Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра регіонального управління
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Основи менеджменту”
на тему:
“Розробка системи менеджменту в організації ТОВ “Спрінтер”
Рівне-2005
План
Завдання................................. ................................................................…….2
Вступ.............................................................................................................…….4
Вибір організаційно - правової форми підприємства........................…..…5
Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації...........…..…9
Внутрішнє середовище : сильні та слабкі сторони........................…....9
Зовнішнє середовище : вплив та можливості...............................……15
Формування функцій менеджменту в ТОВ “Спрінтер” ..................……19
Обґрунтування стратегії підприємства та стратегічних цілей його підрозділів......................................................................................…..…19
Організація взаємодії як функція менеджменту..........................….....22
Визначення виробничої програми організації................................…..22
Проектування виробничо – управлінської структури організації…..24
Централізація і децентралізація управління в ТОВ “Спрінтер”…..26
Матеріальне і моральне стимулювання працівників....................……28
Система контролю виробничих процесів......................................…....32
Використання методів управління......................................................…....36
Основи операційного менеджменту....................................................……39
Проектування функціональних служб.............................................…..39
Розробка посадових інструкцій службовців..................................…...40
Організація комунікаційного процесу на підприємстві.................……...46
Розробка механізмів прийняття управлінських рішень (УР) в організації.............................................................................................…….48
Організація управлінської праці............................................................….51
Організація робочого місця менеджера..........................................…...51
Забезпечення умов техніки безпеки та охорони праці на робочому місці.................................................................................................……..53
Витрати на управління організацією та ефективність управлінської праці....................................................................................................…..53
Висновки.......................................................................................................…..57
Література.....................................................................................................…..58
Вступ
Одним із найважливіших факторів функціонування і розвитку фірм на сучасному етапі є управлінська діяльність. Менеджмент представляє високий ступінь свободи керівників і підлеглих в умовах невизначеності ситуації. Саме цим він і відрізняється від звичайного управління.
Ринкова економіка ставить значно вищі вимоги до кваліфікації керівників і фахівців, ніж планово. Тому основним завданням менеджменту є створення такої організаційної культури, творчого клімату, які б стимулювали працівників до творчого мислення.
Найважливіша складова успіху – безперервне теоретичне й практичне навчання керівників нового типу: високопрофесійних і компетентних у вирішені економічних, соціальних, технологічних питань У цих керівників має бути розвинута висока відповідальність за результати діяльності фірми.
Як відомо, ситуація на ринку постійно змінюється. Відбуваються зміни в умовах і формах фінансування, умовах торгівлі на світових товарних ринках, стані господарської кон’юнктури в галузях або по країні в цілому, в становищі на ринку конкурентів, тобто присутність ризику відчувається постійно.
Постійне переборювання ризику чи ризикових ситуацій не тільки тепер, а й у перспективі – мета менеджменту. Організація виробництва товарів і послуг з урахуванням потреб споживачів на основі наявних матеріальних і людських ресурсів, забезпечення рентабельності діяльності підприємства та його стабільного стану на ринку – найважливіше завдання менеджменту.
В даній курсовій роботі розглядається розробка системи менеджменту в ТОВ “Спрінтер”.
1. Вибір організаційно-правової форми підприємства
На основі вихідних даних у методичних вказівках, можна зробити висновок, що дане автотранспортне підприємство є середнім за розмірам. За формою власності воно відноситься до приватного підприємство, що діє на основі приватної власності громадян.
Вид організації визначається, як Товариства з обмеженою відповідальністю, тобто товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Підприємство здійснює свою діяльність в законодавчому полі Україні, на основі установчих документів: статуту та установчого договору.
З статуту можна виділити наступні дані:
Учасниками товариства (надалі іменовані учасниками) є: Іванов Іван Іванович та Сидоренко Олександр Миколайович.
Місце перебування товариства: 33000, м. Рівне, вул.. Волинська 24, оф. 135.
Товариство створюється для: надання пасажирських та вантажних перевезень.
Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників утворюється статутний фонд у розмірі 250 тис. гривень.
В утворенні статутного фонду беруть участь:
а) Іванов Іван Іванович: 125000 (сто двадцять п’ять тисяч) гривень –50% статутного фонду;
б) Сидоренко Олександр Миколайович 125000 (сто двадцять п’ять тисяч) гривень – 50% статутного фонду.
Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі і третейському суді. законодавством
Товариство може створювати дочірні підприємства, філії і представництва.
Філії і представництва товариства діють від його імені на підставі положень про них, затверджених товариством, а дочірні підприємства - на підставі статутів, затверджених товариством.
Вищим органом управління товариства є збори учасників.
Припинення діяльності товариства відбувається способом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.
За допомогою установчого договору ми можемо дізнатися про наступні відомості:
Створення товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер". Керуючись законодавством України, учасники домовилися про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер" (яке іменується надалі "ТОВ").
Офіційне найменування ТОВ: товариство з обмеженою відповідальністю "Спрінтер". Скорочене найменування ТОВ: ТОВ "Спрінтер". Місце знаходження ТОВ м. Рівне, вул. Волинська 24, оф. 135
Цей договір визначає зобов'язання сторін-учасників між собою, а також учасників і створюваного ними ТОВ.
ТОВ є юридичною особою за законодавством України, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатки і штампи зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Ознаки і права ТОВ як юридичної особи визначаються Статутом ТОВ. ТОВ набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації відповідно до законодавства України.
ТОВ керується у своїй діяльності законодавством України, а також цим Договором і Статутом ТОВ, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Учасники ТОВ мають право:
а) брати участь у керуванні справами ТОВ й у контролі за діяльністю ТОВ в порядку, обумовленому цим Договором і Статутом ТОВ ;
б) одержувати частину прибутку (дивіденди) від діяльності ТОВ;
в) отримувати інформацію про діяльність ТОВ у порядку, передбаченому Зборами учасників ТОВ;
г) користуватися пільгами, установленими Зборами учасників ТОВ для учасників ТОВ. Перелік пільг і порядок користування ними встановлюються рішенням Зборів учасників ТОВ.
д) на першочергове одержання продукції ТОВ.
Учасники ТОВ зобов'язані:
а) робити внески до статутного фонду у порядку, розмірі і засобами, передбаченими умовами Договору;
б) не розголошувати третім особам конфіденційну інформацію, пов'язану з діяльністю ТОВ. Перелік конфіденційної інформації визначається Зборами учасників ТОВ відповідно до Статуту ТОВ і цим Договором.
у) робити додаткові внески в розмірі, порядку і засобами, передбаченими цим Договором;
г) дотримуватися положень установчих документів ТОВ ;
д) виконувати взяті на себе у встановленому порядку зобов'язання стосовно ТОВ.
Збори учасників ТОВ можуть прийняти рішення про зміну (збільшення або зменшення) статутного фонду ТОВ .
Збільшення статутного фонду можливе за рахунок прибутку ТОВ, а також за рахунок додаткових внесків учасників ТОВ.
Будь-яка зміна статутного фонду ТОВ не повинна спричинювати зміни співвідношення часток учасників, якщо Зборами учасників ТОВ не буде встановлено інше.
Дана організація діє на основі таких законодавчих актів: Закони України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про власність”, “Про господарські товариства”; Господарський та Цивільний кодекс.
Загальну характеристику підприємства можна продемонструвати за допомогою таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Загальна характеристика ТОВ “Спрінтер”
№ п/п
Параметр, який характеризується
Зміст та особливості
Основні відмінності від інших організацій
Законодавча база заснування та функціонування організації
Участь у зовнішньо -
економічній діяльності
1
Форма підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю
Основною перевагою є те, що всі партнери несуть відповідальність за діяльність підприємства тільки в межах величин своїх внесків.
Закони України :
“Про підприємництво”,
“Про підприємства в Україні”, “Про власність”, “ Про господарські товариства”;
Господарський та Цивільний кодекс.
Не бере.
2
Профіль
Сфера послуг
3
Види діяльності
Пасажирські та вантажні перевезення
4
Форма власності
Приватна
2.Оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища організації
2.1. Внутрішнє середовище : сильні та слабкі сторони
Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації. Згідно з позицією американських економістів Мескон, Альберта і Хедоуорі, основними внутрішніми змінними в будь-якій організації є цілі, структура, завдання, технологія і люди.
Цілі – це конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат організації.
Структура це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт, які виконують служби або підрозділи.
Завдання – це види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін.
Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вхідні (продукт, виріб).
Люди - найважливіший ситуаційний фактор організації. Його роль визначається :
здібностями;
обдарованістю;
потребами;
знаннями;
поведінкою;
ставленням до праці;
позицією;
розумінням цінностей;
оточенням;
наявністю якостей лідера, тощо.
Організація - група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально. Основна загальна мета організації, що є чітко визначеною причиною її існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії. Місія визначає причини виникнення, місце на регіональному рівні та культуру даної організації.
Загальною метою організації є надання послуг з пасажирських та вантажних перевезень.
Одною з головних причин виникнення фірми було те, що значно виріс попит на перевезення пасажирів та вантажів.
Дане підприємство має конкретні цілі:
збільшити кількість постійних клієнтів, шляхом надання спеціального коду, який дасть можливість отримати систему знижок на послуги;
створити філій даної організації в регіонах;
забезпечити клієнтів якісними послугами;
підвищувати кваліфікацію працюючих ;
досягнення високого рівня серед конкурентів завдяки здійсненню зразкового співробітництва з нашими партнерами;
досягнення показників роботи підприємства в відповідності з кращими стандартами.
Сегментом ринку з точки зору географічного розташування будуть обласні та районні центри держави. Споживачами даних видів послуг будуть, як населення, так і організації різного роду діяльності.
Основними конкурентами нашої фірми є “Форсаж” та ПП Авто-Оскар.
Для визначення поточних цілей, стратегії, програми підприємства в області управління персоналом та функціональність персоналу у відповідності до займаних посад ми зможемо дізнатися з табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз системи управління персоналом
№
п/п
Проблемні запитання
Можливі варіанти
1
2
3
4
5
1
2
3
4
5
6
7
1.
Чи доведені цілі організації до її працівників?
Ні
Мало-ймовірно
Частково
Добре
+
В повному обсязі
2.
Чи приймають працівники організації участь при розподілі прибутку за підсумками року?
Ні
Інколи
До 5 % прибутку
+
До 15 % прибутку
Весь розпо-діляється між праців-никами
3.
Як в організації розподіляються повноваження та визначається відповідальність за виконання посадових обов'язків?
Не розподі-ляються, не визна-чаються
Нечітко
Інколи
Задовільно
Добре
+
4.
Як організація визначає необхідність в людських ресурсах на перспективу?
Не визначає
Через вироб-ничу програму
Базується на ринковій кон’юнк-турі
+
Базується на тактиці
Базується на стратегії
5.
Яка кількість працівників виконує подібну роботу, як 5 років тому? (%)
90
+
70
60
40
20
6.
Яка процедура прийому на роботу в організацію?
Проста
Через нефор-мальні стосунки
Не регламе-нтована
Формалізована
+
Складна
7.
Яка частина персоналу не пройшла навчання за останні 2 роки? (%)
90
80
60
40
+
20
8.
Чи змінився рівень травматизму і прогулів по хворобі?
Зріс на 30%
Зріс на 10%
Не змінився
+
Зменшив-ся на 10%
Зменшив-ся на 20%
9.
Чи оцінюється робота з регулювання оплати праці в організації?
Не оцінюється
Погано
Інколи
+
Періодич-но
Постійно
10.
Який рівень розуміння юридичних зобов'язань організації?
Нульовий
Дуже низький
Низький
Високий
+
Дуже високий
Після проведеного аналізу можна зробити висновок, що нашій організації слід звернути увагу на дисципліну та настрій працівників, а також на рівень винагороди. По інших показниках підприємство має відмінні оцінки, що вказує на досить стійке положення у сфері управління персоналом у порівнянні з конкурентами.
Виявити та проаналізувати переваги та недоліки системи виробництва підприємства в порівнянні з конкурентами можливо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Аналіз системи виробництва
Група факторів
Оцінка
1
2
3
4
5
1
2
3
4
5
6
1. Гнучкість
Негнучке з низькими витратами
Гнучка з високими витратами
+
2. Виробничі потужності
масштаб операцій
Економічний
Неекономічний
+
завантаження
Високе
Низьке
+
3. Ресурси:
розміщення
Централізоване
Децентралізоване
+
спеціалізація послуги
Висока
Низька
+
4. Техпроцес:
технологічні можливості обладнання
Слабкі
Потужні
+
гнучкість наладки
Повільна
Швидка
+
5. Планування і організація надання послуги:
розмір замовлення послуги
Великі
Малі
+
контроль поставок матеріалів
Високий
Слабкий
+
участь працівників у прийнятті рішень
Мінімальна
Широка
+
настрій і захопленість роботою працівників
Погані
Прекрасні
+
розподіл відповідальності
Нечітке
Чітке
+
6. Частка прямих затрат у собівартості товару (матеріали обладнання, зарплата)? (%)
60
70
75
85
95
7. Час проведення останнього аналізу витрат сировини і матеріалів для надання послуги
Аналіз відсутній
2 роки тому
1 рік тому
1 раз в квартал
Щомісяця
+
8. Частка використання виробничих потужностей організації, (%)
50
60
80
90
100
+
9. Частка обладнання, яка підлягає заміні на більш ефективне, (%)
45
30
20
10
0
+
10. Система контролю якості послуг, яка використовується в організації
Взагалі відсутня
Неформальна
Контроль праці персоналу
Вибірковий контроль
Контроль за зразками
+
11. Частота запрошення спеціалістів для консультації щодо покращення надання послуг
Не запро- шуються
3 роки тому
Рік тому
У разі кризового стану
Постійно запро- шуються
+
12. Обсяг готової продукції, яка зберігається на складах організації більше 6-ти місяців (%)
30
20
15
10
0
2.2. Зовнішнє середовище: вплив та можливості
Після встановлення місії та цілей керівництво фірми починає роботу зі стратегічного планування. Першим кроком у цьому напрямі є аналіз зовнішнього середовища.
Аналіз зовнішнього середовища – це процес , який допомагає розпізнати можливості та загрози для досягнення цілей організації.
Аналіз зовнішнього середовища дозволяє організації:
своєчасно дати прогноз появи загроз та можливостей;
розробити ситуаційні плани на випадок виникнення не передбачуваних обставин;
розробити стратегію, яка дозволить організації досягти цілей та перетворити потенційні загрози на вигідні можливості.
Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. І на них претендують багато інших організацій, що знаходяться в цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе одержати потрібні ресурси з зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для організації наслідків.
Аналіз факторів зовнішнього середовища доцільно проводити за допомогою таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз факторів зовнішнього середовища
Група факторів
Екстремальне значення
Дуже непривабливо
Не дуже привабливо
Нейтрально
Певна привабливість
Дуже привабливо
Екстремальне значення
1
2
3
4
5
6
7
8
Ринкові фактори
Розмір ринку
Малий
Великий
+
Темпи росту ринку і потенціал
Низькі
+
Високі
Циклічність попиту
Висока
+
Низька
Сезонність попиту
Висока
+
Низька
Чутливість цін
Низька
+
Висока
Прибутковість виробництва
Низька
+
Висока
Диференціація продукту
Низька
+
Висока
Фактори конкуренції
Наявність рівних конкурентів
Багато
+
Мало
Інтенсивність конкуренції
Висока
+
Низька
Ступінь спеціалізації конкурентів
Низька
+
Висока
Труднощі входу в галузь нових фірм
Великі
+
Малі
Труднощі виходу з галузі нових фірм
Великі
+
Малі
Динамічність частки ринку
Висока
+
Низька
Рівень інтеграції (вертикальної, горизонтальної)
Високий
+
Низький
Наявність товарів-замінників
Багато
+
Мало
Завантаження потужностей
Низька
+
Висока
Бар'єри входу в галузь
Ефект масштабу (економія на витратах)
Низький
+
Високий
Потреба в інвестиціях
Мала
+
Велика
Зв'язок споживачів з постачальниками
Низька
+
Висока
Наявність каналів розподілу
Багато
+
Мало
Доступність каналів розподілу
Висока
+
Низька
Доступ до сировини
Легкий
+
Важкий
Державний протекціонізм
Слабкий
+
Сильний
Соціальні, культурні, організаційні бар'єри
Слабкі
+
Сильні
Бар'єри виходу з галузі
Державні і соціальні обмеження
Сильні
+
Слабкі
Небезпека соціальних проблем
Висока
+
Низька
Спеціалізація обладнання
Висока
+
Низька
Залежність від стратегічних взаємовідносин
Висока
+
Низька
Взаємовідносини з постачальниками
Місцеві постачальники
Мало
+
Багато
Матеріали-замінники
Мало
+
Багато
Інтенсивність конкуренції серед постачальників
Низька
+
Висока
Доступ до іноземних постачальників
Важкий
+
Легкий
Формування стратегічних альянсів
Мало
+
Багато
Рівень вертикальної інтеграції з постачальниками
Низький
+
Високий
Технологічні фактори
Рівень технічних нововведень
Високий
+
Низький
Складність продукції, виробництва
Висока
+
Низька
Патенти, інтелектуальна власність
Багато
+
Мало
Капіталомісткість і наукомісткість продукції
Висока
+
Низька
Макроекономічні фактори
Інфляція
Висока
+
Низька
Валютна стабільність
Низька
+
Висока
Рівень соціальної компенсації
Високий
+
Низький
Кваліфікація робочої сили
Низька
+
Висока
Законодавчі загрози
Багато
+
Мало
Ступінь державного регулювання
Висока
+
Низька
Оподаткування
Високе
+
Низькі
Іноземні інвестиції і приватна власність
Обмежені
+
Необмежені
Підтримка і субсидії держави
Слабкі
+
Сильні
Соціальні фактори
Дисципліна працівників
Погана
+
Хороша
Демографічні зміни
Багато
+
Мало
Ступінь охоплення профспілками
Висока
+
Низька
Відносини працівників з керівництвом
Погані
+
Хороші
ТОВ “Спрінтер” не має безпосередньої справи з виробництво, а рівень технічних нововведень високий, що допомагає конкурувати на ринку. В напрямку соціальних факторів підприємство намагається проявляти себе з позитивної сторони. Взаємовідносини з постачальниками один з головних факторів, який впливає на організацію, адже від них залежить діяльність підприємства. Конкуренти невід’ємна частина ринку, яка вимагає від організації постійної уваги за рівнем технологічного забезпечення, кваліфікації персоналу та ін.
Таблиця 2.5
Сильні та слабкі сторони діяльності ТОВ “Спрінтер”
№ п/п
факторів
Переваги
(сильні сторони, які виділяють організацію серед конкурентів)
Недоліки
(слабкі сторони організації, які належать виправити з тим, щоб конкуренти не змогли повернути їх у свої переваги)
1.
Високопрофесіональний персонал
Не розвинута система зберігання продукції
2.
Швидкість та зручність надання послуги
Необхідність постійного медичного страхування
3.
Якість обслуговування
Не налагоджений вихід на зовнішній ринок
3. Формування функцій менеджменту в ТОВ “Спрінтер”
3.1. Обґрунтування стратегії підприємства та стратегічних цілей його підрозділів
Стратегічне планування полягає у розробці стратегій. У свою чергу, стратегія – це всебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місій організації та досягнення її цілей.
Етап 1
Етап 2
Етап 3
Рис. 3.1. Модель процесу стратегічного планування
Визначена місія організації допомагає встановити, чим фактично займається підприємство: яка його суть, розміри, перспективи та напрямок розвитку, переваги над конкурентами. Місія повинна акцентувати увагу на споживача, а не на товар, оскільки вона визначається інтересами споживачів, їх потребами і попитом.
Рис. 3.2. Послідовність та зміст визначення місії організації
Стратегія визначає шляхи пристосування організації до умов зовнішнього середовища і використання свого внутрішнього потенціалу та які дії необхідно застосувати для одержання значних конкурентних переваг.
Щоб зробити ефективний стратегічний вибір, керівники вищої ланки повинні мати чітку, поділяючу усьому концепцію фірми і її майбутнього. Стратегічний вибір повинний бути визначеним і однозначним.
Вибір стратегії тісно зв'язаний з оцінкою альтернативних стратегій. Менеджери, що мають великий досвід у стратегічному плануванні, звичайно проводять по парне порівняння стратегій, щоб кожна альтернатива одержала справедливу оцінку, перш ніж прийняти остаточне рішення.
Існує 4 види стратегічної альтернативи:
обмеженого зростання
зростання
скорочення
сполучення трьох стратегій.
Стратегія обмеженого зростання застосовується на тих підприємствах, що задовольняється існуючим обсягом виробництва і керування ними спрямовано на пошук стабільного, прибуткового росту. Компанії з орієнтацією на обмежений ріст звичайно мають стійкі позиції на ринку і прикладають максимум зусиль до збільшення віддачі на користь своїх акціонерів. При стратегії обмеженого зростання найбільш зручний шлях обійтися без великих змін у функціях і структурі.
Зростання. Ця стратегія є найбільш часто обраною альтернативою, вона припускає постановку стратегічних і короткострокових цілей. Значно вище ніж рівень показників минулого чи поточного року. Застосовується у випадку, якщо підприємство, має на меті розширення обсягів продажів, послуг, видів продукції, що випускається, виробничих потужностей. Вона застосовується в галузях зі швидко змінюються технологіями. Якщо фірма працює в дуже стійких умовах, стратегія зростання є необхідним вибором, у противному випадку їй погрожує банкрутство. Розширення виробництва може відбуватися за рахунок внутрішнього росту, злиття фірм, чи придбання нових виробництв, розвитку ринку, розвитку продукту. Для реалізації цього процесу керівник корпорації зважується на за діяння всіх поточних активів.
Стратегія скорочення. Це стратегічна альтернатива припускає зменшення розмірів чи організації обсягу діяльності. Природно що вибір цієї стратегії носить, як правило змушений характер, до неї керівники прибігають у декількох екстрених випадках: в періоди економічного спаду чи коли компанія попадає у важке положення і воно продовжує погіршуватися чи нарешті ситуація, яка загрожує їй загибеллю і т.д. існує кілька видів стратегії скорочення:
А) ліквідація – найбільш радикальний вибір скорочення, тобто власне кажучи припинення існування організації, ліквідації активів фірми, щоб заплатити кредиторам.
Б) відсікання зайвого – продаж чи ліквідація якого-небудь підрозділу через його низьку рентабельність, через необхідність одержання грошей на великих придбаннях, нове виробництво чи виплату боргу.
Г) скорочення – такий варіант звичайно має місце в періоди спаду економіки, у спробі збільшити прибуток у майбутньому фірма йде на скорочення частини своєї діяльності, до рівня більш керованого.
Це значить, що підприємство скорочуючи один вид діяльності розширює інші, зменшуючи ринок продажів одних виробів, збільшує продаж інших товарів.
3.2.1. Визначення виробничої програми організації
Спискову чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП) визначають як функцію трудомісткості продукції (Тп), корисного фонду робочого часу працівника (Фр.ч.) і середньозваженого коефіцієнта використання основного обладнання, машин та механізмів (Кі) за формулою 3.1:
люд. (3.1)
ЧПВП1==35 люд.
ЧПВП2==33 люд.
Коефіцієнт використання основного та допоміжного обладнання буде рівним Кі=0,9
Трудомісткість n-го виду продукції визначаємо наступним чином:
Тn=tn*Q(n)p.p. люд.-год. (3.2)
Т1=15*4000=60000
Т2=0,05*1200000=60000
де tn- трудомісткість одиниці продукції n-го виду, люд.-год. / одиницю;
Q(n)p.p – річний обсяг реалізації продукції певного виду, одиниць.
Фонд використання робочого часу працівниками зайнятими обслуговуванням обладнання (ПВП) визначається у формі таблиці 3.1.
Таблиці 3.1.
Плановий бюджет робочого часу працівника
№
п/п
Види втрат і витрат робочого часу в плановому році
Фонд робочого часу
1
2
3
4
5
1.
Календарна кількість днів у році
365
2.
Неробочі дні в т.ч.:
а) вихідні
б) святкові
114
104
10
3.
Робочий час (номінальний фонд робочого часу)
251
2002
100
зв'язку
Невиходи на роботу, змінні простої в т.ч.:
а) чергові відпустки
б) відпустки у зв'язку з вагітністю і пологами
в) виконання державних обов'язків
г) у зв'язку з хворобою
28
12
5
1
10
222,33
100,49
40,06
2,01
80,119
5
2
0,1
4
5.
Явочний робочий час
223
1779,54
6.
Додаткові витрати робочого часу робітниками в т.ч.:
а) перерви на годування дітей
б)скорочення робочого часу для підлітків і працівників із шкідливими умовами праці
28
15
13
220,33
120,178
100,149
6
5
7.
Ефективний фонд робочого часу робітника
195
1560
Примітка: п.1-3 табл.3.1. заповнені згідно інформації Міністерства праці та соціальної політики України “Про норму тривалості робочого часу на 2005 рік”.
Загальна чисельність ПВП на підприємстві включає працівників необхідних для виробництва продукції супутніх товарів та чисельність допоміжного персоналу:
; люд. (3.3)
=35+33+6=74 люд.
Чдп=Чдп(%)*(ЧПВПо+ЧПВПс)
Чдп=0,08*(35+33)=6 люд.
Встановлюємо чисельність адміністративно-управлінського персоналу:
ЧАУП=ЧАУП(%)*
Звідси, чисельність АУП загальна, ІТР та цехового буде відповідно складати:
ЧАУП заг.=13%*74= 10 люд.
ЧАУП ІТР=9%*74= 7 люд.
ЧАУП цех.=4%*74= 3 люд.
Наведені вище розрахунки можна представити у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2.
№
п/п
Показник
Дані
1.
Чисельність основного персоналу
68
2.
Чисельність допоміжного персоналу
6
3.
Загальна чисельність АУП в т.ч.:
10
3.1.
Чисельність ІТР
7
3.2.
Чисельність цехового персоналу
3
3.2.2 Проектування виробничо-управлінської структури організації
Організаційна структура управління – це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями керівництва. Ланка в організації – це структурно відособлений елемент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю. Ланкою організації можуть бути: підрозділ, цех, сектор, дільниця, конкретний виконавець.
Вертикальні зв’язки з’єднують ієрархічні рівні в організації і її частинах. Дані зв’язки слугують каналами передачі розпорядницької і звітної інформації, утворюючи тим самим стабільність в організації. У рамках вертикальних зв’язків вирішуються проблеми влади і впливу, тобто реалізується “вертикальне завантаження” роботи. Звичайно зростання організації супроводжується зростанням вертикальних зв’язків, так що по кількості цих зв’язків можна судити про розміри організації.
Використання вертикальних зв’язків у якості каналів передачі інформації для прийняття рішення стає малоефективним, коли інформація, що використовується для прийняття рішення змушена проходити декілька рівнів організаційної ієрархії, розташованих далеко один від одного. У цьому випадку створюється небезпека виникнення перекручень інформації, сповільнюється весь комунікаційний процес і виникають значні витрати.
Горизонтальні зв’язки – це зв’язки між двома та більше рівними по положенню в ієрархії або статусу частинами або членами організації. Їхнє головне призначення – сприяти найбільш ефективній взаємодії частин організації при вирішенню виникаючи між ними проблем. Вони допомагають зміцнювати вертикальні зв’язки і роблять організацію в цілому більш стійкою при різноманітних зовнішніх і внутрішніх змінах. Горизонтальні зв’язки створюють ряд важливих переваг. Вони заощаджують час і підвищують якість взаємодії. Горизонтальні зв’язки розвивають у керівників самостійність, ініціативність і вмотивованість, послаблюють боязнь ризику.
Створення функціональної структури вимагає групування персоналу за завданнями, які вони виконують.
Конкретні характеристики та риси діяльності підрозділу відповідають найбільш важливим напрямам діяльності всієї організації.
Переваги функціональної структури:
стимулює ділову та професійну спеціалізацію;
зменшує дублювання зусиль та споживання матеріальних ресурсів у функціональних сферах;
покращує координацію у функціональних областях;
відповідність професійно-кваліфікаційних характеристик працівників завданням управління;
сприйнятливість до нових явищ та здатність до оперативної перебудови.
Недоліки:
підрозділи можуть бути більш зацікавленими в реалізації цілей та задач своїх підрозділів, ніж спільних цілей всієї організації. Цей