроване середовище розробки об'єднує Редактора форм. Інспектор об'єктів. Палітру компонент. Адміністратор проекту і повністю інтегровані Редактор коду і Відладчик - інструменти швидкої розробки програмних додатків, що забезпечують повний контроль над кодом і ресурсами. Професійні засоби мови C++ інтегровані у візуальне середовище розробки. C++Builder надає швидкодійний компілятор з мови Borland C++, ефективний інкрементний завантажувач і гнучкі засоби відладки як на рівні початкових інструкцій, так і на рівні асемблерних команд - в розрахунку задовольнити високі вимоги програмістів-професіоналів. Конструювання за способом "drag-and-drop " дозволяє створювати додаток простим перетягуванням захоплених мишею візуальних компонент з Палітри на форму додатку. Інспектор об'єктів надає можливість оперувати з властивостями і подіями компонент, автоматично створюючи заготівки функцій обробки подій, які наповнюються кодом і редагуються в процесі розробки. Механізми двонаправленої розробки (two-way-tools) усувають бар'єри між програмістом і його кодом. Технологія двонаправленої розробки забезпечує контроль за вашим кодом за допомогою гнучкої, інтегрованої і синхронізованої взаємодії між інструментами візуального проектування і Редактором коду. Властивості, методи і події, - це саме ті елементи мови, які забезпечують швидку розробку додатків в рамках об'єктно-орієнтованого програмування. Властивості дозволяють легко встановлювати різноманітні характеристики об'єктів. Методи проводять визначені, іноді досить складні, операції над об'єктом. Події зв'язують дії користувача на об'єкти з кодами реакції на ці дії. Події можуть виникати при таких специфічних змінах стану об'єктів як оновлення даних в інтерфейсних елементах доступу до баз даних. Працюючи спільно, властивості, методи і події, утворюють середовище RAD (Rapid Application Development) швидкого і інтуїтивного програмування надійних додатків для Windows. Візуальне спадкоємство форм утілює самий найважливіший аспект об'єктно-орієнтованого програмування в зручному для користування інструменті візуального проектування. Характеристики нової форми додатку можуть бути успадковувані від будь-якої іншої існуючої форми, що забезпечує централізовану репродукцію змін призначеного для користувача інтерфейсу, полегшує контроль за кодом і зменшує тимчасові витрати на введення нових якісних атрибутів. Випробування прототипу дозволяє без праці переходити від прототипу додатку до повністю функціонального, професіонально оформленого програмного продукту, діючи в межах інтегрованого середовища. Щоб упевнитися, що ваша програма проводить очікувані результати, раніше доводилося багато разів проходити по циклу редагування => компіляція => збірка, непродуктивно витрачаючи час. C++Builder об'єднує три етапи розробки в єдиний виробничий процес. В результаті вдається будувати додатки, що базуються на поточних вимогах замовника, разом з тим гнучкі настільки, щоб швидко пристосовувати їх до нових запитів користувачів. Майстер інсталяції керує створенням уніфікованих дистрибутивних пакетів для розроблених додатків. Початкові тексти Бібліотеки Візуальних Компонент полегшують розробку нових компонент на базі готових прикладів. Відриті інструменти API можуть бути безпосередньо інтегровані у візуальне середовище системи. Ви зможете підключити звичного текстового редактора або створити власного майстра для автоматизації виконання процедур, що повторюються. Розширена математична бібліотека містить додаткові уніфіковані функції статистичних і фінансових обчислень. 2.2. Продуктивність компонент Бібліотека Візуальних Компонент VCL набула статус нового промислового стандарту і в даний час застосовується велечезною кількістю користувачів, істотно прискорюючи розробку надійних додатків будь-якого ступеня складності. VCL містить близько 100 повторно використовуваних компонент, які реалізують всі елементи призначеного для користувача інтерфейсу операційної системи Windows 95. Крім того, VCL надають в розпорядження програмістів такі оригінальні об'єкти, як записники із закладками, табличні сітки для відображення вмісту баз даних і навіть органи управління пристроями мультимедіа. Знаходячись в середовищі об'єктно-орієнтованого Програмування C++Builder, компоненти можна використовувати безпосередньо, міняти їх властивості, вигляд і поведінку, або породжувати похідні елементи. володіючі