Розробка операційної системи на підприємстві. Курсова робота з Операційний менеджмент. Робота № 518335

Перехід до торгівельного партнера Binance

Розробка операційної системи на підприємстві

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра менеджменту

Інформація про роботу

Рік:

2009

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Операційний менеджмент

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і природокористування Кафедра менеджменту Курсова робота з дисципліни „Операційний менеджент” на тему: „Розробка операційної системи на підприємстві” Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства і природокористування Кафедра менеджменту Завдання на виконання курсової роботи на тему: “Розробки операційні системи на підприємстві ” з дисципліни “Операційний менеджмент ” студенту спеціальність 6.05.200 „Менеджмент організацій” курс група Вихідні дані : Об’єкт дослідження Планові обсяги реалізації Вид та кількість обладнання на підприємстві Час роботи обладнання протягом робочої зміни Тип виробництва Деталь для розробки технологічної карти Дата видачі завдання 2009 р . Термін здачі курсової роботи 2009 р . Завдання видав (посада, підпис, прізвище, ім’я та по-батькові керівника курсової роботи ) Зміст Вступ…………………………………………………………………………….4 Характеристика існуючого виробництва підприємства……………....6 Характеристика виду діяльності підприємства……………………….6 Виробнича структура підприємства…………………………………....8 Технологічний процес виробництва продукції……………………....11 Оптимізація виробничої структури підприємства…………………....14 Розробка виробничої програми………………………………………..14 Обґрунтування виробничого процесу………………………………....20 Організація допоміжного виробництва…………………….................30 Організація обслуговуючих підрозділів……………………………....33 Розрахунок чисельності працівників………………………………….39 Побудова оптимізованої виробничої структури підприємства……...41 Складання технологічної документації………………………………..44 Складання технологічних процесів……………………………………44 Розробка технологічної карти………………………………………….49 Висновки………………………………………………………………………...59 Список використаної літератури………………………………………………61 Вступ Все більша насиченість сучасних ринків, постійно зростаюча конкуренція призвели до необхідності переглянути традиційні уявлення про управління як жорстко заданий перелік функцій спрямованих на створення "споживчих характеристик" в товарній продукції і значно розширити тлумачення цього поняття. Виробництво матеріальних благ і послуг становить основу життя і розвитку будь-якого суспільства. Воно не тільки забезпечує людей необхідними споживчими благами, а і є рушієм технічного прогресу й розвитку людини. Виробництво має дві важливі сторони: воно одночасно є взаємодією людини з природою і сукупністю відносин між людьми. Елементами процесу виробництва є власне праця, предмети праці та засоби праці. Праця, або цілеспрямована діяльність, передбачає застосування здібностей та трудових навичок людей, їхніх фізичних та розумових зусиль. Предмети праці – це об’єкти цілеспрямованої діяльності людини. До предметів праці належать обладнання, сировина, матеріали тощо. Людина діє на предмети праці за допомогою засобів праці. Засоби праці – це шліфувальні машини, інструменти обладнання, цехи, деревина, ДСП, ДВП, фанера, та інші аксесуари для виробництва меблів, тощо. Перехід до ринкової системи господарювання тісно пов’язаний з виникненням і поширенням самостійної, ініціативної діяльності суб’єктів економічних відносин, спрямованих на виробництво продукції, надання різноманітних послуг з метою одержання прибутку. Рухливий і динамічний підприємницький сектор сприяє вирішенню низки соціально-економічних проблем, розширенню можливості працевлаштування, повнішого задоволення потреб споживачів. Підприємницька діяльність у кожній країні має певні особливості, що визначаються політичними, соціальними, економічними, правовими та іншими умовами. Ці особливості мають враховувати підприємці та фахівці у своїй зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при підготовці виходу підприємства на ринок. Об’єктом вивчення даної роботи є підприємство – товаровиробник , як основа первинна ланка народного господарства. Підприємство не може ефективно функціонувати без належного управління, або менеджменту. У спрощеному розумінні, менеджмент - це уміння домагатися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поводження інших людей. Основною складовою менеджменту є операційний менеджмент, як філософія управління. Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем на основі яких виробляється основна продукція чи послуга підприємства Отже, об’єктом моєї курсової роботи є ПП „Релакс” , яке займається виробництвом меблів. 1.Характеристика існуючого виробничого підприємства ЗАТ «Релакс» 1.1. Характеристика виду діяльності ЗАТ «Релакс» Закрите акціонерне товариство “Релакс” , яке було створене згідно рішення засновників від 11 листопада 2003р. Місцезнаходження товариства: Україна, м. Кременець, Тернопільської обл., вул.Курчатова 14. ЗАТ ”Релакс“ створено з метою більш повного забезпечення суспільних потреб у товарах народного споживання, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах і послуг та реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів. Предметом діяльності товариства є здійснення у встановленому законодавством порядку всіх видів діяльності, які відповідають меті його створення і не заборонені чинним законодавством України. Головною метою товариства є задоволення суспільних потреб у продукції, роботах, послугах та подальшої їх реалізації з метою одержання підприємством прибутку. Видами діяльності товариства є: виготовлення меблів, які виготовленні з будь-якого матеріалу (дерева, пластмаси, чорних та кольорових матеріалів, скла, шкіри, каміння, кераміки та ін.), стільців, ліжок, столів, матраців; виготовлення конторських та магазинних меблів, домашніх меблів, меблів для спальні, кухонних меблів та меблів для ванної кімнати, виготовлення дерев’яних меблів для умеблювання інтер’єру (в тому числі: окремі дерев’яні вироби, призначенні для умеблювання спальні, вітальні, їдальні, робочого кабінету, передпокою та інших житлових приміщень: ліжка, тахти, кушетки, шафи для одягу, білизни чи книг, шафи багатофункціонального призначення, серванти, шафи-антресолі, столи журнальні, тумби і гарнітури, набори меблів для спальні, вітальні, їдальні, кабінету, передпокою) та також дитячих меблів; надання інших послуг, що надають під час виготовлення меблів; оптова та роздрібна торгівля меблями, які виготовленні з будь-якого матерілу (дерева, пластмаси, чорних та кольорових матеріалів, скла, шкіри, каміння, кераміки та ін.), а також іншого приладдя для меблів та інших речей внутрішнього інтер’єру; благодійна та спонсорська діяльність – догляд за сиротами, хворими, інвалідами, людей похилого віку, надання їм матеріальної допомоги продуктами харчування, одягом, медикаментами, грошовими коштами, тощо. виготовлення меблів під різний смак споживача та вибір дизайну майбутніх меблів самостійно. Отже, загальну характеристику можна зобразити у вигляді таблиці 1.1. Таблиця 1.1. Загальна характеристика ЗАТ «Релакс» № П/П Параметр, який характеризується Зміст та особливості 1 Організаційно-правова форма підприємства Закрите акціонерне товариство «Релакс» 2 Профіль Виробництво та реалізація меблів 3 Вид діяльності Виготовлення меблів 4 Форма власності Має право приватної власності. Тобто, суб’єктом є юридична особа. Об’єктом – майно Товариства. 1.2. Виробнича структура підприємства. Дослідження цілей підприємства передбачає реалізацію цілей суспільства (в нормальних умовах розвитку ринку), оскільки отримання прибутку в свою чергу передбачає реалізацію продукції, послуг, тобто визначення їх покупцем. Процес визначення цілей включає вибір ряду цілей, їх внутрішнє узгодження, уточнення шляхом прив’язки до наявних ресурсів та можливостей, поточний контроль та коригування в процесі реалізації. Аналізуючи діяльність варто конкретизувати цілі: Економічні – зниження вартості, підвищення рентабельності, ринкової вартості підприємства, розширення ринків збуту, оновлення обладнання, технічне переоснащення,. Соціальні – створення нових робочих місць, соціальна допомога робітникам. Для досягнення цілей розробляється стратегія, яка передбачає: розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація. Зокрема, практикується управлінське дослідження сильних та слабих сторін у напрямку вивчення стану фінансів, обліку, нормування та оплати праці, культурного рівня, використання робочої сили, позиції підприємства на ринку. Прогрес у розвитку техніки та технології основного виробництва викликає необхідність адекватних змін виробничої інфраструктури підприємств. Підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги та складність робіт щодо ремонту, догляду та налагоджування устаткування, передбачає значне розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань. Перехід до нових технологій та прискорення технологічних режимів роботи устаткування підвищує вимоги до якості і збільшує потреби у різних видах енергії. Ускладнення виробничих процесів та поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт по транспортуванню. Постійно зростають навантаження на комунікаційні мережі підприємства. Все це суттєво підвищує роль і значення виробничої інфраструктури підприємства. Для аналізу виробничої підсистеми охарактеризуємо виробничі потужності, обсяги реалізації робіт, послуг, продукції , продуктивність праці, технології, темпи оновлення продукції на ЗАТ „Релакс”. Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою пробільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі ви роби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної з них базового представника. Якщо підприємство випускає кілька видів різної продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного виду виробів. Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів основного виробництва з урахуванням заходів для ліквідації вузьких місць і можливого внутрішньовиробничого кооперування. До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції. Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість. Основними напрямками діяльності підприємства є виготовлення меблів. ЗАТ «Релакс» займається виготовленням меблів. Структура підприємства – це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних областей, які побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації. Діяльність підприємства будується на поєднанні централізованого керівництва з його господарською самостійністю, ініціативою колективу. На чолі підприємства стоїть директор. Таким чином, структура даного підприємства має невисокий рівень децентралізації. Слід зауважити, що підприємство структуроване за галузевим принципом. Виробничий цех побудований за технологічною спеціалізацією. Правильна підготовка, розстановка і використання кадрів має важливе значення в системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Плинність кадрів завдає великої шкоди виробництву. Новим працівникам, які прийшли на місце тих, що звільнилися, потрібен якийсь час для вивчення робіт, набуття досвіду. На ЗАТ «Релакс» збереження високо кваліфікаційних кадрів - питання понад усе. Для нормального функціонування підприємства, а також для ефективного управління ним керівництву потрібно визначитись які цілі, яка місія й стратегія поставлена перед підприємством. Отже, місією ЗАТ «Релакс» буде виготовлення меблів. Цілі підприємства являють собою отримання максимуму прибутку, від продажу виготовленої продукції. Стратегія підприємства в подальшому розширенні асортименту продукції з метою зменшення впливу сезонних та інших коливань та впливу конкурентів, як на ринку постачання так і збуту, зменшення “розмитості” та меж ринку збуту у взаємозв’язку з завоюванням більшої частки у ньому Підприємство ставить перед собою наступні стратегічні цілі: Розширення асортименту продукції. Проведення ефективної цінової та збутової політики. Певна реструктуризація підрозділів підприємства та системи управління організацією. Директор Відділ Відділ техн.. Комерційний Бухгалтерія Кадрів контролю відділ Головний інженер Склади Каса Виробничий відділ Ремонтний відділ Складальний цех №1 Складальний цех №2 Пресувальний цех Склею вальний цех Сушильний цех Рис. 1.1. Схема Організаційно – виробничої структури ЗАТ „ Релакс” 1.3. Технологічний процес виробництва продукції Основу діяльності підприємства складає виробничий процес. Виробничим процесом називають сукупність дій пов’язаних з програмуванням, науково-технічними і конструкторськими розробленнями, проектуванням і зберіганням сировини, виготовленням проміжної (напівпродуктів) та готової продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням, ремонтом обладнання тощо. Основні – це технологічні процеси, які перетворюють сировину і матеріали в готову продукцію, на випуску якої спеціалізуються дане підприємство. Допоміжні процеси – допомагають безперебійному протуканню основних виробничих процесів. Отримана таким чином продукція використовується на підприємстві для обслуговування основного виробництва. Будь яку технологію можна уявити, як сукупність технологічних процесів. Технологічним процесом називається логічно упорядкований набір послідовних завершених ланок переробки сировини, матеріалів у проміжну або кінцеву продукцію з наявними властивостями. Технологічні процеси постійно вдосконалюють. Це зумовлено тим, що продукцію, яку виробляють на підприємстві, періодично поліпшують. В ТП проміжними ланками є стадії та операції. Технологічні процеси відображають у вигляді текстових описів та графічних зображень (схем). Основними складовими технологічних процесів є технологічні операції, кожну з яких розглядають як окремий технологічний процес. Технологічною операцією називають закінчену частину технологічного процесу, яку виконують на одному робочому місці (праці) один або кілька працівників (робітників) над одним або кількома об’єктами, які одночасно обробляються. При виготовленні медлів ЗАТ ″Релакс″, можна виділити наступні технологічні процеси: пуступання сировини; підготовка обладнання; склеювання матеріалів; сушіння матеріалів; оформлення дизайну продукції; різка та оздоблення майбутнього виробу; складання меблів зовнішнє покриття (фарбування, лакування, обшивання, покраска та ін.) пакування. Технологічний процес являє собою засіб, який використовується для досягнення мети діяльності підприємства. 2. Оптимізація виробничої структури 2.1. Розробка виробничої програми Розробку виробничої програми починають виходячи з того, що виробнича програма визначає кількість продукції певного асортименту, що виготовляє підприємство. Вона складається з врахуванням особливостей продукції, на якій спеціалізується підприємство і обґрунтовується виробничою потужністю виробника. Виробнича програма – це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в кількісному співвідношенні, який може здійснювати виробник за певний період часу при встановленому режиму роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва при раціональній організації праці і виробництва. Виробнича програма складається з метою планування потреби комплектуючих і матеріалах, які необхідні для виробництва визначеної кількості готової продукції. Для планування раціонального управління запасами, для планування потреби в персоналі і необхідності фінансових ресурсів. Розрахунок балансу робочого часу. Розрахунок балансу робочого часу проведено в таблиці 2.1 Таблиця 2.1 Розрахунок балансу робочого часу № п/п Назва показників % від номі - нального фонду Кількість днів 1 Загальна кількість календарних днів - 365 2 2.1 2.2 Кількість неробочих днів, в т.ч. святкових вихідних - - - 113 9 104 3 Кількість календарних робочих днів (номінальний фонд робочого часу) 100 252 4 Невиходи на роботу. 21,83 55 5 Корисний фонд робочого часу 78,17 197 З даної таблиці бачимо, що із загальної кількості календарних днів (365 днів) робочих днів працівника підприємства є 252 дні (тобто це і є номінальний фонд робочого часу). Кількість неробочих днів встановлених державою – складає 113 днів, з них: 9 днів – святкових, 104 дні – вихідні. Тому корисний фонд робочого часу при 55 днях (невиходів на роботу) складає 197 днів або 78,17%. Приймемо, що дане підприємство працює в одну зміну і тривалість робочої зміни становить 8 годин. Використовуємо величину корисного фонду робочого часу визначаючи значення виробничої потужності по кожному виду обладнання і в цілому по підприємству за допомогою формули 2.1. Виробнича потужність підприємства – характеризує можливий рівень обсягу (річний) випуску продукції за умови найбільш повного використання устаткування і виробничої площі. М = Фк ∙ Nоблад (2.1.) М – потужність певного виду обладнання, верстато – годин; Фк – фактичний час роботи обладнання протягом розрахункового періоду, год.; Nоблад – кількість одиниць певного виду обладнання, од. Фк = 197 ∙ 8=1576 год., Розрахунок виробничої потужності підприємства проводимо в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Розрахунок виробничої потужності підприємства Вид наявного обладнання Кількість обладнання, од. (Nоблад) Виробнича потужність, верстато - годин (М) Ливарне 32 50432 Метало ріжуче 18 28368 Ковальне 15 31520 Штамповочне 21 23640 Електрозварювальне 62 97712 Всього - 233248 Виробнича потужність підприємства при заданій кількості обладнання становить 233248 верстато-годин. Звідси бачимо, що найменша виробнича потужність при 15 одиниць ковальне обладнання складає 23640 вестато-годин, а найбільша при 62 одиниць обладнання – 97712 вестато-годин. Тобто, чим більше одиниць обладнання, тим більша виробнича потужність. Розрахунок виробничої програми підприємства проведено в таблиці 2.3 в такій послідовності: Визначаємо величину потужності за видами обладнання, яке необхідне для виготовлення мінімальної кількості продукції за формулою. 2.2. Мmin = ∑ Ні Nmin (2.2) Ні – норма верстато - годин на одиницю певного виду продукції; Nmin – мінімальна кількість продукції певного виду. Розраховуємо залишок потужності по всіх видах обладнання за формулою 2.3. ∆М = М – Мmin (2.3) Визначаємо потреби потужності по виготовленню одиниць всіх видів продукції за формулою 2.4. Мj = ∑ Ні (2.4) Визначаємо, наскільки одиниць всіх видів продукції можна випустити більше, за формулою 2.5. (2.5) Визначаємо мінімальну величину додаткової кількості продукції. Збільшуємо мінімальну кількість продукції на цю величину і визначаємо необхідну потужність для такої кількості за формулою 2.6. (2.6) Визначаємо вільний залишок потужності по кожному виду обладнання, за формулою 2.7. ∆M ' = M – Mmax (2.7) Виявляємо ″вузьке місце″ даного виробництва за найменшим залишком потужності і формуємо остаточну виробничу програму підприємства в таблиці 2.4. Таблиця 2.3 Вид обладнання Вир. потуж-ність, верстато-год, М Норми витрат, верстато-год на од., Н Вит-ти потуж-ності на мін. об'єм пр-ції, верстато-год, Мmin Залишок потуж-ності, верстато-год, ∆М Вит-ти потужності на виготовлення всіх видів продукції, верстато-год, Кіль-кість продук-ції понад план, од, Вит-ти потуж-ності на макс. об'єм пр-ції, верстато-год, Вільний залишок потужності, верстато-год, A B C D E 12 27 14 44 38 38 53 40 70 64 Н1 Н2 Н3 Н4 Н5 Мj N max Мmax ∆М' ливарне 50432 133 150 185 144 135 19702 30730 747 41 39124 11308 металоріжуче 28368 40 20 43 35 28 4226 24142 166 145 8544 19824 ковальне 23640 64 78 146 70 96 11646 11994 454 26 23450 190 штамповочне 33096 40 56 71 45 67 7512 25584 249 102 14766 18330 електрозварювальне 97712 174 229 226 180 215 25517 72195 1024 70 54149 43563 Розрахунок виробничої програми підприємтваПроаналізувавши дану таблицю, варто сказати наступне, що кожен із виду обладнання дає у своєму розрахунку певний вільний залишок потужності, так для виду ливарного – 11308 верстато-годин, металогріжучого – 19824 верстато-годин, ковального – 190 верстато-годин, штамповочного – 18330 верстато-годин, електрозварювального – 43563 верстато-годин. Отож, порівнявши всі вище наведені залишки потужності, ковальне обладнання дає найменший залишок потужності. Це говорить про те, що цей вид обладнання використовується найефективніше, але в одночас це обмежує час виконання інших операцій. Щодо всіх інших видів обладнання, то їхню роботу необхідно оптимізувати, щоб скоротити вільні залишки потужності, які можна направити на виробництво якоїсь додаткової одиниці продукції. Таблиця 2.4. Виробнича програма підприємства. Вид продукції Мінімал. к-сть продукції, од Можлива к-сть продукції, од Макс. к-сть продукції, од A 12 38 38 B 27 53 53 C 14 40 40 D 44 70 71 E 38 64 65 Всього 135 261 263 Під час розробки виробничої програми підприємства ми визначали величину корисного фонду робочого часу (1576 год). Oтже, розробивши виробничу програму підприємства ми визначили, що максимальний випуск продукції підприємства може становити 263 одиниць. 2.2. Обґрунтування виробничого процесу При обґрунтуванні виробничого процесу враховують, що це процес перетворення сировини в готову продукцію. Виробничий процес складається з множини технологічних і нетехнологічних операцій. Технологічні операції являють собою безпосередні зміни сировини, направлені на виготовлення продукції. Їх сукупність утворює технологічний процес виробництва. Нетехнологічні операції являють собою необхідні за техніко-організаційними причинами перерви в технологічному процесі. Сюди відносять час на внутрішнє транспортування сировини і продукції, час внутрішньо-змінних і між змінних перетворень, час технічного контролю. Розраховуємо складові частини виробничого процесу. Кожен технологічний процес представляється у вигляді технологічної схеми. Покажемо технологічну схему виготовлення виробів А, В, С, Д, Е на рис. 2.1. Розробку технологічного процесу починають з аналізу деталей, які входять у виробничу програму. Розрахунку складових частин продукції А, В, С, Д, Е виконано в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 Групи складових частин виробів Питомі витрати, од Загальні витрати, од Всього на виробничу програму, од A B C D E A B C D E деталі кріплення 244 290 495 396 285 9272 15370 19800 28116 18525 91083 симетричні деталі обертання 82 213 136 86 49 3116 11289 5440 6106 3185 29136 корпусні деталі 1 1 1 1 1 38 53 40 71 65 267 площинні деталі 14 322 46 23 10 532 17066 1840 1633 650 21721 фігурні деталі 114 9 51 21 19 4332 477 2040 1491 1235 9575 Спеціалізація складових частин виробу З таблиці бачимо, що на виконання виробничої програми підприємства необхідно затратити при цьому 91083 одиниць деталей кріплення, 29136 одиниць симетричних деталей обертання, 267 одиниць – корпусних деталей, 21721 одиниць – площинних деталей та 9575 одиниць фігурних деталей. Корпусні деталі складають найменші питомі витрати (1), де і відповідно загальні витрати також будуть одними із найменших (для виду А – 38 один, Б – 53 одиниць, С – 40 одиниць, Д – 71 одиницю, Е – 65 одиниць). Значення таблиці дають нам можливість розробити технологічний процес таким чином, щоб при найменших витратах отримати найкращі результати. Будуємо загальну технологічну схему виробничого процесу за стадіями. Постадійна технологічна схема виготовлення виробів А, В, С, D, Е. Визначаємо для кожної складової групи виробів тип виробництва, використовуючи нормативну таблицю 2.6. Таблиця 2.6. Залежність типу виробництва від річного обсягу деталей та їх маси Маса деталі, кг. Тип виробництва Одиничне серійне масове < 1,0 < 1000 1000 – 100000 > 100000 1,0 – 5,0 < 500 500 – 75000 > 75000 5,0 – 10,0 < 300 300 – 50000 > 50000 >10,0 < 200 200 – 25000 > 25000 Використовуючи дані нормативної таблиці, встановимо тип виробництва для кожної групи складових частин виробу в таблиці 2.7. Таблиця 2.7. Типи виробництва кожної групи деталей Групи складових частин виробів Маса деталі, кг. Загальна кількість на вир-чу програму, од Тип виробництва Деталі і кріплення 0,8 91083 Серійне Симетричні деталі обертання 3,5 29136 Серійне Корпусні деталі 850 267 Серійне Площинні деталі 25 21721 Серійне Фігурні деталі 15 9575 Серійне Дане підприємство використовує в основному серійний тип виробництва для таких деталей як симетричні деталі обертання, корпусні деталі та фігурні деталі. Масове виробництво характеризується неперервним випуском одиничної продукції протягом тривалого проміжку часу на окремі робочі місця, постійно виконують одинакові технологічні операції. Переваги: збільшення пропускної здатності робочих місць; можливість використання праці робітників низької кваліфікації; значне підвищення продуктивності праці в результаті чіткого закріплення за робочими місцями певних виробничих операцій. Недоліки: складність переходу на інший вид продукції через специфічність обладнання. Серійне виробництво ознаки: обробка виробів партіями з певною регулярністю після чого обладнання переналагоджується на інший виріб. Переваги: повне використання обладнання; використання універсального обладнання і спеціалізованих пристосувань; швидке перенесення виробництва. Недоліки: скритість розробки технологічного процесу при узгодженні технологічних операцій на окремих робочих місцях. Одиничне виробництво ознаки: застосування при широкій номенклатурі виробів і відповідальності чи нерегулярності, повторювальності виробництва. Проводимо вибір виду сполучення технологічних операцій. Існує 3 види технологічних операцій: Послідовний Паралельний Паралельно-послідовний Послідовний – це сполучення технологічних операцій при якому на кожному робочому місці виконується відповідна технологічна операція з усіма виробами, що входять в дану партію і тільки після цього вся партія поступає на наступне, по технічному порядку, робоче місце. Паралельний – це сполучення технологічних операцій, при якому кожен виріб, що входить у склад даної партії передається на наступну операцію поступово, тобто над партією одночасно використовуються різні операції. Змішувальний (паралельно-послідовний) - це сполучення технологічних операцій, при якому наступна по порядку операція використовується з першим у партії до того, як попередня виконана з усіма виробами партіями, тобто частина операцій використовується в послідовному сполученні, а частина – паралельному для ліквідації простоїв, що виникають через неоднакову тривалість технологічної операції. Вид сполучення технологічної операції визначається типом виробництва. В умовах одиничного і масового виробництва застосовується паралельний вид руху виробів. Тривалість технологічного циклу при цьому становитиме: Т = n ∑ t од (2.8) n – кількість виробів партії, од; ∑ t од – час виконання всіх операцій з однією деталлю. В умовах масового виробництва застосовується паралельний вид руху виробів. Тривалість технологічного циклу при цьому: Т = ∑ t год + (n - 1) ∙ t гол (2.9) t гол – тривалість головної (найдовшої) операції. В умовах серійного виробництва застосовується змішаний тип руху виробів. Тривалість технологічного циклу при цьому становитиме: Т = ∑ t год + (n - 1) ∙ (∑ t д - ∑ t к) (2.10) t д - тривалість короткої операції, сек. t к – тривалість довгої операції, сек.. Використовуючи вище наведені формули розрахувати тривалість технологічного процесу по кожній групі складових частин виробів. Розрахунок проведемо у таблиці 2.8. Таблиця 2.8 Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення виробів. № п/п Групи складових частин виробів Тривалість технологічних операцій, сек. Тривалість технологіч ного процесу, сек. 1 2 3 4 5 год. Дні 1 Деталі кріплення 12 10 21 15 17 633 79 2 Симетричні деталі обертання 40 16 25 16 23 382 48 3 Корпусні деталі 71 45 185 91 79 27 3 4 Площинні деталі 85 15 53 22 80 1105 138 5 Фігурні деталі 37 32 95 42 51 298 37 При виробництві деталей, тривалість технологічного процесу є найдовшим для деталей кріплення і становить 633 годин або 79 днів. Дані деталі займають найбільші питомі витрати і на їх виробництво потрібно затрачати більше часу, ніж на інші групи складових частин виробів. Це говорить про те, що виробництво деталей кріплення значно складніше. При розрахунку тривалості виробничого циклу вважаємо, що виробничий цикл – це проміжок часу від моменту запуску сировини у виробництво до повного виготовлення і здачі готової продукції. Виробничий цикл складається з робочого періоду і періоду перетворення. Робочий період включає час технологічних операцій, підготовчо-заготівельних робіт, природних процесів, технічного контролю, транспортування матеріалів в процесі обробки. Період перерв складається з часу між змінних і між операційних перерв. Тривалість виробничого циклу визначається за формулою: Тц = ∑tтех + ∑tп-з + ∑tзб + ∑tпр + ∑tк + ∑tтр + ∑tмз + ∑tмо (2.11.) ∑tтех – сума часу технологічних операцій; ∑tп-з – сума часу підготовчо-заготівельних процесів; ∑tзб – сума часу зборних процесів; ∑tпр – сума часу природних процесів; ∑tк – сума часу технічного контролю; ∑tтр – сума часу на транспортування сировини; ∑tмз – сума часу міжзмінних перерв у виробництві; ∑tмо – сума часу міжопераційних перерв у виробництві. Розрахунок тривалості виробничого циклу проводиться для всієї виробничої програми. Для цього розраховуємо складові тривалості виробничого циклу кожного виду виробу. Тривалість технологічних операцій розподіляємо виходячи з їх загальної кількості на виготовлення певної групи виробів і питомих витрат на одиницю виробу (використовуємо таблицю 2.5.). Значення інших складових умовно приймемо: ∑tп-з = 0,2 ∙ ∑tтех ∑tзб = 0,3 ∙ ∑tтех ∑tпр = 0,05 ∙ ∑tтех ∑tк = 0,05 ∙ ∑tтех ∑tтр = 0,1 ∙ ∑tтех ∑tмз = 0,6 ∙ ∑tтех ∑tмо = 0,4 ∙ ∑tтех Розрахунки проведемо в таблиці 2.9. Таблиця 2.9 Вид продукту Тривалість основного технологічного процесу, год ∑tтех ∑tп-з ∑tзб ∑tпр ∑tк ∑tтр ∑tмз ∑tмо Тривалість циклу Деталі кріплення Симетричні деталі обертання Корпусні деталі Площинні деталі Фігурні деталі год дні A 64 41 4 27 135 271 54,2 81,3 13,55 13,55 27,1 162,6 108,4 731,7 91,5 B 107 148 5 868 15 1143 228,6 342,9 57,15 57,15 114,3 685,8 457,2 3086,7 385,8 C 138 71 4 94 64 371 74,2 111,3 18,55 18,55 37,1 222,6 148,4 1001,7 125,2 D 195 80 7 83 46 411 82,2 123,3 20,55 20,55 41,1 246,6 164,4 1109,7 138,7 E 129 42 7 33 38 249 49,8 74,7 12,45 12,45 24,9 149,4 99,6 672,3 84 ∑ 633 382 27 1105 298 2445 489 733,5 122,25 122,25 244,5 1467 978 6602,1 825,2 Розрахунки тривалості виробничого циклу З таблиці бачимо, що загальна тривалість виробничого циклу становить 6602,1 год. або 825 днів. Сума технологічних операцій складає 2445 год. по всіх видах продукції. Найменше затрачається часу на штамповочному обладнанні. Далі будуємо графік таким чином, щоб календарні терміни приблизно дорівнює корисному фонду робочого часу. Для скорочення деяких виробничих циклів, можна зменшити витрати часу на організаційно-технічні заходи. Календарний графік покажемо в таблиці 2.10. Таблиця 2.10 Календарний графік виконання виробничої програми. № вир-го підрозділу Асор-т виробів Тр-сть циклу Календарний графік 197днів 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 №1 В 197 197 №2 B 189 189 D 139 E 84

Курсова робота Операційний менеджмент

infoman

27.12.2012 17:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись