Увага!
Дана практична робота складається з двох тем. Потрібно розвязати по три задачі з кожної теми, а саме – свій варіант і два суміжних.
Практична робота № 4.2
Тема: «Розрахунок чисельності персоналу підприємства»
Мета: Закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути навики по розрахунку чисельності робітників, необхідних для виконання конкретного технологічного процесу.
Теоретичні відомості
Персонал підприємства - це сукупність працівників, що входять до його облікового складу.
Усіх працівників підприємства поділяють на дві групи:
- промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням;
- непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльності підприємства.
За характером виконуваних функцій промислово-виробничий персонал (далі -ПВП) підрозділяється на шість категорій:
- робітники;
- керівники;
- фахівці;
- службовці;
- молодший обслуговуючий персонал;
- стажери (учні).
Робітники - це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції (наданням послуг), ремонтом, переміщенням вантажів, наглядом за роботою промислових агрегатів, налагодженням та обслуговуванням устаткування.
У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чергу, поділяються на основних (виробляючих продукцію) і допоміжних (обслуговуючих технологічний процес). Окремо виділяють черговий та ремонтний персонал.
Керівники - особи з високою професійною підготовкою, безпосередньо зайняті управлінням виробничими процесами та підлеглими працівниками. Вони обіймають керівні посади на підприємств і в межах функціональних служб.
Фахівці - інженерно-технічні працівники, що виконують рядові функції управління, здійснюють технічне, організаційне, економічне керівництво виробничими процесами, а також організують діяльність промислово-виробничого персоналу. До цієї категорії відносяться інженери, економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, нормувальники, технологи тощо.
Службовці - працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, виконують адміністративно-господарську, фінансову, статистичну, обліково-бухгалтерську, інші функції обслуговування. До цієї категорії відносять діловодів, секретарів, друкарів, табельників, креслярів, копіювальників, архіваріусів, агентів тощо.
До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих обслуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників. До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців, пожежно-вартову службу.
До категорії статерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практичних навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві.
Облікова чисельність персоналу підприємства включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, прийнятих на роботу на строк, що перевищує один день, незалежно від того, перебувають вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені від праці за хворобою чи з інших причин.
Явочна чисельність визначається кількістю працюючих, які фактично вийшли на роботу.
Середньооблікова чисельність персоналу підприємства визначається за певний період часу як сума щоденної облікової чисельності персоналу, віднесена до кількості календарних днів розрахункового періоду.
Потрібну кількість робітників можна розрахувати. Для цього існує кілька методів. Розглянемо найпоширеніші з них -- за трудомісткістю виробничої програми і за нормами обслуговування.
За трудомісткістю виробничої програми:
де Тсум — сумарна трудомісткість виробничої програми, визначена на певний період часу, н-год; Фд — дійсний фонд часу роботи одного робітника за цей період часу, год; — коефіцієнт виконання норми виробітку.
За нормами обслуговування:
де п — загальна кількість одиниць устаткування, яке обслуговується; Зм — кількість змін роботи устаткування, які відбуваються протягом доби; — коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову; Нобсл — норма обслуговування устаткування одним робітником.
Коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову можна розрахувати кількома способами, наприклад, так:
, або ,
де f — відсоток невиходів па роботу; Тномін — номінальний час роботи робітника; Тфакт — фактичний час його роботи.
Питання для самоперевірки знань
Перелічіть і охарактеризуйте різні показники чисельності персоналу.
З'ясуйте різницю між професією, спеціальністю і кваліфікацією. Назвіть професію, спеціальність і кваліфікацію кількох знайомих Вам людей.
Якими чинниками визначається кваліфікація працівника? Якими показниками вона характеризується?
Яке значення для підприємства має підвищення кваліфікації працівників і рівня її використання?
Що таке категорії персоналу? Назвіть кілька посад за кожною з категорій.
Приклади розв'язку задач
Задача 1.
Підприємство має у своєму розпорядженні 180 одиниць устаткування та працює у дві зміни. Норма обслуговування — 6 одиниць устаткування на одного налагоджувальника за робочу зміну. Фактичний річний фонд часу роботи наладника становить 250 днів. У розрахунковому році 270 робочих днів. Скільки налагоджувальників потрібно цьому підприємству для обслуговування свого устаткування?
Розв'язання.
1. Коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову:
kя-о = 270 : 250. = 1,08.
2. Кількість наладників:
Задача 2.
Розрахувати середньооблікову кількість працюючих у фірмі за січень, якщо вона розпочала свою діяльність з 10 січня і її штат складався з 85 осіб. З 17 січня на роботу було прийнято ще 5 працівників.
Розв’язапня.
1. Складемо графік облікової чисельності працівників:
1-9 січня — 0 осіб (фірма не працювала);
10-16 січня — 85 осіб (7 днів);
17-31 січня - 85+5 осіб (15 днів).
2. Середньооблікова чисельність персоналу за січень становитиме:
Задача 3.
Виробнича програма цеху з виготовлення деталей на наступний рік становитиме 200 тис. штук. Трудомісткість виготовлення однієї деталі становить 0,3 н-год. Цех працює в одну зміну, яка триває 8 год, у році 270 робочих днів. Непродуктивні втрати часу становитимуть за прогнозом 8 % щозміни. Виконання норми виробітку по цеху в середньому становитиме 102 %. Обчислити кількість робітників, потрібних для виконання річної виробничої програми цеху у наступному році.
Розв'язання.
1. Дійсний фонд часу роботи одного робітника за рік:
8 ∙ (1 - 0,08) ∙ 270 = 1987,2 год.
2. Потрібна кількість робітників:
Задачі для самостійного розв'язку
1. Підприємство у звітному році налічувало у своєму складі 25 керівників, 50 спеціалістів, 35 службовців і 190 робітників. Визначити структуру персоналу цього підприємства за звітний рік.
2. У квітні виробнича фірма налічувала у своєму склад і ЗО осіб персоналу. У травні її чисельність становила 33 особи, у червні — 38 осіб. Якою була середньооблікова чисельність персоналу фірми у другому кварталі?
3. Дільниця інструментального цеху налічує 80 верстатів, що потребують обслуговування. Режим роботи дільниці — двозмінний, норма обслуговування — 4 верстати на одного наладника. Номінальний час роботи одного робітника становить 280 днів на рік, а його фактичний час - 260 днів на рік. Визначити, яка кількість наладників потрібна виробничій дільниці для обслуговування цих верстатів.
4. Річний обсяг виробництва продукції на підприємстві становить 800 тис. штук. Трудомісткість виготовлення одного виробу становить 0,4 н-год. Підприємство працює в одну зміну, тривалість якої 8 год. У році 260 робочих днів. Непродуктивний час на виробництві становить у середньому 8 % щозміни. Очікуване виконання норми виробітку — 102 %. Визначити, яка кількість робітників потрібна підприємству для виконання річного виробничого завдання.
5. Ливарний цех підприємства працює у 2 зміни, в розрахунковому місяці 24 робочі дні. На обслуговуванні в ньому перебуває 50 ливарних машин. Очікувані невиходи на роботу — 12 %. Визначити, яка кількість обслуговуючих робітників потрібна ливарному цеху для забезпечення його нормальної роботи, якщо норма обслуговування становить 5 машин на одного робітника.
6. Річний обсяг виробництва на підприємстві становить 1,6 млн деталей. Трудомісткість виготовлення однієї деталі становить 0,2 н-год. Підприємство працює в одну зміну, тривалість якої - 8 год. У році 265 робочих днів. Непродуктивні втрати часу становлять у середньому 10 % щозміни. Передбачається перевиконання норми виробітку в середньому на 3 %. Визначити, яка кількість робітників потрібна цьому виробництву для виконання річного завдання.
7. Обчислити кількість робітників і промислово-виробничого персонал}' (ПВП), потрібну обробному цеху підприємства для виконання річного виробничого завдання, яке становить 200 тис. одиниць продукції. Норма часу на виготовлення одного виробу — 0,45 год. Підприємство працює в одну зміну тривалістю 8 год. У розрахунковому році 260 робочих днів. Непродуктивні втрати часу становлять ТО % щозміни. Середній коефіцієнт виконання норми виробітку — 102 %, питома вага основних робітників у загальній кількості ПВП цеху — 80 %.
8. Визначити чисельність робітників, якщо: випущено виробів А = 4 000 шт., Б = 100 000 шт.
Норма часу на одиницю продукції на виріб “А”– 6 год., виріб “Б” – 5,5 год. Процент виконання норм – 112 %. Невиходи на роботу – 10 %. Рік містить 258 робочих дні, режим роботи – 1 зміна, тривалість зміни – 8 год.
9. Річна програма виробничої ділянки складає 2480 комплектів деталей. Час на обробку комплекту: з токарних робіт – 10,4 год., з фрезерних – 6,8 год., і з стругальних – 5,8 год. Запланований відсоток виконання на ділянці – 112 %. Невиходи плануються у розмірі 10 % від номінального фонду часу за рік(254 робочих дні). Визначити кількість робітників за фахом.
10.Визначити чисельність основних і допоміжних робітників, якщо річний випуск виробів заводу становить: машина “МА” – 2 200 шт. із нормою часу на виріб – 490 н-год., машина “МБ” – 150 шт. із нормою часу на виріб – 800 н-год. Норми робітники перевиконують на 20 %. Невиходи на роботу плануються у розмірі 10 %. Робочих днів – 258, тривалість робочої зміни – 8,2 год. Чисельність допоміжних робітників – 40 % від чисельності основних робітників.
Тема: «Продуктивність праці на підприємстві»
Мета: Закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути навички з розрахунків показників продуктивності праці та можливої економії ресурсів за рахунок її зростання.
Теоретичні відомості
Продуктивність праці — це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.
Виробіток — це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою
В=