потрібними відмітними характеристиками. Сховище об'єктів є інструментом нової методики зберігання і повторного використовування модулів даних, об'єктів, форм і програмної бізнес-логіки. Оскільки побудова нового додатку на існуючому фундаменті значно економить тимчасові витрати, сховище об'єктів надає для повторного використовування готові структури: форми і закінчені програмні модулі. Створюючи прототип нового додатку, ви можете успадковувати, посилатися або просто копіювати існуючу структуру - так само архітектор приступає до проектування нової будівлі. Компоненту ChartFX забезпечує негайну побудову на вашій формі різноманітних графіків, діаграм, таблиць і передбачає перевірку правопису на багатьох мовах. У варіанті C++Builder Standard ця компоненту є єдиним представником групи ActiveX. Інтеграція компонент ActiveX дозволяє розширити Бібліотеку Візуальних Компонент, включивши компоненти стандарту ActiveX для розробки додатків в мережі Internet. 2.3. Потужність мовних засобів C++ Оптимізуючий 32-розрядний компілятор побудований по перевіреній провідній компіляторній технології корпорації Borland, що забезпечує виключно відмінкову і швидку оптимізацію як довжини коду виходу, що виконується, так і пам'яті, що витрачається. Нові елементи стандарту ANSI/ISO мови C++ уявлені шаблонами, просторами імен, виключеннями, інформацією про типи часу виконання (RTTI), разом з розширенням набору ключових слів bool, explicit, mutable, typename. automated і ін. Інкрементальний лінкер здійснює швидку і надійну збірку додатку у форматі ЕХЕ файлів порівняно меншого розміру. Автоматично усуваючи повторну збірку початкових об'єктних файлів, що не змінилися, і підключення невживаних функцій, інкрементний лінкер будує ефективну програму, що виконується, з мінімальними втратами часу. Чистий і доступний код додатків, які C++Builder будує на основі компонентних властивостей, що надаються розробнику, подій і методів, виключає приховані і важкі у відладці макроси. Підтримка промислових стандартів ActiveX, OLE, СОМ, MAPI, Windows Sockets TCP/IP, ISAPI. NSAPI, ODBC, Unicode і MBCS. Відладчик низького рівня CPU View дозволяє проникнути в специфіку роботи вашого додатку на рівні машинних кодів. Вікно відладчика розділено на п'ять панелей. Панель асемблерних команд інтерпретує виконання початкової C++ програми. Панель пам'яті показує вміст блоку пам'яті, доступного завантаженому і виконується в даний момент модулю. Панель стека відображає поточний вміст верхівки програмного стека. Панель регістрів і панель прапорів показують поточні значення регістрів і службових бітів центрального процесора. Кожна панель включає власне меню, що управляє її виглядом і поведінкою. Інструменти командного рядка включені в систему на вимогу професіоналів, які завжди прагнуть зберегти детальний контроль над процесами компіляції і збірки своїх програмних файлів. Створення DLL, LIB, і ЕХЕ файлів надає свободу вибору формату цільового додатку відповідно до вимог конкретного проекту. Пряме звернення до системних функцій Windows 95 і NT дає можливість програмістам, працюючим в середовищі C++Builder. при необхідності скористатися всіма удосконаленнями сучасних операційних систем. Механізм OLE Automation надає вашому додатку можливість управляти іншими типовими програмними комплексами для Windows (такими як Microsoft Word, Excel, Visual Basic, Lotus 1-2-3, dBASE і Paradox) по схемі мережної взаємодії контроллер/сервер. Висновки до розділу 2 Borland C++ залишається однією з найпопулярніших систем розробки математичного забезпечення на мові C++. Система надає в розпорядження програмістів-професіоналів високопродуктивні засоби розробки 16- і 32-розрядних додатків для операційних систем Windows 95, NT. Windows 3.1, і DOS. Модифіковані бібліотеки Object Windows Library (OWL) і Microsoft Foundation Classes (MFC), а також інструменти Visual Database Tools (VDBT) для візуальної розробки ефективних додатків баз даних, - виводять Borland C++ на новий якісний рівень систем об'єктно-орієнтованого програмування. Borland C++ "розуміє" останні мовні розширення стандарту ANSI/ISO, включаючи простори імен, стандартні шаблони і ін. Останні версії Borland C++ також містять нові інструменти програмування на мові Java. 3. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ППЗ 3.1 Проектування бази даних Для створення бази даних було використано систему управління базами даних Microsoft Acces а також ODBC драйвер. Архітектура ODBC. Архітектура ODBC складається з п'яти основних рівнів: прикладний рівень, інтерфейс ODBC, диспетчер драйверів, драйвер та джерело даних. Прикладний рівень реалізує GUI (Graphical User Interface – Графічний інтерфейс користувача) та бізнес-логіку. Він написаний на мові програмування, такій як Java, Visual Basic або C++. Прикладна програма використовує функції з інтерфейсу ODBC для взаємодії з базами даних. Диспетчер драйверів є частиною ODBC Microsoft. Він керує різними драйверами, що знаходяться в системі, виконуючи завантаження, спрямування викликів на потрібний драйвер і надання прикладній програмі інформації про драйвер, коли це необхідно. Оскільки одна прикладна програма може бути зв'язана з декількома базами даних, то диспетчер драйверів гарантує, що відповідна система керування базою даних отримує всі запити, що надходять до неї, та що всі дані з джерела даних будуть передані прикладній програмі. Драйвер – та частина архітектури, яка все знає про будь-яку базу даних. Система драйверів ODBC працює не лише на платформі Windows, але і на інших, зокрема UNIX, що перетворює API ODBC на могутній інструмент для створення платформно-незалежних застосувань. Крім того ODBC приводить використовуємий в застосуванні синтаксис SQL до єдиного стандарту, що дозволяє розробляти застосування незалежні від вида бази даних. Звичайно драйвер пов'язаний з конкретною базою даних, наприклад, драйвери Access, Oracle та драйвер SQL Server. Інтерфейс ODBC має набір функцій, таких як оператори SQL, управління з’єднанням, інформація про базу даних тощо. В обов'язки драйвера входить їх реалізація. Це означає, що в деяких базах даних драйвер повинен емулювати функції інтерфейсу ODBC, які не підтримуються системою керування базою даних. Він виконує роботу по розсиланню запитів в бази даних, отриманню відповідей і відправленню їх прикладній програмі. Для баз даних, що працюють в локальних мережах або Internet, драйвер підтримує мережний зв'язок.[8,129] Джерело даних в контексті ODBC може бути системою керування базою даних або просто набором файлів на жорсткому диску. Він може бути як простою базою даних Microsoft Access для невеликої фірми, так і багатосерверним зберігачем інформації про клієнтів телефонної компанії і їх розмовах. Коцепції API ODBC. Основною частиною системи ODBC є драйвер. Драйвери можуть бути однорівневі та багаторівневі. Однорівневі драйвери обробляють звертання ODBC і оператори SQL, а багаторівневі – обробляють звертання ODBC та передають оператори SQL джерелу даних (можливо, серверу, розташованому де-небудь в мережі). ODBC не вимагає, щоб драйвери підтримували всі функції цього інтерфейсу. Замість цього для драйверів визначаються рівні відповідності API та граматики SQL. Єдина вимога: якщо драйвер задовільняє деякому рівню, то він повинен підтримувати всі функції ODBC, визначені на цьому рівні, незалежно від того, чи підтримує їх база даних. Так як в обов'язки драйвера входить емуляція функцій ODBC, що не підтримуються системою керування базою даних, то інтерфейс ODBC не залежить від реалізації бази даних. ODBC не є еквівалентом Embedded SQL (Вбудований SQL), який використовує оператори SQL в вихідних програмах, написаних на інших мовах. Схожі гібрідні програми перед передечею компілятору основної мови програмування оброблюються прекомпілятором. ODBC інтерпретує оператори SQL під час виконання. Основна програма не потребує прекомпіляції для виконання різних операторів SQL, як і не треба компілювати окремі версії програми для різних джерел даних. Перш ніж реалізувати оператори SQL, застосування ODBC повинно виконати ряд дій, щоб під’єднатись до джерела даних. Типові дії звертання ODBC: SQLAllocEnv(); Виділяє середовище ODBC SQLAllocConnect(); Виділяє пам'ять для підключення SQLConnect(); Завантажує драйвер, підключає до джерела SQLAllocStmt(); Виділяє пам'ять для оператора SQL SQLFreeStmt(); Звільнює пам'ять, виділену для оператора SQLDisconnect(); Перерозподіляє драйвер, відключає від джерела SQLFreeConnect(); Звільнює пам'ять, виділену для підключення SQLFreeEnv(); Звільнює середовище, перериває сеанс[10,136] Виклик SQLAllocEnv() ініціалізує бібліотеку ODBC і повертає дескриптор типу SQLHENV. Дескриптор типу SQLHDBC, що повертається функцією SQLAllocConnect(), використовується в наступних звертаннях до функцій ODBC для посилання на певне підключення. Одне застосування може підтримувати декілька відкритих підключень. Функція SQLConnect() шляхом завантаження драйверу і підключення до джерела даних встановлює з’єднання. Це звертання до функції має варіанти; наприклад, виклик SQLDriverConnect(), можна використовувати для підключення до джерел даних, які не встановлюються за допомогою програми початкової установки ODBC. SQLBrowseConnect() дозволяє застосуванню циклічно продивлятися джерела даних. Виділяючи пам'ять для оператора SQL за допомогою функції SQLAllocStmt() на окремому кроці, ODBC забезпечує механізм, при якому оператори можуть конструюватися і використовуватися один раз і кілька разів перш, ніж виділена пам'ять. Після цих чотирьох звертань, як правило, застосування ODBC створює звертання до бази даних для виконання операторів SQL. Воно може використовувати функцію SQLPrepare() для підготовки (компіляції) оператора SQL для виконання і функцію SQLExecute() для дійсного його виконання. В якості альтернативи виклику SQLPrepare() та SQLExecute() застосування можуть використовувати функцію SQLExecDirect() для виконання оператора SQL в одній дії. Спочатку стовпчики зв'язуються з змінними програми за допомогою SQLBindCol, потім ці змінні зчитуються після виконання SQLFetch() над рядком таблиці. Якщо даних більше нема, SQLFetch() повертає SQL_NO_DATA_FOUND. В якості альтернативи використанню SQLBindCol() для пов’заних стовпців застосування можна використовувати функцію SQLGETDATA() для отримання даних з незв’язаних стовпців. Коли його робота закінчена, застосування повинно звільнити задіяні ним ресурси ODBC. В ODBC 3.0 функція SQLFreeHandle() використовується замість функцій ODBC 2.x SQLFreeEnv(), SQLFreeConnect(), SQLFreeHandle(). Програма установки ODBC. Програма установки ODBC викликається за допомогою Control Panel (Панель керування) в Windows і використовується для реєстрації джерел даних. Що саме є джерелом даних? Це залежить від драйвера. У випадку такого драйвера, як SQL Server, джерелом даних може бути база даних на сервері. В випадку драйвера Microsoft Access або Microsoft Excel база даних є файлом (MDB або XLS). В випадку Microsoft Text Driver база даних – це каталог, що містить текстові файли, які стосовно драйвера є таблицями в базі даних. Останні версії ODBC розрізняють три типи джерел даних. Джерело даних користувача – це джерело даних, яке бачить лише той, хто його створив. Джерело системних даних доступне всім користувачам даного комп'ютера. Джерело файлових даних - це джерело даних, специфікації якого зберігаються в файлі і можуть бути одночасно використані користувачами на різних комп'ютерах.[5,159] Для додавання джерела даних треба викликати програму установки ODBC в Control Panel і, вибравши необхідний тип джерела даних, вибрати драйвер і додати його кнопкою Add. В з’явившомуся діалоговому вікні “Create New Data Source” можна вибрати базу даних і встановити необхідні властивості драйвера. Основне діалогове вікно містить список всіх інстальованних джерел даних: Для реалізації поставленого завдання було створено базу даних за допомогою СУБД Microsoft Acces. Після детального аналізу поставленого задання було виділено наступні сутності, які були використані в подальшому проектувані і створенні БД. Підприємства («Businesses») – інформація про підприємства, які надають свої вакансії для кадрового агентства. Вакансії («Jobs») – інформація про запропоновані вакансії Зайняті вакансії («busy_job») – вакансії, які були успішно зайняті кадровим агентством. Анульовані вакансії («canceled_jobs») – вакансії які були анульовані підприємством, а також інформація про причину відміни. Тимчасово зайняті вакансії («tested_jobs») – вакансії, які зайняті працівником до підтвердження працевлаштування. Анкети («Person») – детальні відомості про кадрові ресурси. Рисунок3.1. ER- діаграма БД ER-діаграма створеної БД зображена на рисунку 3.1. Для БД було створенно 6 таблиць різного призначення, в яких надлишковість данних зведена практично до мінімуму. Для того, щоб підключити БД до клієнтської програми необхідно додати запис в „Источники данных (ODBC)”. Для цього обираємо панель керування, в провіднику, потім „Администрирование”. Після запуску відповідного системного ярлика („Источники данных (ODBC)”), створюєм новий запис DSN, неважливо системний чи користувацький. Користувачу після натиснення кнопки „Добавить” буде відображено діалогове вікно з списком можливих драйверів для різних СУБД(Рис.3.2.). Рисунок 3.2. Вибір драйвера джерела даних. Серед запропонованих драйверів треба вибрати драйвер для СУБД Microsoft Access. Наступним кроком буде внесення назви джерела даних (Alias name), ввести потрібно „cadru”, оскільки дане ім'я прописане в коді клієнтської програми. Рисунок 3.3. Установка драйвера ODBC. Також треба вказати шлях до самого файлу БД. Це можна зробити обравши кнопку „Выбрать...”.Після натискання кнопки „ОК” буде створене відповідне джерело даних і робота з програмою стане можлива. 3.2 Проектування та розробка ППЗ При проектуванні були використані компоненти таких класів: TMainMenu - компонент представляє головне меню форми і успадкує всі методи і властивості TMenu. Особливість його в тому, що в ньому реалізований складний механізм об'єднання меню. Це необхідно з наступних причин: * Якщо в додатку є кілька форм зі своїми меню, то для спрощення роботи доцільно з'єднати їх в один і керувати меню з головної форми. * Об'єднання меню потрібно при роботі з інтерфейсом MDI і його подокнамі. * Механізм об'єднання меню використовується серверами OLE, що запускаються за місцем знаходження об'єкта OLE. Завантажені, сервер дописує здійснювані ним операції до меню іншої програми. TMenuItem – підпункт меню, методи та властивості для роботи з ним. TPagecontrol - цей компонент дозволяє під час проектування об'єднати на формі кілька вкладок-сторінок з різних компонентів у них. тобто кожна сторінка може бути батьком інших компонентів. TTabSheet - представляє собою окрему закладку об'єкта TPageControl.У C + + Builder компонент TPageControl зберігає індексований масив закладок у своєму властивості Pages. Користувач може клацнути на закладці для її активації. TDataSource - використовується для організації "каналу" між набором даних (dataset) і елементом управління даними (data-aware control) на формі, що дозволяє відображати, переміщатися і редагувати значення в нижнім наборі даних. TDBGrid – відображає результати маніпуляції даних БД у табличному вигляді. TQuery - TQuery дозволяє виконувати довільні запити мовою SQL. TPopupMenu - дозволяє створювати та використовувати контекстне меню. TDBNavigator – забезпечує основні операції над записом в таблиці(найчастіше використовується для зв’язку з об’єктом класу TTable). TTable – клас для роботи з табличними даними БД та через високу інкапсульованість не є настільки зручним у деяких випадках. Надалі буде розглянуто SQL запит на вибірку, що забезпечую відображення всіх вільних вакансій, тобто всіх записів в двох зв’язних таблицях, за виключенням тих, які записані в двох інших таблицях. „select * from (((Jobs LEFT OUTER JOIN businesses on Jobs.businesses_id=businesses.id) LEFT OUTER JOIN busy_job on Jobs.id=busy_job.vacantion_id) LEFT OUTER JOIN canceled_jobs on Jobs.id=canceled_jobs.vacantion_id) where (canceled_jobs.vacantion_id IS NULL)and (busy_job.vacantion_id IS NULL);” „LEFT OUTER JOIN „ – це SQL об’єднання дозволяє об’єднати всі записи лівої таблиці з правою, якщо в правій таблиці не буде відповідного запису то його значення буде „NULL”. 3.3 Тестування та відлагодження Після запуску програмного додатку перед користувачем на екрані появиться головне меню продукту зображене на рисунку 3.4. Рисунок 3.4 Головне вікно програми Перш ніж починати використовувати додаток в практичних цілях необхідно, заповнити таблиці довідники. Це можна зробити обравши в головному меню пункт „Довідники”. Це меню дає доступ до трьох основних таблиць довідників „Анкетні дані”, „Підприємства”, „Вакансії”. Ці таблиці тісно між собою пов’язані і деякі служать суміжними таблицями для інших, наприклад таблиці „Підприємства” і „Вакансії”. Рисунок 3.5. Сворення нового анкетного запису Після того як було обрано відповідний пункт головного меню „Анкетні дані” на екрані появиться форма зображена на рисунку 3.5. Ця форма забезпечує основну функціональність щодо таблиці анкетних даних претендентів. Надалі ця таблиця буде використовуватись лише, як довідник, для підбору кандидатів. На рисунку 3.6 зображено вікно для створення нового анкетного запису. Звичайно всі поля не будуть використовуватись для аналізу та підбору даних, деякі з них несуть лише інформативний характер. Рисунок 3.6. Вікно довідника „Анкетні дані” та редагування одного з записів На рисунку 3.7 відображене діалогове вікно „Редагування анкетних даних”. Це вікно можна викликати натиснувши відповідну кнопку в функціональному меню, та попередньо обравши необхідний запис для редагування. Таблиця „Анкетні дані” містить в собі такі поля : Імя Прізвище По батькові День народження Мови Освіта Школи Університет Дати початку закінчення школи Дати початку закінчення університету Вага Висота Спеціальні навики Рисунок 3.7 Робота з довідником „Підприємства” Робота з довідником „Підприємств” була організована за допомогою класів TDBNavigator та TTable для того, щоб показати широкі можливості інтегрованого середовища розробки C++ Builder, але оскільки TSQLQuery є набагато гнучкішим інструментом маніпуляції даних, то попередні два класи були використані лише в даній формі. Таблиця підприємств містить такі поля: офіційна адреса телефон назва вид діяльності контактне ім’я Рисунок 3.8 Вікно редагування довідника „Вакансії” Забезпечення функціональних можливостей при роботі з таблицею „Вакансії” неможлива без вибірки з таблиці „Підприємства ”, оскільки вони є зв’язаними відношенням. Отже, щоб створити чи редагувати запис про вакансії необхідно обрати спочатку „Підприємство” яке їх надає в таблиці, що зверху форми, або ж всіх підприємств встановивши відповідний прапорець. Решта полів є інтуїтивно зрозумілими і додаткового пояснення не потребують, оскільки попередні форми були виконані в подібному стилі. Рисунок 3.9 Заповнення вакансій З головного вікна додатку користувачеві доступні також три таблиці: „Вільні вакансії” – відображає вакансії, які доступні для заповнення; „Тимчасово зайняті вакансії” – вакансії, на які підібрано кандидата, але питання про працевлаштування, ще не закрито; „Анульовані вакансії” – вакансії, які підприємство з тих чи інших причин закриває. На рисунку 3.9 зображено приклад заповнення однієї з вільних вакансій. Висновки до розділу 3 Отже в результаті тестування було введено тестуючий приклад і проведено перевірку основних функціональних можливостей додатку. Додаток повів себе, очікувано адекватно. Тестування пройшло без виявлення помилок. ВИСНОВОК Сучасне виробництво характеризується постійним ростом об(ємів інформації, що оброблюється та збільшенням вимог до якості управління. Це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій управління на основі сучасних засобів обчислювальної техніки. У даній роботі розроблена інформаційна система обліку підприємств, вакансій, а також анкет та пропонується організація АРМу менеджера кадрового агентства на базі ПЕОМ. Облік навності вакансій та руху кадрів на різних підприємствах ( відповідальний відрізок робіт, який потребує точності, своєчасності та достовірності, крім того, достатньо трудомісткий процес. Тому автоматизація процесу обліку наявності та руху кадрів, вакансій, а також організація АРМа дозволить значно підвищити продуктивність праці робітника відділу кадрів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Аппак М. А. Автоматизированные рабочие места на основе персональных ЭВМ.-М.: Радио и связь, 1989; Аттре Ш. Структурный подход к организации баз данных. Пер. С англ. – М.: Финансы и статистика, 1983. –317 с. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем.-2-е изд.; перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1989.- 351 с. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ.- М.: Наука, 1989. Вейскас Д. Эффективная работа с Microsoft Access 2: Пер. с англ. – СПБ.: Питер, 1995. –846 с. Дейт К. Дж. Введение в базы данных: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1998., –784 с. Джонс Э., Саттон Д. Office ’97 Библия пользователя. – К-М.: Диалектика, 1997. Ерьомина Н. В. Проектування баз даних. Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 208 с. Жеребін В. М. Автоматизация проектирования экономических информационных систем. – М.: Финансы и статистика, 1988. Когаловский М. Р. Технология баз данных на персональных ЭВМ.- М.: Финансы и статистика, 1992. Лингер Р., Миллс Х., Уитт Б. Теория и практика структурного программирования. – М.: Мир, 1982. Одинцов Б. Ю. Экономическая информатика. - Хмельницкий, 1996. Олійник Р., Старух В., Росоляк Б., Гулько Я. Гарні слова, та скромні діла // Тернопіль вечірній. – 1999. - № . – с. ДОДАТОК А Лістинг програми

Курсова робота Бази даних

pavlovych

22.12.2012 14:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись