Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» / Контрольна робота «Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження» Тема: «Активність студентів у суспільному житті» Загальна характеристика проблеми. Зрозуміти суспільство як об'єктивний процес пізнати закономірності його функціонування, розвитку — це головне завдання соціальної філософії. І хоч в історико-філософському ракурсі в розумінні суспільства є багато містифікацій, сучасне наукове уявлення про нього не може бути сформоване без скрупульозного аналізу тих пошуків (досягнень та помилок), якими надзвичайно багата історія соціальної філософії. На думку Платона, суспільство є об'єднанням людей для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному. За Арістотелем, воно є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини. Релігійна філософія вважала його проявом божого творіння. Просвітителі (Т.Гобс, Ж.Ж.Руссо, Ф.М.Вольтер) та французькі матеріалісти XVIII ст. трактували суспільство як форму суспільної угоди, Г.Гегель — як реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютної ідеї. І.Бентам визначає суспільство як "фіктивне тіло, що складається з індивідуальних осіб, які розглядаються як його складові члени". Г.Зіммель відроджує Платонову ідею про суспільство як засіб реалізації внутрішніх спонук, потреб, мотивів індивідів. М.Вебер доповнює її тезою про "деякий мінімум взаємоорієнтацій". Е.Дюркгейм підкреслює значення розподілу праці. Т.Парсонс трактує суспільство як соціальну систему, що функціонує завдяки взаємодії людей та соціальних інститутів. Марксистська соціальна філософія суспільство визначає як сукупність історично обумовлених форм спільної діяльності людей. Головною детермінантою суспільного життя є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він обумовлює соціальний, політичний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає суспільну свідомість, а не навпаки — ось головний висновок марксистської соціальної філософії. Були спроби пояснити суспільне життя і через призму визначальної ролі суспільної свідомості. Як відомо, велика група філософів виходить з положення про те, що світом правлять ідеї. Найпослідовніше ця позиція проведена в філософії Платона та Гегеля. Теоретичне уявлення про соціум як систему безпосередньо пов'язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, — дисгармонія яких веде до суттєвих конфліктів і деформацій. Поняття "сфера суспільного життя" відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори як матеріальні, так і ідеальні, об'єктивні й суб'єктивні. Сфера — це реальний процес людської життєдіяльності. Діалектика сфер суспільного життя розглядається нами як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних та природних вимірах. Тема дослідження відтак може бути сформульована так: «Активність студентів у суспільному житті» Мета дослідження – визначити наскільки активними є студенти у нинішньому суспільстві. Завдання дослідження: визначити яка роль студентства у теперішньому суспільстві; ставлення студентів до теперішнього суспільства; Об’єкт дослідження - студенти які проживають в гуртожитках НУ «ЛП» м.Львова. Час проведення дослідження – Березень 2011 р. Предмет дослідження – предметом дослідження буде суспільство нашого часу. Інтерпретація основних понять. Суспі́льство — організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному ступені історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних родинними зв'язками, груповими, становими, класови ми та національними відносинами. Відносини людей у межах суспільства називають соціальними. Гіпотези дослідження. Студент[ім’я автора приховано] Метод дослідження: обираючи методи збору інформації, я врахував те що я буду працювати з студентами які навчаються в НУ «ЛП» Тому найкращим методом збору інформації буде безпосереднє опитування. Для проведення соціологічного опитування була розроблена анкета. Для простоти передбачено декілька варіантів відповідей, які створять картину ситуації. Розрахунок вибірки. Генеральну сукупність визначаємо як безконечну, оскільки ми не знаємо заздалегідь точну кількість тих, кого ми будемо опитувати. При цьому нема необхідності членувати вибірку на частини, оскільки з позицій нашого дослідження склад генеральної сукупності є досить однорідним. Відповідно отримуємо: При N - 5000, ( =0,03, Р=0, 954.