Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інформаційні системи в менеджменті
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
В.Б. Василів
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕНЕДЖМЕНТІ
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Рівне - 2008
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕНЕДЖМЕНТІ
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
Кредитно-модульна система організації
навчального процесу
Для студентів напряму підготовки 6.050200 „Менеджмент організацій”
Рівне - 2008
УДК 658.518.3+У24я7
ББК 65.050.9(2)2
В 87
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування . Протокол № від
Рецензенти : Бредюк В.І., к.т.н., доцент кафедри трудових ресурсів і підприємництва.
Василів В.Б.
В 87 Інформаційні системи в менеджменті :
Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення - Рівне, НУВГП, 2008 . - 167 с.
Інтерактивний комплекс включає типову програму, рекомендації щодо вивчення окремих тем, план практичних занять, тестові питання, тематику самостійної роботи, індивідуальну роботу, список рекомендованої літератури, які можуть бути використаними при самостійному вивченні дисципліни в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу студентами економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
УДК 658.518.3+У24я7
ББК 65.050.9(2)2
В 87
© В.Б. Василів, 2008
© НУВГП, 2008
ВСТУП
Ми живемо у світі інформаційних технологій та інформаційних систем.
Інформація завжди була необхідна для ефективного управління. Донедавна вважалося, що чим більше ми маємо інформації про об'єкт управління, тим ефекти вніше можна ним управляти. Згодом виявилось, що це справедливо не завжди. Дуже часто нагромадження інформації приводило до дезорієнтації управлінського персо налу, бо він не міг правильно розпорядитись цією інформацією. Тому сьогодні перед інформаційними системами ставиться завдання їх інтелектуалізації, тобто не тільки видавати менеджерам необхідну інформацію, а й здійснювати її „глибинну" переро бку з тим, щоб менеджер отримував підказку від інформаційної системи, як доцільно діяти в тій чи іншій ситуації, щоб отримати найкращі результати.
Уся робота з інформацією в сучасній системі управління фірмою складається з таких частин: 1) збір необроблених даних; 2) переміщення інформації від одного джерела до іншого; 3) оброблення та перетворення інформації з однієї форми в іншу; 4) зберігання обробленої інформації; 5) пошук та доступ до інформації, що зберігається; 6) формування інформації у вигляді, зручному для користувача.
Організації використовують інформацію в чотирьох основних цілях: для збільшення прибутків та розширення ринків; для зниження ризику і зменшення невизначеності; для отримання влади та засобів впливу на інших; для контролю і оцінки ефективності своєї фірми.
Дуже важливими у роботі менеджера є навики роботи з управлінською інфо рмацією.
Мета посібника „Інформаційні системи в менеджменті" - викласти студен там основні теоретичні положення щодо побудови та застосування автоматизова них інформаційних систем в управлінні економічними об'єктами та системами.
Програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів.
Програма побудована за вимогами КМСОНП та узгоджена з орієнтовною структурою змісту навчальної дисципліни, рекомендо ваною Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).
Денна форма навчання
Курс: підготовка бакалаврів.
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS : 3
Напрям 6.050200
„Менеджмент організацій”
Обов’язкова
Нормативна
Модулів : 1
Рік підготовки: 4
Семестр: 7
Змістових модулів: 2
Лекції: 24 години
Лабораторні заняття: 24 години
Загальна кількість годин: 108
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Самостійна робота: 60 годин
Тижневих годин:
аудиторних – 4 години
СРС –5 години
Вид контролю: залік
Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять і самостійної роботи студентів становить 45% до 55%.
Заочна форма навчання
Курс: підготовка бакалаврів.
Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS : 3
Напрям 6.050200
„Менеджмент організацій”
Обов’язкова
Нормативна
Модулів : 2
Рік підготовки: 4
Семестр: 7
Змістових модулів: 2
Лекції: 6 годин
Лабораторні заняття: 4 години
Загальна кількість годин: 108
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Самостійна робота: 88 годин
Контрольна робота: 10 годин
Вид контролю: залік
Примітка: співвідношення кількості годин аудиторних занять і самостійної роботи студентів становить 12% до 88%.
Мета вивчення дисципліни
Метою викладання дисципліни “Інформаційні системи в менеджменті” є формування у майбутніх менеджерів знань і навичок щодо сучасних інформаційних систем і технологій, їх раціонального використання, а також практичних навичок ефективного використання сучасних інформаційних технологій у процесі здійснення управлінської діяльності в організації.
1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕНЕДЖМЕНТІ"
1.1 Тематичний план та розподіл навчального часу
Змістові модулі, теми
Кількість годин *
лекції
лабораторні заняття
самостійна та індивідуальна робота
разом
Змістовий модуль 1. Основи інформаційних систем
Тема 1.
2/2
0/0
8/8
10/10
Тема 2.
2/0
2/0
6/10
10/10
Тема 3.
2/0
2/0
6/10
10/10
Тема 4.
4/0
2/0
6/12
12/12
Змістовий модуль 2. Управлінські інформаційні системи в організації
Тема 5.
4/2
4/2
6/10
14/14
Тема 6.
4/2
8/2
6/14
18/18
Тема 7.
2/0
4/0
8/14
14/14
Тема 8.
2/0
0/0
8/10
10/10
Тема 9.
2/0
2/0
6/10
10/10
Усього годин
24/6
24/4
60/98
108/108
* - в чисельнику вказані години для денної форми навчання, в знаменнику – для заочної;
- для заочної форми навчання до самостійної роботи додано 10 годин індивідуальної роботи на виконання контрольної роботи.
1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 Основи інформаційних систем
Тема 1. Інформаційні системи. Основні поняття та визначення.
Система управління. Історія розвитку інформаційних систем. Типова структура та склад інформаційних систем. Класифікація інформаційних систем. Рівні інформаційних систем в організації. Глобальне інформаційне суспільство
Тема 2. Економічна інформація та засоби її формалізованого опису.
Інформація як ресурс організації. Види економічної інформації. Структура економічної інформації. Класифікація і класифікатори.
Тема 3. Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація.
Поняття "інформаційні технології". Класифікація інформаційних технологій. Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну технологію.
Тема 4. Концептуально-технологічні та організаційно-методичні основи створення інформаційних систем менеджменту.
Принципи побудови управлінських систем. Моделі життєвого циклу інформаційних систем. Проектування автоматизованої інформаційної системи. Сучасні підходи до створення інформаційних систем на підприємствах. Структурно-орієнтований підхід. Об'єктно-орієнтований підхід. Процесно-орієнтований підхід. Саsе-технологїї.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Управлінські інформаційні системи в організації
Тема 5. Еволюція інформаційних систем менеджменту.
Еволюція стратегічних моделей управління підприємством. Системи планування матеріальних ресурсів (МRР). Системи планування виробничих ресурсів (МRР II). Системи планування ресурсів підприємства (ЕRР). Системи планування ресурсів підприємства, синхронізовані зі споживачами (CSRP). Розвинуті системи планування (APS). Корпоративна інформаційна система R/3. Системи інтеграції ланцюжків поставок SCI. Системи керування взаємовідносинами з клієнтами CRM.
Тема 6. Систем підтримки прийняття рішень та технології штучного інтелекту.
Систем підтримки прийняття рішень та технології штучного інтелекту. Передумови виникнення систем підтримки прийняття рішень (СППР). Основні відмінності СППР від традиційних звітних систем. Розвиток концепції і структури СППР. Компоненти СППР. Характеристики сучасних комп'ютерних СППР. Досягнення комп'ютерних технологій, що забезпечують розвиток СППР. Використання технологій штучного інтелекту в управлінні організацією. Експертні системи. Нейронні мережі (Neural Networks). Віртуальна реальність (Virtual Reality). Технології автоматичного інтелектуального аналізу даних. Системи підтримки роботи групи (Group Support Systems). Приклади використання інтелектуальних систем
Тема 7. Основні положення електронної комерції.
Основні поняття. Основні сфери електронної комерції. Бар'єри на шляху електронної комерції. Еволюція бізнесу в Інтернет. Переваги електронної комерції. Принципи електронної комерції. Основні характеристики економічної моделі електронної комерції. Моделі електронного бізнесу. Нові ролі на ринку електронної комерції.
Тема 8. Ефективність інформаційних технологій.
Загальні принципи оцінки ефективності інформаційних технологій управління. Ефективність впровадження автоматизованих систем.
Тема 9. Безпека інформаційних систем.
Безпека інформаційних систем. Інформаційна політика. Сервіси безпеки та механізми її порушень. Шифрування даних. Симетрична криптографія. Асиметрична криптографія. Цифровий підпис. Цифровий сертифікат. Захист апаратних пристроїв. Резервування даних. Захист мереж від зовнішніх втручань. Захист від комп'ютерних вірусів. Безпека і людський фактор. Етичні аспекти використання інформаційних систем.. Захист особистої та комерційної таємниці. Комп’ютерна злочинність. Здоров'я працівників. Законодавство України в сфері електронного бізнесу.
2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 Основи інформаційних систем
Тема 1 Інформаційні системи. Основні поняття та визначення
1.1 Система управління
В науково-технічній літературі часто використовуються терміни «система», «система управління», «автоматизована система управління», «автоматизована інформаційна система».
Слово «система» походить від грецького systema, що означає ціле, складене з частин чи множини елементів, зв'язаних один із одним і утво рюючих певну цілісність, єдність.
Під системою розуміють сукупність зв'язаних між собою і з зовнішнім середовищем елементів чи частин, функціонування яких спрямоване на одержання конкретного корисного результату.
Як приклад можна назвати систему освіти, енергетичну, транспортну, економічну та інші системи.
Для системи характерні такі основні властивості:
складність;
подільність;
цілісність;
різноманіття елементів і різниця їх природи;
структурованість.
Система, яка реалізує функції управління, називається системою управління. Найважливішими функціями, які реалізуються цією системою, є прогнозування, планування, облік, аналіз, контроль та регулювання.
Управління зв'язане з обміном інформацією між компонентами системи, а також системи з навколишнім середовищем. У процесі управ ління одержуються відомості про стан системи в кожний момент часу, про досягнення (чи не досягнення) заданої мети для того, аби впливати на систему і забезпечувати виконання управлінських рішень.
Оскільки здійснення управління виділяється в особливу функ цію, то на її виконанні спеціалізуються деякі елементи організа цій. З огляду на це в межах організації можна виділити керо ваний процес (об'єкт управління) і керуючу частину (орган управління). Сукупність їх визначається як система управ ління.
Керуюча частина певним чином впливає на керований процес. Щоб керуюча частина могла здійснювати управління, їй необхідно зіставляти фактичний стан керованого процесу з метою управління, у зв'язку з чим керований процес впливає на керуючу частину. Вза ємовплив обох частин здійснюється як передача інформації. Таким чином, у системі управління завжди наявний замкнений інформаційний контур (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Інформаційний контур
У межах інформаційного контуру існує і передається інфор мація про цілі управління, стан керованого процесу, про керуючі впливи. Інформаційний контур разом із засобами збору, передачі, опрацювання і зберігання інформації, а також з персоналом, що здійснює ці дії над інформацією, утворить інформаційну систе му даної організації.
Згідно з визначенням, поданим у Державним Стандартом України (ДСТУ) інформаційна система це система, яка організовує накопичення і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери. Більш широко сутність інформаційної системи можна сформулювати так:
З позиції ділового бачення інформаційна система сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів телекомунікацій, баз та банків даних, методів процедур обробки даних, персоналу управління, які організовують процес збирання, передавання, оброблення і накопичування інформації, підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень.
З технічної точки зору інформаційна система може бути визначена як набір взаємозалежних компонентів, що збирають, оброблюють, зберігають і розподіляють інформацію, щоб підтримати процес прийняття управлінського рішень і управління організацією в цілому.
Із семантичної точки зору інформаційна система - це сукупність різноманітних взаємопов'язаних або взаємозалежних відомостей про стан об'єкта управління та процеси, що відбуваються в ньому. Ці відомості виражені в показниках і інших інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних (інформаційних і обчислювальних) засобів за визначеною методикою та заданими алгоритмами.
Місія інформаційної системи полягає в підготовці і наданні інформації, необхідної для забезпечення ефективного управління всіма ресурсами підприємства.
До основних завдань ІС відносять:
• збір інформації з різних джерел;
реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;
розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконав цями відповідно до їх участі в управлінні.
Структурно ІС складається з таких компонентів (рис. 1.2):
вхідна інформація;
система оброблення інформації;
вихідна інформація.
Рис 1.2. Загальна схема інформаційної системи
До основних функцій інформаційних систем належать:
обчислювальна (вчасне та якісне оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління);
відслідковувальна (відстежування і формування необхідної для управління зовнішньої і внутрішньої інформації);
запам'ятовувальна (забезпечення постійного накопичення, система збереження і відновлення всієї необхідної інформації);
комунікаційна (забезпечення передачі необхідної інформації в задані пункти);
інформаційна (реалізація швидкого доступу, пошуку та видачі необхідної інформації);
регулювальна (здійснення інформаційно-управлінського впливу на управління та його рівні у випадку відхилень фактичних значень від заданих;
оптимізаційна (забезпечення оптимальних розрахунків в міру зміні критеріїв та умов функціонування об'єкта управління);
прогнозування (визначення основних тенденцій, закономірностей і показників розвитку об'єкта управління);
аналітична (визначення основних показників техніко-економічної діяльності об'єкта управління);
документувальна (забезпечення отримання всіх обліково-звітних, та інших форм документів).
1.2 Історія розвитку інформаційних систем
Історія розвитку інформаційних систем і мета їх використання в різних періодах представлені в таблиці 1.1.
Перші інформаційні системи з'явилися в 1950-х роках. Вони були призна чені для обробки рахунків і розрахунку зарплатні, реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це призводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів.
1960-ті роки ознаменовані зміною відношення до ін форма цій них систем. Інформація, одержана з них, стала застосовуватися для періодичної звітності з багатьох параметрів. Для цього компа ніям було потрібно комп'ютерне устаткування широкого призна чення, здатне обслуговувати безліч функцій, а не тільки обробляти рахунки і нараховувати зарплатню, як було раніше.
У 1970-х - на початку 1980-х років інформаційні системи починають широко використовуватися як засіб управлінського контролю, що підтримує і прискорює процес ухвалення рішень.
До кінця 1980-х років концепція використання інформаційних систем знову змінюється. Вони стають стратегічним джерелом інформації і використовуються на всіх рівнях організації будь-якого профілю. Інформаційні системи цього періоду, надаючи вчасно потрібну інформацію допомагають компанії досягти успіху в своїй діяльності, створювати нові товари і послуги, знаходити нові ринки збуту, забезпечувати собі гідних партнерів, організовувати випуск продукції за низькою ціною і багате що інше.
Таблиця 1.1
Зміна підходу до використання інформаційних систем
Період часу
Концепція використання інформації
Вид інформаційних систем
Мета використання
1950-1960 рр.
Паперовий потік розрахункових документів
Інформаційні системи обробки розрахункових документів на електромеханічних бухгалтерських машинах
Підвищення шви дкості обробки документів. Спро щення процедури розрахунку зарплати
1960-1970 рр.
Основна допомога в підготовці звітів
Управлінські інфо рмаційні системи для виробничої інформації
Прискорення процесу підготовки звітності
1970-1980 pp.
Управлінський контроль реалізації (продажу)
Системи підтримки ухвалення рішень.
Знайдення найбільш раціонального рішення
1980-2000 pp.
Інформація - стра тегічний ресурс, що забезпечує конкурентну перевагу
Стратегічні інфор маційні системи.
Автоматизовані офіси
Виживання і процвітання компанії
1.3. Типова структура та склад інформаційних систем
Практично всі різновиди інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір компонентів (рис. 1.3):
функціональні компоненти;
компоненти системи опрацювання даних;
організаційні компоненти.
Рис. 1.3. Декомпозиція інформаційної системи
При цьому під функцією управління слід розуміти спеціаль ний постійний обов'язок однієї або декількох осіб, виконання якого забезпечує досягнення певного ділового результату.
Під функціональними компонентами мають на увазі систему функцій управління - повний набір (комплекс) взаємопов'я заних у часі й просторі робіт з управління, необхідних для досягнення поставлених перед підприємством цілей. Тобто, будь-яка складна управлінська функція розчленовує ться на ряд більш дрібних задач і зрештою доводиться до безпосереднього виконавця.
Природно, наведені положення підкреслюють не тільки індивідуальний, а й груповий характер функції управління, а практичний результат утворюється не епізодично, а постійно.
Увесь процес управління підприємством зводиться або до лінійного управління підприємством чи його структурним підрозділом, або до функціонального управління. Тому декомпозиція інформаційної системи за функціональною ознакою (рис.1.3) містить у собі виділення її окремих частин, які мають назву функціональних підсистем (функціональні модулі, бізнес-додатки), що реалізують систему функцій управління. Функціональною ознакою зумовлюється призначення підсистеми, тобто те, для якої сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, завдання і функції вона виконує. Функціональні підсистеми істотно залежать від предметної області (сфери застосування) інформаційних систем. Залежно від складно сті конкретного підприємства кількість функціональних підсис тем коливається від 10 до 50 найменувань. Специфічні особли вості кожної функціональної підсистеми містяться в так званих «функціональних задачах» підсистеми. Зазвичай управлінський персонал або пов'язує це поняття з досягненням певних цілей, функції управління, або визначає його як роботу, що повинна бути виконана певним способом у певний період. Однак із появою нових інформаційних технологій поняття «задача» розгля дається ширше - як закінчений комплекс опрацювання інформації, що забезпечує або видачу прямих керуючих впливів на хід виробничого процесу, або видачу необхідної інформації для прийняття рішень управлінським персоналом. Таким чином, задача повинна розглядатися як елемент системи управління, а не як елемент системи опрацювання даних.
Вибір складу функціональних задач функціональних підсис тем управління здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз управління: планування, організації, мотивації і контролю.
Відповідно до виділених функціональних підсистем та з урахуванням вимог управління і визначається склад задач функ ціональних підсистем. Наприклад, інформаційна система управ ління персоналом підприємства може містити такі функціональні підсистеми:
планування чисельності персоналу підприємства;
розрахунок фонду заробітної плати персоналу;
планування та організація навчання персоналу;
управління кадровими переміщеннями;
статистичний облік і звітність;
довідки за запитом.
Вибір та обґрунтування складу функціональних задач є одним з найважливіших елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних задач показує, що практична реалі зація їх в умовах використання інформаційних систем є різноманіт ною. Одна й та сама задача може бути вирішена (реалізована) різними математичними методами, моделями й алгоритмами. Іноді цю функціональну підсистему називають підсистемою математичного забезпечення. Серед багатьох варіантів реалізації є, як правило, найкращий, зумовлений можливостями обчислювальної системи і системи опрацювання даних у цілому.
У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного об'єкта управління.
Компоненти системи опрацювання даних
Основна функція системи опрацювання даних - це реалізація таких типових операцій опрацювання даних:
збір, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії;
передача інформації в місця її збереження й опрацювання;
уведення інформації в ЕОМ, контроль уведення та компону вання інформації в пам'яті комп'ютера;
створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази;
опрацювання інформації на ЕОМ (накопичення, сортування коригування, вибірка, арифметичне і логічне опрацювання) для вирішення функціональних задач системи (підсистеми) управління об'єктом;
вивід інформації у вигляді табуляграм, відеограм, сигналів для прямого управління технологічними процесами, інформації для зв'язку з іншими системами;
організація, управління (адміністрування) обчислювальним процесом (планування, облік, контроль, аналіз реалізації ходу обчислень в обчислювальних мережах).
Система опрацювання даних (СОД) призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення.
Виділення типових операцій опрацювання даних дозволили створити спеціалізовані програмно-апаратні комплекси, що їх реалізують (різні периферійні пристрої, оргтехніку, стандартні набори програм, у тому числі пакети прикладних програм - ППП за допомогою яких реалізують функціональні задачі ІС). Конфігурація апаратних комплексів утворює так звану топологію обчислювальних систем.
Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем незалежно від сфери застосування їх включають один і той самий набір складових (компонентів), що називаються видами забезпечення (рис. 1.3). Прийнято виділяти інформаційне, програмне, технічне, правове, лінгвістичне забезпечення.
Інформаційне забезпечення - це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають у себе системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості інформаційного забезпечення значною мірою залежить достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.
Програмне забезпечення - сукупність програмних засобів для створення та експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу програмного забезпечення входять базові (загальносистемні) та прикладні (спеціальні) програмні продукти. Базові програмні засоби служать для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера, організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних засобів СОД.
Прикладне програмне забезпечення представляє собою сукупність програмних продуктів, призначених для автоматизації вирішення функціональних задач інформаційної системи. Вони мо жуть буті розроблені як універсальні засоби (текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) і як спеціалі зовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні)
Технічне забезпечення представляє собою комплекс технічних засо бів, що застосовуються для функціонування системи опрацюван ня даних, і містить у собі пристрої, за допомогою яких виконую ться типові операції опрацювання даних як поза ЕОМ (перифе рійні технічні засоби збору, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомуні кації і зв'язку), так і на ЕОМ різних класів.
Правове забезпечення - це сукупність правових норм, що регламентують створення і функціонування інформаційної системи. Правове забезпечення розробки інформаційної системи включає нормативні акти договірних взаємовідносин між замовником і ро зробником ІС, правове регулювання відхилень. Правове забезпече ння функціонування СОД включає: умови надання юридичної чинності документам, отриманим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і відповідальність пер соналу, в тому числі за своєчасність і точність опрацювання ін формації; правила користування інформацією і порядок вирішен ня суперечок щодо її достовірності.
Лінгвістичне забезпечення - це сукупність мовних засобів що використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини і ЕОМ.
Ергономічне забезпечення розглядають як сукупність методів і засобів, які використовуються на різних етапах розробки та функціонування ІС, призначене для створення оптимальних умов високоефективної і безпомилкової діяльності людини, спрямованої на якомога швидше освоєння цієї системи. До його складу входять: комплекс різноманітної документації, яка містить ергономічні вимоги до робочих місць, інформаційних моделей, умов діяльності персоналу, а також набір найдоцільніших способів реалізації цих вимог і здійснення ергономічної експертизи рівня їх реалізації; комплекс методів, навчально-методичної документації і технічних засобів, які забезпечують обґрунтованість вимог до рівня підготовки персоналу, і т. ін.
Організаційні компоненти інформаційної системи
Виділення організаційних компонентів у самостійний напрям зумовлюється особливою значущістю людського чинника (персоналу) в успішному функціонуванні ІС. Перш ніж упроваджувати дорогу систему опрацювання даних, має бути проведена величезна робота з упорядкування та удосконалення організаційної структури об'єкта; в противному разі ефективність ІС буде низькою.
Під організаційними компонентами ІС мають на увазі сукупність методів і засобів, що дозволяють удосконалити організаційну структуру об'єктів і управлінські функції, які виконуються структурними підрозділами; визначити штатний розклад і чисельний склад кожного структурного підрозділу; розробити посадові інструкції персоналу управління в умовах функціонування СОД.
Впровадження інформаційних систем сприяє удосконаленню організаційних структур, оскільки передбачає визначення розрахункової, тобто науково обґрунтованої, чисельності апарату управління по структурних підрозділах.
1.4 Класифікація інформаційних систем
Автоматизовані інформаційні системи різноманітні і можуть бути класифікованими за рядом ознак.
За рівнем у системі державного управління: територіальні і галузеві; міжгалузеві; підприємств.
За рівнем інтелектуалізації: інформаційно-довідкові; інформа ційно-пошукові; підтримки прийняття управлінських рішень; з використанням баз знань; експертні системи.
За ступенем централізації обробки інформації: централізовані і децентралізовані;
За принципом інтеграції: Багаторівневі з інтеграцією за рівнями управління та функціями управління; однорівневі.
За видами процесів: для наукових досліджень; для автоматизо ваного проектування; організаційного управління; управління виробничими процесами; управління технологічними процесами; навчальні.
За сферою діяльності: культурологічні; владні; науково-технічні; соціальні; фінансово-економічні; міжнародних організацій;
За режимом обробки інформації: в режимі реального часу; в автономному режимі.
За рівнем у системі державного управління
Загальнодержавні АІС призначені для вирішення найважливіших проблем національної економіки країни. На основі використання обчислювальних ком плексів та економіко-математичних методів складають перспективні та поточні плани розвитку країни, ведуть облік та аналіз результатів їх виконання, регулю ють діяльність окремих ланок національної економіки, розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т. ін. Серед загальнодержавних АІС найбільш відомі такі:
інформаційна система державної статистики (АІС ДС);
інформаційна система фінансових розрахунків (АІС ФР);
автоматизована система обробки інформації з цін (АСОІ цін);
система обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ).
АІС державної статистики є основним джерелом статистичної інформації, необхідної для аналізу абсолютно всіх соціально-економічних, науково-технічних, екологічних процесів, що відбуваються в кра їні, а також для аналізу результатів виконання різноманітних планів та програм. Інформаційна система має розгалужену мережу регіональних АІС та ієрархічну структуру.
АІС фінансових розрахунків призначена для формування держав ного бюджету та контролю за його виконанням.
АС обробки інформації з цін призначена для розробки та аналізу ефективності державної політики ціноутворення, контролю та аналізу дотримання підприємствами вимог нормативних документів щодо і ціноутворення, пошуку резервів для наповнення державного бюджету і т. д.
АС обробки науково-технічної інформації призначена для відстеження на державному рівні науково-технічного прогресу в усіх напрямках людської діяльності як за кордоном, так і всередині країни, створення та поповнення державних інформаційних фондів, реєстрації відкриттів, винаходів, звітів з наукових досліджень, великих проектів, публікацій тощо.
Територіальні (регіональні) АІС призначені для управління адміністративно територіальними регіонами. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи здійснюють обробку інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності и видачі оперативних даних органам місцевого самоврядування.
Галузеві інформаційні системи управління призначені для галузей управління підвідомчими підприємствами. Галузеві ІС діють у промисловості, енергетиці, транспорті і т. ін. У них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління відповідних міністерств.
Міжгалузеві АІС є спеціалізованими системами функціональних органів управління національною економікою (планових, фінансових, статистичних та інших). Маючи у своєму складі потужні обчислювальні комплекси, міжгалузеві багаторівневі ІС забезпечують розробку еконо мічних і господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль за результатами та регулювання звітності всіх ланок національної економіки, а також контроль наявності і розподілу ресурсів.
Автоматизовані інформаційні системи управління підприємствами (ІСУП) або виробничими об'єднаннями (ІСУВ) - це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко математичних та інших методів для регулярного розв'язування завдань управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.
За рівнем інтелектуалізації
Інформаційно-пошукові системи призначені для накопичення та пошуку за певними критеріями документів та даних.
Інформаційно-довідкова система призначена для зберігання та видачі довідкової інформації (наприклад, розклад руху потягів).
За ступенем централізації обробки інформації
Централізовані АІС - накопичення і обробка інформації здійснюється в єдиному центрі. Доступ до АІС може здійснюватись з одного або багатьох терміналів.
Децентралізовані АІС побудовані за автономним принципом. Кожна АІС певного рівня обслуговує певне коло користувачів. Прикладом може бути АІС державної статистики: АІС районного рівня обслуговує певний район, АІС обласного рівня - певну область і т.д. У разі необхідності інформація може бути отримана з будь-якого рівня.
За принципом інтеграції
Багаторівневі АІС з інтеграцією за рівнями управління Прикладами можуть бути: загальнодержавні АІС, галузеві АІС, АІС підприємств і окремих служб.
Багаторівневі АІС з інтеграцією за функціями управління. Прикладами можуть бути: бухгалтерські АІС, виробничі АІС, кадрові АІС.
Однорівневі АІС Це інформаційні системи, які обслуговують окремі підрозділи управління чи виробництва. Наприклад, АІС фінансового відділу, АІС диспетчера виробництва.
За видами процесів
ІС для наукових досліджень призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, управління експериментом. Методичною базою таких систем є економіко-математичні методи, технічною базою - найрізноманітніша обчислювальна тех ніка та технічні засоби для проведення експериментальних робіт з моделювання досліджуваних процесів.
Системи автоматизованого проектування(САПР) використовуються для проектування деталей і вузлів машин, елементної бази, виробничого і технологічного проектування. Такі системи призначені для автоматизації праці інженерів-проекту вальників і розроблювачів нової тех ніки (технології). Вони допомагають здійснювати: розробку нових виробів і технологій їх виробництва; різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних пара метрів виробів); створення графічної документації (креслень, схем, планів); моделювання проектованих об'єктів.
Інформаційні системи управління технологічними процесами - призначені для автоматизації технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, хімічна техно логія, енергетика тощо).
Автоматизовані інформаційні системи управління виробничими процесами призначені для управління безперервним виробництвом, автоматизованими потоковими лініями, комплексними лініями агрегатів і верстатів, верстатами з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Останнім часом верстати з ЧПУ об'єднуються в оброблювальні модулі та разом із транспортно-нагромаджувальними утворюють гнучкі виробничі системи (ГВС).
Навчальні ІС набувають значного поширення для підготовки і підвищення кваліфікації працівників різних галузей.
За функціональним призначенням
Культурологічну групу складають лінгвістичні, навчальні та бібліотечно-ар хівні системи.
До владних інформаційних систем належать такі: президентські, пар ламентські, урядові, органів місцевого самоврядування.
Групу науково технічних систем складають науково-дослідні, екологічні та геоінформаційні системи.
Соціальна група. Соціологічні, суспільно-політичні та правничі ІС утво рюють соціальну групу.
Фінансово економічна група ІС. Для фінансово-економічної групи ІС характерним є поділ на банківські, бізнесові та соціально-економічні підсистеми.
Інформаційні системи міжнародних організацій можна поділити на підгрупи за призначенням функціонування головних міжнародних організацій: ООН, ЮНЕСКО та НАТО.
За режимом обробки інформації
ІС в режимі реального часу. Це такі системи, обробка інформації у яких має незначне часове відставання від часу отримання завдання, при якому користувач не відчуває часової затримки (від 0,1 - 0,5 с до 1-5 с). Це, як правило, діалоговий режим.
ІС в автономному режимі. Це системи, в яких обробка запитів здійснюється пакетно в автономному режимі. Запити в АІС надходять в регламентовані або довільні проміжки часу, а відповідь користу вач отримує періодично, за графіком, або через певний час.
1.5. Рівні інформаційних систем в організації
Оскільки організації мають різноманітні інтереси і структуру то для їх обслуговування існують різні види інформаційних систем. Ніяка єдина система не може цілком забезпечувати потреби організації у всій інформації. На мал. 1.4 представлені види інформаційних систем, що складають основу організації. На цьому малюнку організація розділена на рівні: стратегічний, управлінський, знання й експлуатаційний, далі розділена на функціональні області типу продажу і маркетингу, виробництва, фінансів, бухгалтерського обліку і людських ресурсів. Системи створюються, щоб обслуговувати ці різні організаційні інтереси.
Організаційні рівні обслуговують чотири головних типи інформаційних систем: системи експлуатаційного рівня, системи рівня знань, системи управлінського рівня та стратегічні системи. Системи експлуатаційного рівня підтримують операційних менеджерів, стежать за елементарними діями організації типу продажу, платежів, кредитування та ін. Основна мета систем на цьому рівні полягає в тому, щоб відповісти на типові питання і проводити потоки трансакцій через організацію.
Системи рівня знань підтримують працівників знання й оброблювачів даних в організації. Мета систем рівня знань полягає в тому, щоб допомогти діловій фірмі інтегрувати нове знання в бізнес і допомагати організації керувати потоком документів. Системи рівня знань, особливо у формі робочих станцій і офісних систем, сьогодні є найбільш швидко зростаючими додатками в бізнесі.
Системи управлінського рівня розроблені, щоб обслуговувати контроль, управління, прийняття рішень і адміністративні дії середніх менеджерів. Вони визначають, чи добре працюють об'єкти, і періодично сповіщають про це. Наприклад, система управління переміщеннями повідомляє про переміщення загальної кількості товару, рівномірність роботи торговельного відділу і відділу, що фінансує витрати для службовців у всіх філіях компанії, відзначаючи, де фактичні витрати перевищують бюджети.
Деякі системи управлінського рівня підтримують незвичайне прийняття рішень. Вони мають тенденцію зосередитися на менш структурних рішеннях, для яких інформаційні вимоги не завжди ясні. Ці системи часто відповідають на питання: "Що, якщо?". Що відбудеться з виробничим календарним планом, якщо ми повинні подвоїти продажі у грудні? Що станеться з нашим дивідендом, якщо оплата буде відстрочена на шість місяців? Відповіді на ці питання часто вимагають нових даних поза організацією або даних зсередини, що не можуть бути отримані від існуючих систем експлуатаційного рівня.
Системи стратегічного рівня - це інструмент допомоги керівникам вищого рівня, що готують стратегічні дослідження і тривалі тренди у фірмі й у діловому оточенні. Їхнє основне призначення - приводити у відповідність зміни в умовах експлуатації
30.12.2012 22:12-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора